Генеральне консульство Грузинської Демократичної Республіки в Одесі у 1918-1921 рр.: напрями діяльності, постаті, значення
Метою цієї статті є висвітлення діяльності в Одесі консульства Грузії упродовж 1918–1921 рр. на підставі методології позитивізму. Ця тема вперше ретельно висвітлена нами в історіографії. У результаті дослідження зроблено такі висновки: 1) заснування Грузинського консульства в Одесі зумовлено трив...
Збережено в:
| Дата: | 2017 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут історії України НАН України
2017
|
| Назва видання: | Міжнародні зв’язки України: наукові пошуки і знахідки |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/188610 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Генеральне консульство Грузинської Демократичної Республіки в Одесі у 1918-1921 рр.: напрями діяльності, постаті, значення / О. Музичко // Міжнародні зв’язки України: наукові пошуки і знахідки: міжвід. зб. наук. пр. — 2017. — Вип. 26. — С. 436-447. — Бібліогр.: 42 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-188610 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1886102023-03-08T01:27:04Z Генеральне консульство Грузинської Демократичної Республіки в Одесі у 1918-1921 рр.: напрями діяльності, постаті, значення Музичко, О. Вибрані доповіді учасників Міжнародної наукової конференції "Дипломатичні архіви як історичне джерело" (Одеса,8-10 вересня 2016.) Метою цієї статті є висвітлення діяльності в Одесі консульства Грузії упродовж 1918–1921 рр. на підставі методології позитивізму. Ця тема вперше ретельно висвітлена нами в історіографії. У результаті дослідження зроблено такі висновки: 1) заснування Грузинського консульства в Одесі зумовлено тривалим процесом існування грузинської громади у цьому місті; 2) в існуванні консульства спостерігаються етапи: вересень 1918 — березень 1919 рр. — налагодження роботи консульства, перевага діяльності, спрямованої на транспортне посередництво колишнім солдатам і біженцям та економічне співробітництво; березень–серпень 1919 р. — діяльність в екстремальних умовах комуністичного терору, допомога ув’язненим; вересень 1919 р. — січень 1920 р. — перерва в існуванні консульства, що було закрито прихильниками відновлення Російської імперії; січень 1920 — лютий 1921 р. — робота в Одесі «Особливої економічної місії Грузинської демократичної республіки на Півдні Росії та в Румунії», що фактично було формою діяльності відновленого консульства. The purpose of this paper is to study the activities of the Georgian Consulate in Odessa (1918–1921), based on positivism methodology. This theme is carefully illuminated by us for the first time in historiography. The study made the following conclusions: 1) the foundation of the Georgian Consulate in Odessa was due to the long process of existence of the Georgian community in this city; 2) there were stages in the existence of the Consulate : September 1918 — March 1919 — the establishment of the Consulate, mainly for activities aimed at the transport intermediation for former soldiers and refugees, and economic cooperation; March–August 1919 — the activity in extreme conditions of Communist terror, and assistance to inmates; September 1919 — January 1920 — a break in the existence of the Consulate, which was closed by supporters of the Russian Empire restoration; January 1920 — February 1921 — activity in Odessa of “the Special economic mission of the Georgian democratic Republic”, which was actually a form of activity of recovered Consulat. The Georgian Consulate in 1918–1921 in Odessa laid a solid ideological Foundation for the modern phenomenon — the establishment in 1998 of the Consulate General of Georgia in Odessa, which still operates today. Further Studios of this theme must be unfolded in the direction of expansion of the source base, study of Russian and Georgian archives, private family collections, which primarily should contain valuable sources for additional disclosure of the topic. The practical significance of the results achieved lies in the fact that the study can be used for the contemporary diplomatic service of Ukraine and Georgia, the formation of the policy of historical memory, with the aim of honoring anniversaries of events related to important aspects of the Georgian Consulate’s activity in Odessa. 2017 Article Генеральне консульство Грузинської Демократичної Республіки в Одесі у 1918-1921 рр.: напрями діяльності, постаті, значення / О. Музичко // Міжнародні зв’язки України: наукові пошуки і знахідки: міжвід. зб. наук. пр. — 2017. — Вип. 26. — С. 436-447. — Бібліогр.: 42 назв. — укр. 2415-7198 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/188610 323.15:94(477.7=353.1) uk Міжнародні зв’язки України: наукові пошуки і знахідки Інститут історії України НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Вибрані доповіді учасників Міжнародної наукової конференції "Дипломатичні архіви як історичне джерело" (Одеса,8-10 вересня 2016.) Вибрані доповіді учасників Міжнародної наукової конференції "Дипломатичні архіви як історичне джерело" (Одеса,8-10 вересня 2016.) |
| spellingShingle |
Вибрані доповіді учасників Міжнародної наукової конференції "Дипломатичні архіви як історичне джерело" (Одеса,8-10 вересня 2016.) Вибрані доповіді учасників Міжнародної наукової конференції "Дипломатичні архіви як історичне джерело" (Одеса,8-10 вересня 2016.) Музичко, О. Генеральне консульство Грузинської Демократичної Республіки в Одесі у 1918-1921 рр.: напрями діяльності, постаті, значення Міжнародні зв’язки України: наукові пошуки і знахідки |
| description |
Метою цієї статті є висвітлення діяльності в Одесі консульства
Грузії упродовж 1918–1921 рр. на підставі методології позитивізму. Ця
тема вперше ретельно висвітлена нами в історіографії. У результаті
дослідження зроблено такі висновки: 1) заснування Грузинського консульства в Одесі зумовлено тривалим процесом існування грузинської
громади у цьому місті; 2) в існуванні консульства спостерігаються
етапи: вересень 1918 — березень 1919 рр. — налагодження роботи консульства, перевага діяльності, спрямованої на транспортне посередництво колишнім солдатам і біженцям та економічне співробітництво;
березень–серпень 1919 р. — діяльність в екстремальних умовах комуністичного терору, допомога ув’язненим; вересень 1919 р. — січень 1920 р. — перерва в існуванні консульства, що було закрито прихильниками відновлення Російської імперії; січень 1920 — лютий 1921 р. — робота в Одесі «Особливої економічної місії Грузинської демократичної республіки на
Півдні Росії та в Румунії», що фактично було формою діяльності відновленого консульства. |
| format |
Article |
| author |
Музичко, О. |
| author_facet |
Музичко, О. |
| author_sort |
Музичко, О. |
| title |
Генеральне консульство Грузинської Демократичної Республіки в Одесі у 1918-1921 рр.: напрями діяльності, постаті, значення |
| title_short |
Генеральне консульство Грузинської Демократичної Республіки в Одесі у 1918-1921 рр.: напрями діяльності, постаті, значення |
| title_full |
Генеральне консульство Грузинської Демократичної Республіки в Одесі у 1918-1921 рр.: напрями діяльності, постаті, значення |
| title_fullStr |
Генеральне консульство Грузинської Демократичної Республіки в Одесі у 1918-1921 рр.: напрями діяльності, постаті, значення |
| title_full_unstemmed |
Генеральне консульство Грузинської Демократичної Республіки в Одесі у 1918-1921 рр.: напрями діяльності, постаті, значення |
| title_sort |
генеральне консульство грузинської демократичної республіки в одесі у 1918-1921 рр.: напрями діяльності, постаті, значення |
| publisher |
Інститут історії України НАН України |
| publishDate |
2017 |
| topic_facet |
Вибрані доповіді учасників Міжнародної наукової конференції "Дипломатичні архіви як історичне джерело" (Одеса,8-10 вересня 2016.) |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/188610 |
| citation_txt |
Генеральне консульство Грузинської Демократичної Республіки в Одесі у 1918-1921 рр.: напрями діяльності, постаті, значення / О. Музичко // Міжнародні зв’язки України: наукові пошуки і знахідки: міжвід. зб. наук. пр. — 2017. — Вип. 26. — С. 436-447. — Бібліогр.: 42 назв. — укр. |
| series |
Міжнародні зв’язки України: наукові пошуки і знахідки |
| work_keys_str_mv |
AT muzičkoo generalʹnekonsulʹstvogruzinsʹkoídemokratičnoírespublíkivodesíu19181921rrnaprâmidíâlʹnostípostatíznačennâ |
| first_indexed |
2025-07-16T10:43:31Z |
| last_indexed |
2025-07-16T10:43:31Z |
| _version_ |
1837799951743057920 |
| fulltext |
Олександр Музичко 436
УДК 323.15:94(477.7=353.1)
Олександр Музичко
канд. іст. наук, доц.
Одеський національний університет
імені І. І. Мечникова
65082, Україна, Одеса, вул. Дворянська, 2
E-mail: sandro06@ukr.net
ГЕНЕРАЛЬНЕ КОНСУЛЬСТВО ГРУЗИНСЬКОЇ
ДЕМОКРАТИЧНОЇ РЕСПУБЛІКИ В ОДЕСІ У 1918–1921 рр.:
НАПРЯМКИ ДІЯЛЬНОСТІ, ПОСТАТІ, ЗНАЧЕННЯ
Метою цієї статті є висвітлення діяльності в Одесі консульства
Грузії упродовж 1918–1921 рр. на підставі методології позитивізму. Ця
тема вперше ретельно висвітлена нами в історіографії. У результаті
дослідження зроблено такі висновки: 1) заснування Грузинського кон-
сульства в Одесі зумовлено тривалим процесом існування грузинської
громади у цьому місті; 2) в існуванні консульства спостерігаються
етапи: вересень 1918 — березень 1919 рр. — налагодження роботи кон-
сульства, перевага діяльності, спрямованої на транспортне посеред-
ництво колишнім солдатам і біженцям та економічне співробітництво;
березень–серпень 1919 р. — діяльність в екстремальних умовах комуніс-
тичного терору, допомога ув’язненим; вересень 1919 р. — січень 1920 р. —
перерва в існуванні консульства, що було закрито прихильниками віднов-
лення Російської імперії; січень 1920 — лютий 1921 р. — робота в Одесі
«Особливої економічної місії Грузинської демократичної республіки на
Півдні Росії та в Румунії», що фактично було формою діяльності від-
новленого консульства.
Ключові слова: Одеса, Грузинська демократична республіка, кон-
сульство.
Oleksandr Muzychko
PhD in History, Associate Professor
Odessa I.I. Mechnikov National University
2, Dvorians’ka Street, Odessa, 65082, Ukraine
E-mail: sandro06@ukr.net
Генеральне консульство Грузинської Демократичної Республіки в Одесі у 1918–1920 рр. 437
THE CONSULATE GENERAL OF THE GEORGIAN
DEMOCRATIC REPUBLIC IN ODESSA IN 1918–1921:
MAIN ACTIVITIES, FIGURES, VALUE
The purpose of this paper is to study the activities of the Georgian
Consulate in Odessa (1918–1921), based on positivism methodology. This
theme is carefully illuminated by us for the first time in historiography. The
study made the following conclusions: 1) the foundation of the Georgian
Consulate in Odessa was due to the long process of existence of the Georgian
community in this city; 2) there were stages in the existence of the Consulate :
September 1918 — March 1919 — the establishment of the Consulate, mainly
for activities aimed at the transport intermediation for former soldiers and
refugees, and economic cooperation; March–August 1919 — the activity in
extreme conditions of Communist terror, and assistance to inmates; September
1919 — January 1920 — a break in the existence of the Consulate, which was
closed by supporters of the Russian Empire restoration; January 1920 —
February 1921 — activity in Odessa of “the Special economic mission of the
Georgian democratic Republic”, which was actually a form of activity of
recovered Consulat. The Georgian Consulate in 1918–1921 in Odessa laid a
solid ideological Foundation for the modern phenomenon — the establishment
in 1998 of the Consulate General of Georgia in Odessa, which still operates
today. Further Studios of this theme must be unfolded in the direction of
expansion of the source base, study of Russian and Georgian archives, private
family collections, which primarily should contain valuable sources for
additional disclosure of the topic. The practical significance of the results
achieved lies in the fact that the study can be used for the contemporary
diplomatic service of Ukraine and Georgia, the formation of the policy of
historical memory, with the aim of honoring anniversaries of events related to
important aspects of the Georgian Consulate’s activity in Odessa.
Keywords: Odessa, Georgian democratic Republic, Consulate.
Україну й Грузію пов’язують стабільні тісні та дружні взаємини на
всіх можливих рівнях: соціально-економічному, культурному, духовному,
державно-політичному. Інтегруючим чинником цих відносин була та є
дипломатія. Історія дипломатичних взаємин між Україною та Грузією, на
відміну від згаданих напрямків, є досить недовгою, що пояснюється
тривалими перервами у державотворчому процесі цих країн та народів.
Історія дипломатичних відносин Грузії та України на сьогодні є мало
вивченою, що визначає наукову актуальність заявленої у цій статті теми
дослідження. Історіографічна база нашої теми є вкрай вузькою та обме-
Олександр Музичко 438
жується лише незначними констатуючими згадками1. З іншого боку,
актуальність теми зумовлена й також її громадським звучанням: Україна
та Грузія сьогодні переживають складні часи боротьби за збереження
власного суверенітету в умовах окупації частини своєї території росій-
ським агресором, що підсилює інтерес до історичного досвіду та витоків
сучасного стану. Це зближує обидві держави та підвищує шанси на
успішне подолання ними спільних проблем. Метою цієї статті є до-
слідження діяльності в Одесі консульства Грузії у 1918–1921 рр., спи-
раючись на методологію позитивізму.
26 травня 1918 р. у Грузії проголошено незалежну державу — Гру-
зинську Демократичну республіку. Це створило принципово нові умови
для розвитку грузинської консолідації не лише на території Грузії, але й у
грузинських діаспорних центрах, зокрема, на території Південної
України.
У серпні 1918 р. із Тбілісі до Києва вирушила дипломатична місія
Грузії на чолі з Віктором Васильовичем Тевзая, членом грузинського
парламенту, юристом за освітою. Мета місії полягала у встановленні
дипломатичних, торговельно-економічних та культурних відносин з Ук-
раїнською Народною Республікою. На початку вересня 1918 р. у Києві,
після переговорів з урядом, почало функціонувати дипломатичне пред-
ставництво Грузії. Послом призначений В. Тевзая, його заступником —
Д. Вачейшвілі. В. Тевзая уклав із українським урядом кілька міждер-
жавних договорів політичного та економічного (торгівельного та фінан-
сового) характеру2. Одеса була важливим дипломатичним центром
у зв’язку з регулярним відвідуванням міста іноземними дипломатами.
У липні 1918 р. Одесу відвідав Д. Вачейшвілі3. У лютому 1919 р. про-
їздом із Вінниці у Тбілісі через Одесу проїхало українське посольство в
Грузії з 19 осіб на чолі з Л. Лісняком4.
Перші згадки про плани заснування Грузинського консульства в
Одесі з’явилися в одеській пресі ще на початку липня 1918 р.5 Генеральне
консульство Грузії в Одесі було засновано 11 вересня 1918 р., проте
розгорнуло реальну діяльність від жовтня. Головні завдання консульства
полягали в наданні допомоги військовополоненим грузинам та пред-
ставникам інших національностей, а також у налагодженні торговельних
відносин між Україною та Грузією. У віданні консульства була не лише
Одеса, але й Одеська округа. Тимчасово консульство розмістилось на
етапному грузинському пункті на Польській вулиці, 36. Першою адресою
консульства від листопада 1918 р. по лютий 1919 р. було приміщення на
вулиці Гоголя 15. Від лютого по вересень 1919 р. Грузинське консульство
розташовувалося на вулиці Садова, 4.
Генеральне консульство Грузинської Демократичної Республіки в Одесі у 1918–1920 рр. 439
Виконувачем обов’язків Генерального консула Грузії в Одесі був
призначений випускник юридичного факультету Новоросійського універ-
ситету Овсій Іларіонович Ушверідзе (1884 — близько 1960 р.)7.
Серед інших співробітників консульства у джерелах згадується
В. Жоржоліані та Лука Селівановіч Муджирі. Останній іноді виконував
обов’язки генерального консула. Розпорядженням республіки Грузії при
Грузинському Генеральному консульстві в Одесі у січні 1919 р. було
засновано особливу економічну раду, яка мала керувати всіма справами з
товарообміну з Грузією і транспортуванням вантажу. Економічна рада
видавала довідки і відомості бажаючим налагодити торговельні відно-
сини з Грузією8. Для керівництва цим відділом наприкінці січня 1919 р. з
Києва до Одеси приїхав член економічної ради при Грузинському по-
сольстві Матвій Іванович Скобелєв (1885–1938)9. Він був дуже помітною
фігурою у суспільно-політичному житті Російської імперії початку
ХХ ст., соціал-демократом, учасником революції 1905 p., політичним
емігрантом. З 1912 р. був депутатом четвертої Державної Думи від росій-
ського населення Закавказзя. У травні–вересні 1917 р. був міністром
праці Тимчасового уряду, тісно співпрацював з І.Г. Церетелі. 5 січня
1918 р. на засіданні Установчих Зборів М. Скобелєв як депутат від Закав-
каззя різко засудив комунізм-більшовизм.
На початку березня економічним радником при грузинському кон-
сульстві був призначений вже неодноразово згаданий С. Аваліані10.
У серпні 1919 р. серед співробітників консульства згадується його
перший секретар Г.А. Меферт11. З квітня по серпень 1919 р. до складу
консульства входив уже згаданий В. Тевзая, який очолював грузинську
дипломатичну місію і планував лише проїхати через Одесу, але у зв’язку
зі встановленням влади комуністів, був змушений затриматися у при-
чорноморському місті на чотири місяці. Генеральне консульство Грузії в
Одесі прагнуло налагодити економічні зв’язки між Одесою та Грузією.
З цією метою були усунені формальності на Одеській митниці для товарів
з Грузії12, та отримано дозвіл від британського командування на виве-
зення з Херсонського району для Грузії 100 тис. пудів борошна13.
Вагомими були досягнення Грузинського Генерального консульства в
Одесі у справі захисту прав громадян Грузії. Консульство забезпечувало
всіх бажаючих візами на проїзд до Грузії14. О. Ушверідзе прагнув захис-
тити громадян Грузії від служби в інших арміях, забезпечити транс-
портування тисяч грузинів до себе на Батьківщину, нагодувати й обігріти
тих, хто перебував в Одесі. З цією метою було засновано благодійну
їдальню. Про досягнення консульства свідчить такий конкретний випа-
док. У березні 1919 р. консульство домоглося від Одеської міської управи
видачі грошової допомоги громадянину Грузії, міщанину Кутаїської гу-
Олександр Музичко 440
бернії, члену правоохоронної дружини, Діонісію Белошвілі, який втратив
ліву руку внаслідок збройного зіткнення з бандитами поблизу Одеського
толкучого ринку15.
Велику увагу консульство приділило налагодженню зв’язків між оде-
ситами та населенням Грузії. У лютому 1919 р. до Одеси приїхав пред-
ставник грузинського телеграфного агентства Я.І. Камський, відряджений
для організації телеграфного зв’язку між Грузією та Одесою. Британське
командування Одеси висловило готовність надати для цієї мети лінію
індоєвропейського телеграфу16. Того ж місяця консульство організувало
для зручності одеського товариства та осіб, що проживали на Кавказі,
регулярну пересилку й доставку кореспонденції до Одеси за посеред-
ництва кур’єрів17.
Грузинське консульство не лише прагнуло допомогти громадянам
Грузії всіх національностей, але й громадянам інших держав. У грудні
1918 р. з порту вийшов пароплав «Володимир» з 2 тисячами військово-
полонених грузинів, вірменів та росіян. Цим же пароплавом Грузинське
консульство відправило близько 200 уродженців Туркестану та Сибіру. Їм
було надано все необхідне та забезпечено безкоштовний проїзд заліз-
ницями18.
Особливо важливою була роль Грузинського консульства в період
панування комуністів в Одесі у березні–серпні 1919 р. У місті були
закриті всі консульства, крім Грузинського. Від’їжджаючи, консули по-
клали місію захисту прав усіх громадян іноземних держав на О. Уш-
верідзе як голову консульської ради. В умовах кривавого терору,
О. Ушверідзе та його колегам вдалося врятувати життя багатьох людей
різних національностей. Так, завдяки главі дипломатичної місії і В. Тев-
зая були звільнені професори С. Вілінський, О. Доброклонський, М. Рен-
ненкампф, С. Груздєв, О. Клітін, О. Щербаков та низка відомих судових
діячів. Професор С. Вілінський згадував про О. Ушверідзе: «Ця людина
разів десять на день обходила камери, цікавлячись долею кожного ув’яз-
неного і надаючи найширшу підтримку, домовляючись з можновладцями,
і в результаті дуже багато хто був звільнений»19.
Після вигнання більшовиків О. Ушверідзе влаштував благодійну ви-
ставу в Драматичному театрі, в якій погодились взяти участь Іза Кремер,
Полякова, Полонська, Самбірська, Баратов, Василь Вронський, Залев-
ський, Дніпрова, Селявін, Собольщіков-Самарін, Чернов, Михайло Цесе-
вич, Юровський та інші. Вистава не відбулась у зв’язку з ліквідацією
консульства. Найтісніше з іноземних представників О. Ушверідзе спів-
працював з французьким консулом Лонтьє, пані Гюбір, греком Павліді,
італійцем Бассо, поляком Греком та представником німецького Червоного
Хреста доктором Гюбе.
Генеральне консульство Грузинської Демократичної Республіки в Одесі у 1918–1920 рр. 441
Найбільш гострою наприкінці 1918 р. — на початку 1919 р. була
проблема грузинсько-вірменських відносин у зв’язку з військовим конф-
ліктом між Грузією та Вірменією. Заява Грузинського прес-бюро із
засудженням позиції Вірменії викликала протест вірменського консула в
Одесі20. Однак, вже в лютому 1919 р. взаємини між консульствами обох
держав в Одесі нормалізувалися. У вірменському консульстві відбувся
дипломатичний сніданок для грузинських дипломатів, на якому звучали
виключно примирливі заяви21.
Непросто склалися відносини О. Ушверідзе з азербайджанськими
колегами. У донесенні міністру закордонних справ Азербайджану
М.Ю. Джафарову 12 липня 1919 р. дипломатичний представник Азер-
байджанської Республіки в Україні М.Ю. Везіров згадував про свій візит
до О. Ушверідзе: «Он меня принял очень радушно. Говорили о грузинско-
мусульманской дружбе, об общих интересах и тут же, переступив гра-
ницы официального визита, начали вести деловые разговоры, и я поручил
защиту интересов наших граждан грузинскому консулу… Инициатива в
деле отправки представителей и граждан исходила от грузинского кон-
сульства, ибо они находились в контакте с большевиками, совместно
устанавливали правила и порядок посадки на пароход». Щоправда,
М. Візиров залишився незадоволеним тим, що азербайджанським грома-
дянам довелося довго чекати (кілька годин) відправлення на Батьківщину,
тоді як представників інших держав відправили раніше, і звинуватив
грузинського консула в нетактовності. Відчувається емоційна уперед-
женість цих звинувачень, адже зрозумілим є бажання О. Ушверідзе на-
самперед задовольнити інтереси великих держав, від яких залежала вся
доля Грузії22.
У серпні 1919 р. О. Ушверідзе надіслав ноту від імені грузинського
уряду більшовикам із засудженням їхніх репресій по відношенню до
Грузинського посольства у Москві23.
Єдиною владою, з якою О. Ушверідзе жодним чином не вдалося
домовитися, були російські війська генерала А. Денікіна («білогвар-
дійці»). Вже у березні 1919 р. градоначальник Одеси О. Санніков закрив
Грузинське консульство, але О. Ушверідзе апелював до британського та
французького командування, і права консульства були відновлені. Своє
негативне ставлення до Генерального консульства Грузії та власне країни
лідери цієї військово-політичної сили сформулювали досить чітко.
Градоначальник Одеси генерал М. Шилінг наголосив: «Жодних відносин
з Грузією ми не маємо. Консула їй мати не дозволено». Під час візиту до
Одеси А. Денікін похвалив вірмен за вірність Росії і дорікнув за зраду
грузинам та азербайджанцям24.
Таким чином, 18 серпня 1919 р. М. Шилінг видав наказ про закриття
Генерального консульства Грузії в Одесі. Після цього в одній із провідних
Олександр Музичко 442
одеських газет з’явилась єдина в історії Південної України ХІХ — на
початку ХХ ст. різко антигрузинська стаття зі схваленням вигнання
О. Ушверідзе25. Як приватній особі О. Ушверідзе було дозволено зали-
шитись в Одесі, але він гордо відкинув цю пропозицію. Навіть після
закриття консульства О. Ушверідзе відправив британському комісарові
Закавказзя, міністерству закордонних справ Грузії, А. Денікіну та фран-
цузькому командуванню протест з приводу арешту росіянами грузин-
ського пароплава «Брати Феофанія» та складного становища грузинських
біженців в Одесі26.
11 вересня 1919 р. члени Грузинського консульства разом з близько
200 грузинськими громадянами, серед них 100 військовополонених, які
перебували досі на грузинському етапному пункті, виїхали до Грузії на
спеціально зафрахтованому для них моторно-вітрильному судні. Його
власник у вигляді компенсації отримав право придбати на Кавказі за
нормальними цінами і доставити до Одеси 1500 пудів гасу та масла.
Від’їжджаючи з Одеси, О. Ушверідзе зазначив, що він «не мислить
Одеси, що настільки зацікавлена у взаєминах з Грузією і настільки тісно
пов’язана з нею, без представництва Грузії. Грузія набагато менше заці-
кавлена у постійних взаєминах з Південною Росією, ніж навпаки.
Переважну кількість наших військовополонених ми вже відправили на
Батьківщину. У Грузії величезні запаси гасу, дров, які можна експор-
тувати морем до Одеси, цукрова і мануфактурна промисловість. Іноземна
валюта набагато дешевша в нас, ніж у Одесі. Ми випускаємо гроші тільки
під забезпечення певних природних багатств, марганцева промисловість
обіцяє Грузії незліченні багатства. У нас немає ґрунту для більшовизму,
уряд спирається на широкі верстви населення»27. Ще більш оптиміс-
тичним, але, як показала вся подальша історія, і нереалістичним, було
зауваження В. Тевзая про те, що грузинська та російська демократії легко
знайдуть спільну мову28.
Процедура закриття консульства і від’їзд консула супроводжувались
сплеском позитивних почуттів до Грузії з боку багатьох одеситів.
О. Ушверідзе щодня відвідували численні депутації різних громадських,
національних груп і організацій: від польської колонії на чолі з ксьондзом
Кухарським, вірменської колонії, союзу німців-колоністів Чорномор-
ського краю, місцевої німецької та естонської колоній, Союзу службовців
громадських і державних установ Одеси та Херсонської губернії. В усній
та письмовій формі вони висловлювали подяку за порятунок їхніх спів-
вітчизників, колег, друзів і родичів. Єпископ Олексій дякував «героям
духу — грузинам, кращим братам по вірі» за порятунок священиків від
більшовиків29. Тимчасовий президент французького благодійного товари-
ства Лонтьє від імені французької колонії висловлював подяку О. Ушве-
Генеральне консульство Грузинської Демократичної Республіки в Одесі у 1918–1920 рр. 443
рідзе за те, що він поставився до французьких громадян з терпінням і
дбайливістю: «Грузинський консул і його дійсні співробітники можуть
бути впевнені, що кожен раз, коли моїм співвітчизникам доведеться
говорити про політичні події, свідками яких вони були, імена консула і
його співробітників будуть у всіх на вустах і будуть супроводжуватися
щирою вдячністю, що йде від чистого серця»30. Напередодні від’їзду
членів консульства відбулося вшанування О. Ушверідзе групою одеських
іноземних та місцевих громадських діячів. Вони наголосили на його
заслугах, про які було повідомлено урядам Антанти. Від місцевого фран-
цузького командування О. Ушверідзе отримав листа подяки.
Через три місяці О. Ушверідзе повернувся до Одеси. Його вітали як
діяча, популярного в місцевих громадських, особливо іноземних колах31.
У січні 1920 р. — лютому 1921 р. він очолював «Особливу економічну
місію Грузинської демократичної республіки на Півдні Росії та в Руму-
нії». Членами місії крім О. Ушверідзе були його заступник полковник
Олексій Бахвовіч Хвітія, капітан пароплава «Брати Феофанія» Василь
Максимович Жоржоліані, начальник охорони при місії Лука Селівановіч
Муджирі, Василь Давидович Думбадзе. У жовтні 1920 р. до складу місії
був включений інженер, громадянин Грузії Марк Йосипович Рабинович
та лікар Андрій Іларіонович Ушверідзе, ймовірно, брат Євсея Іларіоно-
вича. Газети також називали членами місії адмірала князя Чавчавадзе та
полковника Чавчавадзе.
В Одесі О. Ушверідзе обговорив питання одесько-грузинського това-
рообміну з градоначальником та британським консулом32. В інтерв’ю він
висловив стурбованість важким становищем грузинських біженців і поло-
нених, які залишилися в Одесі. Він планував просити одного з місцевих
консулів прийняти на себе захист грузинів та відбір бажаючих виїхати до
Грузії33.
О. Ушверідзе та його колеги продовжували виконувати інформаційну
місію. В умовах антигрузинської пропаганди він відкидав звинувачення в
агресивності Грузії, заявляючи, що «ми далекі від агресивності, але будь-
які посягання на нашу незалежність зустрінуть відсіч. Ми проти біль-
шовизму. Їхній шлях лежить до Азії, ми свої погляди звертаємо у бік
Європи. Грузія поверне собі положення брам, що з’єднують Європу з
Азією. Для захисту своєї Батьківщини весь грузинський народ не на
словах, а на ділі, як одна людина піде проти тих, хто зазіхає на нашу
незалежність»34. Також він пообіцяв, що грузинський уряд прихистить
усіх бажаючих представників інтелігенції35.
Головними цілями місії в Одесі було встановлення торговельно-
економічних відносин, захист прав грузинських громадян і повернення
Грузії пароплава «Брати Феофанія», який був затриманий в одеському
Олександр Музичко 444
порту спочатку денікінцями, а потім і більшовиками. О. Ушверідзе писав,
що цей пароплав поглинув стільки коштів і праці грузинських дип-
ломатів, що він втратив матеріальне значення. Однак, «питання принципу
і Державної гідності вимагають, щоб пароплав, який прибув сюди під
нашим прапором, повернувся би під ним же у свій вихідний порт Поті»36.
Проте завдання місії були паралізовані інвазією комуністів до Грузії.
У результаті поїздки членів місії влітку 1920 р. до Харкова та зустрічі там
з Х. Раковським комуністи погодилися на звільнення пароплаву. Більше
того, було прийнято рішення влаштувати урочисті проводи від’їжджа-
ючим на пароплаві грузинським дипломатам. Однак у серпні 1920 р.
більшовики знову вдалися до репресивних дій: припинили визнавати
грузинське громадянство, громадяни Грузії почали призиватися на вій-
ськову службу, нести трудову повинність, їм забороняли повертатися до
Грузії. І все ж останній виявлений документ від 28 лютого 1921 р. про
діяльність грузинської місії в Одесі свідчить про те, що О. Ушверідзе і
його товаришам навіть за таких складних умов вдалося домогтися по-
вернення консульської будівлі на Садовій вулиці. Після укладення мир-
ного договору між Грузією та УРСР О. Ушверідзе просив дозволу на
підняття грузинського прапору над цією будівлею. Безумовно, ці успіхи
були зведені нанівець після комуністичної окупації Грузії.
Існування грузинського консульства у 1918–1921 роках в Одесі закла-
ло міцні ідеологічно-символічні основи під вже модерне аналогічне яви-
ще — заснування у 1998 р. новітнього Генерального консульства Грузії в
Одесі.
Хоча в тогочасній пресі відкриття консульства сприймалось як абсо-
лютно новий факт в історії українсько-грузинських відносин, фактично
цей акт був відновленням Грузинського консульства та місії в Одесі
1918–1921 років. Справу О. Ушверідзе гідно продовжили грузинські
консули в Одесі Тенгіз Сергійович Джанджгава, Георгій Давидович
Дзнеладзе, Георгій Ревазович Джапарідзе, Зураб Сергійович Маршанія,
Зураб Георгійович Квачадзе, Теймураз Тимурович Нішніанідзе, Манучар
Борисович Цоцонава. Не слід забувати і про факт існування у 2002–2011
роках Почесного консульства Грузії в Ялті на чолі з директором Ялтин-
ського відділення Кримської державної філармонії, заслуженим праців-
ником культури України та Грузії, лауреатом Державної премії АРК,
почесним громадянином Криму Елгуджа Григоровичем Кепуладзе.
Отже, заснування Грузинського консульства в Одесі було зумовлено
тривалим процесом існування грузинської громади у цьому місті, сим-
волом чого було призначення одесита О. Ушверідзе генеральним консу-
лом; в існуванні консульства спостерігаються етапи: вересень 1918 р. —
березень 1919 р. — налагодження роботи консульства, перевага діяль-
Генеральне консульство Грузинської Демократичної Республіки в Одесі у 1918–1920 рр. 445
ності, спрямованої на транспортне посередництво колишнім солдатам і
біженцям та економічне співробітництво; березень–серпень 1919 р. —
діяльність в екстремальних умовах комуністичного терору, допомога
ув’язненим; вересень 1919 р. — січень 1920 р. — перерва в існуванні
консульства, що було закрито прихильниками відновлення Російської
імперії; січень 1920 р. — лютий 1921 р. — робота в Одесі «Особливої
економічної місії Грузинської демократичної республіки на Півдні Росії
та в Румунії», що фактично було формою діяльності відновленого кон-
сульства. Подальші студії цієї теми мають розгортатися в напрямку
розширення джерельної бази, вивчення російських та грузинських архіво-
сховищ, приватних, родинних зібрань, де передусім мають міститися
цінні джерела для додаткового розкриття теми.
——————
1 Киладзе С. Украина — Грузия. Неизвестные страницы истории дипломатии.
Хроніка – 2000: Укр. культорол. альм.: Україна. Грузія. Київ, 2002. Вип. 47–48. URL:
http://i023.radikal.ru/0907/09/0281dcbf0936t.jpg; Заруда Т.В. Зовнішньополітична діяль-
ність уряду Української Держави. 1918 рік: дис. ... док. іст. наук: 07. 00. 02. Київ, 1995.
189 с.; Матвієнко В.М. Українська дипломатія 1917–1921 років: на теренах постім-
перської Росії. Київ, 2002. 397 с.
2 Бежуашвілі А. Україна і Грузія: дипломатичні відносини 1918–1920 років. Хроніка –
2000–2002. Вип. 47–48. C. 20–24.
3 Что происходит на Кавказе. Одесские новости. 1918. 9 июля.
4 Украинская дипломатическая миссия в Грузию. Одесский листок. 1919. 8 февраля.
5 Грузинские консульства на Украине. Одесские новости. 1918. 4 июля.
6 Генеральное консульство Грузии в Одессе. Одесский листок. 1918. 17 сентября;
В Грузинском консульстве. Одесский листок. 1918. 4 октября.
7 Грузинский консул в Одессе. Одесские новости. 1918. 8 октября. Див. більше
біографічних фактів про О.І. Ушверідзе у нашій статті: Музичко О. Перший грузинський
консул в Одесі Овсій Іларіонович Ушверідзе: толерантність як принцип дипломатії.
Південний Захід. Одесика. Вип. 21. 2016. С. 224–241.
8 Товарообмен с Грузией. Одесский листок. 1919. 11 января.
9 Приезд М.И. Скобелева. Одесский листок. 1919. 25 января.
10 В грузинском консульстве. Одесский листок. 1919. 9 марта.
11 Защита инстересов иностранцев. Одесский листок. 1919. 15 августа.
12 Торговые отношения между Грузией и Украиной. Одесский листок. 1918. 24 сен-
тября.
13 Мука для Грузии. Одесские новости. 1919. 29 января.
14 Учет военнообязанных и не-украинцы. Одесские новости. 1918. 31 октября;
Отъезд военнослужащих, уроженцев Кавказа. Одесские новости. 1918. 21 декабря; Въезд
в Грузию. Одесские новости. 1919. 26 января; В Грузинском консульстве. Одесские
новости. 1919. 20, 30 августа.
15 Державний архів Одеської області (далі — ДАОО), ф. 16, оп. 95, спр. 377.
16 Телеграфная связь с Грузией. Одесский листок. 1919. 6 февраля.
17 Корреспонденция на Кавказ. Одесские новости. 1919. 15 февраля.
Олександр Музичко 446
18 От грузинского консульства и миссии Армении. Одесские новости. 1918.
29 декабря.
19 Одесский листок. 1919. сентября.
20 Правда об армяно-грузинском конфликте. Пресс-бюро при грузинском кон-
сульстве в Одессе. Одесские новости. 1919. 18 января; Протест армянского консула.
Одесские новости. 1919. 22 января.
21 Армяно-грузинские взаимоотношения. Одесские новости. 1919. 1 февраля.
22 Азербайджанская Демократическая Республика. Внешняя политика. (Документы
и материалы). Баку, 1998. С. 250.
23 Нота грузинского правительсва Совнаркому. Одесский листок. 1919. 15 августа.
24 Беседа с генералом И.Н. Шиллингом. Одесский листок. 1919. 5 сентября; Дени-
кин в Одессе. Одесские новости. 1919. 26 ноября.
25 Бенони Н.С. Грузинская «виза». Южное слово. 1919. 4 сентября.
26 Протест грузинского консула. Одесские новости. 1919. 30 августа.
27 К ликвидации грузинского консульства. Одесские новости. 1919. 23 августа.
28 Положение Грузии. Одесский листок. 1919. 29 августа.
29 Благодарность епископа. Одесские новости. 1919. 23 августа.
30 Одесские новости. 1919. 24 августа.
31 Грузия и нынешний момент. Одесские новости. 1920. 14 января.
32 Грузинский консул Ушверидзе у генерала И.Н. Шиллинга. Одесские новости.
1920. 17 января.
33 Грузия и нынешний момент. Одесские новости. 1920. 14 января; Ушверидзе Е.
Грузинская миссия в порту. Одесские новости. 1920. 21 января.
34 Грузия против большевиков. Одесский листок. 1920. 24 января; Грузия и нынеш-
ний момент. Одесские новости. 1920. 14 января.
35 Гостеприимство Грузии. Одесские новости. 1920. 21 января.
36 ДАОО, ф. Р-599, оп. 3, спр. 2.
REFERENCES
1. Armyano-gruzinskie vzaimootnosheniya. (1919). Odesskie novosti, 1 fevralya [in
Russian].
2. Azerbajdzhanskaya Demokraticheskaya Respublika. Vneshnyaya politika. (Dokumenty
i materialy). (1998). Baku [in Russian].
3. Benoni, N.S. (1919). Gruzinskaya viza. Yuzhnoe slovo, 4 sentyabrya [in Russian].
4. Beseda s generalom I.N. Shillingom. (1919). Odesskij listok, 5 sentyabrya [in
Russian].
5. Blagodarnost' episkopa. (1919). Odesskie novosti, 23 avgusta [in Russian].
6. Chto proisxodit na Kavkaze. (1918). Odesskie novosti, 9 iyulya [in Russian].
7. Denikin v Odesse. (1919). Odesskie novosti, 26 noyabrya [in Russian].
8. General'noe konsul'stvo Gruzii v Odesse. (1918). Odesskij listok, 17 sentyabrya [in
Russian].
9. Gostepriimstvo Gruzii. (1920). Odesskie novosti, 21 yanvarya [in Russian].
10. Gruzinskie konsul'stva na Ukraine. (1918). Odesskie novosti, 4 iyulya [in Russian].
11. Gruzinskij konsul Ushveridze u generala I.N. Shillinga. (1920). Odesskie novosti, 17
yanvarya [in Russian].
12. Gruzinskij konsul v Odesse. (1918). Odesskie novosti, 8 oktyabrya [in Russian].
13. Gruziya i nyneshnij moment. (1920). Odesskie novosti, 14 yanvarya [in Russian].
14. Gruziya protiv bol'shevikov. (1920). Odesskij listok, 24 yanvarya [in Russian].
Генеральне консульство Грузинської Демократичної Республіки в Одесі у 1918–1920 рр. 447
15. Kilidze S. (2002). Ukraina — Gruziya. Neizvestnye stranicy istorii diplomatii.
Khronika 2000: Ukr. kul'torol. al'm.: Ukraїna. Gruzіya. Kyiv [in Russian].
16. K likvidacii gruzinskogo konsul'stva. (1919). Odesskie novosti, 23 avgusta [in
Russian].
17. Korrespondenciya na Kavkaz. (1919). Odesskie novosti, 15 fevralya [in Russian].
18. Matviienko, V.M. (2002). Ukrains'ka dyplomatiia 1917–1921 rokiv: na terenakh
postimpers'koi Rosii. Kyiv [in Ukrainian].
19. Muka dlya Gruzii (1919). Odesskie novosti, 29 yanvarya [in Russian].
20. Muzychko, O. (2016). Pershij gruzins'kij konsul v Odesі Ovsіj Іlarіonovich Ushve-
rіdze: tolerantnіst' yak princip diplomatіi. Pіvdennij Zaxіd. Odesyka, 21, 224–241 [in
Ukrainian].
21. Nota gruzinskogo pravitel'sva Sovnarkomu. (1919). Odesskij listok, 15 avgusta [in
Russian].
22. Odesskie novosti. (1919). 24 avgusta [in Russian].
23. Odesskij listok. (1919). 4 sentyabrya [in Russian].
24. Ot gruzinskogo konsul'stva i missii Armenii. (1918). Odesskie novosti, 29 dekabrya
[in Russian].
25. Ot"ezd voennosluzhashhix, urozhencev Kavkaza. (1918). Odesskie novosti,
21 dekabrya [in Russian].
26. Polozhenie Gruzii. (1919). Odesskij listok, 29 avgusta [in Russian].
27. Pravda ob armyano-gruzinskom konflikte. Press-byuro pri gruzinskom konsul'stve v
Odesse. (1919). Odesskie novosti, 18 yanvarya [in Russian].
28. Priezd M.I. (1919). Skobeleva. Odesskij listok, 25 yanvarya [in Russian].
29. Protest armyanskogo konsula. (1919). Odesskie novosti, 22 yanvarya [in Russian].
30. Protest gruzinskogo konsula. (1919). Odesskie novosti, 30 avgusta [in Russian].
31. Telegrafnaya svyaz' s Gruziej. (1919). Odesskij listok, 6 fevralya [in Russian].
32. Torgovye otnosheniya mezhdu Gruziej i Ukrainoj. (1918). Odesskij listok. 24 sen-
tyabrya [in Russian].
33. Tovaroobmen s Gruziej. (1919). Odesskij listok, 11 yanvarya [in Russian].
34. Uchet voennoobyazannyx i ne-ukraincy. (1918). Odesskie novosti, 31 oktyabrya [in
Russian].
35. Ukrainskaya diplomaticheskaya missiya v Gruziyu. (1919). Odesskij listok, 18 fev-
ralya [in Russian].
36. Ushveridze, E. (1920). Gruzinskaya missiya. V portu. Odesskie novosti, 21 yanvarya
[in Russian].
37. V Gruzinskom konsul'stve. (1919). Odesskie novosti, 20, 30 avgusta [in Russian].
38. V Gruzinskom konsul'stve. (1918). Odesskij listok, 4 oktyabrya [in Russian].
39. V gruzinskom konsul'stve. (1919). Odesskij listok, 9 marta [in Russian].
40. V’ezd v Gruziyu. (1919). Odesskie novosti, 26 yanvarya [in Russian].
41. Zaruda, T.V. (1995). Zovnishn'opolitychna diial'nist' uriadu Ukrains'koi Derzhavy.
1918 rik. Ph.D. thesis. Kyiv [in Ukrainian].
42. Zashhita insteresov inostrancev. (1919). Odesskij listok, 15 avgusta [in Russian].
|