Михайло Давидович Бернштейн

Пішов з життя відомий український літературознавець, лауреат Державної премії УРСР ім. Т.Г.Шевченка, доктор філологічних наук Михайло Давидович Бернштейн.

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Datum:2003
Format: Artikel
Sprache:Ukrainian
Veröffentlicht: Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України 2003
Schriftenreihe:Слово і Час
Online Zugang:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/189657
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Михайло Давидович Бернштейн // Слово і Час. — 2003. — № 1. — С. 96. — укp.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-189657
record_format dspace
spelling irk-123456789-1896572023-04-18T22:03:04Z Михайло Давидович Бернштейн Пішов з життя відомий український літературознавець, лауреат Державної премії УРСР ім. Т.Г.Шевченка, доктор філологічних наук Михайло Давидович Бернштейн. 2003 Article Михайло Давидович Бернштейн // Слово і Час. — 2003. — № 1. — С. 96. — укp. 0236-1477 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/189657 uk Слово і Час Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
description Пішов з життя відомий український літературознавець, лауреат Державної премії УРСР ім. Т.Г.Шевченка, доктор філологічних наук Михайло Давидович Бернштейн.
format Article
title Михайло Давидович Бернштейн
spellingShingle Михайло Давидович Бернштейн
Слово і Час
title_short Михайло Давидович Бернштейн
title_full Михайло Давидович Бернштейн
title_fullStr Михайло Давидович Бернштейн
title_full_unstemmed Михайло Давидович Бернштейн
title_sort михайло давидович бернштейн
publisher Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України
publishDate 2003
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/189657
citation_txt Михайло Давидович Бернштейн // Слово і Час. — 2003. — № 1. — С. 96. — укp.
series Слово і Час
first_indexed 2025-07-16T12:09:07Z
last_indexed 2025-07-16T12:09:07Z
_version_ 1837805337025970176
fulltext МИХАЙЛО ДАВИДОВИЧ БЕРНШТЕЙН Пішов з життя відомий український літературознавець, лауреат Державної премії УРСР ім. Т.Г.Шевченка, док­ тор філологічних наук Михайло Давидович Бернштейн. Народився М.Д.Бернштейн 3 січня 1911 р. в м. Токмак Запорізької області. Закінчив Запорізький педагогічний інститут (1934), відразу по тому — аспірантуру при Київському державному університеті. З 1938 до 1981 р. — співробітник Інституту літератури ім.Т.Г.Шевченка A 4 УРСР. Був учасником Великої Вітчизняної війни, брав участь у боях; нагороджений орденом Червоної Зірки, медалями “За перемогу над Німеччиною”, "За перемо­ гу над Японією" та ін. У пресі почав виступати з 1932 р. — із рецензіями й оглядами тогочасних літературних явищ, активно друкувався на сто­ рінках журналів “Темпи” та “Молодняк”. Із початком дослідницької та викладацької (до війни та кілька післявоєн­ них років — у Київському університеті) діяльності головну увагу зосереджує на з’ясуванні проблем української літе­ ратури XIX ст., зокрема творчості Т.Шевченка, української літературної критики та журналістики. У перше повоєнне десятиріччя надрукував ряд статей про спадщину Т.Шевченка, (.Франка, брошуру-лекцію “Марко Вовчок” (1952), виступив упорядником збірника статей, рецензій, висловлювань “Марко Вовчок в критиці” (1955). Був одним із авторів 1-го тому двотомної “Історії української літератури” (1954). 1958 р. виходять у світ дві фундаментальні монографії М.Д.Бернштейна: "Журнал “Основа" і український літературний процес кінця 50—60-х років XIX ст.” та “Українська літературна крити­ ка 50—70-х років XIX ст.” (на їх основі у 1960 р. автором була захищена докторська дисертація). У ту непросту для наукової й літературної діяльності пору, в час жорсткого панування ідеології ці книжки рішуче виломлювались поза "прийнятий” усереднений тип літературознавчих праць: суттєво розширювали ідеологічно встановлені рамки розгляду українського літературного про­ цесу XIX ст., сприяли введенню й закріпленню в літературознавчому розгляді ряду неоднозначних літературних явищ, привертали увагу до багатьох призабутих на той час імен, стверджували вагомість літературного доробку таких діячів, як П.Куліш, М.Костомаров, І.Білик, М.Драгоманов та ін. Наукова об’єктивність, доказовість у викладі, звернення дослідника до великого обсягу фактичного матеріалу робили ці монографії невразливими перед поверховою публіцистичною кон’юнктурою, їх поява — разом із працями іще кількох вчених — засвідчувала відродження традицій академічної літературознавчої науки в повоєнній Україні. Дослідник української класики час від часу відгукувався і на явища поточного літературно­ го процесу, виступаючи із статтями, присвяченими доробкові письменників А.Малишка, 0 . Корнійчука, М.Стельмаха, літературознавця й драматурга 3 .Мороза. Багато енергії М.Д.Бернштейн віддавав текстологічній діяльності, беручи участь у підготовці академічного десятитомного видання творів Т.Шевченка, видань творів І.Нечуя-Левицького, Пана­ са Мирного, М.Старицького, І.Манжури, Лесі Українки, М.Коцюбинського, О.Білецького. Робота М.Д.Бернштейна як голови Текстологічної комісії у виданні 50-томного Зібрання творів І.Франка, участь у розробці наукових принципів цього видання та редагуванні ряду томів Франкової спад­ щини відзначена Державною премією УРСР ім. Т.Г.Шевченка (1988, у складі творчого колективу). М.Д.Бернштейн був одним з авторів 8-томної “Історії української літератури" (т. З, 1968; т. 4, кн. 1, 1969). Уже страждаючи від хвороби очей, яка далі прогресувала, вчений створив монографії “Іван Манжура: Життя і творчість” (1977), “Франко і Шевченко: Спостереження над шевченко­ знавчою спадщиною І.Я.Франка” (1984), взяв участь у написанні дослідження “Історія української літературної критики: Дожовтневий період” (1988), де виступив автором розділу про критику 70- 90-х років XIX ст., нарисів про літературно-критичну спадщину П.Куліша та М.Драгоманова. Невтомний дослідник трудився до останніх днів, підготувавши спогади зі свого наукового життя (увійшли в книгу “Історія Інституту літератури”, яка друкується) та готуючи книгу своїх вибраних праць. На жаль, цих видань вчений уже не побачить надрукованими. 7 грудня 2002 р. М.Д.Бернштейна не стало. Колектив Інституту літератури, в якому М.Д.Бернштейн працював понад сорок років і з яким іще два десятиліття підтримував активні наукові стосунки, глибоко сумує з приводу втрати. Образ авторитетного вченого, людини світлої душі назавжди залишиться з нами. 96 Слово і Час. 2003. Ns 1