Наші презентації
Світи Тараса Шевченка. - Т. II; Конкорданція поетичних творів Тараса Шевченка. — В 4-х т.; Іван Огієнко (Митрополит Іларіон). Тарас Шевченко; Василь Барка. Правда Кобзаря; Юлія Дядищева-Росовецька. Фольклор і поетичне слово Тараса Шевченка; Іван Луценко, Іван Братусь. Тарас Шевченко та Осетія (Ш...
Gespeichert in:
Datum: | 2003 |
---|---|
Format: | Artikel |
Sprache: | Ukrainian |
Veröffentlicht: |
Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України
2003
|
Schriftenreihe: | Слово і Час |
Schlagworte: | |
Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/189821 |
Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Zitieren: | Наші презентації // Слово і Час. — 2003. — № 3. — С. 83-87. — укp. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraineid |
irk-123456789-189821 |
---|---|
record_format |
dspace |
spelling |
irk-123456789-1898212023-04-25T16:32:37Z Наші презентації Наші презентації Світи Тараса Шевченка. - Т. II; Конкорданція поетичних творів Тараса Шевченка. — В 4-х т.; Іван Огієнко (Митрополит Іларіон). Тарас Шевченко; Василь Барка. Правда Кобзаря; Юлія Дядищева-Росовецька. Фольклор і поетичне слово Тараса Шевченка; Іван Луценко, Іван Братусь. Тарас Шевченко та Осетія (Штрихи українсько-осетинських літературних взаємозв’язків); Збірник праць наукових шевченківських конференцій (1952-2002): Покажчик змісту; Критика. - 2002. - Ч. 11; Українська музична газета; “Київ” святкує своє двадцятиріччя. 2003 Article Наші презентації // Слово і Час. — 2003. — № 3. — С. 83-87. — укp. 0236-1477 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/189821 uk Слово і Час Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України |
institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
collection |
DSpace DC |
language |
Ukrainian |
topic |
Наші презентації Наші презентації |
spellingShingle |
Наші презентації Наші презентації Наші презентації Слово і Час |
description |
Світи Тараса Шевченка. - Т. II; Конкорданція поетичних творів Тараса
Шевченка. — В 4-х т.; Іван Огієнко (Митрополит Іларіон). Тарас Шевченко;
Василь Барка. Правда Кобзаря; Юлія Дядищева-Росовецька. Фольклор і
поетичне слово Тараса Шевченка; Іван Луценко, Іван Братусь. Тарас
Шевченко та Осетія (Штрихи українсько-осетинських літературних
взаємозв’язків); Збірник праць наукових шевченківських конференцій
(1952-2002): Покажчик змісту; Критика. - 2002. - Ч. 11; Українська
музична газета; “Київ” святкує своє двадцятиріччя. |
format |
Article |
title |
Наші презентації |
title_short |
Наші презентації |
title_full |
Наші презентації |
title_fullStr |
Наші презентації |
title_full_unstemmed |
Наші презентації |
title_sort |
наші презентації |
publisher |
Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України |
publishDate |
2003 |
topic_facet |
Наші презентації |
url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/189821 |
citation_txt |
Наші презентації // Слово і Час. — 2003. — № 3. — С. 83-87. — укp. |
series |
Слово і Час |
first_indexed |
2025-07-16T12:24:02Z |
last_indexed |
2025-07-16T12:24:02Z |
_version_ |
1837806275945037824 |
fulltext |
ЛСССІ (ifa je fa H C lU jC t
Св іт и Тараса Ш ев ч е н ка . Т.П: 36. статей до
185-річчя від дня народження поета. — Нью-
Йорк; Львів, 2001. — 416 с. / Наукове
Товариство ім. Т.Г.Шевченка.
Як зазнача
ють у вступ і
редактори тому
Л . О н и ш к е -
вич, А.Гумецька,
І.Ф Ізер, “ 1980
р о ку дві у к
раїнські наукові
установи Нью-
Йорку: Наукове
товариство ім.
Т .Г .Ш е в ч е н ка
(за головуван
ня Я рослава
Падоха) та У к
раїнська вільна
Академія наук у
США (за президентства Юрія Шевельова) у
співпраці з Українським Науковим Інститутом
Гарвардського Університету (за директорства
Омеляна Пріцака) започаткували в Нью-Йор
ку спільні шевченкознавчі конференції, що
стало вже традицією. Від того часу відбуло
ся 20 конференцій і 1991 року, до 175-річчя
поета, появився перший шевченкознавчий
збірник “ Світи Шевченка” , в якому взяло
участь 28 авторів. Десять років після того
видаємо другий том. Цього разу, крім статей
відомих членів згаданих наукових установ,
включаємо також статті авторів і з амери
канського континенту, й з України, зокрема
тих, які брали участь у цих конференціях, коли
були на стажуванні в американських універ
ситетах.
У збірнику "Світи Тараса Шевченка II” є
статті відомих дослідників творчості Шевчен
ка, а також нових і молодих науковців.
Правда, деякі поміщені тут праці були відчи
тані, коли ці д о с л ід н и ки були ще
докторантами, а тепер вони вже здобули
визнання як науковці. Тематичне розмаїття
цього збірника, багатопланове прочитання й
осмислена рецепція Шевченкового тексту
знов і знов засвідчують невичерпаність і не
вичерпність тем наукових досліджень творів
Шевченка” . Додамо, що в цьому випуску
вміщені статті науковців Інституту літератури
ім.Т.Г.Шевченка НАНУ, зокрема Л.Мороз,
Н.Чамати, В.Дудка, Є.Нахліка, О.Камінчук,
Н.Зборовської.
К о н к о р д а н ц ія поет ичних творів Тараса
Ш е в ч е н ка : В 4-х т. / Ред. і упоряд. Олега
Ільницького та Юрія Гавриша. — Нью-Йорк;
Едмонтон; Торонто, 2001 / Наукове Товари
ство ім.Шевченка в Америці, Канадський
Інститут Українських студій.
Ф у н д а м е н
тальна праця
Олега Ільниць
к о го та Ю рія
Гавриша (понад
700 сторінок у
кожному томі) ,
напевне, стане
практичним по
с іб н и ко м для
ш е в ч е н к о
знавців у вивченні
стилю і мови
Ш евченка. "Ц і
чотири томи —
це перша кон
ко р д а н ц ія в
у к р а їн с ь к о м у
літературознавстві, — читаємо в передмові.
— Вона точно відмічає, де в “ Кобзарі” , і в
яких текстуальних обставинах появляється
кожна вжита Шевченком словоформа, як ук
раїнська, так і російська. “ Конкорданція
поетичних творів Тараса Шевченка” реєструє
18401 лексичну одиницю поетового корпусу,
і подає всі 83731 випадки їхнього вживання в
межах 22241 рядка поезій. Таким чином, це
дослідження є найбільш вичерпним і найдок-
ладнішим покажчиком будь-якого поетичного
корпусу українського автора. Творчість Шев
ченка безперечно заслуговує бути об’єктом
першої конкорданції в українській літературі.”
СВІТИ
ТАРАСА
ШЕВЧЕНКА
т.Н
A CONCORDANCE
to th e P o e tic W o r k s o f T a r a s S h e v c h e n k o
КОНКОРДАНЦІЯ
поетичних творів Тараса Шевченка
Oleh S. Itaytzkyj Олег* Ільницького
George Hawrysch Юрія Гавриша
Volume Om
Тим перший
НрНМЛ Neu-Yofk
CuudbrkiiHMo) JV
Слово і Час. 2003. №3
83
Ів а н О г іє н ко (Митрополит Іл ар іо н ). Тарас
Ш е в ч е н ко / Упоряд., передмова і коментарі
Миколи Тимошика. — К.: Наша культура і на
ука, 2002. — 438 с.
У рамках ви-
д а в н и ч о г о
проекту “ Запіз-
ніле вороття ”
Ф ундації імені
м и т р о п о л и т а
Іларіона (Огієн-
ка) вийшла
друга кн и ж ка
серії “ Рукопис
на спадщина” ,
яка об ійм ає
його праці в га-
л у з і
шевченкознав
ства. Більшість їх уперше друкується в Україні,
а три праці — “ Шевченкові рукописи” , “ Ви
дання Ш евченкових твор ів ” , “ Три літа"
(фрагменти життєпису Шевченка) — взагалі
ще ніколи не з ’являлися друком і подаються
за автографами, що зберігаються в канадсь
кому архіві автора.
Вперше виступивши в київській газеті “ Рада”
ще на початку XX ст. з публіцистичними но
татками про потребу наблизити “ Кобзар” до
сільського читача, І.Огієнко звертався до шев
ченківської тематики протягом усього життя.
Кілька десятиліть працював він над укладан
ням “ С ловника Ш е вче н ко во ї м о ви ” ,
опублікованого 1961 р. в Канаді разом із
грунтовною лексикологічною розвідкою. Тоді
ж уперше побачила світ його цікава праця про
перше позацензурне видання “ Кавказу” , “ І
мертвим, і живим...” , “ Заповіту” (Лейпціг,
1859). До ювілею 1964 р. з’явилася моногра
фія І.Огієнка “ Релігійність Тараса Шевченка” ,
і це була остання його праця, яку він побачив
надрукованою.
Тепер усю шевченкознавчу спадщину мит
рополита Іларіона завдяки скрупульозній
збирацькій та текстологічній праці проф. Ми
коли Тимошика за сприяння канадських
релігійних та громадських організацій і зок
рема фундаторки книжки Анни Фіґус-Ралько
(у пам’ять про українську культурну діячку в
Канаді Теодору Гаврисишин) подано разом,
й український читач отримав, нарешті, збірник,
який на схилі життя так мріяв видати наш виз
начний філолог, релігієзнавець і церковний
діяч Іван Огієнко.
Василь Барка. Правда Кобзаря. — Рівне, 2002.
— 320 с. / Товариство української мови
ім. Т.Г.Шевченка, Рівненське ООТ та М(Н)Т
“ Просвіта” ім. Т.Г.Шевченка, Рівненський
ОО “ Меморіал” ім. В.Стуса.
Ф аксим ільне
видання праці,
написаної і ви
д а н о ї в
Н ью -Й орку до
1 00 -р іччя від
дня смерті Тара
са Ш евченка .
Як зазначає в
післяслові “ Від
правди до істи
ни Ш евченка”
Я . П о л і щ у к ,
“ В ід п р а в н и м
пунктом дослід
ж енн я про
Шевченка Васи
ля Барки послужило благородне прагнення
“ оборонити пам’ять поета від крадіїв” , тоб
то ви кр и ти б е зс о р о м н і ко м у н іс т и ч н і
фальсифікації Шевченка, реабілітувати його
від цілком необгрунтованих та спекулятивних
закидів. Проте, читаючи “ Правду Кобзаря” ,
переконуємось, як із полемічного завдання
все виразніше і масштабніше виникає задум
осягнути Шевченка як культурно-духовний
феномен, як унікальне явище в українській і
світовій поезії. І вже від інвектив автор при
родно переходить до стверджень та пієтету.
Образ Поета в його сприйнятті із площини
ненависті, погроз, помст переноситься у ви
міри любові й добра, влагіднюється до
провозвісника всепрощення та всеумиротво-
рення, того таємничого тихого невечірнього
світла, яке об’єднує, а не роз’єднує людей,
дає їм свідомість спільних цілей і цінностей,
усвідомлення спільного дому буття, зреш
тою.”
Ю л ія Д я д и щ е ва -Р о с о в ец ь ка . Ф о л ь кл о р і
поетичне слово Тараса Ш евченка. — К.: ВПЦ
“ Київський університет” , 2001. — 133 с.
Монографія присвячена лінгвостилістично
му вивченню поетичного слова Тараса
Шевченка в його усно-традиційних витоках.
Аналізуються як ширші питання, наприклад,
“ З історії вивчення фольклорного компонен
та поетичної мови Т.Шевченка” , “ Проблеми
Василь SAPKA
84
Слово і Час. 2003. №3
методології до
сл ідж ення у с-
нотрадиційних
витоків шевчен-
кового поетич
ного слова” , так
і ті, що стосу
ються окремих
слів у поетичних
к о н т е к с т а х
Т.Шевченка і в
народній твор
чості. Це, зокре
ма, слова “ хата” ,
“ Бог” , “ тихий” .
Іван Л уценко, Іван Братусь. Тарас Шевчен
ко та Осетія (Штрихи українсько-осетинських
літературних взаємозв’язків). — К.: Либідь,
2002. - 192 с. У
У книжці роз-
г л я д а є т ь с я
творчість Тараса
Шевченка й Ко
ста Хетагурова в
контексті історії
українсько-осе-
т и н с ь к и х
л іт е р а т у р н и х
взаємин. До нау
кового вжитку
вводяться імена
письменників ба
гатьох поколінь,
які робили свій
внесок у процес
взаємозбагачен
ня л ітератур,
аналізуються пе
реклади поетичних творів двох літератур. Ок
ремий розділ присвячений витокам осетинської
літератури, початковим формам її зв'язків з по
передниками Тараса Шевченка.
З б ір н и к праць н а у ко в и х ш евчен ківських
конф еренцій (1952 —2002): Покажчик змісту. —
Т.1—34. — Черкаси: Брама, 2002. — 187 с.
Цінне видання,
де вміщена різ
н о м а н і т н а
б ібліограф ічна
інформація про
тридцять чотири
н ауков і шев-
ч е н к і в с ь к і
конференції, які
п р о в о д и л и с я
Інститутом літе
ратури ім.
Т .Г . Ш евченка
НАН У кр а їн и
спільно з інши
ми ре гіо н а л ь
ними вищими навчальними закладами. Як на
голошується в передмові, сама ідея цього
видання зумовлена потребою систематизу
вати о гр о м л іт е р а ту р о з н а в ч о го й
лінгвістичного, мистецтвознавчого й педаго
г іч н о го , м узеє - і кр а є зн а в ч о го ,
філософського й фольклористичного мате
ріалу — доповідей, підготовлених ученими
України й зарубіжжя й апробованих на кон
ференціях, присвячених постаті й творчості
Т .Г.Ш евченка. Розкривається зм іст усіх
збірників праць наукових шевченківських кон
ференцій, а також вміщено покажчик авторів,
іменний та тематичний покажчики, таблицю
проведення конференцій та ін.
•чиї « ш ш ж «*ж ммшжл
ф очщ лрг t пгпзтпечт с * « л >ТПАГЧҐД Ш&№і%4
КРИТИКА. - 2002. - 4.11.
Число відкривається політологічними статтями. Досліджуючи “ розкол України як віртуальну
реальність” , С. Шумлянський звертається до аналізу державотворчої практики 1990-х, до
вивчення політичної структури сучасної України. В.Каспрук констатує, що українське суспіль
ство не здатне найближчим часом самостійно вийти з історичної безвиході й закликає оголосити
Україну “ зоною біди” . О.Шевченко, розмірковуючи над працею Ж. Дерріди "Привиди Марк
са” , намагається прояснити сам феномен “ пр о е кту ” , започатковано го сучасним
філософом-“ шоуменом” , “ майстром інтелектуальної магії” . С. Пролєєв, вдаючись до “ апо
логії скептичного розуму” , закидає сучасним філософським дискурсам надмірну претензійність
у засвідченні істини й натомість пропонує виробляти різноманітні стратегії розуміння й інте
лектуальні пропозиції. Г.Аляєв, М.Ткачук, В.Верлока, схвально оцінюючи такі видання, як
український переклад “ Суспільної угоди” Ж.Ж. Руссо, збірку філософських студій “ Sententiae”
Слово і Час. 2003. №3
85
1
й часопис “ Дух і Літера” , принагідно розмірковують про класичну й сучасну філософію та про
потребу науково-критичних видань гуманітарної класики. А.Біла рецензує переклад театро
знавчої розвідки Е. Барби “ Паперове каное” . М. Попович критично відгукується про окремі з
пропонованих правописних змін і про спроби реформування суспільства задля збереження
історичних традицій, наголошує на потребі розглядати національні інтереси крізь призму цінно
стей західного світу. Опонуючи автору, В. Черепанин наголошує на недемократичності й
лицемірстві сучасної політики США. Редакція друкує есеїстичні виступи М.Івашкявічуса,
А.Хадановича й С. Жадана на мінській конференції “ Інтелектуали: спокуса мовчання” , а також
знайомить читачів з оповіданням Ю.Тарнавського “ Мозок Леніна” . Завершується номер нари
сом І.Химки про померлого торік польського історика-україніста Я.Радзєйовського.
у к р а ї н с ь к а
М У З И Ч Н А Г А З Є Т А
“ Українська музична газета” заснована в
січні 1926 р. Вона висвітлює найважливіші
події музичного життя України, інформує
про найцікавіш і творчі заходи Національної
Всеукраїнської музичної спілки, її 28 регіональних відділень, 16 різножанрових асоціацій.
На її сторінках можна прочитати також різні мистецькі новини країн близького та далекого
зарубіжжя, української діаспори. В газеті виступають відомі мистецтвознавці, музичні
критики, композитори, диригенти, сп іваки, музиканти, театрознавці, письменники,
художники. Це видання не лише для фахівців, а й для всіх, хто цікавиться музикою.
“ КИЇВ” СВЯТКУЄ СВОЄ ДВАДЦЯТИРІЧЧЯ
К ’ :■ І f t У лютому ц.р. ж урнал “К и їв " відсвяткував своє двад
цятиріччя. Про славну історію часопису розповідає його
головний редактор Олександр Васильківський:
— Здається, це вчора було: січень 1983 року. Тримаю в
руках ошатну книжечку, що пахне свіжою фарбою і сяє
всіма кольорами райдуги. Журнал “ Київ” , щойно народ
жений, і я його працівник. На обкладинці виведено “ Київ”
старослов’янськими літерами в сув’язі з сучасним шриф
том. Як це мудро й символічно — поєднання сьогодення з
минулим, перегук віків і тисячоліть! А внизу відомий кож
ному українцеві символ — золота лодія, а в ній — Кий,
Щек, Хорив і їхня сестриця Либідь — легендарні заснов
ники Києва.
З того часу “ Київ” став знаним і поважним часописом
не лишень киян, а й багатьох читачів України, зарубіжжя
та далекої і близької діаспори. З хвилюванням і трепетом
розгортаю перше число. Вітання, щирі побажання щасли
вої дороги, а далі: поезія, проза, критика, мистецтво. А
які імена! Гончар, Гуцало, Щербак, Микола Кравчук, Бо
рис Олійник, Воронько, Павличко, Жулинський, Валерій
86
Слово і Час. 2003. №3
Шевчук — краса й велич нашої літератури. Я не випадково акцентую на першому номері
часопису, бо він є не просто заспівом, а й підмурівком, дороговказом усіх подальших ви
пусків, аж до наших днів.
Звісна річ, за два десятиліття багато води втекло. Мінялися працівники редакції, змінилося два
головні редактори Володимир Дрозд та Петро Перебийніс, але основний склад залишився, жур
нал "Київ” виходив, виходить і буде виходити, несучи читачеві художнє слово краси і правди.
У редколегії та редраді часопису наші однодумці та найкращі сили української літератури —
Загребельний, Вінграновський, Мушкетик, Драч, Жулинський, Дрозд, Павличко, Осадчук, Пе
ребийніс, Слабошпицький, Щербак та інші.
“ Київ" — це історія нашої літератури, літопис рідного краю, буття України в художніх обра
зах та поетичних деталях. Кожен рік — це 12 повноцінних книжок, де представлені всі жанри:
поезія, проза, публіцистика, критика, мистецтво, сатира та гумор.
Журнал дав путівку в життя багатьом новобранцям, які згодом стали відомими майстрами
пера, членами Спілки письменників, лауреатами літературних премій.
Жодне явище в житті літератури та культури не обминуло “ Київ” . Ми одними з перших
відкривали забороненого класика Миколу Хвильового (роман "Вальдшнепи” ), Володимира
Винниченка (роман “ Сонячна машина” ), Роберта Конквеста (переклад роману “ Великий те
рор” ) про переддень голодомору в Україні. Цілий корпус київських літописів, невідомі романи
Михайла Старицького “ Молодість Мазепи” та “ Руїна” , які дали змогу глянути на постать геть
мана Мазепи зовсім іншими очима.
На сторінки “ Києва” прийшла свіжа, нова, потужна сила, з’явилися імена Василя Стуса, Івана
Світличного, Євгена Сверстюка, Левка Лук’яненка, В’ячеслава Чорновола, Миколи Руденка,
Василя Рубана.
З номера в номер друкувалися шухлядні твори, зокрема Володимира Сосюри — “ Третя
Рота” , поеми “ Мазепа” , “ Махно” , “ Ісус” та ін. Сенсацією були публікації праці Михайла Гру-
шевського “ Історія України-Руси” , призабуті твори Головка, Хоткевича, заборонені за радянських
часів повісті Бориса Харчука та Анатолія Дімарова.
За активну працю з творчою молоддю "Київ” нагороджено престижною міжнародною відзна
кою — премією імені Олеся Гончара. Журнал разом із Лігою українських меценатів (виконавчий
директор М.Слабошпицький) є співзасновником літературних премій імені Володимира Свідзинсь-
кого та Бориса Нечерди.
Особливо потужного імпульсу набув журнал “ Київ” , коли одним із співзасновників виступи
ла Київська міськрада на чолі з її Головою Олександром Олександровичем Омельченком.
Часопис набирає нових обертів, стає повносилим громадським та літературно-художнім ви
данням — починає виходити щомісячно, а це — нові твори, нові знайомства, нові автори, нові
зустрічі з читачем.
Щойно надрукували київський роман Валерія Шевчука “ На березі часу” , гостросюжетний
роман Павла Загребельного “ Брухт” , історичний роман Юрія Логвина "Золоті копита” . На
підході нові повісті та романи Юрія Мушкетика, Михайла Слабошпицького, Світлани Коронен-
ко, Андрія Кондратюка, Володимира Дрозда, Анатолія Дімарова, Василя Захарченка, Валерія
Гужви.
Редакція “ Києва” має потужні творчі сили, в її складі більше десяти членів Національної
Спілки письменників України, лауреатів літературних премій. Одне слово, редакційний колек
тив активно працює, все робить для того, щоб достойними творами гідно зустрівши свій
двадцятилітній ювілей, надалі творчо й повносило працювати во славу рідної України.
Слово і Час. 2003. №3
87
|