Лінгвогеографічний аспект дослідження дієслівної лексики й семантики в українських говорах
У статті порушено проблему представлення дієслівної лексики й семантики в українських діалектних лінгвогеографічних працях. Установлено, що українську діалектну дієслівну лексику й семантику скартографовано поряд з іншою діалектною лексикою на фонетичному, морфологічному, лексичному та синтаксичном...
Gespeichert in:
| Datum: | 2020 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України
2020
|
| Schriftenreihe: | Мовознавство |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/187777 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Лінгвогеографічний аспект дослідження дієслівної лексики й семантики в українських говорах / О.М. Холодьон // Мовознавство. — 2020. — № 6. — С. 32-43. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-187777 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1877772023-01-26T01:26:46Z Лінгвогеографічний аспект дослідження дієслівної лексики й семантики в українських говорах Холодьон, О.М. У статті порушено проблему представлення дієслівної лексики й семантики в українських діалектних лінгвогеографічних працях. Установлено, що українську діалектну дієслівну лексику й семантику скартографовано поряд з іншою діалектною лексикою на фонетичному, морфологічному, лексичному та синтаксичному рівнях у низці лінгвогеографічних джерел. Виявлено, що проаналізовані лінгвогеографічні праці умовно можна поділити на праці, які подають інформацію про лексичну реалізацію дієслів, і праці, які подають інформацію про різнотипну реалізацію дієслів. У працях першої групи скартографовано дієслівні значення, напр., укр. діал. ʽвиють (про вовків)ʼ, ʽмʼявкають (про котів)ʼ, ʽзустрітиʼ, укр. сх.-слц. ʽдієслова на позначення готувати розчину (на хліб і т. ін.)ʼ, ʽсіяти (коноплі, льон)ʼ, ʽчесати волокно на щітціʼ та закарп. дієслівну фразеологію — ʽлюдина (хвора, пʼяна чи у звичайному, нормальному стані) спить так міцно, що її ніяк не можна зразу розбудитиʼ. У працях другої групи поряд з лексичними картами автори подають семантичні, напр., середн. наддніпр .-степ. лаˈтати [тʼ], сх.поліс . кресати. Виділено лінгвогеографічну працю, в якій застосовано біхронне лексичне картографування дієслів східнополіського говору. Встановлено, що в атласі, який присвячений спеціальному вивченню особливих зв’язків карпатоукраїнських говорів з говорами південнослов’янських мов, дієслівна лексика представлена на лексичних, семантичних картах та картах поширення дієслів, які містять інформацію про наявність цього дієслова в населеному пункті. Виявлено лінгвогеографічне джерело, в якому репрезентовано традиційну духовну культуру слов’ян та подано назви дій, пов’язані з міжособистісними контактами, різними почуттями й емоціями, подружніми стосунками та ін. Ці назви представлені на лексичних, семантичних, мотиваційних та номінативних дієслівних картах. Розглядаючи явище семантичного варіювання дієслова, П.Ю. Гриценко скартографував семантичну структуру діалектного дієслова на наддіалектному рівні та на основі вирізнення окремих сем із цілісного значення синтагми тереˈбити + Object виділив семантичні субкомплекси. Окреслено перспективи подальшого вивчення діалектної дієслівної лексики та семантики в українських говорах. Ukrainian dialectal verb lexicon and semantics are mapped near other dialectal vocabulary at phonetic, morphological, lexical and syntactic levels in a number of linguogeographical sources. The problem of presentation of verb lexicon and semantics is demonstrated on the example of several linguogeographical works that can be divided into two groups. Works of the first group provide information about lexical verb variation. In these works the verb semes are mapped, e.g. Ukrainian dial. ʽhowl (about wolves)ʼ, ʽmeow (about cats)ʼ, ʽto meetʼ, Ukrainian-Slovakian ʽverbs that indicate cooking of leaven (for bread, etc.)ʼ, ʽto sow (hemp, flax)ʼ, ʽto comb the fiber on the brushʼ and Transcarpathian verb phraseology — the seme ʽa person (sick, drunk or in a normal state) sleeps so hard that nobody can wake him (e.g. спит, йак на глуха́н’у; спит, йак на глу́шу; спит’ глу́пно). The second group consists of works that provide information about lexical and different types realizations of verbs. Near other maps about lexical implementation of verb semes the authors give semantic maps, e.g., maps Middle Dnieper and Steppe лаˈтати [тʼ], Eastern Polissian кресати (that has meanings ʽto make fire with a flintʼ, ʽto make fire with a silicon lighterʼ, ʽto beat stone against stoneʼ, ʽto cut down a branchʼ, ʽto fell the woodʼ, ʽto hewʼ, ʽto cutʼ, ʽto go quicklyʼ, ʽto dance intensivelyʼ, ʽto sap with passionʼ, ʽto forge a sapʼ, ʽto swearʼ). It is established that in the atlas, dedicated to the special study of links between Carpatho-Ukrainian and Southern Slavic languages, verb lexicon is presented on lexical, semantic maps and verb spreading maps that contain the information about verb presence in the settlement. A linguogeographical source that represents Slavs’ traditional spiritual culture and presents names of actions related to interpersonal contacts, different feelings and emotions, marital relations, etc. is revealed. These names are presented on lexical, semantic, motivational and nominative verb maps. Analyzing the phenomenon of verb semantic variation, P.Yu. Gritsenko mapped the semantic structure of the dialectal verb at the supra-dialectal level and on the basis of distinguishing separate semes from the integral meaning of syntagma тереˈбити + Object he identified semantic subcomplexes. The study outlines vistas of further research into Ukrainian dialectal verbs and their semantics. 2020 Article Лінгвогеографічний аспект дослідження дієслівної лексики й семантики в українських говорах / О.М. Холодьон // Мовознавство. — 2020. — № 6. — С. 32-43. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. 0027-2833 DOI 10.33190/0027-2833-315-2020-6-003 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/187777 uk Мовознавство Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| description |
У статті порушено проблему представлення дієслівної лексики й семантики в
українських діалектних лінгвогеографічних працях. Установлено, що українську діалектну дієслівну лексику й семантику скартографовано поряд з іншою діалектною лексикою на фонетичному, морфологічному, лексичному та синтаксичному рівнях у
низці лінгвогеографічних джерел. Виявлено, що проаналізовані лінгвогеографічні
праці умовно можна поділити на праці, які подають інформацію про лексичну реалізацію дієслів, і праці, які подають інформацію про різнотипну реалізацію дієслів.
У працях першої групи скартографовано дієслівні значення, напр., укр. діал. ʽвиють
(про вовків)ʼ, ʽмʼявкають (про котів)ʼ, ʽзустрітиʼ, укр. сх.-слц. ʽдієслова на позначення готувати розчину (на хліб і т. ін.)ʼ, ʽсіяти (коноплі, льон)ʼ, ʽчесати волокно на
щітціʼ та закарп. дієслівну фразеологію — ʽлюдина (хвора, пʼяна чи у звичайному,
нормальному стані) спить так міцно, що її ніяк не можна зразу розбудитиʼ. У працях
другої групи поряд з лексичними картами автори подають семантичні, напр., середн.
наддніпр .-степ. лаˈтати [тʼ], сх.поліс . кресати. Виділено лінгвогеографічну працю, в якій застосовано біхронне лексичне картографування дієслів східнополіського
говору. Встановлено, що в атласі, який присвячений спеціальному вивченню особливих зв’язків карпатоукраїнських говорів з говорами південнослов’янських мов, дієслівна
лексика представлена на лексичних, семантичних картах та картах поширення дієслів, які містять інформацію про наявність цього дієслова в населеному пункті. Виявлено лінгвогеографічне джерело, в якому репрезентовано традиційну
духовну культуру слов’ян та подано назви дій, пов’язані з міжособистісними контактами, різними почуттями й емоціями, подружніми стосунками та ін. Ці назви
представлені на лексичних, семантичних, мотиваційних та номінативних дієслівних картах. Розглядаючи явище семантичного варіювання дієслова, П.Ю. Гриценко скартографував семантичну структуру діалектного дієслова на наддіалектному
рівні та на основі вирізнення окремих сем із цілісного значення синтагми тереˈбити + Object виділив семантичні субкомплекси. Окреслено перспективи подальшого
вивчення діалектної дієслівної лексики та семантики в українських говорах. |
| format |
Article |
| author |
Холодьон, О.М. |
| spellingShingle |
Холодьон, О.М. Лінгвогеографічний аспект дослідження дієслівної лексики й семантики в українських говорах Мовознавство |
| author_facet |
Холодьон, О.М. |
| author_sort |
Холодьон, О.М. |
| title |
Лінгвогеографічний аспект дослідження дієслівної лексики й семантики в українських говорах |
| title_short |
Лінгвогеографічний аспект дослідження дієслівної лексики й семантики в українських говорах |
| title_full |
Лінгвогеографічний аспект дослідження дієслівної лексики й семантики в українських говорах |
| title_fullStr |
Лінгвогеографічний аспект дослідження дієслівної лексики й семантики в українських говорах |
| title_full_unstemmed |
Лінгвогеографічний аспект дослідження дієслівної лексики й семантики в українських говорах |
| title_sort |
лінгвогеографічний аспект дослідження дієслівної лексики й семантики в українських говорах |
| publisher |
Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України |
| publishDate |
2020 |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/187777 |
| citation_txt |
Лінгвогеографічний аспект дослідження дієслівної лексики й семантики в українських говорах / О.М. Холодьон // Мовознавство. — 2020. — № 6. — С. 32-43. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. |
| series |
Мовознавство |
| work_keys_str_mv |
AT holodʹonom língvogeografíčnijaspektdoslídžennâdíêslívnoíleksikijsemantikivukraínsʹkihgovorah |
| first_indexed |
2025-07-16T09:31:25Z |
| last_indexed |
2025-07-16T09:31:25Z |
| _version_ |
1837795415006642176 |
| fulltext |
© О. М. ХОЛОДЬОН, 2020
32 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2020, № 6
DOI 10.33190/0027-2833-315-2020-6-003
О. М. ХОЛОДЬОН
Інститут української мови Національної академії наук України
м. Київ, Україна
Електронна пошта: kholodonolena@gmail.com
https://orcid.org/0000-0001-7546-6479
ЛІНГВОГЕОГРАФІЧНИЙ АСПЕКТ ДОСЛІДЖЕННЯ
ДІЄСЛІВНОЇ ЛЕКСИКИ Й СЕМАНТИКИ В УКРАЇНСЬКИХ
ГОВОРАХ
У статті порушено проблему представлення дієслівної лексики й семантики в
українських діалектних лінгвогеографічних працях. Установлено, що українську ді-
алектну дієслівну лексику й семантику скартографовано поряд з іншою діалектною
лексикою на фонетичному, морфологічному, лексичному та синтаксичному рівнях у
низці лінгвогеографічних джерел. Виявлено, що проаналізовані лінгвогеографічні
праці умовно можна поділити на праці, які подають інформацію про лексичну реа-
лізацію дієслів, і праці, які подають інформацію про різнотипну реалізацію дієслів.
У працях першої групи скартографовано дієслівні значення, напр., укр. діал. ʽвиють
(про вовків)ʼ, ʽмʼявкають (про котів)ʼ, ʽзустрітиʼ, укр. сх.-слц. ʽдієслова на позна-
чення готувати розчину (на хліб і т. ін.)ʼ, ʽсіяти (коноплі, льон)ʼ, ʽчесати волокно на
щітціʼ та закарп. дієслівну фразеологію — ʽлюдина (хвора, пʼяна чи у звичайному,
нормальному стані) спить так міцно, що її ніяк не можна зразу розбудитиʼ. У працях
другої групи поряд з лексичними картами автори подають семантичні, напр., середн.
наддніпр .-степ. лаˈтати [тʼ], сх.поліс . кресати. Виділено лінгвогеографічну пра-
цю, в якій застосовано біхронне лексичне картографування дієслів східнополіського
говору. Встановлено, що в атласі, який присвячений спеціальному вивченню осо-
бливих зв’язків карпатоукраїнських говорів з говорами південнослов’янських мов,
діє слівна лексика представлена на лексичних, семантичних картах та картах поши-
рення дієслів, які містять інформацію про наявність цього дієслова в населеному
пункті. Виявлено лінгвогеографічне джерело, в якому репрезентовано традиційну
духовну культуру слов’ян та подано назви дій, пов’язані з міжособистісними кон-
тактами, різними почуттями й емоціями, подружніми стосунками та ін. Ці назви
представлені на лексичних, семантичних, мотиваційних та номінативних дієслів-
них картах. Розглядаючи явище семантичного варіювання дієслова, П.Ю. Грицен-
ко скартографував семантичну структуру діалектного дієслова на наддіалектному
рівні та на основі вирізнення окремих сем із цілісного значення синтагми тереˈби-
ти + Object виділив семантичні субкомплекси. Окреслено перспективи подальшого
вивчення діалектної дієслівної лексики та семантики в українських говорах.
Ключові слова: українські говори, лінгвогеографічний аспект, дієслівна лек-
сика, дієслівна семантика, карта, варіювання.
Проблема лінгвогеографічного опрацювання діалектної лексики й се-
мантики є актуальною в сучасній українській діалектології, зокрема науков-
ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2020, № 6 33
Лінгвогеографічний аспект дослідження дієслівної лексики й семантики ...
ці наголошували, що сьогодні «слов’янському мовознавству притаманний
підвищений інтерес до вивчення територіальних діалектів, яке здійснюється
в різних напрямках, але переважає лінгвогеографічний аспект. <…> Карто-
графування діалектів великого ареалу, який охоплює кілька мов, надає ді-
алектній карті статус особливого джерела лінгвістичної інформації. <…>
Незаперечною істиною є те, що для створення адекватного уявлення про
слов’янський континуум, як про структурований лінгвістичний простір, не-
обхідно встановити на ньому типологічні ізоглоси» [Калнынь : 8, 57‒58].
Дослідники описували стан лінгвогеографічного дослідження лек-
сики тваринництва (В. М. Куриленко), сільськогосподарської лексики
(Г. О. Козачук), мисливської лексики (Г. Л. Аркушин), зоологічної лексики
(Н. П. Дейниченко), лексики харчування (Є. Д. Турчин), будівельної лекси-
ки (Л. І. Дорошенко), лексики на позначення людини та її рис (В. В. Лєсно-
ва, Л. Я. Колєснік), ботанічної лексики (М.В. Поістогова, І. В. Гороф’янюк,
Р. С. Омельковець, Т. П. Кукса, М. М. Ткачук, О. А. Дакі), весільної лек-
сики (Н. В. Хібеба), назв одягу та взуття (Г. І. Гримашевич), назв хвороб
(О. С. Стрижаковська), пастушої лексики (Т. О. Ястремська), ентомологічної
лексики (Л. М. Шуст), назв їжі та кухонного начиння (В. П. Різник), орніто-
лексики (Я. О. Литвиненко) та ін., проте стан дослідження діалектної дієс-
лівної лексики й семантики в українських говорах описано не повною мі-
рою1, що зумовлює актуальність нашого дослідження.
Мета дослідження — проаналізувати стан вивчення діалектної дієслів-
ної лексики й семантики в лінгвогеографічному аспекті, звернути увагу на
основні проблеми в їх подальшому дослідженні.
На думку П. Ю. Гриценка, «лінгвістична карта, яка візуально представ-
ляє розташування у просторі, який картографується, елементів структури
діалектної мови, є складним текстом — багаторівневим інформаційним про-
дуктом, декодування якого містить зміст інтерпретації карти чи сукупність
карт» [Гриценко 2015 : 47]. Порівняно з фонетичним і морфологічним рів-
нями картографування лексико-семантичного рівня є складнішим, оскіль-
ки найважливіше для лексикології питання про тотожність і окремішність
слова вирішується на великому діалектному матеріалі, який також відбиває
фонетичне, акцентологічне, словотвірне та морфологічне варіювання, тому
під час інтерпретації і структурування діалектного матеріалу важливо вста-
новлювати типологію розрізнювальних ознак, що допомагає за будь-якого
варіювання знайти релевантні діалектні протиставлення і визначити їх взає-
мозв’язок або взаємозумовленість [Букринская : 9].
Українську діалектну дієслівну лексику й семантику скартографовано
поряд з іншою діалектною лексикою на фонетичному, морфологічному, лек-
сичному та синтаксичному рівнях у низці лінгвогеографічних джерел, на-
приклад, в «Атласі української мови» (АУМ 1): карта (к.) 13 ʽвідповідники
ненаголошеного ê (цілувати)ʼ, к. 143 ʽпротетичний [г] (орати)ʼ, к. 159 ʽнаго-
лос дієслова жеврітиʼ, к. 179 ʽсуфікси -ува-, -ова- у дієсловахʼ, к. 256 ʽ1-а
особа однини теперішнього часу дієслова литиʼ, к. 278 ʽсловосполучення
типу беру серпʼ; у «Лінгвістичному атласі Нижньої Прип’яті» (ЛАНП): к. 40
1 Напрямки та стан дослідження дієслова в літературній та діалектній мовах з
когнітивного погляду розглядала Т.В. Міроненко, стан та перспективи дослідження
дієслівної лексики й семантики в українських говорах у дескриптивному й лексико-
графічному аспектах — О.М. Холодьон.
34 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2020, № 6
О. М. Холодьон
ʽметатеза в структурі лоскотатиʼ, к. 70 ʽінфінітив дієслова з основою на
голоснийʼ, к. 84 ʽконструкції типу піду до батькаʼ та ін.). Проаналізовані
лінгвогеографічні праці умовно можна поділити на:
1) праці, які подають інформацію про лексичну реалізацію дієслів, напри-
клад, перший том одномовного «Атласу української мови» (АУМ) «Полісся,
Середня Наддніпрянщина та суміжні землі» містить 391 к., з них — 3 ді-
єслівні к.: к. 327 ʽвиють (про вовків)ʼ: ˈвийут’, ˈв’і͜ейут’, ˈв’ейут’, вйут’,
реˈвут’, гуˈдут’, тˈрубл’ат’, сˈкугл’ат’, заˈвод’ат’; к. 328 ʽмʼявкають (про
котів)ʼ: ˈн’аўкайут’, мˈн’аўкайут’, мˈйаўкайут’, ˈм’аўкайут(’), ˈмаўкайут(’),
ˈкаўкайут(’); к. 345 ʽзустрітиʼ: зустˈр’іти, стˈр’інути, зˈдибати, сп’ітˈка-
ти, стр’іˈкати, стреˈкат’, устреˈкат’; другий том «Волинь, Наддністрян-
щина, Закарпаття і суміжні землі» — 407 к., з них — 11 дієслівних к. (341,
342, 343, 344, 378, 379, 380, 381, 382, 383, 384): напр., к. 342 ʽбекають (про
овець)’: ˈбекайут(’), ˈбечут(’), ˈмекайут(’), бˈлейут(’), бˈл’айут(’); к. 378 ʽба-
чити’, ʽпобачитиʼ: ˈбачити, здˈр’іти, ˈвид’іти, ˈв’(і)д’ітиі; к. 381 ʽберег-
тиʼ: берегˈти, стерегˈти, пил’нуˈвати, ˈпазити, дозиˈрати, пантруˈвати,
хороˈнити, ˈвароваті, сокоˈтити; перша частина третього тому «Слобожан-
щина, Донеччина і суміжні землі» — 144 к., з них — 2 дієслівні к.: к. 116
ʽбекають (про овець)ʼ: ˈбекайут(’), ˈмекайут(’), меиˈкечут’, миˈчат’, бˈлей-
ут’, реиˈвут’; к. 117 ʽкрякають (про качок)ʼ: кˈр’акайут’, кˈр’ачут’, ˈкахкай-
ут’, кахкоˈт’ат’, кˈвакайут’; друга частина третього тому «Нижня Наддні-
прянщина, Причорноморʼя і суміжні землі» — 151 к., з них — 7 дієслівних
к. (101, 102, 122, 123, 137, 138, 139): напр., к. 101 ʽкрасується (про жито)ʼ:
краˈсуйіц’:а, кв’іˈтуйе, цв’іˈте; к. 138 ʽпочекайʼ: почеиˈкаĭ, п’ідожˈди,
обожˈди, стриˈваĭ; к. 139 ʽковтатиʼ: коўˈтати, глиˈтати, лиˈґати. Зазна-
чимо, що АУМ — загальнонаціональний лінгвістичний атлас, завданням
якого було не лише показати функціонування територіальних діалектів
української мови, але й відобразити в ареальній проєкції співвідношення
літературно-нормативних і діалектних елементів, виявити діалектну основу
літературної мови на різних рівнях мовної структури, її ареальні зв’язки із
сусідніми мовами. Порівняно невелика кількість лексичних і семантичних
карт зумовлена тодішніми вимогами до лінгвогеографічного опрацювання
лексики, незначним числом лексичних запитань та нечіткістю деяких фор-
мулювань у відповідному розділі програми. Крім цього, не в усіх випадках
було можливо ідентифікувати семеми, позначені різними лексемами, вста-
новити характер реалій без малюнків, урахувати складність семантичних
взаємозв’язків у конкретних лексико-семантичних групах (АУМ 1 : 8–9).
В одномовному «Лінгвістичному атласі українських говорів Східної
Словаччини» З. Ганудель (Ганудель) у першому томі «Назви страв, посуду
і кухонного начиння» подано 127 к., з них — 9 дієслівних к. (4, 5, 6, 29, 34,
45, 47, 59, 79): напр., к. 4 ʽдієслова на позначення готувати розчину (на хліб
і т. ін.)ʼ: заправи́тиі, заправи́ті, впра́виті (опра́виті), заміси́тиі, заміси́ті;
к. 29 ʽдієслова на позначення дії відігрівання сируʼ: огр’і́тиі, огр’йы́ті, ви-
гр’і́ті, одогр’і́ті, одігр’і́ті; к. 34 ʽдієслова на позначення дії чищення яйцяʼ:
олупи́ті, олупі́ті, овупі́ті, облупи́ті, облупи́т’і, влупи́ті та ін.; у другому томі
«Ткацька лексика» — 102 к., з них — 28 дієслівних к. (3, 6, 12, 14, 15, 16,
17, 18, 21, 24, 28, 40, 46, 50, 51, 57, 63, 65, 67, 69, 70, 71, 72, 74, 76, 80, 88,
89): напр., к. 3 ʽсіяти (коноплі, льон)ʼ: сійа́ті, сі́йаті, ш’ійа́ті, с’а́ті, ш’а́т’і
та ін.; к. 24 ʽчесати волокно на щітціʼ: чеса́ті, чеса́ти, ш’еса́ті, мы́каті, оде-
ра́ті, одр’а́паті та ін.; к. 71 ʽткати полотноʼ: тка́ти, ткац, тка́ті, тка́т’і,
ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2020, № 6 35
Лінгвогеографічний аспект дослідження дієслівної лексики й семантики ...
роби́ті полотно́ та ін.; у третьому томі «Назви будівництва і транспорту» —
142 к., з них — 1 дієслівна к. 2 ʽбудувати (мурувати) хату’: будова́ті, буду-
ва́ті, мурова́ті, ставйа́ті, стави́ті, роби́ті, роби́ти та ін.
У «Лексичному атласі Правобережного Полісся» (ЛАПП) М. В. Никон-
чук зазначив, що його програма збігається з програмою до «Лексичного ат-
ласу української мови» за змістом, а за методом обстеження й картографу-
вання відрізняється докорінно — його створено методом картографування
семантичних мікрополів, а традиційний метод «від значення до слова» віді-
грає лише допоміжну роль [Щербина]. Програма охоплює географічну, сіль-
ськогосподарську, соціально-політичну, обрядову, культурну лексику. У пра-
ці представлено реалізацію 200 к., з них — 4 дієслівні к. (89, 103, 132, 168):
напр., к. 168 ʽназви для дії обробляти просапні культури сапою або лопатою
вперше’: *сапати/ь, *саповати/ь, *шаровати/ь, апшуроˈват’, прошаˈрову-
вати, *полоти/ь, *копати/ь, оˈкопат’, аˈкопвац’, опˈкопуват’, сˈкопувати,
переˈкопват, *сh къти, *обсhкать, переˈс’êкат(’), *ґрасовати/ь, *събиˈва-
ти/ь, ˈт’апат’, *мотыж-, ˈт’/ц’укат’, *рыхьлити/ь, *-крыс-, гачкоˈвати,
*прасовати/ь; к. 103 ʽназви для дії заливного дощу: іде, заливаючи землю’:
*пˈляжить, іˈд’е аж пˈл’аже, пˈл’уж/шч’іт’, хˈл’ушч(’)іт(’), *пˈряжитъ,
*ˈлюшитъ, *дюжитъ, бйе, пеˈре, хˈл’апайе, хˈл’анув (мин.час), шˈпарит’;
2) праці, які подають інформацію про різнотипну реалізацію дієслів ,
наприклад, в одномовному «Лінгвістичному атласі українських народних
говорів Закарпатської області УРСР» (ДЛАЗ) Й. О. Дзендзелівський пред-
ставив діалектний матеріал на 470 к. У першій частині виявлено 9 дієслівних
к. (35, 80, 82, 91, 99, 111, 112, 113, 114), у другій — 17 к. (141, 156, 161, 165,
196, 197, 204, 205, 209, 222, 250, 251, 252, 253, 254, 255, 256), у третій — 8 к.
(285, 400, 431, 433, 434, 435, 438, 441), які фіксують лексичне варіювання
дієслів, що повʼязані з обробітком сільськогосподарських культур, з різними
народними обрядами, шиттям, пранням, мовленням, споживанням їжі та на-
поїв тощо. Часто зауважено специфіку вживання дієслова в різних населених
пунктах, наприклад, на к. 35 значення ʽробити похорон, закопувати в землю,
передавати землі померлогоʼ представлено лексемами: хова́ти, пр’а́тати,
пр’ǝ́тати, поугр’іба́ти (погреба́ти). Водночас звернено увагу, що дієслово
погріба́ти, крім цього, нерідко вживається і в ширшому значенні — ʽхова-
тиʼ. На к. 209 значення ʽкаструвати (видаляти, вирізувати статеві залози) би-
ків, кабанів, коней і т. ін.’ реалізовано дієсловами: хороша́ти, хараша́ти,
ха́р’ǝш’ǝти, короша́ти (корыша́ти), коро́шати, ва́лашити, вала́шити (вала-
ши́ти, валашова́ти), валаша́ти, ва́лашати, ва́лаш’ǝти, ме́шкати, мешка́ти,
меишкова́ти, мишкова́ти, меишкува́ти. У коментарях автор уточнив уживан-
ня дієслів, наприклад, у н.п. 17 меишкува́ти — ̔ каструвати переважно коней,
биків’, коро́шати — ʽкаструвати кабанів’, а також зазначив, що коро́шати у
двох населених пунктах уживають метафорично у значенні ʽобламувати мо-
лоді пагінці на виноградній лозі після щеплення’, ʽобламувати зайві пагінці
на стеблах тютюну, помідорів тощо’.
В атласі на одній карті скартографовано закарпатську дієслівну фразе-
ологію, на якій подано дієслівні фразеологічні вирази на позначення ʽлю-
дина (хвора, пʼяна чи у звичайному, нормальному стані) спить так міцно,
що її ніяк не можна зразу розбудитиʼ (к. 327). Автор на підставі даних про
поширення фразеологічних зворотів з основними (семантично невільними)
словами: глуха́н’а, глу́ша, глушка́н’а, дурн’а́чка та ін. спробував відтворити
межі поширення тепер уже не вживаних на більшій частині досліджуваної
36 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2020, № 6
О. М. Холодьон
території давніх назв для хвороби тиф, напр.: спит, йак на глуха́н’у; спит,
йак на глу́шу; спит’(т), йак на глушка́ню; спит, йак на глухта́н’у; спит,
йак на глухта́н; спит’(т), йак на дурн’а́чку, дурн’ǝ́чку; спит, йак на дурну́;
спит, йак на дурн’а́йку; спит’, йак на глупа́н’у; спит’, йак на глупа́чку; спит’
глу́пно. Численні синоніми цих фразеологічних виразів, основними словами
яких є утворення від інших коренів, під час картографування не враховано,
напр.: спит’, йак уби́тый; спит’, йак кыма́к; спит, йак мнух; спит, йак (ги)
в бу́нду; спит, заспа́в гибы в ван; спит’, йак дурны́й.
В одномовному «Атласі лексики на позначення одягу, взуття, головних
уборів і прикрас у говірках середньонаддніпрянсько-степового порубіжжя»
Т. В. Щербини (Щербина) серед 169 к. представлено 8 лексичних к. на по-
значення дій, повʼязаних з одяганням взуття й одягу, з ремонтом та пранням
одягу (8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 80): напр., к. 12 ʽодягати наречену в день весіл-
ля’: кв’іˈчати, квіˈчат’, укˈв’ічувати, укˈв’ічуват’, убиˈрати, убиˈрат’, при-
краˈшати, прикраˈшат’, од’іˈвати, од’іˈват’; к. 13 ‘прати одяг’: ст’іˈрати,
ст’іˈрат’, стиˈрат’, пˈрати, прат’; к. 14 ʽзашити пірваний одяг’: залаˈта-
ти, залаˈтат’, заˈшити, заˈшит’ і 1 семантичну к. дієслова лаˈтати [тʼ]
(к. 15): ʽлагодити одяг, пришивати латки, зашиватиʼ, ʽприбивати дошки-лати
до кроковʼ, ʽлагодити, усуваючи пошкодження в чому-небудьʼ. Атлас, укла-
дений за результатами картографування ареалогічно релевантної лексики,
репрезентує специфіку перебігу мовних процесів у досліджуваних говірках
і своєрідність діалектної межі, що становить велику кількість вкраплень
різнодіалектних явищ і мікроарелів, які переважно представляють явище
регіоналізмів, не засвідчених у жодній з діалектологічних праць. Картогра-
фування зазначених назв дозволяє не тільки уточнити середньонаддніпрян-
сько-степову межу, але й засвідчує їх ареалогічну цінність і необхідність
використання матеріалів лексичного рівня мови для розвʼязання важливих
проблем діалектології [Щербина].
В одномовному «Атласі східнополіських говірок» Д. А. Марєєва (Ма-
рєєв) застосовано біхронне картографування: зіставлено матеріали, зафіксо-
вані в середині ХХ ст. і представлені в «Атласі української мови», та матеріа-
ли, зібрані автором протягом 2010–2016 рр. за тією самою програмою в тому
самому мовному просторі. У праці вміщено 430 к., із яких 385 к. — біхронні
(у тому числі 16 — зведені) та 45 — синхронні, з яких 6 — дієслівні лексич-
ні (392, 393, 398, 399, 400, 402): напр., к. 398 ʽспіває’: сп’іˈвайе, ˈп’ейе, паˈ-
йот; 399 ʽлоскотати’: лоскоˈтати, слакоˈтат’, злакаˈт’іт’, шчокоˈтат’,
шчекоˈтат’, счокоˈтат’, шокаˈтат’; к. 400 ʽорати’: оˈрати, паˈхат’ та
2 семантичні (к. 403 кресати, к. 404 теребити); також семантику дієслова
подано як супровідну ознаку на фонетичній к. 85-б ʽсемантичне варіювання
лексеми сльота у зв’язку з її фонетичною структурою’, напр.:
к. 403 кресати: ʽдобувати вогонь кресалом’, ʽдобувати вогонь крем-
нієвою запальничкою’, ʽбити камінь об камінь’, ʽобрубувати гілля’, ʽруба-
ти деревину’, ʽтесати’, ʽрізати’, ʽйти швидко’, ʽінтенсивно танцювати’, ʽіз
запалом сапувати’, ʽкувати сапи’, ʽлаятися’, а також у вислові на ˈнервах
креˈсати ʽнервувати когось’;
к. 404 теребити: ʽтріпати прядиво, льон, коноплі’, ʽобрубувати гілля’,
ʽобдирати що-небудь’, ̔ м’яти’, ̔ молотити’, ̔ нести чи тягти щось’, ̔ воруши-
ти’, ʽдрібнити’, ʽбалакати, розмовляти’, ʽїсти’, ʽзбивати що-небудь у купу
граблями’, ʽперекидати щось із місця на місце, із купи в купу’, ʽвикористо-
вувати щось до останку’, ʽвлаштовувати когось на роботу’, ʽвилущувати
зерно, насіння’, ʽрозчищати місцевість від заростів’, ʽвисмикувати’, ʽоб-
ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2020, № 6 37
Лінгвогеографічний аспект дослідження дієслівної лексики й семантики ...
смикувати’, ʽскубти’, ʽщось перебирати’, ʽнести вкрадене’, ʽдовбати’, ʽро-
бити щось заново’, ʽвести пусті, беззмістовні розмови’, ʽнапитися горілки’.
На кк. 392, 393, 398, 399, 400 представлено дворівневе біхронне кар-
тографування, яке дає змогу виявити зміни в структурі говірок, визначити
напрями цих змін, установити мовні та позамовні чинники розвитку діалект-
них систем, на кк. 402, 403, 404 — синхронне картографування, де подано
інформацію про функціонування дієслівної лексики й семантики на сучасно-
му часовому зрізі. Автор зазначив, що на підставі аналізу матеріалів атласу
можна зробити висновок про переважання тенденції до збереження структу-
ри досліджуваних говірок (Марєєв : 4).
Дієслівну лексику українських говорів Карпат зафіксовано в «Карпат-
ському діалектному атласі» (КДА). Скартографовано діалектний матеріал
бойківських, закарпатських, покутсько-буковинських, гуцульських та части-
ну наддністрянських говорів, на території яких живе давнє українське насе-
лення; найбільш архаїчні говори представлено в гірських районах цієї тери-
торії (КДА : 27). Основне завдання КДА полягало в спеціальному вивченні
в українських говорах особливих зв’язків південно-західних (= карпатоукра-
їнських) говорів з говорами південнослов’янських мов (Клепикова : 147).
Серед карт, зібраних у КДА, 39 — лексичні, 33 — семантичні, 138 — карти
поширення слова, які містять інформацію про наявність цього слова в насе-
леному пункті, 2 — структурні, на яких показано співвідношення значень
двох (кількох) однокореневих лексем, що одночасно функціонують у говірці
(КДА : 30). Дієслівну лексику подано на 1 лексичній к. 178 ̔ пиляти впоперек
(дерево, дрова)ʼ: рі́зати, пəлếтə, фіріслова́ти, у коментарях до якої вказано
дієслова те́рти, трачкува́тə, драчова́ти зі значенням ʽпиляти вздовж (на
дошки)ʼ, 1 семантичній к. 62 грати: ʽтанцюватиʼ, ʽграти на музичному ін-
струментіʼ та 16 к. поширення дієслів (61, 113, 154, 171, 186, 187, 188, 189,
190, 191, 192, 193, 194, 195, 196, 197), у коментарях до яких зазначено фо-
нетичні варіанти лексеми та її семантика: напр., на к. 187 репрезентовано
поширення дієслова гомзити, а в коментарях — семантику: 1) ʽповзати по
тілу, кишіти (про комах)ʼ, 2) ʽсвербіти, чухатисяʼ, 3) ʽнакрапатиʼ, 4) ʽбути не-
посидючою людиноюʼ, 5) ʽхотітисяʼ, а також прокоментовано однокореневі
слова, які не скартографовано.
Додатковим джерелом інформації про картографування діалектної діє-
слівної лексики є публікація архівних матеріалів КДА, зокрема Г. П. Клєпі-
кова у «Матеріалах до ‟Карпатського діалектологічного атласу”. 2. З дієс-
лівної лексики» (Клепикова) зазначила, що після першого випуску КДА не
опубліковано видання інших випусків, де карти відбивали б послідовно різ-
ні лексико-семантичні групи й деякі явища словотвірного рівня (Клепико-
ва : 147). Авторка опрацювала матеріали відповідей на 25 запитань програми
до КДА з розділу IX «Дієслова» (що містить близько 100 запитань) та подала
карти, коментарі й некартографовані матеріали (НМ). Укладено 17 к. і 8 НМ,
зокрема в останніх зафіксовано дієслова, які мають незначні ареали, проте
цікаві в карпатологічному плані. Серед карт представлено 8 семантичних к.
(1, 4, 5, 9, 10, 12, 14, 16): напр., на к. 12 представлено повну семантику діє-
слова надити: 1) ʽприклепати, приварити залізну смугу (на лемеx, мотику,
які сточилися), надставитиʼ; 2) ʽвиправити; зробити що-небудьʼ; 3) ʽприма-
нити, приручити, принадити (тварину, людину)ʼ; 4) одиничні значення; в
КДА описано лише його фрагмент: к. 154 1) ʽприварити залізну смугу на ле-
38 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2020, № 6
О. М. Холодьон
меx, мотику які сточилися’; 2) ̔ розтягнути, розплющити лемех, який сточив-
сяʼ; 3) ʽприклепати залізну смугу на лемех, який сточивсяʼ (КДА : 210–211),
а також 9 к. поширення (2, 3, 6, 7, 8, 11, 13, 15, 17): напр., к. 2 поширення
дієслова варуватися ʽберегтисяʼ; к. 6 поширення дієслів здимити, здиміти і
под. у значенні ̔ зникнути як димʼ; к. 17 поширення дієслова пулити ̔ широко
відкрити очіʼ.
У багатомовному «Загальнослов’янському лінгвістичному атласі»
(Вип. 10. Серія «Народні звичаї») (ОЛА 10) на 64 к. і 22 НМ подано у про-
сторовій проєкції варіативні ланки однієї з найдавніших ділянок лексичної
системи слов’янських діалектів, яка пов’язана з традиційною духовною
культурою слов’ян. Лексика, що входить до випуску, надзвичайно цікава в
історико-культурному аспекті: переважно праслов’янська за походженням,
вона відбиває стародавні міфопоетичні погляди слов’ян на життя й навко-
лишній світ. Серед скартографованих сюжетів (назви осіб, свят та обрядів,
різних ритуальних предметів, локусів, абстрактних понять тощо) є назви
дій, що пов’язані з міжособистісними контактами, різними почуттями й
емоціями, подружніми стосунками та ін. Ці назви представлені на 12 лек-
сичних к. (№ 1 L 2189, № 2 L 2190, № 3 L 2191, № 4 L 2194, № 6 L 2196,
№ 12 L 2203, № 18 L 2249, № 19 L 2250, № 27 L 2278, № 34 L 2287,
№ 38 L 2297, № 42 L 2340), 1 семантичній к. (№ 5 F(Sm) 2195), 3 мотивацій-
них к. (№ 52 L 2203, № 56 L 2250, № 57 L 2340) та 1 номінативній к. (№ 53
L 2203).
На лексичній карті, напр., № 1а L 2189 значення ʽзустріне’ в українських
говірках представлено дієсловами stˈrityt, zustˈr’ityt’, zustˈry͜ene, systˈr’͜iene,
u̯ stˈr’inɘ, ustˈr’ityt’, vstˈr’inɘt’s’a, fstˈr’iny, stˈrec’ic’, ustˈrec’ic’, zˈdybaje, zˈdɛ-
baje, zˈdybajy, zˈdybɘ, zˈdobyt, sp’itˈkajy, tˈrafe (r) тощо.
На семантичних картах виявлено «відмінності, які в структурному
відношенні подібні до полісемії. На таких картах відбито класифікацію
за багатьма ознаками, оскільки семантична структура діалектних відмін-
ностей характеризується складністю і багатоплановістю» (ОЛА 10 : 9). На
к. № 5 F (Sm) 2195 1 sg praes *ljubjǫ, *lubimь різні значення того самого сло-
ва співвідносяться один з одним за принципом ланцюжкової або радіальної
полісемії, у зв’язку з чим під час картографування передано такі значення, як
ʽлюбити кого- або що-небудь’, ʽподобатися, відчувати задоволення’, ʽхотіти,
бажати’, ʽобіцяти’ й ʽцілувати’.
На мотиваційних картах можна простежити мотиви номінації, напр., на
к. № 52 L 2203 ʽвиходить заміж’: у більшості слов’ян жінка виступає як со-
ціально неповноцінна особа, що займає підлегле становище в сім’ї, бо вона
віддається в дружини (напр., моделі otъ-da-j-e-tь<sę>, otъ-da-va-j-e-tь<sę>,
vyda-j-e-tь<sę>, vy-da-va-j-e-tь<sę>) і йде в іншу сім’ю «за чоловіком» (напр.,
моделі vy-xod-i-tь za mǫž-ь, vy-xod-i-tь vъ za mǫž-ь), разом з тим у деяких пів-
денних і західних слов’ян вона виступає як соціально активна особа, яка
набуває іншого статусу, бо вона žen-i-tь<sę>, ob-žen-i-tь<sę>, mǫž-i-tь<sę>,
o-mǫž-i-tь<sę>, rǫč-i-tь<sę>, rǫk-u-j-e-tь<sę> та ін. На іншій мотиваційній
карті № 57 L 2340 подано значення ʽпохоронить (покійника)’ та мотиви но-
мінації, зокрема в українських говірках мотиваційна ознака ʽзакопувати,
заривати’ представлена лексемами, напр., pohreˈbe, pohrɘˈbe, pohryˈbe (r),
zahreˈbe (pejor.), zakoˈpa, zakoˈpajɘ, мотиваційна ознака ̔ ховати, зберігати’ —
напр., xoˈwaji, xaˈwaje, poxoˈvaje, poxoˈwaje, paxaˈvaje, puxuˈwajɘ, zaxoˈwaje,
ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2020, № 6 39
Лінгвогеографічний аспект дослідження дієслівної лексики й семантики ...
xoroˈnyt’, poxoˈronyt, puxuˈranyt, мотиваційна ознака ‘обряджати’ — напр.,
spˈr’etat’, popˈr’ec’e, pˈr’ače, spˈr’ače, zapˈr’ače.
Номінативні карти експлікують відмінності у способах номінації карто-
графованої реалії: однослівні номінації (способи їх словотворення, характер
дериваційної бази і словотвірних засобів), описові синтаксичні конструк-
ції (частиномовна належність і характер синтаксичних зв’язків), напр., на
к. № 53 L 2203 значення ʽвиходить заміж’ репрезентовано однослівними
номінаціями, зокрема в українських говірках зафіксовано моделі vy-da-j-e-
tь<sę>, otъ-da-j-e-tь<sę>, o-druž-u-j-e-tь<sę>, po-druž-u-j-e-tь<sę, й описови-
ми конструкціями, які розрізняються характером сполучуваності елементів,
що входять до них, зокрема в українських говірках — модель Verb (корені:
-xod-, -da-) + Subst (za mǫž-ь): vy-xod-i-tь za mǫž-ь, vy-da-j-e-tь<sę> za mǫž-ь.
Матеріали тому показують діалектну диференціацію сучасної Славії,
зокрема виділено дієслівну лексику, яка локалізована в діалектах трьох
слов’янських мовних груп, наприклад, поширення дієслів sъ-//rět-n-e-tь
(к. № 1 L 2189 ʽзустріне’), ljub-i-tь (к. № 3 L 2191 ʽлюбить (мати)’), žel-a-j-e-
tь (к. № 6 L 2196 ʽбажає (здоров’я)’), а також чітке протиставлення північної
і південної Славії, напр., к. № 4 L 2194 ‘цілує’: cělu-j-e-tь, cěl-j-u-j-e-tь і ljub-
i-tь, ljub-e-tь, ljub-a-j-e-tь; к. № 19 L 2250 ‘палить (цигарку)’: kur-i-tь і puš-i-tь
(ОЛА 10 : 10).
Семантичну структуру діалектного дієслова тереˈбити на наддіалект-
ному рівні проаналізував П. Ю. Гриценко (картосхема № 16) [Грицен-
ко 1990 : 165–171]. На основі вирізнення окремих сем із цілісного значення
синтагми тереˈбити + Object він виділив такі семантичні субкомплекси:
1) ʽвідділяти насіння рослин від стебел, соломи’: ʽвилущувати зерно
(безвідносно до рослини; загальна назва)’, ʽ~ насіння соняшника’, ʽ~ горох,
квасолю, біб’, ʽзнімати зерно кукурудзи з качанів’, ʽвилущувати зерно маку’,
ʽ~ коноплі’, ʽ~ льону’;
2) ʽрубати дерево’: ʽобрубувати гілля, сучки з дерев; знімати кору’, ʽру-
бати дрова, дерево, лозу’;
3) ʽрозчищати землю, готувати до посіву’: ʽрозчищати поле, сіножать від
корчів, кущів; корчувати’, ʽрозчищати ліс; корчувати дерева’, ʽрівняти поле’,
ʽрозпушувати землю’, ʽрозгрібати, псувати підготовлене поле, грядку’, ʽм’я-
ти, крутити’;
4) ʽпересувати що-небудь’: ʽважко нести, рухати що-небудь (переважно
перед собою)’, ʽтягти що-небудь’;
5) ʽзбирати врожай’: ʽбрати, вибирати льон, коноплю’, ʽвибирати карто-
плю’, ʽ~ огірки’, ʽ~ цибулю’, ʽ~ ягоди’;
6) семантично віддалені вторинні номени: ʽбагато їсти’, ʽбагато говори-
ти; лаяти; обмовляти’.
Автор картосхеми зазначив, що просторова проєкція семантики розкри-
ває етапи змін значення дієслова аналогічно до того, як зміни формальні по-
стають у певній послідовності завдяки їх розгляду в ареальному контексті
[Гриценко 1990 : 151].
Отже, діалектні атласи — це одна з форм презентації діалектної інформа-
ції. На думку О. Є. Кармакової та І. А. Букринської, «лексична карта — вищий
ступінь лінгвогеографічного узагальнення матеріалу» [Букринская : 16]. Як
зазначає Т. В. Щербина, сьогодні багато тематичних груп лексики україн-
ських говорів або зовсім не вивчено, або інформація про них неповна. Вод-
ночас недостатньо й нерівномірно подано лексику і в національному атласі,
40 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2020, № 6
О. М. Холодьон
тому у звʼязку з цим зростає актуальність вивчення лексичних систем кон-
кретних регіонів і тематичних груп [Щербина]. Розглянуті лінгвогеографічні
праці фіксують склад і семантику дієслівної лексики принагідно. Умовно їх
можна поділити на праці, які подають інформацію про лексичну реалізацію
дієслів, і праці, які подають інформацію про різнотипну реалізацію дієслів.
Аналіз цих джерел засвідчує нерівномірність представлення діалектного
дієслівного варіювання: автори частіше картографують лексичне дієслівне
варіювання, рідше — семантичне. Виокремлено лінгвогеографічне джерело,
де застосовано біхронне лексичне картографування діалектного дієслівно-
го матеріалу східнополіських говірок, що дає змогу зіставити діалектні дані
двох часових зрізів. Виявлено картографування семантики дієслів в окремих
говорах (наприклад, східнополіському, середньонаддніпрянсько-степовому),
в українських говорах загалом та в загальнословʼянському ареалі.
Дієслівна лексика й семантика українських говорів лінгвогеографічно
представлена недостатньо та потребує подальших наукових досліджень, зо-
крема, постають проблеми визначення тенденцій просторового розміщення
української діалектної дієслівної лексики, окреслення напрямів і меж діє-
слівного семантичного варіювання, здійснення поліхронного лінгвогеогра-
фічного дослідження дієслів у регіональному й загальноукраїнському аре-
алах та укладання відповідних атласів — «Лексичного атласу української
мови» й регіональних атласів дієслівної лексики.
ЛІТЕРАТУРА
Букринская И. А., Кармакова О. Е. Лексическая карта: источник и верификация
исследования. Исследования по славянской диалектологии. 18 : Актуал. аспек-
ты изучения лексики слав. диалектов. Москва : Ин-т славяноведения РАН, 2016.
С. 1–18.
Гриценко П. Е. Лингвистическая география — инструментарий познания языка.
Актуальные проблемы русской диалектологии: к 100-летию издания Диалекто-
логической карты русского языка в Европе : тез. докл. Междунар. науч. конф.
(30 окт. — 1 нояб. 2015 г.). Москва : Ин-т рус. яз. им. В. В. Виноградова РАН,
2015. С. 44–51.
Гриценко П. Ю. Ареальне варіювання лексики. Київ : Наук. думка, 1990. 268 с.
Калнынь Л. Э. Диалектная карта как инструмент изучения особенностей славянско-
го диалектного континуума. Исследования по славянской диалектологии. 5 : Ак-
туал. пробл. слав. лингвогеографии. Москва : Ин-т славяноведения РАН, 1998.
С. 8‒65.
Кобиринка Г. С., Рябець Л. В. Українська діалектологія: витоки та перспективи. Укр.
мова. 2018. № 4. С. 92–100.
Щербина Т. В. Представлення лексики в регіональних атласах : доповідь. Матеріали
Пленуму Наукової ради «Українська діалектна лексикографія на тлі лексиколо-
гічних та лінгвогеографічних студій» (Київ, 29 листоп. 2013 р., Інститут укра-
їнської мови НАН України). URL: http://www1.nas.gov.ua/institutes/ium/Structure/
councils/ukrajinska-mova/Pages/ukrainska-dialektna-leksykografija-na-tli-leksyko-
grafichnyh-studij.aspx (дата звернення: 04.04.2020).
ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2020, № 6 41
Лінгвогеографічний аспект дослідження дієслівної лексики й семантики ...
ДЖЕРЕЛА
АУМ Атлас української мови : в 3 т. / редкол.: Матвіяс І. Г. (голова)
та ін. Київ : Наук. думка, 1984–2001.
Ганудель Ганудель З. Лінгвістичний атлас українських говорів Східної
Словаччини : в 3 т. Братислава; Прешов : Словац. пед. вид-во,
1984–2001.
ДЛАЗ Дзендзелівський Й. О. Лінгвістичний атлас українських народних
говорів Закарпатської області УРСР : у 3 ч. Ужгород : Вид-во
Ужгород. нац. ун-ту, 1958–1993.
КДА Бернштейн С. Б., Иллич-Свитыч В. М. и др. Карпатский
диалектологический атлас : в 2 ч. Москва : Ин-т славяноведения
Акад. наук СССР, 1967.
Клепикова Клепикова Г. П. Материалы к «Карпатскому диалектологическому
атласу». 2. Из глагольной лексики. Исследования по славянской
диалектологии. 12 : Ареал. аспекты изучения слав. лексики.
Москва : Ин-т славяноведения РАН, 2006. С. 147–191.
ЛАНП Назарова Т. В. Лінгвістичний атлас Нижньої Прип’яті / відп. ред.
І. Г. Матвіяс. Київ : Наук. думка, 1985. 136 с.
ЛАПП Никончук М. В. Лексичний атлас Правобережного Полісся. Київ;
Житомир : Незалеж. ін-т екології Полісся, 1994. 20 с. + 200 к.
Марєєв Марєєв Д. А. Атлас східнополіських говірок. Київ : Інститут
української мови НАН України, 2019. (Рукоп.).
ОЛА 10 Общеславянский лингвистический атлас. Серия лексико-
словообразовательная. Вып. 10. Народные обычаи / отв. ред.
Т. И. Вендина. Москва; Санкт-Петербург : Нестор-История, 2015.
276 с.
Щербина Щербина Т. Атлас лексики на позначення одягу, взуття, головних
уборів і прикрас у говірках середньонаддніпрянсько-степового
порубіжжя. Ареалогія середньонаддніпрянсько-степового
порубіжжя : монографія. Черкаси : Вид. П. С.Андрощук, 2009.
С. 99–298.
REFERENCES
Bukrinskaya I. A., Karmakova O. E. (2016). Leksicheskaya karta: istochnik i verifikaci-
ya issledovaniya. Issledovaniya po slavyanskoj dialektologii. 18: Aktual’nye aspekty
izucheniya leksiki slavyanskih dialektov. Moscow: Institut slavyanovedeniya RAN,
1–18. [In Russian].
Gricenko P. E. (2015). Lingvisticheskaya geografiya — instrumentarij poznaniya yazyka.
Aktual’nye problemy russkoj dialektologii: k 100-letiyu izdaniya Dialektologicheskoj
karty russkogo yazyka v Evrope: tezisy dokladov Mezhdunarodnoj nauchnoj konfer-
encii (30 oktyabrya — 1 noyabrya 2015 g.). Moscow: Institut russkogo jazyka im.
V. V. Vinogradova RAN, 44–51. [In Russian].
Hrytsenko P. Yu. (1990). Arealne variiuvannia leksyky. Kyiv: Naukova dumka. [In
Ukrainian].
Kalnyn’ L. E. (1998). Dialektnaya karta kak instrument izucheniya osobennostej
slavyanskogo dialektnogo kontinuuma. Issledovaniya po slavyanskoj dialektologii. 5:
Aktual’nye problemy slavyanskoj lingvogeografii. Moscow: Institut slavyanovedeniya
RAN, 8‒65. [In Russian].
Kobyrynka H. S., Riabets L. V. (2018). Ukrainska dialektolohiia: vytoky ta perspektyvy.
Ukrainska mova, (4), 92–100. [In Ukrainian].
42 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2020, № 6
О. М. Холодьон
Shcherbyna T. V. (2013). Predstavlennia leksyky v rehionalnykh atlasakh: dopovid.
Materialy Plenumu Naukovoi rady «Ukrainska dialektna leksykohrafiia na tli
leksykolohichnykh ta linhvoheohrafichnykh studii» (Kyiv, 29 lystopada 2013 r.,
Instytut ukrainskoi movy NAN Ukrainy). URL: http://www1.nas.gov.ua/institutes/
ium/Structure/councils/ukrajinska-mova/Pages/ukrainska-dialektna-leksykografi-
ja-na-tli-leksykografichnyh-studij.aspx (last accessed: 4.04.2020). [In Ukrainian].
SOURCES
AUM Atlas ukrainskoi movy (1984–2001) (in 3 vols). I. H. Matviias (Resp.
Ed.) ta in. Kyiv: Naukova dumka. [In Ukrainian].
DLAZ Dzendzelivskyi Yo. O. (1958–1993). Linhvistychnyi atlas ukrainskykh
narodnykh hovoriv Zakarpatskoi oblasti URSR (in 3 p). Uzhhorod:
Vydavnytstvo Uzhhorodskoho natsionalnoho universytetu. [In
Ukrainian].
Hanudel Hanudel Z. (1984–2001). Linhvistychnyi atlas ukrainskykh hovoriv
Skhidnoi Slovachchyny (in 3 vols). Bratislava; Preshov: Slovatske
pedahohichne vydavnytstvo. [In Ukrainian].
KDA Bernshtejn S. B., Illich-Svitych V. M., Klepikova G. P., Popova T. V.,
Usacheva V. V. (1967). Karpatskij dialektologicheskij atlas (in 2 p.).
Moscow: Institut slavyanovedeniya Akademii nauk SSSR. [In Russian].
Klepikova Klepikova G. P. (2006). Materialy k «Karpatskomu dialektolo-
gicheskomu atlasu». 2. Iz glagol'noj leksiki. Issledovaniya po
slavyanskoj dialektologii. 12: Areal'nye aspekty izucheniya slavyanskoj
leksiki. Moscow: Institut slavyanovedeniya RAN, 147–191. [In
Russian].
LANP Nazarova T. V. (1985). Linhvistychnyi atlas Nyzhnioi Prypiati.
I. H. Matviias (Resp. Ed.). Kyiv: Naukova dumka. [In Ukrainian].
LAPP Nykonchuk M. V. (1994). Leksychnyi atlas Pravoberezhnoho Polissia.
Kyiv: Nezalezhnyi instytut ekolohii Polissia. [In Ukrainian].
Marieiev Marieiev D. A. (2019). Atlas skhidnopoliskykh hovirok. Kyiv: Instytut
ukrainskoi movy NAN Ukrainy. (Manuscript). [In Ukrainian].
OLA 10 Obshcheslavjanskij lingvisticheskij atlas. (2015). Seriya leksiko-
slovoobrazovatel'naya. Iss. 10. Narodnye obychai. T. I. Vendina (Resp.
Ed.). Moscow; Saint Petersburg: Nestor-Istorija. [in Russian].
Shcherbyna Shcherbyna T. (2009). Atlas leksyky na poznachennia odiahu, vzuttia,
holovnykh uboriv i prykras u hovirkakh serednonaddnipriansko-
stepovoho porubizhzhia. Arealohiia serednonaddnipriansko-stepovoho
porubizhzhia: monograph. Cherkasy: Vydavets Androshchuk P. S.,
99–298. [In Ukrainian].
O. M. KHOLODON
Institute of the Ukrainian Language of National Academy of Sciences of Ukraine
Kyiv, Ukraine
E-mail: kholodonolena@gmail.com
https://orcid.org/0000-0001-7546-6479
STUDY OF VERBS AND THEIR MEANINGS IN UKRAINIAN DIALECTS:
A LINGUOGEOGRAPHICAL APPROACH
Ukrainian dialectal verb lexicon and semantics are mapped near other dialectal
vocabulary at phonetic, morphological, lexical and syntactic levels in a number of
linguogeographical sources. The problem of presentation of verb lexicon and semantics is
ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2020, № 6 43
Лінгвогеографічний аспект дослідження дієслівної лексики й семантики ...
demonstrated on the example of several linguogeographical works that can be divided into
two groups. Works of the first group provide information about lexical verb variation. In
these works the verb semes are mapped, e.g. Ukrainian dial. ̔ howl (about wolves)ʼ, ̔ meow
(about cats)ʼ, ʽto meetʼ, Ukrainian-Slovakian ʽverbs that indicate cooking of leaven (for
bread, etc.)ʼ, ʽto sow (hemp, flax)ʼ, ʽto comb the fiber on the brushʼ and Transcarpathian
verb phraseology — the seme ̔ a person (sick, drunk or in a normal state) sleeps so hard that
nobody can wake him (e.g. спит, йак на глуха́н’у; спит, йак на глу́шу; спит’ глу́пно).
The second group consists of works that provide information about lexical and different
types realizations of verbs. Near other maps about lexical implementation of verb semes
the authors give semantic maps, e.g., maps Middle Dnieper and Steppe лаˈтати [тʼ],
Eastern Polissian кресати (that has meanings ̔ to make fire with a flintʼ, ̔ to make fire with
a silicon lighterʼ, ʽto beat stone against stoneʼ, ʽto cut down a branchʼ, ʽto fell the woodʼ,
ʽto hewʼ, ʽto cutʼ, ʽto go quicklyʼ, ʽto dance intensivelyʼ, ʽto sap with passionʼ, ʽto forge
a sapʼ, ʽto swearʼ). It is established that in the atlas, dedicated to the special study of links
between Carpatho-Ukrainian and Southern Slavic languages, verb lexicon is presented on
lexical, semantic maps and verb spreading maps that contain the information about verb
presence in the settlement. A linguogeographical source that represents Slavs’ traditional
spiritual culture and presents names of actions related to interpersonal contacts, different
feelings and emotions, marital relations, etc. is revealed. These names are presented on
lexical, semantic, motivational and nominative verb maps. Analyzing the phenomenon of
verb semantic variation, P.Yu. Gritsenko mapped the semantic structure of the dialectal
verb at the supra-dialectal level and on the basis of distinguishing separate semes from the
integral meaning of syntagma тереˈбити + Object he identified semantic subcomplexes.
The study outlines vistas of further research into Ukrainian dialectal verbs and their
semantics.
Keywords: Ukrainian dialects, linguogeographical approach, verb lexicon, verb
semantics, map, variation.
Дата надходження до редакції — 22.10.2020
Дата затвердження редакцією — 11.11.2020
|