"Имамъ правду во сердци своемъ"
Gespeichert in:
Datum: | 2017 |
---|---|
1. Verfasser: | |
Format: | Artikel |
Sprache: | Ukrainian |
Veröffentlicht: |
Інститут історії України НАН України
2017
|
Schriftenreihe: | Ruthenica |
Schlagworte: | |
Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/191608 |
Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Zitieren: | "Имамъ правду во сердци своемъ" / В. Рычка // Ruthenica. — 2017. — Т. 14. — С. 232-234. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraineid |
irk-123456789-191608 |
---|---|
record_format |
dspace |
spelling |
irk-123456789-1916082023-07-05T13:51:06Z "Имамъ правду во сердци своемъ" Рычка, В. Замітки 2017 Article "Имамъ правду во сердци своемъ" / В. Рычка // Ruthenica. — 2017. — Т. 14. — С. 232-234. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. 1995-0276 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/191608 uk Ruthenica Інститут історії України НАН України |
institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
collection |
DSpace DC |
language |
Ukrainian |
topic |
Замітки Замітки |
spellingShingle |
Замітки Замітки Рычка, В. "Имамъ правду во сердци своемъ" Ruthenica |
format |
Article |
author |
Рычка, В. |
author_facet |
Рычка, В. |
author_sort |
Рычка, В. |
title |
"Имамъ правду во сердци своемъ" |
title_short |
"Имамъ правду во сердци своемъ" |
title_full |
"Имамъ правду во сердци своемъ" |
title_fullStr |
"Имамъ правду во сердци своемъ" |
title_full_unstemmed |
"Имамъ правду во сердци своемъ" |
title_sort |
"имамъ правду во сердци своемъ" |
publisher |
Інститут історії України НАН України |
publishDate |
2017 |
topic_facet |
Замітки |
url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/191608 |
citation_txt |
"Имамъ правду во сердци своемъ" / В. Рычка // Ruthenica. — 2017. — Т. 14. — С. 232-234. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. |
series |
Ruthenica |
work_keys_str_mv |
AT ryčkav imamʺpravduvoserdcisvoemʺ |
first_indexed |
2025-07-16T15:58:00Z |
last_indexed |
2025-07-16T15:58:00Z |
_version_ |
1837819739896807424 |
fulltext |
232 ЗАМІТКИ
31 ПСРЛ 2: 816.
32 ПСРЛ 2: 816.
33 Точкою відліку для розмірковування про послідовність створення аналізованих текстів стала
«хронологічна вставка». Як уже було сказано вище, у цьому тексті ми спостерігаємо пряму
залежність від зразка при запозиченні подвійного «овогда» (Історії іудейської війни Флавія), тож
уважаємо саме її початковою, а «Оповідь про похід Куремси» — більш пізньою. Що ж до
хронології появи чернеткових текстів, то тут немає ніякої певності, і, зрештою, послідовність їх
створення не має значення для даної розвідки.
34 Підрахунки проведені за гарвардським виданням Хлєбниковського списку: The Old Rus’ Kievan
and Galician-Volhynian Chronicles: The Ostroz’kyj (Xlebnikov) and Četvertyns’kyj (Pogodin) Codices
(Harvard Library of Early Ukrainian Literature. Texts, vol. 8) (Cambridge, MA, 1990), 698–699, 705.
Знаки підраховано без виносних літер.
35 Тут варто відзначити, що обсяг одного із цих «литовських повідомлень» — про посольство
Міндовґа до Данила — становить 59 знаків. І цей текст легко виокремлюється з-поміж решти.
Усе це може свідчити, що спочатку обсяг чернеткових «литовських повідомлень» складав
приблизно 263 знаки, а інформацію про посольство Міндовґа було приписано меншим почерком.
36 ПСРЛ 2: 819.
37 ПСРЛ 2: 818.
38 ПСРЛ 2: 817.
Вадим Арістов, Катерина Кириченко
«Имамъ правдоу во сердци своемъ»
Винесені у заголовок цієї замітки слова є вміщеною у Галицько-Волинському
літопису під 1227 р. відповіддю Данила Галицького своєму тестеві Мстис-
лавові Мстиславичу Удатному. Не в силі стримувати натиск угорсько-
польських військ, які відібрали у нього Перемишль, Звенигород, Теребовль,
Тихомль і розв’язали битву під Крем’янцем, Мстислав послав боярина
Судислава Бернатовича
к зѧтю своемоу кнѧзю Данилоу . рекъıи не ѿстоупаи ѿ мене . ѡномоу же рекшю
имамъ правдоу во срд̑ци своемь1.
Цей літописний «діалог» виник, на думку О.А. Купчинського, на основі
документальних «актів епістолярного жанру», якими буцімто широко послу-
говувалися укладачі ГВл. Дослідник потрактовує вкладений літописцем в
уста галицького князя Мстислава заклик як адресоване Данилові Романови-
чу листовне запрошення прийти з військом у Галичину для об’єднаного ви-
ступу проти збройної коаліції угорського короля Андрія ІІ. Так само й відпо-
відь Данила, умотивовує учений, є епістолярним документом, текст якого був
повністю перенесений галицьким книжником на сторінки літопису2. Проте
вагомих підстав уважати, що за прямою мовою, часто лаконічною, головних
персонажів ГВл неодмінно ховається лист-записка, у нашому розпорядженні
немає. Так само, як і вважати боярина Судислава Бернатовича професійним
князівським листоношею.
233ЗАМІТКИ
Небездоганним є й запропоноване О.А Купчинським тлумачення відпо-
віді Данила своєму тестеві. Вона, на його думку,
основується на невідомих сьогодні словах, запозичених з якогось агіографічного
твору, що у свою чергу підкреслює обізнаність князя-експонента з богословською
літературою3.
Зрозуміло, що у даному випадку, мабуть, слід говорити про обізнаність із
богословською лектурою передусім літописця, а не самого Данила. Джерело
вкладених йому в уста слів ховається в біблійних книгах. Топос правди для
них визначальний. Чи не найбільш яскравими у цьому відношенні є наступні
мотиви:
И воздастъ ми Господь по правдѣ моей, и по чистотѣ руку моею воздастъ ми, яко
сохранихъ пути Господни и не нечествовахъ от Бога моего (Пс. 17:21–22).
Неповиненъ рукама и чистъ сердцемъ, иже не прiятъ всуе душу свою и не клятся
лестiю искреннему своему: сей прiиметъ благословенiе от Господа и милостыню
от Бога Спаса своего (Пс. 23: 4–5).
Слова Данила «имамъ правдоу во срд̑ци своемь» кореспондуються,
скоріше за все, зі словами наступного псалма: «Законъ Бога его сердцы его,
и не запнутся стопы его» (Пс. 36: 31). Тобто, вони засвідчують, що Данило є
одним із тих богобійних праведників, хто тримається права, хто чинить
правду кожного часу (Пс. 106, 3) і готовий рушити на допомогу.
В іншому місці літопису йдеться про те, що Данилове серце «крѣпко бѣ
на брань . и оустремлено на брань». Описуючи приготування Данила й
Василька до битви з Ростиславом Михайловичем під Ярославом, літописець
сповіщає про те, що вони
не оумедлиста . но скоро придоста рѣкоу . исполчивша же коньники с пѣшьци .
поидоста с тихостью . на брань . срд̑це же ею крѣпко бѣ на брань . и оустремлено
на брань4.
Мабуть, і це літописне свідчення наповнене глибшим символічним
змістом, ніж уявлялося досі5. Воно приховує у собі, як уявляється, ознаки
довільно6 переказаних віршів, запозичених із Книги псалмів:
Богъ препоясуяй мя силою, и положи непороченъ путь мой... Пожену врага моя, и
постигну я, и не возвращуся, дондеже скончаются: оскорблю ихъ, и не возмогутъ
стати, падутъ подъ ногама моима. И препоясалъ мя еси силою на брань, спялъ еси
все востающыя на мя подъ мя (Пс. 17: 33, 38–40).
Тема праведності/праведного шляху розвивається також у літописному
сюжеті під 1251 р., в якому йдеться про похід Данила і Василька на ятвяґів.
Захопившись переслідуванням, Данилове військо заблукало в лісових хащах
і потребувало надійних поводирів. Ним став один із захоплених у полон
234 ЗАМІТКИ
супротивників. Коли його привели до князя, той мовив: «Изведи мя на поуть
правъıи». Насторожує високий стиль цих слів:
наоутреӕ же вожемь не вѣдоущимъ блоудѧщимъ ӕ два Варва . оубьена быста
третьего . жива ӕща . роукама . и приведенъ быс̑ ко кнѧзю Данилови . реч̑ же емоу .
изведи мѧ на поуть правъıи . животъ примеши . и вдасть емоу роукоу изведе его7.
Фразеологія Данила позначена духом біблійних книг, зокрема, як дово-
дить Т.Л. Вілкул, вивченого напам’ять Псалтиря8. Дослідниця вбачає у цьо-
му фрагменті запозичення із наступного псалма:
заблудиша въ пустыни безводнѣй, пути града обителнаго не обрѣтоша: алчуще и жа-
ждуще, душа ихъ въ нихъ изчезе. И воззваша ко Господу, внегда скорбѣти имъ, и от
нуждъ ихъ избави я: и настави я на путь правъ, внити во градъ обителный (Пс. 106, 1–7).
Утім, запозичення можуть і не мати жорсткої прив’язки до якогось
конкретного псалма, а бути їх довільним осмисленням. Це, здається,
підтверджує вміщений далі опис тріумфального повернення Данила додому
з ятвязького походу: «И придоста со славою на землю свою . наследивши
поуть ѡц҃а своего великаго Романа»9 (пор.: «Насладися Господеви, и дастъ ти
прошения сердца твоего. Открый ко Господу путь твой и уповай на него, и
той сотворитъ. И изведетъ яко свѣтъ правду твою и судьбу твою яко полуд-
не... Потерпи Господа и сохрани путь его, и вознесетъ тя еже наслѣдити
землю» (Пс. 36: 4–6, 34)).
Наведені спостереження посилюють підозру, що пряма мова Данила у
ГВл є своєрідним способом розповіді літописця. У його вправних руках вона
набуває сюжетної функції, спрямованої на створення позитивного образу
праведника, того, хто в невинності ходить, і праведність чинить, і правду
говорить у серці своїм («Господи, кто обитаетъ въ жилищи твоемъ? или кто
вселится во святую гору твою? Ходяй непороченъ и дѣлаяй правду, глаголяй
истину въ сердцы своемъ» (Пс. 14, 1–2).
1 ПСРЛ 2: 749.
2 Купчинський О. Акти та документи Галицько-Волинського князівства ХІІІ — першої половини
XIV століть. Дослідження і тексти. Львів, 2004, 243–244 (Розділ ІІ: Акти та документи, які
реконструйовані з літописів, літописців і богослужбової літератури).
3 Там само, 244..
4 ПСРЛ 2: 802.
5 Пор. переклад Л.Є. Махновця: «Серця їх обох завзяті були до бою» (Літопис Руський. Пер. з
давньорус. Л.Є. Махновця. К., 1989, 403). Переклад О.П. Ліхачової: «Сердца же их были тверды
в битве и устремлены на битву» (Памятники литературы Древней Руси: XIII век. М., 1981, 309).
6 В інших випадках зустрічаємо посилання на джерело: «Якоже пишеть во книгахъ не в силѣ
брань, но в Бозѣ стоить побѣда» (ПСРЛ 2: 833).
7 ПСРЛ 2: 812 –813.
8 Див.: Вілкул Т. Біблія у Галицько-Волинскькому літописі. Княжа доба: історія і культура. Вип. 9:
Король Данило Романович 1264 — 2014. Львів, 2015, 232.
9 ПСРЛ 2: 813.
Володимир Ричка
|