Фізико-хімічна взаємодія у квазіпотрійній системі CuI-Cu₂S-Cu₆PS₅I

Методами диференційного термічного (ДТА) і рентгенофазового (РФА) аналізів досліджено фазові рівноваги на квазібінарних перерізах CuI—Cu₂S, Cu₂S—Cu₆PS₅I, CuI—Cu₆PS₅I. Встановлено, що системи Cu₂S—Cu₆PS₅I та CuI—Cu₆PS₅I належать до евтектичного типу, а CuI—Cu₂S — до перитектичного. З використанням ме...

Full description

Saved in:
Bibliographic Details
Date:2012
Main Authors: Погодін, А.І., Кохан, О.П., Барчій, І.Є.
Format: Article
Language:Ukrainian
Published: Інститут загальної та неорганічної хімії ім. В.І. Вернадського НАН України 2012
Series:Украинский химический журнал
Subjects:
Online Access:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/187811
Tags: Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:Фізико-хімічна взаємодія у квазіпотрійній системі CuI-Cu₂S-Cu₆PS₅I / А.І. Погодін, О.П. Кохан, І.Є. Барчій // Украинский химический журнал. — 2012. — Т. 78, № 12. — С. 102-106. — Бібліогр.: 4 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-187811
record_format dspace
spelling irk-123456789-1878112023-01-27T01:26:33Z Фізико-хімічна взаємодія у квазіпотрійній системі CuI-Cu₂S-Cu₆PS₅I Погодін, А.І. Кохан, О.П. Барчій, І.Є. Неорганическая и физическая химия Методами диференційного термічного (ДТА) і рентгенофазового (РФА) аналізів досліджено фазові рівноваги на квазібінарних перерізах CuI—Cu₂S, Cu₂S—Cu₆PS₅I, CuI—Cu₆PS₅I. Встановлено, що системи Cu₂S—Cu₆PS₅I та CuI—Cu₆PS₅I належать до евтектичного типу, а CuI—Cu₂S — до перитектичного. З використанням методів математичного моделювання вивчено фізико-хімічну взаємодію в квазіпотрійній системі CuI—Cu₂S—Cu₆PS₅I, побудовано просторову діаграму. Квазіпотрійна система відноситься до евтектичного типу і характеризується формуванням граничних твердих розчинів на основі вихідних компонентів. Утворення нових складних сполук у квазіпотрійній системі не зафіксовано. Методами дифференциального термического (ДТА) и рентгенофазового (РФА) анализов изучены фазовые равновесия на квазибинарных разрезах CuI—Cu₂S, Cu₂S—Cu₆PS₅I, CuI—Сu₆PS₅I. Установлено, что системы Cu₂S—Cu₆PS₅I и CuI—Cu₆PS₅I относятся к эвтектическому типу, а CuI—Cu₂S — к перитектическому. С использованием методов математического моделирования изучено физико-химическое взаимодействие в квазитройной системе CuI—Cu₂S—Cu₆PS₅I, построена пространственная диаграмма состояния. Квазитройная система относится к эвтектическому типу и характеризуется образованием ограниченных твeрдых растворов на основании исходных компонентов. Образование новых сложных соединений в квазитройной системе не зафиксировано. Phase relations in the systems CuI—Cu₂S, Cu₂S—Cu₆PS₅I, CuI—Cu₆PS₅I were carried out by differentional thermal analysis and X-ray powder diffraction methods. The systems Cu₂S—Cu₆PS₅I and CuI—Cu₆PS₅I belong to eutectic type with phase transitions in solid state, while the system CuI—Cu₂S belongs to peritectic type. By using of simplex lattice design methods physico-chemical interactions in quasyternary system CuI—Cu₂S—Cu₆PS₅I have been investigated, the space diagram has been built. Quasyternary system belongs to eutectic type with limited solid solutions forming on base of primery components. Formation of new compounds in quasyternary system CuI—Cu₂S—Cu₆PS₅I was not fixed. 2012 Article Фізико-хімічна взаємодія у квазіпотрійній системі CuI-Cu₂S-Cu₆PS₅I / А.І. Погодін, О.П. Кохан, І.Є. Барчій // Украинский химический журнал. — 2012. — Т. 78, № 12. — С. 102-106. — Бібліогр.: 4 назв. — укр. 0041–6045 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/187811 546.561+546.15+546.221+546.185+544.015.3 uk Украинский химический журнал Інститут загальної та неорганічної хімії ім. В.І. Вернадського НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Неорганическая и физическая химия
Неорганическая и физическая химия
spellingShingle Неорганическая и физическая химия
Неорганическая и физическая химия
Погодін, А.І.
Кохан, О.П.
Барчій, І.Є.
Фізико-хімічна взаємодія у квазіпотрійній системі CuI-Cu₂S-Cu₆PS₅I
Украинский химический журнал
description Методами диференційного термічного (ДТА) і рентгенофазового (РФА) аналізів досліджено фазові рівноваги на квазібінарних перерізах CuI—Cu₂S, Cu₂S—Cu₆PS₅I, CuI—Cu₆PS₅I. Встановлено, що системи Cu₂S—Cu₆PS₅I та CuI—Cu₆PS₅I належать до евтектичного типу, а CuI—Cu₂S — до перитектичного. З використанням методів математичного моделювання вивчено фізико-хімічну взаємодію в квазіпотрійній системі CuI—Cu₂S—Cu₆PS₅I, побудовано просторову діаграму. Квазіпотрійна система відноситься до евтектичного типу і характеризується формуванням граничних твердих розчинів на основі вихідних компонентів. Утворення нових складних сполук у квазіпотрійній системі не зафіксовано.
format Article
author Погодін, А.І.
Кохан, О.П.
Барчій, І.Є.
author_facet Погодін, А.І.
Кохан, О.П.
Барчій, І.Є.
author_sort Погодін, А.І.
title Фізико-хімічна взаємодія у квазіпотрійній системі CuI-Cu₂S-Cu₆PS₅I
title_short Фізико-хімічна взаємодія у квазіпотрійній системі CuI-Cu₂S-Cu₆PS₅I
title_full Фізико-хімічна взаємодія у квазіпотрійній системі CuI-Cu₂S-Cu₆PS₅I
title_fullStr Фізико-хімічна взаємодія у квазіпотрійній системі CuI-Cu₂S-Cu₆PS₅I
title_full_unstemmed Фізико-хімічна взаємодія у квазіпотрійній системі CuI-Cu₂S-Cu₆PS₅I
title_sort фізико-хімічна взаємодія у квазіпотрійній системі cui-cu₂s-cu₆ps₅i
publisher Інститут загальної та неорганічної хімії ім. В.І. Вернадського НАН України
publishDate 2012
topic_facet Неорганическая и физическая химия
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/187811
citation_txt Фізико-хімічна взаємодія у квазіпотрійній системі CuI-Cu₂S-Cu₆PS₅I / А.І. Погодін, О.П. Кохан, І.Є. Барчій // Украинский химический журнал. — 2012. — Т. 78, № 12. — С. 102-106. — Бібліогр.: 4 назв. — укр.
series Украинский химический журнал
work_keys_str_mv AT pogodínaí fízikohímíčnavzaêmodíâukvazípotríjníjsistemícuicu2scu6ps5i
AT kohanop fízikohímíčnavzaêmodíâukvazípotríjníjsistemícuicu2scu6ps5i
AT barčíjíê fízikohímíčnavzaêmodíâukvazípotríjníjsistemícuicu2scu6ps5i
first_indexed 2025-07-16T09:33:58Z
last_indexed 2025-07-16T09:33:58Z
_version_ 1837795576042749952
fulltext УДК 546.561+546.15+546.221+546.185+544.015.3 А.І.Погодін, О.П.Кохан, І.Є.Барчій ФІЗИКО-ХІМІЧНА ВЗАЄМОДІЯ У КВАЗІПОТРІЙНІЙ СИСТЕМІ CuI—Cu2S—Cu6PS5I Методами диференційного термічного (ДТА) і рентгенофазового (РФА) аналізів досліджено фазові рівноваги на квазібінарних перерізах CuI—Cu2S, Cu2S—Cu6PS5I, CuI—Cu6PS5I. Встановлено, що системи Cu2S—Cu6PS5I та CuI—Cu6PS5I належать до евтектичного типу, а CuI—Cu2S — до перитек- тичного. З використанням методів математичного моделювання вивчено фізико-хімічну взаємодію в квазіпотрійній системі CuI—Cu2S—Cu6PS5I, побудовано просторову діаграму. Квазіпотрійна система відноситься до евтектичного типу і характеризується формуванням граничних твердих розчинів на ос- нові вихідних компонентів. Утворення нових складних сполук у квазіпотрійній системі не зафіксовано . ВСТУП. Сполуки зi структурою аргіродиту ви- кликають значний інтерес завдяки прояву супер- іонних властивостей. Це дає змогу використо- вувати їх як ефективні матеріали для створення суперконденсаторів, хімічних джерел струму, іон- селективних електродів, іонних перемикачів то- що. Особливістю галогенхалькогенідів Cu6PS5X (X – Cl, Br, I) [1], що кристалізуються у структу- рі аргіродиту, є висока рухливість іонів купру- му(І) у твердій фазі, тому вони характеризують- ся високою іонною провідністю [2]. Одним із шляхів покращення властивостей є одержання твердих розчинів на основі сполук Cu6PS5X, що може сприяти підвищенню іонної провідності за- вдяки структурному розупорядкуванню, знижен- ню потенціальних бар’єрів дифузії іонів купру- му(І) в катіонній підгратці. Для встановлення утворення твердих роз- чинів на основі Cu6PS5X необхідно вивчити фі- зико-хімічну взаємодію в системах за участю цих сполук. Метою даної роботи було дослідження фізико-хімічної взаємодії у квазіпотрійній систе- мі CuI—Cu2S—Cu6PS5I. ЕКСПЕРИМЕНТ ТА ОБГОВОРЕННЯ РЕЗУЛЬ- ТАТІВ. Вихідні бінарні і тетрарні сполуки синте- зували із простих високочистих речовин: міді М- 000, фосфору В-4, сірки ос.ч.15-3, йоду ос.ч.20-4 у вакуумованих (0.13 Па) кварцевих ампулах. Синтез CuI проводили двохтемпературним методом з простих речовин, очистку — мето- дом вакуумної дистиляції. Cu2S синтезували од- нотемпературним методом зі стехіометричних кількостей вихідних компонентів. Тетрарну Cu6PS5I одержували однотемпературним мето- дом із міді, фосфору, сірки і бінарного CuI, взя- тих у стехіометричних кількостях. Режим синте- зу: нагрівання до 673 К із швидкістю 50 К/год, витримка 24 год, подальше нагрівання до 1340 К (30 К/год), витримка 4 год, охолодження до 573 К (50 К/год), витримка 100 год, подальше охоло- дження до кімнатної температури (100 К/год). Сплави системи синтезували з бінарних CuI, Cu2S та тетрарної Cu6PS5I методом твердофаз- ного спікання у вакуумованих кварцевих ам- пулах при 923 К протягом 120 год. Для приве- дення сплавів системи у рівноважний стан їх від- палювали при температурі 573 К протягом 120 год. Охолоджували до кімнатної температури зі швидкістю 100 К/год. Одержані сплави досліджували методами ди- ференційного термічного (ДТА) та рентгенівсь- кого фазового (РФА) аналізів. ДТА проводили за кривими нагрівання експериментальних взірців з використанням Pt/PtRh термопари, швидкість нагрівання 8—12 К/хв. Дифрактограми сплавів отримували на дифрактометрі ДРОН 4-07, CuKα- випромінювання, λ =1.5419 Ao , Ni-фільтр. За допомогою РФА встановлено фазові по- ля та концентраційні межі областей гомогенно- сті вихідних компонентів системи. Сполука Cu6PS5I характеризується конгру- ентним характером плавлення і утворюється в квазіпотрійній системі CuI—Cu2S—P2S5. При трі- ангуляції системи [3] встановлено 4 квазібінарні перерізи, що поділяють її на 4 вторинних ква- зіпотрійних систем: CuI—Cu2S—Cu6PS5I, Cu7PS6 —Cu6PS5I—Cu2S, Cu6PS5I—Cu7PS6—P2S5, CuI— Cu6PS5I—P2S5. Вторинна квазіпотрійна система CuI—Cu2S —Cu6PS5I утворюється трьома квазібінарними перерізами CuI—Cu2S, Cu2S—Cu6PS5I та CuI— Cu6PS5I. Автори [4] при дослідженні системи Неорганическая и физическая химия © А.І.Погодін, О.П .Кохан, І.Є.Барчій , 2012 102 ISSN 0041-6045. УКР. ХИМ . ЖУРН . 2012. Т. 78, № 12 CuI—Cu2S встановили утворення широкої об- ласті твердих розчинів на основі CuI. Проведене дослідження іонної провідності твердих розчи- нів в діапазоні температур 327—580 К показало, що максимум іонної провідності (10–3 Ω–1cм–1) спостерігається для твердого розчину складу (Cul.4I0.6S0.4) при 298 К і спадає для граничного твердого розчину складу “Cu3SI” (10–4 Ω–1см–1). Система CuI—Cu2S (рис. 1, а) є квазібіна- рним перерізом загальної квазіпотрійної систе- ми CuI —Cu2S—P2S5 і відноситься до ІV типу діаграм стану за Розебомом. У системі утворю- ються граничні тверді розчини: α, α’ та α” на ос- нові низько- (нтм), середньо- (стм) та високо- (втм) температурних модифікацій бінарного купрум (І) йодиду; β та β’ — на основі нтм- та втм-мо- дифікацій купрум(І) сульфіду. Ліквідус системи утворюють гілки первинних кристалізацій α”- та β’-фаз, які перетинаються в перитектичній то- чці р1 (рівноважний процес L+β’ ↔ α”) з коор- динатами: 85 % мол. CuI, 954 К. Даний перитектичний процес L+β’ ↔ α” в інтервалі концентрацій 18—50 % мол. CuI про- ходить з повним вичерпанням розплаву L, у над- лишку залишаються β’-кристали. При збільшен- ні концентрації CuI в інтервалі концентрацій 50 —85 % мол. CuI він відбувається з вичерпан- ням β’-кристалів, у надлишку залишається роз- плав L. Солідус системи утворюють криві закін- чення кристалізацій вихідних бінарних компо- нентів і частина нонваріантної перитектичної горизонталі (18—50 % мол. CuI). У підсолідус- ній частині система характеризується проход- женням трьох евтектоїдних нонваріантних про- цесів: на основі поліморфного перетворення ку- прум(І) йодиду — α’ ↔ α+β при 445 К та α” ↔ α’+β при 492 К, а також на основі купрум(І) сульфіду — β’ ↔ β+α” при 621 К. При темпера- турі перитектичної реакції граничні тверді роз- чини на основі високотемпературних модифі- кацій Cu2S та CuI досягають 18 та 50 % мол. від- повідно, при температурі гомогенізуючого від- палу граничні тверді розчини на основі низько- температурних модифікацій Cu2S та CuI не пе- ревищують 10 та 40 % мол. відповідно . Система Cu2S—Cu6PS5I (рис. 1, б) характе- ризується проходженням евтектичного нонва- ріантного процесу (V тип діаграм стану за Розе- бомом). У системі утворюються граничні твер- ді розчини β, β’ на основі нтм- та втм-модифіка- цій бінарного купрум(І) сульфіду та γ, γ’ — на основі нтм- та втм-модифікацій тетрарної сполу- ки Cu6PS5I. Гілки первинних кристалізацій ви- хідних компонентів перетинаються в евтектич- ній точці е1 (нонваріантний рівноважний процес L ↔ β’+γ’) з координатами 20 % мол. Cu6PS5I, 1233 К. Нижче температури евтектичного перетворен- ня 1233 К у твердому стані в системі відбувають- ся перитектоїдний нонваріантний процес на ос- нові поліморфного перетворення Cu6PS5I — γ’+ +β’ ↔ γ при 756 К, а також евтектоїдний нонва- ріантний процес на основі поліморфного пере- творення купрум(І) сульфіду — β’ ↔ β+γ при 655 К. Рис. 1. Діаграма стану систем CuI—Cu2S (а) та Cu2S–Cu6PS5I (б). б a ISSN 0041-6045. УКР. ХИМ . ЖУРН . 2012. Т. 78, № 12 103 При температурі евтектичного перетворення гра- ничні тверді розчини на основі високотемпера- турних модифікацій Cu2S та Cu6PS5I досягають 8 та 12 % мол. відповідно, з пониженням темпе- ратури граничні тверді розчини на основі низь- котемпературних модифікацій Cu2S та Cu6PS5I не перевищують 5 та 10 % мол. відповідно . Система CuI—Cu6PS5I (рис. 2) відноситься до евтектичного типу. Евтектика вироджена в то- чці плавлення купрум(І) йодиду. Система харак- теризується утворенням граничних твердих роз- чинів α, α’, α” на основі нтм-, стм-, втм-модифі- кацій бінарного CuI та γ, γ’ — на основі нтм-, втм-модифікацій тетрарної сполуки Cu6PS5I. Лік- відус утворює протягом всього концентраційно- го інтервалу гілка первинної кристалізації втм- модифікації Cu6PS5I. Підсолідусна частина харак- теризується проходженням двох евтектоїдних нонваріантних процесів: на основі поліморфно- го перетворення купрум(І) йодиду — α’ ↔ α+γ при 641 К та α” ↔ α’+γ при 663 К, а також пе- ритектоїдного нонваріантного процесу на осно- ві поліморфного перетворення Cu6PS5I – γ’+α” ↔ γ при 756 К. Області гомогенності на основі вихідних CuI та Cu6PS5I при температурі гомо- генізуючого відпалу не перевищують 10 % мол. Квазіпотрійна система CuI—Cu2S—Cu6PS5I характеризується евтектичними типом взаємодії (рис. 3). Сторони системи утворюють дві квазі- подвійні системи евтектичного типу: — Cu2S— Cu6PS5I (евтектика відповідає 20 % мол. Cu6PS5I, 1233 К), CuI—Cu6PS5I (евтектика вироджена в точці плавлення CuI, 866 К) і систему CuI—Cu2S, яка характеризується широкою областю твердих розчинів, що перитектично розкладаються при 954 К. Ліквідус складається із трьох полів пер- винних кристалізацій, а саме α”-кристалів (об- межено лініями CuI–р1–Е1–CuI), β’-кристалів (об- межено лініями Cu2S–е1–E1–р1–Cu2S), γ’-крис- талів на основі тетрарної сполуки Cu6PS5I (об- межено лініями Cu6PS5I–е1–Е1–CuI–Cu6PS5I), які перетинаються вздовж ліній моноваріантних рів- новаг е1–Е1 (рівноважний процес L ↔ β’+γ’), р1–Е1 (рівноважний перитектичний процес L+β’ ↔ α”), CuI–Е1 (рівноважний процес L ↔ α”+γ’). Дані ліній моноваріантних рівноваг сходяться у нонваріантній евтектичній точці Е1 (L ↔ α”+β’+γ’) на евтектичній площині а13b12с12а13, що є однією із поверхонь солідусу даної систе- ми. Математична обробка результатів терміч- ного аналізу симплексним методом дозволила встановити координату і температуру кристалі- зації даної потрійної евтектики: 75 % мол. CuI, 21 % мол. Cu2S, 4 % мол. Cu6PS5I, 853 K. Деталь- ний хід ліній моноваріантних рівноваг знаходи- ли за допомогою поліноміального аналізу. Рів- новажні процеси на лініях моноваріантних рів- Неорганическая и физическая химия Рис. 2. Діаграма стану системи CuI—Cu6PS5I. Рис. 3. Просторова діаграма стану квазіпотрійної системи CuI—Cu2S—Cu6PS5I. 104 ISSN 0041-6045. УКР. ХИМ . ЖУРН . 2012. Т. 78, № 12 новаг відбуваються в інтервалах температур 1233 —853 К (е1–Е1), 866—853 К (А’’’–Е1), 954— 853 К (р2–Е1). Точка а7 перитектичної рівноваги L+β’ ↔ α” є особливою точкою на діаграмі стану квазі- подвійної системи CuI—Cu2S. Її особливість по- лягає в тому, що в ній перитектичний процес L+ +β’ ↔ α” відбувається з повним вичерпанням як розплаву L, так і кристалів β’-фази. Наявність мо- новаріантного перитектичного процесу в сере- дині квазіпотрійної системи CuI—Cu2S—Cu6PS5I приводить до того, що в полі а7–E1–p1–а7 піс- ля закінчення первинної кристалізації β’-фази на основі втм Cu2S (двофазна область L+β’) проходить первинна кристалізація α”-фази (дво- фазна область L+α”), а потім вторинна (трифаз- на область L+α”+β’) і третинна кристалізації. Процес первинної кристалізації у потрійній конденсованій системі є диваріантним (С=К– Ф+1=3–2+1=2) і проходить в об’ємах, яких за кількістю компонентів є три: L+α”, L+β’, L+γ’. Дані об’єми зверху обмежені поверхнею ліквіду- су, а знизу — лінійчатими поверхнями початку вторинних виділень. Об’єми вторинних виді- лень L+β’+γ’ і L+α”+γ’ утворюються сторона- ми конодних трикутників, які рухаються від ев- тектичних горизонталей b7–c7 і A’’’–с1 квазі- подвійних систем Cu2S—Cu6PS5I і CuI—Cu6PS5I у напрямку потрійної евтектики Е1. Об’єм вто- ринної кристалізації L+α”+β’ також утворює- ться рухом конодного трикутника, велика сто- рона якого спирається на перитектичну гори- зонталь р1–b1 квазіподвійної системи CuI—Cu2S, а малі сторони — на поверхні закінчення пер- винної кристалізацій L+β’ (a7–b1) та початку первинної кристалізацій L+α” (р1–a7). Трифазні об’єми вторинних виділень обмежені знизу ко- нодними трикутниками, що розташовані на ев- тектичній площині (трикутники а13–Е1–b12– a13, b12–Е1–c12–b12, а13–Е1–c12–a13), і є кінцями вторинних виділень. Солідус системи утворює- ться трьома поверхнями закінчення кристаліза- ції α”-кристалів (А’’’–а1–а13–А’’’), β’-кристалів (В’’–b1–b12–b3–B’’), γ’-кристалів (С”–с1–с12–с7– С”), трьох поверхонь закінчення сумісної крис- талізації α”+γ’ (A’’’–c1–c12–a13–A’’’), β’+γ’ (b7– c7–c12–b12–b7), α”+β’ (a7–b1–b12–a13–a7), а та- кож поверхні третинної кристалізації α”+β’+γ’ (евтектична площина а13–b12–c12–а13). За тем- ператур, нижчих температури потрійної евтек- тики 853 К , знаходяться площини, які відпові- дають поліморфним перетворенням втм-Cu6PS5I ↔ нтм-Cu6PS5I (a14–b13–c13–a14) при 767 К, втм- Cu2S ↔ нтм-Cu2S (a15–b14–c14–a15) при 613 К, втм-CuI ↔ стм-CuI (a16–b15–c15–a16) при 486 К та стм-CuI ↔ нтм-CuI (a17–b16–c16–a17) при 437 К. Тільки для тетрарної сполуки Cu6PS5I збіль- шення концентрації бінарних компонентів при- водить до підвищення температури поліморф- Рівноважні процеси у квазіпотрійній системі CuI—Cu2S—Cu6PS5I Характеристика процесу Процес (Т , К) Плавлення втм CuI (точка А ’’’) α”sol ↔ α”liq (866 K) Cu2S (точка B”) β’sol ↔ β’liq (1396 K) Cu6PS5I (точка C”) γ’sol ↔ γ’liq (1311 K) ПП нтм CuIsol ↔ стм CuIsol (точка А ’) α ↔ α’ (647 К) ПП стм CuIsol ↔ втм CuIsol (точка A ’’) α’ ↔ α” (684 К) ПП нтм Cu2Ssol ↔ втм Cu2Ssol (точка B’) β ↔ β’ (711 К) ПП нтм Cu6PS5Isol ↔ втм Cu6PS5Isol (точка C’) γ ↔ γ’ (751 К) Подвійний евтектичний процес (точка е1) L ↔ β’+γ’ (1233 К) (точка A ’’’) L ↔ α”+γ’ (866 К) Подвійний перитектичний процес (точка a7) L+β’ ↔ α” (954 К) Подвійний евтектоїдний процес (точка а2) α’ ↔ α+γ (641 К) (точка а4) α” ↔ α’+γ (663 К) (точка а8) α’ ↔ α+β (445 К) (точка а10) α” ↔ α’+β (492 К) (точка b2) β’ ↔ β+α” (621 К) (точка b9) β’ ↔ β+γ (655 К) Подвійний перитектоїдний процес (точка с2) γ’+β’ ↔ γ (756 К) (точка с2) γ’+α” ↔ γ (756 К) Моноваріантний евтектичний процес (лінія е1–Е1) L ↔ β’+γ’ (1233–853 К) (лінія A ’’’–Е1) L ↔ α”+γ’ (866–853 К) Моноваріантний перитектичний процес (лінія р2–Е1) L+β’ ↔ α” (954–853 К) Потрійний евтектичний процес (точка Е1) L ↔ α”+β’+γ’ (853 К) ISSN 0041-6045. УКР. ХИМ . ЖУРН . 2012. Т. 78, № 12 105 ного перетворення від 751 до 767 К . Для бінар- них CuI та Cu2S спостерігається пониження тем- ператур поліморфних перетворень. Усі рівно- важні процеси, що характеризують фізико-хімі- чну взаємодію у квазіпотрійній системі CuI— Cu2S—Cu6PS5I, наведені у таблиці. Область гомогенності на основі CuI дося- гає 40 % мол. (вздовж перерізу CuI—Cu2S), об- ласті гомогенності на основі Cu2S та Cu6PS5I не перевищують 10 % мол. Утворення нових промі- жних складних сполук у системі CuI—Cu2S— Cu6PS5I не зафіксовано. РЕЗЮМЕ. Методами дифференциального тер- мического (ДТА) и рентгенофазового (РФА) анали- зов изучены фазовые равновесия на квазибинарных разрезах CuI—Cu2S, Cu2S—Cu6PS5I, CuI—Сu6PS5I. Установлено, что системы Cu2S—Cu6PS5I и CuI— Cu6PS5I относятся к эвтектическому типу, а CuI— Cu2S — к перитектическому. С использованием ме- тодов математического моделирования изучено фи- зико-химическое взаимодействие в квазитройной си- стеме CuI—Cu2S—Cu6PS5I, построена пространст- венная диаграмма состояния. Квазитройная система относится к эвтектическому типу и характеризуется образованием ограниченных твeрдых растворов на основании исходных компонентов. Образование но- вых сложных соединений в квазитройной системе не зафиксировано . SUMMARY. Phase relations in the systems CuI— Cu2S, Cu2S—Cu6PS5I, CuI—Cu6PS5I were carried out by differentional thermal analysis and X-ray powder diffraction methods. The systems Cu2S—Cu6PS5I and CuI—Cu6PS5I belong to eutectic type with phase transi- tions in solid state, while the system CuI—Cu2S belongs to peritectic type. By using of simplex lattice design me- thods physico-chemical interactions in quasyternary sys- tem CuI—Cu2S—Cu6PS5I have been investigated, the space diagram has been built. Quasyternary system be- longs to eutectic type with limited solid solutions forming on base of primery components. Formation of new com- pounds in quasyternary system CuI—Cu2S—Cu6PS5I was not fixed. ЛІТЕРАТУРА 1. Nilges T ., Pfitzner A . // Z. Kristalogr. -2005. -220. -P. 281—294. 2. Beeken R.B., Garbe J.J., Petersen N.R . // Phys. Chem. Solids. -2003. -64. -P. 1261—1264. 3. Погодін А .І., Кохан О.П . // Наук. вісн. Ужгород. ун-ту. Сер. Хімія. -2011.-Вип. 26. -С. 23—25. 4. Tachez M ., M ercier R ., M alugani J.P . // Solid State Ionics. -1984. -14. -P. 175—180. Ужгородський національний університет Надійшла 08.06.2012 Неорганическая и физическая химия 106 ISSN 0041-6045. УКР. ХИМ . ЖУРН . 2012. Т. 78, № 12