Фулбрайтівський науковий семінар “Нова критика”

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2003
Hauptverfasser:	Богачевська-Хомяк, М., Гундорова, Т.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України 2003
Schriftenreihe:	Слово і Час
Schlagworte:	Літопис подій
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/189822
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Фулбрайтівський науковий семінар “Нова критика” / М. Богачевська-Хомяк, Т. Гундорова // Слово і Час. — 2003. — № 3. — С. 88-89. — укp.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-189822
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1898222023-04-25T16:32:44Z Фулбрайтівський науковий семінар “Нова критика” Богачевська-Хомяк, М. Гундорова, Т. Літопис подій 2003 Article Фулбрайтівський науковий семінар “Нова критика” / М. Богачевська-Хомяк, Т. Гундорова // Слово і Час. — 2003. — № 3. — С. 88-89. — укp. 0236-1477 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/189822 uk Слово і Час Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Літопис подій Літопис подій
spellingShingle	Літопис подій Літопис подій Богачевська-Хомяк, М. Гундорова, Т. Фулбрайтівський науковий семінар “Нова критика” Слово і Час
format	Article
author	Богачевська-Хомяк, М. Гундорова, Т.
author_facet	Богачевська-Хомяк, М. Гундорова, Т.
author_sort	Богачевська-Хомяк, М.
title	Фулбрайтівський науковий семінар “Нова критика”
title_short	Фулбрайтівський науковий семінар “Нова критика”
title_full	Фулбрайтівський науковий семінар “Нова критика”
title_fullStr	Фулбрайтівський науковий семінар “Нова критика”
title_full_unstemmed	Фулбрайтівський науковий семінар “Нова критика”
title_sort	фулбрайтівський науковий семінар “нова критика”
publisher	Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України
publishDate	2003
topic_facet	Літопис подій
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/189822
citation_txt	Фулбрайтівський науковий семінар “Нова критика” / М. Богачевська-Хомяк, Т. Гундорова // Слово і Час. — 2003. — № 3. — С. 88-89. — укp.
series	Слово і Час
work_keys_str_mv	AT bogačevsʹkahomâkm fulbrajtívsʹkijnaukovijsemínarnovakritika AT gundorovat fulbrajtívsʹkijnaukovijsemínarnovakritika
first_indexed	2025-07-16T12:24:07Z
last_indexed	2025-07-16T12:24:07Z
_version_	1837806280859713536
fulltext	f^lùnotUCC аоасй ФУЛБРАЙТІВСЬКИЙ НАУКОВИЙ СЕМІНАР “ НОВА КРИТИКА” Гурт на Грушевського У кожній країні науковці зазвичай нарікають на те, що немає відповідного форуму, на якому можна було б представити первинні висліди своєї праці та попередньо обговорити свої ідеї та підходи. Мовляв, добре було б почути доброзичливу, але фахову та щиру критику праці, яка ще в процесі дослідження. Також нарікають на те, що бракує їм можливості спілкуватися з колегами з інших дисциплін. Різного роду конференції, з ’їзди та спільні публікації дають таку можливість, але вона зазвичай нетривала, тому створюються комісії, підкомісії, товариства та дискусійні групи в Інтернеті. Ми, американці, завважили, що в Україні спілкування між науковцями, якщо вони не працю ють в одному відділі чи на одній кафедрі, часто набирає офіційного тону, який не сприяє відкритій та доброзичливій критиці. Вражає відсутність широкого та відкритого обговорення книжок, довготривалого спілкування між науковцями різних дисциплін. Мене особисто вражає формалізм у поведінці науковців. Образно кажучи, я часто маю враження, що науковці в Україні священнодіють, точно дотримуючись загальноприйнятих правил. Науковець має бути уособленням поваги, статечним та гідним свого звання. Десь відсутня легкість Гауцінкового Homo sapiens та грайливість, що дозволяє науковцеві з любов’ю та інтересом вивчати свій предмет, а також цікавитись дослідженнями та захопленнями інших. Журнал “ Критика” , задуманий саме для грунтовного обговорення різних сучасних книжок, став свого роду писемним форумом обміну думками, а то й дотепними шпильками. Його засновник та головний редактор Григорій Грабович мріяв і мріє про вишуканий семінар у Києві, на якому науковці різних галузей мали б можливість обговорювати теми своїх і не своїх досліджень. У той же самий час Тамара Гундорова — завідувач відділу теорії літератури Інституту літе ратури ім.Т.Г.Шевченка НАН України — прагнула відновити міждисциплінарні семінари для науковців і студентів. Офіс Програми ім. Фулбрайта в Україні своїми конференціями та обсягом предметів грантів і створює умови для поширення міждисциплінарних підходів та зацікавлень. Мої власні праці завжди переходили рамки якоїсь однієї дисципліни — чи то історії, чи то філософії, чи того новотвору, що став називатись ж іноч і студії. Асоціація Фулбрайтерів України радо підтримала ідею семінарів, які стали називатись "Нова критика” . І саме критика, а не критиканство, дружня розмова за круглим столом — і обов’яз ково з ерудицією та мудрою легкістю. Бо наука не тягар, який треба тягти, а справді Франкова перлина, яка виблискує внутрішнім сяйвом. Бачимо неформальну серію семінарів для тих, хто бажає взяти в них участь, хто має цікаву та опрацьовану тему і хто бажає дружнього — ну, і менш дружнього, але завжди чемного та інтелігентного спілкування освічених людей. Сподіваємось, що може дехто навіть зможе зав часно поділитись працею і семінар стане справжнім семінаром — обговоренням даної теми. Але тільки справжні наукові теми — ті, що ставлять питання, на які ще немає відповідей — нададуть учасникам цих зібрань справжньої насолоди. Може, якраз наша маленька перлина згуртує своїх цінителів. Марта Богачевська-Хомяк, Директор Програми ім. Фулбрайта в Укра їн і Слово і Час. 2003. №3 88 Повертаючись до “ нової критики” Побувавши по світах, зрозуміла те, що було давно очевидним, — саме науковий семінар може бути ідеальною, не ієрархічною формою спілкування, від якого ми відвикли і якого бракує українським гуманітаріям. Виступ на семінарі, дискусії і питання — форма неавторитар- ного і не спрямованого на останню відповідь повідомлення, і тим така форма науковості цікава. Так зародилася ідея семінару під назвою “ Нова критика” . Марта Богачевська-Хомяк підтримала мене в цьому бажанні і запропонувала розширити рамки семінару, надавши йому ширшого гуманітарного змісту. Вибір назви був, звичайно, річчю амбітною. Первісно назва семінару — “ Нова критика” — мала, на мою думку, служити сигналом, який прив’язував нас до певної традиції, а саме — раціонального творення нової гуманітарної парадигми. Свого часу оновлення такої парадигми здійснювали англо-американська “ нова критика” ЗО—50-х років, французька "нова критика” 60-х років. Хотілося б мати щось на зразок такої традиції і в Україні. Та існував ще один контекст, який асоціювався і перетинався з поняттям "нової критики", і цей аспект став чи не основним. Сама назва апелювала до потреби критики, критичної реф лексії з її іронізмом, інтелектуалізмом, провокативністю, з одного боку, і звичайно — соціально-культурними інтенціями, з другого. Так “ нова критика” ставала метафорою неавто- ритарної розмови. “ Нова критика” нагадує нам про методи “ близького читання” і проголошує повернення до тексту. Хотілося б, щоб саме методика читання тексту (тексту літературного, соціального чи культурного) та прагнення його інтерпретувати стали чи не найважливішими процедурами на нашому семінарі. Як відомо, “ нова критика” мала свої ідеали — а саме через поезію, поетичну й естетичну відповідь, задану самим текстом, вона програмувала сприйняття не лише мистець кого твору, а й самої реальності. Моделлю служила насамперед культура — скажімо, світове тіло культури чи літературної традиції, образ сенсорної і органічної єдності літературного тексту. “ Нова критика” була для Джона Кроу Ренсома, Клінта Брукса, Алена Тейта, Блекмура і, звичайно, Т.С.Еліота компенсацією того, що бракувало їм у суспільстві, а саме — способом неконфліктного розв’язання суперечностей, моделлю творення культури. Думаю, що Фулб- райтівський гуманітарний семінар міг би також стати місцем, де б реалізувалися культурні, інтелектуальні й ідеологічні потреби спілкування, а також прообразом неконфліктного пола годження міждисциплінарних розривів та суперечностей, сценою, на якій дослідник-автор міг би інсценізувати свої ідеї (та ідеали). Відбулося три засідання семінару. На першому під назвою "Література і медицина: межі взаємопроникнення” філософ і психолог Вадим М ен ж ул ін звернувся до постаті К.Юнга, зок рема його психоаналітичної теорії, і простежив ї ї зв ’язок із б іограф ією відомого культуролога-психоаналітика. Зокрема, для дискусії Менжулін обрав своєрідні "провини” пси- хоаналітика перед основним його фахом — медициною, демонструючи крок за кроком, як Юнг вибудовував свою теорію, зазнаючи впливів художньої образності, як піддавався впли вам фантазування та літературності. Таке нетрадиційне прочитання Юнга дозволило побачити неоднозначність самого психоаналізу, що перебуває на межі медицини та літератури. На другому засіданні професор Гарвардського університету Григорій Грабович говорив про співвідношення поетичної та малярської спадщини Т.Шевченка. Цей феномен паралельно го співіснування двох рядів — зорового та словесного — не такий уже й винятковий в історії культури. Для Шевченка, твердив Грабович, він служив формою заспокоєння надміру емоцій но-словесного напруження, з якого народжувалася поетична образність Шевченка. На думку Грабовича, постійно зображаючи на своїх картинах власний автопортрет, український поет символізував себе як свідка зображуваного, як сторожу. Це ще один підхід до з ’ясування природи Шевченкового генія. Тема третього семінару — "Україна в ООН: колись — тепер, всередині — ззовні". На черзі — нові зустрічі... Там ара Гундорова, м одерат ор сем інару Слово і Час. 2003. №3 89

Фулбрайтівський науковий семінар “Нова критика”

Institution

Ähnliche Einträge