Комісія для складання Словника живої української мови у справі СВУ: Сергій Олександрович Єфремов (за матеріалами ОДПУ)
У статті досліджено позамовні й позамовознавчі умови, у яких виформовувалася національна ідентичність української лексикографії першої половини ХХ ст., зокрема розглянуто діяльність Комісії для складання Словника живої української мови через призму справи Спілки визволення України, через особистос...
Збережено в:
| Дата: | 2020 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України
2020
|
| Назва видання: | Мовознавство |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/187745 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Комісія для складання Словника живої української мови у справі СВУ: Сергій Олександрович Єфремов (за матеріалами ОДПУ) / О.М. Тищенко // Мовознавство. — 2020. — № 5. — С. 15-27. — Бібліогр.: 23 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| Резюме: | У статті досліджено позамовні й позамовознавчі умови, у яких виформовувалася національна ідентичність української лексикографії першої половини ХХ ст.,
зокрема розглянуто діяльність Комісії для складання Словника живої української
мови через призму справи Спілки визволення України, через особистості авторів «Російсько-українського словника» (1924–1933) як учасників процесу, а саме
С. О. Єфремова. Цю академічну групу влада назвала центром Спілки в Академії, а
С. О. Єфремова — головою «ворожої» організації. У розсекреченому архіві Служби безпеки України зберігаються матеріали процесу СВУ, серед яких є справи членів Комісії Словника живої української мови: Г. К. Голоскевича, А. В. Ніковського,
В. М. Ганцова та С. О. Єфремова. У цій статті йдеться про роботу Комісії у контексті
справи Сергія Єфремова — громадського й політичного орудника, державника, публіциста, літературного критика та історика літератури, академіка Української академії наук, одного з редакторів «Російсько-українського словника». Викладено
хронологію та зміст засідань Комісії-«п’ятірки», описано її діяльність як лексикографічного та нібито «підпільного» осередку, зокрема в зіставленні з даними справ
інших лексикографів. З’ясовано, що сформульовані С. О. Єфремовим завдання Комісії — національний напрям наукової діяльності, залучення кваліфікованих працівників, формування української наукової термінології на питомій основі — у справі
кваліфіковано як політичну діяльність СВУ. Життєпис С. О. Єфремова вкотре підтверджує: щоб бути ворогом тоталітарної радянської влади, достатньо просто любити свій народ і мати гідність працювати на його самоствердження.
Присвячено 100-річчю початку роботи над академічним «Російсько-українським словником» за ред. А. Ю. Кримського та С. О. Єфремова 1924–1933 рр. |
|---|