Гідролітична полімеризація сульфату алюмінію в розбавлених водних розчинах
Запропоновано новий механізм гідролітичної полімеризації сульфату алюмінію в процесі коагуляційного очищення води (концентрація сульфату алюмінію 10—100 мг/дм³ Al₂O₃). Гідратований йон молекули сульфату алюмінію знаходиться у вигляді димера із зарядом 6+. Дисоціація молекули на йони відбувається в п...
Збережено в:
Дата: | 2013 |
---|---|
Автор: | |
Формат: | Стаття |
Мова: | Ukrainian |
Опубліковано: |
Інститут загальної та неорганічної хімії ім. В.І. Вернадського НАН України
2013
|
Назва видання: | Украинский химический журнал |
Теми: | |
Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/187863 |
Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Цитувати: | Гідролітична полімеризація сульфату алюмінію в розбавлених водних розчинах / А.К.Запольський // Украинский химический журнал. — 2013. — Т. 79, № 2. — С. 81-87. — Бібліогр.: 27 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraineid |
irk-123456789-187863 |
---|---|
record_format |
dspace |
spelling |
irk-123456789-1878632023-01-31T01:24:53Z Гідролітична полімеризація сульфату алюмінію в розбавлених водних розчинах Запольський, А.К. Неорганическая и физическая химия Запропоновано новий механізм гідролітичної полімеризації сульфату алюмінію в процесі коагуляційного очищення води (концентрація сульфату алюмінію 10—100 мг/дм³ Al₂O₃). Гідратований йон молекули сульфату алюмінію знаходиться у вигляді димера із зарядом 6+. Дисоціація молекули на йони відбувається в процесі хімічної реакції гідролітичної полімеризації. Представлена схема гідролітичної полімеризації сульфату алюмінію за достатнього лужного резерву очищуємої води. Предложен новый механизм гидролитической полимеризации сульфата алюминия в процессе коагуляционной очистки воды (концентрация сульфата алюминия в водном растворе составляет 10—100 мг/дм³ Al₂O₃). Молекула гидратированного иона алюминия в водном растворе находится в виде димера с зарядом 6+. Она диссоциирует в процессе гидролитической полимеризации. Представлена схема гидролитической полимеризации сульфата алюминия при достаточном щелочном резерве очищаемой воды. A new mechanism of hydrolytic polymerization of aluminum sulfate during coagulation water purification (the concentration of aluminum sulfate in aqueous solution is 10—100 mg/dm³ Al₂O₃) is proposed. Hydrated aluminum ion molecule in aqueous solution is in the form of dimer with a charge of 6+. If dissociates durind hydrolytic polymerization. A scheme of hydrolytic polymerization of aluminum sulfate with sufficient alkaline reserve of water to be purified is presented. 2013 Article Гідролітична полімеризація сульфату алюмінію в розбавлених водних розчинах / А.К.Запольський // Украинский химический журнал. — 2013. — Т. 79, № 2. — С. 81-87. — Бібліогр.: 27 назв. — укр. 0041–6045 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/187863 66.066.3+544.022.822:66-94.941 uk Украинский химический журнал Інститут загальної та неорганічної хімії ім. В.І. Вернадського НАН України |
institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
collection |
DSpace DC |
language |
Ukrainian |
topic |
Неорганическая и физическая химия Неорганическая и физическая химия |
spellingShingle |
Неорганическая и физическая химия Неорганическая и физическая химия Запольський, А.К. Гідролітична полімеризація сульфату алюмінію в розбавлених водних розчинах Украинский химический журнал |
description |
Запропоновано новий механізм гідролітичної полімеризації сульфату алюмінію в процесі коагуляційного очищення води (концентрація сульфату алюмінію 10—100 мг/дм³ Al₂O₃). Гідратований йон молекули сульфату алюмінію знаходиться у вигляді димера із зарядом 6+. Дисоціація молекули на йони відбувається в процесі хімічної реакції гідролітичної полімеризації. Представлена схема гідролітичної полімеризації сульфату алюмінію за достатнього лужного резерву очищуємої води. |
format |
Article |
author |
Запольський, А.К. |
author_facet |
Запольський, А.К. |
author_sort |
Запольський, А.К. |
title |
Гідролітична полімеризація сульфату алюмінію в розбавлених водних розчинах |
title_short |
Гідролітична полімеризація сульфату алюмінію в розбавлених водних розчинах |
title_full |
Гідролітична полімеризація сульфату алюмінію в розбавлених водних розчинах |
title_fullStr |
Гідролітична полімеризація сульфату алюмінію в розбавлених водних розчинах |
title_full_unstemmed |
Гідролітична полімеризація сульфату алюмінію в розбавлених водних розчинах |
title_sort |
гідролітична полімеризація сульфату алюмінію в розбавлених водних розчинах |
publisher |
Інститут загальної та неорганічної хімії ім. В.І. Вернадського НАН України |
publishDate |
2013 |
topic_facet |
Неорганическая и физическая химия |
url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/187863 |
citation_txt |
Гідролітична полімеризація сульфату алюмінію в розбавлених водних розчинах / А.К.Запольський // Украинский химический журнал. — 2013. — Т. 79, № 2. — С. 81-87. — Бібліогр.: 27 назв. — укр. |
series |
Украинский химический журнал |
work_keys_str_mv |
AT zapolʹsʹkijak gídrolítičnapolímerizacíâsulʹfatualûmíníûvrozbavlenihvodnihrozčinah |
first_indexed |
2025-07-16T09:36:46Z |
last_indexed |
2025-07-16T09:36:46Z |
_version_ |
1837795752307326976 |
fulltext |
УДК 66.066.3+544.022.822:66-94.941
А.К.Запольський
ГІДРОЛІТИЧНА ПОЛІМЕРИЗАЦІЯ СУЛЬФАТУ АЛЮМІНІЮ
В РОЗБАВЛЕНИХ ВОДНИХ РОЗЧИНАХ
Запропоновано новий механізм гідролітичної полімеризації сульфату алюмінію в процесі коагу-
ляційного очищення води (концентрація сульфату алюмінію 10—100 мг/дм3 Al2O3). Гідратований йон
молекули сульфату алюмінію знаходиться у вигляді димера із зарядом 6+. Дисоціація молекули на
йони відбувається в процесі хімічної реакції гідролітичної полімеризації. Представлена схема гід-
ролітичної полімеризації сульфату алюмінію за достатнього лужного резерву * очищуємої води.
ВСТУП. У процесі коагуляційного очищен-
ня природних і промислових стічних вод в яко-
сті коагулянту застосовують сульфат алюмінію
концентрацією 20—100 мг/дм3 Al2O3 [1–3]. Суль-
фат алюмінію вживають для пришвидшення про-
цесів відокремлення колоїдно-дисперсних заб-
рудників шляхом осадження, фільтрування чи
флотації. Майже усі дослідники відмічають, що
сульфат алюмінію, утворений багатоядерним ка-
тіоном слабкої основи і аніоном сильної кислоти,
ступінчато гідролізується за наступною схемою:
[Al(H2O)6]3+ + Н2О ↔
↔ [Al(H2O)5(OH)]2+ + Н3О
+ ; (1)
[Al(H 2O)5(ОН )]2+ + Н2О ↔
↔ [Al(H 2O)4(OH)2]+ + Н3О
+; (2)
[Al(H 2O)4(ОН )2]+ + Н2О ↔
↔ [Al(H 2O)3(OH)3] + Н3О
+. (3)
У представленій схемі йон алюмінію за від-
сутності комплексоутворювачів і рН<3 подаєть-
ся у вигляді трьохзарядного комплексу [Al(H2O)6]
3+
октаедричної структури [4, 5]. В останній кожна
із шести молекул води першої координаційної
сфери з’єднана водневими зв’язками з двома мо-
лекулами води другої сфери [6]. Повна енергія
гідратації йонa алюмінію 18 молекулами води
становить біля 4870 кДж/моль. Обмін молекул
води, координованих йонами алюмінію, відбу-
вається за дисоціативним механізмом. Трива-
лість життя молекул води в гідратній сфері йо-
на алюмінію за 25 оС становить 4.5 с.
Ентальпія і ентропія активації процесу об-
міну води в гідратній сфері дорівнюють 127.8 і
167.8 кДж/(моль⋅К) відповідно [7]. У роботах [8,
9] наведено огляд з гідролізу йонів алюмінію і
заліза. Методом ЯМР на протонах 17О і 27Al ви-
значені числа гідратації йона Al3+ у водних роз-
чинах і встановлено механізм гідролізу з утво-
ренням мономерів і димерів. У розбавлених роз-
чинах з концентрацією йонів алюмінію не біль-
ше 10–3 г-йон/дм3 за рН>3 утворюються моно-
мерні гідроксокомплекси [10] за схемою (1). Для
першого ступеня гідролізу знайдено значення
константи гідролізу рК1.1 5.0. Для реакцій (2) і
(3) спектрометричним методом з використан-
ням конкуруючого ліганду визначені відповідно
рК1.2 =5.5 і рК1.3 =6.0 [8].
На основі констант гідролізу побудована ді-
аграма розподілу мономерних гідроксокомп-
лексів алюмінію залежно від рН розчину [8]. В
інтервалі значень рН 3.8—4.9 гідроліз йонів алю-
мінію Al3+ відбувається за першим ступенем згі-
дно із схемою (1) і утворенням гідроксокомпле-
ксних йонів [Al(H2O)5(ОН)]2+. За рН 5.0—5.6 ут-
ворюються переважно йони [Al(H2O)4(ОН)2]
+
згідно із другим ступенем гідролізу за схемою (2).
Осадження гідроксиду алюмінію здійснюється в
інтервалі значень рН 5—11.
У більш концентрованих розчинах за СAl
3+
>10–3 г-йон/дм3 залежно від співвідношення кон-
центрацій ОН– і Al3+ (α0) існують мономерні і по-
лімерні йони. Швидкість перетворення гідрок-
сосполук, утворених за схемами (1) і (2), у рів-
© А.К.Запольський , 2013
* Під лужністю води (ммоль-екв/л) розуміють вміст у воді гідроксидних йонів і аніонів слабких кислот —
вугільної та органічних.
ISSN 0041-6045. УКР. ХИМ . ЖУРН . 2013. Т. 79, № 2 81
новажні полійони чи кристалічні осади зале-
жить від низки умов: концентрації реагуючих
речовин, температури, аніонного складу і рН се-
редовища [11]. Збільшення концентрації алю-
мінію відповідно α0 сприяє перебігу реакції гід-
ролітичної полімеризації. Димеризація в розчи-
нах [12] може бути подана наступною схемою:
[Al(H2O)6]3+ + [Al(H2O)5(ОН )]2+ ↔
↔ [Al2(H 2O)8(ОН )2]4+ + H 3O+ + 2H 2O . (4)
Константа димеризації [Al(H2O)5(ОН)]2+ в
0.0007—0.059 М розчинах алюмінію, яка визна-
чена потенціометричним методом, дорівнює 60
[13]. Константа утворення димерів збільшується
зі зменшенням йонної сили розчину µ, і за µ=0
рК2.2=6.95 [14]. Рентгеноструктурним аналізом
встановлено, що структура димерів [Al2(H2O)8⋅
(ОН)2]
4+ складається із двох октаедрів, що з’єд-
нані ребром [15]. У центрі кожного октаедра зна-
ходиться атом алюмінію в оточенні шести ато-
мів оксигену. Як показано в роботі [16], у резу-
льтаті гідролітичної поліконденсації утворюю-
ться поліядерні гідроксокомплекси, які визнача-
ють основні властивості кінцевих продуктів гід-
ролізу. На перебіг гідролізу значний вплив має
концентрація солей алюмінію. В розбавлених роз-
чинах за СAl
3+ ≤ 0.2 г-йон/дм3 зі збільшенням α0
утворюється золь за наступною схемою:
[Al(H2O)6]3+ ↔ [Al(H2O)5(ОН )]2+ ↔
↔ [Al2(H 2O)8(ОН )2]4+ ↔
↔ [Al13О4(H 2O)12(ОН )24]7+ ↔ золь. (5)
Частинки золю утворюються в розчинах за
α0 ≥ 2.3. У концентрованих розчинах за α0 >1.6
г-йон/дм3 зoль утворюється з більш низькомоле-
кулярних гідроксокомплексів, які вміщують 3—
13 йонів алюмінію. З поліядерного гідроксоком-
плексу [Al13О4(H2O)12(ОН)24]
7+ у процесі полікон-
денсації утворюється байєрит — AlООН [16].
ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА. Представлена ви-
ще схема постадійного гідролізу (1)—(3) вик-
ликає великі сумніви, оскільки в ній не відображені
процеси гідролітичної полімеризації з утворенням
багатоядерних аквагідроксокомплексів алюмі-
нію. В усіх розглянутих роботах автори виходять
з існування у водних розчинах гідратованого мо-
номерного йона Al(H2O)6]
3.+ Першою стадією (сту-
пенем) вважають утворення мономерних аква-
гідроксокомплексів [Al(H2O)5(ОН)]2+ за схемою
(1), які в подальшому трансформуються в чоти-
рьохзарядні димери [Al2(H2O)8(ОН)2]
4+ за схемою
(4). Останні в подальшому перетворюються в
гідраргілліт Al(ОH)3⋅3H2O або байєрит AlООН.
Правда, в роботі [16] уточнюється, що мономе-
ри перетворюються в димери та 13-ядерні аква-
гідроксокомплекси з зарядом 7+, які в подальшо-
му трансформуються в золь гідроксиду алюмінію.
При цьому слід зауважити, що в роботах [17
—21] відмічається утворення кристалогідратів
Al2(SO4)3⋅nH2O, де незмінно на два атоми алю-
мінію в молекулі припадає три сульфатні групи
[SO4]
2–. Це свідчить про димерну структуру мо-
лекули сульфату алюмінію, де [Al2(nH2O)]6+. Вар-
то також зауважити, що це є характерним не ті-
льки для сульфатних солей алюмінію, але і його
галогенідів Al2Г6 ( Г — Cl, Br та I), просторова
структура молекул яких відповідає двом октаед-
рам зі спільним ребром [17—19]. У цьому димері
на кожний атом алюмінію припадає одна суль-
фатна група [SO4]
2–, а третя є спільною для двох
атомів алюмінію.
Отже, просторовою структурою молекул
кристалогідрату сульфату алюмінію є здвоєний
октаедр зі спільним ребром (рис. 1), тобто ди-
мер із зарядом 6+, який координується з трьома
групами [SO4]
2– або шістьма галогенід-йонами
Г – у випадку галогенідів алюмінію. Тому суль-
фат алюмінію слід розглядати як комплексну
димерну структуру складу [Al2(H2O)n](SO4)3.
У науковій хімічній літературі дискутується
Неорганическая и физическая химия
Рис. 1. Модель структури димерних аквайонів
[Al2(H2O)24]6+.
82 ISSN 0041-6045. УКР. ХИМ . ЖУРН . 2013. Т. 79, № 2
питання: скільки молекул гідратної води (n) вхо-
дить до складу молекули аквакомплексу суль-
фату алюмінію. Відповідь на це питання можна
отримати, якщо розглянути структурну будову
рідкої води та її розчинів, з яких кристалізується
кристалогідрат сульфату алюмінію. В грунтов-
ному літературному огляді стосовно досліджен-
ня природи води [22] відмічається, що вода скла-
дається із трьох видів молекул: моно-, ді- і три-
гідратів, тобто існують окремі молекули та
асоціати із двох і трьох молекул води *.
Співвідношення цих асоціатів залежить від
температури та хімічного складу водного розчи-
ну. З підвищенням температури (ближче до тем-
ператури кипіння 100 оС) суттєво зростає доля
окремих молекул води та її двійників. За низь-
ких температур (менше 40 оС) збільшується до-
ля трійників. Отже, кожна вершина здвоєних ок-
таедрів йона алюмінію (рис. 1) може зазвичай
координуватися трьома, двома і однією молеку-
лами води. Тому в кристалогідраті сульфату алю-
мінію, викристалізованому за понижених темпе-
ратур із водних розчинів, може бути n=8⋅3=24
або n=8⋅2=16 молекул води, а при високих тем-
пературах (більше 90 oС) — переважно n=8⋅2=
=16 та n=8⋅1=8 молекул води. Проте чіткого роз-
поділу кристалогідратів в інтервалі температур
0—98 oС не існує, оскільки всі названі кристало-
гідрати існують одночасно (більшою або мен-
шою мірою залежно від температури). Криста-
логідрат з n=8 при 0 оС експериментально не
установлений. Тому n може змінюватися в ме-
жах 24—8.
Згідно з теорією електролітичної дисоціації
Арреніуса (1883–1887) у розчині електроліти ди-
соціюють, наприклад, сульфат алюмінію за схе-
мою:
Al2(SO4)3 + nH2O + aq ↔ 2Al3+(xH2O) +
+ 3(SO4)2–(H2O)n–x + aq . (6)
Проте, на наш погляд, такого самочинного
розпаду на йони у водному розчині не відбу-
вається. Розчинення речовини сульфату алюмі-
нію здійснюється до молекулярного стану. Ди-
соціація відбувається під час хімічної взаємодії,
наприклад, реакції гідролізу.
Так, у процесі очищення води при приготу-
ванні робочих розчинів сульфатів алюмінію (2
—2.5 % Al2O3 ) за pH 3.8—4.9 і достатнього
лужного резерву здійснюється гідроліз згідно з
першим ступенем з утворенням дигідроксосуль-
фату алюмінію за схемою:
[Al2(H2O)24](SO4)3 +Са(ОН )2 +aq ↔
↔ [Al2(H 2O)24][(ОН )2(SO4)2] +СаSO4 +аq (7)
або в йонній формі:
[Al2(H2O)24]6+ +aq ↔ [Al2(H 2O)24(ОН )2]4+ +
+ H3O +aq . (8)
Зі схем (7) і (8) видно, шо на першому сту-
пені гідролізу утворюється димерна форма ос-
новного сульфату алюмінію, як це подається в
хімічній літературі [1, 2] за схемою (1). І це є більш
логічним: димер сульфату алюмінію трансфор-
мується в димер основного сульфату. Рентгено-
структурним аналізом встановлено, що структу-
ра димерів аквагідроксосульфату алюмінію скла-
дається із двох октаедрів, сполучених по ребру
[15] завдяки гідроксид-йонам, і подібна до крис-
талогідрату йона сульфату алюмінію (рис. 1). Зв’я-
зок між двома атомами алюмінію здійснюється
діоловою групою (двома ол-групами):
У центрі кожного октаедру знаходиться атом
алюмінію в оточенні шести атомів оксигену.
Кожна із восьми молекул води першої коорди-
наційної сфери зв’язана з двома молекулами во-
ди другої сфери [4, 5]. Обмін молекул води, ко-
ординованих йонами алюмінію, відбувається за
дисоціативним механізмом. Як показали розра-
хунки, величина димерів становить ~7.1 нм.
На перебіг гідролізу суттєво впливає кон-
центрація сульфату алюмінію, співвідношення
α0 , яке визначається величиною pH розчину, а
також наявністю сторонніх йонів у розчині, що
спричиняють зміну йонної сили та активність
катіону. На утворення поліядерних аквагідрок-
сокомплексів значно впливає наявність сторон-
* Нині асоціати молекул води називають кластерами (Гончарук В.В. Наука о воде. -Київ: Наук. думка, 2010),
до складу яких може входити 5—12 і навіть значно більше молекул H2O; у даній роботі це питання не розглядається.
ISSN 0041-6045. УКР. ХИМ . ЖУРН . 2013. Т. 79, № 2 83
ніх аніонів. Величина впливу аніонів визна-
чається міцністю їх зв’язків з алюмінієм [23].
За збільшення в розчині співвідношення
α0, тобто за підвищення значень pH, подальша
полімеризація димерів [Al2(H2O)24(ОН)2]
4+ при-
водить до утворення тетрамерів [Al6(H2O)36⋅
(OH)12]
6+ ще на стадії приготування робочих
розчинів коагуляційного очищення води [24].
Розрахункова величина тетрамерів становить
~11.1 нм.
У результаті гідролітичної поліконденсації
димерів і тетрамерів утворюються структури бли-
жнього порядку гексагональних шестиядерних
алюмінієвих аквагідроксокомплексів [Al6(H2O)36⋅
(OH)12]
6+, структура яких подібна мінералу гід-
раргілліту (рис. 2). До складу цього комплексу
входять три димерних комплекси, які поєдну-
ються в гексагональне кільце і координуються
трьома сульфатними групами [SO4]
2– . Величина
цих 6-ядерних комплексів становить ~13.7 нм.
У гідраргілліті кожний атом алюмінію
оточений шістьма групами ОН–, які внаслі-
док d2sp3-гібридизації орбіталей алюмінію ут-
ворюють його внутрішню сферу і розташову-
ються на вершинах октаедра. Таким чином,
кожна молекула води, що знаходиться на вер-
шині октаедра і входить до складу внутріш-
ньої гідратаційної сфери молекули сульфату
алюмінію, вступила в гідролітичну взаємодію,
результатом якої є утворення 6-ядерних гекса-
гональних алюмінієвих аквагідроксокомплек-
сів — проміжних елементів структури ближ-
нього порядку гідраргілліту.
Гідраргілліт має шарувату структуру. Кож-
ний шар побудований із алюмінієвих димерів —
здвоєних октаедрів, сполучених між собою реб-
рами таким чином, що утворюються шестичлен-
ні гексагональні кільця (шестиядерні алюмінієві
аквагідроксокомплекси алюмінію (рис. 2)). Згід-
но з Берналом і Мего, в гідраргілліті групи ОН–
нижньої частини одного шару накладаються на
такі ж групи верхньої частини нижче розташо-
ваного шару, з’єднуючись водневим зв’язком [27].
За певних значень концентрації сульфату
алюмінію і α0 при pH>5 відбувається гідроліти-
чна полімеризація шестиядерних гексагональ-
них аквагідроксокомплексів алюмінію по реб-
рах октаедрів. При цьому спочатку утворюється
здвоєний шар [Al2(H2O)72(OH)30]
6+, a потім —
трьохшаровий аквагідроксокомплекс [Al18(H2-
O)72(OH)42]
6+. Останній поєднує в своїй структу-
рі три шестиядерні гексагональні шари, до скла-
ду яких входять дев’ять димерів аквагідроксо-
сульфату алюмінію. В цьому 18-ядерному агре-
гаті середній гексагональній шар (гідрагілліто-
вий шар) пов’язаний з верхнім і нижнім шаром
по ребрах октаедрів водневими зв’язками (рис.
2). Pозрахунки показали, що цей поліядерний
комплекс разом з гідратною сферою та трьома
групами [SO4]
2–, які компенсують позитивний за-
ряд 6+, має розмір ~56 нм і являє собою міцелу.
В реальності така послідовність взаємодії як ди-
мер–тетрамер–шестиядерний комплекс–міцела
не є обов’язковою. Утворення названих струк-
тур може відбуватися миттєво й одночасно. Але
продуктом гідролітичної полімеризації будуть
обов’язково фрагменти гідраргіллітової струк-
тури — міцелярні 18-ядерні агрегати. Отже, без-
посередньою “будівельною цеглиною” в побудо-
ві міцел є димери, тетрамери та шестиядерні ак-
вагідроксокомплекси.
Подальша гідролітична полімеризація мі-
цел відбувається шляхом гідролізу верхнього і
нижнього гексагональних щестиядерних шарів
з себе подібними комплексами або добудови до
них димерів і тетрамерів. У результаті такої вза-
ємодії міцелярні агрегати можуть набувати різ-
ного заряду (6 — 24+, але обов’язково парне чи-
сло), про що відмічалося в роботі [25].
Міцели мають форму нерівномірного ци-
ліндра (відношення d/h ~ 2) і тому вони коагу-
Неорганическая и физическая химия
Рис. 2. Фрагмент структури гідраргіллітового шес-
тиядерного алюмінієвого аквагідроксокомплексу
[Al6(H 2O)36(OH)12]
6+.
84 ISSN 0041-6045. УКР. ХИМ . ЖУРН . 2013. Т. 79, № 2
люють інтенсивніше, оскільки на поступальний
броунівський рух накладається обертальний. Ко-
агуляція цих міцелярних агрегатів відбуває-
ться за певної частинкової концентрації, так
званої критичної концентрації міцелоутворення
(ККМ). Остання залежить від концентрації алю-
мінію в розчині, температури, молекулярного від-
ношення α0, величини pH, йонного складу та йон-
ної сили дисперсійного середовища, наявності по-
верхні тощо.
Димери, тетрамери, шестиядерні аквагід-
роксокомплеки та міцелярні 18-ядерні агрегати
взаємодіють спонтанно в усьому об’ємі диспер-
сної системи (очищаємої води) за механізмом
розгалуженого ланцюга. При цьому утворюю-
ться кулеподібні агрегати величиною 150—200
нм. Ця взаємодія відбувається в пірекінетичній
області швидкої коагуляції, коли всі частинки,
що перебувають у безперервному русі, при зіт-
кненні злипаються завдяки міжмолекулярним
силам Ван-дер-Ваальса і водневих зв’язків.
Найбільш інтенсивно під дією броунівсь-
кого руху взаємодіють димери, тетрамери і шес-
тиядерні комплекси. А тому саме вони є “буді-
вельним матеріалом” міцел і кулеподібних агре-
гатів. У результаті подальшої взаємодії вони
утворюють структури розгалужених ланцюжків
величиною до 400 нм і більше. Останні утво-
рюють так звані пластівці, величина яких сягає
декількох десятків мікрометрів і навіть декілька
міліметрів. Утворення ланцюжків і пластівців
здійснюється в ортокінетичній області повільної
коагуляці ї, коли не всі зіткнення є ефективними,
тобто не приводять до коагуляції частинок.
Таким чином, всю послідовність гідролі-
тичної полімеризації сульфату алюмінію під час
коагуляційного очищення води можна предста-
вити наступною схемою:
[Al2(H2O)24]6+ ↔ [Al2(H2O)24(OH)2]4+ ↔
↔ [Al4(H2O)36(OH)6]
6 ↔ [Al6(H2O)36(OH)12]
6+ ↔
↔ [Al12(H2O)72(OH)30]6+ ↔
↔ {[Al6(H2O)36(OH)18]⋅[Al6(H2O)36(OH)12]2}
6+ ↔
↔ золь кулеподібних агрегатів ↔ лан-
цюжкові структури ↔ пластівці . (9)
Отже, з аналізу літературних джерел і ме-
ханізму гідролітичної конденсації коауляційних
структур, запропонованого автором, схеми гід-
ролітичної полімеризації різняться. Стосовно
схеми коагуляції (1)—(3), то в ній гідроліз пред-
ставлено як стрибкоподібний процес, що відбу-
вається впродовж трьох ступенів з утворенням
двох- і однозарядних мономерних комплексів та
гідраргілліту на третьому ступені. Такий меха-
нізм є маловірогіднім і представляє лише істо-
ричний інтерес. Більш цікавою є схема (5), яка
нині підтримується в роботах [16, 26].
Важливою характеристикою, яка відображaє
повноту перебігу реакції гідролізу сульфату алю-
мінію, є молекулярне відношення SO3/Al2O3. На-
звемо його модулем основності й позначимо µ0 .
Параметри продуктів гідролізу сульфату алюмінію
Продукти гідролізу Формула
Заряд
комп-
лексу
µ0
Розмір
молекули,
нм
Сульфат алюмінію [Al2(H2O)24](SO4)3 6+ 3/1=3 ~ 10
Мономер аквагідроксокомплексу за схемою (1) [Al(H 2O)5(ОН )]2+ 2+ 2/1=2 —
за схемою (2) [Al(H 2O)4(ОН )2]+ 1+ 1/1=1 —
Гідраргілліт за схемою (3) [Al(H 2O)3(ОН )3] 0 0/1=0 —
Димер [Al2(H2O)24(ОН )2]4+ 4+ 2/1=2 ~ 7.1
Тетрамер [Al4(H2O)36(ОН )6]6+ 6+ 3/2=1.5 ~ 11.1
Шестиядерний гексагональний аквагідроксокомплекс [Al6(H2O)36(ОН )12]6+ 6+ 3/3=1 ~ 13.7
13-ядерний аквагідроксокомплекс за схемою (5) [ Al13О4(H2O)12(ОН)24]
7+ 7+ 7/13=0.54 —
18-ядерний аквагідроксокомплекс – міцела {[Al6(H2O)36(OH)18]⋅
[Al6(H2O)36(OH)12]2}6+
6+ 3/9=0.33(3) ~ 40.4
ISSN 0041-6045. УКР. ХИМ . ЖУРН . 2013. Т. 79, № 2 85
Із даних таблиці випливає, що для сульфа-
ту алюмінію, який не гідролізувався, µ0 =3. У ви-
падку, коли перебіг гідролізу пройшов до кінця
і сульфат алюмінію трансформувався в гідрар-
гілліт, µ0 =0. Якщо гідроліз розглянути за схе-
мою (1)—(3), то µ0 змінюється стрибкоподібно:
3→2→1→0; для гідролізу за схемою (5) —
3→2→30→0.53→0; за схемою (9), запропонова-
ною автором, — 3→2→1.5→1→0.5→0.3(3)→0.
Отже, ми вважаємо, що димерна молекула
гідроксокомплексу сульфату алюмінію гідролі-
зується безперервно і основним “будівельним
матеріалом” є димери дигідроксосульфату алю-
мінію та проміжні більш складні багатоядерні
(4-, 6-, 12 і 18-ядерні) аквагідроксокомплекси. Ав-
тори [16] схеми (5) вважають, що “будівельним
матеріалом” гідролітичної полімеризації є моно-
мери, димери та 13-ядерні аквагідроксокомп-
лекси. Участь мономерів у процесі гідролізу ви-
кликає великі сумніви, оскільки тоді спочатку
димерна сполука сульфату алюмінію повинна
розкладатися на мономери, що потребує витра-
ти енергії. Одночасно постає питання: для чого
їй потрібно дисоціювати, щоб потім знову з’єд-
натися в димер? Не зрозуміло також, як утво-
рюються в процесі гідролізу 13-ядерні комплек-
си із димерів. Адже для цього потрібно, щоб од-
ночасно зіткнулися всі шість димерів і один мо-
номер. Вірогідність такого зіткнення вкрай мі-
зерна, це по-перше. А, по-друге, коли гідроліз
пройшов до димерів, то мономери в розчині за
таких умов існувати не можуть. Таким чином,
гідроліз за схемою (5) є сумнівним.
Слід при цьому звернути увагу на те, як
змінюється заряд аквагідроксокомплексів алю-
мінію (табл. 1). Для схеми (5) він змінюється в
наступній послідовності: 3+→2+→4+→7+→0, то-
ді як для схеми (9), запропонованої автором:
6+→4+→6+→6+→6+→6+→0. Якщо в схемі (5)
немає чіткої послідовності в зміні величини
заряду, то в схемі (9) заряд практично є незмін-
ним і дорівнює 6+, окрім заряду димеру, що
дорівнює 4+ і випадає з цього ряду. Але, якщо
змінити написання хімічної формули димеру
[Al2(H2O)24(ОН)2](SO4)2 на [Al2(H2O)24] [(ОН)2
(SO4)2] , то тоді заряд катіону [Al2(H2O)24]
6+ теж
буде 6+. Отже, таке написання хімічної формули
димеру є більш доцільним.
ВИСНОВКИ. Молекула сульфату алюмінію
знаходиться у водному розчині в недисоційо-
ваному стані у вигляді димерної структури
[Al2(H2O)24](SO4)3 і заряд йона алюмінію ста-
новить 6+. Молекула гідратованого сульфату алю-
мінію дисоціює за гідролітичної полімеризації.
Під час очищення води в процесі гідролітичної
полімеризації сульфату алюмінію утворюються
димерні, тетрамерні, 6- і 12-ядерні аквагідроксо-
комплекси та міцелярні 18-ядерні агрегати алю-
мінію. Кінцевим продуктом є гідраргілліт. Диме-
ри, тетрамери, 6-ядерні аквагідроксокомплекси
та міцелярні структури взаємодіють спонтанно в
усьому об’ємі очищаємої води за механізмом роз-
галуженого ланцюга з утворенням кулеподіб-
них і ланцюжкових агрегатів.
Всю послідовність гідролітичної полімери-
зації сульфату алюмінію в розбавленому водно-
му розчині (очищаємій воді) можна представи-
ти наступною схемою:
[Al2(H2O)24](SO4)3 ↔ [Al2(H2O)24][(OH)2(SO4)2] ↔
↔ [Al4(H2O)36][(OH)6(SO4)3] ↔
↔ [Al6(H2O)36][(OH)12(SO4)3] ↔
↔ [Al12(H2O)72][(OH)30(SO4)3] ↔
↔ {[Al6(H2O)36(OH)18][Al6(H2O)36(OH)18]2}(SO4) ↔
↔ золь кулеподібних агрегатів ↔ ланцюж-
ковіструктури ↔ пластівці гідраргілліту.
Заряд аквагідроксокомплексів (димерів, тетра-
мерів і міцелярних багатоядерних структур) є 6+.
РЕЗЮМЕ. Предложен новый механизм гидро-
литической полимеризации сульфата алюминия в
процессе коагуляционной очистки воды (концентра-
ция сульфата алюминия в водном растворе состав-
ляет 10—100 мг/дм3 Al2O3). Молекула гидратирован-
ного иона алюминия в водном растворе находится в
виде димера с зарядом 6+. Она диссоциирует в про-
цессе гидролитической полимеризации. Представле-
на схема гидролитической полимеризации сульфата
алюминия при достаточном щелочном резерве очи-
щаемой воды.
SUMMARY. A new mechanism of hydrolytic po-
lymerization of aluminum sulfate during coagulation
water purification (the concentration of aluminum sulfa-
te in aqueous solution is 10—100 mg/dm3 Al2O3) is pro-
posed. Hydrated aluminum ion molecule in aqueous
solution is in the form of dimer with a charge of 6+. If
dissociates durind hydrolytic polymerization. A scheme
Неорганическая и физическая химия
86 ISSN 0041-6045. УКР. ХИМ . ЖУРН . 2013. Т. 79, № 2
of hydrolytic polymerization of aluminum sulfate with
sufficient alkaline reserve of water to be purified is
presented.
ЛIТЕРАТУРА
1. Кульский Л.А ., Строкач П .П . Технология очистки
природных вод. -Киев: Вища шк., 1981.
2. Бабенков В.Д. Очистка воды коагулянтами. -М .:
Наука, 1977.
3. Запольский А .К., Баран А .А . Коагулянты и флоку-
лянты в процессах очистки воды. -Л .: Химия, 1987.
4. Frantiello A ., Lee R.E., Nishida V .M ., Schuster R .E .
// J. Chem. Phys. -1968. -48, № 8. -Р. 3705.
5. Silveria A ., M arques M .A ., M arques N.M . // C.r.
Acad. Sci. -1961. -252, № 25. -Р. 825.
6. Veillard H . // J. Amer. Chem. Soc. -1977. -99, № 2.
-P. 7194.
7. Fiat D., Cornik R.E. // Ibid. -1968. -90, № 3. -P. 608.
8. Назаренко В.А ., Антонович В.П ., Невская Е.М . Гид-
ролиз ионов металлов в разбавленных растворах.
-М .: Атомиздат, 1979.
9. Пилипенко А .Т ., Фалендыш Н .Ф., Пархоменко Е.П. //
Химия и технол. воды. -1982. -4, № 2. -С. 136—150.
10. Takahashi A. // J. Phys. Soc. Japan. -1968. -24. -P. 657.
11. Dezerlic N., Bilinski H., W olf R.H . // J. Inorg. and
Nucl. Chem. -1971. -33. -P. 791—798.
12. Akkit J.W ., Greenwood N.N., Khandelwal B.L ., Lester
G.D. // J. Chem. Dalton Trans. -1972. -№ 5. -P.
604—610.
13. Grunwald E., Fong D.W . // J. Phys. Chem. -1969.
-73, № 3. -P. 650—653.
14. Turner R .C. // Can. J. Chem. -1975. -53, № 19. -P.
2811—2817.
15. Johansson G. // Acta chem. scand. -1962. -16, № 2.
-Р. 403—420.
16. Криворучко О.П ., Бурянов Р.А ., Федотов М .А . //
Кинетика и катализ, 1978. -19, № 4. -С. 1070—1072.
17. Реми Г. Курс неорганической химии. -М .: Изд-во
иностр. лит., 1963. -Т. 1.
18. Некрасов Б .В. Основы общей химии. -М .: Химия,
1969. -Т. 2.
19. Полинг Л. Общая химия. -М .: Химия, 1974.
20. Запольский А .К. Сернокислотная переработка
высококремнистого алюминиевого сырья. -Киев:
Наук. думка , 1981.
21. Запольский А .К. Очистка воды коагулированием.
-Каменец-Подольский: ЧП “Медоборы-2006”, 2011.
22. Фрицман Э.Х . Природа воды. Тяжелая вода. -Л .:
ОНТИ -Химтеорет, 1935.
23. M arion S.P., Thomas A.W . // J. Col. Sci. -1946. -1,
№ 13. -P. 221—226.
24. Запольский А .К., Панченко Л.И ., Фалендыш Н .Ф.,
Бондарь Л.А . // Химия и технол. воды. -1985. -5,
№ 2. -С. 21—23.
25. Ross S.W . // Water Chem.-Symp. Amer. Chem. Soc.
-Houston, 1970; Waschington, 1971. -P. 250—279.
26. Duan J., Gregory J. // Advance in Colloid and Interface
Science. -2003. -101–102. -P. 475—502.
27. Нараи-Сабо И . Неорганическая кристаллохимия.
-Будапешт: Изд-во Академии наук Венгрии, 1969.
Житомирський національний агроекологічний Надійшла 26.09.2012
університет
ISSN 0041-6045. УКР. ХИМ . ЖУРН . 2013. Т. 79, № 2 87
|