Настінний живопис 70-х рр. ХІХ ст. північного трансепту Троїцького собору м. Чернігова в контексті загальномистецьких процесів того часу

Метою публікації є здійснити мистецтвознавчий аналіз композицій північної частини трансепту Троїцького собору м. Чернігів, створених у 70-ті роки ХІХ ст. Методика дослідження продиктована завданнями, що ставились на кожному з етапів роботи. Ступінь розробленості питання досліджено за допомогою істор...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2022
Автор:	Бугера, І.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України 2022
Назва видання:	Сiверянський літопис
Теми:	Церковна старовина
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/187689
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Настінний живопис 70-х рр. ХІХ ст. північного трансепту Троїцького собору м. Чернігова в контексті загальномистецьких процесів того часу / І. Бугера // Сіверянський літопис. — 2022. — № 4. — С. 40-49. — Бібліогр.: 21 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-187689
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1876892023-01-22T01:26:59Z Настінний живопис 70-х рр. ХІХ ст. північного трансепту Троїцького собору м. Чернігова в контексті загальномистецьких процесів того часу Бугера, І. Церковна старовина Метою публікації є здійснити мистецтвознавчий аналіз композицій північної частини трансепту Троїцького собору м. Чернігів, створених у 70-ті роки ХІХ ст. Методика дослідження продиктована завданнями, що ставились на кожному з етапів роботи. Ступінь розробленості питання досліджено за допомогою історіографічного методу. Під час опису композицій стінопису використовувались метод аналізу художньої форми, описовий та іконографічний методи. Порівняльно-аналітичний метод надав можливість розглядати стінопис Троїцького собору не лише в контексті українського мистецтва та Російської імперії, але й у рамках західноєвропейської культури. Наукова новизна полягає у здійсненому вперше стилістичному та мистецтвознавчому аналізі настінних розписів північної частини трансепту Троїцького собору, створених у останній третині ХІХ ст. На основі проведених досліджень зроблено висновок про те, що храмові розписи ХІХ ст. до сьогодні лишаються малодослідженими, хоча вони є наглядною ілюстрацією взаємовпливів мистецтва країн Європи. Зокрема, стінопис дослідженої частини трансепту собору є свідченням залучення до оздоблення храму досвідчених майстрів, які були знайомі і з українським мистецтвом різних періодів, і не лишались осторонь загальноєвропейських мистецьких процесів. This publication is aimed at the formal analysis of mural paintings of the 1870s in the northern part of the transept of the Holy Trinity Cathedral in Chernihiv. The research methodology is defined by the tasks set at each stage of the work. The background of the study was investigated by means of historiographical method. Formal analysis, descriptive and iconographical methods were used to describe the compositions. The method of comparative analysis allowed to explore the vault paintings in terms of Ukrainian and Russian trends, as well as West European culture. The scientific novelty of the research lies in applying stylistic and picture analysis to frescoes, created in the late 19th century. On the base of this study, it is concluded that temple paintings of 19th century are poorly researched, even though they are a prominent example of European artistic confluence. Particularly, experienced artists, familiar with Ukrainian and European arts of different periods, participated in creation of the mural paintings under consideration. 2022 Article Настінний живопис 70-х рр. ХІХ ст. північного трансепту Троїцького собору м. Чернігова в контексті загальномистецьких процесів того часу / І. Бугера // Сіверянський літопис. — 2022. — № 4. — С. 40-49. — Бібліогр.: 21 назв. — укр. 2518-7430 DOI: 10.5281/zenodo.7491880 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/187689 75.046.3:[726:27-523.2](477.51)«187» uk Сiверянський літопис Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Церковна старовина Церковна старовина
spellingShingle	Церковна старовина Церковна старовина Бугера, І. Настінний живопис 70-х рр. ХІХ ст. північного трансепту Троїцького собору м. Чернігова в контексті загальномистецьких процесів того часу Сiверянський літопис
description	Метою публікації є здійснити мистецтвознавчий аналіз композицій північної частини трансепту Троїцького собору м. Чернігів, створених у 70-ті роки ХІХ ст. Методика дослідження продиктована завданнями, що ставились на кожному з етапів роботи. Ступінь розробленості питання досліджено за допомогою історіографічного методу. Під час опису композицій стінопису використовувались метод аналізу художньої форми, описовий та іконографічний методи. Порівняльно-аналітичний метод надав можливість розглядати стінопис Троїцького собору не лише в контексті українського мистецтва та Російської імперії, але й у рамках західноєвропейської культури. Наукова новизна полягає у здійсненому вперше стилістичному та мистецтвознавчому аналізі настінних розписів північної частини трансепту Троїцького собору, створених у останній третині ХІХ ст. На основі проведених досліджень зроблено висновок про те, що храмові розписи ХІХ ст. до сьогодні лишаються малодослідженими, хоча вони є наглядною ілюстрацією взаємовпливів мистецтва країн Європи. Зокрема, стінопис дослідженої частини трансепту собору є свідченням залучення до оздоблення храму досвідчених майстрів, які були знайомі і з українським мистецтвом різних періодів, і не лишались осторонь загальноєвропейських мистецьких процесів.
format	Article
author	Бугера, І.
author_facet	Бугера, І.
author_sort	Бугера, І.
title	Настінний живопис 70-х рр. ХІХ ст. північного трансепту Троїцького собору м. Чернігова в контексті загальномистецьких процесів того часу
title_short	Настінний живопис 70-х рр. ХІХ ст. північного трансепту Троїцького собору м. Чернігова в контексті загальномистецьких процесів того часу
title_full	Настінний живопис 70-х рр. ХІХ ст. північного трансепту Троїцького собору м. Чернігова в контексті загальномистецьких процесів того часу
title_fullStr	Настінний живопис 70-х рр. ХІХ ст. північного трансепту Троїцького собору м. Чернігова в контексті загальномистецьких процесів того часу
title_full_unstemmed	Настінний живопис 70-х рр. ХІХ ст. північного трансепту Троїцького собору м. Чернігова в контексті загальномистецьких процесів того часу
title_sort	настінний живопис 70-х рр. хіх ст. північного трансепту троїцького собору м. чернігова в контексті загальномистецьких процесів того часу
publisher	Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
publishDate	2022
topic_facet	Церковна старовина
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/187689
citation_txt	Настінний живопис 70-х рр. ХІХ ст. північного трансепту Троїцького собору м. Чернігова в контексті загальномистецьких процесів того часу / І. Бугера // Сіверянський літопис. — 2022. — № 4. — С. 40-49. — Бібліогр.: 21 назв. — укр.
series	Сiверянський літопис
work_keys_str_mv	AT bugeraí nastínnijživopis70hrrhíhstpívníčnogotranseptutroícʹkogosoborumčernígovavkontekstízagalʹnomistecʹkihprocesívtogočasu
first_indexed	2025-07-16T09:20:33Z
last_indexed	2025-07-16T09:20:33Z
_version_	1837794732046024704
fulltext	Сіверянський літопис. 2022. № 4 40 УДК 75.046.3:[726:27-523.2](477.51)«187» Ірина Бугера • НАСТІННИЙ ЖИВОПИС 70-х рр. ХІХ ст. ПІВНІЧНОГО ТРАНСЕПТУ ТРОЇЦЬКОГО СОБОРУ м. ЧЕРНІГОВА В КОНТЕКСТІ ЗАГАЛЬНОМИСТЕЦЬКИХ ПРОЦЕСІВ ТОГО ЧАСУ DOI: 10.5281/zenodo.7491880 © І. Бугера, 2022. CC BY 4.0 ORCID: https://orcid.org/ 0000-0002-8790-4314 Метою публікації є здійснити мистецтвознавчий аналіз композицій північної частини тран- септу Троїцького собору м. Чернігів, створених у 70-ті роки ХІХ ст. Методика дослідження про- диктована завданнями, що ставились на кожному з етапів роботи. Ступінь розробленості питан- ня досліджено за допомогою історіографічного методу. Під час опису композицій стінопису вико- ристовувались метод аналізу художньої форми, описовий та іконографічний методи. Порівняльно- аналітичний метод надав можливість розглядати стінопис Троїцького собору не лише в контексті українського мистецтва та Російської імперії, але й у рамках західноєвропейської культури. Наукова новизна полягає у здійсненому вперше стилістичному та мистецтвознавчому аналізі на- стінних розписів північної частини трансепту Троїцького собору, створених у останній третині ХІХ ст. На основі проведених досліджень зроблено висновок про те, що храмові розписи ХІХ ст. до сьогодні лишаються малодослідженими, хоча вони є наглядною ілюстрацією взаємовпливів мис- тецтва країн Європи. Зокрема, стінопис дослідженої частини трансепту собору є свідченням за- лучення до оздоблення храму досвідчених майстрів, які були знайомі і з українським мистецтвом різних періодів, і не лишались осторонь загальноєвропейських мистецьких процесів. Ключові слова: Троїцький собор, стінопис, іконографія, композиція, кольорова гама, стильові ознаки. Настінний живопис Свято-Троїцького собору м. Чернігова створювався протягом XVII–XX ст. і є досить різноманітним за стилістикою, кольоровими рішеннями та ступе- нем збереження. Найбільша його частина – стінопис ХІХ ст. – був створений у першій третині століття, поновлювався у 1870-ті рр., вкриває стіни у вівтарній частині собору, над склепіннями та у арках центрального нефу й трансепту, на західній стіні собору, в ар- ках навколо північного, південного, західного вікон, на склепінні та в барабані цент- рального куполу. Цей живописний комплекс, різноманітний за складом сюжетів, смисло- вим навантаженням, стилістичним наповненням, вимагає тривалого та всебічного вивчен- ня. Ця публікація покликана розпочати його дослідження із розписів на склепінні північ- ної частини трансепту Троїцького собору. Всебічне дослідження Троїцького собору розпочалося в другій половині ХХ ст. Зокре- ма, у результаті створення Державного архітектурно-історичного заповідника (1967 р.) бригадою художника-реставратора В. Бабюка Київської спеціальної науково-реставрацій- ної виробничої майстерні у 1973–1977 рр. було виконано великий обсяг робіт з консерва- ції та реставрації стінопису храму. Результати їх роботи, викладені в архівних документах, лягли в основу публікацій чер- нігівського історика, мистецтвознавця А. Адруга1, досліджень історії розписів Троїцького собору XVII–ХХ ст. та їх систематизації за часом створення чернігівської дослідниці А. Доценко2. Історичний аспект створення живописних композицій храму досліджував та- кож і Т. Миколайко – молодший науковий співробітник НАІЗ «Чернігів стародавній»3. Проте в плані зображальної типології, з точки зору іконографії сюжетів, їх стилістики та колористики, живопис досі лишився не дослідженим. 1 Адруг А. Нововідкриті розписи XVII ст. в Чернігові. Образотворче мистецтво. 1984. № 3. С 26–27; Адруг А. Живопис Чернігова другої половини XVII – початку XVIII століть. Чернігів, 2013. С. 9–37. 2 Доценко А. До питання про датування стінопису Троїцького собору. Сіверянський літопис. 1997. №5. С. 95–97. 3 Миколайко Т. До питання стану живопису Троїцького собору в ХХ столітті. Сіверянський літопис. 2018. № 3. С. 55–59; Миколайко Т. Живопис першої половини ХІХ ст. у Троїцькому соборі. Сіверянський літопис. 2017. № 4. С. 123–128; Миколайко Т.А. Композиції монументального живопису кін. XVIII – поч. XIX ст. у Троїцькому соборі Чернігова. Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні: Зб. наук. праць. 2017. Вип. 26. С. 307– 311. Siverian chronicle. 2022. № 4 41 Уперше стінопис Троїцького собору згадується в «Історико-статистичному описі Чер- нігівської єпархії» Чернігівського архієпископа Філарета (Гумілевського), що вийшов друком 1873 р.; «священні зображення» на стінах та склепіннях храму автор згадує лише побіжно: «У верху головного куполу зображений Триіпостасний, під ним – Архангели, Пророки, Апостоли, ще нижче – євангельські історії. На склепіннях при вході в храм – Символ Віри. У вівтарі над горнім місцем – Спаситель на троні, по сторонах Його – Пресв. Діва, Апостоли, Святителі Преподобні»4. У 1876–1878 рр. стінопис собору був по- новлений Чернігівським єпископом Серапіоном, і докладно схему розміщення живопис- них композицій на стінах описує протоієрей О. Єфімов у нарисі «Чернігівський Свято- Троїцький-Іллінський монастир…», виданому у 1911 р. Серед іншого, після опису компо- зицій у вівтарній частині храму, склепінні центрального куполу та його барабану, він пи- ше: «На нижньому склепінні, під куполом з лівого боку, по середині Вознесіння Богома- тері, після її всечесного успіння, а кругом Євангельські події з її життя»5. У своїй основі настінні розписи північного трансепту збереглися з того часу з деякими доповненнями та виправленнями. Склепіння, що перекриває північну частину трансепту, ліпним декором розділене на три частини: зі східної та західної сторони – трикутної фор- ми, по центру – складної багатокутної. Між ними по блакитному тлу виконаний широкий ліпний орнамент із акантового листя. З півночі та півдня склепіння оточене арками, на кожній з яких по 5 прямокутних рам, також розділених ліпним орнаментом (Іл 1). Іл. 1. Настінний живопис північного трансепту Троїцького собору. Олійний стінопис. Сучасний вигляд. Фото Т. Сердюк. Під час дослідження настінного живопису собору бригадою художника-реставратора В. Бабюка було встановлено, що композиція у центральній частині склепіння збереглася досить добре, у всіх її чотирьох кутах спостерігались втрати кольорового шару, в нижній частині смугою вздовж рами пішло відшаровування тиньку, у нижньому та верхньому східних кутах – солеутворення6. Такі ушкодження східна частина живопису склепіння отримала в результаті тривалого замокання через відсутність даху над собором у повоєн- ний час7. Із тієї ж причини був повністю втрачений живопис у східному трикутнику скле- піння разом із левкасом та тиньком. Замість втраченої на цій ділянці композиції, у процесі реставраційних робіт була написана нова, із тим самим сюжетом – «Введення до храму». 4 Филарет (Гумилевский), архиеп. Историко-статистическое описание Черниговской епархии. Чернигов, 1873. Кн. 4. С. 38. 5 Ефимов А. Черниговский Свято-Троицкий-Ильинский монастырь, ныне Троицко-Архиерейский дом. Его прошлое и современное состояние. Прибавление к Черниговским епархиальным известиям. Часть неофициаль- ная. 1911. № 15. С. 403–404. 6 Проэктные предложения по консервации настенной масляной росписи XVIII–XX вв. в памятнике архитекту- ры XVII в. – Троицкого собора в гор. Чернигове. Киев, 1972. Том 2. Арк. 32. Картограма № 26. Національний ар- хітектурно-історичний заповідник «Чернігів стародавній». Відділ музейної та науково-фондової діяльності (далі – НАІЗ «Чернігів стародавній»). КН 1408/3. 7 Проэктные предложения... Том 1. Арк. 87. НАІЗ «Чернігів стародавній». КН 1408/2. Сіверянський літопис. 2022. № 4 42 Сильні ушкодження тиньку та втрата кольорового шару, що склала більше 90% площі, були зафіксовані й на верхній частині стіни північної передвівтарної клітки трансепту, що примикає до східної частини склепіння8. На цій падузі було зображено морський пейзаж, проте під дією води фарбовий шар практично повністю був зруйнований, тиньк відшару- вався, утворились тріщина та висоли, і тому після проведення консерваційно-реставрацій- них робіт на стіні створено композицію «Втеча до Єгипту». Результатом тривалого замокання стали й руйнування фарбового шару на східних схи- лах підпружних арок9. У результаті крайні східні композиції майже повністю втрачені, не лише фарбовий шар з левкасом, а й тиньк; кладка та рештки живопису вкриті солями, на їх місці реставраторами створено пейзажі. Розташована вище композиція східного схилу південної арки – «Благовіщення» – також мала сильні пошкодження з утратами фарбового шару до 50% в нижній її частині10, симетрична їй композиція «Відвідування Марією Єли- завети» на північній арці – лише незначні ушкодження в нижній частині. Найкраще збе- реглась центральна композиція арок. У той самий час на західному схилі південної арки композиція «Непорочне зачаття» створювалась майже повністю під час реставраційних робіт наприкінці ХХ ст., симетрична їй композиція «Радуйся, Благодатна» на північній арці збереглась досить добре. Остання західна композиція на південній арці – «Захисти, Богородице Діво» – збереглась та була відреставрована, симетрична їй на північній арці сильно зруйнована та була виконана заново11. Живопис композиції на другому ярусі північної стіни трансепту, розташованої навко- ло вікна у вигляді хреста, був відреставрований, хоча він мав повсюдний сітчастий краке- люр та великі ділянки осипання фарбового шару12, а ті його частини, що вціліли, вкриті були щільним шаром пилу та бруду13. Композиція «О, Всехвальна Мати» на західній стіні трансепту збереглась відносно добре з часу свого створення (найвірогідніше, у кінці ХІХ ст.), олійна фарба стінопису зберегла гарну зв’язку з левкасом, руйнування фарбового шару спостерігались у вигляді кракелюру з незначними втратами14, у нижній частині композиції майже зовсім втрачено фарбовий шар праворуч та ліворуч, на рівні голів та верхньої частини одягу постатей15. Таким чином, більша частина стінопису північної частини трансепту Троїцького собо- ру збереглась, була відреставрована у 70-ті рр. ХХ ст. та може бути використана для про- ведення аналізу стилістичних рис, зображальних засобів, колористичних особливостей живопису ХІХ ст. Композиції цієї частини собору ілюструють історичний цикл життя Богородиці та її уславлення. «Різдво Богородиці» у західному трикутнику склепіння написане в теплих тонах, зоб- ражені на ній предмети інтер’єру (альков зі світло-сірої тканини, стіл із глеком на перед- ньому плані) умовно вказують на перебування діючих осіб сцени у приміщенні. В центрі композиції на підвищенні зображено сповите немовля: загорнуте у білу тканину, на бла- китному простирадлі та вкрите червоною ковдрою – новонароджену Діву Марію. Обабіч ліжка стоять її батьки. Зображення на композиції виконано у реалістичній манері, із м’яко прокладеними тінями, пластично змальованими складками одягу, живописно переданою плановістю. Риси обличь досить м’які, плавні, передають спокій та умиротворення. Ком- позиція вдало вписана у трикутну частини склепіння. Не можна не відмітити композиційне почуття майстрів, що виконували розписи й на тимпані західної стіни та на північній стіні навколо хрещатого вікна собору. Ці складні багатофігурні сцени закомпоновані з урахуванням складної форми відведених для них частин стін собору. У північній стіні на другому ярусі трансепту зроблено арковий проріз із вікном хреща- тої форми. Над аркою по формі склепіння створено композицію «Покров Пресвятої Бого- родиці». Верхня частина площини стіни зайнята зображенням хмарного неба, з-поміж хмар блакитно-сірого відтінку визирають голівки херувимів групками по двоє, троє, та поодинокі. Зверху посередині над аркою бачимо зображення постаті чоловіка із коричне- вою бородою та волоссям, у рожевій туніці та блакитному плащі, що сидить на хмарині. За іконографією постать схожа на зображення Ісуса Христа, хоча зазвичай у композиціях «Покрови Богоматері» Його не малювали; у цьому випадку, на нашу думку, Його поява 8 Проэктные предложения... Том 2. Арк. 37. Картограма № 30-а. НАІЗ «Чернігів стародавній». КН 1408/3. 9 Проэктные предложения... Том 1. Арк. 90, 93-94. НАІЗ «Чернігів стародавній». КН 1408/2. 10 Проэктные предложения... Том 2. Арк. 35. Картограма № 29. НАІЗ «Чернігів стародавній». КН 1408/3. 11 Там само. Арк. 34, 35. Картограма № 28. НАІЗ «Чернігів стародавній». КН 1408/3. 12 Там само. Арк. 36. Картограма № 30. НАІЗ «Чернігів стародавній». КН 1408/3. 13 Проэктные предложения... Том 1. Арк. 93–94. НАІЗ «Чернігів стародавній». КН 1408/2. 14 Там само. Арк. 96. НАІЗ «Чернігів стародавній». КН 1408/2. 15 Проэктные предложения... Том 2. Арк. 33. Картограма № 27. НАІЗ «Чернігів стародавній». КН 1408/3. Siverian chronicle. 2022. № 4 43 зумовлена великою площею стіни, її несиметричністю та необхідністю заповнити простір. Лівіше та трохи нижче, теж на хмарах, зображено Богоматір. Одягнена у блакитну туніку, вона тримає на колінах червоний мафорій. Обличчям Богоматір звернена праворуч, до Ісуса у хмарах, ліворуч від неї стоїть група святих, обличчя їх обернені до Діви Марії: найближче – постать чоловіка, загорнутого у зелений плащ, поряд з ним – у світлому дов- гому вбранні, ще правіше – у синій туніці та червоному плащі. Унизу композиції на амво- ні у центрі бачимо молодого проповідника у рожевому, розшитому золотом, одязі з суво- єм у лівій руці. Згідно з іконографією сюжету, це постать Романа Сладкоспівця, автора кондака «Діва днесь». Сувій із гімном розгорнутий перед групою людей праворуч, на пе- редньому плані якої зображено бородатого чоловіка у багатому вбранні, горностаєвій мантії та короною на голові. Він вказує однією рукою на текст сувою, іншою – на самого проповідника. Ліву руку з орарем у ній Роман Сладкоспівець простягає до іншої групи людей, зображеної ліворуч, на чолі якої стоїть, судячи з одягу, священнослужитель. У ру- ці він тримає посох, роздвоєний на вершині, тож, вірогідніше, це постать архієрея. Отже, згідно з традицією, в нижній частині композиції зображено представників світ- ської влади з одного боку, та церковної – з іншого. Проте, композиція розташована висо- ко, у незручному для спостереження та фотофіксації місці, тож більш точно стверджува- ти, кого саме тут змальовано, на жаль, неможливо. На західній стіні північного трансепту, над аркою хорів собору художниками ХІХ ст. створено цікаву багатофігурну композицію «О, Всехвальна Мати» (Іл. 2). Іл. 2. Західна стіна північного трансепту, композиція «О, Всехвальна Мати». Сучасний вигляд. Фото Т. Сердюк. По центру простінку, у хмарах, що клубочаться, сидить Богородиця у синьому хітоні та червоному мафорії, який подібно хмарам окутує, підтримує та майже повністю прихо- вує її. На колінах на лівій руці вона тримає свого Сина у світлій туніці, він простягнув ру- ки до Матері та поклав їй на груди. На голові Богородиці бачимо корону, від неї промін- ням розходиться світло. Хмари, на яких сидить Діва Марія, ніби освітлюються тим світ- лом, що вона випромінює. Правою рукою Мати закриває ніжки Ісуса, а її голова схилена праворуч, погляд звернений униз, до людей. У нижній частині композиції зображено дві групи людей в одежі різного кольору, обличчя яких звернені переважно до Богородиці, у колінопреклонених позах, із жестами, що показують благоговійне преклоніння та моли- товне звернення. Серед постатей ліворуч звертає на себе увагу священнослужитель у архі- єрейському облаченні та короні, із сивою бородою, розведеними на рівні плечей руками, що стоїть фронтально, звернений до глядача усією своєю поставою та поглядом. Отже, композиція зображення подібна традиційній для «Покрови Богородиці», проте посередині дугою, розділяючи верхню та нижню частини, церковнослов’янською мовою у два рядки зроблено напис: «О, Всехвальна Мати, що породила Найсвятіше Слово! Прий- ми нині наші приносини і від усякої позбави напасти всіх, і від вічної муки врятуй тих, що Сіверянський літопис. 2022. № 4 44 співають Тобі: Алилуя, алилуя, алилуя!» Це слова 13-го кондака із акафіста до Пресвятої Богородиці – піснеспіву, що прославляє Божу Матір. Завдяки цьому напису розуміємо, що ця композиція є втіленням одного із найдавніших образів Богородиці – ікони Арапетської або Аравійської, явлення та прославлення якої відносять до початку IV ст. (а саме до 301 р.), а за деякими джерелами – до І ст.16 Інша назва цього образу – «О, Всехвальна Ма- ти» – пов’язана з тим, що край мафорію Богородці на Арапетській іконі прикрашений кай- мою з написом рядків із акафіста. Подібність зображення Богоматері на стіні Троїцького собору до описаного образу простежується й у її тричетвертному повороті та вінці на го- лові, й у положенні рук Ісуса на грудях Матері, й у формі та кольорі «хмарного» червоно- го мафорія. Проте, у випадку з настінним розписом, напис із мафорія, перенесений в центр композиції, став гарно видним, наглядним для парафіян храму. Традиційним для українського іконопису ХVІІІ–ХІХ ст. зображенням сюжету «Покро- ви Богородиці» є крайня із заходу композиція південної арки, над прямокутною рамою якої церковнослов’янською мовою зроблено напис «Захисти Богородице Діво». У верхній частині композиції бачимо Богоматір, що стоїть на хмарах, оточену золотаво-жовтим сві- тінням, з розведеними в сторону руками. Одягнена у синій хітон, жовту, прикрашену візе- рунками, туніку довжиною до колін, червоний мафорій, що вкриває плечі та голову, по- верх нього – пишний вінець. З-під мафорію видно краї рукавів хітону, оздоблених поруча- ми. Голова Марії схилена трохи праворуч і погляд очей спрямований униз. Таким чином вся постать ніби звернена до землі, до людей, зображених у нижній частині композиції (Іл. 3). Іл. 3. Західний схил південної арки, композиція «Захисти Богородице Діво». Сучасний вигляд. Фото Т. Сердюк. Загалом зображення Богородиці на цій композиції подібне до її образу на іконах типу «Козацька Покрова», що створювались іконописцями Гетьманщини у першій половині ХVІІІ ст. Зокрема, своєю поставою, одягом, оздобами на туніці Богородиця в Троїцькому соборі нагадує зображення на іконі «Покров Богородиці» із зображенням Богдана Хмель- ницького та архієпископа Чернігівського Лазаря Барановича, що зберігається у фондах Національного художнього музею України (м. Київ)17. Спільним для цих образів є й така риса: у руках Богоматір не тримає омофор, а демонструє свій захист та заступництво роз- веденими руками та плащем, що ніби обіймає та захищає присутніх. 16 Поселянин Е. Богоматерь: Описание Ее земной жизни и чудотворных икон. Москва: АНО «Православный журнал “Отдых христианина”», 2002. Т. 2 // Седмица.Ru. Церковно-научный центр «Православная энциклопе- дия. URL: https://www.sedmitza.ru/lib/text/440305/. 17 Ікон «Козацька Покрова» вціліло лише трохи більше десятка. Див.: Український Інститут Національної Пам’яті. URL: https://old.uinp.gov.ua/news/ikon-kozatska-pokrova-vtsililo-lishe-trokhi-bilshe-desyatka. Siverian chronicle. 2022. № 4 45 В іконографії цього образу простежується вплив західних зразків, зокрема композицій- на схема повторює західноєвропейське зображення «Мадонна Милосердя» (в англійсько- му варіанті «Virgin of Mercy», у найбільш поширеному італійському – «Madonna della Misericordia»; іноді цей образ називають «Мадонна з мантією»), коли Мадонна Милосердя накриває своєю мантією людей, зазвичай значно нижчих за неї зростом, які часто стоять на колінах. Іноді її мантію тримають янголи; якщо ікона писалась на замовлення певної групи людей, то під мантією Мадонни саме їх і зображували18. Образ Мадонни Милосер- дя вперше зустрічається в Італійському мистецтві ХІІІ ст. Існують версії, що джерелом цього мотиву, як і для православної «Покрови», стало видіння святого Андрія у Констан- тинополі Х ст. За іншими версіями, зображення «Мадонна Мізерікордія» в образотворчо- му та іконописному мистецтві Заходу виникло під впливом твору католицького ченця ХІІІ ст. Цезарія Гейстербахського «Видіння про чудеса». Саме під впливом образу Мадо- нни Милосердя у православному мистецтві, починаючи з ХVІІІ ст., під час зображення «Покрови Пресвятої Богородиці» почали використовувати такий самий сюжет – Діва Ма- рія накриває людей своїм мафорієм19. Саме таку іконографію спостерігаємо на композиції із західного краю південної арки трансепту Троїцького собору. Отже, із західного боку північного трансепту бачимо поряд низку композицій, що де- монструють захист та покровительство Божої Матері та її прославлення родом людським. Навколо арки із північним вікном – композиція «Покрова Богоматері», у тимпані над за- хідною аркою – «О, Всехвальна Мати», на західному схилі південної арки – «Захисти, Ді- во Маріє» та на західному схилі північної арки під час реставраційних робіт наприкінці ХХ ст. художниками на місті утраченої було створено композицію «Богоматір у славі». Незважаючи на різні типи образів на цих стінописах, усі вони подібні між собою компози- ційно (у верхній частині зображено Богоматір серед хмар, у нижній – людей різних соці- альних прошарків), кольоровою гамою та технікою виконання зображень елементів одягу, м’яких пластичних складок на ньому, індивідуальних рис обличь із м’яким світло-тіньо- вим моделюванням. Схожу ілюстрацію низки подій, які передували Різдву Спасителя та докладно описані у Євангелії від Луки, бачимо на композиціях, розміщених посередині схилів південної та північної арок. Так, на західному схилі північної арки створено композицію «Радуйся, Благодатна», у центрі якої бачимо Богородицю у повний зріст, одягнену у червоний хітон та синій мафорій, що покриває її голову, оточену німбом – яскравим сяйвом. Над постат- тю – голівки двох херувимів, що ніби визирають із темряви основного тла композиції, із лівого верхнього кута на Богоматір проливається промінням світло. Постать Марії схиле- на в протилежний від світла бік, вона ніби відвертається від променю, а її руки складені на животі, де зароджується життя благословенної дитини. Над прямокутною рамою ком- позиції на білому тлі чорними літерами церковнослов’янською мовою виконаний напис рядку із Євангелія від Луки (1:28) «Радій, благодатная». Симетрична їй композиція на за- хідному схилі південної арки – «Непорочне зачаття» – є майже повністю створеною ху- дожниками-реставраторами ХХ ст., тож її стилістичні та зображувальні особливості не є ілюстративними. Зверху над рамою композиції – напис «Всевишнього сила обгорне тебе», що є частиною рядка із Євангелія від Луки (1:35), де описане Благовіщення. Ілюстрацією цього сюжету є також композиція на східному схилі південної арки, над якою зроблено напис «Благовіщує Гавриїл Діві радість велику». З точки зору іконографії композиція є традиційною для зображення сюжету Благовіщення: па передньому плані праворуч стоїть на колінах із благоговійно складеними на грудях руками Діва Марія у червоному хітоні, синьому мафорії, з покритою білим платом трохи схиленою головою. Перед нею стоїть Гавриїл, змальований молодим парубком в зелений туніці до колін, з крилами за спиною, він простягає Богородиці гілку білої лілії. Зверху в центрі у світло-жовтого кольору сяйві ширяє білий голуб. Проте стилістика первісного зображення порушена реставраційними роботами ХХ ст., втрачена пластика складок драперій та одягу, миловидність облич. Згідно із Євангелієм від Луки, через кілька днів після Благовіщення Діва Марія відві- дала свою родичку Єлисавету. Зустріч сестер змальована на стінописі на східному схилі північної арки, над нею напис: «І ввійшла вона в дім Захарія, та й поздоровила Єлисаве- ту» (Лк. 1:40). Постаті трьох дійових персонажів описаної зустрічі розміщені у нижній по- ловині композиції: ліворуч сивочолий Захарія, праворуч його вагітна дружина, посередині Марія, яка розмовляє з Єлисаветою. У верхній половині композиції проглядаються еле- менти інтер’єру, але не деталізовані й досить темних відтінків. На відміну від них, постаті 18 Мадонна Милосердие – католический вариант Покрова. TOP-ANTROPOS.COM. Авторский сетевой журнал. URL: http://top-antropos.com/religion/hristianstvo/item/222-virgin-of-mercy. 19 Комашко Н. Богоматерь «Всех скорбящих Радость». Антиквариат. Предметы искусства и коллекционирова- ния. 2004. № 1–2(14). С. 27 // Христианство в искусстве. URL: https://www.icon-art.info/book_contents.php?lng= ru&book_id=90. Сіверянський літопис. 2022. № 4 46 промальовані досить детально: блакитний хітон, світла туніка, підв’язана під грудьми блакитним поясом, та червоний плащ-мафорій Єлисавети надзвичайно точно та натура- лістично передають усі елементи одягу тогочасних жінок, і м’яко промальовані глибоки- ми відтінками складки тканин вказують на майстерність художників, які виконували на- стінні розписи. Стилістично надзвичайно відрізняється від описаних композицій зображення у цент- ральній прямокутній рамі північної арки трансепту. Змальований тут сюжет «Успіння Бо- гоматері» має на відміну від решти композицій на арках горизонтальну орієнтацію, на ньому превалює тепла кольорова гама (Іл. 4). Для зображення характерне тяжіння до пло- щинності та силуетності, зведення фігур до свого роду орнаментальних знаків без прома- льовки деталей та індивідуальних рис, а іконографії сюжету – до найпростішої схеми, де сприймається сама її суть. Іл. 4. Центральна композиція північної арки північного трансепту, сюжет «Успіння Богоматері». Сучасний вигляд. Фото Т. Сердюк. Над композицією вміщено напис церковнослов’янською мовою: «Всеславне славимо Успіння Твоє» – рядок із тропаря на Успіння Пресвятої Богородиці. Зображення є втілен- ням візантійської іконографії Успіння Богоматері у своїй канонічній формі, яка склалась наприкінці Х ст.20: у центрі ложе з тілом Богоматері, а навколо апостоли двома групами, по сторонах від нього, позаду ложа Христос зі сповитою душею Діви Марії. У той час, як православне вчення не уточнює обставини Успіння і вважає, що Ісус Христос прийняв душу Своєї Матері, в основу католицького вчення лягло припущення про вознесіння її тіла на небеса та її коронування. І тому в західноєвропейському світі в різні періоди домінували різноманітні аспекти теми Успіння: власне Успіння, Коронуван- ня Марії, Вознесіння Марії. Відповідно, складаються і різні іконографії цієї події. На середній композиції південної арки трансепту у ХІХ ст. створено сюжет «Корону- вання Богородиці». Згідно із традиційною його іконографією, серед пишних хмар в центрі сидить Діва Марія зі складеними на грудях руками та покірно схиленою головою у роже- вій туніці, синьому мафорії та з покритою білим платом головою. Трохи вище обабіч неї зображено Ісуса Христа у червоному гіматії та сивобородого Саваофа у рожевому хітоні та зеленому плащі, які тримають над головою Богоматері золоту корону. Ще вище, над короною, – голуб та голівки херувимів по кутах. Одяг усіх зображених постатей вимальо- вуються пишними складками, він ніби огортає, підтримує постаті, розвівається на вітру (Іл. 5). Над рамою композиції виконано напис до неї, що є рядком із молитви-величання, хва- лебної пісні Богородиці «Достойно є...»: «Чеснішу від херувимів і незрівнянно славнішу від серафимів». 20 Этингоф О. Образ Богоматери. Очерки византийской иконографии ХІ–ХІІІ вв. Москва: Прогресс-Традиция, 2000. С. 213. Siverian chronicle. 2022. № 4 47 Іл. 5. Центральна композиція південної арки, композиція «Коронування Богородиці». Сучасний стан. Фото Т. Сердюк. Внизу під композицією бачимо напис: «Ангели, Успіння Пречистої бачучи, здивували- ся, як то Діва сходить від землі на небо». Це рядок із задостойника свята Успіння Пресвя- тої Богородиці, підпис до сюжету, розміщеного по центру склепіння трансепту. Більшу частину композиції займає зображення неба зі скупченими хмарами: у верхній частині вони світлі та легкі, внизу – темні та важкі. Серед хмар стоїть Богоматір, одягнена в синю туніку та червоний мафорій. Голова Богородиці покрита платом білого кольору, що вітер розвіває за її плечима. Рожевощока миловидна Діва з темним волоссям стоїть впевнено на хмарах, як на землі, спираючись на ліву ногу та трохи виставивши вперед праву. Її під правий бік підтримує один із херувимів, що зображений у вигляді кучерявого хлопчика з крилами та в туніці оливкового кольору. Ще двоє херувимів зображені на рівні лівого стегна Богородиці, проте не повні їх постаті, а лише кучеряві голівки з крилами, ще пара херувимів визирають з-за хмар праворуч від постаті Богоматері. Від голови Діви Ма- рії розходиться золотавого відтінку проміння, що осяює і херувимів, і хмари у верхній частині. У нижній частині композиції змальовано смугою досить кам’янистий пейзаж, із неве- ликими скупченнями рослин по боках. У центрі, на першому плані композиції, стоїть від- крита кам’яна труна, ліворуч від неї складений із прямокутного каміння стовп у вигляді усіченої піраміди. Праворуч над пустою труною стоїть група із чотирьох старців, що за- глядають до неї, і один із них, сивий та лисуватий, одягнений у синій хітон та гіматій світ- ло-коричневого кольору, правою рукою дістає з пустої гробниці білу тканину. Ця композиція є відображенням історичних процесів, які відбувались у церковному мистецтві Європи. Так, з 2-ї половини ХV ст. зі сцени Успіння зникає зображення Христа, який приймає душу Богоматері, і акцент робиться на служінні апостолів біля її гробу та оплакуванні. Сюжет перетворюється у різновид жанрової картини. Саме така іконогра- фія – західноєвропейська, що асоціюється з живописом європейських художників, розпи- сами католицьких соборів та іконами західного зразка, застосована під час розпису пла- фону трансепту Троїцького собору. Аналізуючи зображальні засоби, стилістику, іконографію стінопису північного тран- септу Троїцького собору м. Чернігова, бачимо, що більша частина створених у другій по- ловині ХІХ ст. композицій є рецепцією католицького мистецтва Заходу, їх похідними у вигляді відтворень академічних оригіналів. На думку дослідників, це сталося тому, що у ХІХ ст. сенат та Святійшій Синод низкою указів заборонили церковне будівництво за будь-якими проєктами, крім спущених згори, а малювання ікон та створення настінних розписів передбачалось лише за зразками в стилі класицизму, розробленими професорами Петербурзької академії мистецтв21. 21 Степовик Д. Розвиток обрядової культури і мистецтва храму в Україні. Науковий вісник Національного музею історії України. Зб. наук. пр. Київ: Левада, 2017. Вип. 2. С. 241. Сіверянський літопис. 2022. № 4 48 Композиції північної частини трансепту собору є значним комплексом, що ілюструє євангельську історію Пріснодіви, літургійні піснеспіви на честь Діви Марії й сюжети про- славлення Богородиці та її покровительства над людством. Так, у трикутних картинах у центральній частині склепіння створені зображення від початку її життєвого шляху: на- родження та віддання на виховання до храму. Середні композиції на схилах арок трансеп- ту ілюструють найзначнішу подію, що ознаменувала собою початок спасіння світу від грі- хів, – Благовіщення та непорочне зачаття Христа. Центральна частина склепіння трансеп- ту присвячена закінченню земного шляху Богородиці та взяттю її до Небесної слави. Ком- позиції західної частини північного трансепту та північної стіни навколо арки з вікном присвячені прославленню Богоматері як заступниці за людей, захисниці роду людського та прославляють Її рядками з молитов та акафістів. Цей живописний комплекс створювався під впливом різних художніх стилів та мис- тецьких уподобань. Найбільш яскраво відбились на ньому стилістичні риси західноєвро- пейського живопису та російського академізму ХІХ ст., посередництвом якого світське та релігійне мистецтво Європи сприймалось та відтворювалось художниками-монументаліс- тами на стінах українських храмів. Значний вплив на створення розписів Троїцького собо- ру справив стиль бароко, що прослідковується на композиціях у західній частині склепін- ня трансепту: і композиційно, і з точки зору їх зображальних засобів більшість із них по- дібна до образу «Козацької Покрови». Проте, у деяких випадках художники залишаються вірними візантійській іконографії й створюють композиції, наближені до ікон давньорусь- кого періоду, зокрема, «Успіння Богоматері». Тож, стінопис Троїцького собору, що створювався протягом ХІХ ст., є відображенням впливів на тогочасне церковне мистецтво Лівобережної України та Чернігова зокрема за- хідноєвропейського, російського, українського світського та церковного мистецтва, сти- лю козацького бароко та давньоруського іконопису. References Adruh, А. (1984). Novovidkryti rozpysy 17 st. v Chernihovi [Newly opened paintings of the 17th cen- tury. in Chernihiv]. Obrazotvorche mystetstvo – Fine arts, 3, 26–27. Adruh, А. (2013). Zhyvopys Chernihova druhoi polovyny XVII – pochatku XVIII stolit [Painting of Chernihiv in the second half of the XVII – early XVIII centuries]. Chernihiv, Ukraine. Dotsenko, A. (1997). Do pytannia pro datuvannia stinopysu Troitskoho soboru [To the question of da- ting the frescoes of the Trinity Cathedral]. Siverianskyi litopys – Severian chronicle, 5, 95–97. Etingof, O. (2017). Obraz Bogomateri. Ocherki vizantijskoj ikonografii ХІ-ХІІІ vv. [Image of the Mo- ther of God. Essays on Byzantine iconography in the 11th-13th centuries]. Moscow, Russia. Komashko, N. (2004). Bohomater «Vsekh skorbiashchykh Radost» [Our Lady "Joy of All Who Sor- row"]. Antykvaryat. Predmety yskusstva y kollektsyonyrovanyia – Antiques. Objects of art and collectibles, 1–2, 22–34. Mykolaiko, T. (2017). Kompozytsii monumentalnoho zhyvopysu k. XVIII – p. XIX st. u Troitskomu sobori Chernihova [Compositions of monumental painting of the XVIII – XIX century in the Trinity Ca- thedral of Chernihiv]. Novi doslidzhennia pamiatok kozatskoi doby v Ukraini: zbirnyk naukovykh prats – New researches of monuments of the Cossack era in Ukraine: a collection of scientific works, 26, 307–311. Mykolaiko, T. (2017). Zhyvopys pershoi polovyny KhIKh st. u Troitskomu sobori [Painting of the first half of the XIX century. in the Trinity Cathedral]. Siverianskyi litopys – Severian chronicle, 4, 123–128. Mykolaiko, T. (2018). Do pytannia stanu zhyvopysu Troitskoho soboru v ХХ stolitti [On the question of the state of painting of the Trinity Cathedral in the twentieth century]. Siverianskyi litopys – Severian chronicle, 3, 55–59. Stepovyk, D. (2017) Rozvytok obriadovoi kultury i mystetstva khramu v Ukraini [Development of ri- tual culture and mysticism to the temple in Ukraine]. Naukovyi visnyk Natsionalnoho muzeiu istorii Ukrai- ny. Zbirnyk naukovykh prats – Scientific Bulletin of the National Museum of History of Ukraine. Collection of scientific work, 2, 240–244. Бугера Ірина Сергіївна – молодший науковий співробітник Національного архітек- турно-історичного заповідника «Чернігів стародавній» (вул. Преображенська, 1, м. Черні- гів, 14000, Україна). Buhera Iryna – junior researcher of the National Architectural and Historical Reserve «An- cient Chernihiv» (1 Preobrazhenska Str., Chernihiv, 14000, Ukraine). E-mail: bugera_ira_17@ukr.net MURAL PAINTING OF 1870s IN THE NORTHERN PART OF THE TRANSEPT OF THE HOLY TRINITY CATHEDRAL IN CHERNIHIV ON THE ART SCENE OF THAT TIME This publication is aimed at the formal analysis of mural paintings of the 1870s in the northern part of the transept of the Holy Trinity Cathedral in Chernihiv. Siverian chronicle. 2022. № 4 49 The research methodology is defined by the tasks set at each stage of the work. The background of the study was investigated by means of historiographical method. Formal analysis, descriptive and iconogra- phical methods were used to describe the compositions. The method of comparative analysis allowed to explore the vault paintings in terms of Ukrainian and Russian trends, as well as West European culture. The scientific novelty of the research lies in applying stylistic and picture analysis to frescoes, created in the late 19th century. On the base of this study, it is concluded that temple paintings of 19th century are poorly researched, even though they are a prominent example of European artistic confluence. Particular- ly, experienced artists, familiar with Ukrainian and European arts of different periods, participated in creation of the mural paintings under consideration. Key words: Holy Trinity Cathedral, mural painting, iconography, composition, color choice, stylistic features. Дата подання: 21 червня 2022 р. Дата затвердження до друку: 30 жовтня 2022 р. Цитування за ДСТУ 8302:2015 Бугера, І. Настінний живопис 70-х рр. ХІХ ст. північного трансепту Троїцького собору м. Черні- гова в контексті загальномистецьких процесів того часу. Сіверянський літопис. 2022. № 4. C. 40–49. DOI: 10.5281/zenodo.7491880. Цитування за стандартом APA Buhera, І. (2022). Nastinnyi zhyvopys 70-kh rr. ХІХ st. pivnichnoho transeptu Troitskoho soboru m. Chernihova v konteksti zahalnomystetskykh protsesiv toho chasu [Mural painting of 1870s in the nort- hern part of the transept of the Holy Trinity Cathedral in Chernihiv on the art scene of thet time]. Siverian- skyi litopys – Siverian chronicle, 4, P. 40–49. DOI: 10.5281/zenodo.7491880.

Настінний живопис 70-х рр. ХІХ ст. північного трансепту Троїцького собору м. Чернігова в контексті загальномистецьких процесів того часу

Репозитарії

Схожі ресурси