Фразеологічні одиниці з компонентом-антропонімом
У статті досліджено фразеологічні одиниці з компонентом-антропонімом. Вирізнено за походженням основні групи ФО, які утворюють мікросистему ФО з компонентом-антропонімом, здійснено семантичну характеристику таких одиниць. Зазначено, що абсолютна більшість ФО з компонентом-антропонімом пов’язана з...
Gespeichert in:
| Datum: | 2021 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут української мови НАН України
2021
|
| Schriftenreihe: | Культура слова |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/187975 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Фразеологічні одиниці з компонентом-антропонімом / М. Пелипась // Культура слова. — 2021. — Вип. 94. — С. 215–224. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-187975 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1879752023-02-08T01:27:06Z Фразеологічні одиниці з компонентом-антропонімом Пелипась, М. З історії культури і писемності У статті досліджено фразеологічні одиниці з компонентом-антропонімом. Вирізнено за походженням основні групи ФО, які утворюють мікросистему ФО з компонентом-антропонімом, здійснено семантичну характеристику таких одиниць. Зазначено, що абсолютна більшість ФО з компонентом-антропонімом пов’язана з описом людини, рис її характеру, психічних процесів, дій і станів. Чимало ФО також позначають абстрактні поняття й різноманітні ситуації. Тільки окремі ФО цієї мікросистеми характеризують матеріальне становище людини, її поведінку, вчинки тощо. Проведено структурно-синтаксичний аналіз ФО з компонентом-антропонімом. Констатовано, що більшість ФО цієї мікросистеми структурно оформлені як словосполучення з підрядним чи сурядним зв’язком. Описано структурні моделі ФО з компонентом-антропонімом. Зазначено, що для ФО цієї мікросистеми варіантність здебільшого не характерна. The article is dedicated to the study of phraseological units with an anthroponym component in the Ukrainian language. In particular, it is noted that this phraseological microsystem was never studied within the Ukrainian language as a separate subject, but only in conjunction with studying phraseological units with a proper name component in general. The analysis carried out makes it possible to single out three main groups of phraseological units with an anthroponym component depending on origin: 1) those with commonly used anthroponyms, male names in most cases; 2) those with anthroponyms of biblical origin; and 3) those with anthroponyms of mythological origin. On the basis of semantic features, nine most essential groups were identified in this phraseological microsystem. It is emphasized that the absolute majority of phraseological units with an anthroponym component are associated with a description of a person, his character traits, mental processes, actions and states, etc. A significant part of the phraseological units within this microsystem characterize abstract concepts and various situations, and only a small number of them are used to designate material merits or, vice versa, shortcomings of a person, his behavior, actions, etc. A structural-syntactic analysis of phraseological units with an anthroponym component is also carried out. It is stated that in terms of structure, the lion’s share of phraseological units of this microsystem correspond to a word combination with a subordinate connection to a greater extent, and with a coordinative connection to a lesser extent. A part of phraseological units with an anthroponym component also correspond to a combination of words, a common figure of speech and a subordinate clause of a complex sentence. The models used to construct phraseological units with an anthroponym component are described in detail. The factual phraseological material indicates that variance is a nontypical phenomenon for the phraseological units of the analyzed microsystem, especially for phraseological units with an anthroponym component of biblical origin and the same units of mythological origin. 2021 Article Фразеологічні одиниці з компонентом-антропонімом / М. Пелипась // Культура слова. — 2021. — Вип. 94. — С. 215–224. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. 0201-419X DOI: doi.org/10.37919/0201-419X-2021.94.18 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/187975 811.161.2:81’373/23 uk Культура слова Інститут української мови НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
З історії культури і писемності З історії культури і писемності |
| spellingShingle |
З історії культури і писемності З історії культури і писемності Пелипась, М. Фразеологічні одиниці з компонентом-антропонімом Культура слова |
| description |
У статті досліджено фразеологічні одиниці з компонентом-антропонімом. Вирізнено за походженням основні групи
ФО, які утворюють мікросистему ФО з компонентом-антропонімом, здійснено семантичну характеристику таких
одиниць. Зазначено, що абсолютна більшість ФО з компонентом-антропонімом пов’язана з описом людини, рис її характеру, психічних процесів, дій і станів. Чимало ФО також позначають абстрактні поняття й різноманітні ситуації. Тільки
окремі ФО цієї мікросистеми характеризують матеріальне
становище людини, її поведінку, вчинки тощо.
Проведено структурно-синтаксичний аналіз ФО з компонентом-антропонімом. Констатовано, що більшість ФО цієї
мікросистеми структурно оформлені як словосполучення з
підрядним чи сурядним зв’язком. Описано структурні моделі
ФО з компонентом-антропонімом. Зазначено, що для ФО цієї
мікросистеми варіантність здебільшого не характерна. |
| format |
Article |
| author |
Пелипась, М. |
| author_facet |
Пелипась, М. |
| author_sort |
Пелипась, М. |
| title |
Фразеологічні одиниці з компонентом-антропонімом |
| title_short |
Фразеологічні одиниці з компонентом-антропонімом |
| title_full |
Фразеологічні одиниці з компонентом-антропонімом |
| title_fullStr |
Фразеологічні одиниці з компонентом-антропонімом |
| title_full_unstemmed |
Фразеологічні одиниці з компонентом-антропонімом |
| title_sort |
фразеологічні одиниці з компонентом-антропонімом |
| publisher |
Інститут української мови НАН України |
| publishDate |
2021 |
| topic_facet |
З історії культури і писемності |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/187975 |
| citation_txt |
Фразеологічні одиниці з компонентом-антропонімом / М. Пелипась // Культура слова. — 2021. — Вип. 94. — С. 215–224. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. |
| series |
Культура слова |
| work_keys_str_mv |
AT pelipasʹm frazeologíčníodinicízkomponentomantroponímom |
| first_indexed |
2025-07-16T09:47:26Z |
| last_indexed |
2025-07-16T09:47:26Z |
| _version_ |
1837796423056228352 |
| fulltext |
Культура слова №94’ 2021
З ІСТОРІЇ КУЛЬТУРИ І ПИСЕМНОСТІ 215
https://doi.org/10.37919/0201-419X-2021.94.18
УДК: 811.161.2:81’373/23
ФРАЗЕОЛОГІЧНІ ОДИНИЦІ З КОМПОНЕНТОМ-
АНТРОПОНІМОМ
ПЕЛИПАСЬ
Микола Іванович,
кандидат філологічних наук,
доцент, завідувач кафедри
української філології
Інституту філології Кримського
федерального університету
ім. В. І. Вернадського,
проспект Вернадського, 4,
м. Сімферополь, 295007;
E-mail: p_shkola@mail.ru
ORCID: https://orcid.org/0000-
0002-9016-0635
Mykola
PELYPAS,
Candidate of Philological Sciences,
Associate Professor, Head of the
Department of Ukrainian Philology
of the Institute of Philology of
V.I. Vernadsky Crimean Federal
University.
Vernadsky Avenue, 4, Simferopol,
295007;
E-mail: p_shkola@mail.ru
У статті досліджено фразеологічні одиниці з компонен-
том-антропонімом. Вирізнено за походженням основні групи
ФО, які утворюють мікросистему ФО з компонентом-ан-
тропонімом, здійснено семантичну характеристику таких
одиниць. Зазначено, що абсолютна більшість ФО з компонен-
том-антропонімом пов’язана з описом людини, рис її характе-
ру, психічних процесів, дій і станів. Чимало ФО також позна-
чають абстрактні поняття й різноманітні ситуації. Тільки
окремі ФО цієї мікросистеми характеризують матеріальне
становище людини, її поведінку, вчинки тощо.
Проведено структурно-синтаксичний аналіз ФО з компо-
нентом-антропонімом. Констатовано, що більшість ФО цієї
мікросистеми структурно оформлені як словосполучення з
підрядним чи сурядним зв’язком. Описано структурні моделі
ФО з компонентом-антропонімом. Зазначено, що для ФО цієї
мікросистеми варіантність здебільшого не характерна.
Ключові слова: фразеологічна одиниця, фразеологічні ма-
кро- і мікросистеми, типологія, антропонім, семантика, син-
таксична структура.
Окремі макро- і мікросистеми фразеологічних одиниць
(далі ФО) – частотний об’єкт висвітлення на матеріалі укра-
їнської та інших європейських мов. Знакові з цього погляду
Культура слова №94’ 2021
216 ПЕЛИПАСЬ Микола
монографія Ю.Ф. Прадіда «Фразеологічна ідеографія (пробле-
матика досліджень)», у якій схарактеризовано фразеологічну
макросистему «Психічні процеси людини» [Прадід 1997], до-
слідження мікросистем ФО на позначення часу і простору в
українській мові [Редін 1989], фразеосемантичного поля «ра-
дість» і «горе» (на матеріалі німецької мови) [Дудка 1994], та-
кож праці Н.Ф. Грозян, О.О. Картамишева, І.Є. Колесникової,
Л.Ш. Кубедінової, М.О. Шевчук-Черногородової тощо.
Мікросистема ФО з компонентом-антропонімом займає
чільне місце у фразеологічному складі сучасної української
мови. Як зазначає Л.Г. Скрипник, «здавна на Україні невдах на-
зивають Хомою чи Химкою, некультурних, «неотесаних», не-
доумкуватих – Гапкою, Феською, Хіврею, дурнів – Стецьком,
неуважних, неспритних – Солохою, Солопієм тощо» [Скрип-
ник 1970: 113]. Такі стійкі вислови «прикметні тим, що, з одно-
го боку, структурно й функціонально співвідносяться з інши-
ми фразеологізмами, а з іншого – відзначаються своєрідними
структурно-семантичними параметрами в силу наявності як
компонента власного імені» [Мороз 2016: 353].
Вивченню ФО біблійного характеру, у т. ч. з компонен-
том-антропонімом, присвячені праці А.М. Кузи [Куза 2016],
Л.П. Дядечко [Дядечко 2011], Ж.В. Колоїз [Колоїз 2001]. У
зіставному плані ФО з ономастичним компонентом узагалі і
власноіменним зокрема в українській і німецькій лінгвокуль-
турі досліджували В.А. Гаманюк і Т.М. Мішеніна [Гаманюк,
Мішеніна 2019].
Мета пропонованого дослідження – визначити основні
групи ФО за походженням, які об’єднуються в мікросистемі
ФО з компонентом-антропонімом, описати їх семантичні та
структурно-синтаксичні особливості. Наукова новизна студії
- у спробі типологізувати такі мовні одиниці, дібрані з фразео-
логічних словників (понад 200 ФО), із власної фразеологічної
картотеки (понад 100 ФО).
Проведений аналіз дає підстави стверджувати, що за похо-
дженням у мікросистемі ФО з компонентами-антропонімами
можна виділити такі три великі групи:
1) із загальновживаними антропонімами, здебільшого чоло-
вічими іменами: Макар – де Макар телят пасе; Гаврило – сім
мішків гречаного Гаврила, зі сл. наговорити і т. ін.; Марко – як
Марко у пасльону, зі сл. вискакувати і т. ін.; Микита – ні сюди
Микит ні туди Микита; Іван – безрідні Івани; Мартин – як
Культура слова №94’ 2021
З ІСТОРІЇ КУЛЬТУРИ І ПИСЕМНОСТІ 217
Мартин мила, зі сл. наїстися і т. ін.; Хома – Хома невірний; Си-
дір – як Сидорову козу, зі сл. бити; Христя – Христя в намисті;
2) з антропонімами біблійного походження: Адам – Адамові
слізки; Каїн – каїнова печать; Варфоломій – варфоломіївська
ніч; Валаам – валаамова ослиця; Соломон – соломонів суд; Ла-
зар – співати Лазаря; Юда – Юдин поцілунок; Юдине плем’я;
Мамона – служити Мамоні; Адам і Єва – як Адам і Єва в раю,
зі сл. невинний та ін.;
3) з антропонімами міфологічного походження: Ахіллес –
ахіллесова п’ята; Сізіф – сізіфова праця; Данаїда – бочка Да-
наїд; Вальпургій – вальпургієва ніч; Дамокл – дамоклів меч;
Купідон – стріла Купідона; Тантал – муки Тантала; Пандора
– скриня Пандори; Прометей – Прометеїв вогонь.
За семантичною ознакою серед ФО з компонентами-антро-
понімами виділяємо групи ФО на позначення:
1) особи або сукупності осіб: адамове реберце ‘жінка’: Міс-
цеві «батюшечки» дуже слабкі щодо «адамових реберців» і
мало не щотижня за ту слабкість платять власними святими
ребрами… (Остап Вишня); іудине коріння ’зрадники’: І все’дно
[всеодно] іудиному корінню недовго звиватися (М. Стельмах)
та ін.;
2) зовнішнього вигляду людини: Христя в намисті ‘неохай-
но вдягнена жінка’: Ви тільки подивіться на неї! Справжня
Христя в намисті! (сл. В. Ужченка); в костюмі Адама ‘го-
лий’: Ні-ні та й з’являлися на пляжі люди в костюмі Адама
(З журналу) та ін.;
3) рис характеру людини, які відображають:
а) особистість узагалі: Валаамова ослиця ‘покірлива, мов-
чазна людина, що несподівано висловлює протест’: Добре вам
говорити про Валаамову ослицю, але коли кожен осел почне
вчити свого хазяїна і керувати людськими вчинками за своїм
ослячим розумінням, ми самі перетворимось на ослячий табун
(З. Тулуб);
б) взаємини з іншими людьми: Еолова арфа ‘співчутливість
до горя інших’: Пролітав буйний вітер край вежі, що стояла
самотньо на кручі, Там знайшов він Еолову арфу (Леся Україн-
ка); поцілунок Іуди ’зрадницький вчинок під виглядом добро-
зичливості’: Він їде, каже, що повернеться, цілує, а вона від-
чуває, що це поцілунок Іуди (З інтернету) та ін.;
в) ставлення до праці: заробити як Мишко на лимонах ‘пра-
цювати добросовісно тривалий час, але замість очікуваного
Культура слова №94’ 2021
218 ПЕЛИПАСЬ Микола
зиску зазнати втрат’: Увесь час Василь працював добросовіс-
но, вкладав душу в роботу, а заробив, на жаль, як Мишко на
лимонах (З інтернету); сізіфова робота ‘виснажлива й без-
плідна праця’: – Та будь ласка! Робіть собі на здоров’я. Коли
вам до смаку сізіфова робота! – спохмурнів трохи Макар
Іванович (А. Головко);
4) розумових здібностей людини, які здебільшого групу-
ються навколо поняття ’нерозумна людина’: Маня з водокачки
‘нерозумна’: Думав натрапив на розумну людину, а виявилося
ні – на Маню з водокачки (З газети); Дунька з котелками ’не-
розумна людина’: Чого розлучився?.. Натрапив на Дуньку з ко-
телками (З газети);
5) психічних процесів людини, зокрема:
– уваги: носитися як Манька з млинцями ‘приділяти занад-
то багато уваги’: Батьки дозволяють дівчинці абсолютно все,
що й забагнеться, носяться з нею як Манька з млинцями
(З інтернету); носитися як Мартин з балалайкою ‘приділяти
занадто багато уваги’: Не буде від такої «турботи» користі
і тим паче не слід чекати нічого доброго, коли йому [Миколі]
все дозволяють, одним словом носяться з ним як Мартин з
балалайкою (З журналу);
– мовлення: езопівська мова ‘замаскований спосіб вислов-
лення думок’: Побіг [Крайнюк] дзвонити до Горпищенка.
Ледве знайшов його і езопівською мовою, натяками домігся
згоди, що полковник вислухає наодинці обох своїх розвідників
і прихильно поставиться до їхнього прохання (В. Кучер); роз-
водити химині кури ‘говорити про щось, не варте уваги’: – Ти
мені, Бреус, не кажи, – вигукнув тоненьким голоском Тягниряд-
но. – [...] Йому правду кажуть, а він химині кури розводить
(С. Добровольський);
6) пізнавальних процесів людини, зокрема:
– сприйняття, коли відбувається об’єднання окремих від-
чуттів в цілісні образи предметів, явищ тощо:
а) часу: від Адама, зі сл. починати і т. ін. ‘з давніх-давен’:
З безперестанними охами, сапанням та умліванням Прохіра
розказувала. Вона почала від Адама (М. Коцюбинський); за
царя Гороха ‘дуже давно’: Та й давно, то, мабуть, було, ще за
царя Гороха, як було людей трохи? (М. Кропивницькнй);
б) простору, місця, предметів у просторі: куди Макар телят
не гнав ‘далеко’: – Все платформи та програми шукають [...],
за яку, трясця їхній тітці, туди йдуть, куди Макар телят
Культура слова №94’ 2021
З ІСТОРІЇ КУЛЬТУРИ І ПИСЕМНОСТІ 219
не гнав (М. Стельмах); авгієві стайні ‘надзвичайно забрудне-
не місце’: – От ти прийми чернецтво, стань на чолі єпархії
і покажи, як треба жити пастирям, очисти од скверни іс-
тину. – І Геркулес не зміг би очистити ваші авгієві стайні!
(Вас. Шевчук);
в) руху: бігати як Катря в постолах ‘безладно рухатися без
потреби’: І заради чого потрібно було витрачати стільки сил,
метушитися, бігати як Катря в постолах (З газети); волочи-
тися як Федькова кобила ‘повільно рухатися’: Вже зрозуміло,
що не будемо вчасно, бо Микола волочиться як Федькова ко-
била (З інтернету);
г) оцінки кількості: як Марко на вовні, зі сл. заробити і т. ін.
‘абсолютно нічого’: Коли потяг разів зо два цигарку, сплюнув і
сказав невідомо до кого: – Заробив як Марко на вовні (Д. Коса-
рик); як Мартин мила, зі сл. наїстися і т. ін. ‘дуже багато, біль-
ше, ніж треба’: Отже, все поїсть: там і пелька, мов прірва…
Бач, лигає як Мартин мило… (М. Старицький).
7) різноманітних дій і станів людини, їх інтенсивності, якіс-
ного і кількісного вияву: впадати в обійми Морфея ‘засинати’:
Оминаючи всякі віщування, пов’язані зі снами, найгірша річ,
яку людина може вчинити інший людині, коли та збирається
впасти в обійми Морфея, – це вибити її зі сну власним базі-
канням чи іншою необачною поведінкою (З інтернету); дерти
як Сидорову козу ‘дуже сильно бити’: Іванко завинив та дуже
боявся, щоб його не почали дерти як Сидорову козу (З інтер-
нету); удалося як тій Солосі ‘дії людини, які не призводять до
бажаного результату і дуже часто пов’язані зі збитками, втрата-
ми’: Розраховував на позитивний результат, а вийшло навпа-
ки, удалося як тій Солосі (З інтернету); бігає як Ганна без солі
‘даремно метушитися’: Натомість щоб заспокоїтися, дівчина
нервує, бігає як Ганна без солі (З інтернету);
8) абстрактних понять: Гордіїв вузол ‘складна, заплутана
справа’: Чи вона божевільна, [...] чи, може, задумує щось
дуже мудре, [...] таке, як Гордіїв вузол, що йому ні початку,
ні кінця не знайдеш? (І. Франко); прокрустове ложе ‘штуч-
на мірка, під яку силоміць підганяють реальне життя’: Чи не
тому було так боляче саме за нього [В. Стуса], що він, великий
і народжений для великих діянь, так мучився в прокрустовому
ложі й ніяк не міг зійтися з тими, що навчились у цьому ложі
спати й співати. (Є. Сверстюк).
Культура слова №94’ 2021
220 ПЕЛИПАСЬ Микола
Заслуговує на увагу синтаксична структура ФО з компонен-
том-антропонімом, а також моделі, за якими вони побудовані.
Структурно такі ФО, як правило, відповідають:
1) словосполученню:
а) з підрядним зв’язком і побудовані за такими моделями:
– прикметник(дієприкметник) + іменник (Н. в.) або ж імен-
ник (Н. в.) + прикметник (дієприкметник): Аркадська ідилія, бі-
сів Юхим, самозакоханий Нарцис; Івани безрідні, Хома невіру-
ючий, Павло замазаний; прийменник + прикметник + іменник
(непр. в.): по Марусин поясок, з Антонову сльозу, до Фенькиних
віників;
– іменник (Н. в.) + іменник (Р. в.): часи Астереї, звістка
Йова, скриня Пандори та ін.; іменник (Н. в.) + прийменник +
іменник (непр. в.): Христя в намисті, Дунька з бомбоскладу,
прийменник + іменник (непр. в.) + іменник (непр. в.): за царя
Тимка, в обіймах Морфея, з часів Адама.
Іноді паралельно вживаються конструкції іменник (Н. в.) +
іменник (Р. в.) нитка Аріадни, печать Каїна, вогонь Прометея
і прикметник + іменник (Н. в.) аріаднина нитка, каїнова пе-
чать, прометеїв вогонь;
– дієслово + іменник (непр. в.): співати Лазаря, служити
Мамоні; дієслово + іменник (непр. в.) + іменник (Р. в.): вразити
стрілою Амура; шукати могилу Мойсея, дієслово + прикмет-
ник + іменник (Н. в.): розрубувати гордіїв вузол.
Деякі ФО з компонентом-антропонімом побудовані за мо-
деллю складних підрядних словосполучень: скидати з себе
ветхого Адама, Робінзон на безлюдному острові, сім мішків
гречаного Гаврила, зі сл. наговорити і т. ін.;
б) із сурядним зв’язком: Марфа і Марія, ні сюди Микита ні
туди Микита, баба Палажка і баба Параска.
Низка ФО побудовані за моделлю порівняльного звороту:
вискочити як Кузьма з маку / як Марко з пасльону; заробити як
Хома на вовні та ін. У таких ФО дієслово іноді виступає не як
супутнє слово, а як компонент ФО: розібрало як Омелька після
сироватки, удалося як тій Солосі, носитися як Іван з дверми.
Якщо основою порівняння є якісний прикметник, то в окре-
мих випадках він виступає як компонент ФО, але з протилеж-
ним значенням: гарний як Пилипові штани, хороший як Мики-
тина свита навиворіт, розумний як Беркова мурмурка.
Культура слова №94’ 2021
З ІСТОРІЇ КУЛЬТУРИ І ПИСЕМНОСТІ 221
Іноді у ФО, побудованій за моделлю порівняльного звороту,
поєднується сурядний і підрядний зв’язки: як Адам і Єва в раю,
зі сл. невинний;
4) підрядному реченню складнопідрядного речення (де
Сидір козам роги править, де Тарас свині не пас, куди Макар
телят не гонить), а іноді навіть двом підрядним реченням із
послідовним підпорядкуванням (мов той дурний Мартин, що
мила об’ївся, зі сл. метушитися і т. ін.: Бігає, метушиться,
мов той дурний Мартин, що мила об’ївся (З. Мороз)).
Більшість ФО з компонентом-антропонімом не допускають
варіантності, вона властива лише окремим ФО: юдине (іудине)
плем’я (поріддя, коріння); заробити (виграти) як Хома на бул-
ках (качалках, вовні); вискочити (вирватися, вистрибнути) як
Пилип (Кіндрат, Сень) з конопель.
Зважаючи на висловлені міркування, можна зробити такі
висновки: 1. ФО з компонентом-антропонімом – компонентно
наповнена мікросистема у фразеологічному складі сучасної
української мови; 2. Серед ФО з компонентом-антропонімом
за критерієм походження виокремлюємо три основні групи: а)
із загальновживаними іменами; б) з антропонімами біблійно-
го походження, в) з антропонімами міфологічного походжен-
ня; 3. Більшість ФО з компонентом-антропонімом пов’язана з
описом людини, рис її характеру, психічних, зокрема й пізна-
вальних процесів, дій і станів людини, а також абстрактних по-
нять, різноманітних ситуацій тощо; 4. ФО цієї мікросистеми в
основному побудовані за моделлю словосполучень, частіше з
підрядним, рідше – сурядним зв’язком; 5. Найпоширеніші мо-
делі, за якими побудовані ФО з компонентом-антропонімом,
співвідносні з підрядним словосполученням: прикметник +
іменник і прийменник + іменник + іменник; 6. Здебільшого ФО
з компонентом-антропонімом не властива варіантність.
Гаманюк В., Мішеніна Т. Фразеологізми з ономастичним компо-
нентом як репрезентанти національної культури (німецько-українські
паралелі). Філологічні студії: Науковий вісник Криворізького дер-
жавного педагогічного університету / Philological Studies: Scientifi c
Bulletin of Kryvyi Rih State Pedagogical University. 2019. Т. 20.
С. 29–54.
Дядечко Л.П. «Адамів слід» в українській фразеології. Українське
мовознавство: Київський національний університет імені Тараса Шев-
ченка. 2011. № 41. С. 18 – 23.
Культура слова №94’ 2021
222 ПЕЛИПАСЬ Микола
Дудка В.І. Становлення та розвиток фразеосемантичного поля
«радість» і «горе» в німецькій мові (досвід діахронічного досліджен-
ня): автореф. дис. … канд. філол. наук. Київ, 1994.
Колоїз Ж.В. Слово Благовісті: Словник-довідник фразем біблійно-
го походження. Кривий Ріг, 2001.
Куза А. Типологія релігійних фразеологічних одиниць: генетичні
та структурно-семантичні групи. Проблеми гуманітарних наук. Серія
«Філологія». 2017. Вип. 40. С. 53 – 65.
Мороз О.А. Ономастична фразеологія в українській та польській
мовах в національно-культурному слов’янському просторі. Наукові
праці. Філологія. Мовознавство. 2016. Вип. 66. Т. 278. С. 77 – 81.
Прадід Ю.Ф. Фразеологічна ідеографія (проблематика дослі-
джень). Київ-Сімферополь, 1997.
Редин П.А. Фразеологизмы з пространственным и временным зна-
чением в современном украинском языке: автореф. дис. … канд. фи-
лол. наук. Харьков, 1989.
Скрипник Л.Г. Власні назви в українській народній фразеології.
Мовознавство. 1970. № 2. С. 54 ‒ 66.
REFERENCES
Hamaniuk, V., Mishenina, T. (2019). Phraseologisms with onomastic
component as representatives of national culture (German-Ukrainian
parallels). Philological Studies: Scientifi c Bulletin of Kryvyi Rih State
Pedagogical University. T. 20. Р. 29 – 54. (in Ukr.)
Diadechko, L.P. (2011). «Adam’s footprint» in Ukrainian phraseology.
Ukrainian Linguistics: Taras Shevchenko National University of Kyiv.
2011. № 41. Р. 18 – 23. (in Ukr.)
Dudka, V.I. (1994). Formation and development of the phraseosemantic
fi eld «joy» and «sorrow» in the German language (experience of diachronic
research): author’s ref. dis. … сand. philol. science. Kyiv. (in Ukr.)
Koloiz Zh.,V. (2001). Word of the Annunciation: A dictionary of
phrases of biblical origin. Kryvyi Rih. (in Ukr.)
Kuza, A. (2017). Typology of religious phraseological units: genetic
and structural-semantic groups. Problems of the humanities. Philology
series. Vol. 40. Р. 53 – 65. (in Ukr.)
Moroz, O.A. (2016). Onomastic phraseology in Ukrainian and Polish
languages in the national-cultural Slavic space. Scientifi c works. Philology.
Linguistics. Vol. 66. T. 278. Р. 77 – 81. (in Ukr.)
Pradid, Yu.F. (1997). Phraseological ideography (research issues).
Kyiv-Simferopol. (in Ukr.)
Культура слова №94’ 2021
З ІСТОРІЇ КУЛЬТУРИ І ПИСЕМНОСТІ 223
Redіn, P.A. (1989). Phraseologisms with spatial and temporal meaning
in the modern Ukrainian language: author’s ref. dis. … сand. philol.
science. Kharkiv. (in Rus.)
Skrypnyk, L.H. (1970). Vlasni nazvy v ukrainskii narodnii frazeolohii.
Movoznavstvo. № 2. Р. 54 ‒ 66. (in Ukr.)
Статтю отримано 12.04.2021
Mykola Pelypas
TYPOLOGY OF PHRASEOLOGICAL UNITS WITH
ANTHROPONYM COMPONENT
The article is dedicated to the study of phraseological units with
an anthroponym component in the Ukrainian language. In particular,
it is noted that this phraseological microsystem was never studied
within the Ukrainian language as a separate subject, but only in
conjunction with studying phraseological units with a proper name
component in general.
The analysis carried out makes it possible to single out three main
groups of phraseological units with an anthroponym component
depending on origin: 1) those with commonly used anthroponyms,
male names in most cases; 2) those with anthroponyms of biblical
origin; and 3) those with anthroponyms of mythological origin.
On the basis of semantic features, nine most essential
groups were identifi ed in this phraseological microsystem. It is
emphasized that the absolute majority of phraseological units with
an anthroponym component are associated with a description of a
person, his character traits, mental processes, actions and states, etc.
A signifi cant part of the phraseological units within this microsystem
characterize abstract concepts and various situations, and only a
small number of them are used to designate material merits or, vice
versa, shortcomings of a person, his behavior, actions, etc.
A structural-syntactic analysis of phraseological units with an
anthroponym component is also carried out. It is stated that in
terms of structure, the lion’s share of phraseological units of this
microsystem correspond to a word combination with a subordinate
connection to a greater extent, and with a coordinative connection to
a lesser extent. A part of phraseological units with an anthroponym
component also correspond to a combination of words, a common
fi gure of speech and a subordinate clause of a complex sentence. The
Культура слова №94’ 2021
224 ПЕЛИПАСЬ Микола
models used to construct phraseological units with an anthroponym
component are described in detail.
The factual phraseological material indicates that variance
is a nontypical phenomenon for the phraseological units of the
analyzed microsystem, especially for phraseological units with an
anthroponym component of biblical origin and the same units of
mythological origin.
Key words: phraseological unit, phraseological macro-
and microsystems, typology, anthroponym, semantics, syntactic
structure
|