Індивідуально-авторська семантика лексеми widnokrąg в однойменному романі Веслава Мисливського

У статті, що є продовженням низки досліджень, присвячених індивідуально-авторській семантиці в художніх ідіолектах, аналізуються значення лексеми виднокруг, яка функціонує як ключове слово в тексті однойменного роману польського письменника В. Мисливського. Подано характеристики ключових слів, уста...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Datum:2020
1. Verfasser: Сидяченко, Н.Г.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainian
Veröffentlicht: Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України 2020
Schriftenreihe:Мовознавство
Online Zugang:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/187737
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Індивідуально-авторська семантика лексеми widnokrąg в однойменному романі Веслава Мисливського / Н.Г. Сидяченко // Мовознавство. — 2020. — № 4. — С. 64-72. — Бібліогр.: 9 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Beschreibung
Zusammenfassung:У статті, що є продовженням низки досліджень, присвячених індивідуально-авторській семантиці в художніх ідіолектах, аналізуються значення лексеми виднокруг, яка функціонує як ключове слово в тексті однойменного роману польського письменника В. Мисливського. Подано характеристики ключових слів, усталені в теоретичній літературі, серед яких найголовніша: ключові слова пов’язані з ідейно-тематичним змістом твору/творів, концептуальними думками автора, вербалізованими образно й дослівно. Проаналізовано відповідність лексеми виднокруг ідіолекту В. Мисливського вказаним характеристикам. За лексикографічними джерелами зіставлено загальномовну структуру значень полісем widnokrąg i виднокруг, horyzont і горизонт у польській та українській літературних мовах. На підставі здійсненого контекстуального аналізу виявлено, що лексема виднокруг у художньому ідіолекті В. Мисливського функціонує в загальномовних значеннях: ‛місце позірного зіткнення неба із землею або морем’ та ‛частина земної поверхні, яку можна бачити на відкритій місцевості’; актуалізується в давніх міфологічних значеннях ‛місце зіткнення цього й того світу’, ‛місце переходу в потойбіччя’; а також набуває індивідуально-авторського значення ‛доля’, яке продукується шляхом метонімічного розширення усталеного в польській мові значення ‛оточення, середовище чогось або чиєсь’, доповнюючись метафоричною трансцендентальною конотацією. Метонімічне звуження значень ‛оточення…’ та ‛простір…’ породжує у словосполучення центр виднокругу семантику ‛мала батьківщина’. Митець, маючи своє бачення реалії (денотата), вносить зміни в усталене в загальномовній номінації «вирізнення і применшення чи елімінування» його рис, кодуючи їх в індивідуальному значенні. Тому дослідження індивідуально-авторської семантики ключових слів допомагає також глибше пізнати художню картину світу автора. Зокрема, наше дослідження висвітлює фрагменти картини світу, що зберігають давні уявлення міфологічної свідомості й давніх, але живих донині в Польщі, обрядодій поминання предків.