Вплив дріжджового манану на проростання насіння м΄якої озимої пшениці

Досліджено вплив різних концентрацій дріжджового манану (ДМ) із Candida maltosa та його композицій з поверхнево-активними речовинами (ПАР) на енергію проростання насіння, довжину пагонів і корінців. Проаналізовано відмінності у показниках росту проростків, оброблених еліситором у різних концентрація...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Datum:2009
Hauptverfasser: Чугункова, Т.В., Коваленко, О.Г.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainian
Veröffentlicht: Українське товариство генетиків і селекціонерів ім. М.І. Вавилова 2009
Schriftenreihe:Вісник Українського товариства генетиків і селекціонерів
Schlagworte:
Online Zugang:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/18888
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Вплив дріжджового манану на проростання насіння м΄якої озимої пшениці / Т.В. Чугункова, О.Г. Коваленко // Вісник Українського товариства генетиків і селекціонерів. — 2009. — Т. 7, № 1. — С. 108-113. — Бібліогр.: 13 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-18888
record_format dspace
spelling irk-123456789-188882013-02-13T02:46:34Z Вплив дріжджового манану на проростання насіння м΄якої озимої пшениці Чугункова, Т.В. Коваленко, О.Г. Оригінальні статті Досліджено вплив різних концентрацій дріжджового манану (ДМ) із Candida maltosa та його композицій з поверхнево-активними речовинами (ПАР) на енергію проростання насіння, довжину пагонів і корінців. Проаналізовано відмінності у показниках росту проростків, оброблених еліситором у різних концентраціях, порівняно з контролем. Виявлено оригінальні залежності росту коренів і пагонів від концентрації ДМ за наявності емульгатора в розчинах при обробці насіння пшениці протягом 24 год. Исследовано влияние различных концентраций дрожжевого маннана из Candida maltosa и его композиций с поверхностно-активными веществами на энергию прорастания семян, длину побегов и корешков. Проанализированы отличия в показателях роста проростков, обработанных элиситором в разных концентрациях, в сравнении с контролем. Выявлены оригинальные закономерности роста корней и побегов в зависимости от концентрации дрожжевого маннана в присутствии эмульгатора при обработке семян пшеницы в течение 24 часов. Influence of various concentration mannan from Candida maltosa and its compositions with surface-active substances on the seed germination, length of roots and shoots has been investigated. Original regularity of roots and shoots growth depend of different concentration of mannan with surface-active substances at long time of seed processing (24 hours) were revealed. 2009 Article Вплив дріжджового манану на проростання насіння м΄якої озимої пшениці / Т.В. Чугункова, О.Г. Коваленко // Вісник Українського товариства генетиків і селекціонерів. — 2009. — Т. 7, № 1. — С. 108-113. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. 1810-7834 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/18888 581.1.633 uk Вісник Українського товариства генетиків і селекціонерів Українське товариство генетиків і селекціонерів ім. М.І. Вавилова
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Оригінальні статті
Оригінальні статті
spellingShingle Оригінальні статті
Оригінальні статті
Чугункова, Т.В.
Коваленко, О.Г.
Вплив дріжджового манану на проростання насіння м΄якої озимої пшениці
Вісник Українського товариства генетиків і селекціонерів
description Досліджено вплив різних концентрацій дріжджового манану (ДМ) із Candida maltosa та його композицій з поверхнево-активними речовинами (ПАР) на енергію проростання насіння, довжину пагонів і корінців. Проаналізовано відмінності у показниках росту проростків, оброблених еліситором у різних концентраціях, порівняно з контролем. Виявлено оригінальні залежності росту коренів і пагонів від концентрації ДМ за наявності емульгатора в розчинах при обробці насіння пшениці протягом 24 год.
format Article
author Чугункова, Т.В.
Коваленко, О.Г.
author_facet Чугункова, Т.В.
Коваленко, О.Г.
author_sort Чугункова, Т.В.
title Вплив дріжджового манану на проростання насіння м΄якої озимої пшениці
title_short Вплив дріжджового манану на проростання насіння м΄якої озимої пшениці
title_full Вплив дріжджового манану на проростання насіння м΄якої озимої пшениці
title_fullStr Вплив дріжджового манану на проростання насіння м΄якої озимої пшениці
title_full_unstemmed Вплив дріжджового манану на проростання насіння м΄якої озимої пшениці
title_sort вплив дріжджового манану на проростання насіння м΄якої озимої пшениці
publisher Українське товариство генетиків і селекціонерів ім. М.І. Вавилова
publishDate 2009
topic_facet Оригінальні статті
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/18888
citation_txt Вплив дріжджового манану на проростання насіння м΄якої озимої пшениці / Т.В. Чугункова, О.Г. Коваленко // Вісник Українського товариства генетиків і селекціонерів. — 2009. — Т. 7, № 1. — С. 108-113. — Бібліогр.: 13 назв. — укр.
series Вісник Українського товариства генетиків і селекціонерів
work_keys_str_mv AT čugunkovatv vplivdríždžovogomananunaprorostannânasínnâmâkoíozimoípšenicí
AT kovalenkoog vplivdríždžovogomananunaprorostannânasínnâmâkoíozimoípšenicí
first_indexed 2025-07-02T19:49:11Z
last_indexed 2025-07-02T19:49:11Z
_version_ 1836565924006592512
fulltext 108 ISSN 1810�7834. Вісн. Укр. тов�ва генетиків і селекціонерів. 2009, том 7, № 1 УДК 581.1.633 ВПЛИВ ДРІЖДЖОВОГО МАНАНУ НА ПРОРОСТАННЯ НАСІННЯ М’ЯКОЇ ОЗИМОЇ ПШЕНИЦІ Т.В. ЧУГУНКОВА1, О.Г. КОВАЛЕНКО2 1Інститут фізіології рослин і генетики НАН України, Україна, 03022, Київ, вул. Васильківська, 31/17 2Інститут мікробіології і вірусології НАН України, Україна, 03680, Київ, вул. акад. Заболотного, 154 e&mail: dubrovny@ukr.net Досліджено вплив різних концентрацій дріжджового манану (ДМ) із Candida maltosa та його композицій з поверхнево�активними речовинами (ПАР) на енергію проростання насіння, довжину пагонів і корінців. Проаналізовано відмінності у показниках росту проростків, оброблених еліситором у різних концентраціях, порівняно з контролем. Виявлено оригінальні залежності рос� ту коренів і пагонів від концентрації ДМ за наявності емульгатора в розчинах при обробці насіння пшениці протягом 24 год. Ключові слова: Candida maltosa, манан, поверхнево�активні речовини, ростові процеси, корінці, проростки, озима м’яка пшениця. Вступ. Однією із проблем рослинництва є пошук нових екологічно безпечних засобів захисту рослин. Такими речовинами можуть бути хімічні та природні сполуки — еліситори, що характеризуються здатні& стю індукувати захисні реакції рослин проти фітопатогенів [1 — 4]. На основі теоретичних розробок і експериментальних досліджень виявля& ються найактивніші речовини та їхні ефективні концентрації, що запус& кають каскад захисних реакцій рослин у відповідь на проникнення фіто& патогенів. Вивчається вплив еліситорів різної природи на молекуляр& но&біологічні, біохімічні, морфологічні та фізіологічні зміни в досліджу& ваних рослинах [5, 6]. Було встановлено, що крім захисних функцій, елі& ситори виявляють рістрегулюючу активність, стимулюють розвиток рос& лин та впливають на збільшення їхньої продуктивності [7, 8]. Так, вияв& лено позитивний вплив хітозану на ріст коренів і пагонів різних видів рослин, у тому числі кількох хлібних злаків [9]. Він виявляє позитивну дію на міцність стебла, його потовщення, чим запобігає виляганню рос& лин, сприяє росту кореневої системи. На сьогодні створено цілий ряд комплексних препаратів, які викори& стовуються для захисту рослин від хвороб, стимулюють ріст рослин на різних етапах онтогенезу, підвищують врожайність культур [10]. Для цього проводять передпосівну обробку насіння препаратами — еліси& торами, використовуючи композиції з різноманітними поверхнево&ак& тивними речовинами, що мають захисну дію. © Т.В. ЧУГУНКОВА, О.Г. КОВАЛЕНКО, 2009 109ISSN 1810�7834. Вісн. Укр. тов�ва генетиків і селекціонерів. 2009, том 7, № 1 Вплив дріжджового манану на проростання насіння м’якої озимої пшениці Достатньо вивченими біогенними еліситорами, поряд з такими як хітин, хітозан, вважаються глікополімери фітопатогенів — екзополісахариди, які є специфічними модуляторами захис& них реакцій у рослин. До природних еліситорів, які можна використовувати для оздоровлення рослинного матері& алу та захисту його від хвороб, нале& жать і продукти метаболізму епіфітних мікроорганізмів, зокрема дріжджові полісахариди окремо і в поєднанні зі специфічними синтетичними препара& тами — інгібіторами репродукції вірусів [11]. Відомо, що захисна дія полісаха& ридів підсилюється в присутності по& верхнево&активних речовин, зокрема тих, що знаходяться в складі емульга& тора Е 30 [12]. Слід зазначити, що вплив дріжджових полісахаридів, які характеризуються антивірусною актив& ністю, та різних композицій на їхній ос& нові, на процеси росту і розвитку рос& лин, починаючи з періоду проростан& ня насіння, є недостатньо дослідже& ним. В зв’язку з цим, завданням нашої роботи було вивчення впливу дріжджо& вого манану окремо та в композиції з поверхнево&активною речовиною на проростання насіння озимої м’якої пшениці. Матеріали і методи Матеріалом досліджень був сорт м’якої озимої пшениці Колумбія, отри& маний в Інституті фізіології рослин і ге& нетики НАН України. Як еліситор вико& ристовували дріжджовий манан, виді& лений із Candida maltosa за оригіналь& ною методикою [13]. Для підсилення дії екзополісахариду застосовували емульгатор Е 30. Насіння пшениці вит& римували у розчинах протягом 8 та 24 годин. Використовували такі варіанти обробки: 1 — ДМ в концентрації 500 мг/л; 2 — ДМ (500 мг/л) в комплексі з Е 30 (100 мг/л); 3 — ДМ в концентрації 1000 мг/л; 4 — ДМ (1000 мг/л) в комплексі з Е 30(100 мг/л); 5 — контроль (дисти& льована вода). Всі досліди, пов’язані з пророщуванням насіння, проводили у кюветах (по 100 насінин у кожній) у чо& тирьох повторностях. Через 24 год виз& начали енергію проростання, а на дру& гу, третю та десяту добу вимірювали довжину пагонів та корінців. Абсолютну швидкість росту визна& чали за стандартною формулою : 2 1 2 1 W W K t t − = − , де W1 — початкова; W2 — кінцева дов& жина у мм; t1 — початкова; t2 — кінцева доба виміру. Результати та обговорення Енергія проростання насіння, дов& жина корінців та пагонів на початкових етапах онтогенезу є досить важливими показниками, які можуть свідчити про швидкість процесів диференціації клітин та особливості внутрішньоклі& тинних метаболічних процесів. Еліси& тори, які є біологічно активними речо& винами, впливають на організм у неве& ликих дозах. Ці біополімери активують у рослин захисні реакції, крім того, відомо, що вони беруть участь у регу& ляції процесів росту і розвитку. У зв’яз& ку з цим, проаналізовано вплив різних концентрацій дріжджового манану ок& ремо та в комплексі з поверхнево&ак& тивною речовиною емульгатором Е 30 на різні етапи проростання насіння озимої м’якої пшениці при різних екс& позиціях діючих речовин. З даних, наведених у таблиці 1, які відображають ростові процеси при 8&годинній обробці насіння, можна зробити висновок про певний вплив як концентрації манану, так і наявності у 110 ISSN 1810�7834. Вісн. Укр. тов�ва генетиків і селекціонерів. 2009, том 7, № 1 Т.В. Чугункова, О.Г. Коваленко розчинах емульгатору на енергію про& ростання насіння. У варіантах з емуль& гатором через 1 добу наклюнулось на 2,6–4,4 % насіння менше порівняно з контролем і менше, ніж при обробці чистим мананом. Виявлено позитивний вплив ДМ без емульгатора на довжину триденних корінців і проростків. Вона в середньо& му була більшою, ніж в контролі, а дос& товірно відрізнялась від нього при кон& центрації ДМ — 1000 мг/л . Оскільки збільшення часу безпосе& реднього контакту з еліситорами та іншими діючими речовинами може певним чином впливати на ростові про& цеси, друга група експериментів була проведена при обробці насіння розчи& нами аналогічного складу протягом 24 годин. Результати вимірів довжини корінців через дві та десять діб від по& чатку проростання засвідчили про пев& ну перевагу початкових ростових про& цесів у обробленого насіння порівняно з контролем (табл. 2). Через 2 доби довжина корінців у експериментальних варіантах на 10 — 20 % перевищувала контроль. При цьому найбільшу довжи& ну мали корінці у варіанті з обробкою ДМ — 1000 мг/л. Дещо іншу картину спостерігали че& рез 10 діб після початку проростання. При загальній позитивній динаміці ро& сту коренів у варіантах № 1 — 4 , у варі& анті № 3 (ДМ — 1000 мг/л) спостеріга& ли достовірне зменшення середньої довжини первинних корінців (55,8 мм) порівняно з контролем (72,1 мм). Най& більшу довжину коренів (102,3 мм) ви& явлено при обробці насіння мананом у тій же концентрації з додаванням емульгатора. Між варіантами № 1 і 2, де дріжджо& вий манан був використаний у концен& трації 500 мг/л, на 10 добу суттєвих розбіжностей не було. За довжиною Таблиця 1. Вплив дріжджового манану на проростання насіння озимої пшениці сорту Ко& лумбія (час обробки 8 год.) Довжина через три доби (мм):№ з/п Варіанти обробки Енергія проростання, % корінців пагонів 1 ДМ – 500 мг/л 95,6 54,7±1,1 23,8±0,5 2 ДМ – 500 мг/л + Е-30 93,0 49,9±1,2 21,9±0,5 3 ДМ – 1000 мг/л 93,7 59,2±1,0* 24,4±0,6* 4 ДМ – 1000 мг/л + Е-30 91,2 46,5±1,3 21,6±0,7 5 Контроль 95,6 53,2±1,2 22,4±0,7 П р и м і т к а. *& Різниця з контролем достовірна при Р=0,95. Таблиця 2. Довжина корінців озимої пшениці сорту Колумбія після обробки насіння дріжджо& вим мананом (час обробки 24 год.) Довжина корінців (мм)№ з/п Варіант обробки через 2 доби через 10 діб 1 ДМ – 500 мг/л 24,8±2,4 91,3±5,5* 2 ДМ – 500 мг/л + Е-30 25,6±2,0 91,2±4,1* 3 ДМ – 1000 мг/л 27,9±1,8 55,8±5,6 4 ДМ – 1000 мг/л + Е-30 27,0±1,6 102,3±3,5** 5 Контроль 23,2±2,0 72,1±4,3 П р и м і т к и. *& Різниця достовірна при Р=0,95; ** — Різниця достовірна при Р=0,99. 111ISSN 1810�7834. Вісн. Укр. тов�ва генетиків і селекціонерів. 2009, том 7, № 1 Вплив дріжджового манану на проростання насіння м’якої озимої пшениці корінців вони в середньому на 26 % перевищували контроль. Отже, 24�годинна обробка насіння ДМ і емульгатором в цілому на ріст корінців вплинула позитивно. На другу та десяту добу довжина корінців була вищою, ніж у контролі. Лише у варіанті з ДМ�1000 мг/л на десяту добу спос� терігали суттєве гальмування ростових процесів. Довготривала обробка насіння впливала на ріст проростків дещо інак� ше, ніж на ріст корінців (табл. 3). Більш позитивну дію спостерігали у варіантах з ДМ� 500 мг/л. На другу добу довжина пагонів дещо перевищувала контроль (8,7 мм , а у контролі — 8,0 мм), а на десяту добу довжина пагонів була 47,5 мм порівняно з 54,8 мм у контролі. У цілому, порівняння росту корінців і пагонів при довготривалій обробці дріжджовим мананом дозволило вия� вити певну закономірність у дії різних концентрацій цього еліситора. Можна констатувати достатньо позитивну дію ДМ у концентрації 500 мг/л. При набли� женому до контролю рості пагонів і корінців на початку пророщування на� сіння за концентрації ДМ — 1000 мг/л (варіант № 3), на десяту добу відбу� вається інгібування росту. У варіанті № 4 з концентрацією ДМ 1000 мг/л (в поєднанні з емульгатором) не було ви� явлено пригнічення росту проростків. Спостереження за інтенсивністю ростових процесів можна проводити, аналізуючи величину приросту відпо� відних органів за певний проміжок часу. Визначали показник абсолютної швид� кості росту (табл. 4). Одержані дані на� глядно демонструють, що при довго� тривалій обробці насіння пшениці (24 год.) дріжджовим мананом у концент� рації 500 і 1000 мг/л, перевагу слід на� давати ДМ — 500 мг/л. Абсолютна швидкість росту корінців, оброблених Таблиця 3. Довжина пагонів озимої пшениці сорту Колумбія після обробки насіння дріжджо� вим мананом (час обробки 24 год.) Довжина пагонів (мм)№ п/п Варіант обробки через 2 доби через 10 діб 1 ДМ – 500 мг/л 8,7±0,7 47,5±3,9 2 ДМ – 500 мг/л + Е-30 7,2±0,7 36,9±1,9* 3 ДМ – 1000 мг/л 6,7±0,6 22,3±2,4** 4 ДМ – 1000 мг/л + Е-30 5,9±0,6 42,2±3,8 5 Контроль 8,0±0,7 54,8±2,8 П р и м і т к и. *� Різниця достовірна при Р=0,95; ** — Різниця достовірна при Р=0,99. Таблиця 4. Абсолютна швидкість росту корінців та пагонів після обробки насіння пшениці еліситором ( час обробки 24 год.) Абсолютна швидкість росту в мм/добу :№ п/п Варіанти обробки корінців пагонів 1 ДМ – 500 мг/л 8,3 4,8 2 ДМ – 500 мг/л + Е-30 8,2 3,7 3 ДМ – 1000 мг/л 3,5 2,0 4 ДМ – 1000 мг/л + Е-30 9,4 4,5 5 Контроль 6,1 5,9 112 ISSN 1810�7834. Вісн. Укр. тов�ва генетиків і селекціонерів. 2009, том 7, № 1 Т.В. Чугункова, О.Г. Коваленко ДМ� 500 мг/л (варіанти №1,2) суттєво переважала контроль (8,2 і 8,3 порівня� но з 6,1 мм/добу у контролі), а у пагонів абсолютна швидкість росту за цієї кон� центрації (варіант №1) була найвищою серед усіх експериментальних варі� антів. ДМ у концентрації 1000 мг/л кра� ще використовувати з емульгатором. Ми також досліджували вплив еліси� торів в польових умовах. Показано відмінності за висотою рослин у пері� од весняного відростання залежно від концентрації еліситорів та якісного складу композиційної суміші. Різниця за морфометричними показниками зберігалась і на інших етапах онтогене� зу. Досліди із пророщування обробле� ного еліситорами насіння у лаборатор� них умовах вказують на те , що різниця в рості і розвитку рослин пшениці зак� ладається ще на початкових етапах проростання насіння. Аналіз одержаних даних свідчить про певну перевагу для обробки на� сіння пшениці дріжджового манану у концентрації 500 мг/л. Ефективною виявилась і концентрація 1000 мг/л, особливо за короткої експозиції (8 год.). Висновки Дріжджовий манан у концентрації 500 мг/л та 1000 мг/л позитивно впли� ває на початкові (2–3 доби) етапи про� ростання насіння пшениці незалежно від експозиції. Обробка насіння протя� гом 24 год дріжджовим мананом окре� мо та в комплексі з поверхнево�актив� ною речовиною більшою мірою вияв� ляла стимулюючу дію на ріст первин� них корінців. Довжина пагонів під час всього періоду спостереження була меншою, або на рівні контролю. При довготривалій обробці насіння пшениці (24 год) дріжджовим мананом в кон� центрації 1000 мг/л ( без застосування Е 30) спостерігали інгібуючу дію еліси� тора на ростові процеси на 10 добу як у коренів, так і в проростків. Список літератури 1. Дмитриев А.П. Сигнальные системы иммунитета растений // Цитология и генетика. — 2002. — Т. 36, № 3. — С.58– 67. 2. Озерецковская О.Л. Проблемы специ� фического фитоиммунитета // Физио� логия растений. — 2002.– Т. 49, № 1.– С. 148–154. 3. Тютерев С.А. Научные основы индуци� рованной болезнеустойчивости. — СПб, 2002. — 326 с. 4. Чугункова Т.В., Дубровна О.В. Елісито� ри — модифікатори імунних і ростових процесів у рослин in vivo та in vitro // Физиология и биохимия культ. расте� ний. — 2008. — Т. 40, № 6. — С. 480– 491. 5.Keller H., Blein J., Bonnet P., Ricci P. Physiological and molecular characteristics of elicitin�induced systemic acquired persistence in tobacco // Plant Physiol. — 1996. — Vol. 110, № 2.– P.356–376. 6. Тарчевский И.А., Чернов В.М. Молеку� лярные аспекты фитоиммунитета // Микология и фитопатология. — 2000. — Т. 34, вып. 3. — С. 1 — 10. 7. Devlieghere F. Vermeulen A. Debevere J. Chitosan : antimicrobial actvity, inter� actions with food components and appli� cability as a coating on fruit and vege� tables // Food Microbiol. — 2004. — № 4. — P. 703 — 714. 8. Чугункова Т.В., Губанова Н.Я., Розум� на Л.Ф. Вплив полісахаридного еліси� тора на схожість насіння та стійкість до хвороб рослин буряків // Физиология и биохимия культ. растений. — 2004. — Т. 36, № 6. — С. 478 — 484. 9. Chibu H., Shibayama H. Effect of chitosan applications on the growth of several crops // Chitin and Chitosan in Life Sci. / T. Uragami, K. Kurita, T. Fukamizo (Eds.). — 2001. — P.235–239. 113ISSN 1810�7834. Вісн. Укр. тов�ва генетиків і селекціонерів. 2009, том 7, № 1 Вплив дріжджового манану на проростання насіння м’якої озимої пшениці 10. Struszczyk H., Pospieszny H. New applications of chitosan and its derivatives in plant protection // Applications of Chitin and Citosan / M.F.A. Goosen ( Ed. ). — Bangkok : Techn. Publ. Comp., 1997. — P.171 — 184. 11. Козар Ф.Е., Коваленко А.Г., Зариц� кий Н.М., Неборачко В.В., Романен� ко Н.В. Использование антивирусных веществ для оздоровления картофеля от вирусов методом культуры ткани // Цитология и генетика. — 1996. — Т. 30, № 6. — С. 28 — 32. 12. Шевель М.Є., Козар Ф.Ю., Сіверс Н.О., Дмитрук Ю.О., Коваленко О.Г. Викори� стання поверхнево�активних речовин та інгібіторів для захисту оздоровленої картоплі // Вісник аграрної науки. — 1998. — № 11. — С. 22 — 26. 13. А.с. SU 1659053 А1, кл. А 61 К 35/76. Способ получения антивирусного пре� парата из дрожжей / А.Г.Коваленко, А.Д.Бобырь, А.А.Баркалова, Т.Д.Граби� на. — Опубл. 30.06.91. — БИ № 24. Представлено В.А. Кунахом Надійшла 25.02.2009 ВЛИЯНИЕ ДРОЖЖЕВОГО МАННАНА НА ПРОРАСТАНИЕ СЕМЯН МЯГКОЙ ОЗИМОЙ ПШЕНИЦЫ Т.В. Чугункова 1 , А.Г. Коваленко 2 1 Институт физиологии растений и генетики НАН Украины, Украина, 03022, Киев, ул. Васильковская, 31/17 2 Институт микробиологии и вирусологии НАН Украины, Украина, 03680, Киев, ул. акад. Заболотно� го, 154 e�mail: dubrovny@ukr.net Исследовано влияние различных концен� траций дрожжевого маннана из Candida maltosa и его композиций с поверхностно� активными веществами на энергию прора� стания семян, длину побегов и корешков. Проанализированы отличия в показателях роста проростков, обработанных элисито� ром в разных концентрациях, в сравнении с контролем. Выявлены оригинальные за� кономерности роста корней и побегов в зависимости от концентрации дрожжево� го маннана в присутствии эмульгатора при обработке семян пшеницы в течение 24 часов. Ключевые слова: Candida maltosa, маннан, поверхностно�активные вещества, росто� вые процессы, корни, проростки, озимая мягкая пшеница. INFLUENCE OF BARMY МАNNAN ON SEEDS GERMINATION OF THE BREAD WINTER WHEAT Chugunkova T. V 1 ., Kovalenko A.G. 2 1 Institute of Plant Physiology and Genetics, National Academy of Sciences of Ukraine, Ukraine, 03022, Kyiv, Vasylkivska St., 31/17 2 Institute of Microbiology and Virology, National Academy of Sciences of Ukraine, Ukraine, 03680, Kyiv, Zabolotnogo St, 154 e�mail: dubrovny@ukr.net Influence of various concentration mannan from Candida maltosa and its compositions with surface�active substances on the seed germination, length of roots and shoots has been investigated. Original regularity of roots and shoots growth depend of different con� centration of mannan with surface�active sub� stances at long time of seed processing (24 hours) were revealed. Key words: Candida maltosa, mannan, sur� face�active substances, growth processes, roots, shoots, winter bread wheat.