Дискусії про політичний статус Української РСР під час проведення Експо-67 у Монреалі

У статті висвітлено окремі аспекти участі УРСР у Всесвітній виставці досягнень науки і культури 1967 р. у Монреалі (Канада). Проаналізовано причини відсутності українського павільйону, що спровокувало дискусію навколо реального політичного статусу республіки у складі СРСР. Розглянуто акції канадс...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2014
1. Verfasser:	Сіромський, Р.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Інститут історії України НАН України 2014
Schriftenreihe:	Міжнародні зв’язки України: наукові пошуки та знахідки
Schlagworte:	Україна і світ
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/188388
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Дискусії про політичний статус Української РСР під час проведення Експо-67 у Монреалі / Р. Сіромський // Міжнародні зв’язки України: наукові пошуки і знахідки: міжвід. зб. наук. пр. — 2014. — Вип. 23. — С. 110-122. — Бібліогр.: 63 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-188388
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1883882023-02-27T01:27:58Z Дискусії про політичний статус Української РСР під час проведення Експо-67 у Монреалі Сіромський, Р. Україна і світ У статті висвітлено окремі аспекти участі УРСР у Всесвітній виставці досягнень науки і культури 1967 р. у Монреалі (Канада). Проаналізовано причини відсутності українського павільйону, що спровокувало дискусію навколо реального політичного статусу республіки у складі СРСР. Розглянуто акції канадських українців, спрямовані на привернення уваги світової спільноти до порушення прав людини в УРСР, ув’язнення інакодумців та проведення політики русифікації. В статье освещены отдельные аспекты участия УССР во Всемирной выставке достижений науки и культуры 1967 г. в Монреале (Канада). Проанализированы причины отсутствия украинского павильона, что в свою очередь спровоцировало дискуссию вокруг реального политического статуса республики в составе СССР. Одновременно рассмотрены акции канадских украинцев, направленные на привлечение внимания мирового сообщества к нарушению прав человека в УССР, заключению инакомыслящих и проведению политики русификации. The article deals with some aspects of Ukrainian SSR’s participation at the World Exhibition of science and culture achievements (1967) in Montreal. The possible reasons of the lack of the Ukrainian pavilion that sparked debate about the real political status of Republic within the USSR are analized. At the same time the actions of Ukrainian Canadians aimed at drawing the attention of the world community to human rights violations in the USSR, imprisonment of dissidents and the policy of Russification are considered. 2014 Article Дискусії про політичний статус Української РСР під час проведення Експо-67 у Монреалі / Р. Сіромський // Міжнародні зв’язки України: наукові пошуки і знахідки: міжвід. зб. наук. пр. — 2014. — Вип. 23. — С. 110-122. — Бібліогр.: 63 назв. — укр. 2415-7198 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/188388 uk Міжнародні зв’язки України: наукові пошуки та знахідки Інститут історії України НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Україна і світ Україна і світ
spellingShingle	Україна і світ Україна і світ Сіромський, Р. Дискусії про політичний статус Української РСР під час проведення Експо-67 у Монреалі Міжнародні зв’язки України: наукові пошуки та знахідки
description	У статті висвітлено окремі аспекти участі УРСР у Всесвітній виставці досягнень науки і культури 1967 р. у Монреалі (Канада). Проаналізовано причини відсутності українського павільйону, що спровокувало дискусію навколо реального політичного статусу республіки у складі СРСР. Розглянуто акції канадських українців, спрямовані на привернення уваги світової спільноти до порушення прав людини в УРСР, ув’язнення інакодумців та проведення політики русифікації.
format	Article
author	Сіромський, Р.
author_facet	Сіромський, Р.
author_sort	Сіромський, Р.
title	Дискусії про політичний статус Української РСР під час проведення Експо-67 у Монреалі
title_short	Дискусії про політичний статус Української РСР під час проведення Експо-67 у Монреалі
title_full	Дискусії про політичний статус Української РСР під час проведення Експо-67 у Монреалі
title_fullStr	Дискусії про політичний статус Української РСР під час проведення Експо-67 у Монреалі
title_full_unstemmed	Дискусії про політичний статус Української РСР під час проведення Експо-67 у Монреалі
title_sort	дискусії про політичний статус української рср під час проведення експо-67 у монреалі
publisher	Інститут історії України НАН України
publishDate	2014
topic_facet	Україна і світ
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/188388
citation_txt	Дискусії про політичний статус Української РСР під час проведення Експо-67 у Монреалі / Р. Сіромський // Міжнародні зв’язки України: наукові пошуки і знахідки: міжвід. зб. наук. пр. — 2014. — Вип. 23. — С. 110-122. — Бібліогр.: 63 назв. — укр.
series	Міжнародні зв’язки України: наукові пошуки та знахідки
work_keys_str_mv	AT síromsʹkijr diskusíípropolítičnijstatusukraínsʹkoírsrpídčasprovedennâekspo67umonrealí
first_indexed	2025-07-16T10:25:16Z
last_indexed	2025-07-16T10:25:16Z
_version_	1837798802842451968
fulltext	Руслан Сіромський 110 Руслан Сіромський ДИСКУСІЇ ПРО ПОЛІТИЧНИЙ СТАТУС УКРАЇНСЬКОЇ РСР ПІД ЧАС ПРОВЕДЕННЯ ЕКСПО�67 У МОНРЕАЛІ У статті висвітлено окремі аспекти участі УРСР у Всесвітній виставці досягнень науки і культури 1967 р. у Монреалі (Канада). Проаналізовано причини відсутності українського павільйону, що спро- вокувало дискусію навколо реального політичного статусу республіки у складі СРСР. Розглянуто акції канадських українців, спрямовані на привернення уваги світової спільноти до порушення прав людини в УРСР, ув’язнення інакодумців та проведення політики русифікації. Ключові слова: Експо-67, УРСР, Квебек, права людини, федералізм, інформаційні акції. У новітній історії Канади особливе місце займає Всесвітня виставка досягнень науки і культури (Експо), яка тривала з 27 квітня до 29 жовтня 1967 р. у місті Монреаль (провінція Квебек). Це, принаймні, зумовлено двома обставинами: по-перше, виставка приурочувалася до 100-ліття Канадської федерації; по-друге, ця демонстрація науково-технологічних і мистецьких досягнень досі вважається однією з найуспішніших у ХХ ст. (62 країни-учасниці, понад 50 млн. відвідувачів)1. За час проведення Всесвітньої виставки, що відбувалася під гаслом «Людина і її світ» («Man and His World»), Монреаль відвідало багато відомих діячів культури, авторитетних політиків (Роберт Кеннеді, Ліндон Джонсон, Шарль де Ґолль) тощо2. Не обійшлося й без міжнародних скандалів за їхньої участі. Скажімо, візит американського президента Л. Джонсона був охоплений демонстраціями з вимогами припинити війну у В’єтнамі, а президент Франції Ш. де Ґолль висловив побажання «французам Квебеку» самим вирішувати власні справи3. 24 липня 1967 р. свій виступ перед монреальцями Ш. де Ґолль завершив словами: «Хай живе Монреаль! Хай живе Квебек! Хай живе вільний Квебек! Хай живе ————— Конкурентом Канади за право приймати Експо-67 певний час виступав СРСР, влада якого планувала приурочити цю подію до 50-ліття більшовицької революції. Однак Москва відкликала свою заявку, і 1962 р. Міжнародне бюро виставок задо- вольнило подання Канади. Ймовірними мотивами такого кроку радянської сторони були нестача фінансових ресурсів та неспроможність створити систему ефективної без- пеки під час проведення такого грандіозного дійства (Див. можливі пояснення All about Expo 67 in Montreal Canada // http://www.humanities360.com/index.php/all-about-expo-67- in-montreal-canada-4866 [23.12.2013]). Дискусії про політичний статус Української РСР під час проведення Експо-67… 111 Французька Канада і хай живе Франція!»4. Прем’єр-міністр Канади Лестер Пірсон назвав заяву лідера Франції неприйнятною і такою, що заохочує до активних дій квебекських сепаратистів. В урядовому комю- ніке зазначалось: «Народ Канади — вільний народ. Кожна провінція Канади — вільна. Канадці не потребують, щоб їх визволяли»5. На тлі цих привабливих для медіа подій дещо осторонь залишилися акції української громади Канади, спрямовані на привернення уваги світової спільноти до порушення прав людини в Українській РСР, ув’яз- нення інакодумців та місця України у федеративній системі СРСР. Поза сумнівом, Експо-67 з мільйонами відвідувачів розцінювалося канад- ськими українцями як чудова нагода закцентувати увагу на цих драж- ливих питаннях6. Власне, цьому і присвячена наша стаття, мета якої — проаналізувати українську репрезентацію на Експо-67 та дискусії навколо «суб’єктності» УРСР на міжнародній арені й дотримання прав людини згідно з основоположними документами ООН. На превеликий жаль, порушені у статті проблеми не були предметом наукового вивчення, а джерельною основою дослідження є праці і спо- гади учасників тих подій (Даніель Джонсон, Павло Юзик, Роман Рах- манний), періодичні видання («Гомін України», «Канадійський фармер», «Нові дні», «Ми і світ», «Радянська Україна», «Правда Украины», «Известия», «Le Devoir», «La Presse», «Ottawa Citizen», «The Globe and Mail», «Quebec Chronicle-Telegraph», «Edmonton Journal»). Коли у списку держав, які зголосилися взяти участь у Всесвітній виставці в Монреалі, не виявилося УРСР, Конгрес українців Канади (КУК) звернувся до підготовчого комітету Експо з проханням повідо- мити, чи надсилалося запрошення Києву. Поширювалися чутки, буцімто федеральний уряд Канади не погодився на будівництво окремого укра- їнського павільйону на Експо-677. Канадський сенатор українського походження Павло Юзик порушив питання, чому Україна і Білорусія, як члени ООН та Міжнародного виставкового бюро, не матимуть окремих павільйонів8. Та врешті з’ясувалося, що Україну таки запрошували, але її керівництво відповіло відмовою, мотивуючи це тим, що республіка презентуватиме власні досягнення у загальному павільйоні СРСР9. Принагідно відзначимо, що Канадою і США, крім загальнодержавних павільйонів, були представлені ще й павільйонами окремих провінцій/ штатів10. Для участі в Експо-67 ЦК КПУ затвердив делегацію у складі П.Т. Тронька (заступник Голови Ради Міністрів УРСР, голова), Г.І. Ва- щенка, Б.Є. Патона, В.А. Масола, В.П. Козаченка, В.М. Кавуна, Л.І. Жа- ботинського, М.Г. Вахули, І.А. Пересаденка, Н.О. Пулковської11. Та ос- кільки УРСР не мала власного павільйону, то й на відкритті Всесвітньої Руслан Сіромський 112 виставки 28 квітня 1967 р. не було офіційного представника з Києва. Участь в Експо вимагала державного візиту до Канади представника уряду УРСР, а на це Москва, логічно, ніяк не могла погодитися. Канадський публіцист українського походження Роман Рахманний (Олій- ник) писав: «… нам з вами болить, що: африканські країни виступають, як держави — може бідно, але гідно; а тим часом Україна свої таланти, всю економіку, весь людський персонал включила в російську велико- державу. Внаслідок цього Україна, як окреме національно-політичне поняття, не існує в широкому світі… А що зробив київський уряд? … Зрівняв свою «державу» з міською громадою метропольного міста Мон- реаль»12. Утім, без українського представництва на відкритті не обійш- лося, бо участь в імпрезі взяв запрошений канадським урядом Президент КУК д-р Василь Кушнір13. Описуючи підготовку радянської експозиції на Всесвітній виставці у Монреалі, Світлана Савицька у художньо-документальній повісті «Золо- тий обріз» дотепно зауважила: «Що їм показати? По-перше, так щоб носа втерти, по-друге, щоб не видати стратегічних і комерційних таємниць. Залізна завіса прочинилася… Стратеги ідеологічних воєн і вчені-тактики планової та позапланової економіки продумали все до дрібниць»14. При підготовці українських товарів для презентації на Експо були властиві для тієї епохи побажання: «Звернути особливу увагу міністерств і відомств УРСР на забезпечення ними високоякісного виготовлення, ідейно-художнього рівня, відповідного оформлення всіх експонатів»15. Так, у рамках підготовки до Всесвітньої виставки до Монреаля зі складів «Укркнигоекспорт» відправлено 25 тис. примірників різних видань (як творів класиків української літератури, так і відверто пропагандистських речей)16. Для безкоштовного розповсюдження серед відвідувачів Експо- 67 до Канади завезено спецвипуски газет «Радянська Україна» (10 тис. примірників) і «Вісті з України» (3 тис.), журналів «Україна» (5 тис.) і «Мистецтво» (3 тис.). Спеціально підготовлено радіотелевізійні програ- ми, науково-популярні та документальні фільми про УРСР17. Під час Всесвітньої виставки радянська сторона викупляла цілі газетні шпальти канадських газет для пропаганди СРСР, який нерідко подавався виключно як «держава росіян»18. А редактор «Нових днів» Петро Воли- няк (Чечет) назвав радянський павільйон «прикладом російського шові- ністичного нахабства», оскільки на виставці досягнень СРСР «всюди панує російська мова»19 (до слова, назва павільйону була промовистою — «Москва»). Газета «Гомін України» у своїй редакційній статті зазначила: «Москва скористала з канадської гостинності, щоб продемонструвати на Експо свій колоніалізм», засудивши політику прем’єр-міністра Канади Лестера Пірсона за «ручкання з червоними московськими фашистами»20. Дискусії про політичний статус Української РСР під час проведення Експо-67… 113 Втім, дехто намагався знайти у «російськості» павільйону СРСР позитив, адже це мало «нарешті, відкрити очі нашим «прогресистам» у Канаді (прихильникам лівої ідеї — Р.С.) на голу, непідмальовану дійсність в Українській PCP»21. У рамках радянського павільйону українські товари займали друге місце після експозиції РРФСР — понад 2 тис. експонатів. Зокрема, були представлені: модель найбільшого у світі літака АН-22 («Антей»), лег- ковий автомобіль «Запорожець-966», телевізор «Електрон», медичні при- лади, моделі вугільних комбайнів, продукція декоративно-прикладного мистецтва. Серед інших цікавих експонатів варто виділити діораму Донецького вугільного басейну, макет колгоспу імені ХХІІ з’їзду КПРС у селі Шляхова на Вінниччині, стенд Київського державного університету імені Т. Шевченка, діораму піонерського табору «Артек», макет села Моринці22. Редактор журналу «Ми і світ» Микола Колянківський відзначав: «Наче б кепкуючи, організатори вимішали все, щоб і сліду не було з існування окремих культур. Як самітні острівці стоять на протилежних кінцях про- сторої будівлі: панорама Донецька, макет колгоспу з України з росій- ською назвою місцевості, перша друкована книжка в Україні, репродук- ція мозаїки із Софійським собором поміж репродукцій пам’яток інших народів»23. Як не парадоксально, але «перемішування» експонатів згадала і «Правда України», знайшовши цьому власне пояснення: «Правда, серед 10 тис. радянських експонатів нелегко відразу знайти експонати України: вони органічно вписуються в загальну картину індустріальної могутності, аграрного процвітання (у ці роки СРСР уже масово закупляв канадську пшеницю — Р.С.), наукового злету нашої батьківщини»24. За різними оцінками, експозиція СРСР, що відбувалася під гаслом «Все заради людини, все для блага людини»25, зібрала найбільше від- відувачів — бл. 13 млн., випередивши Канаду, Францію і США. Не в останню чергу, Радянський Союз викликав зацікавлення, як щось екзо- тичне, як «країна таємниць»26. 15 серпня 1967 р. на Всесвітній виставці відбувався День СРСР. На честь керівника урядової делегації — першого заступника Голови Ради Міністрів СРСР Дмитра Полянського — влаш- товано бенкет. Прем’єр-міністр провінції Квебек, лідер партії Національ- ний союз Даніель Джонсон, вітаючи радянську делегацію, високо оцінив радянський павільйон і підкреслив, що «населення Квебеку і до відкриття всесвітньої виставки виявляло інтерес до життя в СРСР, захоплювалось успіхами радянських людей»27. Він, зокрема заявив, що Радянський Союз зумів «розв’язати» національну проблему і створити умови для «гармо- нійного співіснування кількох культурних спільнот у межах однієї кра- їни»28. Таким чином, на думку квебекського прем’єра, «конституційний Руслан Сіромський 114 досвід» СРСР в національному питанні може бути «дуже корисним і стимулюючим для канадців». Окрім того, Д. Джонсон вдався до вихва- ляння конституції Радянського Союзу за те, що вона забезпечує широку міжнародну компетенцію республік, а Білорусь та Україна мають своє представництво в ООН29. Така заява, очевидно, була зроблена з метою засвідчити свої претензії щодо розширення провінційних повноважень і продемонструвати Оттаві, що навіть у такій тоталітарній країні, як СРСР, республіки мають «більші» права ніж провінції у демократичній Канаді. Ще 1965 р. Д. Джонсон у формі книги опублікував політичний маніфест під промо- вистою назвою «Рівноправ’я або незалежність» («Égalité ou indépen- dance»), чітко визначавши ту межу, до якої дійде Квебек, якщо Оттава не виконає вимог провінції з розширення її повноважень. Сам термін «рів- ноправ’я» означав рівність між двома націями — англо- та франко- канадською, а не десятьма провінціями держави. Глава Національного союзу пропонував замінити федерацію з десяти провінцій на конфе- дерацію з двох націй-засновниць Канади30. Власне, у цій книзі чи не вперше було згадано як приклад для наслідування радянську конституцію та міжнародну діяльність України31. До слова, квебекські політики на той час розглядали як взірець для наслідування не лише федеративну систему СРСР, але й апелювали до досвіду державної побудови Югославії32. Варто звернути увагу, що Квебек з часу т.зв. «тихої революції», започаткованої у 1960 р. глибокими реформами у всіх сферах життє- діяльності, активно розбудовував власну — паралельну до федеральної — владну вертикаль. Квебекські уряди скористалися політичною нестабіль- ністю у центральній владі, де з 1957 р. ніяк не могли сформувати уряд більшості, й вміло заповнювали владний вакуум. За першу половину 1960-х років створено шість нових провінційних міністерств, дев’ять консультативних рад, три регуляторні управління33. А 12 квітня 1967 р. в уряді Д. Джонсона створено Міністерство міжурядових справ, що крім федерально-провінційних відносин, займалося і зовнішньою політикою провінції34. Очікувано, реакція на заяви Д. Джонсона була вкрай негативною, як серед представників української громади Канади, так і канадських полі- тиків. Президент КУК 16 серпня 1967 р. вислав на ім’я прем’єр-міністра провінції телеграму протесту з проханням прокоментувати неоднозначні висловлювання. Не отримавши відповіді, 19 серпня КУК надіслав Д. Джонсону листа, у якому навів чимало аргументів на підтвердження квазісуверенітету УРСР та переваг Квебеку у демократичній системі Канади (вільні вибори, багатопартійність, свобода думки тощо). У листі було й емоційне порівняння: «Існує лише одна подібність між Квебеком і Дискусії про політичний статус Української РСР під час проведення Експо-67… 115 Україною. Вони обоє програли битви; у висліді чого наступила зміна їхнього історичного бігу. Україна програла під Полтавою у 1709 р., а Французька Канада біля Квебеку 50 років пізніше (йдеться про поразку французького війська на рівнині Авраама 1759 р. і завоювання Канади англійцями — Р.С.)»35. Заяви Д. Джонсона стосовно статусу України у федеративній системі СРСР у багатьох викликали подив й іронію, їх розцінювали як «тра- гікомічні», «нефортунні», а самого прем’єра Квебеку називали «жертвою московської брехні і провокації», «необізнаним» з реальним становищем радянських республік і їх повноваженнями36. Природно, виникали запи- тання: Чому країна, яка є членом ООН і Виставкового бюро, не має окремого павільйону на Експо, а Квебек, звичайна канадська провінція, має? Член Президії КУК, журналіст Михайло Сосновський відзначив: «Ці політичні алюзії Джонсона можна різно інтерпретувати, але все-таки, із звичайної поваги до канадців французького походження, чи квебекців, ми б ніяк не бажали їм тих прав, що їх має насправді Україна чи Білорусь. Аж так зла ми їм таки не бажаємо»37. Вихваляння Д. Джонсоном радянської конституції, так само як ідея перетворення Канади на державу «двох націй», викликали обурення у колишнього канадського прем’єр-міністра, консерватора Джона Діфен- бейкера38. Депутат Палати громад від Західного Квебеку, чільний ліберал Жан Маршан у відповідь на заяву керівника квебекського уряду звернув увагу на те, що: по-перше, Квебек сам винен, що в Канаді немає «конфедерації по-російськи» («confédération à la russe»), а по-друге, Україна і Білорусь ніколи не займали осібну від Москви позицію на міжнародній арені, як це робить Квебек39. Включення УРСР та БРСР до складу ООН, поза всяким сумнівом, було лише наміром Й. Сталіна досягти кількісної переваги над країнами Заходу в структурі організації40. Про реальне становище УРСР та порушення прав людини мали за- свідчити інформативні акції канадських українців. Із самого початку Всесвітньої виставки її адміністрація звернулася до Міської управи Монреаля з проханням заборонити демонстрації, зібрання і промови, не включені до програми. Та антирадянських виступів і символічних акцій, спрямованих на привернення уваги світової спільноти до порушення прав людини і народів, уникнути не вдалось. Скажімо, 6 травня хтось фарбою замалював герб СРСР перед радянським павільйоном. Поліція заарешту- вала канадського естонця — колишнього в’язня радянського концтабору, котрий, як з’ясувалося згодом, у такий спосіб протестував проти «біль- шовицького терору»41. 22 липня члени Спілки української молоді (СУМ) зняли червоний прапор зі щогли перед радянським павільйоном, а 29 липня організували антикомуністичний виступ всередині павільйону, за що їх затримала поліція42. Руслан Сіромський 116 Канадські українці проводили активну інформаційно-пропагандист- ську роботу — роздавали листівки англійською та французькою мовами із закликами звільнити українських інтелектуалів, припинити русифіка- цію. У павільйонах франкомовних країн розповсюджувався нарис про «Україну — великого неприсутнього на Експо-67». Резонансною і до- тепною виявилася акція з підміною звернення голови Верховної Ради СРСР М. Підгорного «До відвідувачів радянського павільйону» (англій- ською і французькою мовами). Невідомі особи протягом декількох днів планомірно збирали радянські буклети і за деякий час стали повертати їх назад, але вже із додрукованим «додатковим» зверненням на п’ятій сторінці, буцімто особисто від голови Верховної Ради. Допоки відпові- дальні працівники павільйону довідалися про цю витівку, чимало від- відувачів (до кількох тисяч осіб) встигли прихопити із собою «прав- лений» буклет. У цьому, за словами однієї канадської газети, «дивному зверненні»43, йшлося: «Дорогі відвідувачі! Як ви цього певно сподівалися, ми спочатку планували збудувати декілька радянських павільйонів, серед яких російський, балтійський, український і грузинський. Я передусім, як українець, був особливо зацікавлений у тому, щоб улаштувати павільйон Української РСР, суверенного члена Радянського Союзу і зі своїми понад 40 мільйонами населення, другого щодо значення народу СРСР. Та, на жаль, під натиском моїх російських колег у Центральному Комітеті Комуністичної Партії, цей план був відкинутий. У своїх упертих шові- ністичних заходах щодо асиміляції і русифікації всіх неросійських наро- дів Радянського Союзу, російські товариші придушують навіть найменші вияви національних прагнень інших народів. Я міг би також згадати, що зовсім недавно (1965–1966) в Україні відбулися арешти і процеси укра- їнських інтелектуалів, єдиним злочином яких була вимога реалізувати статті конституції Української РСР та повернути рівні права українській культурі і народові. Тож не треба дивуватися, чому немає українського чи іншого неросійського павільйону. Усе ж надіюся, що вам сподобаються відвідини загального радянського павільйону, і я радий вас вітати. М. Підгорний, голова Верховної Ради СРСР»44. Щоби заповнити прогалину, пов’язану з відсутністю окремого україн- ського павільйону і популяризувати Україну на Всесвітній виставці, українські жіночі організації Канади на початку 1967 р. створили спеці- альний комітет для підготовки проведення «Українського тижня». Його очолила представниця організації «Доньки України» Галина Мельник45. Керівники радянського павільйону виступали проти проведення подібних заходів, оскільки вони були ними не контрольовані46. «Український тиждень» відбувався протягом 24–29 липня 1967 р. у т.зв. Павільйоні гостинності. На програмці заходу було зображення три- Дискусії про політичний статус Української РСР під час проведення Експо-67… 117 зуба, а при вході у павільйон майорів синьо-жовтий прапор. Протягом цього «Українського тижня» канадські українці, за підтримки амери- канців українського походження, влаштовували різні мистецькі виступи та імпрези. Зокрема, відбулася виставка відомого канадського художника українського походження Вільяма (Василя) Курилика, концерт піаністки Люби Жук та співачки Міри Вербицької. Крім того, проведено показ українського одягу, виставку української книги, майстер-клас з писання писанок і т.п.47 У неділю 30 липня на Експо відбувся День української молоді. У вівторок 22 серпня 1967 р. на Всесвітній виставці відзначався «День України» (УРСР) як «республіки могутньої індустрії» (цитата Воло- димира Щербицького)48. Цей день декілька разів переносився (16 липня, 29 липня)49. Можемо припустити, — з метою розвести у датах з «Українським тижнем» аби применшити ефект від «українських днів». За два дні перед тим — 20 серпня — в радянському павільйоні делегація УРСР зустрілася з представниками преси (понад 600 журналістів). Укра- їнські делегати воліли уникати відповідей на гострі запитання, розпо- відаючи про медичні, спортивні і наукові досягнення. У своєму звіті про участь делегації УРСР у Всесвітній виставці в Монреалі її керівник П. Тронько перелічив ці «незручні питання»: «Чому Україна не підтримує дипломатичних відносин з іншими країнами і не має там своїх пред- ставництв?», «Чи є школи з українською мовою навчання за межами республіки?», «Чому в російському павільйоні не видно експонатів союзних республік, чому ці республіки не мають своїх окремих розділів, а Україна свого павільйону?», «Чому проводяться арешти українських письменників?», «Чому немає пам’ятника в Бабиному Яру?», «Чи будуть реабілітовані всі ті, хто постраждав у період культу особи?», «Як відомо, прем’єр-міністр провінції Квебек дуже схвально відізвався про Консти- туцію СРСР, яка надає великі права союзним республікам, а що ви думаєте в зв’язку з цим про канадську конституцію?»50. Преса відзначала, що українській делегації було нелегко триматися позиції, «нав’язаної Москвою»51. Відповіді П. Тронька, на думку Р. Рах- манного, були гідними, бо він казав, що знав. Протилежну оцінку отри- мав секретар Спілки письменників України Василь Козаченко, який пока- зав себе «типовим чиновником нової Великоросії». Він твердив, що жодного письменника в Україні не арештовано, а якщо когось заареш- товано, то правильно, бо держава «має право оборонятися». «Такої негідної відповіді з уст українця про арештованих братів і сестер, — писав Р. Рахманний, — мабуть, ніхто з присутніх досі не чув і не швидко почує у своєму житті»52. Існували побоювання, що «День України» може закінчитися політич- ними маніфестаціями і провокаціями. Тому канадська поліція посилила Руслан Сіромський 118 охорону (додатково 50 полісменів, декілька автомобілів для затриманих), обмежила вхід на ранішні церемонії. Журналіст франкомовної канадської газети «Девуар» саркастично відзначив, що «не вистачало лише колючого дроту, щоби створити атмосферу справжнього концентраційного табо- ру»53. Втім, всі ці побоювання видалися аж надто перебільшеними. Петро Волиняк пояснював це таким чином: «Робите пропаганду українському народові, то чому маємо вам заважати?... Це була винятково, думаю, що перша в історії, всесвітня пропаганда за Україну і її народ. Байдуже, що щось там говорилося про комунізм, «про єдину братню сім’ю вільних народів»54. Стосовно «Дня України» виникла дискусія — розглядати його як «національний» чи «спеціальний» день? До першого тлумачення схи- лялися радянські періодичні видання, до другого — діаспорні. Останні аргументували свою позицію таким чином: керівника делегації СРСР Д. Полянського вітали гарматними пострілами, а керівника делегації УРСР П. Тронька — ні; першого зустрічали вояки регулярної канадської армії, а другого — лише квебекські вояки в одязі XVIII ст. (викорис- товувалися у пошануванні американських штатів і канадських провінцій); прапор СРСР підіймали під звуки гімну, а прапор УРСР — ні і т.п.55 Та навіть, незважаючи на це, керівництво Експо-67 виявляло високі почесті українській стороні, влаштувавши урочисту церемонію на Площі Націй. Українську делегацію прийняв мер Монреаля Жан Драпо, а в місцевому театрі «Пелетьє» відбулася неофіційна зустріч керівника делегації УРСР П. Тронька з прем’єр-міністром Канади Л. Пірсоном56. За різними оцінками, відвідувачів на «Дні України» було більше, ніж на національних днях окремих європейських країн (навіть попри ранкову негоду). Виступи українських колективів, передусім хору ім. Г. Верьовки, отримали схвальні відгуки57, проте лунали закиди у недостатній репре- зентації українського образотворчого мистецтва58. До слова, реакція на виступи українських артистів у Канаді за час проведення Експо різни- лася: від критики музичного експерта Вільяма Литлера «української вокальної кукурудзи» до захопливих оцінок «солістів-зірок»59. Водночас, для багатьох канадців українського походження було незрозуміло, навіщо українські артисти співали окремі російські пісні (наприклад, «Соловей» у виконанні Є. Мірошниченко, «Стенька Разін» — Юрія Гуляєва тощо)60. Годі обійти увагою і того факту, що московська газета «Известия» присвятила «Дню України» на Експо-67 лише три короткі речення, серед яких згадано про «успіхи українського народу за 50 років радянської влади»61. Більш красномовною була «Правда Украины», однак у репор- тажі кореспондента О. Куріна не обійшлося без великого портрета В. Леніна62. «Правда України» не залишила осторонь окремих (так би Дискусії про політичний статус Української РСР під час проведення Експо-67… 119 мовити, прийнятних) записів у книзі відгуків, де «багато-хто пише, що хотів би поїхати в Україну і подивитися, як працюють на Донбасі»63. Скільки було менш схвальних відгуків про радянську дійсність, можна лише здогадуватися. Отже, на Всесвітній виставці досягнень науки і культури у Монреалі 1967 р. українській громаді Канади, вдалося привернути увагу світової спільноти до проблем суб’єктності Української РСР у федеративній структурі СРСР та русифікації. Дискусії щодо цих питань у канадському політикумі мимоволі відбувалися через порівняння становища Квебеку у складі Канадської федерації і боротьби франкомовного населення за розширення своїх прав і свобод. Безпосереднім наслідком цього обгово- рення стало більше зацікавлення канадськими політиками реальним ста- ном дотримання прав людини в Українській РСР. —————— 1 Expo 67: Montreal Welcomes the World // Режим доступу: http://www.cbc.ca/ archives/categories/society/ celebrations/expo-67-montreal-welcomes-the-world/topic---expo- 67-montreal-welcomes-the-world.html [30.01.2014]. 2 Expo-67. Man and His World // http://www.webcitation.org/67DePfhDt [30.01.2014]. 3 De Gaulle Ch. Allocution prononcée a l’université de Montréal / Charles De Gaulle // Discours et messages. — T. 5. — Vers le terme — jan. 1966 — avr. 1969. — Paris, 1970. — P. 194. 4 De Gaulle Ch. Allocution prononcée au balcon de L’Hotel de ville de Montréal / Charles De Gaulle // Discours et messages. — T. 5… — P. 192. 5 К перебыванию де Голля в Канаде // Атлас. Еженедельный вестник иностранной информации ТАСС. — Москва. — 1967. — № 31. — С. 5. 6 Зінкевич О. Боротьба з большевизмом в Західньому світі / Осип Зінкевич // Початок великого процесу. Україна сьогодні і її вигляди на майбутнє (Матеріяли конференції ІСНО в час СКВУ). — Чікаґо: Накладом «Самостійної України», 1968. — С. 91. 7 Рахманний Р. Україна атомного віку. Есеї і статті, 1945–1986. — Том 1 / Роман Рахманний. — Торонто: Видавництво «Гомін України», 1987. — С. 393. 8 Yuzyk P. Canada and the Ukrainian Struggle for Freedom // Yuzyk P. For a Better Canada: A Collection of Selected Speeches Delivered in the Senate of Canada and at Conferences in Various Centres across Canada / Paul Yuzyk. — Toronto: Ukrainian National Assembly, 1973. — Р. 226. 9 Волиняк П. Українські дні на Експо-67 / Петро Волиняк // Нові дні. Універсальний ілюстрований місячник. — Торонто, 1967. — Жовтень. — Ч. 213. — С. 19. 10 Expo 67: Montreal Welcomes the World // Режим доступу: http://www.cbc.ca/ archives/categories/society/ celebrations/expo-67-montreal-welcomes-the-world/topic---expo- 67-montreal-welcomes-the-world.html [30.01.2014]. 11 Із звіту керівника делегації УРСР на «ЕКСПО-67», заступника Голови Ради Міністрів України П.Т. Тронька ЦК КПУ про її участь в організації і проведенні Руслан Сіромський 120 Всесвітньої виставки у Монреалі // На скрижалях історії: З історії взаємозв’язків урядових структур і громадських кіл України з українсько-канадською громадою в другій половині 1940–1980-ті роки. Зб. док. та матеріалів. Кн. 1. / Редкол. П.Т. Тронько (голова) та ін. — Київ: Інститут історії України НАН України, 2003. — С. 329. 12 Рахманний Р. Україна атомного віку... — С. 399–400. 13 Гомін України. — Торонто. 1967. — 6 травня. 14 Савицкая С. Золотой обрез (художественно-документальная повесть) / Светлана Савицкая // Режим доступу: http://wemontreal.com/новости/светлана-савицкая-золотой- обрез-худо-3/ [15.12.2013]. 15 Постанова Організаційної комісії по підготовці Української РСР до участі у Всесвітній виставці 1967 року в Монреалі «Про заходи по виконанню постанови ЦК КП України від 4 березня 1967 р. “Про програму Дня Української РСР на Всесвітній ви- ставці 1967 р. в Монреалі”» // На скрижалях історії: З історії взаємозв’язків урядових структур і громадських кіл України з українсько-канадською громадою в другій поло- вині 1940–1980-ті роки. Зб. док. та матеріалів. Кн. 1. / Редкол. П.Т. Тронько (голова) та ін. — Київ: Інститут історії України НАН України, 2003. — С. 304. 16 Радянська Україна. — Київ. — 1967. — 28 січня. 17 Із звіту керівника делегації УРСР на «ЕКСПО-67», заступника Голови Ради Міністрів України П.Т. Тронька ЦК КПУ про її участь в організації і проведенні Всесвітньої виставки у Монреалі // На скрижалях історії: З історії взаємозв’язків урядових структур і громадських кіл України з українсько-канадською громадою в другій половині 1940–1980-ті роки. Зб. док. та матеріалів. Кн. 1. / Редкол. П.Т. Тронько (голова) та ін. — Київ: Інститут історії України НАН України, 2003. — С. 330–331. 18 Див. зокрема: The Globe and Mail. — Toronto. — 1967. — August, 12. 19 Вол (Волиняк) П. Редактори етнічної преси на ЕКСПО-67 / Петро Волиняк // Нові дні. Універсальний ілюстрований місячник. — Торонто. 1967. — Ч. 210–211. — Липень– серпень. — С. 26. 20 Гомін України. — Торонто. — 1967. — 13 травня. 21 Івахнюк А. «Перекручення подвійного характеру» в СРСР / Антін Івахнюк // Сучасність. — Мюнхен. — 1968. — Лютий. — Ч. 2(59). — С. 97. 22 Із звіту керівника делегації УРСР на «ЕКСПО-67», заступника Голови Ради Міністрів України П.Т. Тронька ЦК КПУ про її участь в організації і проведенні Всесвітньої виставки у Монреалі // На скрижалях історії: З історії взаємозв’язків урядових структур і громадських кіл України з українсько-канадською громадою в другій половині 1940–1980-ті роки. Зб. док. та матеріалів. Кн. 1. / Редкол. П.Т. Тронько (голова) та ін. — Київ: Інститут історії України НАН України, 2003. — С. 330. 23 М. К-ий. На світовій виставці в Монтреалі / Микола Колянківський // Ми і світ. — Ніаґара Фоллс. — 1967. — Ч. 138. — Травень–червень. — С. 40. 24 Правда Украины. — Киев. — 1967. — 22 августа. 25 Известия. — Москва. — 1967. — 17 августа. 26 Верига В. Московський шовінізм на Експо-67 / Василь Верига // Верига В. Слово і чин. Вибрані статті, доповіді, розвідки, життєписи, 1946–1988 / Упорядник і автор передмови М. Литвин. — Львів, 2001. — С. 104. 27 Известия. — Москва. — 1967. — 16 августа. 28 Quebec Chronicle-Telegraph. — Quebec. — 1967. — August, 16. Дискусії про політичний статус Української РСР під час проведення Експо-67… 121 29 Quebec Chronicle-Telegraph. — Quebec. — 1967. — August, 16. 30 Chapitre II. L’échec du fédéralisme // Johnson D. Égalité ou indépendance. — Paris: Les Éditions John Didier, 1968. — P. 49. 31 Chapitre I. Un pays, deux nations // Johnson D. Égalité ou indépendance... — P. 39. 32 Kis T. Le fédéralisme soviétique. Ses particularités typologiques / Theofil Kis. — Ottawa: Éditions de l’Université d’Ottawa, 1973. — P. 93. 33 McRoberts K. Quebec: Social and Political Crisis. — Toronto: McClelland and Stewart, 1988. — Р. 136. 34 Balthazar L. Québec’s International Relations / Louis Balthazar // Québec: State and Society / Ed. by A.-G. Gagnon. — Toronto: Broadview Press, 2004. — P. 465. 35 Гомін України. — Торонто. — 1967. — 26 серпня. 36 Войценко О. Літопис українського життя в Канаді. Том 7. Доба завершених консолідаційних процесів і змагання за конституційне визнання (1960–1969) / Ольга Войценко. — Едмонтон: КІУС, 1986. — С. 387. 37 Гомін України. — Торонто. — 1967. — 26 серпня. 38 Le Devoir. — Montréal. — 1967. — Août, 24. 39 Le Devoir. — Montréal. 1967. — Août, 17. 40 Maksudov S., Taubman W. Russian-Soviet Nationality Policy and Foreign Policy: A Historical Overview of the Linkage Between Them / Sergej Maksudov, William Taubman // The Rise of Nations in the Soviet Union. American Foreign Policy & the Disintegration of the USSR / Ed. by M. Mandelbaum. — New-York: Council on Foreign Relations Press, 1991. — P. 34. 41 Гомін України. — Торонто. — 1967. — 13 травня. 42 Гомін України. — Торонто. — 1967. — 26 серпня. 43 La Presse. — Montréal. — 1967. — Août, 21. 44 Цит. за: Волиняк П. Українські дні на Експо-67 / Петро Волиняк // Нові дні. Універсальний ілюстрований місячник. — Торонто, 1967. — Жовтень. — Ч. 213. — С. 20–21. 45 Канадійський фармер. — Вінніпеґ. 1967. — 7 січня. 46 Рахманний Р. Україна атомного віку... — С. 396. 47 Український тиждень на Експо-67 // Нові дні. Універсальний ілюстрований місяч- ник. — Торонто. — 1967. — Ч. 212. — Вересень. — С. 29–30. 48 Радянська Україна. — Київ. — 1967. — 22 серпня. 49 Канадійський фармер. — Вінніпеґ. — 1967. — 4 березня. 50 Із звіту керівника делегації УРСР на «ЕКСПО-67», заступника Голови Ради Міністрів України П.Т. Тронька ЦК КПУ про її участь в організації і проведенні Всесвітньої виставки у Монреалі // На скрижалях історії: З історії взаємозв’язків урядо- вих структур і громадських кіл України з українсько-канадською громадою в другій половині 1940–1980-ті роки. Зб. док. та матеріалів. Кн. 1. / Редкол. П.Т. Тронько (голова) та ін. — Київ: Інститут історії України НАН України, 2003. — С. 331–332. 51 Гомін України. — Торонто. — 1967. — 2 вересня. 52 Рахманний Р. Україна атомного віку... — С. 401. 53 Le Devoir. — Montréal. — 1967. — Août, 23. Руслан Сіромський 122 54 Волиняк П. Українські дні на Експо-67 / Петро Волиняк // Нові дні. Універсальний ілюстрований місячник. — Торонто, 1967. — Жовтень. — Ч. 213. — С. 21. 55 Там само. — С. 20. 56 Із звіту керівника делегації УРСР на «ЕКСПО-67», заступника Голови Ради Міністрів України П.Т. Тронька ЦК КПУ про її участь в організації і проведенні Всесвітньої виставки у Монреалі // На скрижалях історії: З історії взаємозв’язків урядових структур і громадських кіл України з українсько-канадською громадою в другій половині 1940–1980-ті роки. Зб. док. та матеріалів. Кн. 1. / Редкол. П.Т. Тронько (голова) та ін. — Київ: Інститут історії України НАН України, 2003. — С. 332–333. 57 Волиняк П. Українське національне свято в Канаді / Петро Волиняк // Нові дні. Універсальний ілюстрований місячник. — Торонто. — 1967. — Ч. 212. — Вересень. — С. 1. 58 День України на Монтреальській виставці // Ми і світ. — Ніаґара Фоллс. — 1967. — Ч. 140. — Вересень–жовтень. — С. 73. 59 Ottawa Citizen. — Ottawa. — 1967. — June, 28. 60 Волиняк П. Українські дні на Експо-67 / Петро Волиняк // Нові дні. Універсальний ілюстрований місячник. — Торонто, 1967. — Жовтень. — Ч. 213. — С. 24. 61 Известия. — Москва. — 1967. — 24 августа. 62 Правда Украины. — Киев. — 1967. — 22 августа. 63 Правда Украины. — Киев. — 1967. — 24 августа. В статье освещены отдельные аспекты участия УССР во Всемирной выставке достижений науки и культуры 1967 г. в Монреале (Канада). Проанализированы причины отсутствия украинского павильона, что в свою очередь спровоцировало дискуссию вокруг реального политического статуса республики в составе СССР. Одновременно рассмотрены акции канадских украинцев, направленные на привлечение внимания мирового сообщества к нарушению прав человека в УССР, заключению инакомыс- лящих и проведению политики русификации. Ключевые слова: Экспо-67, Квебек, УССР, права человека, федера- лизм, информационные акции. The article deals with some aspects of Ukrainian SSR’s participation at the World Exhibition of science and culture achievements (1967) in Montreal. The possible reasons of the lack of the Ukrainian pavilion that sparked debate about the real political status of Republic within the USSR are analized. At the same time the actions of Ukrainian Canadians aimed at drawing the attention of the world community to human rights violations in the USSR, imprisonment of dissidents and the policy of Russification are considered Keywords: Expo-67, Quebec, USSR, human rights, federalism, information actions.

Дискусії про політичний статус Української РСР під час проведення Експо-67 у Монреалі

Institution

Ähnliche Einträge