Спроби налагодження польсько-українського діалогу міжвоєнного періоду: сподівання та реалії
У статті представлено та переосмислено спроби налагодження польсько-українського діалогу міжвоєнного двадцятиріччя у Другій Речі Посполитій. Зроблено висновок, що за роки панування на західноукраїнських землях польська влада так і не спромоглася виробити якусь цілісну програму розв’язання «украї...
Збережено в:
| Дата: | 2020 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут історії України НАН України
2020
|
| Назва видання: | Міжнародні зв’язки України: наукові пошуки і знахідки |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/188779 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Спроби налагодження польсько-українського діалогу міжвоєнного періоду: сподівання та реалії / Ю. Вялова // Міжнародні зв’язки України: наукові пошуки і знахідки: міжвід. зб. наук. пр. — 2020. — Вип. 29. — С. 60-81. — Бібліогр.: 69 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| Резюме: | У статті представлено та переосмислено спроби налагодження
польсько-українського діалогу міжвоєнного двадцятиріччя у Другій Речі Посполитій.
Зроблено висновок, що за роки панування на західноукраїнських
землях польська влада так і не спромоглася виробити якусь цілісну
програму розв’язання «українського питання», натомість намагаючись
насильницькими методами зламати опір українців. Загалом уся національна політика Польської держави міжвоєнного періоду характеризувалася невизначеністю, половинчастими рішеннями та несправедливими й жорстокими дискримінаційними заходами стосовно українців.
З українського боку конструктивний діалог ускладнювала також пропаганда радикальних сил, які проголошували, що немає потреби шукати
компромісу з поляками, а будь-які спроби порозуміння характеризували як
«національну зраду». Національний екстремізм з обох сторін зумовлював
подальше загострення стосунків, що вибухнуло, зокрема, Волинською
трагедією 1943 р. У підсумку це призвело до радикалізації українського
національного руху, послаблення Польської держави і згодом коштувало
обом народам численних жертв унаслідок силового придушення національного розвитку українців і поляків, що тривало десятки років.
Водночас, існує багато прикладів польсько-української співпраці інтелектуальних еліт міжвоєнного періоду, які не лише спостерігали та констатували, але і здійснювали практичні кроки в цьому напрямі. |
|---|