Термобарометрія і геохімія газів прожилково-вкрапленої мінералізації у відкладах нафтогазоносних областей і металогенічних провінцій: фізико-хімічна модель формування вугільних пластів

Розроблено фiзико-хiмiчну модель формування вугiльних пластiв, вiдповiдно до якої вугiльнi пласти сформувалися з органiчних решток в осадових шарах пiд дiєю метановмiсного глибинного високотемпературного флюїду. Внаслiдок субвертикально-мiграцiйного втiлення сумiш метану разом з Ca(OH)2, CO2 i H2O (...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2009
Автори:	Сворень, Й.М., Наумко, І.М.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Видавничий дім "Академперіодика" НАН України 2009
Теми:	Науки про Землю
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/19005
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Термобарометрія і геохімія газів прожилково-вкрапленої мінералізації у відкладах нафтогазоносних областей і металогенічних провінцій: фізико-хімічна модель формування вугільних пластів / Й.М. Сворень, I.М. Наумко // Доп. НАН України. — 2009. — № 11. — С. 116-120. — Бібліогр.: 15 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-19005
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-190052011-04-16T12:05:11Z Термобарометрія і геохімія газів прожилково-вкрапленої мінералізації у відкладах нафтогазоносних областей і металогенічних провінцій: фізико-хімічна модель формування вугільних пластів Сворень, Й.М. Наумко, І.М. Науки про Землю Розроблено фiзико-хiмiчну модель формування вугiльних пластiв, вiдповiдно до якої вугiльнi пласти сформувалися з органiчних решток в осадових шарах пiд дiєю метановмiсного глибинного високотемпературного флюїду. Внаслiдок субвертикально-мiграцiйного втiлення сумiш метану разом з Ca(OH)2, CO2 i H2O (температурою понад 580 ºС) пiддала цi осадовi товщi з потужним шаром органiчних решток однонапрямленому потужному агресивному фiзико-хiмiчному впливу i нагрiла цi породи до температур, значно вищих за температури гомогенiзацiї включень флюїду в новоутворених мiнералах. Залiковування i цементацiя порових порожнин порiд i дефектiв у мiнералах з утворенням прожилково-вкрапленої мiнералiзацiї та їхнiм метанонасиченням спричинили консервацiю метану як новоутвореними породами, так i вугiллям. Оскiльки метан надходив у складi глибинного високотемпературного флюїду порожниною глибинного розлому, його концентрацiя в напрямi до розлому повинна зростати i мати зв’язок з можливим метановим покладом-родовищем. A physico-chemical model of coal-seam formation is elaborated. According to it, the coal seams were formed from organic remains in sedimentary rocks under the influence of a methane-containing deep-seated high-temperature fluid. Due to the intensive subvertical-migration embedding, the mixture of methane with Ca(OH)2, CO2 and H2O (with a temperature of over 580 ºС) has exposed these sedimentary rocks with a thick layer of organic remains to an aggressive physico-chemical effect from one side-direction, and they were heated to temperatures considerably higher than that of homogenization of fluid inclusions in newly formed minerals. The healing and cementation of porous cavities of rocks and defects in minerals with the forming of a veinet-impregnated mineralization and their methane saturation led to the methane preservation both by newly formed sediments and coal. Since methane was included in the deep-seated high-temperature fluid passing through the porous space of a deep fault, its concentration in the direction of the fault should be increased and finally should be connected with a probable methane deposit-field. 2009 Article Термобарометрія і геохімія газів прожилково-вкрапленої мінералізації у відкладах нафтогазоносних областей і металогенічних провінцій: фізико-хімічна модель формування вугільних пластів / Й.М. Сворень, I.М. Наумко // Доп. НАН України. — 2009. — № 11. — С. 116-120. — Бібліогр.: 15 назв. — укр. 1025-6415 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/19005 548.4:550.4:552.574 uk Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Науки про Землю Науки про Землю
spellingShingle	Науки про Землю Науки про Землю Сворень, Й.М. Наумко, І.М. Термобарометрія і геохімія газів прожилково-вкрапленої мінералізації у відкладах нафтогазоносних областей і металогенічних провінцій: фізико-хімічна модель формування вугільних пластів
description	Розроблено фiзико-хiмiчну модель формування вугiльних пластiв, вiдповiдно до якої вугiльнi пласти сформувалися з органiчних решток в осадових шарах пiд дiєю метановмiсного глибинного високотемпературного флюїду. Внаслiдок субвертикально-мiграцiйного втiлення сумiш метану разом з Ca(OH)2, CO2 i H2O (температурою понад 580 ºС) пiддала цi осадовi товщi з потужним шаром органiчних решток однонапрямленому потужному агресивному фiзико-хiмiчному впливу i нагрiла цi породи до температур, значно вищих за температури гомогенiзацiї включень флюїду в новоутворених мiнералах. Залiковування i цементацiя порових порожнин порiд i дефектiв у мiнералах з утворенням прожилково-вкрапленої мiнералiзацiї та їхнiм метанонасиченням спричинили консервацiю метану як новоутвореними породами, так i вугiллям. Оскiльки метан надходив у складi глибинного високотемпературного флюїду порожниною глибинного розлому, його концентрацiя в напрямi до розлому повинна зростати i мати зв’язок з можливим метановим покладом-родовищем.
format	Article
author	Сворень, Й.М. Наумко, І.М.
author_facet	Сворень, Й.М. Наумко, І.М.
author_sort	Сворень, Й.М.
title	Термобарометрія і геохімія газів прожилково-вкрапленої мінералізації у відкладах нафтогазоносних областей і металогенічних провінцій: фізико-хімічна модель формування вугільних пластів
title_short	Термобарометрія і геохімія газів прожилково-вкрапленої мінералізації у відкладах нафтогазоносних областей і металогенічних провінцій: фізико-хімічна модель формування вугільних пластів
title_full	Термобарометрія і геохімія газів прожилково-вкрапленої мінералізації у відкладах нафтогазоносних областей і металогенічних провінцій: фізико-хімічна модель формування вугільних пластів
title_fullStr	Термобарометрія і геохімія газів прожилково-вкрапленої мінералізації у відкладах нафтогазоносних областей і металогенічних провінцій: фізико-хімічна модель формування вугільних пластів
title_full_unstemmed	Термобарометрія і геохімія газів прожилково-вкрапленої мінералізації у відкладах нафтогазоносних областей і металогенічних провінцій: фізико-хімічна модель формування вугільних пластів
title_sort	термобарометрія і геохімія газів прожилково-вкрапленої мінералізації у відкладах нафтогазоносних областей і металогенічних провінцій: фізико-хімічна модель формування вугільних пластів
publisher	Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
publishDate	2009
topic_facet	Науки про Землю
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/19005
citation_txt	Термобарометрія і геохімія газів прожилково-вкрапленої мінералізації у відкладах нафтогазоносних областей і металогенічних провінцій: фізико-хімічна модель формування вугільних пластів / Й.М. Сворень, I.М. Наумко // Доп. НАН України. — 2009. — № 11. — С. 116-120. — Бібліогр.: 15 назв. — укр.
work_keys_str_mv	AT svorenʹjm termobarometríâígeohímíâgazívprožilkovovkraplenoímíneralízacííuvídkladahnaftogazonosnihoblastejímetalogeníčnihprovíncíjfízikohímíčnamodelʹformuvannâvugílʹnihplastív AT naumkoím termobarometríâígeohímíâgazívprožilkovovkraplenoímíneralízacííuvídkladahnaftogazonosnihoblastejímetalogeníčnihprovíncíjfízikohímíčnamodelʹformuvannâvugílʹnihplastív
first_indexed	2025-07-02T19:54:00Z
last_indexed	2025-07-02T19:54:00Z
_version_	1836566227365920768
fulltext	УДК 548.4:550.4:552.574 © 2009 Й.М. Сворень, I.М. Наумко Термобарометрiя i геохiмiя газiв прожилково-вкрапленої мiнералiзацiї у вiдкладах нафтогазоносних областей i металогенiчних провiнцiй: фiзико-хiмiчна модель формування вугiльних пластiв (Представлено академiком НАН України Є.Ф. Шнюковим) Розроблено фiзико-хiмiчну модель формування вугiльних пластiв, вiдповiдно до якої ву- гiльнi пласти сформувалися з органiчних решток в осадових шарах пiд дiєю метано- вмiсного глибинного високотемпературного флюїду. Внаслiдок субвертикально-мiграцiй- ного втiлення сумiш метану разом з Ca(OH)2, CO2 i H2O (температурою понад 580 ◦С) пiддала цi осадовi товщi з потужним шаром органiчних решток однонапрямленому потужному агресивному фiзико-хiмiчному впливу i нагрiла цi породи до температур, значно вищих за температури гомогенiзацiї включень флюїду в новоутворених мiнера- лах. Залiковування i цементацiя порових порожнин порiд i дефектiв у мiнералах з утво- ренням прожилково-вкрапленої мiнералiзацiї та їхнiм метанонасиченням спричинили консервацiю метану як новоутвореними породами, так i вугiллям. Оскiльки метан над- ходив у складi глибинного високотемпературного флюїду порожниною глибинного розло- му, його концентрацiя в напрямi до розлому повинна зростати i мати зв’язок з мож- ливим метановим покладом-родовищем. Новi пiдходи до прожилково-вкрапленої мiнералiзацiї у вiдкладах нафтогазоносних обла- стей i металогенiчних провiнцiй як природного феномена лiтосфери Землi, що супроводжує мiграцiю та акумуляцiю вуглеводневмiсних флюїдiв i синтез природних вуглеводнiв, зумов- люють їхнє поширення й на осадовi вiдклади, що мiстять поклади вугiлля [1]. Вважають, що вугiльнi пласти марок пiснувато-спiкливе, пiсне, напiвантрацитове, на- приклад у Донецькому басейнi [2], сформувалися в земнiй корi на значних глибинах (далеко глибше вiд 1000,0 м — теперiшньої глибини їхнього залягання-видобування) при досить ви- сокiй температурi (∼ 240 ◦С). Цi факти засвiдчили наявнiсть на таких глибинах, у конкрет- нi геологiчнi часи, аномальних термодинамiчних та iнших умов i процесiв, якi й дотепер остаточно нез’ясованi. Вiдповiдно до визначення геотермiчного градiєнта: Γгр = (t− tсер.р)/(h−hп.t), де tсер.р — середньорiчна температура, ◦С; hп.t — глибина шару постiйних температур, м; t — темпе- ратура, ◦С, що вимiряна на глибинi h, м. (Практично геотермiчний градiєнт, ◦С/м.) Для верхнiх шарiв земної кори приймають значення геотермiчного градiєнта 1,8–3,0 ◦С/100 м. На сьогоднi прийнято, що на глибинi 10,0 км породи нагрiтi в межах 180 ◦С. Назвемо цей геотермiчний градiєнт (Γгр) статичним, теоретично беручи до уваги, що теплова енергiя прямолiнiйно передається вiд найбiльш нагрiтого ядра планети до земної поверхнi. Вiдразу зауважимо, що в рiзних областях надр постiйно перебiгають найскладнiшi термодинамiчнi фiзико-хiмiчнi процеси, в яких ця закономiрнiсть втрачає свiй змiст. Ще у практицi ви- користовують обернену до геотермiчного градiєнта закономiрнiсть — геотермiчний ступiнь (Γст = 1/Γгр): Γст = (h − hп.t)/(t − tсер.р). Геотермiчний ступiнь фiзично визначає глибину 116 ISSN 1025-6415 Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine, 2009, №11 проникнення тепла у надрах з їхнiм прогрiвом на 1 ◦С. Геотермiчний ступiнь (статичний) на глибинi 10,0 км становить 55,6 м/◦С. З наведеного вище випливає, що вугiльнi пласти згадуваних марок Донецького басейну в статичних термодинамiчних умовах, характерних для доiнверсiйного перiоду розвитку ба- сейну, повиннi були б утворитися на глибинах близько 13,33 км [3]. Зрозумiло, що органiчнi рештки, з яких сформувалися цi пласти, нiколи не були на таких глибинах. Максимальнi глибини в кращому випадку досягли б 5,0–7,0 км [2]. Оскiльки цього не було, доказує по- тужнiсть еродованих вiдкладiв на територiї Донбасу, яка загалом коливається вiд 2,0 до 2,7 км (Донецько-Макiївський розлом), лише зрiдка досягаючи значень у межах 4,1–5,3 км (Головна антиклiналь) [4]. З огляду на це твердження, постає запитання: “за яких термодинамiчних та фiзико-хi- мiчних процесiв на глибинах формування вугiльних пластiв пiснувато-спiкливої, пiсної, на- пiвантрацитової марок у земнiй корi виникло джерело теплової енергiї з температурою близько 240 ◦С?” Розробленими фiзико-хiмiчною моделлю синтезу вуглеводнiв i способом геохiмiчного по- шуку покладiв нафти i газу [5, 6] показано, що з боку мантiї пiд дiєю потужного iмпульсу тектоногенної енергiї у лiтосферi Землi виникає глибинний розлом, у порожнину якого в на- прямi до земної кори втiлюється глибинний високотемпературний флюїд полiкомпонентного складу з мiнеральною i вуглеводневмiсною складовими [7], утворюючи у контактних поро- дах множину макро- i мiкротрiщин, закономiрно орiєнтованих за радiусами вiд центра цiєї областi. Наявнiсть великих тискiв, високих температур, активних каталiзаторiв, високовольтно- го електричного поля, окисно-вiдновного реакцiйного об’єму, передплазмового стану ре- човини та iнших складних фiзико-хiмiчних чинникiв [8] спричинила рiзку змiну складу глибинного флюїду, внаслiдок чого всi леткi сполуки флюїду в адiабатичному процесi сти- снення-розширення [9] розклалися на окремi атоми, радикали, iони, зокрема, вуглеводнев- мiснi — на атомарнi водень, вуглець i СnНm-радикали, що з спадом температури i стабi- лiзацiєю фiзико-хiмiчної обстановки синтезували складнi вуглеводнi. Паралельно з синте- зом вуглеводнiв за цих умов кристалiзується також множина мiнералiв: кальцит, кварц, барит, флюорит, “мармарошськi дiаманти”, кварцкарбонатна порода тощо. Оскiльки цi та iншi мiнерали i породи формуються у середовищi глибинного високотемпературного флюї- ду, його захоплення дефектами у новоутворених прожилкових мiнералах, якi залiковують макро- i мiкротрiщини у контактних породах, насамперед флюїдними включеннями i за- критими порами, є доконаним фактом. Виникле високовольтне електричне поле створило окисну та вiдновну областi, в яких iо- нiзованi частинки сортуються за своїми зарядами i закономiрно розподiляються в згаданих областях середовища. Зокрема, у вiдновнiй областi частинки-iони С+, Н+, СО+, СnН+ m-ра- дикали пiсля зникнення електричного поля переходять у нейтральний стан i хiмiчно взає- модiють мiж собою, синтезуючи складну вуглеводневу сумiш типу нафти, газу, бiтумiв тощо. В окиснювальнiй областi утворилися мiнерали-оксиди. Метан синтезувався за таким механiзмом: C+H → CH+H → CH2+H → CH3+H → CH4. Через найменший дiаметр молекули порiвняно з iншими вуглеводнями та слабко вираженi сорбцiйнi властивостi цей метан втiлюється найбiльш iнтенсивно у дефектнi породи i про- низує їх на значнi вiдстанi. Фактично метан мiгрує разом з мiнеральною складовою i парою води, перебуваючи, зокрема, у такiй формi знаходження, як Ca(OH)2 · CH4. Враховуючи, що маса навколишнiх порiд на багато порядкiв перевищує потужнiсть прожилкiв, останнi ISSN 1025-6415 Доповiдi Нацiональної академiї наук України, 2009, №11 117 у природi утворюються достатньо швидко, що в бiльшостi випадкiв приводить до фор- мування карбонатної, кварцкарбонатної породи та значно рiдше до синтезу досконалих кристалiв мiнералiв. Важливо наголосити, що синтезований за таким механiзмом при високих температурах i великих тисках метан разом з мiнеральною складовою флюїду був джерелом потужної теплової енергiї та переносником (разом з iншими леткими речовинами) значних вихiдних мас мiнеральної сировини, з якої утворилася кварцкарбонатна порода, досконалi кристали мiнералiв тощо. Карбонатнi прожилки, генетична iнформативнiсть яких достатньо важлива, у лiтосферi Землi утворювалися найчастiше. Виконаними дослiдженнями встановлено, що цi прожилки утворилися iз сумiшi речовин: CH4, Ca(OH)2, CO2, H2O з температурою ∼ 580 ◦С, якi роз- ломами та iншими порушеннями у земнiй корi втiлилися в утворенi макро- i мiкротрiщини i їх замiнералiзували. Шляхи мiграцiї метану та його припливу в породи з органiчними рештками визначають за новою технологiєю визначення перспективи нафтогазоносностi локальної площi [10]. Отриманi та iншi результати заклали основу для створення “фiзико-хiмiчної моделi фор- мування вугiльних пластiв в осадових породах земної кори”, передумови якої викладено нижче. У перiод дiї потужного iмпульсу тектоногенної енергiї у лiтосферi Землi утворилися глибиннi розломи, множина макро- i мiкротрiщин, синтезувалися вуглеводнi, якi разом з мiнеральною складовою глибинного високотемпературного флюїду втiлилися у крихкi з низькими механiчними характеристиками осадовi породи i пiддали їх агресивному висо- котемпературному фiзико-хiмiчному впливу. Оскiльки такий флюїд мав температуру, ви- щу за температуру утворення “вапняного молока”, а це понад 580 ◦С, то пiд його впливом вiдбувалися процеси розчинення та розпаду з дегiдратацiєю мiнералiв, їхня фiзико-хiмi- чна взаємодiя. Метан у формi знаходження Ca(OH)2 · CH4 з парою води переносив, для прикладу, “вапняне молоко” на значнi вiдстанi i заповнював ним рiзнорозмiрнi порожнини пустотного простору: пори, каверни, трiщини, що зi спадом температури залiковували та зацементовували карбонатами та iншими породами, якi своїми дефектами захопили i саме породоутворювальне середовище разом з метаном. Аналогiчно формуються породи-покришки пасток, у пластах-колекторах яких нафта i газ у формi покладiв (родовищ) зберiгаються дотепер. Щодо вугiльного пласта, то згадувана вище сумiш: CH4, Ca(OH)2, CO2, H2O з темпера- турою понад 580 ◦С, втiлившись в осадовi породи з потужним шаром органiчних решток, пiддала їх потужному фiзико-хiмiчному впливу з одного боку-напряму. Оскiльки нагрiв тривав певний час, то й органiчнi рештки також були нагрiтi до температур, значно вищих за температури гомогенiзацiї включень флюїду у новоутворених мiнералах. На початковiй стадiї нагрiву решток видiленi з них леткi сполуки покидали область пласта до момен- ту ущiльнення самого вугiлля та контактних з ним осадових порiд, якi за подiбним до описаного вище процесом були залiкованi та зацементованi у процесi спаду температури i стабiлiзацiї фiзико-хiмiчної обстановки. Вiдповiдно й сам метан був капсульований [3] як новоутвореними мiнералами i порода- ми, так i утвореним вугiллям в їхнi дефекти — флюїднi включення i закритi пори, наприк- лад [11–14]. Оскiльки метан у складi глибинного висотемпературного флюїду [7] надходив порожниною глибинного розлому [15], то його концентрацiя у напрямi до розлому повинна зростати i кiнцево мати зв’язок з можливим метановим покладом-родовищем, сформова- 118 ISSN 1025-6415 Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine, 2009, №11 ним на засадах “нової теорiї синтезу i генезису природних вуглеводнiв: абiогенно-бiогенний дуалiзм” [8]. Таким чином, нами розроблено фiзико-хiмiчну модель формування вугiльних пластiв, вiдповiдно до якої вугiльнi пласти сформувалися з органiчних решток пiд впливом i за уча- стi метано- i мiнераловмiсних складових глибинного високотемпературного флюїду з одно- часним залiковуванням i цементацiєю порових порожнин порiд та дефектiв у мiнералах вуглепородних масивiв, утворенням прожилково-вкрапленої мiнералiзацiї та їхнiм метано- насиченням. Цим i зумовлений збiг у регiональному масштабi зон розвитку вугiлля марок пiснувато-спiкливе, пiсне, напiвантрацитове з розривними порушеннями регiональних на- сувiв, якими мiгрували глибиннi вуглеводневмiснi (метановмiснi) флюїди, наприклад, у До- нецькому басейнi — з Донецько-Кадiївським субмеридiональним i Глубокинським субши- ротним регiональними насувами. 1. Наумко I.М. Флюїдний режим мiнералогенезу породно-рудних комплексiв України (за включеннями у мiнералах типових парагенезисiв) : Автореф. дис. . . . д-ра геол. наук; 04.00.02 / НАН України. Iн-т геологiї i геохiмiї горюч. копалин. – Львiв, 2006. – 52 с. 2. Метаморфизм углей и эпигенез вмещающих пород / Под ред. Г.А. Иванова. – Москва: Недра, 1975. – 256 с. 3. Svoren’ Yo., Naumko I. Thermobarometry and geochemistry of gases of veinlet-impregnated mineralization in deposits of the oil- and gas-bearing areas and metallogenic provinces: physicochemical model of coal-layer formation: 7th Europ. coal conf. : Abstr., Lviv, Aug. 26–29, 2008. – Lviv, 2008. – P. 117–120. 4. Анциферов А.В., Тиркель М.Г., Хохлов М.Т., Привалов В.А., Голубев А.А., Майборода А.А., Ан- циферов В.А. Газоносность угольных месторождений Донбасса / Под ред. Н.Я. Азарова. – Киев: Наук. думка, 2004. – 232 с. 5. Сворень Й.М. Питання теорiї генезису природних вуглеводнiв та шляхи пошуку їх покладiв // Тек- тогенез i нафтогазоноснiсть надр України : Тези доп. наук. наради (Львiв, 20–22 жовт. 1992 p.). – Львiв, 1992. – С. 143–145. 6. Братусь М.Д., Давиденко М.М., Зiнчук I.М., Калюжний В.А., Матвiєнко О.Д., Наумко I.М., Пi- рожик Н.Е., Редько Л.Р., Сворень Й.М. Флюїдний режим мiнералоутворення в лiтосферi (в зв’язку з прогнозуванням корисних копалин). – Київ: Наук. думка, 1994. – 192 с. 7. Наумко И.М., Сворень И.М. О важности глубинного высокотемпературного флюида в создании условий для формирования месторождений природных углеводородов в земной коре // Новые идеи в науках о Земле : Материалы VI Междунар. конф., 8–12 апр. 2003 г., Москва. – Москва: Б. и., 2003. – Т. 1. – С. 249. 8. Сворень Й.М., Наумко I.М. Нова теорiя синтезу i генезису природних вуглеводнiв: абiогенно-бiоген- ний дуалiзм // Доп. НАН України. – 2006. – № 2. – С. 111–116. 9. Сворень И.М., Наумко И.М. Роль адиабатических явлений в процессах накопления-концентрации и превращения углеводородсодержащих веществ в литосфере Земли // Новые идеи в науках о Земле : Материалы VI Междунар. конф., 8–12 апр. 2003 г., Москва. – Москва: Б. и., 2003. – Т. 1. – С. 257. 10. Сворень Й.М., Наумко I.М., Давиденко М.М. Нова технологiя визначення перспективи нафтогазо- носностi локальної площi // Нафта i газ України. – Полтава: УНГА, 1998. – Т. I. – С. 111–112. 11. Зiнчук I.М., Наумко I.М., Калюжний В.А., Сахно Б. Е. Леткi компоненти флюїдних включень у мiнералах жильно-прожилкових утворень перспективно нафтогазоносних товщ Львiвського палео- зойського прогину // Геологiя i геохiмiя горюч. копалин. – 2003. – № 2. – С. 18–27. 12. Булат А.Ф., Наумко I.М., Зiнчук I.М. та iн. Склад летких компонентiв флюїдних включень i за- критих пор у породах дiльниць впровадження технологiї “газового горизонту” вугiльних шахт Дон- басу // Там само. – 2005. – № 2. – С. 93–104. 13. Павлюк М., Наумко I., Рибчич I. та iн. Геолого-технологiчнi передумови видiлення першочергових об’єктiв з видобутку метану в межах пiвнiчної зони дрiбної складчастостi Донбасу // Там само. – 2006. – № 3./4. – С. 38–57. 14. Наумко I., Калюжний В., Сворень Й. та iн. Флюїди постседиментогенних процесiв в осадових та осадово-вулканогенних верствах пiвденно-захiдної окраїни Схiдно-Європейської платформи i прилег- лих геоструктур (за включеннями у мiнералах) // Там само. – 2007. – № 4. – С. 63–94. ISSN 1025-6415 Доповiдi Нацiональної академiї наук України, 2009, №11 119 15. Svoren’ Yo. Nature of coal methane: 7th Europ. coal conference : Abst., Lviv, Aug. 26–29, 2008. – Lviv, 2008. – P. 158–159. Надiйшло до редакцiї 06.02.2009Iнститут геологiї i геохiмiї горючих копалин НАН України, Львiв Yo. М. Svoren’, I.М. Naumkо Thermobarometry and geochemistry of gases of veinlet-impregnated mineralization in the deposits of oil- and gas-bearing areas and metallogenic provinces: a physico-chemical model of coal-seam formation A physico-chemical model of coal-seam formation is elaborated. According to it, the coal seams were formed from organic remains in sedimentary rocks under the influence of a methane-contai- ning deep-seated high-temperature fluid. Due to the intensive subvertical-migration embedding, the mixture of methane with Ca(OH)2, CO2 and H2O (with a temperature of over 580 ◦С) has exposed these sedimentary rocks with a thick layer of organic remains to an aggressive physico-chemical effect from one side-direction, and they were heated to temperatures considerably higher than that of homogenization of fluid inclusions in newly formed minerals. The healing and cementation of porous cavities of rocks and defects in minerals with the forming of a veinet-impregnated minerali- zation and their methane saturation led to the methane preservation both by newly formed sediments and coal. Since methane was included in the deep-seated high-temperature fluid passing through the porous space of a deep fault, its concentration in the direction of the fault should be increased and finally should be connected with a probable methane deposit-field. 120 ISSN 1025-6415 Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine, 2009, №11

Репозитарії

Схожі ресурси