Філологічний семінар у Київському університеті

Saved in:
Bibliographic Details
Date:2003
Main Author: Астаф’єв, О.
Format: Article
Language:Ukrainian
Published: Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України 2003
Series:Слово і Час
Subjects:
Online Access:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/189869
Tags: Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:Філологічний семінар у Київському університеті / О. Астаф’єв // Слово і Час. — 2003. — № 4. — С. 87-90. — укp.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-189869
record_format dspace
spelling irk-123456789-1898692023-04-28T18:29:15Z Філологічний семінар у Київському університеті Астаф’єв, О. Літопис подій 2003 Article Філологічний семінар у Київському університеті / О. Астаф’єв // Слово і Час. — 2003. — № 4. — С. 87-90. — укp. 0236-1477 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/189869 uk Слово і Час Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Літопис подій
Літопис подій
spellingShingle Літопис подій
Літопис подій
Астаф’єв, О.
Філологічний семінар у Київському університеті
Слово і Час
format Article
author Астаф’єв, О.
author_facet Астаф’єв, О.
author_sort Астаф’єв, О.
title Філологічний семінар у Київському університеті
title_short Філологічний семінар у Київському університеті
title_full Філологічний семінар у Київському університеті
title_fullStr Філологічний семінар у Київському університеті
title_full_unstemmed Філологічний семінар у Київському університеті
title_sort філологічний семінар у київському університеті
publisher Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України
publishDate 2003
topic_facet Літопис подій
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/189869
citation_txt Філологічний семінар у Київському університеті / О. Астаф’єв // Слово і Час. — 2003. — № 4. — С. 87-90. — укp.
series Слово і Час
work_keys_str_mv AT astafêvo fílologíčnijsemínarukiívsʹkomuuníversitetí
first_indexed 2025-07-16T12:31:26Z
last_indexed 2025-07-16T12:31:26Z
_version_ 1837806743905632256
fulltext vtóHonuc t&qtó ФІЛОЛОГІЧНИЙ СЕМІНАР У КИЇВСЬКОМУ УНІВЕРСИТЕТІ Ч ергове зас ід ан н я ф іл о л о г іч н о го сем ін ар у “ Т еор ети чн і й м е то д о л о гічн і проблем и л іте ­ ратурознавства ” , щ о в ід бул ося 23 груд ня м и н у л о го р о к у в Інституті ф іл о л о г ії К и їв с ь ко го н ац іо н ал ьн ого ун івер сите ту ім . Т .Г .Ш е в ч е н ка , присвячувалося пам ’яті в и д атн о го у кр а їн с ь ­ к о го в чено го , п р о ф е со р а Д м и тр а Ч и ж е в с ь ко го . О р га н іза то р и с е м ін а р у — ка ф е д р а те о р ії л ітератури та ко м п а р а ти в іс ти ки К и їв с ь ко го н а ц іо н а л ь н о го ун ів е р си те ту ім ен і Тараса Ш е в ­ ченка , Інститут л ітера тури ім . Т .Г .Ш е в ч е н ка Н А Н У к р а їн и , У к р а їн с ь ки й н ауков и й інститут Г а р в а р д с ь ко го ун ів е р си те ту (С Ш А ), ка ф е д р а у к р а їн іс т и к и В а р ш а в с ь ко го ун ів е р си те ту , каф е др а сл ав істики У н ів е рси те ту М она ш а (А в стр а л ія ). Тем а с е м ін а р у — “ Л іте р а тур а я к стиль і с п о га д ” , завдання — з ’ясувати зм іс т і о б с я г ка т е го р ії “ с ти л ь ” , описати ї ї тр а н с ­ ф о рм а ц ії і ко н тексти , починаю чи в ід т е о р ії „т р ь о х сти л ів ” і д о по стм о д е р н істськи х д и скур с ів . З реш то ю , витлум ачити тео рети чн і м ір кув а н н я , в и кл ад ен і в працях М .А р ів е , Р .Я ко б со н а , К .Л ев і-С тросса , С .Ф Іш а, Р іф ф атера, я к і в голос за го в о р и л и пр о те, щ о в 70-х р о ка х X X ст. стил істи ка “ м а йж е вм ерла” , а поняття "с т и л ь ” за м ін и л а ка те го р ія “ сем іоти чн а п о е з ія ” . П ленарне зас ід ан н я в ід кр и в зав ідувач ка ф е д р и т е о р ії л іте р а тур и та ко м п а р а ти в іс ти ки К Н У М.Наєнко. У сво їй д о п о в ід і він акц ентував ув а гу м а йж е на сто л ітн ій тр а д и ц ії існ у ­ вання ф іл о л о г іч н о го с е м ін а р у в К и їв с ь ко м у н а ц іо н а л ь н о м у ун ів е р с и те т і й в н е с ко в і в науку ф ун д а то р а ц іє ї а кц ії, о д н о го з н ай ав тор ите тн іш и х зн авц ів т е о р ії стил ів пр о ф е со р а В ол од и м и ра П еретца, а т а к о ж п р о ф е со р а Д м и тр а Ч и ж е в с ь ко го , ч и ї н ауков і ш ляхи п р о ­ стягнулися в ід К и єва — че рез Ге льд ей б ер г і П р а гу — д о Гарварда , а р о зр о б л е н а ним ж е тип ол огія ку л ь ту р н о -іс то р и ч н и х е п ох і стил ів , з о к р е м а в ід кр и та й о п иса н а д о б а б а р о к о , стали сп р а в ж н ім наукови м в ід кр и ттям та ід е н ти ф іка ц іє ю сам е у к р а їн с ь к о ї л іте р а тур о зн а в ­ ч о ї н а у ки . Д о п о в ід а ч н а го л о с и в , щ о с ь о го д н і н а д з в и ч а й н о з р и м о по ста є п р о б л е м а д о сл ід ж е н н я ф е н ом е ну стил ю , з гадавш и п о л о ж е н н я Д .Ч и ж е в с ь ко го : “ Е похи творять стиль, а не н авпа ки ” . С аме через стиль, вваж ає в ін , на повну си л у працю є вн утр іш н ій потенц іал л ітератури ; ми повинн і ро згл яд а ти іс т о р ію л ітера тури ц іл існ о , вдум ливо , не я к м е ха н ічн у сум у стил ів , а я к спл ески тр а д и ц ії, щ о в и кл и ка ю ть , св о є ю ч е р го ю , в ід по в ід н і ре ф л екси й “ з а с в іч у ю ть с я ” н овим и перел ивам и х у д о ж н іх б а р в і м о ж л и в о с те й . М .Н а є н ко р о з к р и в сутн ість р о зум ін н я тво рчо ст і я к спо га д у , сп и р а ю ч и сь на д о с в ід Л ьва Т о л сто го я к л іте р а ­ тора та З ігм у н д а Ф р о й д а я к д о с л ід н и ка в н у тр іо с о б и с т іс н и х процес ів . В ін репрезентував присутн ім нове видання “ Іс то р ії у к р а їн с ь к о ї л іте р а ту р и ” Д .Ч и ж е в с ь ко го , я ке щ о й н о з ’я­ вилося у видавництв і "А к а д е м ія ” , та п 'ятий в и п уск з б ір н и к а “ Ф іл о л о г іч н і се м ін а р и ” . Д о п о в ід ь “ Т е о р е ти ч н і о сн о в и х у д о ж н ь о го с т и л ю ” в и го л о с и в Р .Гром ’як (Т е р н о п іл ь ), яки й с х а р а кте р и зу в а в нов і сти л і, щ о з ’яв и л и ся п ісля з н и к н е н н я р и т о р и ки в X IX ст ., о кре сл и в со ц іо л е кт та ід іо л е кти я к нов ітн і асп екти а в то р с ь ки х х у д о ж н іх м оделей , н а го л о ­ сив на том у, щ о д е я к і вчен і, о р іє н тую чи сь на с ти л іс ти ку я к явищ е л ін гв іс ти ки , нам агалися “ в ід ір в а ти ” стил ь о д н о ч а с н о і в ід ін д и в ід а , і в ід л іт е р а т у р и . Р а д и ка л ь н и м видається вченом у виступ Р .Б арта в “ Н ул ьовом у ступен і пи сьм а” , де автор р о з р із н я є м ову я к у ж е готову соц іал ьн у д ан ість , щ о в сп а д о к д істалася п и сь м е н н и ко в і, і стиль, а на м е ж і м іж м о во ю і стил ем р о з та ш о в у є пи сьм о : “ М о в а і с ти л ь — с л іп і с и л и ; п и сь м о — це а кт іс то р и ч н о ї с о л ід а р н о с т і” . П ід винайденим те р м ін о м “ пи сьм а ” в ін , по сут і, повертається до ста р о го р и то р и ч н о го поняття “ с тил ь” й о ж и в л ю є р и то р и ку . Ю .Ковалів виступив із д о п о в ід д ю “ Н ео — я к с п о га д п р о стил ьо в і е п о х и ” . Н а й о го д у м ку , в нов і часи стал о м о д о ю подавати в и ч е р п н о -л ін гв іс ти ч н и й о п и с л іте р а т у р н о го те ксту й водночас визначати стиль я к к р а х р о м а н ти ч н о го св ітов ід чув ан н я . Ц і ко н ц е п ц ії Слово і Час. 2003. Ns 4 8 7 м ож на позначити п р е ф іксо м “ н е о ” , вони н а га д ую ть р о м ан ти чн у й по стр о м а н ти чн у тр а д и ­ ц ію в л ін гв іс ти ц і, а ця традиц ія ставила з н а к р ів н о ст і м іж м о во ю , л іте р а тур о ю і ку л ь ту р о ю . Н ебезпека , очевид н о , тут у том у, щ о м ова р о згл я д а є ться з д е б іл ь ш о го я к пр ин ц и п м ис­ л ення , а не в и р а ж е н н я , сам е т а к и х в ід т ін к ів н а д а ю ть стил ев і м и с те ц тв о зн а в с тв о та а н тр о п о л о гія . У с і ав то р ськ і стил і, ус і " н е о ” , я к і з ’явилися п ісля р о м а н ти зм у (хо ч а д е я к і з них в У к р а їн і не сф о рм увал и ся , с к а ж ім о , н е о кл а с и ц и зм ), за св ід чую ть , щ о не ра ц іо н а л ь ­ не, а сам е си м вол ічне м ислення лягає в їх о сн о в у , і тут завдання н а уко в ц ів — ід е н ти ф ікув а ти стиль автора за в д я ки стил істичним о зн а ка м і п с и х о л о г іч н и м д ж ер ел ам тво ру , прим ир и ти л ін гв іс ти ку з іс то р іє ю . К о ж н а стильова те н д е н ц ія , п ід кр е сл и в д о п о в ід а ч , м аю чи к о н к р е т ­ н о -іс то р и ч н і о з н а к и , на перш ий по гл яд , н іб и са м о в и ч е р п ується , та наспр авд і вон а не зн и ка є б е зв істи , навпаки — зда тн а он о вл ю в а ти ся у в ід м ін н ій стил ьов ій с и ту а ц ії п ід ви гл я ­ д ом р із н и х нео (н е о р о м а н ти зм , н е о р е а л ізм , н е о б а р о ко , н ео ав а н га р д и зм т о щ о ), то б то н е кр о ф іл ь сь ка теза “ см ерті с ти л ю ” (я к і “ см е р т і а в то р а ” ) б езп ідставн а , н етол ер антна , не в ідпов ідає д рам а тично м у пе реб іго в і е в о л ю ц ії письм енства . У допов ід і О.Астаф'єва “ Ч уж ий стиль” : сем антика запозичених сенс ів ” наголош увалося, щ о будь-який текст р ід ко постає в одн ій , власне авторській мовній манері. В л ітературних творах часто ф іксується р ізном овн ість , тобто в ідтворю ю ться р ізн і манери (способи , ф орм и) мислення і мовлення. При цьому х уд о ж н ьо значущ им (нар івн і з прямим авторським словом ) є слово неавторське, чуже. Д опов ідач пр остеж ив спільн ість і в ідм інн ість явищ , посталих на "чуж ом у стилеві” , зараховую чи д о них стил ізац ію , парод ію , еп ігонство , варіац ії, переспіви, м одернізац ії, рем ін ісценц ії, апл ікац ії та інш е. Я кщ о стил ізац ія прагне адекватно реставрувати чуж у манеру, слово в н ій дом інує двоголосе , причом у од носкероване , то в парод ії, де автор в ідчужується від предмета ім ітації, воно р ізно ске ро ва н е , тут нема прагнення д о ото то ж н ен н я авторського задуму й ч у ж о го слова. На “ ч уж о м у стил і” , на д ум ку доповідача, основую ться еп ігонство та наслідування. Епігонство — взірець нетворчого , поверхового , але ад екватного наслідування певного стилю ; еп ігони м ехан ічно д убл ю ю ть проблем атику і ко п ію ю ть ф о р ­ мальні о зн аки насл ідуваних твор ів (наприклад , котляревщ ина). Наслідування, пор івняно з еп ігонством - а кт суто творчий. Д о нього вдаю ться видатні майстри слова, їх твори , щ о наслідують як ісь зра зки , відзначаю ться сам ост ійн істю й ор игінальн істю (напр., в ірш і-насл іду- вання Т .Ш евченка ( “ П од ра ж ан іє Ієзе к іїл ю ” , “ П о д ра ж ан іє Едуарду С о в і” ). У за гальном у ж плані, підсумував доповідач, сем антика "ч у ж о го стил ю ” сп івзвучна з проблем ою “ тексту в тексті” й т існо пов’язана з актуальним и питаннями вторинних м оделю ю чих систем - інтерсе- м іотичності (інтерсистем ності), інтертекстуальності та неориторики . С вою д о п о в ід ь "К іч я к стиль і п е р ф о р м а н с ” Т.Гундорова присвятила л іте р а тур і то та ­ л ітарно ї та авторитарної доби . Тотал ітарний та авторитарний д и скур си ство рю ю ть об ставини , коли в ир іш ал ьно ю ф ігу р о ю іс т о р и ко -л іте р а т у р н о го пр оц есу стає ід е о л о гіч н о з а а н га ж о в а - ний п и с ь м е н н и к , а й о го читачам і к р и т и к а м в ід в е д е н о па сив н у ф у н к ц ію — р а д іти з н а п и с а н о го , висл овл ю вати з а д о в о л е н н я , але не за п е р е чув а ти . У с у с п іл ь с тв і, щ о має ха р а кте р п о л іти чн о ї д и кта тур и , нар івн і з ре пре си вн и м и м етодам и, под іл ін ф о р м а ц ії на “ позитив — н егати в ” , уто чн ю є д опо в ід а ч , втілю ється за д о п о м о го ю вер ба льни х та невер- б а л ьн и х с ти л ів , а й о го з н а к о в и м е к в ів а л е н т о м стає к іч — м и сте ц тво д ля в и б р а н и х (зад овол ени х), власне не м истецтво , а ш тучна п ід р о б ка п ід н ьо го . Н авіть тв о р ч іс ть т а к о го вид атного м айстра слова , я к О лесь Гончар , і та д уб л ю є то д іш н і по л іти чн і п о д ії вербаль­ ним и з н а ка м и . Д л я х а р а кт е р и с т и ки п о д іб н о го д у б л ю в а н н я Т .Г у н д о р о в а в и ко р и с то в у є ка те го р ію “ пе р ф о р м а н с ” , д у ж е б л и зь ку д о т а к и х понять , я к гра , теа тр ал ізац ія , ритуал . Р ом ан “ Т р о н к а ” О леся Г о н ч а р а , вва ж а є вон а , т е ж о р га н із о в а н и й я к п е р ф о р м а н с , у ньом у важ ливу роль в ід ігр а є вид овищ ний а сп е кт , не м енш у, н іж ін ф о р м а ти в н и й . Т в ір за принципом "є д и н о го м е то д у” , по сут і, по ш и р ю ва в т о д іш н ю усталену з н а ко в іс т ь і мало чим в ід р ізн явся в ід ін ш и х пе рф о рм а н с ів , т а ки х , я к па рт ій н і зТ зд и , д е м о н стр а ц ії, паради , у р о ч и ст і з б о р и . Ц е все "р о м а н и ” о д н о го ря д у : вони д е м о н с тр у ю ть є д и н о пр а в и л ьн у м одель м а сов о ї п о ве д ін ки , та й р о зр а хо в а н і на зв и ч н у ін те гро в ан у а у д и то р ію , стереотипи по ве д інки , ч іт ку с т р у кту р и за ц ію п р о сто р у і часу. Х у д о ж н ій тв ір втягувався у пол іти чн у к о м у н іка ц ію і ставав “ стил ем ” р о з в ’язання питань п р о владні процеси . У д о п о в ід і А. Ткаченка “ Елементи по е ти ки — ч и н н и ки с ти л ю ” йш л ося п р о те, щ о у визначенн і ч и н н и к ів ін д и в ід уа л ьн о го стил ю пи сь м е н н и ка і д о с і д іє п е р е в а ж н о д е д у кти в ­ 88 Слово і Час. 2003. №4 ний принцип: в ід за га л ь н о го д о о к р е м о го . А в працях, н апи са н их з ін д у кти в н и х п о зи ц ій , постає н еб е зп ека впасти в ін ш у кр а й н іс ть — ге н е р а л іза ц ію ф е н о м е н о л о г іч н о го п ід ход у . З а в с іє ї ум о в н о с т і п о д іл у на з м іс т і ф о р м у , д о з м іс т о в и х п р о я в ів х у д о ж н ь о ї ф о р м и м о ж н а в ід нести ід ею , тем у (те м а ти ку ), п р о б л е м у (п р о б л е м а т и ку ), те н д е н ц ію , п а ф о с / тональн ість , ф абулу, к о н ф л ік т /к о л із ію тощ о . О сн овн і ф о р м а л ьн і п р о я в н и ки х у д о ж н ь о го зм іс ту — с ю ж е т , к о м п о з и ц ія , х у д о ж н я м ова (у в с іх ї ї с ф е р а х — в ід ф о н е т и ч н о ї д о си н та кси чн о ї). С хем у ф о р м о зм іс ту я к є д н ост і м о ж н а уявити у в и гл яд і ко н ц е н тр и ч н и х к іл : у центрі — зм істо в і прояви х у д о ж н ь о ї ф о рм и ; п р о м іж н е к о л о — л іте р а тур н а ге н е р и ка в усьом у ї ї ро зм а їтт і; найш ирш е — ф о рм а л ьн і п р ояв н и ки х у д о ж н ь о го з м іс ту . Р озго р та н н я а в то р сько го тексту , вибуд ова в н утр іш н ь о ї й з о в н іш н ь о ї ін те р те кстуа л ь н о ст і зд ій сн ю єть ся м іж полю сам и сти л ьо во ї ф е н о м е н о л о г ії /т и п о л о г ії (п а р а д и гм а т и ка ), с т а т и к и /д и н а м ік и (синта гм атика ). У своїй д о п о в ід і “ С тильова па рад и гм а д об и б а р о к о в с ту д ія х Д .Ч и ж е в с ь к о го ” В.Со­ боль (В а р ш а в а ) в ід з н а ч а є , щ о з а в и з н а ч а л ь н у т е з у в с іх с в о їх п р а ц ь п р о б а р о к о Д .Ч и ж е всь ки й , на ї ї д у м ку , б ер е тве р д ж е нн я пр о зд а тн іс ть б а р о к о тв о р ч о синтезувати старе й нове. О собл ива увага прид іл яється ха р а кте р о в і т а к о го си н те зу . Й деться не лиш е про зов н іш н є сполучення с та р о го з новим . З н а ч н о важ л и в іш и м за н ь о го є злиття д у х о в ­ них ц інностей , щ о їх б а р о к о перейм ає в е л и ко ю м ір о ю в ід о б о х п о п е р е д н іх кул ьтур н и х епох — С ередньовіччя та Р енесансу, щ о б вибудувати новий к у л ь ту р н о -іс то р и ч н и й стиль, величний та в се о хо п н и й . У ц е н тр і б а р о к о в о ї ка р ти н и св іту , п е р е к о н у є д о п о в ід а ч , не л ю д ськи й ін д и в ід , а — н ад ін д и в ід уа л ьн е . Н едарм а д о н а д ін д и в ід у а л ь н о го Ч и ж е в ськи й в ід н о с и ть не лиш е о к р е м у о с о б у , а й н а ц ію , б о н а ц ія , у й о г о р о з у м ін н і, в и ступа є “ зд е б іл ь ш о го у ф о рм і к о н с т р у к ти в н о го елем ента д е р ж а в и ” . Тема виступу Н.Гаврилюк “ П ол ім е тр ія я к с тр уктур н и й пр ин ц и п б а р о к о в о ї д р а м и ". Л.Скупейко присвятив св о ю д о п о в ід ь проб л ем і с ю ж е т и ки в т в о р ч о с т і Л е с і У к р а їн к и (“ Т рад иц ійний сю ж е т я к стил ьо ва ф ігу р а у тво рчо ст і Л е с і У к р а їн к и ” ). С ю ж е т х у д о ж н ь о го тво ру сь о го д н і, констатував д о п о в ід а ч , о п ин и в ся п ід м а совим п р и ц іл о м п р е д ста вн и к ів м о д ер н ізм у й по стм о д е р н ізм у , я к і нам агаю ться о го л о си ти й о го н е п о тр іб н и м . Н асправд і ж , у творчост і Л ес і У к р а їн к и с ю ж е т — н е в ід ’єм ний с к л а д н и к х у д о ж н ь о го св іту , виб уд ова ­ ний із посл ід овних елементів м етам ови, я к і м о ж н а назвати стил ьо ви м и ф ігур ам и . П отенц ійна м ож лив ість ц іє ї м етам ови “ спр ац ьо вув ал а ” лиш е то д і, ко л и читач спр ий м а в ї ї не ф р а г­ м ентарно, а в ц іл ом у , я к есте ти чн о заверш ений тв ір . С ти льо в і ф ігу р и , щ о п р и сутн і у читацькій св ід ом о ст і, і забезпечувал и це спр ий м а н ня . С тильов і ф ігу р и , уто чн ю є д о п о в і­ дач, це не щ о інш е , я к м о дал ьн ост і (а к с іо л о г іч н і, е п іс те м о л о гіч н і, п р о с то р о в і та ін ш і), тоб то висловлю вання, взяті у їх в ід но ш е нн і д о д ій с н о с т і. В он и р о зщ е п л ю ю ть л ін ій н и й час сю ж ету , повертаю ть творам ц и кл ічн и й час м іф у й р о б л я ть їх б а га то м ір н и м и . М.Шаповал у д о п о в ід і “ П ол істи льо ва гам а суч а сн о ї “ м о л о д о ї” д р а м и ” сл уш н о п ід кр е с ­ лила, щ о м о л од и х д р а м а тур гів у ж е не ц ікав и ть р и то р и ка чи х а р а кт е р о л о г ія , о сн о ва н а на сом атичних даних. В они вводять у св ій х у д о ж н ій св іт стил ьо ву п о л іф о н іч н у м о за їку , в я к ій п е р со н а ж постає в о д н о ча с н о с іє м б а га то ї чуттєвост і й в и с о к о ї а н а л іти ч н о ст і. На зм ін у реал істичном у м и сле н н ю пр и хо д и ть аутистичне м и сле н н я , щ о виявляє себе у нео - м іф о л о г із м і, у с іх н а п р я м а х м о д е р н із м у , з р е ш т о ю , п р и х о д и т ь п о с т м о д е р н із м , я к и й маніф естує в іртуальн і ре ал ьност і. З агалом і д о п о в ід а ч і, й к о ж е н , х то взяв участь у д и с к у с ії , п ід кр е с л ю в а л и , щ о стиль, н езваж аю чи на чи сл е н н і н а п а д ки на н ь о го л ін гв іс т ів , в и ж и в , і с ь о го д н і зво д и ти й о го лиш е до о д н о го із по л ю с ів — ін д и в ід уа л ь н о го чи з а га л ь н о го — н е п р а в о м ір н о . С тиль, я к і б уд ь -яки й м овний ф а кт , п ід кр е сл и в Г.Штонь ( “ Л іте р а тур а я к тв о р ч іс ть ” ) вза гал і нем ис­ лимий без цих д во х асп ект ів , а в ід нош ення м іж вар іан том і в ар іац іям и , м іж н о р м о ю і в ідхиленням и — це лиш е щ абл і п ізн а нн я мови: “ М ова (д о реч і, це м ова “ ч и с ти х ” ф е н о ­ менів, а не об р а з ів , я к і є в сьо го лиш п е р ш о ф о р м о ю Д у х у ) і є н о с ієм стил ю , “ м а те р іє ю ” , за к о н “ ж и т т я ” я к о ї є і “ з а к о н о м ” ї ї вияву. А це о з н а ч а є , щ о й “ х р о м о с о м ” с ти л ю перебуває (точн іш е — н а р о д ж ує ться ) на с ти ко в і ем анац ій м атер іалу , авторства я к нос ія певних кул ьтурн и х к о д ів чи м ов, і ж и т т я .. .” На переконання д н іп р о п е т р о в с ь ко ї д о сл ід н и ц і В.Нарівської ( “ С тильов і в із ії м а гіч н о го ре ал ізм у” ) та к і за гал ьн і поняття , я к “ м о ва ” , “ стил ь” , “ ж а н р ” , м аю ть м ислитися лиш е я к Слово і Час. 2003. Ns 4 8 9 1 миттєві спалахи у м інл и во м у переливанн і х у д о ж н ь о ї д ій н о с т і, а не я к н ор м и та с те р е о ти ­ пи, щ о передую ть творам . Те, щ о називаю ть інвар іантом , н о р м о ю , ко д о м а б о ун івер сал іям и , завж д и є зл іп ко м м и ттєвого стану і їх тре ба кр и ти ч н о пе ре гл яд а ти ” . П.Іванишин (Д р о го ­ бич), яки й виступив з д о п о в ід д ю ‘‘ М а кр о с тр у кту р а л іте р а ту р н о го тво ру : герм еневтичне у то ч н е н н я ” , вва ж а є, щ о п р и ч и н о ю с т и л ь о в о го н е в ігл а ств а о к р е м и х н а у ко в ц ів є б р а к т е о р е ти ч н о го о б ґр ун тув а н н я м е то д о л о г ій , б е з ч о го го д і го в о р и т и пр о н и н іш н ій п л ю ­ р а л ізм а в т о р с ь ки х с ти л ів . О .Ш т епан у д о п о в ід і “ С ти л е тв о р ч і з а с о б и л іт е р а т у р н о го ім п р е с іо н із м у ” зосе ред и в св о ю увагу на з в ’я з к у о к р е м и х стил ів із те о р іє ю ін ту їц ії, п ід кр е с ­ л ю ю чи , щ о д е я к і стил і, с к а ж ім о , ім п р е с іо н ізм , м о ж уть за зи р а ти “ по той б ік ” с в ід о м о ст і, о д н а к в за єм ин и о б ’є к т и в н о го і с у б ’є к т и в н о го , р е ф л е к с и в н о го і н е р е ф л е к с и в н о го не м о ж н а о то то ж н ю в а ти л иш е із пл о щ и н о ю ім п е р со н а л ь н о ї с у б ’є кти в н о с т і, а р х а їк о ю к о л е к ­ тивн о го п ідсв ід ом о го , м іф ол огічн и м п ідтекстом і на цій п ідстав і заявляти, щ о ін д ив ід уал ьн ого стил ю не стало. О.Башкирова ("П о л ім е тр ія я к за с іб в ід твор ен н я сп о га д ів та а со ц іа ц ій в п о л іф о н іч н ій поем і Л ін и К о с т е н ко “ З о р я н и й ін те гр а л ” ) зупи н ил ася на з в ’я з ка х сти л ю з в ірш ованим и р о зм ір а м и . Р о зм о ва пр о стиль виявилася од н и м із н ай чутли в іш их вузл ів с у ч а сн о ї л іте р а тур о зн а в ­ ч о ї пр о б л е м а ти ки , вона уто ч н и л а к о р е л я ц ії м іж тв о р о м і м о в о ю , п ід х о д о м д о н ь о го че рез ка т е го р ію “ с тил ь” , ув и р а зн и л а питання х у д о ж н ь о ї м ови я к сти л ю і п о в с я кд е н н о ї мови я к в ід сутност і стил ю , визначила “ зо л о ти й пе р е ти н ” м іж д во м а кр а й н ім и на с ь о го д н і тезам и: стиль я к д о с то в ір н а істи н а і стиль я к іл ю з ія . У х о д і р о зм о в и на ф іл о л о гіч н о м у сем інар і вио крем и л и ся чо ти ри ко н ц е птуа л ьн и х а сп екти стилю : 1) стиль на с ь о го д н і не є н о р м о ю аб о ка н о н о м ; 2) в ін виступає ф о р м а л ь н о ю в ар іац ією б іл ьш а б о м енш устал ен о ­ го з м іс т у ; 3) й о го м о ж н а в изн а чити я к с у к у п н іс т ь х а р а к т е р н и х р и с тв о р у , з а я ки м и ш видш е інту їтивно , н іж анал іти чн о , м о ж н а визначити й ід е н ти ф ікув а ти автора ; 4) стиль — це м ож ливий виб ір м іж к іл ь ко м а видам и х у д о ж н ь о го письма. Олександр А ст аф ’єв КОНФЕРЕНЦІЯ У ВАРШАВІ З 7 по 9 л истопад а м и н ул о го р о ку у В а р ш а всько м у ун ів ер сите т і п р о х о д и л а м іж н а р о д н а у кр а їн о зн а в ч а ко н ф е р е н ц ія — вж е три н ад ц ята в ц и кл і “ П о л ь с ь ко -у кр а їн с ь ки х зу с тр іч е й ” , з ін іц ій о в а н и х м а йж е десять р о к ів то м у К а ф е д р о ю у к р а їн с ь к о ї ф іл о л о г ії та П ол ьським укр а їн о зн а в ч и м товариством . Д о те п е р іш н ій у ж и н о к цих н а у ко в и х ф о р у м ів б а гати й ре ­ зультатам и д о сл ід ж е н ь та п о ж в а в л е н о го о б м ін у д ум ка м и в х о д і д и с ку с ій , а т а к о ж осо б л и в о тр и в ки м и й вагом им и плодам и у вигл яд і к іл ь ка н а д ц я ти то м ів н а у ко в и х студ ій — “ В ар ­ ш авських укр а їн о зн а в чи х за п и с о к ” (видавництво “ Т и р са ” порадувало у ча сн и к ів ко н ф е р е н ц ії найнов іш им 13—14 том о м ). Ця конф еренц ія , присвячена ц ікав ій та скл а д н ій , а водночас і актуальн ій тем і “ Галичина — земля багатьох культур і н а р о д ів ” , була проведена К а ф е д р о ю у к р а їн с ь к о ї ф іл о л о г ії разом з Інститутом слав істики П А Н та П ол ьським укра їн озн ав чи м товариством . З і словами привітання учасників в ід ім ен і сп ів о р га н іза то р ів виступили ке р ів н и к Ка ф е д р и у к р а їн с ь ко ї ф іл о л о гії проф . С.Козак та проф . І.Грек-Пабісова — д и р е кто р Інституту сл ав істики П А Н , після ч о го кон ф е ре нц ію в ід кр ив р е кто р В ар ш а всько го ун іверситету проф . П.Венґленський (почесний д о кто р П р и ка р п а тсь ко го ун іверситету ім. В. С теф аника ), н а го л о ш ую чи на ва­ гом ій активності укр а їн іст ів у В арш авськом у ун іверситеті та в ідм ічаю чи в ід рад не зро ста н ня д іа п а зо н у та глиб ини у к р а їн о з н а в ч и х д о с л ід ж е н ь , вед ених із зал учен н ям м іж н а р о д н о ї н а у ко в о ї сп івпрац і. П осол У к р а їн и в П ол ьщ і О.Никоненко н а го л о си в у п р и в іта л ьн о м у слов і, щ о активна сп івпраця у кр а їн с ь ки х і п о л ьськи х учених , я ка розвивається завдяки зусиллям Каф едри у кр а їн іс ти ки та за сприяння Р екторату В а р ш а всько го ун іверситету, є значущ им елементом п о л ь с ь ко -у кр а їн с ь ко го с тр а те гічн о го партнерства. 9 0 Слово і Час. 2003. Ne 4