До ювілею українського барокового вигнанця

Рецензія на книгу: Sobol W. Filip Orlik (1672—1742) i jego «Diariusz». Warszawa: Wydawnictwa Uniwersytetu Warszawskiego, 2021. 532 s.

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Datum:2022
1. Verfasser: Петренко-Цеунова, О.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainian
Veröffentlicht: Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України 2022
Schriftenreihe:Слово і Час
Schlagworte:
Online Zugang:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/190255
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:До ювілею українського барокового вигнанця / О. Петренко-Цеунова // Слово і Час. — 2022. — № 6. — С. 108-110. — Бібліогр.: 8 назв. — укp.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-190255
record_format dspace
spelling irk-123456789-1902552023-05-25T16:45:25Z До ювілею українського барокового вигнанця Петренко-Цеунова, О. Рецензії Рецензія на книгу: Sobol W. Filip Orlik (1672—1742) i jego «Diariusz». Warszawa: Wydawnictwa Uniwersytetu Warszawskiego, 2021. 532 s. 2022 Article До ювілею українського барокового вигнанця / О. Петренко-Цеунова // Слово і Час. — 2022. — № 6. — С. 108-110. — Бібліогр.: 8 назв. — укp. 0236-1477 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/190255 uk Слово і Час Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Рецензії
Рецензії
spellingShingle Рецензії
Рецензії
Петренко-Цеунова, О.
До ювілею українського барокового вигнанця
Слово і Час
description Рецензія на книгу: Sobol W. Filip Orlik (1672—1742) i jego «Diariusz». Warszawa: Wydawnictwa Uniwersytetu Warszawskiego, 2021. 532 s.
format Article
author Петренко-Цеунова, О.
author_facet Петренко-Цеунова, О.
author_sort Петренко-Цеунова, О.
title До ювілею українського барокового вигнанця
title_short До ювілею українського барокового вигнанця
title_full До ювілею українського барокового вигнанця
title_fullStr До ювілею українського барокового вигнанця
title_full_unstemmed До ювілею українського барокового вигнанця
title_sort до ювілею українського барокового вигнанця
publisher Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України
publishDate 2022
topic_facet Рецензії
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/190255
citation_txt До ювілею українського барокового вигнанця / О. Петренко-Цеунова // Слово і Час. — 2022. — № 6. — С. 108-110. — Бібліогр.: 8 назв. — укp.
series Слово і Час
work_keys_str_mv AT petrenkoceunovao doûvíleûukraínsʹkogobarokovogovignancâ
first_indexed 2025-07-16T13:05:29Z
last_indexed 2025-07-16T13:05:29Z
_version_ 1837808883531251712
fulltext 108 ISSN 0236-1477. Слово i Час. 2022. № 6 (726) ДО ЮВІЛЕЮ УКРАЇНСЬКОГО БАРОКОВОГО ВИГНАНЦЯ Sobol W. Filip Orlik (1672—1742) i jego «Diariusz». Warszawa: Wydawnictwa Uniwersytetu Warszawskiego, 2021. 532 s. Цього року виповнюється 350 років від народження славетного сина України Пилипа Орлика. Його знають насамперед як гетьмана в екзилі й кодифікатора «Пактів і Конституцій Прав і вольностей Війська Запо- розького» — козацького суспільного договору. Дещо менш відомими є його іпостасі автора віршованих панегіриків та укладача детального й інформативного «Діаріуша подорожнього». Видання останнього поба- чило світ 2021 р. під назвою «Filip Orlik (1672—1742) i jego “Diariusz”». Професорка кафедри україністики Варшавського університету Вален- тина Соболь розшифрувала рукопис, упорядкувала та прокоментувала вибраний текст «Діаріуша...» за 1725—1726 рр. Мотто до книжки («Quod non est in actis, non est in mundo») втілює бароковий мотив пам’яті: нащадки згадають лише те, що існує текстуально, а з цього випливає, що тільки записане було насправді — записане «літерально», на папері, та «алегорично», на скрижалях пам’яті. «Патерик Печерський» 1661 р. містить застереження, що незаписане неминуче зникне в мороці історії: «Всяка вещ аще писанім утвержденна не будет, в забытіє и невЂденіє прійдет» [3, 102]. Тож і ювілейне видання «Діаріуша...» Пилипа Орлика покликане не допу- стити «темряви безмовної», що поглинає славні діяння пращурів. Про ґрунтовну роботу під час підготовки видання свідчить перелік опрацьованої літератури, на яку посилається авторка. Це може стати дороговказом для допитливого читача, в якому керунку рухатися для подальшого знайомства з постаттю Пилипа Орлика. Зокрема, згадані і класичні праці («Гетьман Пилип Орлик (1672—1742): oгляд його політичної діяльности» Бориса Крупницького [4]), і найсучасніші дослідження («Григорій Орлик, або Козацька нація у французькій дипломатії» Ірини Дмитришин [2]). Публікації «Діаріуша...» передує авторська передмова польсь- кою та англійською мовами. У першій — біографічній — частині передмови стисло схарактеризовано походження, родину, здобуту освіту, перші кроки у військовій та політичній кар’єрі, підтримку політичного курсу гетьмана Івана Мазепи, обрання на гетьманство та державницькі прагнення Пилипа Орлика, підготовку збройного по- встання в Україні за підтримки держав, що поділяли самостійницькі прагнення козацького гетьмана та вважали його легітимним вираз- Слово і Час. РЕЦЕНЗІЇ ISSN 0236-1477. Слово i Час. 2022. № 6 (726) 109 До ювілею українського барокового вигнанця ником (прото)національних інтересів українського народу. Наведена в передмові інформація не переобтяжена біографічними подробицями, проте дає засадниче уяв- лення про тогочасне суспільне становище в Україні та роль Пилипа Орлика в ньому. У наступній — історіографічній — частині передмови авторка наводить заувагу Даніеля Бовуа про міфологізацію образу Пилипа Орлика [1, 322]. Подальший виклад історії досліджень «Діаріуша...» є спробою відповісти на питання, сформульоване в підзаголовку передмови: чим, зрештою, є хвиля зацікавлень Орликовим его-документом — мегаломанією чи поверненням до джерел. Приємним бонусом є стислий огляд читаць- ких інтересів Пилипа Орлика — від найзнаковіших для нього книг Святого Письма до тогочасної європейської філософії. Ці тексти вплинули на формування світогляду та сти- лю письма автора «Діаріуша...», у чому може переконатися уважний читач. Наступна частина передмови присвячена безпосередньо роботі зі списками «Діаріуша...», що зберігаються в Бібліотеці Народовій у Варшаві та в Дипломатич- ному архіві Міністерства закордонних справ Франції, а також із факсимільним видан- ням 1989 р. та цифровою копією оригінального «Діаріуша...» [5]. Викладені авторкою деталі з кропіткого процесу відтворення тексту подеколи скидаються на сюжет для детективу. До того ж передмова містить цікаві археографічні подробиці щодо стилю барокового письма, орфографії, діакритичних знаків. Насамкінець у передмові означе- но обраний спосіб едиційної політики, що включає розшифрування скорочень, тлума- чення іншомовних фрагментів тощо. «Діаріуш подорожній» Пилипа Орлика охоплює 1720—1733 рр. В одній зі своїх статей В. Соболь називає цей текст «щоденником українсько-польського погранич- чя». Можна додати, що подорожні записки українського гетьмана розкривають сто- сунки еліт та звичаї різних народів, з якими доводилося мати справу «мазепинцям», а саме: греків, турків, болгар, французів. У пропонованому виданні наведено щоденникові записи за 1725—1726 рр. поль- ською мовою, а також подано факсимільну копію відповідних аркушів оригіналу. Для зручності у квадратних дужках наведено сторінки з факсимільного видання 2013 р. Щодо основного тексту — будь-яка палеографічна робота заслуговує на те, щоб вдячно схилити голову перед дослідником, а надто — така кропітка праця як розчитка барокового скоропису, якій В. Соболь присвятила 16 років. У докладних посторінкових коментарях, окрім пояснення малозрозумілих слів, наведено низку цікавих подробиць із емігрантського життя Пилипа Орлика. Зокрема, читач довідується, що під час заслан- ня в Салоніках Орлика супроводжував кухар Ситенський, син Михайло (молодший брат Григора), капітан де Клуар, Карл — довірений помічник гетьмана, Іван — возний, а також запорізький козак Рудий. Подеколи дослідниці доводиться розшифровувати топографічні реалії. Так, Пилип Орлик, розлучений із родиною, згадує про сина Гри- гора, котрий виїхав до Саксонії, та про доньок Варвару й Марину, котрі перебували на той час у Кракові в костелі св. Йосифа. В. Соболь намагається уточнити локалізацію цього костелу. Дослідниця зазначає, що в середині XVII ст. у Кракові існувало два центри культу св. Йосифа: костел св. Архистратига Михаїла та св. Йосифа кармелітів босих і костел св. Йосифа сестер-бернардинок. Імовірно, Пилип Орлик має на увазі саме бернардинський монастир. В. Соболь розглядає «Діаріуш...» як засіб творення автообразу. Досліджуючи цей его-документ у статті «Пилип Орлик сам про себе», авторка зауважує домінування мотивів звикання до умов еміграції, захисту приватного життя, бесід, хвороби та одужання, дружби, усамітнення з читанням і, нарешті, виразнішого, ніж раніше, самоусвідомлення [7, 85]. В іншій студії («Антропологія родинної пам’яті і філософія витривалості») В. Соболь аргументовано доводить, що Пилип Орлик сприймав «Діаріуш...» як співрозмовника, у дусі барокового розуміння світу як книги [6, 13]. Гетьман-вигнанець утривалює родинну пам’ять словом, що стає запорукою його витривалості під час самотності екзилу. 110 ISSN 0236-1477. Слово i Час. 2022. № 6 (726) Ольга ПЕТРЕНКО-ЦЕУНОВА З тексту «Діаріуша...» читач дізнається про політичну діяльність та особисте життя родини Орликів, звичаї тогочасної аристократії, елементи історії повсякдення — подорожі, полювання, харчові звички тощо. Насамкінець для полегшення навігації книжкою додано словник найчастіше використовуваних латинських і макаронічних термінів, детальну бібліографію, іменний та географічний покажчики. Подорожній щоденник гетьмана Пилипа Орлика є невичерпним джерелом інформації для дослідників багатьох галузей гуманітарних наук. Мовознавці, особли- во ономасти, можуть бути зацікавлені в ідентифікації топонімів, наведених у тексті або у вигляді турецьких назв, або у спотвореній формі, відтвореній із голосу. Історики культури та релігієзнавці також знайдуть багато корисного в щоденнику козацького гетьмана, зокрема про перебіг богослужінь. Для політологів може бути цікавою ди- пломатична діяльність Орлика, а для культурологів — опис звичаїв із різних регіонів Європи [8, 169]. Для мільйонів українців, котрі були змушені залишити свої домівки через російське вторгнення, та для численних друзів України, котрі надають безцінну підтримку, «Діаріуш подорожній» вимушеного українського емігранта Пилипа Ор- лика є нині особливо цінним, актуальним та зрозумілим. ЛІТЕРАТУРА 1. Бовуа Д. «Щоденник» Пилипа Орлика: від міражу вигнанця до українського міфу // Український археографічний щорічник. № 8/9. Київ, 2004. С. 322—345. 2. Дмитришин І. Григорій Орлик, або Козацька нація у французькій дипломатії. Київ: Темпо- ра, 2019. 496 с. 3. Ісіченко І., арх. Історія української літератури: епоха Бароко XVII—XVIII ст. Львів; Київ; Харків: Святогорець, 2011. 568 с. 4. Крупницький Б. Гетьман Пилип Орлик (1672—1742): oгляд його політичної діяльности. Мюнхен: Дніпрова хвиля, 1956. 80 с. 5. Орлик П. Діаріуш подорожній, який в ім’я Троїці найсвятішої, розпочатий року 1720 місяця жовтня дня 10-го: У 5 т. / упоряд. О. Ковалевська, І. Дмитришин. Київ: Темпора, 2013. 6. Соболь В. Антропологія родинної пам’яті і філософія витривалості // Studia polsko-ukraińskie. Nr. 7. / red. W. Sobol. Warszawa: Wydawnictwa Uniwersytetu Warszawskiego, 2020. S. 13—29. https://doi.org/10.32612/uw.23535644.2020.pp.13-29 7. Соболь В. Пилип Орлик сам про себе // Studia polsko-ukraińskie. Nr. 8. / red. W. Sobol. Warszawa: Wydawnictwa Uniwersytetu Warszawskiego, 2021. S. 85—99. https://doi.or- g/10.31338/2451-2958spu.8 8. Walczak-Mikołajczakowa M., Mikołajczak A. Kilka uwag o języku i kontekście kulturowym Dia- riusza podróżnego hetmana Filipa Orlika // Poznańskie Studia Polonistyczne. Seria Językoznaw- cza. Vol. 28 (48). 2021. Nr. 2. S. 159—172. https://doi.org/10.14746/pspsj.2021.28.2.9 Ольга ПЕТРЕНКО-ЦЕУНОВА Отримано 25 липня 2022 р. м. Київ