Міжмистецький полілог українського письменства
Рецензія на книгу: Горболіс Л. Міжмистецькі контакти літературного тексту. Суми: Вид-во СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2021. 312 с.
Gespeichert in:
| Datum: | 2023 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України
2023
|
| Schriftenreihe: | Слово і Час |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/190284 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Міжмистецький полілог українського письменства / В. Грабовський // Слово і Час. — 2023. — № 1. — С. 117-119. — укp. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-190284 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1902842023-05-28T17:03:34Z Міжмистецький полілог українського письменства Грабовський, В. Рецензії Рецензія на книгу: Горболіс Л. Міжмистецькі контакти літературного тексту. Суми: Вид-во СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2021. 312 с. 2023 Article Міжмистецький полілог українського письменства / В. Грабовський // Слово і Час. — 2023. — № 1. — С. 117-119. — укp. 0236-1477 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/190284 uk Слово і Час Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Рецензії Рецензії |
| spellingShingle |
Рецензії Рецензії Грабовський, В. Міжмистецький полілог українського письменства Слово і Час |
| description |
Рецензія на книгу: Горболіс Л. Міжмистецькі контакти
літературного тексту.
Суми: Вид-во СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2021. 312 с. |
| format |
Article |
| author |
Грабовський, В. |
| author_facet |
Грабовський, В. |
| author_sort |
Грабовський, В. |
| title |
Міжмистецький полілог українського письменства |
| title_short |
Міжмистецький полілог українського письменства |
| title_full |
Міжмистецький полілог українського письменства |
| title_fullStr |
Міжмистецький полілог українського письменства |
| title_full_unstemmed |
Міжмистецький полілог українського письменства |
| title_sort |
міжмистецький полілог українського письменства |
| publisher |
Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України |
| publishDate |
2023 |
| topic_facet |
Рецензії |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/190284 |
| citation_txt |
Міжмистецький полілог українського письменства / В. Грабовський // Слово і Час. — 2023. — № 1. — С. 117-119. — укp. |
| series |
Слово і Час |
| work_keys_str_mv |
AT grabovsʹkijv mížmistecʹkijpolílogukraínsʹkogopisʹmenstva |
| first_indexed |
2025-07-16T13:07:12Z |
| last_indexed |
2025-07-16T13:07:12Z |
| _version_ |
1837808991093129216 |
| fulltext |
ISSN 0236-1477. Слово i Час. 2023. № 1 (727) 117
Володимир ГРАБОВСЬКИЙ
МІЖМИСТЕЦЬКИЙ ПОЛІЛОГ
УКРАЇНСЬКОГО ПИСЬМЕНСТВА
Рецензія на книгу: Горболіс Л. Міжмистецькі контакти
літературного тексту.
Суми: Вид-во СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2021. 312 с.
Слово і Час. РЕЦЕНЗІЇ
Одній із найусеосяжніших царин гуманітаристики в цивілізованому
світі — літературі — властиве взаємопроникнення, широке вико-
ристання інших сфер, засобів інших мистецтв. У 2021 р. в Сумах ви-
йшло друком вагоме дослідження Лариси Горболіс «Міжмистецькі
контакти літературного тексту», у якому, наголошуючи на актуаль-
ності розвитку нашої гуманітарної науки, авторка слушно зазначає,
що «не зникає потреба говорити про комплексне дослідження ху-
дожніх явищ у літературі, музиці, живописі, хореографії…» (с. 18).
Такі дослідження міжмистецьких взаємин у європейській, світовій
спадщині мають тривалу і продуктивну історію. В українській куль-
турі, що довго перебувала під гнітом колоніалізму, чужих ідеологіч-
них доктрин, тим паче назріла гостра потреба виходити на широкі
простори всеосяжного мистецького охоплення буття.
Свою увагу авторка зосереджує на творчості українських май-
стрів слова минулого й сучасності, що «мандрували» стежками різ-
них мистецтв. Крім хрестоматійно відомих імен, у цю зв’язку потра-
пили також і молоді автори ХХІ ст. Різні письменники — В. Сте-
фаник, Леся Українка, М. Черемшина, О. Довженко, Б.-І. Антонич,
М. Яцків, М. Жулинський, В. Корнійчук, І. Роздобудько, П. Ар’є,
Т. Сидоренко, Ю. Іздрик — різні стилі, уподобання, характер пись-
ма, здобутки… Глибини інтермедіальності досліджені достатньо
уважно та ґрунтовно. Зрештою, види мистецтв віддавна класифі-
ковані за рівнем побудови, засобами, «розміщенням» у часі і про-
сторі. Відповідно й у Л. Горболіс різні типи зв’язків літератури й
мистецтв — від інтерпретації та відтворення певної історії, опису
окремих творінь мистецтва, їх літературних перетворень до вико-
ристання тих чи тих технічних прийомів та медіальних інтерпрета-
цій. Переплітання, перехрещення, багатошаровість у мистецтвах, за
твердженням авторки, віддзеркалюються в літературних текстах, у
яких не минаються тенденції модернізму чи постмодернізму.
Зосереджуючи свою увагу саме на втіленні в українських творах
засобів інших мистецтв у найширшому діапазоні, Л. Горболіс не му-
118 ISSN 0236-1477. Слово i Час. 2023. № 1 (727)
Володимир ГРАБОВСЬКИЙ
сила зупинятися на особливостях цих мистецтв, стилю певного письменника. Окре-
мі міжмистецькі вияви так чи так екстраполюють у бік розширення характеристики
стилю літератора. Так, у новелістиці Василя Стефаника дослідниця вивчає кінемато-
графічні параметри, хоч у нього можна помітити чимало елементів взаємовпливів
інших видів мистецтв. Новелу «Камінний хрест» авторка вважає чудовим зразком
кінематографічного втілення саме тому, що у своїй творчості письменник зумів пе-
редбачити віддзеркалення в слові різних мистецтв і серед них — мистецтва кіно.
Нове мистецтво «рухомих зображень», що у світовому вимірі ХХ ст. знайшло гені-
альні зразки, у добу В. Стефаника, звісно, лише підступало до своїх вершин.
Інші нюанси тандему «література — кіно» авторка розгортає в статті «Зем-
ля Довженка: фільм, кіноповість, музичний супровід від “ДахаБраха”». Якщо в
матеріалах про кінематографічні параметри новели «Камінний хрест» В. Сте-
фаника дослідниця стисло згадує про фільм режисера Л. Осики, побудований за
новелою, то до аналізу фільму письменника-режисера О. Довженка додана харак-
теристика музичного супроводу сучасного фолк-рок гурту «ДахаБраха». Фільм
О. Довженка вийшов у світ 1930 р. і невдовзі був заборонений тоталітарною вла-
дою. Аж у 1958 р. поновлений до показу в Європі на міжнародному референдумі
кінокритиків у Брюсселі, де отримав світове визнання. Лише в сучасному проєкті
ХХІ ст. фільм повертається до життя в ориґінальній енергетиці музики україн-
ського гурту, що, на думку Л. Горболіс, допомагає «відчувати, розуміти й тран-
слювати образ землі музикою» (с. 193).
Знаходячи в українських текстах відлуння чи не всіх мистецтв, їх своєрідне від-
дзеркалення, авторка не минає хореографію. У цьому контексті в монографії проа-
налізовано літературно-танцювальні «коди» Михайла Яцкова та Володимира Кор-
нійчука. Дослідниця виразно наголошує на увазі українських письменників до межо-
вих ситуацій у психології людини, її емоцій, переживань. Звичайно, це стосується
не лише доби першої половини ХХ ст. (В. Стефаник, М. Яцків та ін.), а й сучасних
майстрів слова. Різні види мистецтва стають у цьому сенсі необхідним матеріалом.
Творчості В. Корнійчука пощастило в монографії бути розкритою у двох зіставлен-
нях: «література — музика» і «література — хореографія». Це стає зрозумілим,
коли читач дізнається, що В. Корнійчук від початків своєї творчості й дотепер вияв-
ляє себе як хореограф, музикознавець, театрознавець, додам, ще й багатолітній голо-
вний редактор «Української музичної газети» і журналу «Музика».
Підрозділ монографії «література — малярство» відкривається статтею «Су-
голосність художніх світів закоханих у життя українців (порівняльний аспект тво-
рів Б.-І. Антонича і М. Примаченко)», яка вперше була опублікована ще в 2012 р.
У цьому підрозділі вміщено ще одну статтю про малярство і його відображення в
літературі — «Творчий портрет художника в повісті Тетяни Сидоренко “Ольга,
дружина Пікассо”», в якій метою письменниці стало «художньо відтворити вісім-
надцятирічне родинне життя іспанця Пабло Пікассо й українки Ольги Хохлової»
(с. 283). Небуденні факти життя двох постатей у повісті знайшли відображення в
різних гранях творчості всесвітньовідомого мистця, який у низці своїх полотен, крім
іншого, увіковічнив образ коханої дружини.
Література (мистецтво слова) і музика (мистецтво звуків) у сприйнятті пересічних
людей можуть чудово існувати, сказати б, не перетинаючись, тим паче в добу інформа-
ційного «океану», що заливає свідомість найдоступнішими засобами в глобальному
контексті. Не зупиняючись на останньому факті, варто зосередити думку саме на давніх,
можливо, історичних традиціях письменства і музики, присутніх і не припинених в куль-
турі цивілізованих держав. Щодо літератури, то це стосується насамперед того факту, що
важко уявити собі музику без наскрізного словесного «оточення»: музична література,
теорія музики та цілий комплекс інших предметів чудово сусідять. І більше того — про-
фесійне становлення музиканта неможливе без літератури.
ISSN 0236-1477. Слово i Час. 2023. № 1 (727) 119
Міжмистецький полілог українського письменства
Майстерно і зі знанням справи написані літературні твори про музику як осо-
бливу сферу духовності, психології людини користуються значною увагою. Звер-
таючись до «наших берегів», можна висловити припущення, що в українській
літературі ще багато можливостей щодо відкриття незнаних лакун і заповнення
білих плям на цю тему. Де літературні твори, присвячені видатним українським
музикантам недавнього (чи давнішого) минулого — Д. Бортнянському, О. Коши-
цю, М. Антоновичу та багатьом іншим, чиї драматичні життєписи просяться на
мистецьке втілення в красному письменстві?
Серед музичних дискурсів дослідження є стаття про роман «Прилетіла ласті-
вочка» Ірен Роздобудько, присвячений видатному представнику музичного мис-
тецтва України Миколі Леонтовичу. Відзначаючи окремі моменти життя компо-
зитора трагічної долі, услід за письменницею авторка коментує, серед іншого, об-
разний зміст твору — всесвітньовідомого «Щедрика», який у світі тепер фігурує
як «Carol of the Bells».
Зчитування музики природи, людських практик (фольклору), традиційних
звичаїв (обрядів), також вловлювання / відчуття звуків нечутних, тобто витонче-
них вібрацій душевних переживань, Л. Горболіс уважно спостерігає в новелі Мар-
ка Черемшини. Музичні відлуння його прози дослідниця аналізує у двох статтях.
Спираючись на аспекти творчості цього письменника, вивчені та проаналізовані
ґроном українських науковців недавнього минулого і сучасності, Л. Горболіс ак-
центує на винятковій ролі фольклору, звернення до якого було вкрай органічним у
майстра. Важко не погодитися з думкою про те, що саме ритм є однією з первісних
основ фольклору, а сам М. Черемшина в «Автобіографії» зазначив, що не займав-
ся збиранням народної творчості, а сам був носієм фольклору, бо глибоко знався
на культурі свого народу.
Творчість М. Черемшини… це випробуваний часом зразок поводження з фоль-
клором (зокрема, з ритмом), — щоб бути європейцем і творити велику націо-
нальну літературу, писати так, щоб творчість живила українську ментальність,
утверджувала непроминальну національну ідентичність (с. 80. Письмівка ав-
торки. — В. Г.).
Водночас ця творчість — «яскравий приклад активного залучення музики» (с. 98).
Роман Миколи Жулинського «Акордеон» цікавий з різних поглядів. Відомий
літературознавець у своєму шестичастинному творі зобразив, очевидно, деякі мо-
менти автобіографічного характеру. «Майже роман» — так означує його письмен-
ник у всіх частинах музичними термінами, змістовно-іронічно маркує різні емоційні
стани головного героя. Головне ж, як влучно визначає Л. Горболіс, у творі М. Жу-
линського присутня широка музична палітра в найрізноманітніших виявах: поряд із
акордеоном «звучить» орган; згадується низка знакових українських пісень; голо-
вний герой не лише обізнаний із мистецтвом відомих українських співаків, а й сам
складає пісенні мелодії. Усе це творить атмосферу «вчувань непересічних і обдаро-
ваних українців у музику і гармонію Всесвіту» (с. 136).
Монографія Лариси Горболіс містить чимало відомостей із проблем різновек-
торних контактів української літератури з іншими мистецтвами. Обширне залучен-
ня студій із народознавства, філософії, культурології, психології тощо допомогло до-
слідниці глибоко проникнути в розуміння літературного твору різних авторів.
Отримано 25 червня 2022 р. м. Дрогобич
|