Геополітичні імперські інтереси Росії – загроза незалежності й державному суверенітету народів і країн Східної Європи (на прикладі Угорщини й України)

У статті здійснено порівняльний аналіз подій Угорської революції 1956 року, з одного боку, та Революції Гідності, анексії Криму й розв’язаної Російською Федерацією війни на сході сучасної Української держави, з іншого. Автор наголошує, що в обох випадках держави імперського типу, в середині ХХ ст....

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Datum:2017
1. Verfasser: Лущай, В.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainian
Veröffentlicht: Інститут історії України НАН України 2017
Schriftenreihe:Міжнародні зв’язки України: наукові пошуки і знахідки
Schlagworte:
Online Zugang:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/188604
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Геополітичні імперські інтереси Росії – загроза незалежності й державному суверенітету народів і країн Східної Європи (на прикладі Угорщини й України) / В. Лущай // Міжнародні зв’язки України: наукові пошуки і знахідки: міжвід. зб. наук. пр. — 2017. — Вип. 26. — С. 529-534. — Бібліогр.: 14 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-188604
record_format dspace
spelling irk-123456789-1886042023-03-08T01:27:00Z Геополітичні імперські інтереси Росії – загроза незалежності й державному суверенітету народів і країн Східної Європи (на прикладі Угорщини й України) Лущай, В. Доповіді українських учасників Міжнародного круглого столу до 60-річчя Угорської революції 1956 року на тему:"Угорська революція 1956 року як прояв системної кризи і початок краху прорадянських тоталітарних режимів" (Київ, 21 жовтня 2016 р.) У статті здійснено порівняльний аналіз подій Угорської революції 1956 року, з одного боку, та Революції Гідності, анексії Криму й розв’язаної Російською Федерацією війни на сході сучасної Української держави, з іншого. Автор наголошує, що в обох випадках держави імперського типу, в середині ХХ ст. — СРСР, на початку ХХІ ст. — Російська Федерація, демонструють приклад втручання в справи іншої держави, з широким залученням спецслужб і військових підрозділів. The article carries out a comparative analysis of events of the 1956 Hungarian Revolution, on the one hand, and the Revolution of Dignity, the annexation of the Crimea, the war of occupation being waged by the Russian Federation in the east of modern Ukraine, on the other hand. The author stresses that in both cases the imperial states, in the mid-twentieth century — USSR, in the early twenty-first century — The Russian Federation, demonstrate an example of interfering in the internal governance of the other State, with the broad involvement of secret services and military units. 2017 Article Геополітичні імперські інтереси Росії – загроза незалежності й державному суверенітету народів і країн Східної Європи (на прикладі Угорщини й України) / В. Лущай // Міжнародні зв’язки України: наукові пошуки і знахідки: міжвід. зб. наук. пр. — 2017. — Вип. 26. — С. 529-534. — Бібліогр.: 14 назв. — укр. 2415-7198 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/188604 94(439+477)“1956” uk Міжнародні зв’язки України: наукові пошуки і знахідки Інститут історії України НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Доповіді українських учасників Міжнародного круглого столу до 60-річчя Угорської революції 1956 року на тему:"Угорська революція 1956 року як прояв системної кризи і початок краху прорадянських тоталітарних режимів" (Київ, 21 жовтня 2016 р.)
Доповіді українських учасників Міжнародного круглого столу до 60-річчя Угорської революції 1956 року на тему:"Угорська революція 1956 року як прояв системної кризи і початок краху прорадянських тоталітарних режимів" (Київ, 21 жовтня 2016 р.)
spellingShingle Доповіді українських учасників Міжнародного круглого столу до 60-річчя Угорської революції 1956 року на тему:"Угорська революція 1956 року як прояв системної кризи і початок краху прорадянських тоталітарних режимів" (Київ, 21 жовтня 2016 р.)
Доповіді українських учасників Міжнародного круглого столу до 60-річчя Угорської революції 1956 року на тему:"Угорська революція 1956 року як прояв системної кризи і початок краху прорадянських тоталітарних режимів" (Київ, 21 жовтня 2016 р.)
Лущай, В.
Геополітичні імперські інтереси Росії – загроза незалежності й державному суверенітету народів і країн Східної Європи (на прикладі Угорщини й України)
Міжнародні зв’язки України: наукові пошуки і знахідки
description У статті здійснено порівняльний аналіз подій Угорської революції 1956 року, з одного боку, та Революції Гідності, анексії Криму й розв’язаної Російською Федерацією війни на сході сучасної Української держави, з іншого. Автор наголошує, що в обох випадках держави імперського типу, в середині ХХ ст. — СРСР, на початку ХХІ ст. — Російська Федерація, демонструють приклад втручання в справи іншої держави, з широким залученням спецслужб і військових підрозділів.
format Article
author Лущай, В.
author_facet Лущай, В.
author_sort Лущай, В.
title Геополітичні імперські інтереси Росії – загроза незалежності й державному суверенітету народів і країн Східної Європи (на прикладі Угорщини й України)
title_short Геополітичні імперські інтереси Росії – загроза незалежності й державному суверенітету народів і країн Східної Європи (на прикладі Угорщини й України)
title_full Геополітичні імперські інтереси Росії – загроза незалежності й державному суверенітету народів і країн Східної Європи (на прикладі Угорщини й України)
title_fullStr Геополітичні імперські інтереси Росії – загроза незалежності й державному суверенітету народів і країн Східної Європи (на прикладі Угорщини й України)
title_full_unstemmed Геополітичні імперські інтереси Росії – загроза незалежності й державному суверенітету народів і країн Східної Європи (на прикладі Угорщини й України)
title_sort геополітичні імперські інтереси росії – загроза незалежності й державному суверенітету народів і країн східної європи (на прикладі угорщини й україни)
publisher Інститут історії України НАН України
publishDate 2017
topic_facet Доповіді українських учасників Міжнародного круглого столу до 60-річчя Угорської революції 1956 року на тему:"Угорська революція 1956 року як прояв системної кризи і початок краху прорадянських тоталітарних режимів" (Київ, 21 жовтня 2016 р.)
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/188604
citation_txt Геополітичні імперські інтереси Росії – загроза незалежності й державному суверенітету народів і країн Східної Європи (на прикладі Угорщини й України) / В. Лущай // Міжнародні зв’язки України: наукові пошуки і знахідки: міжвід. зб. наук. пр. — 2017. — Вип. 26. — С. 529-534. — Бібліогр.: 14 назв. — укр.
series Міжнародні зв’язки України: наукові пошуки і знахідки
work_keys_str_mv AT luŝajv geopolítičníímpersʹkíínteresirosíízagrozanezaležnostíjderžavnomusuverenítetunarodívíkraínshídnoíêvropinaprikladíugorŝinijukraíni
first_indexed 2025-07-16T10:43:02Z
last_indexed 2025-07-16T10:43:02Z
_version_ 1837799920895000576
fulltext Геополітичні імперські інтереси Росії… 529 УДК 94(439+477)“1956” Володимир Лущай канд. іст. наук, доц. Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова 03037, Україна, Київ, вул. Освіти, 6 E-mail: iionpu@ukr.net ГЕОПОЛІТИЧНІ ІМПЕРСЬКІ ІНТЕРЕСИ РОСІЇ — ЗАГРОЗА НЕЗАЛЕЖНОСТІ Й ДЕРЖАВНОМУ СУВЕРЕНІТЕТУ НАРОДІВ І КРАЇН СХІДНОЇ ЄВРОПИ (НА ПРИКЛАДІ УГОРЩИНИ Й УКРАЇНИ) У статті здійснено порівняльний аналіз подій Угорської революції 1956 року, з одного боку, та Революції Гідності, анексії Криму й роз- в’язаної Російською Федерацією війни на сході сучасної Української дер- жави, з іншого. Автор наголошує, що в обох випадках держави імпер- ського типу, в середині ХХ ст. — СРСР, на початку ХХІ ст. — Російська Федерація, демонструють приклад втручання в справи іншої держави, з широким залученням спецслужб і військових підрозділів. Ключові слова: Угорщина, Україна, СРСР, Російська Федерація, ре- волюція, політика невтручання держав Європи. Volodymyr Luschaj PhD in History, Associate Professor National Pedagogical Dragomanov University 6, Osvity Street, Kyiv, 03037, Ukraine E-mail: iionpu@ukr.net GEOPOLITICAL IMPERIAL INTERESTS OF RUSSIA AS THE THREAT TO INDEPENDENCE AND STATE SOVEREIGNTY OF EASTERN EUROPE’S PEOPLES AND COUNTRIES (ON THE EXAMPLE OF HUNGARY AND UKRAINE) The article carries out a comparative analysis of events of the 1956 Hungarian Revolution, on the one hand, and the Revolution of Dignity, the annexation of the Crimea, the war of occupation being waged by the Russian Federation in the east of modern Ukraine, on the other hand. The author Володимир Лущай 530 stresses that in both cases the imperial states, in the mid-twentieth century — USSR, in the early twenty-first century — The Russian Federation, demonstrate an example of interfering in the internal governance of the other State, with the broad involvement of secret services and military units. Keywords: Hungary, Ukraine, USSR, Russian Federation, revolution, non- interventionism of European States. Сьогодні ми відзначаємо 60-ту річницю Угорської революції 1956 р. Восени 1956 р. волелюбний угорський народ виступив проти тоталіта- ризму й комуністичної сталінської деспотії, прагнучи широкої демокра- тизації і докорінних змін. Однак іноземне втручання у справи Угорщини, зокрема, комуністичного режиму СРСР, із застосуванням радянських військових підрозділів, дислокованих на території країни, і додатково введених з території СРСР, репресивного апарату угорського комуніс- тичного тоталітарного режиму тощо, зупинило розгортання національно- визвольного руху в Угорщині, втопивши його в крові тисяч борців за справжню Незалежність. Події в Україні, починаючи від кінця 2013 р. й до сьогоднішнього дня, зокрема Революція Гідності, анексія Криму і розв’язана Російською Федерацією війна на Сході нашої держави, також демонструють нам приклад іноземного втручання у справи іншої держави, з широким залу- ченням спецслужб та російських військових підрозділів, нетрадиційних способів ведення війни, політичної практики та засобів досягнення зов- нішньополітичних цілей, що надзвичайно чітко корелюються з подіями шестидесятилітньої давнини в Угорщині. В обох випадках зовнішня агресивна сила — держава імперського типу, в середині ХХ ст. у вигляді СРСР, створеного на основі Росії та приєднаних силою державотворчих етносів у форматі так званих радян- ських республік, на початку ХХІ ст. у вигляді Російської Федерації — спадкоємиці імперського досвіду й буття царської Росії та СРСР, що ще й досі, а за останній період ще більшою мірою оперує імперськими кате- горіями у своїй внутрішній і зовнішній політиці. Аналіз історії Угорської революції 1956 р. та її передумов показує, що фактор СРСР мав ключове значення у розвитку не лише трагічних подій осені 1956 р., але й усієї історії Угорської Республіки від «лівацького» повороту 1947–1948 рр. і до революційних перетворень наприкінці 1980-х рр. Так, з 1949 року в суспільно-політичному житті Угорщини за підтримки СРСР почали домінувати комуністи у вигляді прорадянської Угорської партії трудящих (УПТ). УПТ контролювала апарат влади, си- лові структури, армію і, фактично, правила країною, хоча за результатами виборів у серпні 1947 р., що вже не відображали розстановку сил станом на 1949 р. в Угорщині, мала підтримку менше чверті (23%) загальної Геополітичні імперські інтереси Росії… 531 кількості угорської нації1. Такого результату дозволили досягти маніпу- ляції з реорганізацією Угорського національного фронту незалежності й витіснення з внутрішньополітичного життя країни інших політичних сил, концептуально організовані безальтернативні вибори до Державних збо- рів, ухвалення Конституції радянського зразка, перебудова за радянським прикладом органів місцевої влади в 1950 р., встановлення повного конт- ролю над усіма профспілковими та громадськими організаціями, жорсткі, неймовірні за масштабами, репресії сталінського типу у вигляді «концеп- ційних» та «масових» процесів тощо. За зразком тоталітарного кому- ністичного режиму радянської імперії було реформовано систему дер- жавного управління, судову систему, силові структури, армію, зазнала змін і система освіти та виховання, проведено форсовану індустріалізацію і широкомасштабну колективізацію, встановлено гегемонію однієї ідео- логії і витіснено носіїв інших світоглядів. Державний лад, суспільно- політичне та культурне життя Угорщини набували ознак державного устрою, суспільно-політичного та культурного життя СРСР2. Процеси сталінізації та радянізації Угорщини були інспіровані ззовні, з СРСР, під безпосереднім контролем Й. Сталіна та його оточення3. Завдячуючи підтримці СРСР М. Ракоші побудував в Угорщині тоталі- тарний режим сталінського типу. Подібне втручання і контроль над Угор- щиною чітко проглядається протягом усього періоду 1949–1956 рр., і зокрема, після смерті Й. Сталіна, з початком процесів десталінізації і демократизації суспільно-політичного й соціально-економічного життя Угорщини, після «березневого повороту» 1955 р., після ХХ з’їзду КПРС, із загостренням внутрішньополітичної ситуації в Угорщині восени 1956 р. і нарешті впродовж Угорської революції 1956 р.4 Угорська революція 1956 р. розпочалася 23 жовтня мирною демонст- рацією студентів та інтелігенції у Будапешті, до якої згодом приєдналися представники інших верств населення. Її ключовими, часто й трагічними, віхами стали повалення пам’ятника Сталіну, зрозуміле бажання демонст- рантів рушити до Парламенту, також і до радіостанцїї ім. Л. Кошута з метою зачитати свої справедливі вимоги (а після виступу Е. Герьо захо- пити його там), спроби штурму комплексу будівель радіокомітету, що охоронявся близько п’ятистами озброєних солдат та офіцерів, які засто- сували гранати зі сльозогінним газом, водомети й вогнепальну зброю на ураження. Це був переломний момент Революції, адже на ранок 24 жовтня серед мирного населення загинуло 350 чоловік, декілька сотень було поранено5. Прикметно, що Е. Герьо та ідеолог партії Й. Реваї 23 жовтня заявили кореспонденту «Сабад Неп», що в разі виходу сту- дентів на демонстрацію буде дано наказ стріляти6. Далі народний гнів вилився в захоплення будівель радіостанцїї ім. Л. Кошута, газети «Сабад Неп», вокзалів, аеродрому Фаріхедь, деяких мостів через Дунай, цент- Володимир Лущай 532 ральної телефонної станції, поліцейського управління, складів зброї, зенітних батарей Буди, баз автотранспорту, окремих приміщень казарми «Кіліан» по вулиці Юлеї та інших військових частин7. Залучення вранці 24 жовтня в рамках реалізації секретного плану «Хвиля» частин Особ- ливого корпусу радянських військ, дислокованих в Угорщині, стрі- лецького корпусу Прикарпатського військового округу та механізованої дивізії окремої механізованої армії (ОМА), дислокованої у Румунії проти повсталого угорського народу, що чинив затятий збройний опір пере- важаючим силам радянських військ та сил держбезпеки Угорщини, залу- чення з 27 жовтня нових радянських військових підрозділів на тлі ефе- мерних переговорів про виведення радянських військ, підступний арешт угорського військового керівництва на території військової частини поблизу м. Тьоколь, залучення в рамках операції під кодовою назвою «Вихор» проти угорського національно-визвольного руху 17 бойових дивізій8, повалення легітимного Національного уряду І. Надя та встанов- лення маріонеткового режиму Я. Кадара, ставка на внутрішні прора- дянські антиугорські сили є подіями і «маркерами» одного порядку, що відображають звичну політичну практику радянської влади, генетично успадковану від російського самодержавства, підходи до досягнення зов- нішньо і внутрішньополітичних цілей ціною свободи і незалежності інших народів. Побіжний аналіз розвитку Угорської революції 1956 р. та її приду- шення Радянським Союзом наштовхує на очевидні аналогії з подіями в Україні, починаючи від кінця 2013 р. і до сьогодення. Революція Гідності, що розпочалася з вимог змін у країні нечисленними представниками студентства й громадських діячів, долучення широких суспільних кіл і політичних партій до протестних акцій після застосування надмірної сили проти молоді 30 листопада 2013 р., загибель перших протестувальників 19 січня на вулиці Грушевського і радикалізація настроїв, мирна хода до Парламенту 18 лютого і вбивства, з застосуванням вогнепальної зброї, протестувальників, криваві розстріли 20 лютого корелюються з подіями початку Угорської революції 1956 р. Анексія Криму і війна на Сході України як прояв воєнної агресії імперської Росії, спрямованої проти України як держави й українського народу, за участі діючих військових підрозділів Російської Федерації, із залученням тренованих російських найманців, опорою на проросійські антиукраїнські сили й ставкою на маріонеткові фігури, звичні брудні й ганебні залаштункові підходи й дії російської влади та її маріонеток легко співвідносяться з військовою операцією, спрямованою на повернення в імперське стійло волелюбного угорського народу восени 1956 р. Понад два десятиліття тому розвалився Радянський Союз як держава імперського типу, що поневолювала десятки народів, проте дії сучасної Геополітичні імперські інтереси Росії… 533 імперської Росії як спадкоємиці попередніх царської та радянської ім- перій, спрямовані на завоювання чи зазіхання на незалежність і дер- жавний суверенітет інших країн і народів, агресивна, хижацька експан- сіоністська політика відстоювання економічних власних інтересів за рахунок інших є такими ж за своєю суттю, як і за царату й «совєтів»9. Як висновок, окремо, але також у контексті очевидних аналогій, слід виокремити зовнішній чинник Угорської революції 1956 р. і трагічних подій в Україні протягом останніх трьох років. Суецька криза як зов- нішньополітичне тло каральної воєнної операції, спрямованої на приду- шення Угорської революції 1956 р., політика невтручання держав Європи та світу в справи країни з орбіти СРСР давно в минулому. Відносно анексії Криму та війни на Сході України подібні аналогії викликає гро- мадянська війна в Сирії, що відіграє роль зовнішнього фактору подій в Україні. Незважаючи на заявлену політичну й фінансову підтримку України США та ЄС, з огляду на небажання військового втручання до конфлікту й ненадання Україні летальної зброї, за умов поміркованих санкцій проти Росії і спорадичних спроб окремих країн ЄС, і що най- прикріше — Угорщини, піднімати питання скасування санкцій, з’явля- ються роздуми про готовність, як і шістдесят років тому, пожертвувати країною і народом, лише тепер Україною, її суверенітетом, долею міль- йонів українців заради тимчасових економічних вигід і внутрішньо- політичних преференцій. Не Дай Боже! Слава Україні! —————— 1 Алексеев В.М. Венгрия 56: Прорыв цепи. Москва: Независимая газета, 1996. С.74. 2 Лущай В.І. Угорська революція 1956 року як наслідок загострення суспільно- політичних та соціально-економічних протиріч в Угорщині у 1949–1956 рр. Київ: НПУ, 2003. 221 с. 3 Восточная Европа в документах российских архивов 1944–1953 гг. Т. 2. 1949– 1953 гг. Москва–Новосибирск: «Сибирский хронограф», 1998. 985 c.; Adatok és adalékok a népgazdaság fejlődésének tanulmányozásához 1949-1955. Budapest: Központi Statisztikai Hivatal, 1957. 384 o.; Rainer M.J. Távirat Filippov elvtársnak. Évkönyv 1956. VI. Budapest: 1956-os Intézet, 1998. 106–118 o.; Лущай В.І. Угорська революція 1956 року як наслідок загострення суспільно-політичних та соціально-економічних протиріч в Угорщині у 1949–1956 рр. Київ: НПУ, 2003. 221 с. 4 Венгрия, апрель–октябрь 1956 года. Из архива ЦК КПСС. Исторический архив. 1993. № 4. C. 103–142; Венгрия, октябрь–ноябрь 1956 года. Из архива ЦК КПСС. Исторический архив. 1993. № 5. C. 132–141; «Мы навели порядок в Венгрии…». Как возник режим Кадара? Документы бывшего архива ЦК КПСС, ноябрь 1956 г. Конти- нент. 1995. № 3. С. 210–248; Середа В.Т. Как решались «вопросы Венгрии». Рабочие записи заседаний Президиума ЦК КПСС, июль–ноябрь 1956 г. Исторический архив. 1996. № 2. С. 73–104; Восточная Европа в документах российских архивов 1944–1953 гг. Т. 2. 1949–1953 гг. Москва–Новосибирск: «Сибирский хронограф», 1998. 985 c.; Володимир Лущай 534 “Konzultációk”. Dokumentumok a magyar és a szovjet pártvezetők két moszkvai találko- zójárol 1954–1955-ben. Közli: Rainer M.J., Urbán K. Múltunk. 1992. 4. sz. O. 124–149; Лущай В.І. Угорська революція 1956 року як наслідок загострення суспільно-політичних та соціально-економічних протиріч в Угорщині у 1949–1956 рр. Київ: НПУ, 2003. С. 74– 187. 5 Фейто Ф. Венгерская трагедия или антисоветская социалистическая революция: Перевод с французского. Москва: Издательство «Иностранная литература», 1957. С. 177. 6 Méray T. Nagy Imre élete és halála. Budapest: Bibliotéka Kiadó, 1989. Old. 159–162. 7 Малашенко Е. «Особый корпус в огне Будапешта». Исторический архив. 1993. № 10. С. 27. 8 Карпиченко Н. Кыров А. От плана «Волна» к операции «Вихрь». 1956. Осень в Будапеште. Москва: Март, 1996. С. 90–157; Кыров А.М. Советская карательная акция в Венгрии. (Хроника событий 1956 г. по материалам военного архива.). Конфликты в послевоенном развитии Восточноевропейских стран. Москва: ИПТК «Логос» ВОС, 1997. С. 124. 9 URL: https://www.youtube.com/watch?v=7byQ6poJOzU REFERENCES 1. Adatok és adalékok a népgazdaság fejlődésének tanulmányozásához 1949–1955. (1957). Budapest: Központi Statisztikai Hivatal [in Hungarian]. 2. Alekseev, V.M. (1996). Vengrija 56: Proryv cepi. Moskva: Nezavisimaja gazeta [in Russian]. 3. Fejto, F. (1957). Vengerskaja tragedija ili antisovetskaja socialisticheskaja revoljucija. Moskva: Izdatel'stvo Inostrannaja literature [in Russian]. 4. Karpichenko, N., Kyrov, A. (1996). Ot plana Volna k operacii Vihr'. 1956. Osen' v Budapeshte. Moskva: Mart [in Russian]. 5. Konzultációk. Dokumentumok a magyar és a szovjet pártvezetők két moszkvai találkozójárol 1954–1955-ben. Közli: M.J. Rainer, K. Urbán. (1992). Múltunk, 4, 124–149 [in Hungarian]. 6. Kyrov, A.M. (1997). Sovetskaja karatel'naja akcija v Vengrii. (Hronika sobytij 1956 g. po materialam voennogo arhiva.). Konflikty v poslevoennom razvitii Vostochnoevropejskih stran. Moskva: IPTK Logos VOS [in Russian]. 7. Luschaj, V.I. (2003). Uhors'ka revoliutsiia 1956 roku iak naslidok zahostrennia suspil'no-politychnykh ta sotsial'no-ekonomichnykh protyrich v Uhorschyni u 1949–1956 rr. Kyiv: NPU [in Ukrainian]. 8. Malashenko, E. (1993). Osobyj korpus v ogne Budapeshta. Istoricheskij arhiv, 10, 22– 30 [in Russian]. 9. My naveli porjadok v Vengrii… Kak voznik rezhim Kadara? Dokumenty byvshego arhiva CK KPSS, nojabr' 1956 g. (1995). Kontinent. 1995, 3, 210–248 [in Russian]. 10. Rainer, M.J. Távirat Filippov elvtársnak. Évkönyv 1956. VI. (1998). Budapest: 1956– os Intézet [in Hungarian]. 11. Sereda, V.T. (1996). Kak reshalis' voprosy Vengrii. Rabochie zapisi zasedanij Pre- zidiuma CK KPSS, ijul'–nojabr' 1956 g. Istoricheskij arhiv, 2, 73–104 [in Russian]. 12. Vengrija, aprel'–oktjabr' 1956 goda. Iz arhiva CK KPSS. (1993). Istoricheskij arhiv. 1993, 4, 103–142 [in Russian]. 13. Vengrija, oktjabr'-nojabr' 1956 goda. Iz arhiva CK KPSS. (1993). Istoricheskij arhiv, 5, 132–141 [in Russian]. 14. Vostochnaja Evropa v dokumentah rossijskih arhivov 1944–1953 gg. (Vol. 2). (1998). Moskva-Novosibirsk: Sibirskij hronograf [in Russian].