Строфа (на кн.: “ Сходи”. Вип. 2, 2002)

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2003
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України 2003
Назва видання:Слово і Час
Теми:
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/189726
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Строфа (на кн.: “ Сходи”. Вип. 2, 2002) // Слово і Час. — 2003. — № 2. — С. 91. — укp.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-189726
record_format dspace
spelling irk-123456789-1897262023-04-21T18:09:17Z Строфа (на кн.: “ Сходи”. Вип. 2, 2002) Строфа 2003 Article Строфа (на кн.: “ Сходи”. Вип. 2, 2002) // Слово і Час. — 2003. — № 2. — С. 91. — укp. 0236-1477 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/189726 uk Слово і Час Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Строфа
Строфа
spellingShingle Строфа
Строфа
Строфа (на кн.: “ Сходи”. Вип. 2, 2002)
Слово і Час
format Article
title Строфа (на кн.: “ Сходи”. Вип. 2, 2002)
title_short Строфа (на кн.: “ Сходи”. Вип. 2, 2002)
title_full Строфа (на кн.: “ Сходи”. Вип. 2, 2002)
title_fullStr Строфа (на кн.: “ Сходи”. Вип. 2, 2002)
title_full_unstemmed Строфа (на кн.: “ Сходи”. Вип. 2, 2002)
title_sort строфа (на кн.: “ сходи”. вип. 2, 2002)
publisher Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України
publishDate 2003
topic_facet Строфа
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/189726
citation_txt Строфа (на кн.: “ Сходи”. Вип. 2, 2002) // Слово і Час. — 2003. — № 2. — С. 91. — укp.
series Слово і Час
first_indexed 2025-07-16T12:17:21Z
last_indexed 2025-07-16T12:17:21Z
_version_ 1837805854806507520
fulltext концепції на експерименти російських письменників у жанрі епопеї, що було куди вдалішим, аніж спро­ би класицистів відродити епопею античну (Толстой та Мережковський). Розглянуто проблему екзистен- ційного самостояння людини, яке часом веде до богоборства (Достоєвський та Булгаков). Здійсне­ но оригінальний аналіз розвитку ліричних традицій псалма та апокаліптики в поезії Шевченка. Автор розгорнув картину впливу Біблії на фор­ мування середньовічної словесності, осмислюються такі теми, як красномовство біблійних проповід­ ників (пророче, повчальне і т.п.), роль теологічних творів у формуванні середньовічного світогляду і т.д. Аналіз типологічних рис та особливостей ста­ роукраїнської риторичної літератури має велике методологічне значення, бо, як слушно зазначено в монографії, ані сама Біблія, ані заснована на ній середньовічна словесність ще не одержали належ­ ного статусу в нинішніх програмах філологічних факультетів. У рецензованій монографії бачимо певний “про­ рив” у сфері вивчення Біблії та її традиції, обгрунтування нового підходу, який базується на об’єктивному врахуванні реального резонансу па­ м’ятки у світовій культурі. Слід було би авторові наголосити на оригінальності власного підходу. Проте це ставить і певні вимоги. Слушно критикую­ чи компаративістський підхід до проблеми рецепції Біблії як достатньо застарілий та неадекватний, С.Аб­ рамович обмежується закликом враховувати можливості традиційної філологічної екзегези. Але рецензоване дослідження й обгрунтований ним напрям багато в чому споріднені із принципами герменевтики, зокрема в сфері перекладу пам’ятки мовою пізнішої культури, й це варто було би зазначити. Щоправда, сучасна гер­ меневтика, зосереджуючись на проблемі неповторності бачення світу тією чи тією індивідуальністю, не дає надійного інструментарію для аналізу такого явища, як резонанс сакрального тексту в усіх основних сфе­ рах буття літератури. Чи не тому в монографії це питання дещо обійдено увагою. Шкода, що над текстом не попрацював як слід коректор — друкарських помилок тут забагато. Хочеться порадити науковцям, широкому колу філо­ логів та культурологів обов’язково прочитати цю книжку, наклад якої досить малий — всього 300 примірників. м. Полтава Ольга Ніколенко Є , t t v y c r y i d в обгорілих дерев білі ребра просолені душі і хвора кров поскидали з гілок півтони бо важче впізнати голих а коріння розсипалось прахом лишивши в землі сліди непокірного росту крізь неї мов крізь окови (Юлія Франк) “Сходи. Випуск 2” (Запорізький держун-т, 2002) — це вже друга поетична антологія, де вміщено вірші 6 переможців конкурсу студентської поезії (лютий, 2001). Знайомтеся: Ганна Слободянин — “Витираю вітрини, / небом повні, / немов ікони. / Господи, відпусти / неопалиму провину / втрачености”; Тетяна Савченко — “Міняєм шкіру. Ми — отруйні змійки, / Ми — фенікси прийдешньої доби. / І на губах — солоний присмак бійки. / Так, саме бійки, а не боротьби. / Наш птах перетворився в синю цятку / І мабуть вже не буде з нас пуття. / Нам знову починати все спочатку. / Нам знову починати з небуття (“Стереоскопія”); Юлія Франк — “Пожовклі крила / Спочили на шпилі, / Немов зав’ялі, / Немов безсилі, / Систематизовані, / Пронумеровані, / Складові картотек, / Каталогів, реєстрів, / Також байдужі і невоскреслі, / Але (Слава Богу!) / Ще хворі на небо. / і так то треба, / Той біль — живий..."', Олесь Дзига — “ ... коли ми нарешті помітили / одне одного / при світлі нитки Аріадни / і зрозуміли / що ми є / тоді й насправді настав / початок" (“Початок"); Наталка Маринич — “А на стыке времени / Вновь расстрел. / Из какого племени /Столько тел? / . . . / Небо снова низкое / По утру. / Кто сведет на исповедь / Всю страну?.."-, Юрій Георгієвський — “Так похожа на дождь.../ Умывающий каплями лица, / Отдирающий мракову копоть с сердец" (“You look like rain...”). Як і кожне попереднє, це, самовизначаючись як “втрачене покоління” XXI століття (fin de ciecie), насправді несе в собі світло людства, відшукуючи глибинним словом своїм життєдатні джерела майбутнього. Бо якщо це не так, чи виринули б із серця такі світлі рядки: “Чому мені так забагато / неба білого, / коли підіймаюся схилами / старого Дніпра? / За маревом тихоплинним, / яка осіянна днина / в нечуваних кольорах. / Лиш тихо бринить стеблина, / легенький струмує птах... / Коли піднімаюся сходами / над сивими архіводами, / чому мені так?" (Ганна Слободяник). Отже, побажаємо їм віднайдення "слів, за молитву більших, / слів, за молитву вищих, / біліших...” , які — вкотре вже! — маємо надію, врятують світ. Хочеться ще привітати плідну спробу поєднання поетичного слова зі словом критика — тобто першочитача (розділ "Наукові рефлексії”), цілком прийнятну як одна з інтерпретаційних версій творчого доробку авторів цієї збірки — есе Юрія Ганошенка й Ольги Давидової "Синдром Малюка та Карлсона в сучасній студентській поезії Запоріжжя” й Олени Пашник "Галатея, що створила саму себе (спроба тендерної інтерпретації текстів)’’. До того ж, в "Авторських рефлексіях” звучить живий голос молодих поетів — отже, першодіалог поетів і читачів уже відбувся на сторінках запорізької антології. Сподіватимемось, він триватиме... В.Л. Слово і Час. 2003. №2 91