До питання про «хронологічну симетрію» Повісті временных літ
Gespeichert in:
| Datum: | 2012 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут історії України НАН України
2012
|
| Schriftenreihe: | Ruthenica |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/191247 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | До питання про «хронологічну симетрію» Повісті временных літ / В. Арістов // Ruthenica. — 2012. — Т. 11. — С. 162-165. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-191247 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1912472023-06-28T20:15:46Z До питання про «хронологічну симетрію» Повісті временных літ Арістов, В. Замітки 2012 Article До питання про «хронологічну симетрію» Повісті временных літ / В. Арістов // Ruthenica. — 2012. — Т. 11. — С. 162-165. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. 1995-0276 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/191247 uk Ruthenica Інститут історії України НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Замітки Замітки |
| spellingShingle |
Замітки Замітки Арістов, В. До питання про «хронологічну симетрію» Повісті временных літ Ruthenica |
| format |
Article |
| author |
Арістов, В. |
| author_facet |
Арістов, В. |
| author_sort |
Арістов, В. |
| title |
До питання про «хронологічну симетрію» Повісті временных літ |
| title_short |
До питання про «хронологічну симетрію» Повісті временных літ |
| title_full |
До питання про «хронологічну симетрію» Повісті временных літ |
| title_fullStr |
До питання про «хронологічну симетрію» Повісті временных літ |
| title_full_unstemmed |
До питання про «хронологічну симетрію» Повісті временных літ |
| title_sort |
до питання про «хронологічну симетрію» повісті временных літ |
| publisher |
Інститут історії України НАН України |
| publishDate |
2012 |
| topic_facet |
Замітки |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/191247 |
| citation_txt |
До питання про «хронологічну симетрію» Повісті временных літ / В. Арістов // Ruthenica. — 2012. — Т. 11. — С. 162-165. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. |
| series |
Ruthenica |
| work_keys_str_mv |
AT arístovv dopitannâprohronologíčnusimetríûpovístívremennyhlít |
| first_indexed |
2025-07-16T15:17:25Z |
| last_indexed |
2025-07-16T15:17:25Z |
| _version_ |
1837817197794164736 |
| fulltext |
162 ЗАМІТКИ
23 Одно возможных объяснений может стостоять в том, что автор статьи 1204 г. ориентировался на
статью 922 г. о походе Олега все той же НПЛ.
В 1203 г. великая цепь представляла собой сложное сооружение: на поверхности ее поддерживали
деревянные поплавки, поверх был проложен гибкий помост, так что все вместе оказывалось
практически понтонным мостом. Существует две версии уничтожения цепи: согласно первой,
крестоносцы, захватив Галатскую башню, каким-то образом отсоединили один из концов цепи;
согласно второй, ее с разгону разорвал специально подготовленный для этой цели венецианский
корабль «Аквила» (John H. Pryor and Peter R. Wilson, “The Chain of the Golden Horn, 5–7 July
1203”, 372–377).
Автор статьи 1204 г., однако, полагает, что препятствием для крестоносцев были какие-то
железные замки («пришьдъше въ Судъ, замкы желѣзныя разбиша»). Так заключить он мог бы
только на основании фразы из описания похода Олега: «и Греци замкоша Съсуд».
Алексей Толочко
До питання про «хронологічну симетрію»
Повісті временних літ
Нещодавно у кількох статтях В.Г. Лушин сформулював ідею так званої «хро-
нологічної симетрії» у Повісті временних літ1. Вона полягає у тому, що
значну кількість літописних дат до середини ХІ ст. сконструйовано або
«підігнано» так, щоб між значущими чи однорідними подіями була однакова
часова дистанція. Більшість важливих дат у літописі, згідно з висновками
В.Г. Лушина, утворюють цілі симетричні ряди. На особливий смисл дивних,
занадто «круглих» дат і однакових хронологічних відстаней між однорідни-
ми подіями у ПВЛ як на явні конструкти вчені звертали увагу неодноразово2,
але саме В.Г. Лушин замість окремих спостережень подав струнку концеп-
цію. Це, безсумнівно цінне, відкриття змінює наше уявлення про характер
роботи укладача ПВЛ та й про сутність самої пам’ятки. Замість одного з
редакторів попереднього зводу перед нами вимальовується фігура повноцін-
ного автора («конструктора») великої хроніки.
Разом з тим слід зауважити, що у концепції «хронологічної симетрії» є
деякі недостатньо обґрунтовані елементи. У своїй рецензії на статті В.Г. Лу-
шина О.П. Толочко справедливо вказав на ненадійність деяких припущень
щодо симетричних конструкцій3. На думку вченого, тільки частина з відзна-
чених В.Г. Лушиним симетричних датувань є точно невипадковою. Інші
можуть бути «міражами», випадковими симетріями: їх відкриває сучасний
дослідник, але міг не передбачати і не «закладати» у свій твір давній літопи-
сець. Зрештою, «базова хронологія ПВЛ за ІХ–Х ст. була розрахована її ав-
тором на підставі датування русько-візантійських договорів», отже не є ціл-
ком довільною.
Таким чином, існує потреба більш прискіпливого розгляду системи дату-
вань у ПВЛ. Придивімося ближче до найочевидніших і явно невипадкових
163ЗАМІТКИ
симетрій. Так, можемо стверджувати напевно, що укладач ПВЛ «полюбляв»
числа 3, 30 і 33. Важко заперечити невипадковість розташування народжень
Ярославичів через три роки або «симетричності» княжінь Олега та Ігоря (30
(33) та 33 роки: 879/882–912, 912/913–945). Також зрозуміло, що літописець
в принципі надавав значення числам, які позначали окремі часові проміжки,
і певним чином «грався» з ними. Звідки у нього могла з’явитися ця ідея?
Припускаємо, її підказало одне з його джерел.
За нещодавнім спостереженням Є.В. Пчелова, у Kнизі Ювілеїв (Малому
Бутті) саме на початку тридцять третього ювілею три брати Сим, Хам і Яфет
поділили землю на три частини4. Цим джерелом, як продемонстрував С. Фран-
клін, користувався літописець5. Причому сюжет про розподіл земель був для
нього чи не найважливішим. Літописець звертається до нього на початку сво-
го тексту, розповідаючи біблійну історію поділу світу, та пізніше, описуючи
діяння Ярославичів (теж трьох братів) та Ярославових онуків, що ділили во-
лості між собою.
Видається дуже вірогідним, що саме ця сюжетна зв’язка пояснює, чому
автор ПВЛ надав особливе значення числам кратним трьом. Звісно, самому
числу «три» ніколи не бракувало символічності. Теоретично кожен літопи-
сець міг використати його для вибудовування штучної хронології. Але це
зробив чомусь тільки укладач ПВЛ. Для пояснення замало вказати на загаль-
ний символізм. Потрібне було цілком конкретне джерело натхнення і спе-
цифічні обставини його використання.
Одним з поштовхів пов’язати літописну історію з апокрифічною і застосу-
вати «троїсту систему» могла стати цілком реальна аналогія: старших Яросла-
вичів (а після швидкої смерті Ігоря та В’ячеслава — єдино живих) справді було
троє, як і синів Ноя. І ті, і інші справді займалися поділами земель.
Примітно, що у Kнизі Ювілеїв сини Ноя та перші сини Якова народжува-
лися майже такими ж темпами, як і літописні Ярославичі (через три роки або
на третій рік).
…И в третий год ее она родила ему Сима, и в пятый год родила ему Хама, и в
первый год в шестую седмину родила ему Иафета.
…И Господь отверз утробу Лии, и она зачала, и родила Иакову сына, и он дал ему имя
Робел, в четырнадцатый день девятого месяца в первый год третьей седмины. […]
И Иаков опять вошел к Лии, и она зачала, и родила Иакову второго сына, и он дал ему
имя Симеон в двадцать первый день десятого месяца в третий год этой седмины.
И Иаков опять вошел к Лии, и она зачала, и родила ему третьего сына, и он дал ему
имя Левий в новолуние первого месяца в шестой год этой седмины. И Иаков опять
вошел к Лии, и она зачала, и родила ему четвертого сына, и он дал ему имя Иуда в
пятнадцатый день третьего месяца в первый год четвертой седмины6.
У статті про штучність хронології народжень Ярославичів Т.Л. Вілкул
зауважила, що тільки другому, третьому і четвертому синам Ярослава (що й
164 ЗАМІТКИ
складали «тріумвірат» Ярославичів) було присвоєно «порядкові номери».
А от старший син Володимир із серії випадав, оскільки не мав номера7. Між
тим, як видно із наведеної цитати, саме так описані народження перших
чотирьох синів Якова у Kнизі Ювілеїв: другий, третій і четвертий «пронуме-
ровані», а перший (як і всі наступні) — ні. Отже, Володимир міг із серії не
випадати; просто весь опис народжень Ярославичів створено під впливом
апокрифу.
Більше того, уся манера роботи літописця з хронологією може пояснюва-
тись впливом цього джерела. Сама форма Kниги Ювілеїв могла підказати
літописцю ідею значущості і особливої символічності рівних часових про-
міжків між певними подіями. Тобто значення мають не тільки події, а й сама
конструкція часу, в якому вони відбуваються.
Якщо укладач ПВЛ справді спирався на Kнигу Ювілеїв, то запозичував він
хіба що сам принцип, а використовував його «творчо». Якщо для джерела в
основі хронології лежало число «сім», то літописець на перше місце висунув
число «три». При тому, звісно, часові відрізки вимірювалися числами не
тільки кратними трьом; їхній вибір залежав від різних факторів8.
Запозичивши принцип симетрії з Kниги Ювілеїв, літописець вибудовував
історичний час відповідно до уже наявних в його джерелах дат і своїх пріори-
тетів. Якщо відмежуватися на мить від великих взаємно переплетених симет-
ричних рядів, пропонованих В.Г. Лушиним, побачимо менш складну техніку
застосування принципу симетрії. Навряд чи літописець розробляв багаторів-
неві системи рівновіддалених дат. Так само, як у випадку Ярославичів, самі
реалії підказували правильність обраного літописцем принципу конструюван-
ня хронології. Так, дати договорів Олега і Ігоря справді розділяло 33 роки.
Деякі інші дати, виведені з кількох «осьових» (дати договорів та початок прав-
ління Михаїла за Хронікою Амартола), теж вкладаються у троїсту модель.
Наведемо найочевидніші приклади її використання. 30 або 33 роки
княжіння Олега (882–912 або 879–912); 33 роки княжіння Ігоря (912–945);
30-річна відстань між датами таких подій: 852 (початок правління Михаїла,
перша дата літопису) — 882 (прихід Олега) — 912 (смерть Олега). Припус-
каємо, що орієнтування на число 3 вплинуло і на визначення такої ключової
дати як 862 (прихід Рюрика). Вона, імовірно, залежала від помилково визна-
ченого року походу Аскольда і Діра — 866. Оскільки «незаконні» князі не
могли з’явитися раніше Рюрика, закликання останнього мало відбутись до
866 р. Між 852 (перша дата літопису) і 866 «найкрасивішим» був 862 р., або
за літочисленням «від створення Світу» 6370. Цей рік, крім того, добре вкла-
дався в ряд наведених раніше, які так само були круглими: 852/6360,
882/6390, 912/6420.
Проміжок між 862 і 866 рр. літописець заповнив інформацією про Рюри-
ка, його братів та Аскольда і Діра. Через два роки після 862 р. було поміщено
смерть Сінеуса і Трувора («по двою лету»). Того ж або наступного року, на
165ЗАМІТКИ
думку літописця, Аскольд і Дір відправилися з Новгорода до Kиєва і ще за
рік-два (залишених «на приготування») здійснили свій похід на Царгород.
Від того ж таки 862 р. за допомогою тієї ж «трійки» виведена дата запису
про сплату слов’янами данини варягам і хозарам — 859. Тотожна техніка,
напевно, використовувалась при вираховуванні дати смерті Рюрика, 879.
Вона на три роки віддалена від року вокняжіння у Kиєві Олега, 8829. Поза
тим, є підстави вважати, що таке конструювання позначилося і на хронології
життя Святослава Ігоровича. Так, Іпатіївський літопис зберіг дату народжен-
ня князя — 942 р10. Чи не дивно, що це рівно за 30 років до загибелі князя у
972 р. і за три роки до вбивства Ігоря у 945 р.?
У наших поясненнях немає надто складних переплетень симетричних
рядів. Зате ці, простіші, прийоми конструювання хронології подій ідентичні
тим, що використовувалися щодо Ярославичів. Примітна єдина манера ро-
боти, орієнтація на одне і те ж джерело; це у свою чергу свідчить про єдину
руку автора ПВЛ.
Важливо також те, що наведене походження «хронологічної симетрії»
знімає суперечність між християнською ідентичністю літописця і «фоль-
клорними», тобто язичницькими, символами у його текстах. Як виявляється,
нічого безпосередньо поганського у символіці чисел у повідомленнях за
дохристиянський період руської історії немає. Ця символіка має цілком хрис-
тиянське, хоч і апокрифічне, походження.
1 Историко-археологические записки. Kн. 1. 2009. Зимовники, 2010.
2 Див.: Müller L. “Die Erzählung der «Nestorchronik» über die Taufe Ol’gas im Jahre 954/55”, Zeitschrift
für Slawistik. Bd. 33, 6 (Berlin, 1988), 796; Толочко О.П., Толочко П.П. Kиївська Русь. K., 1998, 61;
Gippius Aleksej. Millennialism and the Jubilee Tradition in Early Rus’ History and Historiography.
Ruthenica. T. 2. K., 2003, 154–171; Вилкул Т.Л. Даты рождения княжичей: старшие и младшие
Ярославичи. Ruthenica ІІ (2003), 108–114.
3 Толочко О.П. [Рецензія на:] Историко-археологические записки, отв. ред. Е.П. Токарева. Kн. 1.
Зимовники: Зимовнический краеведческий музей, 2010. Ruthenica X (2011), 261–269.
4 Пчелов Е.В. Рюрик (Жизнь замечательных людей: сер. биогр.; вып. 1277). М., 2010, 236.
5 Simon Franklin, “Some Apocryphal Sources of Kievan Russian Historiography”, Oxford Slavonic
Papers XV (1982), 6–12.
6 Kнига Юбилеев: второй выпуск апокрифов Ветхого Завета. Введение и русский пер. прот.
А.Смирнова). Kазань, 1895, XXVIII /Режим доступу: www.gumer.info/bogoslov_Buks/apokrif/Kniga_
Jubil.php. Також: The Book of Jubilees. Transl. by James C. Vanderkam (Louvain, 1989), 31, 179.
7 Вилкул Т.Л. Даты рождения княжичей: старшие и младшие Ярославичи, 113.
8 Наприклад, О.П. Толочко звернув увагу на 4-річний інтервал між походами на Kонстантинополь і
датами підписання усіх договорів з Візантією Олега, Ігоря і Святослава (907–911/912, 941–945,
967–971). Толочко О.П. [Рецензія на:] Историко-археологические записки, 262. Причиною цього
невипадкового збігу стала, напевно, не символіка числа, а моделювання хронології кількох схожих
подій за прикладом реально відомої хронології однієї з них. Так, літописець знав зі своїх джерел,
що між першим походом і договором Ігоря пройшло чотири роки. Отже, зайве не ламаючи голову,
він відміряв ті ж чотири роки між першими походами і договорами Олега та Святослава.
9 Інша точка зору належить О.О. Шахматову, який припускав, що дата смерті Рюрика прив’язана
до дати смерті імператора Михайла у 879 р. (Шахматов А.А. Хронология древнейших русских
летописных сводов. ЖМНП. 1897. Апрель. СПб, 1897, 469).
10 ПСРЛ 2: 34.
Вадим Арістов
|