Філологічний семінар у Київському університеті
Saved in:
Date: | 2003 |
---|---|
Main Author: | |
Format: | Article |
Language: | Ukrainian |
Published: |
Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України
2003
|
Series: | Слово і Час |
Subjects: | |
Online Access: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/189869 |
Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Cite this: | Філологічний семінар у Київському університеті / О. Астаф’єв // Слово і Час. — 2003. — № 4. — С. 87-90. — укp. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraineid |
irk-123456789-189869 |
---|---|
record_format |
dspace |
spelling |
irk-123456789-1898692023-04-28T18:29:15Z Філологічний семінар у Київському університеті Астаф’єв, О. Літопис подій 2003 Article Філологічний семінар у Київському університеті / О. Астаф’єв // Слово і Час. — 2003. — № 4. — С. 87-90. — укp. 0236-1477 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/189869 uk Слово і Час Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України |
institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
collection |
DSpace DC |
language |
Ukrainian |
topic |
Літопис подій Літопис подій |
spellingShingle |
Літопис подій Літопис подій Астаф’єв, О. Філологічний семінар у Київському університеті Слово і Час |
format |
Article |
author |
Астаф’єв, О. |
author_facet |
Астаф’єв, О. |
author_sort |
Астаф’єв, О. |
title |
Філологічний семінар у Київському університеті |
title_short |
Філологічний семінар у Київському університеті |
title_full |
Філологічний семінар у Київському університеті |
title_fullStr |
Філологічний семінар у Київському університеті |
title_full_unstemmed |
Філологічний семінар у Київському університеті |
title_sort |
філологічний семінар у київському університеті |
publisher |
Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України |
publishDate |
2003 |
topic_facet |
Літопис подій |
url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/189869 |
citation_txt |
Філологічний семінар у Київському університеті / О. Астаф’єв // Слово і Час. — 2003. — № 4. — С. 87-90. — укp. |
series |
Слово і Час |
work_keys_str_mv |
AT astafêvo fílologíčnijsemínarukiívsʹkomuuníversitetí |
first_indexed |
2025-07-16T12:31:26Z |
last_indexed |
2025-07-16T12:31:26Z |
_version_ |
1837806743905632256 |
fulltext |
vtóHonuc t&qtó
ФІЛОЛОГІЧНИЙ СЕМІНАР У КИЇВСЬКОМУ УНІВЕРСИТЕТІ
Ч ергове зас ід ан н я ф іл о л о г іч н о го сем ін ар у “ Т еор ети чн і й м е то д о л о гічн і проблем и л іте
ратурознавства ” , щ о в ід бул ося 23 груд ня м и н у л о го р о к у в Інституті ф іл о л о г ії К и їв с ь ко го
н ац іо н ал ьн ого ун івер сите ту ім . Т .Г .Ш е в ч е н ка , присвячувалося пам ’яті в и д атн о го у кр а їн с ь
к о го в чено го , п р о ф е со р а Д м и тр а Ч и ж е в с ь ко го . О р га н іза то р и с е м ін а р у — ка ф е д р а те о р ії
л ітератури та ко м п а р а ти в іс ти ки К и їв с ь ко го н а ц іо н а л ь н о го ун ів е р си те ту ім ен і Тараса Ш е в
ченка , Інститут л ітера тури ім . Т .Г .Ш е в ч е н ка Н А Н У к р а їн и , У к р а їн с ь ки й н ауков и й інститут
Г а р в а р д с ь ко го ун ів е р си те ту (С Ш А ), ка ф е д р а у к р а їн іс т и к и В а р ш а в с ь ко го ун ів е р си те ту ,
каф е др а сл ав істики У н ів е рси те ту М она ш а (А в стр а л ія ). Тем а с е м ін а р у — “ Л іте р а тур а я к
стиль і с п о га д ” , завдання — з ’ясувати зм іс т і о б с я г ка т е го р ії “ с ти л ь ” , описати ї ї тр а н с
ф о рм а ц ії і ко н тексти , починаю чи в ід т е о р ії „т р ь о х сти л ів ” і д о по стм о д е р н істськи х д и скур с ів .
З реш то ю , витлум ачити тео рети чн і м ір кув а н н я , в и кл ад ен і в працях М .А р ів е , Р .Я ко б со н а ,
К .Л ев і-С тросса , С .Ф Іш а, Р іф ф атера, я к і в голос за го в о р и л и пр о те, щ о в 70-х р о ка х X X ст.
стил істи ка “ м а йж е вм ерла” , а поняття "с т и л ь ” за м ін и л а ка те го р ія “ сем іоти чн а п о е з ія ” .
П ленарне зас ід ан н я в ід кр и в зав ідувач ка ф е д р и т е о р ії л іте р а тур и та ко м п а р а ти в іс ти ки
К Н У М.Наєнко. У сво їй д о п о в ід і він акц ентував ув а гу м а йж е на сто л ітн ій тр а д и ц ії існ у
вання ф іл о л о г іч н о го с е м ін а р у в К и їв с ь ко м у н а ц іо н а л ь н о м у ун ів е р с и те т і й в н е с ко в і в
науку ф ун д а то р а ц іє ї а кц ії, о д н о го з н ай ав тор ите тн іш и х зн авц ів т е о р ії стил ів пр о ф е со р а
В ол од и м и ра П еретца, а т а к о ж п р о ф е со р а Д м и тр а Ч и ж е в с ь ко го , ч и ї н ауков і ш ляхи п р о
стягнулися в ід К и єва — че рез Ге льд ей б ер г і П р а гу — д о Гарварда , а р о зр о б л е н а ним ж е
тип ол огія ку л ь ту р н о -іс то р и ч н и х е п ох і стил ів , з о к р е м а в ід кр и та й о п иса н а д о б а б а р о к о ,
стали сп р а в ж н ім наукови м в ід кр и ттям та ід е н ти ф іка ц іє ю сам е у к р а їн с ь к о ї л іте р а тур о зн а в
ч о ї н а у ки . Д о п о в ід а ч н а го л о с и в , щ о с ь о го д н і н а д з в и ч а й н о з р и м о по ста є п р о б л е м а
д о сл ід ж е н н я ф е н ом е ну стил ю , з гадавш и п о л о ж е н н я Д .Ч и ж е в с ь ко го : “ Е похи творять стиль,
а не н авпа ки ” . С аме через стиль, вваж ає в ін , на повну си л у працю є вн утр іш н ій потенц іал
л ітератури ; ми повинн і ро згл яд а ти іс т о р ію л ітера тури ц іл існ о , вдум ливо , не я к м е ха н ічн у
сум у стил ів , а я к спл ески тр а д и ц ії, щ о в и кл и ка ю ть , св о є ю ч е р го ю , в ід по в ід н і ре ф л екси й
“ з а с в іч у ю ть с я ” н овим и перел ивам и х у д о ж н іх б а р в і м о ж л и в о с те й . М .Н а є н ко р о з к р и в
сутн ість р о зум ін н я тво рчо ст і я к спо га д у , сп и р а ю ч и сь на д о с в ід Л ьва Т о л сто го я к л іте р а
тора та З ігм у н д а Ф р о й д а я к д о с л ід н и ка в н у тр іо с о б и с т іс н и х процес ів . В ін репрезентував
присутн ім нове видання “ Іс то р ії у к р а їн с ь к о ї л іте р а ту р и ” Д .Ч и ж е в с ь ко го , я ке щ о й н о з ’я
вилося у видавництв і "А к а д е м ія ” , та п 'ятий в и п уск з б ір н и к а “ Ф іл о л о г іч н і се м ін а р и ” .
Д о п о в ід ь “ Т е о р е ти ч н і о сн о в и х у д о ж н ь о го с т и л ю ” в и го л о с и в Р .Гром ’як (Т е р н о п іл ь ),
яки й с х а р а кте р и зу в а в нов і сти л і, щ о з ’яв и л и ся п ісля з н и к н е н н я р и т о р и ки в X IX ст .,
о кре сл и в со ц іо л е кт та ід іо л е кти я к нов ітн і асп екти а в то р с ь ки х х у д о ж н іх м оделей , н а го л о
сив на том у, щ о д е я к і вчен і, о р іє н тую чи сь на с ти л іс ти ку я к явищ е л ін гв іс ти ки , нам агалися
“ в ід ір в а ти ” стил ь о д н о ч а с н о і в ід ін д и в ід а , і в ід л іт е р а т у р и . Р а д и ка л ь н и м видається
вченом у виступ Р .Б арта в “ Н ул ьовом у ступен і пи сьм а” , де автор р о з р із н я є м ову я к у ж е
готову соц іал ьн у д ан ість , щ о в сп а д о к д істалася п и сь м е н н и ко в і, і стиль, а на м е ж і м іж
м о во ю і стил ем р о з та ш о в у є пи сьм о : “ М о в а і с ти л ь — с л іп і с и л и ; п и сь м о — це а кт
іс то р и ч н о ї с о л ід а р н о с т і” . П ід винайденим те р м ін о м “ пи сьм а ” в ін , по сут і, повертається
до ста р о го р и то р и ч н о го поняття “ с тил ь” й о ж и в л ю є р и то р и ку .
Ю .Ковалів виступив із д о п о в ід д ю “ Н ео — я к с п о га д п р о стил ьо в і е п о х и ” . Н а й о го
д у м ку , в нов і часи стал о м о д о ю подавати в и ч е р п н о -л ін гв іс ти ч н и й о п и с л іте р а т у р н о го
те ксту й водночас визначати стиль я к к р а х р о м а н ти ч н о го св ітов ід чув ан н я . Ц і ко н ц е п ц ії
Слово і Час. 2003. Ns 4
8 7
м ож на позначити п р е ф іксо м “ н е о ” , вони н а га д ую ть р о м ан ти чн у й по стр о м а н ти чн у тр а д и
ц ію в л ін гв іс ти ц і, а ця традиц ія ставила з н а к р ів н о ст і м іж м о во ю , л іте р а тур о ю і ку л ь ту р о ю .
Н ебезпека , очевид н о , тут у том у, щ о м ова р о згл я д а є ться з д е б іл ь ш о го я к пр ин ц и п м ис
л ення , а не в и р а ж е н н я , сам е т а к и х в ід т ін к ів н а д а ю ть стил ев і м и с те ц тв о зн а в с тв о та
а н тр о п о л о гія . У с і ав то р ськ і стил і, ус і " н е о ” , я к і з ’явилися п ісля р о м а н ти зм у (хо ч а д е я к і з
них в У к р а їн і не сф о рм увал и ся , с к а ж ім о , н е о кл а с и ц и зм ), за св ід чую ть , щ о не ра ц іо н а л ь
не, а сам е си м вол ічне м ислення лягає в їх о сн о в у , і тут завдання н а уко в ц ів — ід е н ти ф ікув а ти
стиль автора за в д я ки стил істичним о зн а ка м і п с и х о л о г іч н и м д ж ер ел ам тво ру , прим ир и ти
л ін гв іс ти ку з іс то р іє ю . К о ж н а стильова те н д е н ц ія , п ід кр е сл и в д о п о в ід а ч , м аю чи к о н к р е т
н о -іс то р и ч н і о з н а к и , на перш ий по гл яд , н іб и са м о в и ч е р п ується , та наспр авд і вон а не
зн и ка є б е зв істи , навпаки — зда тн а он о вл ю в а ти ся у в ід м ін н ій стил ьов ій с и ту а ц ії п ід ви гл я
д ом р із н и х нео (н е о р о м а н ти зм , н е о р е а л ізм , н е о б а р о ко , н ео ав а н га р д и зм т о щ о ), то б то
н е кр о ф іл ь сь ка теза “ см ерті с ти л ю ” (я к і “ см е р т і а в то р а ” ) б езп ідставн а , н етол ер антна , не
в ідпов ідає д рам а тично м у пе реб іго в і е в о л ю ц ії письм енства .
У допов ід і О.Астаф'єва “ Ч уж ий стиль” : сем антика запозичених сенс ів ” наголош увалося,
щ о будь-який текст р ід ко постає в одн ій , власне авторській мовній манері. В л ітературних
творах часто ф іксується р ізном овн ість , тобто в ідтворю ю ться р ізн і манери (способи , ф орм и)
мислення і мовлення. При цьому х уд о ж н ьо значущ им (нар івн і з прямим авторським словом )
є слово неавторське, чуже. Д опов ідач пр остеж ив спільн ість і в ідм інн ість явищ , посталих на
"чуж ом у стилеві” , зараховую чи д о них стил ізац ію , парод ію , еп ігонство , варіац ії, переспіви,
м одернізац ії, рем ін ісценц ії, апл ікац ії та інш е. Я кщ о стил ізац ія прагне адекватно реставрувати
чуж у манеру, слово в н ій дом інує двоголосе , причом у од носкероване , то в парод ії, де автор
в ідчужується від предмета ім ітації, воно р ізно ске ро ва н е , тут нема прагнення д о ото то ж н ен н я
авторського задуму й ч у ж о го слова. На “ ч уж о м у стил і” , на д ум ку доповідача, основую ться
еп ігонство та наслідування. Епігонство — взірець нетворчого , поверхового , але ад екватного
наслідування певного стилю ; еп ігони м ехан ічно д убл ю ю ть проблем атику і ко п ію ю ть ф о р
мальні о зн аки насл ідуваних твор ів (наприклад , котляревщ ина). Наслідування, пор івняно з
еп ігонством - а кт суто творчий. Д о нього вдаю ться видатні майстри слова, їх твори , щ о
наслідують як ісь зра зки , відзначаю ться сам ост ійн істю й ор игінальн істю (напр., в ірш і-насл іду-
вання Т .Ш евченка ( “ П од ра ж ан іє Ієзе к іїл ю ” , “ П о д ра ж ан іє Едуарду С о в і” ). У за гальном у ж
плані, підсумував доповідач, сем антика "ч у ж о го стил ю ” сп івзвучна з проблем ою “ тексту в
тексті” й т існо пов’язана з актуальним и питаннями вторинних м оделю ю чих систем - інтерсе-
м іотичності (інтерсистем ності), інтертекстуальності та неориторики .
С вою д о п о в ід ь "К іч я к стиль і п е р ф о р м а н с ” Т.Гундорова присвятила л іте р а тур і то та
л ітарно ї та авторитарної доби . Тотал ітарний та авторитарний д и скур си ство рю ю ть об ставини ,
коли в ир іш ал ьно ю ф ігу р о ю іс т о р и ко -л іте р а т у р н о го пр оц есу стає ід е о л о гіч н о з а а н га ж о в а -
ний п и с ь м е н н и к , а й о го читачам і к р и т и к а м в ід в е д е н о па сив н у ф у н к ц ію — р а д іти з
н а п и с а н о го , висл овл ю вати з а д о в о л е н н я , але не за п е р е чув а ти . У с у с п іл ь с тв і, щ о має
ха р а кте р п о л іти чн о ї д и кта тур и , нар івн і з ре пре си вн и м и м етодам и, под іл ін ф о р м а ц ії на
“ позитив — н егати в ” , уто чн ю є д опо в ід а ч , втілю ється за д о п о м о го ю вер ба льни х та невер-
б а л ьн и х с ти л ів , а й о го з н а к о в и м е к в ів а л е н т о м стає к іч — м и сте ц тво д ля в и б р а н и х
(зад овол ени х), власне не м истецтво , а ш тучна п ід р о б ка п ід н ьо го . Н авіть тв о р ч іс ть т а к о го
вид атного м айстра слова , я к О лесь Гончар , і та д уб л ю є то д іш н і по л іти чн і п о д ії вербаль
ним и з н а ка м и . Д л я х а р а кт е р и с т и ки п о д іб н о го д у б л ю в а н н я Т .Г у н д о р о в а в и ко р и с то в у є
ка те го р ію “ пе р ф о р м а н с ” , д у ж е б л и зь ку д о т а к и х понять , я к гра , теа тр ал ізац ія , ритуал .
Р ом ан “ Т р о н к а ” О леся Г о н ч а р а , вва ж а є вон а , т е ж о р га н із о в а н и й я к п е р ф о р м а н с , у
ньом у важ ливу роль в ід ігр а є вид овищ ний а сп е кт , не м енш у, н іж ін ф о р м а ти в н и й . Т в ір за
принципом "є д и н о го м е то д у” , по сут і, по ш и р ю ва в т о д іш н ю усталену з н а ко в іс т ь і мало
чим в ід р ізн явся в ід ін ш и х пе рф о рм а н с ів , т а ки х , я к па рт ій н і зТ зд и , д е м о н стр а ц ії, паради ,
у р о ч и ст і з б о р и . Ц е все "р о м а н и ” о д н о го ря д у : вони д е м о н с тр у ю ть є д и н о пр а в и л ьн у
м одель м а сов о ї п о ве д ін ки , та й р о зр а хо в а н і на зв и ч н у ін те гро в ан у а у д и то р ію , стереотипи
по ве д інки , ч іт ку с т р у кту р и за ц ію п р о сто р у і часу. Х у д о ж н ій тв ір втягувався у пол іти чн у
к о м у н іка ц ію і ставав “ стил ем ” р о з в ’язання питань п р о владні процеси .
У д о п о в ід і А. Ткаченка “ Елементи по е ти ки — ч и н н и ки с ти л ю ” йш л ося п р о те, щ о у
визначенн і ч и н н и к ів ін д и в ід уа л ьн о го стил ю пи сь м е н н и ка і д о с і д іє п е р е в а ж н о д е д у кти в
88
Слово і Час. 2003. №4
ний принцип: в ід за га л ь н о го д о о к р е м о го . А в працях, н апи са н их з ін д у кти в н и х п о зи ц ій ,
постає н еб е зп ека впасти в ін ш у кр а й н іс ть — ге н е р а л іза ц ію ф е н о м е н о л о г іч н о го п ід ход у .
З а в с іє ї ум о в н о с т і п о д іл у на з м іс т і ф о р м у , д о з м іс т о в и х п р о я в ів х у д о ж н ь о ї ф о р м и
м о ж н а в ід нести ід ею , тем у (те м а ти ку ), п р о б л е м у (п р о б л е м а т и ку ), те н д е н ц ію , п а ф о с /
тональн ість , ф абулу, к о н ф л ік т /к о л із ію тощ о . О сн овн і ф о р м а л ьн і п р о я в н и ки х у д о ж н ь о го
зм іс ту — с ю ж е т , к о м п о з и ц ія , х у д о ж н я м ова (у в с іх ї ї с ф е р а х — в ід ф о н е т и ч н о ї д о
си н та кси чн о ї). С хем у ф о р м о зм іс ту я к є д н ост і м о ж н а уявити у в и гл яд і ко н ц е н тр и ч н и х к іл :
у центрі — зм істо в і прояви х у д о ж н ь о ї ф о рм и ; п р о м іж н е к о л о — л іте р а тур н а ге н е р и ка в
усьом у ї ї ро зм а їтт і; найш ирш е — ф о рм а л ьн і п р ояв н и ки х у д о ж н ь о го з м іс ту . Р озго р та н н я
а в то р сько го тексту , вибуд ова в н утр іш н ь о ї й з о в н іш н ь о ї ін те р те кстуа л ь н о ст і зд ій сн ю єть ся
м іж полю сам и сти л ьо во ї ф е н о м е н о л о г ії /т и п о л о г ії (п а р а д и гм а т и ка ), с т а т и к и /д и н а м ік и
(синта гм атика ).
У своїй д о п о в ід і “ С тильова па рад и гм а д об и б а р о к о в с ту д ія х Д .Ч и ж е в с ь к о го ” В.Со
боль (В а р ш а в а ) в ід з н а ч а є , щ о з а в и з н а ч а л ь н у т е з у в с іх с в о їх п р а ц ь п р о б а р о к о
Д .Ч и ж е всь ки й , на ї ї д у м ку , б ер е тве р д ж е нн я пр о зд а тн іс ть б а р о к о тв о р ч о синтезувати
старе й нове. О собл ива увага прид іл яється ха р а кте р о в і т а к о го си н те зу . Й деться не лиш е
про зов н іш н є сполучення с та р о го з новим . З н а ч н о важ л и в іш и м за н ь о го є злиття д у х о в
них ц інностей , щ о їх б а р о к о перейм ає в е л и ко ю м ір о ю в ід о б о х п о п е р е д н іх кул ьтур н и х
епох — С ередньовіччя та Р енесансу, щ о б вибудувати новий к у л ь ту р н о -іс то р и ч н и й стиль,
величний та в се о хо п н и й . У ц е н тр і б а р о к о в о ї ка р ти н и св іту , п е р е к о н у є д о п о в ід а ч , не
л ю д ськи й ін д и в ід , а — н ад ін д и в ід уа л ьн е . Н едарм а д о н а д ін д и в ід у а л ь н о го Ч и ж е в ськи й
в ід н о с и ть не лиш е о к р е м у о с о б у , а й н а ц ію , б о н а ц ія , у й о г о р о з у м ін н і, в и ступа є
“ зд е б іл ь ш о го у ф о рм і к о н с т р у к ти в н о го елем ента д е р ж а в и ” .
Тема виступу Н.Гаврилюк “ П ол ім е тр ія я к с тр уктур н и й пр ин ц и п б а р о к о в о ї д р а м и ".
Л.Скупейко присвятив св о ю д о п о в ід ь проб л ем і с ю ж е т и ки в т в о р ч о с т і Л е с і У к р а їн к и
(“ Т рад иц ійний сю ж е т я к стил ьо ва ф ігу р а у тво рчо ст і Л е с і У к р а їн к и ” ). С ю ж е т х у д о ж н ь о го
тво ру сь о го д н і, констатував д о п о в ід а ч , о п ин и в ся п ід м а совим п р и ц іл о м п р е д ста вн и к ів
м о д ер н ізм у й по стм о д е р н ізм у , я к і нам агаю ться о го л о си ти й о го н е п о тр іб н и м . Н асправд і
ж , у творчост і Л ес і У к р а їн к и с ю ж е т — н е в ід ’єм ний с к л а д н и к х у д о ж н ь о го св іту , виб уд ова
ний із посл ід овних елементів м етам ови, я к і м о ж н а назвати стил ьо ви м и ф ігур ам и . П отенц ійна
м ож лив ість ц іє ї м етам ови “ спр ац ьо вув ал а ” лиш е то д і, ко л и читач спр ий м а в ї ї не ф р а г
м ентарно, а в ц іл ом у , я к есте ти чн о заверш ений тв ір . С ти льо в і ф ігу р и , щ о п р и сутн і у
читацькій св ід ом о ст і, і забезпечувал и це спр ий м а н ня . С тильов і ф ігу р и , уто чн ю є д о п о в і
дач, це не щ о інш е , я к м о дал ьн ост і (а к с іо л о г іч н і, е п іс те м о л о гіч н і, п р о с то р о в і та ін ш і),
тоб то висловлю вання, взяті у їх в ід но ш е нн і д о д ій с н о с т і. В он и р о зщ е п л ю ю ть л ін ій н и й
час сю ж ету , повертаю ть творам ц и кл ічн и й час м іф у й р о б л я ть їх б а га то м ір н и м и .
М.Шаповал у д о п о в ід і “ П ол істи льо ва гам а суч а сн о ї “ м о л о д о ї” д р а м и ” сл уш н о п ід кр е с
лила, щ о м о л од и х д р а м а тур гів у ж е не ц ікав и ть р и то р и ка чи х а р а кт е р о л о г ія , о сн о ва н а на
сом атичних даних. В они вводять у св ій х у д о ж н ій св іт стил ьо ву п о л іф о н іч н у м о за їку , в
я к ій п е р со н а ж постає в о д н о ча с н о с іє м б а га то ї чуттєвост і й в и с о к о ї а н а л іти ч н о ст і. На
зм ін у реал істичном у м и сле н н ю пр и хо д и ть аутистичне м и сле н н я , щ о виявляє себе у нео -
м іф о л о г із м і, у с іх н а п р я м а х м о д е р н із м у , з р е ш т о ю , п р и х о д и т ь п о с т м о д е р н із м , я к и й
маніф естує в іртуальн і ре ал ьност і.
З агалом і д о п о в ід а ч і, й к о ж е н , х то взяв участь у д и с к у с ії , п ід кр е с л ю в а л и , щ о стиль,
н езваж аю чи на чи сл е н н і н а п а д ки на н ь о го л ін гв іс т ів , в и ж и в , і с ь о го д н і зво д и ти й о го
лиш е до о д н о го із по л ю с ів — ін д и в ід уа л ь н о го чи з а га л ь н о го — н е п р а в о м ір н о . С тиль, я к
і б уд ь -яки й м овний ф а кт , п ід кр е сл и в Г.Штонь ( “ Л іте р а тур а я к тв о р ч іс ть ” ) вза гал і нем ис
лимий без цих д во х асп ект ів , а в ід нош ення м іж вар іан том і в ар іац іям и , м іж н о р м о ю і
в ідхиленням и — це лиш е щ абл і п ізн а нн я мови: “ М ова (д о реч і, це м ова “ ч и с ти х ” ф е н о
менів, а не об р а з ів , я к і є в сьо го лиш п е р ш о ф о р м о ю Д у х у ) і є н о с ієм стил ю , “ м а те р іє ю ” ,
за к о н “ ж и т т я ” я к о ї є і “ з а к о н о м ” ї ї вияву. А це о з н а ч а є , щ о й “ х р о м о с о м ” с ти л ю
перебуває (точн іш е — н а р о д ж ує ться ) на с ти ко в і ем анац ій м атер іалу , авторства я к нос ія
певних кул ьтурн и х к о д ів чи м ов, і ж и т т я .. .”
На переконання д н іп р о п е т р о в с ь ко ї д о сл ід н и ц і В.Нарівської ( “ С тильов і в із ії м а гіч н о го
ре ал ізм у” ) та к і за гал ьн і поняття , я к “ м о ва ” , “ стил ь” , “ ж а н р ” , м аю ть м ислитися лиш е я к
Слово і Час. 2003. Ns 4
8 9
1
миттєві спалахи у м інл и во м у переливанн і х у д о ж н ь о ї д ій н о с т і, а не я к н ор м и та с те р е о ти
пи, щ о передую ть творам . Те, щ о називаю ть інвар іантом , н о р м о ю , ко д о м а б о ун івер сал іям и ,
завж д и є зл іп ко м м и ттєвого стану і їх тре ба кр и ти ч н о пе ре гл яд а ти ” . П.Іванишин (Д р о го
бич), яки й виступив з д о п о в ід д ю ‘‘ М а кр о с тр у кту р а л іте р а ту р н о го тво ру : герм еневтичне
у то ч н е н н я ” , вва ж а є, щ о п р и ч и н о ю с т и л ь о в о го н е в ігл а ств а о к р е м и х н а у ко в ц ів є б р а к
т е о р е ти ч н о го о б ґр ун тув а н н я м е то д о л о г ій , б е з ч о го го д і го в о р и т и пр о н и н іш н ій п л ю
р а л ізм а в т о р с ь ки х с ти л ів . О .Ш т епан у д о п о в ід і “ С ти л е тв о р ч і з а с о б и л іт е р а т у р н о го
ім п р е с іо н із м у ” зосе ред и в св о ю увагу на з в ’я з к у о к р е м и х стил ів із те о р іє ю ін ту їц ії, п ід кр е с
л ю ю чи , щ о д е я к і стил і, с к а ж ім о , ім п р е с іо н ізм , м о ж уть за зи р а ти “ по той б ік ” с в ід о м о ст і,
о д н а к в за єм ин и о б ’є к т и в н о го і с у б ’є к т и в н о го , р е ф л е к с и в н о го і н е р е ф л е к с и в н о го не
м о ж н а о то то ж н ю в а ти л иш е із пл о щ и н о ю ім п е р со н а л ь н о ї с у б ’є кти в н о с т і, а р х а їк о ю к о л е к
тивн о го п ідсв ід ом о го , м іф ол огічн и м п ідтекстом і на цій п ідстав і заявляти, щ о ін д ив ід уал ьн ого
стил ю не стало. О.Башкирова ("П о л ім е тр ія я к за с іб в ід твор ен н я сп о га д ів та а со ц іа ц ій в
п о л іф о н іч н ій поем і Л ін и К о с т е н ко “ З о р я н и й ін те гр а л ” ) зупи н ил ася на з в ’я з ка х сти л ю з
в ірш ованим и р о зм ір а м и .
Р о зм о ва пр о стиль виявилася од н и м із н ай чутли в іш их вузл ів с у ч а сн о ї л іте р а тур о зн а в
ч о ї пр о б л е м а ти ки , вона уто ч н и л а к о р е л я ц ії м іж тв о р о м і м о в о ю , п ід х о д о м д о н ь о го
че рез ка т е го р ію “ с тил ь” , ув и р а зн и л а питання х у д о ж н ь о ї м ови я к сти л ю і п о в с я кд е н н о ї
мови я к в ід сутност і стил ю , визначила “ зо л о ти й пе р е ти н ” м іж д во м а кр а й н ім и на с ь о го д н і
тезам и: стиль я к д о с то в ір н а істи н а і стиль я к іл ю з ія . У х о д і р о зм о в и на ф іл о л о гіч н о м у
сем інар і вио крем и л и ся чо ти ри ко н ц е птуа л ьн и х а сп екти стилю : 1) стиль на с ь о го д н і не є
н о р м о ю аб о ка н о н о м ; 2) в ін виступає ф о р м а л ь н о ю в ар іац ією б іл ьш а б о м енш устал ен о
го з м іс т у ; 3) й о го м о ж н а в изн а чити я к с у к у п н іс т ь х а р а к т е р н и х р и с тв о р у , з а я ки м и
ш видш е інту їтивно , н іж анал іти чн о , м о ж н а визначити й ід е н ти ф ікув а ти автора ; 4) стиль
— це м ож ливий виб ір м іж к іл ь ко м а видам и х у д о ж н ь о го письма.
Олександр А ст аф ’єв
КОНФЕРЕНЦІЯ У ВАРШАВІ
З 7 по 9 л истопад а м и н ул о го р о ку у В а р ш а всько м у ун ів ер сите т і п р о х о д и л а м іж н а р о д н а
у кр а їн о зн а в ч а ко н ф е р е н ц ія — вж е три н ад ц ята в ц и кл і “ П о л ь с ь ко -у кр а їн с ь ки х зу с тр іч е й ” ,
з ін іц ій о в а н и х м а йж е десять р о к ів то м у К а ф е д р о ю у к р а їн с ь к о ї ф іл о л о г ії та П ол ьським
укр а їн о зн а в ч и м товариством . Д о те п е р іш н ій у ж и н о к цих н а у ко в и х ф о р у м ів б а гати й ре
зультатам и д о сл ід ж е н ь та п о ж в а в л е н о го о б м ін у д ум ка м и в х о д і д и с ку с ій , а т а к о ж осо б л и в о
тр и в ки м и й вагом им и плодам и у вигл яд і к іл ь ка н а д ц я ти то м ів н а у ко в и х студ ій — “ В ар
ш авських укр а їн о зн а в чи х за п и с о к ” (видавництво “ Т и р са ” порадувало у ча сн и к ів ко н ф е р е н ц ії
найнов іш им 13—14 том о м ).
Ця конф еренц ія , присвячена ц ікав ій та скл а д н ій , а водночас і актуальн ій тем і “ Галичина
— земля багатьох культур і н а р о д ів ” , була проведена К а ф е д р о ю у к р а їн с ь к о ї ф іл о л о г ії
разом з Інститутом слав істики П А Н та П ол ьським укра їн озн ав чи м товариством . З і словами
привітання учасників в ід ім ен і сп ів о р га н іза то р ів виступили ке р ів н и к Ка ф е д р и у к р а їн с ь ко ї
ф іл о л о гії проф . С.Козак та проф . І.Грек-Пабісова — д и р е кто р Інституту сл ав істики П А Н ,
після ч о го кон ф е ре нц ію в ід кр ив р е кто р В ар ш а всько го ун іверситету проф . П.Венґленський
(почесний д о кто р П р и ка р п а тсь ко го ун іверситету ім. В. С теф аника ), н а го л о ш ую чи на ва
гом ій активності укр а їн іст ів у В арш авськом у ун іверситеті та в ідм ічаю чи в ід рад не зро ста н ня
д іа п а зо н у та глиб ини у к р а їн о з н а в ч и х д о с л ід ж е н ь , вед ених із зал учен н ям м іж н а р о д н о ї
н а у ко в о ї сп івпрац і. П осол У к р а їн и в П ол ьщ і О.Никоненко н а го л о си в у п р и в іта л ьн о м у
слов і, щ о активна сп івпраця у кр а їн с ь ки х і п о л ьськи х учених , я ка розвивається завдяки
зусиллям Каф едри у кр а їн іс ти ки та за сприяння Р екторату В а р ш а всько го ун іверситету, є
значущ им елементом п о л ь с ь ко -у кр а їн с ь ко го с тр а те гічн о го партнерства.
9 0
Слово і Час. 2003. Ne 4
|