Синтез 3-пiразолілзаміщених 1-оксотетрагідроізохінолін-4-карбонових кислот
N-Заміщені іміни 4-піразолкарбальдегідів реагують з гомофталевим ангідридом з утворенням діастереомерних сумішей 3-(4-піразоліл)-1-оксотетрагідроізохінолін-4-карбонових кислот, із яких були виділені транс- і частково цис-ізомери....
Збережено в:
| Дата: | 2012 |
|---|---|
| Автори: | , , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут загальної та неорганічної хімії ім. В.І. Вернадського НАН України
2012
|
| Назва видання: | Украинский химический журнал |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/187657 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Синтез 3-пiразолілзаміщених 1-оксотетрагідроізохінолін-4-карбонових кислот / М.К. Братенко, Н.В. Панасенко, М.В. Вовк // Украинский химический журнал. — 2012. — Т. 78, № 2. — С. 115-119. — Бібліогр.: 19 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-187657 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1876572023-01-17T01:27:31Z Синтез 3-пiразолілзаміщених 1-оксотетрагідроізохінолін-4-карбонових кислот Братенко, М.К. Панасенко, Н.В. Вовк, М.В. Органическая химия N-Заміщені іміни 4-піразолкарбальдегідів реагують з гомофталевим ангідридом з утворенням діастереомерних сумішей 3-(4-піразоліл)-1-оксотетрагідроізохінолін-4-карбонових кислот, із яких були виділені транс- і частково цис-ізомери. Циклизацией N-замещенных иминов 4-пиразолкарбальдегидов с гомофталевым ангидридом синтезированы транс- и цис-3-(4-пиразолил)-1-оксотетрагидроизохинолин-4-карбоновые кислоты. Trans- and cis-3-(4-pyrazolyl)-1-oxotetrahydroisoquinoline-4-carboxylic acids were synthesized by cyclization of 4-pyrazolecarbaldehides N-substituted imines with homophtalic anhydride. 2012 Article Синтез 3-пiразолілзаміщених 1-оксотетрагідроізохінолін-4-карбонових кислот / М.К. Братенко, Н.В. Панасенко, М.В. Вовк // Украинский химический журнал. — 2012. — Т. 78, № 2. — С. 115-119. — Бібліогр.: 19 назв. — укр. 0041–6045 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/187657 547.833.9+547.775+547.415.3 uk Украинский химический журнал Інститут загальної та неорганічної хімії ім. В.І. Вернадського НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Органическая химия Органическая химия |
| spellingShingle |
Органическая химия Органическая химия Братенко, М.К. Панасенко, Н.В. Вовк, М.В. Синтез 3-пiразолілзаміщених 1-оксотетрагідроізохінолін-4-карбонових кислот Украинский химический журнал |
| description |
N-Заміщені іміни 4-піразолкарбальдегідів реагують з гомофталевим ангідридом з утворенням діастереомерних сумішей 3-(4-піразоліл)-1-оксотетрагідроізохінолін-4-карбонових кислот, із яких були виділені транс- і частково цис-ізомери. |
| format |
Article |
| author |
Братенко, М.К. Панасенко, Н.В. Вовк, М.В. |
| author_facet |
Братенко, М.К. Панасенко, Н.В. Вовк, М.В. |
| author_sort |
Братенко, М.К. |
| title |
Синтез 3-пiразолілзаміщених 1-оксотетрагідроізохінолін-4-карбонових кислот |
| title_short |
Синтез 3-пiразолілзаміщених 1-оксотетрагідроізохінолін-4-карбонових кислот |
| title_full |
Синтез 3-пiразолілзаміщених 1-оксотетрагідроізохінолін-4-карбонових кислот |
| title_fullStr |
Синтез 3-пiразолілзаміщених 1-оксотетрагідроізохінолін-4-карбонових кислот |
| title_full_unstemmed |
Синтез 3-пiразолілзаміщених 1-оксотетрагідроізохінолін-4-карбонових кислот |
| title_sort |
синтез 3-пiразолілзаміщених 1-оксотетрагідроізохінолін-4-карбонових кислот |
| publisher |
Інститут загальної та неорганічної хімії ім. В.І. Вернадського НАН України |
| publishDate |
2012 |
| topic_facet |
Органическая химия |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/187657 |
| citation_txt |
Синтез 3-пiразолілзаміщених 1-оксотетрагідроізохінолін-4-карбонових кислот / М.К. Братенко, Н.В. Панасенко, М.В. Вовк // Украинский химический журнал. — 2012. — Т. 78, № 2. — С. 115-119. — Бібліогр.: 19 назв. — укр. |
| series |
Украинский химический журнал |
| work_keys_str_mv |
AT bratenkomk sintez3pirazolílzamíŝenih1oksotetragídroízohínolín4karbonovihkislot AT panasenkonv sintez3pirazolílzamíŝenih1oksotetragídroízohínolín4karbonovihkislot AT vovkmv sintez3pirazolílzamíŝenih1oksotetragídroízohínolín4karbonovihkislot |
| first_indexed |
2025-07-16T09:17:51Z |
| last_indexed |
2025-07-16T09:17:51Z |
| _version_ |
1837794561786642432 |
| fulltext |
ОРГАНИЧЕСКАЯ ХИМИЯ
УДК 547.833.9+547.775+547.415.3
М.К.Братенко, Н.В.Панасенко, М.В.Вовк
СИНТЕЗ 3-ПІРАЗОЛІЛЗАМІЩЕНИХ
1-ОКСОТЕТРАГІДРОІЗОХІНОЛІН-4-КАРБОНОВИХ КИСЛОТ
N-Заміщені іміни 4-піразолкарбальдегідів реагують з гомофталевим ангідридом з утворенням
діастереомерних сумішей 3-(4-піразоліл)-1-оксотетрагідроізохінолін-4-карбонових кислот, із яких
були виділені транс- і частково цис-ізомери.
ВСТУП. Тетрагідроізохінолонові кислоти та
їх похідні привертають значну увагу дослідників
завдяки фармакологічній дії, яка виражається у
прояві психотропних, протиалергійних, протиза-
пальних та протиконвульсійних властивостей
[1—3]. Вони також є важливими попередниками в
тотальному синтезі фенантридинових алкалоїдів
природного походження [4, 5] та інденоізохіно-
лінів [2—6], які відзначаються значною протипух-
линною активністю. Окрім цього, тетрагідроізо-
хінолонові кислоти є привабливими об’єктами
для стереохімічних досліджень, оскільки можуть
змінювати конформацію в залежності від пара-
метрів замісників [7].
Для отримання тетрагідроізохінолін-4-кар-
бонових кислот розроблено ряд методів, най-
ефективнішим з яких є циклізація гомофталево-
го ангідриду з імінами ароматичних альдегідів,
яка дозволяє в одну стадію добувати тризаміщені
цільові сполуки [8—11]. При цьому використання
імінів гетероциклічних альдегідів у такого типу
реакції обмежене декількома прикладами [12—
15], хоча видається досить ефективним для дизай-
ну нових похідних ізохінолінових кислот із фар-
макофорними гетероциклічними фрагментами.
Саме тому предметом нашої роботи стало ви-
вчення взаємодії низки імінів 4-піразолкарбаль-
дегідів із гомофталевим ангідридом.
ЕКСПЕРИМЕНТ ТА ОБГОВОРЕННЯ РЕЗУ-
ЛЬТАТІВ. Раніше в роботах [16, 17] було показа-
но, що циклоприєднання гомофталевого ангід-
риду до N-заміщених ароматичних альдімінів, як
правило, відбувається в термічних або каталі-
тичних умовах і у більшості випадків приводить
до суміші цис- і транс-діастереомерів з перевагою
перших. Ми дослідили взаємодію N-заміщених
амінів 3-арил-1-феніл-4-піразолкарбальдегідів (І
а–м) з гомофталевим ангідридом у різних експе-
риментальних умовах: в хлороформі при кип’я-
тінні та при кімнатній температурі в присутності
каталітичних добавок йоду, а також при кип’я-
тінні в толуолі. Встановлено, що у всіх випадках
реакція приводить до утворення суміші транс-
(ІІ а-м) та цис- (ІІІ а-м) діастереомерів 3-піразо-
лілтетрагідроізохінолінових кислот. З’ясовано,
що стереохімічний результат процесу контролю-
ється умовами його перебігу (полярність розчин-
ника, температура, наявність каталізатора) і мен-
шою мірою характером замісників в імінах І а–м.
Співвідношення ізомерних продуктів ІІ а–м та
ІІІ а –м у реакційній суміші визначалось методом
ЯМР 1Н спектроскопії і базувалось на величинах
КССВ між протонами Н3 і Н4 тетрагідроізохіно-
лінового циклу. Згідно з літературними даними
© М .К .Братенко, Н .В.Панасенко, М .В.Вовк , 2012
I—III: R=Me, Ar=4-ClC6H4 (a), 4-MeC6H4 (б),
4-MeOC6H 4 (в); R=CH 2Ph, Ar=Ph ( г), 4-ClC6H 4
(д), 4-MeC6H 4 (е); R=(CH2)2NMe2, Ar=Ph (є), 4-
СlС6H 4 (ж), 4-MeC6H4 (з), 4-MeOC6H4 (і), R=Ph,
Ar=Ph (к), 4-ClC6H 4 (л); 4-MeOC6H 4 (м).
ISSN 0041-6045. УКР. ХИМ . ЖУРН . 2012. Т. 78, № 2 115
[18] для транс-ізомерів її значення становить 0–
2.0 Гц, а для цис-ізомерів — 4.0–6.0 Гц.
Отримані експериментальні результати наве-
дені у табл. 1 і засвідчують, що при проведенні
реакції у киплячому хлороформі або при кімна-
тній температурі у хлороформі в присутності йо-
ду, на відміну від арилальдімінів [16, 19], перева-
жають транс-ізомери ІІ а–м. Натомість, у кип-
лячому толуолі цис- та транс- ізомери утворю-
ються в приблизно однакових кількостях і тіль-
ки у разі піразолілальдімінів (І б,є,л) доміную-
чими є цис-ізомери (ІІІ б,к,л). Із ізомерних сумішей
із вмістом одного з ізомерів 60—70 % (проведен-
ня експерименту в киплячому хлороформі або
толуолі) вдається виділити індивідуальні спо-
луки ІІ а–м та ІІІ б,к,л з виходами 30—42 % за
допомогою кристалізації. Спроби отримати в
чистому вигляді ізомери ІІІ а ,в–і,м методом
розділення на колонці не привели до успіху.
Стереохімічна картина досліджуваної реакції
вписується в кінетично контрольовану схему ді-
астереоселективності, яка передбачає участь у
процесі ацилювання гомофталевим ангідридом
Z- та Е-конфігурацій імінів І [16]. При цьому, на
відміну від арилальдімінів, у яких більш стабі-
льним є Е-ізомер, наявність у положенні 3 піра-
зольного циклу імінів І об’ємного ароматичного
замісника значно понижує стабільність Е-ізоме-
ра, внаслідок чого домінуючим стає перехідний
стан А, хоча достатньо вагомим є вклад перехі-
дного стану Б, за рахунок участі Е-ізомера (схема).
Структура ізомерних 1-оксотетрагідроізохі-
нолін-4-карбонових кислот ІІ а–м та ІІІ б,к,л (табл.
2, 3) узгоджується з результатами їх
фізико-хімічних вимірів. Зокрема,
в ІЧ-спектрах наявні смуги погли-
нання груп С=О ізохінолінового
циклу при 1715—1735 см–1 та кар-
боксильних груп у діапазоні 2540—
2860 см–1, що вказує на їх димерний
характер у твердому стані. В спек-
трах ЯМР 1Н транс-ізомерів ІІ а-м
найбільш характерними є сингле-
ти протонів Н4 та Н3 ізохіноліново-
го ядра при 3.56—4.25 та 5.50—5.89
м.ч., а цис-ізомерів ІІІ б,к,л — дуб-
лети цих протонів при 4.62—4.94 та
5.27—5.93 м.ч. із КССВ 4.8—5.2 Гц.
Утворення ізохінолінового ядра та-
кож наглядно підтверджується спек-
трами ЯМР 13С із типовими сигналами атомів
вуглецю в діапазонах 161—162 (С1), 53—57 (С3) та
48—50 м.ч. (С4).
ІЧ-спектри сполук у КВr записані на прила-
ді UR-20 в таблетках КВr. Спектри ЯМР 1Н та
13С в ДМСО-D6 виміряні на приладі Вruker Avan-
ce DRX-500 (500.13, 125.75 МГц відповідно), вну-
трішній стандарт — ТМС. Хроматомас-спектри
одержані на приладі PE SC-XAPI 150 ЕХ, детек-
тори UV (250 нм) та ELSOJ.
Т а б л и ц я 1
Співвідношення ізомерів ІІ а–м : ІІІ а–м (%)
Сполука
Умови перебігу реакції
Хлороформ,
61 °С, 2 год
Хлороформ – І2
(10 % мол.),
20 °С, 6 год
Толуол,
110 °С, 2 год
ІІ, ІІІ а 68:32 56:44 46:54
б 65:35 59:41 33:67
в 60:40 62:38 51:49
г 70:30 60:40 47:53
д 62:38 58:42 53:47
е 67:33 55:45 51:49
є 65:35 56:44 45:55
ж 68:32 57:43 44:56
з 70:30 62:38 40:60
і 62:38 64:36 45:55
к 60:40 62:38 29:71
л 64:36 54:46 32:68
м 61:39 50:50 56:44
Органическая химия
116 ISSN 0041-6045. УКР. ХИМ . ЖУРН . 2012. Т. 78, № 2
Т а б л и ц я 2
3-(3-Арил-1-феніл-1Н-піразол-4-іл)-2-R-1-оксо-1,2,3,4-тетрагідро-4-ізохінолінкарбонові кислоти: транс- (ІІ а–м)
та цис-ізомери (ІІІ б,к,л)
Спо-
лука Вихід, % Т топл,
оС Формула
Знайдено / розраховано, %
[М+1]+
С H N
ІI а 42 273—275 С26Н20СlN3O3 68.51 / 68.20 4.27 / 4.40 9.00 / 9.18 458
б 38 285—287 С27Н23N3O3 73.84 / 74.13 5.39 / 5.30 9.74 / 9.60 438
в 39 264—266 С27Н23N3O4 71.24 / 71.51 4.95 / 5.11 9.42 / 9.27 454
г 32 198—200 С32Н25N3O3 77.22 / 76.94 4.88 / 5.04 8.55 / 8.41 500
д 37 244—247 С32Н24СlN3O3 71.64 / 71.97 4.43 / 4.53 7.95 / 7.87 532
е 30 274—277 С33Н27N3O3 77.42 / 77.17 5.18 / 5.30 8.93 / 8.18 514
є 35 249—252 С29Н28N4O3 72.16 / 72.48 6.02 / 5.87 11.42 / 11.66 481
ж 35 269—272 С29Н27СІN4O3 67.90 / 67.63 5.16 / 5.28 11.05 / 10.88 516
з 41 257—260 С30Н30N4O3 72.59 / 72.85 6.25 / 6.11 11.16 / 11.33 495
і 39 248—250 С30Н30N4O3 70.33 / 70.57 6.11 / 5.92 11.22 / 10.97 511
к 36 232—235 С31Н23N3O3 76.39 / 76.69 4.85 / 4.77 8.79 / 8.65 486
л 40 237—240 С31Н22СІN3O3 71.79 / 71.61 4.20 / 4.26 7.91 / 8.08 520
м 30 221—223 С32Н25N3O4 74.79 / 74.55 5.07 / 4.89 8.36 / 8.15 516
ІІІ б 36 262—265 С27Н23N3O3 74.41 / 74.13 5.22 / 5.30 9.79 / 9.66 438
к 39 224—225 С31Н23N3O3 76.40 / 76.69 4.81 / 4.77 8.40 / 8.65 486
л 41 218—220 С31Н22СІN3O3 71.68 / 71.61 4.40 / 4.26 8.35 / 8.08 520
Т а б л и ц я 3
Спектри ЯМР сполук ІІ а–м та ІІІ б,к,л
Спо-
лука Спектри ЯМР1Н , δ, м.ч., J, Гц Спектри ЯМР13С, δ, м.ч.
ІI а 3.11 с (3Н , СН3N), 3.95 с (1Н , Н4), 5.61 c
(1H, H 3), 7.19–7.94 м (13H Ar+H4
Pyr), 13.06
ш.с (1H, COOH)
31.01 (NСН3), 48.64 (C4), 55.57 (C3), 118.34, 119.33,
120.26, 126.74, 127.81, 128.50, 128.75, 129.42, 129.47,
129.55, 130.68, 131.31, 131.68, 133.12, 133.47, 138.83,
148.56 (CAr+CPyr), 162.36 (C1), 171.64 (COOH)
б 2.41 c (3H, CH 3), 3.09 с (3Н , NСН3), 3.96
c (1H, H4), 5.59 c (1H, H 3), 7.17–7.70 м
(13H Ar+H5
Pyr), 7.95 д (1HАr, J=8.0), 13.14
ш.с (1Н , СООН )
20.81 (СН3), 34.00 (NСН3), 48.60 (C4), 55.65 (C3), 118.22,
119.97, 126.33, 127.00, 127.16, 127.65, 127.81, 128.52,
129.31, 129.40, 129.57, 129.59, 131.68, 133.56, 137.75,
138.94, 149.76 (C Ar+CPyr), 162.36 (C1), 171.54 (COOH)
в 3.08 c (3H, CH 3N), 3.85 c (3H, CH 3O),
3.97 c (1H, H 4), 5.56 c (1H, H 5), 7.42–7.95
м (13H Ar+H5
Pyr), 13.07 ш.с (1Н , СООН )
34.03 (NСН3), 48.58 (C4), 55.17 (СН3O), 55.69 (C3), 114.17,
118.17, 119.79, 124.81, 126.28, 127.03, 127.62, 127.83,
128.53, 129.12, 129.42, 129.54, 131.71, 133.64, 138.98,
149.66, 159.3 c (C Ar+CPyr), 162.18 (C1), 171.43 (COOH)
г 4.01 c (1H, H4), 4.22 д, 5.14 д (2H, CH2Ph,
J=15.0), 5.53 c (1H, H5), 7.21–8.02 м (19Hаром
+H5
Pyr), 12.97 ш.с (1Н , СООН)
49.07 (СН2), 49.19 (C4), 53.97 (C3), 118.32, 120.40, 126.46,
126.66, 126.95, 127.25, 127.84, 120.90, 128.05, 128.31, 128.63,
128.75, 129.43, 129.53, 130.11, 131.90, 132.30, 133.69, 137.25,
138.91, 149.85 (CAr+CPyr), 162.71 (C1), 171.66 (COOH)
д 4.02 c (1H, H4), 4.23 д (2H, CH2Ph, J=15.0),
5.19 д, (2H, CH2Ph, J=15.0), 5.54 c (1H, H3),
7.22–8.03 м (18HAr+H5
Pyr), 13.05 ш.с (1Н ,
СООН)
49.14 (СН2), 49.23 (C4), 53.76 (С3), 118.40, 120.42, 126.51,
126.70, 126.93, 127.20, 127.85, 120.93, 128.17, 128.64, 128.70,
128.87, 129.20, 129.64, 130.17, 131.97, 132.50, 133.17, 137.44,
138.80, 149.54 (CAr+CPyr), 162.51 (C1), 171.66 (COOH)
ISSN 0041-6045. УКР. ХИМ . ЖУРН . 2012. Т. 78, № 2 117
Сполука Спектри ЯМР1Н , δ, м.ч., J, Гц Спектри ЯМР13С, δ, м.ч.
ІI е 2.39 c (3H, CH 3), 4.02 c (1H, H 3), 4.20 д,
5.18 д (2H, CH 2, J=14.8), 5.50 c (1H, H 3),
7.22–7.68 м (17H Ar+H5
Pyr), 8.04 д (1H Ar,
J=7.6), 12.96 ш.с (1Н , СООН )
20.80 (СН3), 49.07 (СН2), 49.21 (C4), 54.05 (С3), 118.26,
120.31, 126.35, 126.93, 127.23, 127.70, 127.88, 128.04, 128.76,
129.03, 129.20, 129.39, 129.45, 129.53, 131.87, 133.69, 137.27,
137.67, 138.93, 149.81 (CAr+CPyr), 162.73 (C1), 171.69 (COOH)
є 2.67 c [6H, (CH 3)2N], 3.19–3.26 м (3H,
CH2+CH), 3.56 c (1H, H 4), 4.53–4.59 м
(1H, CH), 5.60 c (1H, H 3), 7.10–7.87 м
(14H Ar+H5
Pyr), 13.24 ш.с (1Н , СООН )
40.34 (СН2N), 42.70 [(СН3)2N], 50.95 (C4), 54.02 (С3), 54.38
(СН2N), 118.18, 121.27, 126.31, 126.33, 126.54, 126.60, 127.40,
127.66, 128.27, 128.73, 129.41, 129.72, 131.63, 132.76, 136.93,
138.98, 149.53 (CAr+CPyr), 163.23 (C1), 171.38 (COOH)
ж 2.69 c [6H, (CH 3)2N], 3.18–3.27 м (3H,
CH2+CH), 3.56 c (1H, H4), 4.52–4.58 м (1H,
CH), 5.60 c (1H, H 3), 7.10–7.89 м (13H Ar+
+H5
Pyr), 13.09 ш.с (1Н , СООН )
40.54 (СН2N), 42.71 [(СН3)2N], 50.96 (C4), 53.91 (С3), 54.39
(СН2N), 118.23, 121.50, 126.41, 126.53, 126.62, 127.09, 127.44,
128.76, 129.38, 129.54, 129.69, 131.61, 132.99, 136.85, 138.90,
138.95, 148.24 (CAr+CPyr), 163.21 (C1), 171.42 (COOH)
з 2.40 c (3H, CH 3), 2.69 c [6H, (CH 2)2N],
3.17–3.25 м (1H, CH), 3.59 c (1H, H 4),
5.61 c (1H, H3), 7.08–7.87 м (14HAr+H5
Pyr),
13.18 ш.с (1Н , СООН )
20.83 (CH3), 40.53 (СН2N), 42.79 [(СН3)2N], 50.90 (C4), 54.03
(С3), 54.44 (СН2N), 118.12, 121.12, 126.21, 126.50, 126.58,
127.35, 127.57, 127.84, 129.32, 129.39, 129.70, 129.91, 131.62,
136.90, 137.61, 139.00, 149.56 (CAr+CPyr), 163.25 (C1), 171.32
(COOH)
і 2.69 c [6H, (CH3)2N], 3.16–3.24 м (3H, CH2+
CH), 3.58 c (1H, H4), 3.84 c (3H, CH3O),
4.53–4.56 м (1H, CH), 5.61 c (1H, H3), 7.09–
7.90 м (14HAr+HPyr), 13.23 ш.с (1Н , СООН)
40.64 (СН2N), 42.64 [(СН3)2N], 50.86 (C4), 54.17 (С3), 54.42
(СН2N), 55.74 (CH3O), 118.23, 121.39, 126.45, 126.64, 126.87,
127.23, 127.62, 127.91, 129.44, 129.45, 129.80, 129.96, 131.73,
136.95, 137.62, 139.17, 150.65 (CAr+CPyr), 162.75 (C1), 171.44
(COOH)
к 4.23 c (1H, H 4), 5.87 c (1H, H 3), 7.17–7.94
м (19H Ar+H5
Pyr), 13.27 ш.с (1Н , СООН )
49.47 (C4), 57.25 (С3), 118.56, 119.52, 125.94, 126.43,
126.75, 127.13, 127.90, 128.13, 128.25, 128.33, 128.64, 128.91,
129.15, 129.64, 132.87, 132.95, 134.16, 138.70, 140.84, 152.11
(CAr+CPyr), 161.93 (C1), 170.62 (COOH)
л 4.25 c (1H, H 4), 5.80 c (1H, H 3), 7.21–7.89
м (19H Ar+H5
Pyr), 13.13 ш.с (1Н , СООН )
48.98 (C4), 56.73 (С3), 118.10, 118.43, 126.50, 126.77,
127.75, 127.89, 128.01, 128.30, 128.43, 128.65, 128.99, 129.26,
129.60, 130.14, 131.45, 132.54, 132.80, 134.79, 138.90, 141.54,
150.73 (CAr+CPyr), 162.47 (C1), 170.36 (COOH)
м 3.82 c (3H, CH 3O), 4.19 c (1H, H 4), 5.89 c
(1H, H 3), 7.01–8.08 м (18H Ar+H5
Pyr), 13.31
ш.с (1Н , СООН )
49.59 (C4), 55.13 (CH 3O), 57.70 (С3), 114.14, 118.25, 119.97,
124.49, 126.35, 126.75, 126.81, 127.67, 128.04, 128.35, 128.82,
128.90, 128.99, 129.40, 129.85, 132.22, 133.90, 138.95, 142.09,
149.26, 159.27 (CAr+CPyr), 161.97 (C1), 171.83 (COOH)
ІІІ б 2.31 c (3H, CH 3), 2.80 c (3H, CH 3N), 4.62
д (1H, H 4, J=5.2), 5.27 д (1H, H 3, J=5.2),
7.19–7.75 м (13H Ar+H5
Pyr), 7.98 (1H Ar , J=
=8.0), 13.07 ш.с (1Н , СООН )
20.94 (CH 3), 34.12 (NCH 3), 48.62 (C4), 55.79 (С3), 118.43,
119.79, 126.30, 127.09, 127.30, 127.62, 127.81, 128.56, 129.34,
129.42, 129.64, 129.70, 131.59, 133.60, 137.74, 138.97, 149.70
(CAr+CPyr), 162.40 (C1), 171.42 (COOH)
к 4.89 д (1H, H 4, J=4.8), 5.93 д (1H, H 3, J=
=4.8), 7.14–8.09 м (19HAr+H5
Pyr), 13.07 ш.с
(1Н , СООН )
48.68 (C4), 55.43 (С3), 117.90, 118.03, 118.19, 126.22,
126.58, 126.88, 127.70, 127.84, 127.96, 128.17, 128.25, 128.58,
128.73, 129.02, 129.59, 132.18, 132.33, 134.69, 138.91, 141.11,
152.44 (CAr+CPyr), 162.45 (C1), 170.58 (COOH)
л 4.94д (1H, H 4, J=4.8), 5.55 д (1H, H 3, J=
=4.8), 7.12–8.09 м (18HAr+H5
Pyr), 12.99 ш.с
(1Н , СООН )
48.40 (C4), 55.37 (С3), 118.05, 118.26, 126.42, 126.91,
127.66, 127.82, 128.14, 128.16, 128.23, 128.62, 128.84, 128.99,
129.60, 129.91, 131.07, 132.34, 132.83, 134.59, 138.81, 141.11,
151.18 (CAr+CPyr), 162.39 (C1), 170.55 (COOH)
Продовження табл.3
Органическая химия
118 ISSN 0041-6045. УКР. ХИМ . ЖУРН . 2012. Т. 78, № 2
3-(3-Арил-1-феніл-1Н-піразол-4-іл) -2-R-1-ок-
со-1,2,3,4-тетрагідро-4-ізохінолінкарбонові кислоти
[транс- (ІІ а–м)] та [цис- (ІІ б,к,л)] (табл. 2, 3). До
суспензії 0.1 ммоль іміну І а–м в 10 мл хлорофор-
му (у випадку сполук ІІІ а–м) або 10 мл толуолу
(у випадку сполук ІІІ б,к,л) додавали 0.16 г (0.1
ммоль) гомофталевого ангідриду і кип’ятили
впродовж 2 год. Розчинник випарювали, зали-
шок кристалізували. У разі сполук ІІ а–м розчин-
ник випарювали, твердий залишок кристалізу-
вали із толуолу. У випадку сполук ІІІ б,к,л ре-
акційну суміш охолоджували, осад відфільтро-
вували і кристалізували із толуолу.
РЕЗЮМЕ. Циклизацией N-замещенных иминов
4-пиразолкарбальдегидов с гомофталевым ангидри-
дом синтезированы транс- и цис-3-(4-пиразолил)-1-
оксотетрагидроизохинолин-4-карбоновые кислоты.
SUMMARY. Trans- and cis-3-(4-pyrazolyl)-1-oxo-
tetrahydroisoquinoline-4-carboxylic acids were synthesi-
zed by cyclization of 4-pyrazolecarbaldehides N-substi-
tuted imines with homophtalic anhydride.
ЛIТЕРАТУРА
1. Gray N.M ., Dappen M .S ., Cheng B.K. et al. // J.
Med. Chem. -1997. -34, № 4. -P. 1283—1292.
2. Bonnaud B., Carlessi A ., Bigg D.C.H . // Ibid. -1993.
-30, № 1–2. -P. 257—265.
3. Barreca M .L ., Gitto R ., Quartorone S. et al. // J.
Chem. Inf . Comput. Sci. -2003. -43. -P. 651—655.
4. Cushman M ., Chen J.K . // J. Org. Chem. -1987. -52,
№ 8. -P. 1517—1521.
5. Cushman M ., M ohan P . // J. Med. Chem. -1985.
-28, № 8. -P. 1031—1036.
6. Cushman M ., Chen L . // J. Org. Chem. -1978. -33,
№ 2. -P. 286—288.
7. Stoyanova M .P., Angelova S.E., Kosev K.S. et al. //
Tetrahedron Lett. -2006. -47, № 13. -P. 2119—2123.
8. Gonzalez-Lopez M ., Shan J.T . // Chem. Rev. -2009.
-109, № 1. -P. 164—189.
9. Haimova M .A., M ollov N.M ., Ivanova S .C. et al. //
Tetrahedron. -1977. -33, № 2. -P. 331—337.
10. Govindechari T .R ., Cinnasamy P., Rajesvari S . et al.
// Heterocycles. -1984. -22, № 3. -P. 585—655.
11. Y adav J.S ., Reddy B.V.S., Raj S .K., Prasad A .R . //
Tetrahedron. -2003. -59, № 10. -P. 1805—1809.
12. Y u N., Poulain R ., Gesguierre J.-C. // Synlett. -2000.
-№ 3. -P. 355—356.
13. Humphries P.S., Beulov J.W ., Bonin P.D. et al. // Bio-
log. Med. Chem. Lett. -2008. -19, № 9. -P. 2400—2403.
14. Kondinska M .I., Kozekov I.D., Palomareva M .P . //
Molecules. -2006. -11, № 6. -P. 403—414.
15. Karimi A.R., Roshzadeh R . // Synthesis. -2010. -№ 3.
-P. 437—442.
16. Cushman M ., M odaj E.I. // J. Org. Chem. -1987. -52,
№ 5. -P. 907—915.
17. Cushman M ., Gentry J., Dekov F.V. // Ibid. -1977. -42,
№ 7. -P. 1111—1116.
18. Y u N., Boutel L ., Deprez B., Gesguire J.–C . // Tetra-
hedron Lett. -1998. -39, № 8. -P. 829—832.
19. Y adav J.S ., Reddy S.B.V., Reddy A.R., Narsaih A .V .
// Synthesis. -2007. -№ 20. -P. 3191—3194.
Буковинський державний медичний університет, Чернівці Надійшла 01.09.2011
Інститут органічної хімії НАН України, Київ
УДК 547.551 : 541.128.1 : 542.951.1
Л.Я.Штейнберг, В.М.Диброва, С.М.Шейн
КАТАЛИЗ ФОСФОРИСТОЙ КИСЛОТОЙ В СИНТЕЗЕ БЕНЗАНИЛИДА
Изучено влияние концентрации катализатора — фосфористой кислоты — в реакции бензойной кислоты
с анилином. Показано, что катализ эффективен в узком интервале концентраций фосфористой кислоты
(от 2 до 5 % мол. от бензойной кислоты) при проведении реакции в орто-ксилоле при 145 оС. При
дальнейшем увеличении концентрации катализатора возможно его связывание в соль с анилином, соп-
ровождающееся снижением реакционной способности последнего по отношению к бензойной кислоте.
Ранее [1] показано, что фосфористая кисло-
та в количестве 2 % мол. по отношению к бензой-
ной кислоте катализирует образование с высо-
ким выходом бензанилида реакцией бензойной
© Л.Я .Штейнберг, В.М .Диброва , С.М .Шейн , 2012
ISSN 0041-6045. УКР. ХИМ . ЖУРН . 2012. Т. 78, № 2 119
|