Вплив природних чинників на виникнення великих скіфських городищ та розвиток торговельних шляхів

У статті розглянуто вплив змін природного середовища на історичні процеси, які відбувалися на території степової та лісостепової зон України XV—V ст. до н. е. Визначається, що однією з визначальних причин виникнення великих скіфських городищ був саме природний фактор. Зміна кліматичної обстановки...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2022
1. Verfasser:	Мінаєва, Н.І.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Інститут археології НАН України 2022
Schriftenreihe:	Археологія і давня історія України
Schlagworte:	Дискусії
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/187586
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Вплив природних чинників на виникнення великих скіфських городищ та розвиток торговельних шляхів / Н.І. Мінаєва // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2022. — Вип. 1 (42). — С. 193-202. — Бібліогр.: 45 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-187586
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1875862023-01-16T01:26:25Z Вплив природних чинників на виникнення великих скіфських городищ та розвиток торговельних шляхів Мінаєва, Н.І. Дискусії У статті розглянуто вплив змін природного середовища на історичні процеси, які відбувалися на території степової та лісостепової зон України XV—V ст. до н. е. Визначається, що однією з визначальних причин виникнення великих скіфських городищ був саме природний фактор. Зміна кліматичної обстановки в степовій зоні призвело, практично, до повного відтоку населення з її території в XІ—V ст. до н. е. Встановлення на півдні України більш сприятливого клімату, який почався в VІІ ст. до н. е., привело до збільшення чисельності населення в лісостеповій зоні та утворення великих скіфських городищ на її території. У статті також розглянкто питання щодо виникнення і функціонування головних торговельних шляхів, які існували на території Північного Причорномор’я в цей час. This article considers the impact of changes in the natural environment on historical processes that took place in the steppe and forest-steppe zones of Ukraine in the XI—V centuries BC. It is determined that one of the main reasons for the emergence of large Scythian settlements was a natural factor. Changes in climatic conditions in the steppe zone led to the almost complete outflow of population from its territory in the XI—V centuries BC. The establishment of a more favorable climate in the south of Ukraine, which began in the VII century BC, led to an increase in the population in the forest-steppe zone and the emergence of large Scythian settlements on its territory. The article also considers the question of the emergence and functioning of the main trade routes that existed in the Northern Black Sea region at that time. South Bug, Dnieper and Don rivers were used as trade routes beginning ХV century BC. The Scythian penetration to forest-steppe zone and the construction of big sites of settlements started before the start opening the north coastal Black Sea territory by Greek colonists. The Scythians appeared in the forest-steppe zone in the first half to mid- VII century, and the Greek opening of the coastal areas starts at the end of VII century BC. That time the South Bug, Dnieper and Don rivers became waterways connecting North Black sea area with central East Europe and Baltic countries. It were the estuaries of these rivers where appeared the biggest early Greek settlements: Berezan at the Bug and Dnieper estuary’s conjunction and Taganrog at the Don estuary. In the VII—V centuries South Bug was the main trade route. This point is supported by the fact that the Olvia state capital-Olvia city was established on the right bank of the Bug estuary. The Greek centers exported to these areas, possibly ceramics, vine, olive oil, jewelry etc. These are the ceramic residuals which make it possible to determine the big Scythian settlements lifetime. Greek traders as reported ancient authors imported from forest-steppe areas, where these settlements were established, cattle, slaves, copper, furs, wax, salted fish, amber etc. The climate improvement at the North Black Sea area started opening of these unsettled steppe areas. This process resulted in gradual decadence of big Scythian settlements. The Grate Scythian center moves to the lower reach of Dneaper river, which followed by main trade route transfer to that exact river. So the natural factor seriously influenced the South Black Sea areas historical processes in the VII—V centuries BC. 2022 Article Вплив природних чинників на виникнення великих скіфських городищ та розвиток торговельних шляхів / Н.І. Мінаєва // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2022. — Вип. 1 (42). — С. 193-202. — Бібліогр.: 45 назв. — укр. 2227-4952 DOI: 10.37445/adiu.2022.01.14 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/187586 [330.146:904.4:339](477)”-14/-4” uk Археологія і давня історія України Інститут археології НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Дискусії Дискусії
spellingShingle	Дискусії Дискусії Мінаєва, Н.І. Вплив природних чинників на виникнення великих скіфських городищ та розвиток торговельних шляхів Археологія і давня історія України
description	У статті розглянуто вплив змін природного середовища на історичні процеси, які відбувалися на території степової та лісостепової зон України XV—V ст. до н. е. Визначається, що однією з визначальних причин виникнення великих скіфських городищ був саме природний фактор. Зміна кліматичної обстановки в степовій зоні призвело, практично, до повного відтоку населення з її території в XІ—V ст. до н. е. Встановлення на півдні України більш сприятливого клімату, який почався в VІІ ст. до н. е., привело до збільшення чисельності населення в лісостеповій зоні та утворення великих скіфських городищ на її території. У статті також розглянкто питання щодо виникнення і функціонування головних торговельних шляхів, які існували на території Північного Причорномор’я в цей час.
format	Article
author	Мінаєва, Н.І.
author_facet	Мінаєва, Н.І.
author_sort	Мінаєва, Н.І.
title	Вплив природних чинників на виникнення великих скіфських городищ та розвиток торговельних шляхів
title_short	Вплив природних чинників на виникнення великих скіфських городищ та розвиток торговельних шляхів
title_full	Вплив природних чинників на виникнення великих скіфських городищ та розвиток торговельних шляхів
title_fullStr	Вплив природних чинників на виникнення великих скіфських городищ та розвиток торговельних шляхів
title_full_unstemmed	Вплив природних чинників на виникнення великих скіфських городищ та розвиток торговельних шляхів
title_sort	вплив природних чинників на виникнення великих скіфських городищ та розвиток торговельних шляхів
publisher	Інститут археології НАН України
publishDate	2022
topic_facet	Дискусії
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/187586
citation_txt	Вплив природних чинників на виникнення великих скіфських городищ та розвиток торговельних шляхів / Н.І. Мінаєва // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2022. — Вип. 1 (42). — С. 193-202. — Бібліогр.: 45 назв. — укр.
series	Археологія і давня історія України
work_keys_str_mv	AT mínaêvaní vplivprirodnihčinnikívnaviniknennâvelikihskífsʹkihgorodiŝtarozvitoktorgovelʹnihšlâhív
first_indexed	2025-07-16T09:11:02Z
last_indexed	2025-07-16T09:11:02Z
_version_	1837794132132626432
fulltext	193ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2022, вип. 1 (42) УДК [330.146:904.4:339](477)”-14/-4” DOI: 10.37445/adiu.2022.01.14 Н. І. Мінаєва ВплиВ природних ЧинникіВ нА ВиникненнЯ Великих скіФсЬких городищ тА роЗВиток торгіВелЬних шлЯхіВ У статті розглянуто вплив змін природного се- редовища на історичні процеси, які відбувалися на території степової та лісостепової зон України XV—V ст. до н. е. Визначається, що однією з виз- начальних причин виникнення великих скіфських городищ був саме природний фактор. Зміна кліма- тичної обстановки в степовій зоні призвело, прак- тично, до повного відтоку населення з її території в XІ—V ст. до н. е. Встановлення на півдні Украї- ни більш сприятливого клімату, який почався в VІІ ст. до н. е., привело до збільшення чисельності населення в лісостеповій зоні та утворення вели- ких скіфських городищ на її території. У статті також розглянкто питання щодо виникнення і функціонування головних торговель- них шляхів, які існували на території Північного Причорномор’я в цей час. ключові слова: Городище, клімат, скіфи, кера- міка, торговельні шляхи. Нині загальновизнаним є факт впливу гео- графічного середовища на життєдіяльність стародавніх спільнот. Характер та спрямо- ваність господарської діяльності населення будь-якого регіону багато в чому визначаєть- ся особливостями навколишнього природно- го середовища. Це добре фіксується на при- кладі територій, які в першу чергу схильні до будь-яких кліматичних змін, таких як райони степової та лісостепової зон України. Розглядаючи історію розвитку життєдіяль- ності населення та змін клімату на території степової зони України на підставі даних, отриманих сучасними дослідниками палео- клімату, та повідомлень античних авторів про клімат Північного Причорномор’я, що існував у ХV—V ст. до н. е., можна дійти до такого: • ХV—XIII ст. до н. е. — період кліматич- ного оптимуму; • ХІІ—X ст. до н. е. — перехідний період, погіршення кліматичних умов; • IX—VII ст. до н. е. — клімат холодний, посушливий; • кінець VII — початок VI ст. до н. е. — по- чаток кліматичних змін, збільшується за- гальна зволоженість, починається поступове потепління; • VI—V ст. до н. е. — перехідний період. Триває підняття загальної річної температу- ри при збереженні тенденції збільшення за- гальної зволоженості регіону (Иевлев 2014, с. 44). Із 1700 до 1200 рр. до н. е. на просторах південної європи існував період кліматич- ного оптимуму (Іванов 1985, с. 27—32). У ХV—XIII ст. до н. е. в Північному Причорномор’ї фіксується демографічний вибух, значно збільшується щільність насе- лення (березанська, Отрощенко 1997, с. 418, 419). в цей період тут існували поселен- ня сабатинівської культури з розвиненим кам’яним домобудівництвом, які охоплюва- ли площі від 0,5 до 18 га. Кількість відомих поселень цієї культури в степовій смузі від Нижнього Дунаю до Приазов’я в даний час перевищує 1200 (черняков 1989, с. 165). Ці поселення розташовувалися в різних місцях, у тому числі в долинах нині висохлих тепер річок та балок, що свідчило про більшу зво- ложеність цієї частини степу. Кліматичні зміни, що відбулися в Північ- но-Причорноморському регіоні, мали вкрай негативний вплив на життєдіяльність меш- канців цього регіону. загальне похолодання клімату на півдні Східної європи почалось із © Н. І. МІНАєвА, 2022 194 ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2022, вип. 1 (42) Дискусії кінця XIII й тривало до V ст. до н. е. (борисов 1975). за часом воно практично збігається з періодом зниженої зволоженості, що існував на території Північного Причорномор’я з XII по VII ст. до н. е. (бучинский 1963; борисов 1975; Лосев 1985, с. 110). Сукупність цих природних факторів спри- чинило за собою докорінну зміну загальної природної ситуації та зумовило зміну існу- ючих типів ландшафтів. в кінці ІІ — почат- ку І тис. до н. е. на величезній території від Північно-Причорноморських до монгольсь- ких степів відбуваються глобальні кліматич- ні зміни. У палеокліматичному відношенні вони привели до зрушення природних зон, що викликало повсюдну кризу культур епо- хи пізньої бронзи. в результаті кліматичних змін, що відбулися, осіле населення культур епохи пізньої бронзи на території Північного Причорномор’я практично зникає (Махор- тых, Иевлев 1991, с. 31). з ХІІ ст. до н. е. на цих теренах замість сотень поселень саба- тинівської культури, що існували тут, вини- кають лише десятки поселень білозерської культури (березанська, Отрощенко 1997, с. 419). На території від Нижнього Дунаю до Приазов’я осіло-землеробські культури: саба- тинівська (XIV—XII ст. до н. е.) і білозерська (XII—X ст. до н. е.), змінюються культурами ранніх кочівників (X—VII ст. до н. е.) (Иль- инская, Тереножкин 1983, с. 10). Скорочення чисельності населення триває і в наступну кіммерійську епоху. У період з IX—VII ст. до н. е. в цьому районі пам’ятки археології пред- ставлені тільки похованнями в курганах. На території Нижнього Побужжя було від- крито близько ста поховань кіммерійського часу. Їх основна маса датована VIII—VII ст. до н. е. Поселення і ґрунтові могильники на цій території до теперішнього часу невідо- мі, незважаючи на масштабні археологічні дослідження, які проводилися тут у 1960— 1990-і рр. (Гребенников 2008, с. 9). зміна за- гальної кліматичної обстановки в євразійсь- ких степах викликала такі природні зміни, з якими пов’язують майже повну відсутність археологічних пам’яток VIII—VII ст. до н. е. на степових просторах від Дунаю до Півден- ного Приуралля (Яблонський 2000, с. 64). П. в. Федоров вважав, що в цей період, який збігається з часом існування Фанагорійської регресії, існував малий льодовиковий період (Федоров 1982, с. 154). До кінця VII ст. до н. е. в Північно-При- чорноморському регіоні закінчуються Фана- горійська регресія і ксеротермічна депресія, що існували тут з XIII—XII до VII ст. до н. е. (золотун, Кухтеева 1984). в цей час закін- чується епоха зниженої зволоженості (бу- чинський 1963, с. 59). Із VII ст. до н. е. клімат почав стабілізу- ватися, став менш континентальним і во- логішим. в. П. золотун і К. М. Кухтєєва за- раховують початок найбільшої аридності клімату (так звану ксеротермічну депресію) до 3,2—3,1 тис. років тому, що тривало до 2,7—2,6 тис. років тому. Надалі, за їхнім виз- наченням, гумусованість ґрунтів зросла, і клімат став м’якшим 2,5—2,4 тис. років тому (V—IV ст. до н. е.) (золотун 1972, с. 90; золо- тун, Кухтеева 1984). Подібні результати були отримані при дослідженні ґрунтів Суботівсь- кого городища, розташованого у черкаському р-ні (колишній чигиринський р-н) черкась- кої обл. Результати дослідження палеоґрун- тів на його території показали, що макси- мум ксеротермічної депресії відноситься до 2,8 тис. років тому і відповідають максимуму осушення цієї території в суббореальному пе- ріоді. До цього ж часу відноситься фінал роз- витку чорноліської культури (Дараган 2004, с. 34). У припиненні існування цієї культури одним з визначальних чинників, безсум- нівно, виступили кліматичні зміни. Потім відбулося поступове збільшення загальної зволоженості клімату, підтвердженням чого слугують палеоландшафтний аналіз ґрунтів на території більського городища. він пока- зав, що в VII ст. до н. е. ґрунти сформувалися в умовах холодного і вологого клімату (Артю- шенко, Карева 1965, с. 93, 99). Проникнення скіфських племен на тери- торію лісостепової зони Північного Причор- номор’я почалося з середини VII ст. до н. е. Саме в першій половині — середині VII ст. до н. е. тут збудовано цілий ряд великих го- родищ площею від 100 до понад 4000 га (Да- раган та ін. 2010, с. 113). Процес зародження великих городищ Лісостепу розпочався ще до приходу основних сил скіфів у Північ- не Причорномор’я (Ковпаненко та др. 1989, с. 14—19). Так найдавніший культурний шар на більському городище датовано другою по- ловиною VIIІ — першою половиною VII ст. до н. е. (задников, Шрамко 2011, с. 139). Усі великі скіфські городища середини VII — по- чатку VI ст. до н. е. розташовувалися в лісо- степовій зоні, найсприятливішій у той час для ведення сільськогосподарської діяль- ності. будівництво таких великих за площею городищ, які мали значні за розмірами фор- тифікаційні споруди, потребувало чималих людських ресурсів. Треба зазначити, що на- віть у пізніші періоди на цих землях довго не фіксувалося такої концентрації пам’яток осілості. виходячи з того, що кількість насе- лення на конкретній території визначається продуктивністю визначеного ландшафту, на якому воно мешкало, це може бути підтвер- дженням поліпшення загальної кліматичної ситуації на території лісостепової зони Ук- раїни. Ряд дослідників вважає великі за площею городища центрами міжплемінних об’єднань 195ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2022, вип. 1 (42) Мінаєва, Н. І. вплив природних чинників на виникнення великих скіфських городищ... місцевого землеробського населення і при- чину їх виникнення пов’язує з необхідністю захисту його від агресії кочовиків. Існує та- кож протилежне припущення, що саме скі- фи, використовуючи підкорене землеробське населення, зорганізували спорудження ве- ликих городищ на території Лісостепу, як ад- міністративних центрів племінних об’єднань. Крім великих воєнно-адміністративних цен- трів в Лісостепу існувало цілий ряд менших за розмірами та значенням городищ і укріп- лених поселень. Таким чином, можна припустити, що на виникнення великих за площею укріплених скіфських городищ в VII—IV ст. до н. е. в лісостепової зоні України вплинули як при- родний так і політичний фактори. Природ- ний фактор сприяв збільшенню чисельності мешканців лісостепової зони, а військова загроза обумовила необхідність будівництва потужних фортифікаційних споруд. Проникнення скіфів на територію Лісосте- пової зони та будівництво великих городищ відбувається в першій половині — середині VII ст. до н. е. (Марченко 2005, с. 29), раніше початку освоєння грецькими колоністами при- бережних районів Північного Причорномор’я, які виникають на його узбережжі в кінці VII — початку VI ст. до н. е. Грецькі колоніс- ти опановують терени Нижнього Побужжя в кінці VII ст. до н. е. заснувавши своє перше поселення на о. березань, греки згодом зай- мають найближчі прибережні райони (Кры- жицкий и др. 1990, с. 12—18). У VII — на початку V ст. до н. е., на від- міну від лісостепової зони, продовжує три- вати період запустіння причорноморських степів. згідно існуючих досліджень степові райони Північного Причорномор’я через клі- матичні умови, які існували в даний період часу, були практично незаселеними (Мурзин 1984, с. 11; Гребенников 2008, с. 126). Головні центри скіфських племен локалізувалися на Північному Кавказі та в лісостепових райо- нах басейну Дніпра до VI ст. до н. е. (рис. 1; Мурзин 1984, с. 100; Махортых 1987, с. 15; Марченко 2005, с. 30—31, рис. 1). На території Українського Лісостепу на сьогоднішній день відомо 10 великих горо- дищ, площа яких перевищує 100 га: Неми- рівське, Трахтемирівське, Мотронинське, чмирівське, журжинецьке, Комарівське, Моринці, Таращанське, Ходосівське, більсь- ке. Можливо, до городищ-гігантів можна від- нести басівське городище. більшість горо- дищ зосереджена на правому березі Дніпра. На лівому березі відомо два великих горо- дища — більське — Поворскілля і басівсь- ке — Посулля. час існування найбільшої кількості городищ та будівництво навколо них могутніх оборонних укріплень відбулось у VI—IV ст. до н. е. Одним із головних індикаторів, який доз- волив доволі точно визначити час виник- нення городищ та час їх існування, були знахідки грецьких виробів, представлених головним чином фрагментами кераміки (да- тування якої на цей час добре розроблено), отриманих при їх дослідженні. Існування цих знахідок вказує на наявність торговель- них зв’язків скіфського населення лісосте- пової зони України з античними центрами північного узбережжя чорного моря в кін- ці VII — на початку VI ст. до н. е. Активні торговельні контакти грецького населення Північного Причорномор’я з лісостеповими районами протягом всього архаїчного пе- ріоду посвідчуються знахідками різноманіт- них виробів античних майстрів: кераміки, артефактів кольорових металів, античних монет. Грецькі товари імпорту зустрічають- ся на таких скіфських городищах як: Неми- рівське, більське тощо (Граков 1954, с. 115, 145; Шрамко 1987, с. 126; задников, Шрамко 2011, с. 139; вахтина 2018, c. 214). Торговельні контакти населення скіфсь- кого часу лісостепової зоні України з грець- кими центрами фіксуються раніш за час виникнення перших грецьких поселень на території Північного Причорномор’я. від- криття стародавніх поселень та могильників по берегах річки Південний буг та знайдені археологічні речі доказують, що торговель- ний шлях, який по ньому проходив, зв’язував територію Північного Причорномор’я з цент- ральними районами Східної європи та бал- тійським регіоном ще з ХVІ ст. до н. е. (Клоч- ко 1996, с. 130). Необхідно враховувати те, що окрім кліма- тичних змін на водність річок великій вплив має існування значних за площею лісових масивів на території їх водних басейнів. Істо- ричні документи повідомляють, про те, що до другої половини XIX ст. обводнення півночі України було значно більшим порівняно з сучасним часом, а на його території існували досить значні за площею лісові масиви. Не лише крупні степові річки, але й невеликі, були повноводні весь рік, а деякі з них були судноплавні. У степових ярах та балках, де зберігалася лісова рослинність, існували річки, струмки та джерела, які зараз майже зникли (Ки- риков 1983; жукинский 1987). Головною причиною зникнення струмків, джерел і об- міління річок у степовій зони значною мірою стала господарська діяльність населення, яке почало активно освоювати степову зону Північного Причорномор’я в XVIII—XIX ст., внаслідок чого більша частина лісових ма- сивів була знищена. Особливо цей процес посилився у другій половині XIX ст., часу початку активно- го освоєння степових просторів Північного 196 ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2022, вип. 1 (42) Дискусії Причорномор’я (Кириков 1983). згідно із су- часними палеогеографічними даними, лісові райони в часи античності займали значно більші території, ніж зараз. Це з одного боку сприяло збільшенню водності річок Східної європи та полегшувало умови існування водних торговельних шляхів, а с другого боку значно ускладнювало прокладку суходіль- них торгових маршрутів. Треба також зауважити, що окрім водних торговельних шляхів на території Північно- го Причорномор’я існувати також і сухопут- ні, по яких на територію скіфських городищ лісостепової зони міг поступати грецький імпорт. На думку ю. в. болтрика один із таких шляхів, який існував у VI—V ст. до н. е., пов’язував райони Лісостепу з Нижнім Побужжям, і проходив вододілом річок Ін- гул та Інгулець. Цим торговельним шляхом доставляли сіль, яку добували в Нижньому Побужжі (болтрик 2000, с. 128). час існу- вання цього торговельного шляху співпадає з періодом, коли політичний центр Скіфії знаходився у лісостеповій зоні. Існування цього торговельного шляху фіксується задов- го до початку грецької колонізації Північно- го Причорномор’я (Суботін, черняков 1982, с. 20—21). Необхідно враховувати, що постійні функ- ціонуючі сухопутні торговельні шляхи могли постійно існувати на території держав або великих племінних об’єднань, які були за- цікавлені в їхньому існуванні та здатні під- тримувати їх належному стані, а також мали можливість здійснювати захист для безпеч- ного просування торговельних караванів. виникнення постійних функціонуючих тор- говельних шляхів у V ст. до н. е. стало мож- ливим тільки після освоєння скіфами тери- торії Причорноморських степів. Так б. М. Граков описував торговельний шлях з Ольвії в Поволжя й далі до Уралу (1947, с. 28). Можна зробити припущення, що цей торговельний шлях міг виникну- ти й існувати за часів великої Скіфії, коли скіфи могли забезпечити безпечний прохід по своїй території, а Ольвія стала одним із центрів посередницької торгівлі Північного Причорномор’я в V ст. до н. е. Широке поширення грецького імпорту на території Північного Причорномор’я припа- дає на другу половину VII — першу полови- ну VI ст. до н. е. (вахтина 2018, с. 214). Треба відзначити, що торговельні кон- такти між населенням скіфських городищ лісостепової зони з грецькими центрами фіксуються раніш за час виникнення пер- ших грецьких поселень на території Пів- нічного Причорномор’я. Імовірно, що саме існування торговельних шляхів було одним з головних факторів, які обумовили виник- нення грецьких поселень у цьому регіоні. У VII — на початку VI ст. до н. е. вони стають головними водними торговельними шляха- рис. 1. Карта-схема розселення скіфів і розміщення грецьких поселень в VІ ст. до н. е. (за Мар- ченко 2005): 1 — межа лісостепової зони; 2 — території, зайняті скіфами; 3 — грецькі поселення 197ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2022, вип. 1 (42) Мінаєва, Н. І. вплив природних чинників на виникнення великих скіфських городищ... ми Північного Причорномор’я. Саме в гир- лах цих річок виникають найраніші грецькі поселення: березанське при злитті бузького та Дніпровського лиманів (Крыжицкий и др. 1990, с. 42) і Таганрозьке в районі впадін- ня р. Дон у Азовське море (Копылов 2009, с. 28—29). При розгляді поширення раннього грець- кого імпорту на території Півдня України можна відразу відзначити, що вони розміщу- ються двома групами. Перша група знахідок концентрується на пам’ятках району басей- нів Південного бугу і Дніпра. Це, зокрема, Немирівське городище (на річці Південний буг), городища: Пастирське, жаботинське (Правобережжя Середнього Подніпров’я), більське городище (Лівобережжя Дніпра) та інші. Друга група знахідок грецького ім- порту локалізується в районі басейну Дону та Сіверського Дінця (Хопер, Криворіжжя) (Лапін 1966, с. 72, 73; Онайко 1966; Копылов 2009, с. 28—32). Таким чином, ці дві групи знахідок, без- сумнівно, пов’язані з поселенськими струк- турами. Перша — басейнів бугу та Дніпра постачалася з березанського поселення, а друга, Донська — з Таганрозького посе- лення. Розглядаючи питання про значну відстань, яку «здолали» грецькі товари від морського узбережжя до лісостепових горо- дищ середини VII — початку VI ст. до н. е., необхідно зазначити, що степова зона в цей час майже позбавлена подібного імпорту. Поясненням цьому можуть бути несприят- ливі кліматичні умови, про які зазначалося вище. Ця істотна обставина залишала смугу степу в зазначений час практично незаселе- ною (Мурзин 1984, с. 11; Гребенников 2008, с. 126) і, розуміється, торгівля на цій тери- торії була просто неможлива. Скіфські городища розташовувалися на Південному бузі (Немирівське городище) або в межиріччі між правою притокою Дніп- ра р. Тясмин і лівою притокою Південного бугу р. Синюха (Пастирське, жаботинське). знахідки архаїчної розписної столової ке- раміки на лісостепових скіфських городи- щах датовані 640—600 рр. до н. е., причому їх переважна більшість була зафіксована на Немирівському городищі (третя чверть VII ст. до н. е.; вахтина 2004), на більсько- му городищі вона з’являється з другої по- ловини VIІ — першої чверті VI ст. до н. е. Уся знайдена кераміка була виготовлена в Східній Греції, головним чином на території Південної Іонії. Деякі зразки розписної ке- раміки дуже рідко зустрічаються на тери- торії Північного Причорномор’я, частина з них — тільки на Немировському городи- щі (Дараган 2004, с. 90; задников, Шрамко 2011, с. 139, 146; вахтина 2018, с. 195). чи- сельне співвідношення знахідок кераміки на скіфських городищах лісостепової зони цього періоду свідчить, про те, що саме Не- мирівське городище було основним центром її поширення в цьому регіоні (вахтина 2007, с. 50—51). Нині можна з упевненістю припустити, що населення більшості скіфських горо- дищ VII—V ст. до н. е. використовували в якості торговельного водного шляху голо- вним чином Південний буг і його притоки. Найраніші письмові згадки про р. Півден- ний буг зустрічаються у багатьох античних авторів. більшість сучасних дослідників зараз ототожнюють р. Південний буг з річ- кою Гіпаніс, яка досить часто згадується у більшості описів Північного Причорномор’я античними авторами. При перерахуванні рік Скіфії, Геродот називає Гіпаніс (р. Пів- денний буг) третьою річкою за розмірами Північного Причорномор’я. згадуючи цей район, Геродот повідомляє, що поблизу моря до борисфену приєднується Гіпаніс, які впа- дають в один і той же лиман. (Herod, IV, 52). Описуючи Північне Причорномор’я та річки, Геродот найретельніше навів свідчення саме про Південниий буг (Гіпанісу). Цей факт безперечно свідчить про важливість саме цієї річки, як водного торговельного шляху по території Скіфії на час написання Геро- дотом «Історії». Так за течією р. Північний буг (Гіпаніс) він перелічує чотири народи: калліппідів, алізонів, скіфів-оратаїв і неврів (Herod, IV, 17), а при описі р. Дніпро, він зга- дує тільки два народи, що проживали в ць- ому районі: скіфів-землеробів та андрофагів (Herod, IV, 18). На думку Г. А. Стратановського, Геродот описував торговельний шлях, що існував тільки від гирла Дніпра на північ, до ве- ликих Дніпровських порогів, куди, за його припущенням, приходили античні купці для мінової торгівлі (Стратановский 1972, с. 519). виходячи з цих писемних повідом- лень, можна припустити, що на ранніх ета- пах грецької колонізації берегів Північно- го Причорномор’я та за часів перебування Геродота в Ольвії саме Південний буг був головним торговельним шляхом в цьому ре- гіоні. всі інші річки Скіфії Геродот описує досить кратко або лише згадує їх назви. Це підкреслює значення Південного бугу як од- ного з головних водних торговельних шляхів Північного Причорномор’я у VII — на почат- ку VI ст. до н. е. Скіфські городища розташовані на лівих притоках Дніпра, такі як басівське на р. Су- ла і більське на р. ворскла, як торговель- ний водний шлях могли використовувати й р. Дніпро. Городища, які розташовані вище правої притоки Дніпра р. Рось, такі, як Трах- темирівське і Канівське, ймовірно, також використовували як торговельний шлях 198 ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2022, вип. 1 (42) Дискусії Південний буг, на якому знаходилося Неми- рівське городище. Саме Немирівське горо- дище, судячи з зафіксованого археологічно- го матеріалу, було центром посередницької торгівлі грецьким імпортом в лісостеповій зоні. Антична кераміка знайдена на його території свідчить про встановлення контак- тів його мешканців з грецькими центрами не пізніше середини VII ст. до н. е. близько середини VI ст. до н. е. відбулося скорочен- ня знахідок грецької кераміки на території Немировського городища. Цей факт свідчить про те, що сталося скорочення торговель- них зв’язків між грецькими центрами і жи- телями городища (вахтина 2007, с. 50—51; 2018, с. 214). виходячи з цього можна зро- бити висновок про те, що з цього часу Не- мирівське городище втрачає своє значення як головний центр посередницької торгівлі між скіфськими городищами лісостепу та грецькими поселеннями Північного Причор- номор’я. Наймасовішим датованим матеріалом, який дозволяє встановити наявність контак- тів населення лісостепової зони з грецькими містами, безсумнівно, є розписна кераміка. Однак, кількість знахідок розписної кера- міки на лісостепових городищах і могиль- никах невелика. Навіть на найбільш добре досліджених городищах, таких як Мотро- нинське або західне більське, її знахідки по- одинокі. На західному більському городищі найраніша грецька кераміка зафіксована з середини — початку третьої чверті VII ст. до н. е. Надалі кількість знахідок грецької кераміки на ньому збільшилася, на відміну від Немировського городища (вахтина 2007, с. 49—51; задников 2007, с. 19—21; 2009, с. 20). Цей факт, можливо, вказує на поступо- ве збільшення значення р. Дніпро, як важ- ливішого торговельного шляху, що зв’язував населення античних центрів Північного Причорномор’я з лісостеповими територіями Придніпров’я. У заможних скіфських похо- ваннях цього часу розписний чорнолаковий посуд VII—VI ст. до н. е., як правило, зустрі- чається поодиноко. Це може свідчити про рід- кісність і престижність розписного грецького посуду (бутягин 2001, с. 57). Розглядаючи комплекси розписної східно-грецької керамі- ки, знайденої на лісостепових скіфських го- родищах цього періоду, складається вражен- ня, що вона надходила досить рідкісними і компактними партіями. Причому слід зазна- чити, що вивчення кераміки, яка знайдена на Мотронинському і Немировському горо- дищах, а також розписної кераміки з курга- ну Темір-Тора, показує, що стилістично цей посуд відноситься до інших груп, ніж анало- гічна кераміка з ранніх шарів березані, Оль- вії, Таганрозького поселення та інших, більш пізніх пам’ятках цього періоду. На підставі цих даних деякі дослідники вважають, що ці партії розписної кераміки потрапляли на те- риторії лісостепових і степових варварських поселень Північного Причорномор’я, мина- ючи античні центри цього регіону (бутягин 2001, с. 57). Розглядаючи це припущення, необхідно відзначити, що в кінці VII — VI ст. до н. е. на території Північного Причорномор’я існува- ли головним чином водні торговельні шляхи, які пов’язували їх з античними центрами. Інше питання полягає в тому, що в цей час недавно засновані грецькі поселення ще пов- ністю не контролювали торгівлю з внутріш- німи районами Північного Причорномор’я. Тому частина розписної грецької кераміки могла йти безпосередньо з Східно-Середзем- номорських грецьких центрів на лісостепові території України, не осідаючи на недавно заснованих грецьких поселеннях Північного Причорномор’я. Надалі ситуація змінюється і з кінця VI — початку V ст. до н. е. грець- кі міста Північного Причорномор’я, такі як Ольвія і Пантікапей, повністю встановлю- ють контроль над торгівлею з внутрішніми районами цього регіону. вирішуючи питання про предмети імпор- ту з лісостепових районів, необхідно заува- жити, що малоймовірно надходження з них в VII—V ст. до н. е. значних поставок сіль- ськогосподарської продукції. Тим більше, що судячи з палеоботанічних досліджень, в Лісостеповій зоні вирощували плівчасті сор- ти пшениці, які на відміну від голозернових сортів за характерними особливостями не могли бути предметом експорту (Шрамко, Янушевич 1985; Янушевич 1986). в анти- чних письмових джерелах не зустрічаються згадки про будь-які поставки зерна з районів Нижнього Побужжя і Нижнього Подніпров’я та Нижнього Подонн’я. Полібій у «загальній історії» писав про Понте, що він має безліч предметів, вель- ми необхідних людині — худобу, величезну кількість чудових рабів, з предметів розко- ші — мідь, віск, солону рибу тощо. Одним із предметів експорту зі Східної європи, також, ймовірно, був бурштин. Про це свідчать згад- ки про нього в деяких античних авторів, так Діодор Сіцілійський (Diod, V, 23), згадує про бурштин під назвою «скіфський електор». Сама назва говорить про те, що він має по- ходження з території Східної європи, яку ан- тичні автори ототожнювали зі Скіфією. Нато- мість за це греки привозили оливкове масло, вино, всілякий столовий посуд, сіль, прикра- си тощо. Цікавим також є його свідчення про те, що хліб то ввозиться звідти, то вивозиться (Polib. 38, 3 сл; IV, 38, 5). Це служить підтвер- дженням того, що врожаї й неврожаї на тери- торії Північного Причорномор’я часто чергу- валися через зміни клімату. 199ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2022, вип. 1 (42) Мінаєва, Н. І. вплив природних чинників на виникнення великих скіфських городищ... У VІІ—V ст. до н. е. роль головного торго- вельного водного шляху відігравала р. Пів- денний буг. Цей факт може підтвердити найбільша кількість знахідок античної ке- раміки на території розташованого на його березі Немирівського городища. Також на користь цього припущення є заснування на правому березі бузького лиману античного міста Ольвії. Надалі, з переносом політично- го центру великої Скіфії в район Нижнього Подніпров’я, який ймовірно відбувається в кінці V — на початку IV ст. до н. е., торго- вельний шлях переміщається на р. Дніпро (Мурзін 1986, с. 8—9). Розглядаючи роль Південного бугу треба відзначити, що про- тягом усього античного періоду він продов- жував грати досить значну роль, як водна транспортна артерія, яка з’єднувала Північ- не Причорномор’я з районами Центральної та Східної європи, а також Прибалтикою. Потепління клімату з V ст. до н. е., при збереженні тенденції збільшення вологості, створило сприятливі умови для освоєння степових районів Північного Причорномор’я (Адаменко и др. 1982, с. 28). Описуючи тери- торію Нижнього Подніпров’я, Геродот пові- домляє: «країна рівнинна і рясніє травою і зрошується водою багатьох річок» (Herod, IV, 47) й далі «серед інших рік Борисфен найбільш корисний людям, бо навколо ньо- го найкращі і найпоживніші пасовища для худоби і дуже багато в ньому риби… і ниви навколо нього чудові, а там, де не засіяно, виростає висока трава» (Herod, IV, 53). Такі природні зміни, ймовірно, зумовили частко- вий відтік населення з лісостепової в степову зону (рис. 2). У період з кінця V — на початку ІV ст. до н. е. на території степової зони Північного Причорномор’я існує період кліматичного оптимуму, саме в цей час скіфські племена переживають період свого максимального розквіту. чисельність населення в районах розташування великих скіфських городищ скорочується. Можливо цим фактом, разом з встановленням політичної стабільності, зумо- влено те, що на рубежі VI—V ст. або на почат- ку V ст. до н. е. оборонні укріплення скіфсь- ких городищ втрачають своє призначення. Політичний центр Скіфії переміщається на територію Нижнього Подніпров’я, де кон- центрується значна частина населення. ве- ликі скіфські городища втратили військове й політичне значення і поступово занепали. рис. 2. Карта-схема розселення скіфів і розміщення грецьких поселень в ІV ст. до н. е. (за Мар- ченко 2005): 1 — межа лісостепової зони; 2 — території, зайняті скіфами; 3 — грецькі поселення 200 ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2022, вип. 1 (42) Дискусії літерАтУрА Адаменко, в. Н., Масанова, М. Д., четвериков, А. Ф. 1982. Индикация изменений климата: Мето- ды анализа и интерпретации. Ленинград: Гидро- метеоиздат. Артюшенко, О. Т., Карева, О. в. 1965. Розвиток рослинності черкащини в ранньо- та пізньольодо- виковий час за матеріалами споро-пилкових дослід- жень. Український ботанічний журнал, ХХІІ, 3, с. 91-100. березанська, С. С., Отрощенко, в. в. 1997. брон- зовий вік. в: Смолій, в. А. (ред.). Давня історія Ук- раїни. Енеоліт та бронзовий вік. І. Київ: Наукова думка, с. 387-422. болтрик, ю. в. 2000. Основной торговый путь Ольвии в Днепровское лесостепное Правобережье. Российская археология, 1, с.121-130. борисов, А. А. 1975. Климаты сссР в прошлом настоящем и будущем. Ленинград: ЛГУ. бутягин, А. М. 2001. К вопросу о греко-варварской торговле в VII—VI вв. до н. э. в: Проблемы истории и археологии Украины. Материалы международ- ной научной конференции, посвященной 10-летию независимости Украины. Харьков, с. 57. бучинский, И. Е. 1963. Климат Украины в про- шлом, настоящем и будущем. Киев: Госсельхозиз- дат УССР. вахтина, М. ю. 2004. Греческая архаическая сто- ловая керамика в варварских памятниках Северно- го Причерноморья: время и пути распространения. Боспорские чтения, V: Этнические процессы, с. 54- 58. вахтина, М. ю. 2007. Греческая архаическая ке- рамика из раскопок Немировского городища в По- бужье. в: Ранній залізний вік Євразії. До 100-річчя О. І. Тереножкіна. Київ; чигирин, с. 49-51. вахтина, М. ю. 2018. Греческая керамика из рас- копок Немировского городища. в: Алексеев, А. ю., Пиотровский, ю. ю., виноградов, ю. А. (ред.). Горо- дище Немиров на реке Южный Буг. По материалам раскопок в хх веке из коллекций Государственного Эрмитажа и Научного архива ИИМК РАН. Санкт- Петербург: Государственный Эрмитаж; ИИМК РАН; НКТ, с. 193-222. Геродот. 1993. Історії в дев’яти книгах. Пере- клад, передмова та примітки А. О. білецького. Київ: Наукова думка. Граков, б. М. 1947. чи мала Ольвія торговельні зносини з Поволжям і Приураллям в архаічну та класічну епохи? Археологія, 1, с. 23-37. Граков, б. Н. 1954. Каменское городище на Днеп- ре. Материалы и исследования по археологии СССР, 36. Москва: АН СССР. Гребенников, ю. С. 2008. Киммерийцы и скифы степного Побужья (Іх—ІІІ вв. до н. э.). Николаев: ИА НАН Украины. Дараган, М. Н. 2004. Палеоэкономика населения жаботинского поселения. в: Гаврилюк, Н. О. (ред.). Палеоекономіка раннього залізного віку на тери- торії України. Київ: Шлях, с. 32-65. Дараган, М. Н., Разумов, С. Н., Снытко, Н. И., бондарь, К. М., вершило, И. в. 2010. Пространс- твенное изучение Немировского городища. Археоло- гічні дослідження в Україні в 2009 р., с. 113-115. жукинский, в. Н. 1987. Днепро-бугская устьевая область. в: Грезе, в. Н., Поликарпов, Г. Г., Романен- ко, в. Д. и др. (ред.). Природа Украинской ссР. Моря и внутренние воды. Киев: Наукова думка, с. 93- 95. задников, С. А. 2007. Ранняя античная керамика бельского городища. в: Международные отношения в бассейне Черного моря в древности и средние века. Ростов-на-Дону, с. 19-21. задников, С. А., Шрамко, И. б. 2011. Античный импорт третьей четверти VII — первой четверти VI вв. до н. э. на бельском городище (по материалам раскопок 2008 и 2009 гг.). в: Посохов, С. И. (ред.). Древности восточной Европы. Харьков: Гротеск, с. 138-147. золотун, в. П. 1972. Результати палеоґрунтових досліджень курганів поблизу Каховки в 1968 р. Ар- хеологія, 6, с. 86-90. золотун, в. П., Кухтеева, К. М. 1984. Палеопоч- венные исследования для археологии. в: История развития почв сссР в голоцене. Тезисы докладов Всесоюзной конференции. Пушино: ОНТИ НЦбИ АН СССР, с. 232-233. Иванов, И. в. 1985. Изменения климата южной Украины в голоцене. в: Ковалева, И. Ф. (ред.). Про- блемы археологии Поднепровья. Днепропетровск, с. 27-32. Иевлев, М. М. 2014. Очерки античной палеоэко- логии Нижнего Побужья и Нижнего Поднепровья. Киев: О. Філюк. Ильинская, в. А., Тереножкин, А. И. 1983. ски- фия VII—IV вв. до н. э. Киев: Наукова думка. Кириков, С. в. 1983. Человек и природа степной зоны, конец X — середина XIX в. (европейская часть сссР). Москва: Наука. Клочко, в. И. 1996. Новые аспекты связей Север- ного Причерноморья с восточным Средиземноморь- ем в Позднем бронзовом веке. в: Крыжицький, С. Д. (ред.). Мир Ольвии (памятник исследователю и ис- следование памятника). К 90-летию Л. М. слави- на. Киев: ИА НАН Украины, с. 129-131. Ковпаненко, Г. Т., бессонова, С. С., Скорый, С. А. 1989. Памятники скифской эпохи Днепровского Лесостепного Правобережья (Киево-Черкасский ре- гіон). Киев: Наукова думка. Копылов, в. П. 2009. Нижне-Донской культурно- исторический район в системе международных отно- шений (VII — первая треть III в. до н. э.) в: Меж- дународные отношения в бассейне Черного моря в древности и средние века. Материалы хІІ между- народной научной конференции. Ростов-на-Дону, с. 28-38. Крыжицкий, С. Д., буйских, С. б., Отрешко, в. М. 1990. Античные поселения Нижнего Побужья (архе- ологическая карта). Киев: Наукова думка. Лапин, в. в. 1966. Греческая колонизация север- ного Причерноморья. Киев: Наукова думка. Лосев, К. С. 1985. Климат: вчера, сегодня… и за- втра? Ленинград: Гидрометеоиздат. Марченко, К. К. 2005. Периодизация истории Северного Причерноморья в скифскую эпоху. в: Марченко, К. К. (ред.). Греки и варвары северного Причерноморья в скифскую эпоху. Санкт-Петербург: Алетейя, с. 27-41. Махортых, С. в. 1987. Скифы и Кавказ (к пробле- ме раннего этапа скифской истории и культуры. в: Киммерийцы и скифы. Тезисы докладов Всесоюзно- го семинара посвященного памяти А. И. Теренож- кина. II. Кировоград: ИА АН УССР, с. 18-20. Махортых, С. в., Иевлев, М. М. 1991. Формирова- ние ранне кочевнических образований на юге Евро- пейской части СССР в позднейший предскифский период. в: Абрамов, А. П. (ред.). Древности север- ного Кавказа и Причерноморья. Москва: Эвтектика, с. 18-31. 201ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2022, вип. 1 (42) Мінаєва, Н. І. вплив природних чинників на виникнення великих скіфських городищ... Мурзин, в. ю. 1984. скифская архаика северно- го Причерноморья. Киев: Наукова думка. Мурзін, в. ю. 1986. Про утворення Північнопри- чорноморської Скіфії. Археологія, 55, с. 1-10. Онайко, Н. А. 1966. Античный импорт в Прид- непровье и Побужье в VII—V веках н. э. Свод архео- логических источников, Д 1-27. Москва: Наука. Суботін, Л. в., черняков, І. Т. 1982. Новотро- янівський скарб та питання обміну металом в добу пізньої бронзи. Археологія, 39, с. 15-22. Стратановский, Г. А. 1972. Примечания. в: Геро- дот. История в девяти книгах. Ленинград: Наука, с. 501-545. Федоров, П. в. 1982. Послеледниковая трансгрес- сия черного моря и проблема изменений уровня океана за последние 15000 лет. в: Каплин, П. А., Клиге, Р. К., чепалыга, А. Л. (ред.). Колебания уров- ня морей и океанов за 15000 лет. Москва: Наука, с. 151-156. черняков, И. Т. 1989. «Город людей киммерийс- ких» Гомера в археологических реалиях Северного Причерноморья. в: Проблемы скифо-сарматской археологии северного Причерноморья. Тезисы до- кладов конференции. запорожье, с. 165-167. Шрамко, б. А. 1987. Бельское городище скифской эпохи (город Гелон). Киев: Наукова думка. Шрамко, б. А., Янушевич, з. в. 1985. Культурные растения Скифии. советская археология, 2, с. 47- 64. Яблонский, Л. Т. 2000. Главные миграционные процессы на территории южного Приаралья в ран- нем железном веке. Нижневолжский археологичес- кий вестник, 3, с. 64-75. Янушевич, з. в. 1986. Культурные растения се- верного Причерноморья: палеоботанические иссле- дования. Кишинев: Штиинца. RefeRenceS Adamenko, V. N., Masanova, M. D., Chetverikov, A. F. 1982. Indikatsiia izmenenii klimata: Metody analiza i inter- pretatsii. Leningrad: Gidrometeoizdat. Artiushenko, O. T., Kareva, O. V. 1965. Rozvytok roslyn- nosti Cherkashchyny v ranno- ta piznolodovykovyi chas za materialamy sporo-pylkovykh doslidzhen. Ukrainskyi botan- ichnyi zhurnal, XXII, 3, s. 91-100. Berezanska, S. S., Otroshchenko, V. V. 1997. Bronzovyi vik. In: Smolii, V. A. (ed.). Davnia istoriia Ukrainy. Eneolit ta bronzovyi vik. I. Kyiv: Naukova dumka, s. 387-422. Boltrik, Iu. V. 2000. Osnovnoi torgovyi put Olvii v Dne- provskoe lesostepnoe Pravoberezhe. Rossiiskaia arkheologiia, 1, s.121-130. Borisov, A. A. 1975. Klimaty SSSR v proshlom nastoiash- chem i budushchem. Leningrad: LGU. Butiagin, A. M. 2001. K voprosu o greko-varvarskoi tor- govle v VII—VI vv. do n. e. In: Problemy istorii i arkheologii Ukrainy. Materialy mezhdunarodnoi nauchnoi konferentsii, posviashchennoi 10-letiiu nezavisimosti Ukrainy. Kharkov, s. 57. Buchinskii, I. E. 1963. Klimat Ukrainy v proshlom, nastoi- ashchem i budushchem. Kiev: Gosselkhozizdat USSR. Vakhtina, M. Iu. 2004. Grecheskaia arkhaicheskaia stolovaia keramika v varvarskikh pamiatnikakh Severnogo Prichernomoria: vremia i puti rasprostraneniia. Bosporskie chteniia, V: Etnicheskie protsessy, s. 54-58. Vakhtina, M. Iu. 2007. Grecheskaia arkhaicheskaia keramika iz raskopok Nemirovskogo gorodishcha v Pobuzhe. In: Rannii zaliznyi vik Yevrazii. Do 100-richchia O. I. Ter- enozhkina. Kyiv; Chyhyryn, s. 49-51. Vakhtina, M. Iu. 2018. Grecheskaia keramika iz raskopok Nemirovskogo gorodishcha. In: Alekseev, A. Yu., Piotrovsky, Yu. Yu., Vinogradov, Yu. A. (eds.). Gorodishche Nemirov na reke Iuzhnyi Bug. Po materialam raskopok v XX veke iz kollektsii Gosudarstvennogo Ermitazha i Nauchnogo arkhiva IIMK RAN. Sankt-Peterburg: Gosudarstvennyi Ermitazh; IIMK RAN; NKT, s. 193-222. Herodot. 1993. Istorii v dev’iaty knyhakh. Pereklad, peredmova ta prymitky A. O. Biletskoho. Kyiv: Naukova dumka. Hrakov, B. M. 1947. Chy mala Olviia torhovelni znosyny z Povolzhiam i Pryuralliam v arkhaichnu ta klasichnu epokhy? Arkheolohiia, 1, s. 23-37. Grakov, B. N. 1954. Kamenskoe gorodishche na Dnepre. Materialy i issledovaniia po arkheologii SSSR, 36. Moskva: AN SSSR. Grebennikov, Iu. S. 2008. Kimmeriitsy i skify Stepnogo Pobuzhia (ІX—ІІІ vv. do n. e.). Nikolaev: IA NAN Ukrainy. Daragan, M. N. 2004. Paleoekonomika naseleniia Zhabo- tinskogo poseleniia. In: Havryliuk, N. O. (ed.). Paleoekonomi- ka rannoho zaliznoho viku na terytorii Ukrainy. Kyiv: Shlia- kh, s. 32-65. Daragan, M. N., Razumov, S. N., Snytko, N. I., Bondar, K. M., Vershilo, I. V. 2010. Prostranstvennoe izuchenie Ne- mirovskogo gorodishcha. Arkheolohichni doslidzhennia v Ukraini v 2009 r., s. 113-115. Zhukinskii, V. N. 1987. Dnepro-Bugskaia ustevaia ob- last. In: Grese, V. N., Polikarpov, G. G., Romanenko, V. D. i dr. (eds.). Priroda Ukrainskoi SSR. Moria i vnutrennie vody. Kiev: Naukova dumka, s. 93-95. Zadnikov, S. A. 2007. Ranniaia antichnaia keramika Bel- skogo gorodishcha. In: Mezhdunarodnye otnosheniia v bas- seine Chernogo moria v drevnosti i srednie veka. Rostov-na- Donu, s. 19-21. Zadnikov, S. A., Shramko, I. B. 2011. Antichnyi import tretei chetverti VII — pervoi chetverti VI vv. do n. e. na Bel- skom gorodishche (po materialam raskopok 2008 i 2009 gg.). In: Posokhov, S. I. (ed.). Drevnosti vostochnoi Evropy. Khark- ov: Grotesk, s. 138-147. Zolotun, V. P. 1972. Rezultaty paleogruntovykh doslidzhen kurhaniv poblyzu Kakhovky v 1968 r. Arkheolohiia, 6, s. 86- 90. Zolotun, V. P., Kukhteeva, K. M. 1984. Paleopochvennye issledovaniia dlia arkheologii. In: Istoriia razvitiia pochv SSSR v golotsene. Tezisy dokladov Vsesoiuznoi konferentsii. Pushino: ONTI NTsBI AN SSSR, s. 232-233. Ivanov, I. V. 1985. Izmeneniia klimata Iuzhnoi Ukrainy v golotsene. In: Kovaleva, I. F. (ed.). Problemy arkheologii Pod- neprovia. Dnepropetrovsk, s. 27-32. Ievlev, M. M. 2014. Ocherki antichnoi paleoekologii Nizh- nego Pobuzhia i Nizhnego Podneprovia. Kiev: O. Filyuk. Ilinskaia, V. A., Terenozhkin, A. I. 1983. Skifiia VII—IV vv. do n. e. Kiev: Naukova dumka. Kirikov, S. V. 1983. Chelovek i priroda stepnoi zony, konets X — seredina XIX v. (evropeiskaia chast SSSR). Moskva: Nauka. Klochko, V. I. 1996. Novye aspekty sviazei Severnogo Prichernomoria s Vostochnym Sredizemnomorem v Pozdnem Bronzovom veke. In: Kryzhitskii, S. D. (ed.). Mir Olvii (pa- miatnik issledovateliu i issledovanie pamiatnika). K 90-letiiu L. M. Slavina. Kiev: IA NAN Ukrainy, s. 129-131. Kovpanenko, G. T., Bessonova, S. S., Skoryi, S. A. 1989. Pamiatniki skifskoi epokhi Dneprovskogo Lesostepnogo Pra- voberezhia (Kievo-Cherkasskii regіon). Kiev: Naukova dum- ka. Kopylov, V. P. 2009. Nizhne-Donskoi kulturno-istoricheskii raion v sisteme mezhdunarodnykh otnoshenii (VII — pervaia tret III v. do n. e.) In: Mezhdunarodnye otnosheniia v bas- seine Chernogo moria v drevnosti i srednie veka. Materialy XІІ mezhdunarodnoi nauchnoi konferentsii. Rostov-na-Donu, s. 28-38. Kryzhitskii, S. D., Buiskikh, S. B., Otreshko, V. M. 1990. Antichnye poseleniia Nizhnego Pobuzhia (arkheologicheskaia karta). Kiev: Naukova dumka. Lapin, V. V. 1966. Grecheskaia kolonizatsiia Severnogo Prichernomoria. Kiev: Naukova dumka. Losev, K. S. 1985. Klimat: vchera, segodnia… i zavtra? Leningrad: Gidrometeoizdat. Marchenko, K. K. 2005. Periodizatsiia istorii Severnogo Prichernomoria v skifskuiu epokhu. In: Marchenko, K. K. (ed.). Greki i varvary Severnogo Prichernomoria v skifskuiu epokhu. Sankt-Peterburg: Aleteiia, s. 27-41. 202 ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2022, вип. 1 (42) Дискусії Makhortykh, S. V. 1987. Skify i Kavkaz (k probleme ran- nego etapa skifskoi istorii i kultury. In: Kimmeriitsy i skify. Tezisy dokladov Vsesoiuznogo seminara posviashchennogo pa- miati A. I. Terenozhkina. II. Kirovograd: IA AN USSR, s. 18- 20. Makhortykh, S. V., Ievlev, M. M. 1991. Formirovanie ranne kochevnicheskikh obrazovanii na iuge Evropeiskoi chasti SSSR v pozdneishii predskifskii period. In: Abramov, A. P. (ed.). Drevnosti Severnogo Kavkaza i Prichernomoria. Moskva: Eutektika, s. 18-31. Murzin, V. Iu. 1984. Skifskaia arkhaika Severnogo Pricher- nomoria. Kiev: Naukova dumka. Murzin, V. Yu. 1986. Pro utvorennia Pivnichnoprychor- nomorskoi Skifii. Arkheolohiia, 55, s. 1-10. Onaiko, N. A. 1966. Antichnyi import v Pridneprove i Pobuzhe v VII—V vekakh n. e. Svod arkheologicheskikh is- tochnikov, D 1-27. Moskva: Nauka. Subotin, L. V., Cherniakov, I. T. 1982. Novotroianivskyi skarb ta pytannia obminu metalom v dobu piznoi bronzy. Arkheolohiia, 39, s. 15-22. Stratanovskii, G. A. 1972. Primechaniia. In: Gerodot. Is- toriia v deviati knigakh. Leningrad: Nauka, s. 501-545. Fedorov, P. V. 1982. Poslelednikovaia transgressiia Cher- nogo moria i problema izmenenii urovnia okeana za posled- nie 15000 let. In: Kaplin, P. A., Klige, R. K., Chepalyga, A. L. (eds.). Kolebaniia urovnia morei i okeanov za 15000 let. Mosk- va: Nauka, s. 151-156. Cherniakov, I. T. 1989. «Gorod liudei kimmeriiskikh» Gomera v arkheologicheskikh realiiakh Severnogo Pricher- nomoria. In: Problemy skifo-sarmatskoi arkheologii Severnogo Prichernomoria. Tezisy dokladov konferentsii. Zaporozhe, s. 165-167. Shramko, B. A. 1987. Belskoe gorodishche skifskoi epokhi (gorod Gelon). Kiev: Naukova dumka. Shramko, B. A., Ianushevich, Z. V. 1985. Kulturnye raste- niia Skifii. Sovetskaia arkheologiia, 2, s. 47-64. Iablonskii, L. T. 2000. Glavnye migratsionnye protsessy na territorii Iuzhnogo Priaralia v rannem zheleznom veke. Nizh- nevolzhskii arkheologicheskii vestnik, 3, s. 64-75. Ianushevich, Z. V. 1986. Kulturnye rasteniia Severnogo Prichernomoria: paleobotanicheskie issledovaniia. Kishinev: Shtiintsa. N. I. Minaeva the influence Of natuRal factORS On the emeRgence Of laRge ScYthian SettlementS and the develOPment Of tRade routEs This article considers the impact of changes in the natural environment on historical processes that took place in the steppe and forest-steppe zones of Ukraine in the XI—V centuries BC. It is determined that one of the main reasons for the emergence of large Scythian settlements was a natural factor. Changes in climatic conditions in the steppe zone led to the almost com- plete outflow of population from its territory in the XI—V centuries BC. The establishment of a more fa- vorable climate in the south of Ukraine, which began in the VII century BC, led to an increase in the popu- lation in the forest-steppe zone and the emergence of large Scythian settlements on its territory. The article also considers the question of the emer- gence and functioning of the main trade routes that existed in the Northern Black Sea region at that time. South Bug, Dnieper and Don rivers were used as trade routes beginning ХV century BC. The Scythian pene- tration to forest-steppe zone and the construction of big sites of settlements started before the start opening the north coastal Black Sea territory by Greek colonists. The Scythians appeared in the forest-steppe zone in the first half to mid- VII century, and the Greek open- ing of the coastal areas starts at the end of VII century BC. That time the South Bug, Dnieper and Don rivers became waterways connecting North Black sea area with central East Europe and Baltic countries. It were the estuaries of these rivers where appeared the big- gest early Greek settlements: Berezan at the Bug and Dnieper estuary’s conjunction and Taganrog at the Don estuary. In the VII—V centuries South Bug was the main trade route. This point is supported by the fact that the Olvia state capital-Olvia city was estab- lished on the right bank of the Bug estuary. The Greek centers exported to these areas, possibly ceramics, vine, olive oil, jewelry etc. These are the ce- ramic residuals which make it possible to determine the big Scythian settlements lifetime. Greek traders as reported ancient authors imported from forest-steppe areas, where these settlements were established, cat- tle, slaves, copper, furs, wax, salted fish, amber etc. The climate improvement at the North Black Sea area started opening of these unsettled steppe areas. This process resulted in gradual decadence of big Scythi- an settlements. The Grate Scythian center moves to the lower reach of Dneaper river, which followed by main trade route transfer to that exact river. So the natural factor seriously influenced the South Black Sea areas historical processes in the VII—V centu- ries BC. Keywords: settlement, climate, Scythians, ceram- ics, trade routes. Одержано 1.12.2021 МінАЄВА наталія іванівна, молодший науко- вий співробітник, Інститут археології НАН України, Київ, Україна. minaeva natalia, Junior Researcher, Institute of Archaeology, National Academy of Sciences of Ukraine, Kyiv, Ukraine. ORCID: 0000-0002-8800-545X, e-mail: ievminan@gmail.com.

Вплив природних чинників на виникнення великих скіфських городищ та розвиток торговельних шляхів

Institution

Ähnliche Einträge