Метамовні рефлексії і дискурсивні практики мешканців Центральної України
У статті розглянуто особливості метамовних рефлексій мешканців центральних регіонів України, які послуговуються у своїй мовленнєвій практиці українською та російською мовами, а також українсько-російським змішаним мовленням (УРЗМ). На основі закритого анкетування, а також відкритих напівструктуро...
Gespeichert in:
| Datum: | 2020 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України
2020
|
| Schriftenreihe: | Мовознавство |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/187746 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Метамовні рефлексії і дискурсивні практики мешканців Центральної України / О.М. Палінська // Мовознавство. — 2020. — № 5. — С. 28-49. — Бібліогр.: 28 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| Zusammenfassung: | У статті розглянуто особливості метамовних рефлексій мешканців центральних
регіонів України, які послуговуються у своїй мовленнєвій практиці українською та
російською мовами, а також українсько-російським змішаним мовленням (УРЗМ).
На основі закритого анкетування, а також відкритих напівструктурованих інтерв’ю,
які були проведені в досліджуваному регіоні в межах проєкту Ольденбурзького університету в 2014 р., було проведено дослідження як імпліцитних (автопереклади), так і експліцитних (характеристики в категоріях «своє / чуже», роздуми про мовні
коди) метамовних рефлексій. Зокрема, було з’ясовано, що автопереклади здійснюються приблизно порівну в бік української та російської мов з деяким переважанням на користь російської, при цьому виявлено статистично значущий зв’язок між
напрямком автоперекладу і низкою соціодемографічних параметрів респондентів:
ареал проживання; перша мова; вікова група; тип населеного пункту, де проживають
респонденти; освіта (стать респондентів, субкорпус — напівофіційні інтерв’ю чи
неформальні сімейні розмови, а також тип місцевості, де виросли респонденти, не
виявляють статистично значущого зв’язку з напрямком автоперекладу).
Респонденти переважно називають «своїм» мовним кодом УРЗМ («по-нашому»), протиставляючи його або іншим регіональним субстандартам (діалектам), або навіть літературним мовам — українській і російській («по-їхньому»), рідко — віддаленим іноземним мовам («не по-нашому»). У висловлюваннях про УРЗМ переважає позитивне ставлення до змішаного ідіому, яке пояснюється його зручністю,
звичністю і простотою у використанні. Аналіз як даних закритого опитування, так і
відкритих інтерв’ю показав, що респонденти переважно вважають УРЗМ варіантом
української мови, при цьому звертають основну увагу на лексику, рідше — на морфонологічні чи фонетичні особливості. |
|---|