Наші презентації
Słownik pojąc і tekstów kultury; Юрій Луцький. З двох світів; Євсевієве Євангеліє; Критика. - 2002. - Ч. 7-8, 9, 10.
Збережено в:
| Дата: | 2003 |
|---|---|
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України
2003
|
| Назва видання: | Слово і Час |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/189727 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Наші презентації // Слово і Час. — 2003. — № 2. — С. 92-93. — укp. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-189727 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1897272023-04-21T18:09:23Z Наші презентації Наші презентації Słownik pojąc і tekstów kultury; Юрій Луцький. З двох світів; Євсевієве Євангеліє; Критика. - 2002. - Ч. 7-8, 9, 10. 2003 Article Наші презентації // Слово і Час. — 2003. — № 2. — С. 92-93. — укp. 0236-1477 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/189727 uk Слово і Час Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Наші презентації Наші презентації |
| spellingShingle |
Наші презентації Наші презентації Наші презентації Слово і Час |
| description |
Słownik pojąc і tekstów kultury; Юрій Луцький. З двох світів;
Євсевієве Євангеліє; Критика. - 2002. - Ч. 7-8, 9, 10. |
| format |
Article |
| title |
Наші презентації |
| title_short |
Наші презентації |
| title_full |
Наші презентації |
| title_fullStr |
Наші презентації |
| title_full_unstemmed |
Наші презентації |
| title_sort |
наші презентації |
| publisher |
Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України |
| publishDate |
2003 |
| topic_facet |
Наші презентації |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/189727 |
| citation_txt |
Наші презентації // Слово і Час. — 2003. — № 2. — С. 92-93. — укp. |
| series |
Слово і Час |
| first_indexed |
2025-07-16T12:17:26Z |
| last_indexed |
2025-07-16T12:17:26Z |
| _version_ |
1837805859689725952 |
| fulltext |
лисі
Słownik pojęć i tekstów kultury. — Warszawa:
Wydawnictwa Szkolne i Pedagogiczne Spółka
Akcyjna, 2002. — 359 c.
Словник, що
передусім орієн
тований на сферу
гум ан ітарних
знань молоді, ви
конує, крім
навчальної, важ
ливу наукову
працю по система
тизації цих знань.
Діапазон охопле-
них явищ
достатньо широ
кий. Містячи 2000
гасел, словник
висвітлює поняття
з галузі теорії ху-
д о ж н ь о ї
літератури й по
етики, популярної та масової літератур, суспільних
наук, публіцистики, театрознавства, аудіовізуаль
ної, радіо- та віртуальної сфер, філософії,
лінгвістики, естетики, етики, соціології. Принци
пом побудови словника, групування матеріалу в
тематично-функціональні гнізда з відсилками на
такі гасла, дає можливість унаочнити зв'язки між
видами мистецтва та різними галузями гуманітар
них наук. Авторкою термінологічної програми,
науковим редактором, одним із основних авторів
словника є доктор Є.Щесна, ад'юнкт факультету
полоністики Варшавського університету. До ав
торського колективу, крім неї, ввійшли ще дев’ять
науковців, більшість із них — співробітники очо
люваного проф. Т.Добжинською відділу
теоретичної поетики та літературної мови Інститу
ту літературознавства Польської Академії наук.
Юрій Луцький. З двох світів: Публіцистика. Ес
тетика. Історіософія / Упоряд., бет. cm.
Р.Корогодського. — К.: Гелікон, 2002. — 400 с.
(Українська модерна література).
Остання книжка Юрія Луцького (1919—2001) —
одного з найвизначніших науковців-україн ieri в діас
пори, — складається з його статей та есеїв. Автор
піднімає планку журналізму до висот естетики, філо
софії, розмислів про долю цивілізації й, головне
— України. До 90-х років Ю.Луцький писав вик
лючно англійською мовою й видав 36 книжок про
українську літературу. Це його третя книжка в серії
“Українська мо
дерна література”,
яку він написав ук
раїнською мовою,
але, на жаль, не
дочекався її вихо
ду в світ. Видання
доповнене “Авто-
п о р т р е т о м
незнайомого Юрія
Луцького, що був
відтворений після
смерті майстра з
коментарем і діа
логом архівіста
Романа Коро-
годського” —
своєрідного кола
жу в драма
тургічній формі
уявного діалогу.
Євсевієве євангеліє: Наукове видання. Пам’
ятка української мови ХШ cm. — К.: КСУ, 2001.
— 320 с. / Серія канонічно ї літератури.
Фіксація на
письмі певних еле-
м е н т і в
лінгвоструктури —
неспростовний до
каз існування їх у
мові, тому що па
м'ятки засвідчують
їх появу пізніше від
часу виникнення.
Оригінальних
пам'яток української
мови найдавнішої
доби збереглося
небагато. Особливо
мало таких текстів
дійшло до нас із XIII ст. — часу, до якого вже здійсни
лися (або перебували на стадії завершення) більшість
кардинальних процесів в оформленні системи укра
їнської мови як оригінальної в колі слов’янських мов.
Особливе місце серед них посідає "Євсевієве
євангеліє” 1283 р., в якому зустрічаємо низку виз
начальних рис української мови.
Аналіз євангелія переконує, що на час написан
ня пам’ятки вже сформувалися всі основні риси,
які характеризують українську мову як окрему,
відмінну від інших мов лінгвальну систему.
ЮРІЇ! ЛУЦЬКИЙ
і ДВОХ (Ж ІІ в
П у б я і ц и е і Н с ш ш к л ІОГОрІОІ.. ф я
•*j*i*n*
да***ТГ*н
т
92
Слово і Час. 2003. №2
КРИТИКА. - 2002. - Ч. 7-8.
Здвоєне число “ Критики" присвячене знаковій для української культурологічної свідомості темі Львова
як історичного й культурного феномену. Я.Грицак і Ю.Прохасько аналізують політичні й культурні міфи,
пов'язані зі Львовом, зокрема роль “ галицько-австрійського міфу” в розв’язанні сучасних політичних і
культурних проблем. Г.Грабович і К.Котинська присвятили свої розвідки міфологізованому образові Львова
в літературі й мемуаристиці. М.Яновський ділиться враженнями від своїх візитів до Львова протягом
останніх років, супроводжуючи власні спогади ретроспективними міркуваннями про старе місто та відзначаючи
його європеїзацію в другій половині 1990-х рр. Т.Гаврилів пропонує увазі читача медитації про львівські
“віртуальні ландшафти”, а К.Москалець — про творчість львівського поета-шістдесятника Г.Чубая. Номер
завершують переклади спогадів Ю.Вітліна і Є.Короткової, присвячені Львову відповідно початку й середини
XX ст.
КРИТИКА. - 2002. - Ч. 9.
У вересневому числі М.Рябчук представляє українському читачеві англомовну працю М.Шкандрія “Росія та
Україна; література та дискурс імперії від наполеонівських до постколоніальних часів”, супроводжуючи виклад
власними критичними зауваженнями та актуальними політичними коментарями. Т.Лонгінович проектує
етнопсихологічну студію В.Дворниковича “Характерологія югославів” (1939) на політичні реалії й масову
пісенну культуру 1990-х рр. А.Зорін, аналізуючи сучасні російські свята та їх сприйняття, доходить висновку;
“Чим глибшою стає криза в країні, тим відчайдушніше і палкіше хочеться свята”. Л.Стефанівська та І.Булкіна
аналізують есеїстику Ю.Андруховича, який у цьому числі ділиться роздумами про літературну творчість як
мовне долання меж тимчасовості. І.Котик аналізує роман А.Стаскжа “Дев’ять”. Аналізований автор представлений
есеєм “Рашинарі”.
КРИТИКА. - 2002. - Ч. 10.
К Р И Т И К А
Значна частина жовтневого числа “ Критики” присвячена політичній тематиці. Василь Черепанин,
аналізуючи терористичний акт у Москві та ситуацію довкола нього, наголошує на провині російської
влади, доводить подібність її дій до американської тактики
боротьби зі “світовим тероризмом” й кваліфікує московські
події як поразку нинішнього політичного курсу В.Путіна.
“ Критика” передруковує міркування Ю.Габермаса про
перспективи європейської Конституції, яка мала б грунтуватися на
легітимації спільних культурних цінностей, традиціях поєднання
громадянського колективізму й приватного індивідуалізму,
взаємному визнанні відмінностей між національними культурами.
Борис Дубін, аналізуючи проблеми модернізації Європи, дає
характеристику інтелектуального середовища повоєнної Східної
Європи. Зосереджуючись на історії, мові та культурі як формах
ідентифікації особистості, автор застерігає від уніфікаційного
розуміння культури й традиції. Андрій Портнов аналізує ряд
зарубіжних видань, присвячених посткомуністичній історії Східної
Європи. Рецензійний відділ містить також публікації Ярослава
Поліщука про книгу Г.Пшебінди “Більша Європа Папа про Росію і
Україну” та Володимира Осадчого про 4-й том "Історії релігій в
Україні”. Василь Махно пропонує увазі читача есей "Парк культури
імені Гертруди Стайн” з екскурсами в культурне минуле, спогадами,
невибагливими нотатками мандрівника та здебільшого суто
ознайомчою інформацією про сучасних американських поетів. Номер
завершує оповідання Сергія Жадана “Берлін, який ми втратили”.
В'ЧХМІЯ ,1‘* Е»|К»ЙИ
Н1;х» н І «н«7№»1',
ДіОІН.
ЛіМ|*!Н Пк>і»нн>к.
JijH H '.U ii Ш ь ІШ у К :
CvfMttì ЖяВІ»;
lirfum. як«в ми
ІІЙ.Щ.Ік І*;
it'#4*
Слово і Час. 2003. №2
Q3
|