До ювілею українського барокового вигнанця
Рецензія на книгу: Sobol W. Filip Orlik (1672—1742) i jego «Diariusz». Warszawa: Wydawnictwa Uniwersytetu Warszawskiego, 2021. 532 s.
Gespeichert in:
| Datum: | 2022 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України
2022
|
| Schriftenreihe: | Слово і Час |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/190255 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | До ювілею українського барокового вигнанця / О. Петренко-Цеунова // Слово і Час. — 2022. — № 6. — С. 108-110. — Бібліогр.: 8 назв. — укp. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-190255 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1902552023-05-25T16:45:25Z До ювілею українського барокового вигнанця Петренко-Цеунова, О. Рецензії Рецензія на книгу: Sobol W. Filip Orlik (1672—1742) i jego «Diariusz». Warszawa: Wydawnictwa Uniwersytetu Warszawskiego, 2021. 532 s. 2022 Article До ювілею українського барокового вигнанця / О. Петренко-Цеунова // Слово і Час. — 2022. — № 6. — С. 108-110. — Бібліогр.: 8 назв. — укp. 0236-1477 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/190255 uk Слово і Час Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Рецензії Рецензії |
| spellingShingle |
Рецензії Рецензії Петренко-Цеунова, О. До ювілею українського барокового вигнанця Слово і Час |
| description |
Рецензія на книгу: Sobol W. Filip Orlik (1672—1742) i jego «Diariusz».
Warszawa: Wydawnictwa Uniwersytetu Warszawskiego, 2021. 532 s. |
| format |
Article |
| author |
Петренко-Цеунова, О. |
| author_facet |
Петренко-Цеунова, О. |
| author_sort |
Петренко-Цеунова, О. |
| title |
До ювілею українського барокового вигнанця |
| title_short |
До ювілею українського барокового вигнанця |
| title_full |
До ювілею українського барокового вигнанця |
| title_fullStr |
До ювілею українського барокового вигнанця |
| title_full_unstemmed |
До ювілею українського барокового вигнанця |
| title_sort |
до ювілею українського барокового вигнанця |
| publisher |
Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України |
| publishDate |
2022 |
| topic_facet |
Рецензії |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/190255 |
| citation_txt |
До ювілею українського барокового вигнанця / О. Петренко-Цеунова // Слово і Час. — 2022. — № 6. — С. 108-110. — Бібліогр.: 8 назв. — укp. |
| series |
Слово і Час |
| work_keys_str_mv |
AT petrenkoceunovao doûvíleûukraínsʹkogobarokovogovignancâ |
| first_indexed |
2025-07-16T13:05:29Z |
| last_indexed |
2025-07-16T13:05:29Z |
| _version_ |
1837808883531251712 |
| fulltext |
108 ISSN 0236-1477. Слово i Час. 2022. № 6 (726)
ДО ЮВІЛЕЮ УКРАЇНСЬКОГО
БАРОКОВОГО ВИГНАНЦЯ
Sobol W. Filip Orlik (1672—1742) i jego «Diariusz».
Warszawa: Wydawnictwa Uniwersytetu Warszawskiego, 2021. 532 s.
Цього року виповнюється 350 років від народження славетного сина
України Пилипа Орлика. Його знають насамперед як гетьмана в екзилі
й кодифікатора «Пактів і Конституцій Прав і вольностей Війська Запо-
розького» — козацького суспільного договору. Дещо менш відомими
є його іпостасі автора віршованих панегіриків та укладача детального й
інформативного «Діаріуша подорожнього». Видання останнього поба-
чило світ 2021 р. під назвою «Filip Orlik (1672—1742) i jego “Diariusz”».
Професорка кафедри україністики Варшавського університету Вален-
тина Соболь розшифрувала рукопис, упорядкувала та прокоментувала
вибраний текст «Діаріуша...» за 1725—1726 рр.
Мотто до книжки («Quod non est in actis, non est in mundo»)
втілює бароковий мотив пам’яті: нащадки згадають лише те, що існує
текстуально, а з цього випливає, що тільки записане було насправді —
записане «літерально», на папері, та «алегорично», на скрижалях
пам’яті. «Патерик Печерський» 1661 р. містить застереження, що
незаписане неминуче зникне в мороці історії: «Всяка вещ аще писанім
утвержденна не будет, в забытіє и невЂденіє прійдет» [3, 102]. Тож і
ювілейне видання «Діаріуша...» Пилипа Орлика покликане не допу-
стити «темряви безмовної», що поглинає славні діяння пращурів.
Про ґрунтовну роботу під час підготовки видання свідчить перелік
опрацьованої літератури, на яку посилається авторка. Це може стати
дороговказом для допитливого читача, в якому керунку рухатися для
подальшого знайомства з постаттю Пилипа Орлика. Зокрема, згадані
і класичні праці («Гетьман Пилип Орлик (1672—1742): oгляд його
політичної діяльности» Бориса Крупницького [4]), і найсучасніші
дослідження («Григорій Орлик, або Козацька нація у французькій
дипломатії» Ірини Дмитришин [2]).
Публікації «Діаріуша...» передує авторська передмова польсь-
кою та англійською мовами. У першій — біографічній — частині
передмови стисло схарактеризовано походження, родину, здобуту
освіту, перші кроки у військовій та політичній кар’єрі, підтримку
політичного курсу гетьмана Івана Мазепи, обрання на гетьманство та
державницькі прагнення Пилипа Орлика, підготовку збройного по-
встання в Україні за підтримки держав, що поділяли самостійницькі
прагнення козацького гетьмана та вважали його легітимним вираз-
Слово і Час. РЕЦЕНЗІЇ
ISSN 0236-1477. Слово i Час. 2022. № 6 (726) 109
До ювілею українського барокового вигнанця
ником (прото)національних інтересів українського народу. Наведена в передмові
інформація не переобтяжена біографічними подробицями, проте дає засадниче уяв-
лення про тогочасне суспільне становище в Україні та роль Пилипа Орлика в ньому.
У наступній — історіографічній — частині передмови авторка наводить заувагу
Даніеля Бовуа про міфологізацію образу Пилипа Орлика [1, 322]. Подальший виклад
історії досліджень «Діаріуша...» є спробою відповісти на питання, сформульоване в
підзаголовку передмови: чим, зрештою, є хвиля зацікавлень Орликовим его-документом —
мегаломанією чи поверненням до джерел. Приємним бонусом є стислий огляд читаць-
ких інтересів Пилипа Орлика — від найзнаковіших для нього книг Святого Письма до
тогочасної європейської філософії. Ці тексти вплинули на формування світогляду та сти-
лю письма автора «Діаріуша...», у чому може переконатися уважний читач.
Наступна частина передмови присвячена безпосередньо роботі зі списками
«Діаріуша...», що зберігаються в Бібліотеці Народовій у Варшаві та в Дипломатич-
ному архіві Міністерства закордонних справ Франції, а також із факсимільним видан-
ням 1989 р. та цифровою копією оригінального «Діаріуша...» [5]. Викладені авторкою
деталі з кропіткого процесу відтворення тексту подеколи скидаються на сюжет для
детективу. До того ж передмова містить цікаві археографічні подробиці щодо стилю
барокового письма, орфографії, діакритичних знаків. Насамкінець у передмові означе-
но обраний спосіб едиційної політики, що включає розшифрування скорочень, тлума-
чення іншомовних фрагментів тощо.
«Діаріуш подорожній» Пилипа Орлика охоплює 1720—1733 рр. В одній зі своїх
статей В. Соболь називає цей текст «щоденником українсько-польського погранич-
чя». Можна додати, що подорожні записки українського гетьмана розкривають сто-
сунки еліт та звичаї різних народів, з якими доводилося мати справу «мазепинцям», а
саме: греків, турків, болгар, французів.
У пропонованому виданні наведено щоденникові записи за 1725—1726 рр. поль-
ською мовою, а також подано факсимільну копію відповідних аркушів оригіналу. Для
зручності у квадратних дужках наведено сторінки з факсимільного видання 2013 р.
Щодо основного тексту — будь-яка палеографічна робота заслуговує на те, щоб
вдячно схилити голову перед дослідником, а надто — така кропітка праця як розчитка
барокового скоропису, якій В. Соболь присвятила 16 років. У докладних посторінкових
коментарях, окрім пояснення малозрозумілих слів, наведено низку цікавих подробиць
із емігрантського життя Пилипа Орлика. Зокрема, читач довідується, що під час заслан-
ня в Салоніках Орлика супроводжував кухар Ситенський, син Михайло (молодший
брат Григора), капітан де Клуар, Карл — довірений помічник гетьмана, Іван — возний,
а також запорізький козак Рудий. Подеколи дослідниці доводиться розшифровувати
топографічні реалії. Так, Пилип Орлик, розлучений із родиною, згадує про сина Гри-
гора, котрий виїхав до Саксонії, та про доньок Варвару й Марину, котрі перебували на
той час у Кракові в костелі св. Йосифа. В. Соболь намагається уточнити локалізацію
цього костелу. Дослідниця зазначає, що в середині XVII ст. у Кракові існувало два
центри культу св. Йосифа: костел св. Архистратига Михаїла та св. Йосифа кармелітів
босих і костел св. Йосифа сестер-бернардинок. Імовірно, Пилип Орлик має на увазі
саме бернардинський монастир.
В. Соболь розглядає «Діаріуш...» як засіб творення автообразу. Досліджуючи цей
его-документ у статті «Пилип Орлик сам про себе», авторка зауважує домінування
мотивів звикання до умов еміграції, захисту приватного життя, бесід, хвороби та
одужання, дружби, усамітнення з читанням і, нарешті, виразнішого, ніж раніше,
самоусвідомлення [7, 85]. В іншій студії («Антропологія родинної пам’яті і філософія
витривалості») В. Соболь аргументовано доводить, що Пилип Орлик сприймав
«Діаріуш...» як співрозмовника, у дусі барокового розуміння світу як книги [6, 13].
Гетьман-вигнанець утривалює родинну пам’ять словом, що стає запорукою його
витривалості під час самотності екзилу.
110 ISSN 0236-1477. Слово i Час. 2022. № 6 (726)
Ольга ПЕТРЕНКО-ЦЕУНОВА
З тексту «Діаріуша...» читач дізнається про політичну діяльність та особисте
життя родини Орликів, звичаї тогочасної аристократії, елементи історії повсякдення
— подорожі, полювання, харчові звички тощо. Насамкінець для полегшення навігації
книжкою додано словник найчастіше використовуваних латинських і макаронічних
термінів, детальну бібліографію, іменний та географічний покажчики.
Подорожній щоденник гетьмана Пилипа Орлика є невичерпним джерелом
інформації для дослідників багатьох галузей гуманітарних наук. Мовознавці, особли-
во ономасти, можуть бути зацікавлені в ідентифікації топонімів, наведених у тексті
або у вигляді турецьких назв, або у спотвореній формі, відтвореній із голосу. Історики
культури та релігієзнавці також знайдуть багато корисного в щоденнику козацького
гетьмана, зокрема про перебіг богослужінь. Для політологів може бути цікавою ди-
пломатична діяльність Орлика, а для культурологів — опис звичаїв із різних регіонів
Європи [8, 169]. Для мільйонів українців, котрі були змушені залишити свої домівки
через російське вторгнення, та для численних друзів України, котрі надають безцінну
підтримку, «Діаріуш подорожній» вимушеного українського емігранта Пилипа Ор-
лика є нині особливо цінним, актуальним та зрозумілим.
ЛІТЕРАТУРА
1. Бовуа Д. «Щоденник» Пилипа Орлика: від міражу вигнанця до українського міфу //
Український археографічний щорічник. № 8/9. Київ, 2004. С. 322—345.
2. Дмитришин І. Григорій Орлик, або Козацька нація у французькій дипломатії. Київ: Темпо-
ра, 2019. 496 с.
3. Ісіченко І., арх. Історія української літератури: епоха Бароко XVII—XVIII ст. Львів; Київ;
Харків: Святогорець, 2011. 568 с.
4. Крупницький Б. Гетьман Пилип Орлик (1672—1742): oгляд його політичної діяльности.
Мюнхен: Дніпрова хвиля, 1956. 80 с.
5. Орлик П. Діаріуш подорожній, який в ім’я Троїці найсвятішої, розпочатий року 1720 місяця
жовтня дня 10-го: У 5 т. / упоряд. О. Ковалевська, І. Дмитришин. Київ: Темпора, 2013.
6. Соболь В. Антропологія родинної пам’яті і філософія витривалості // Studia polsko-ukraińskie.
Nr. 7. / red. W. Sobol. Warszawa: Wydawnictwa Uniwersytetu Warszawskiego, 2020. S. 13—29.
https://doi.org/10.32612/uw.23535644.2020.pp.13-29
7. Соболь В. Пилип Орлик сам про себе // Studia polsko-ukraińskie. Nr. 8. / red. W. Sobol.
Warszawa: Wydawnictwa Uniwersytetu Warszawskiego, 2021. S. 85—99. https://doi.or-
g/10.31338/2451-2958spu.8
8. Walczak-Mikołajczakowa M., Mikołajczak A. Kilka uwag o języku i kontekście kulturowym Dia-
riusza podróżnego hetmana Filipa Orlika // Poznańskie Studia Polonistyczne. Seria Językoznaw-
cza. Vol. 28 (48). 2021. Nr. 2. S. 159—172. https://doi.org/10.14746/pspsj.2021.28.2.9
Ольга ПЕТРЕНКО-ЦЕУНОВА
Отримано 25 липня 2022 р. м. Київ
|