II круглий стіл "Від аристократії до еліти: домодерні та модерні ідентичності, ієрархії та середовище правлячої верстви"
Збережено в:
| Дата: | 2022 |
|---|---|
| Автори: | , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут історії України НАН України
2022
|
| Назва видання: | Український історичний журнал |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/188112 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | II круглий стіл "Від аристократії до еліти: домодерні та модерні ідентичності, ієрархії та середовище правлячої верстви" / Д. Ващук, С. Калуцький // Український історичний журнал. — 2022. — Число 5. — С. 225-227. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-188112 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1881122023-02-14T01:27:43Z II круглий стіл "Від аристократії до еліти: домодерні та модерні ідентичності, ієрархії та середовище правлячої верстви" Ващук, Д. Калуцький, С. Хроніка 2022 Article II круглий стіл "Від аристократії до еліти: домодерні та модерні ідентичності, ієрархії та середовище правлячої верстви" / Д. Ващук, С. Калуцький // Український історичний журнал. — 2022. — Число 5. — С. 225-227. — укр. 0130-5247 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/188112 uk Український історичний журнал Інститут історії України НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Хроніка Хроніка |
| spellingShingle |
Хроніка Хроніка Ващук, Д. Калуцький, С. II круглий стіл "Від аристократії до еліти: домодерні та модерні ідентичності, ієрархії та середовище правлячої верстви" Український історичний журнал |
| format |
Article |
| author |
Ващук, Д. Калуцький, С. |
| author_facet |
Ващук, Д. Калуцький, С. |
| author_sort |
Ващук, Д. |
| title |
II круглий стіл "Від аристократії до еліти: домодерні та модерні ідентичності, ієрархії та середовище правлячої верстви" |
| title_short |
II круглий стіл "Від аристократії до еліти: домодерні та модерні ідентичності, ієрархії та середовище правлячої верстви" |
| title_full |
II круглий стіл "Від аристократії до еліти: домодерні та модерні ідентичності, ієрархії та середовище правлячої верстви" |
| title_fullStr |
II круглий стіл "Від аристократії до еліти: домодерні та модерні ідентичності, ієрархії та середовище правлячої верстви" |
| title_full_unstemmed |
II круглий стіл "Від аристократії до еліти: домодерні та модерні ідентичності, ієрархії та середовище правлячої верстви" |
| title_sort |
ii круглий стіл "від аристократії до еліти: домодерні та модерні ідентичності, ієрархії та середовище правлячої верстви" |
| publisher |
Інститут історії України НАН України |
| publishDate |
2022 |
| topic_facet |
Хроніка |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/188112 |
| citation_txt |
II круглий стіл "Від аристократії до еліти: домодерні та модерні ідентичності, ієрархії та середовище правлячої верстви" / Д. Ващук, С. Калуцький // Український історичний журнал. — 2022. — Число 5. — С. 225-227. — укр. |
| series |
Український історичний журнал |
| work_keys_str_mv |
AT vaŝukd iikruglijstílvídaristokratíídoelítidomodernítamoderníídentičnostííêrarhíítaseredoviŝepravlâčoíverstvi AT kalucʹkijs iikruglijstílvídaristokratíídoelítidomodernítamoderníídentičnostííêrarhíítaseredoviŝepravlâčoíverstvi |
| first_indexed |
2025-07-16T09:58:04Z |
| last_indexed |
2025-07-16T09:58:04Z |
| _version_ |
1837797092016259072 |
| fulltext |
Український історичний журнал. – 2022. – №5
ХРОНІКА
Захід відбувся 30 червня цього року в ґалереї мистецтв Кам’янецьПодільського держав
ного історичного музеюзаповідника. Його організували наукові співробітники Інституту
історії України Національної академії наук України і згаданого музеюзаповідника. У робо
ті взяли участь вітчизняні дослідники та їхні колеґи з Республіки Молдова. Обговорювалися
проблеми становлення правлячої верстви в ранньому середньовіччі, специфіка соціальних лі
фтів та адміністративної діяльності в Польському королівстві, особливості несення військової
служби українською шляхтою в XV–XVI ст., шляхи інтеґрації молдавської еліти в політичну
систему Польщі, формування української державної ідеї XVII ст., місце титулованого дворян
ства і дрібної шляхти в Російській імперії, проблеми землеволодіння в контексті історії шля
хетської верстви в Україні, методологічні аспекти трактування феномена аристократії тощо.
Перше засідання (модератор Сергій Калуцький) розпочалося з доповіді дра іст. наук,
професора, завідувача кафедри історії середніх віків і візантиністки Львівського національ
ного університету ім. І.Франка Леонтія Войтовича «Князісудді на етапі ранньої держави».
Перш за все він звернув увагу на відсутність усталеної термінології, зокрема для висвітлення
проблем політогенезу ранньої держави. Спираючись на здобутки вітчизняної та зарубіжної
історіографії доповідач дотримується схеми становлення середньовічної держави від про
стого вождівства через складне (компаудне) вождівство до мілітарної дружинної держави.
Проаналізувавши джерельний матеріал, Л.Войтович дійшов висновку, що «у підкарпатських
селах князі засвідчені джерелами XIV–XVIII ст., а їх нащадки живуть досі». На його думку,
зв’язок карпатських князів із давніми князямисуддями епохи простого вождівства «майже
очевидний». Дослідник зазначив, що нечисельний прошарок князівсуддів із плином часу
сформував «своєрідний шар української шляхти з давніми державницькими традиціями».
Звернув увагу, що саме її представники чинили опір угорській і польській асиміляції, завдяки
чому «вціліла українська мова і культура».
Др іст. наук, професор Київського університету ім. Б.Грінченка Віталій Михайловський
представив біографічну доповідь, присвячену одному з «найвпливовіших та найзаможніших
можновладців» Польського королівства в 1380–1400х рр. Янові з Тарнова (помер 1409 р.).
Дослідник описав його адміністративну службу від 1377 р., участь у воєнній кампанії короля
восени 1387 р. з метою підкорення руських земель, особливості врядування на посаді ґене
рального руського старости до 1404 р. На цьому прикладі В.Михайловський розкрив суть
старостинського уряду в Польському королівстві від кінця XIII до початку XV ст.
Дмитро ВАЩУК (Київ)
Сергій КАЛУЦЬКИЙ (Кам’янець-Подільський)
II круглий стіл «Від аристократії до еліти:
домодерні та модерні ідентичності, ієрархії
та середовище правлячої верстви»
Український історичний журнал. – 2022. – №5
226 Хроніка
У доповіді «Українська шляхта в умовах московськолитовських воєн наприкінці XV –
першій третині XVI ст.: економічний аспект» канд. іст. наук, ст. наук. співроб. Інституту історії
України НАН України (Київ) Андрій Блануца висвітлив політичний курс великих князів литов
ських на утримання лояльності до них шляхтичів шляхом надання й підтвердження прав на зе
мельні наділи. Дослідник з’ясував, що в умовах фактично постійного воєнного протистояння з
Московським князівством набули поширення такі форми господарських надань, як до «очищення
вотчини», на «хлібокормління», «на поживенье», «до осмотренья», «до лепшего опатранья».
Канд. іст. наук, ст. наук. співроб. Інституту історії України НАНУ (Київ) Дмитро Ващук
виступив із доповіддю «Військова служба волинської шляхти (за матеріалами 39ї книги за
писів Литовської метрики)». Аналізуючи прохання «княжат, панят і всього рицарства землі
Волинської» від 9 січня 1566 р., подані королю Сиґізмунду Авґусту на Віленському сеймі того
ж року, висвітлив низку проблем організації оборони краю. Зокрема небажання частини князів,
панів і зем’ян, які придбали великі земельні наділи на Волині, нести земську (військову) службу.
Др іст. наук, провід. наук. співроб. Інституту історії Академії наук Молдови (Кишинів)
Валентин Константинов та аспірант Державного університету Молдови (Кишинів) Іон Міхалаке
запропонували до уваги учасників круглого столу доповідь «Перші надання польського індиґенату
молдавським боярам як форма інтеґрації в польську політичну систему й еліту». Автори розкрили
процес становлення зв’язків молдавських політичних еліт із польськими та інкорпорацію окремих їх
представників до політичної системи Речі Посполитої в останній чверті XVI ст.
Канд. іст. наук., провід. наук. співроб. Кам’янецьПодільського державного історичного музею
заповідника Валерій Нестеренко виступив із доповіддю «Адам Кисіль – визначний представник
української домодерної політичної еліти». Дослідник розкрив його походження, висвітлив вій
ськову, дипломатичну й адміністративну кар’єру. Звернув увагу, що початок Української революції
XVII ст. під проводом гетьмана Б.Хмельницького став випробуванням для А.Кисіля, котрий дотри
мувався подвійної лояльності – річпосполитської та етнічно української («Gente Ruthenus natione
Polonus»). Частина учасників круглого столу висловила сумніви, чи був А.Кисіль представником
саме української політичної еліти, стверджуючи, що він належав до польського правлячого класу.
Представники Кам’янецьПодільського національного університету ім. І.Огієнка др іст
наук, професор, завідувач кафедри всесвітньої історії Валерій Степанков та канд. іст. наук,
ст. викладач Віталій Степанков у доповіді «Жердівський проект 1659 р. політичної еліти
України: спільне і відмінне з “Березневими статтями” 1654 р. та Гадячем 1658 р.» розкрили
перипетії вкрай суперечливого процесу трансформації козацької старшини в політичну еліту
створеної держави – Гетьманщини. Дослідники зробили спробу висвітлити цю проблему на
основі аналізу «рівня еволюції політичної свідомості старшини», що відображений у поло
женнях Жердівського проекту, ПереяславськоМосковського й Гадяцького договорів.
Канд. іст. наук, доцент Кам’янецьПодільського національного університету ім. І.Огієнка
Вадим Стецюк запропонував увазі учасників круглого столу доповідь «Титуловане дворян
ство Поділля в імперську добу: склад та роль у житті регіону». Наголосивши на актуальності
зазначеної проблематики, дослідник звернув увагу, що в «Родовідній книзі Подільської губер
нії» зустрічалися представники як тих родів, котрі століттями проживали у краї, так і тих,
хто лише нещодавно отримав тут маєтності. В.Стецюк наголосив на вагомому внеску титуло
ваного дворянства в економічний розвиток Поділля.
Докторка філософії, молодша наукова співробітниця Інституту історії України НАНУ (Київ)
Катерина Біла представила виступ «Ліквідація “незручного стану”: примусова асиміляція шлях
ти з селянством на Правобережжі (кінець XVIII – друга половина XIX ст.)», висвітливши процес
переведення представників чиншової та околичної шляхти в оподатковувані стани, перш за все се
лянство, після другого поділу Речі Посполитої 1793 р. Було також звернуто увагу на актуальність
маловивченого питання національної належності зазначених прошарків шляхетської верстви.
У доповіді «Аграрна еліта українських губерній початку XX ст.: передісторія» доктор
ка іст. наук, професорка Донецького національного університету ім. В.Стуса (Вінниця) Надія
Український історичний журнал. – 2022. – №5
Хроніка 227
Темірова розкрила передумови і процес її становлення на Правобережжі, Лівобережжі та
Півдні України, з’ясувала соціальне (шляхетське, старшинське козацьке, чиновницьке) похо
дження великих землевласників, їх національну належність. Усі твердження дослідниця об
ґрунтувала детальними статистичними обрахунками.
Др іст. наук, професор Вінницького державного педагогічного університету ім. М.Ко
цю бинського Юрій Степанчук запропонував увазі учасників круглого столу доповідь
«Формування національної військової еліти в умовах новітньої російськоукраїнської війни».
Він проаналізував причини успішної протидії Сил безпеки й оборони України російському
вторгненню на київському, чернігівському, харківському та сумському напрямках. Основні з
них: постійне (від 2014 р. – фактичного початку російської аґресії) набуття українськими воя
ками бойового досвіду; створення за вісім років 500тисячного резерву особового складу; ре
формування української армії; спільні військові навчання із країнами НАТО. В таких умовах,
на думку Ю.Степанчука, почала формуватися новітня національна військова еліта.
У розвідці «Теорія еліт Вільфредо Парето» кандидатка іст. наук, доцентка Донецького
національного університету ім. В.Стуса (Вінниця) Ірина Пятницькова висвітлила філософ
ськоісторичні погляди одного з перших дослідників, який представив комплексну теорію за
родження, формування та функціонування правлячих верств. Вона звернула увагу, що вчений
заклав основи ціннісного підходу до розуміння даного феномена. Належність до еліти визна
чалася природними здібностями й талантами осіб цієї групи. Соціолог характеризував пред
ставників еліти як найбільш здатних і кваліфікованих в певному виді діяльності, як результат
природного відбору. Доповідачка проаналізувала здійснений В.Парето поділ політичної еліти
на два типи: «левів» та «лисів», які почергово змінювалися при владі.
Канд. іст. наук, завідувач науковоекспозиційного відділу Кам’янецьПодільського дер
жавного історичного музеюзаповідника Сергій Калуцький запропонував увазі учасників
доповідь «Аристократія – найвищий здобуток європейської культури: погляд Освальда
Шпенґлера». У ній він зробив спробу проаналізувати розуміння німецьким філософом і
культурологом процесу «зародження феномену аристократії, її становлення як провідної вер
стви», висвітлити його погляди на час виникнення, роль та місце спадкової знаті у суспіль
ствах різних епох і країн. С.Калуцький, опрацювавши студію «Присмерк Європи» та інші
тексти мислителя, з’ясував, які моральнопсихологічні та інтелектуальновольові риси, на
думку О.Шпенґлера, характерні для представників аристократичної верстви.
Маґістерка образотворчого мистецтва, завідувачка художнього відділу КПДІМЗ Алла
Ковальчук підготувала наукову розвідку «Портрети міських вельмож: мистецькі скарби Кам’янець
Подільського державного історичного музеюзаповідника», описавши в ній портрет роботи невідо
мого майстра, на якому зображено кам’янецького вірменина Чайковського (перша чверть XIX ст.).
Дослідниця подала коротку історичну довідку про родину Чайковських та про її роль у житті міста.
Заразом розкрила художні особливості копії XIX ст. парадного портрету католицького митрополи
та Білорусі СтаніславаІоанна БогушаСестренцевича – також роботи невідомого живописця.
Ст. наук. співроб. Бережанського краєзнавчого музею Володимир Парацій у розвідці
«Меморіальна “сага” родині Сенявських словами “останнього романтика” польської літера
тури» вивчив свідчення письменникапубліциста К.Уєйського про стан збереженості похо
вання родини Сенявських у Бережанах. Для цього дослідник проаналізував збірку публіцис
тичних праць К.Уєйського «Листи зпід Львова», частина з яких під назвою «Про гробівці
Сенявських» присвячена зазначеній темі. Доповідач підкреслив, що свідчення письменника –
це слова очевидця, а отже вони є цінним джерелом.
На завершення заходу його учасники вже традиційно обговорили практичні питання
можливості організації і проведення в майбутньому наступного круглого столу в такому ж
форматі та під тією ж назвою.
|