Зростання суспільно-політичної активності на Чернігівщині у 1989–1990 рр.
Метою статті є аналіз регіональних особливостей процесів зростання суспільно-політичної активності у 1989–1990 рр., що передували проголошенню незалежності України, за матеріалами Чернігівщини. Методологічно робота здійснена з використанням історичних (хронологічний, синхронний, історико-системний...
Gespeichert in:
| Datum: | 2022 |
|---|---|
| Hauptverfasser: | , |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
2022
|
| Schriftenreihe: | Сiверянський літопис |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/192301 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Зростання суспільно-політичної активності на Чернігівщині у 1989–1990 рр. / П. Нагорний, О. Гринь // Сіверянський літопис. — 2022. — № 5-6. — С. 140-149. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-192301 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1923012023-07-13T14:52:19Z Зростання суспільно-політичної активності на Чернігівщині у 1989–1990 рр. Нагорний, П. Гринь, О. Розвідки Метою статті є аналіз регіональних особливостей процесів зростання суспільно-політичної активності у 1989–1990 рр., що передували проголошенню незалежності України, за матеріалами Чернігівщини. Методологічно робота здійснена з використанням історичних (хронологічний, синхронний, історико-системний, порівняльно-історичний) та загальнонаукових (аналіз-синтез, індукція-дедукція, абстрагування-конкретизація, узагальнення) методів. Науковою новизною дослідження є здійснений комплексний аналіз суспільно-політичних подій та процесів, що супроводжували зростання суспільно-політичної активності на Чернігівщини у 1989–1990 рр. Актуальність проблеми. Доленосні події проголошення незалежності України дозволили українському народові нарешті повернути державність, втрачену за століття поневолення. Втім, нині, у час російсько-української війни, українська державність знову знаходиться під загрозою. Витоки багатьох сучасних суспільно-політичних явищ в Україні криються в роках зародження державності. Відтак дослідження тогочасних подій допоможе краще розуміти реалії сьогодення. На сьогоднішній день здійснено порівняно мало досліджень, які б розглядали регіональні особливості на Чернігівщині тогочасних загальноукраїнських процесів та тенденцій. Вивчення локальних процесів, які відбувалися у переддень та під час проголошення незалежності України, слід здійснювати для заохочення патріотизму, поглиблення інтересу до національної історії серед жителів області та всієї України, врахування історичного досвіду під час прийняття управлінських рішень. Висновки. Проведене дослідження дозволило підтвердити протікання закономірних тогочасних процесів активізації суспільно-політичної діяльності на Чернігівщині. У 1988-1989 рр. було засновано значну кількість організацій та спілок демократичної спрямованості, діяльність яких була спрямована на різні сфери життя: від культурно-просвітницької до політичної. Важливим етапом розгортання антирадянського руху на Чернігівщині стала «ковбасна революція» 1990 р. Хоча й не всі вимоги «революції» були задоволені владою, однак наданий нею імпульс подальшого поширення на Чернігівщині та Україні загалом революційно-демократичних настроїв був досить вагомим. Подальші події лютого 1990 – липня 1991 рр. підтвердили значну підтримку загальноукраїнського курсу серед чернігівців, а обрання місцевих демократичних депутатів до Верховної Ради УРСР та участь Т. Яхеєвої у підписанні Декларації про державний суверенітет України засвідчило роль Чернігівщини у тогочасних процесах. The purpose of the article is to analyze, based on the materials of the Chernihiv region, the regional features of the growth of socio-political activity in 1989–1990, which preceded the declaration of Ukraine ʼs independence. Methodologically, the work was carried out using historical (chronological, synchronous, historical-systemic, comparative-historical) and general scientific (analysis-synthesis, induction-deduction, abstraction-specification, generalization) methods. The scientific novelty of the study is the comprehensive analysis of socio-political events and processes that accompanied the growth of socio-political activity in Chernihiv region in 1989–1990. The relevance of the problem. The fateful events of the declaration of Ukraineʼs independence allowed the Ukrainian people to finally regain their statehood, lost during centuries of enslavement. However, now, during the Russian-Ukrainian war, Ukrainian statehood is once again under threat. The origins of many modern socio-political phenomena in Ukraine lie in the years of the birth of statehood. Therefore, the study of the events of that time will help to better understand the realities of today. To date, relatively few studies have been conducted that would consider the local peculiarities of the Ukrainian processes and trends of the time in Chernihiv region. The study of local processes that took place on the eve and during the declaration of independence of Ukraine should be carried out to increase patriotism, interest in national history among residents of the region and all of Ukraine, taking into account historical experience when making management decisions. Conclusions. The conducted research made it possible to confirm the natural processes of activization of socio-political activity in Chernihiv region. In 1988–1989, a significant number of organizations and unions of a democratic orientation were founded, whose activities were aimed at various spheres of life: from cultural and educational to political. An important stage in the development of the anti-Soviet movement in the Chernihiv region was the «sausage revolution» of 1990. Although not all the demands of the revolution were satisfied by the authorities, the impetus given by it for the further spread of revolutionary-democratic sentiments in the Chernihiv region and Ukraine as a whole was quite significant. The subsequent events of February 1990 – July 1991 only confirmed the full support of the all-Ukrainian course among Chernihiv residents, and the election of local democratic deputies to the Verkhovna Rada of the Ukrainian SSR and the participation of T. Yakheeva in signing the Declaration on State Sovereignty of Ukraine testified to the role of Chernihiv region in the processes of that time. 2022 Article Зростання суспільно-політичної активності на Чернігівщині у 1989–1990 рр. / П. Нагорний, О. Гринь // Сіверянський літопис. — 2022. — № 5-6. — С. 140-149. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. 2518-7430 DOI: 10.5281/zenodo.7747352 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/192301 94:929(477) uk Сiверянський літопис Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Розвідки Розвідки |
| spellingShingle |
Розвідки Розвідки Нагорний, П. Гринь, О. Зростання суспільно-політичної активності на Чернігівщині у 1989–1990 рр. Сiверянський літопис |
| description |
Метою статті є аналіз регіональних особливостей процесів зростання суспільно-політичної
активності у 1989–1990 рр., що передували проголошенню незалежності України, за матеріалами
Чернігівщини. Методологічно робота здійснена з використанням історичних (хронологічний, синхронний, історико-системний, порівняльно-історичний) та загальнонаукових (аналіз-синтез, індукція-дедукція, абстрагування-конкретизація, узагальнення) методів. Науковою новизною дослідження є здійснений комплексний аналіз суспільно-політичних подій та процесів, що супроводжували зростання суспільно-політичної активності на Чернігівщини у 1989–1990 рр. Актуальність
проблеми. Доленосні події проголошення незалежності України дозволили українському народові
нарешті повернути державність, втрачену за століття поневолення. Втім, нині, у час російсько-української війни, українська державність знову знаходиться під загрозою. Витоки багатьох сучасних суспільно-політичних явищ в Україні криються в роках зародження державності. Відтак дослідження тогочасних подій допоможе краще розуміти реалії сьогодення. На сьогоднішній день
здійснено порівняно мало досліджень, які б розглядали регіональні особливості на Чернігівщині тогочасних загальноукраїнських процесів та тенденцій. Вивчення локальних процесів, які відбувалися у
переддень та під час проголошення незалежності України, слід здійснювати для заохочення патріотизму, поглиблення інтересу до національної історії серед жителів області та всієї України,
врахування історичного досвіду під час прийняття управлінських рішень. Висновки. Проведене
дослідження дозволило підтвердити протікання закономірних тогочасних процесів активізації
суспільно-політичної діяльності на Чернігівщині. У 1988-1989 рр. було засновано значну кількість
організацій та спілок демократичної спрямованості, діяльність яких була спрямована на різні сфери життя: від культурно-просвітницької до політичної. Важливим етапом розгортання антирадянського руху на Чернігівщині стала «ковбасна революція» 1990 р. Хоча й не всі вимоги «революції» були задоволені владою, однак наданий нею імпульс подальшого поширення на Чернігівщині та
Україні загалом революційно-демократичних настроїв був досить вагомим. Подальші події лютого
1990 – липня 1991 рр. підтвердили значну підтримку загальноукраїнського курсу серед чернігівців, а
обрання місцевих демократичних депутатів до Верховної Ради УРСР та участь Т. Яхеєвої у підписанні Декларації про державний суверенітет України засвідчило роль Чернігівщини у тогочасних процесах. |
| format |
Article |
| author |
Нагорний, П. Гринь, О. |
| author_facet |
Нагорний, П. Гринь, О. |
| author_sort |
Нагорний, П. |
| title |
Зростання суспільно-політичної активності на Чернігівщині у 1989–1990 рр. |
| title_short |
Зростання суспільно-політичної активності на Чернігівщині у 1989–1990 рр. |
| title_full |
Зростання суспільно-політичної активності на Чернігівщині у 1989–1990 рр. |
| title_fullStr |
Зростання суспільно-політичної активності на Чернігівщині у 1989–1990 рр. |
| title_full_unstemmed |
Зростання суспільно-політичної активності на Чернігівщині у 1989–1990 рр. |
| title_sort |
зростання суспільно-політичної активності на чернігівщині у 1989–1990 рр. |
| publisher |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України |
| publishDate |
2022 |
| topic_facet |
Розвідки |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/192301 |
| citation_txt |
Зростання суспільно-політичної активності на Чернігівщині у 1989–1990 рр. / П. Нагорний, О. Гринь // Сіверянський літопис. — 2022. — № 5-6. — С. 140-149. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. |
| series |
Сiверянський літопис |
| work_keys_str_mv |
AT nagornijp zrostannâsuspílʹnopolítičnoíaktivnostínačernígívŝiníu19891990rr AT grinʹo zrostannâsuspílʹnopolítičnoíaktivnostínačernígívŝiníu19891990rr |
| first_indexed |
2025-07-16T17:24:16Z |
| last_indexed |
2025-07-16T17:24:16Z |
| _version_ |
1837825165663141888 |
| fulltext |
Сіверянський літопис. 2022. № 5-6
140
УДК 94:929(477)
Павло Нагорний, Олена Гринь
•
ЗРОСТАННЯ СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНОЇ АКТИВНОСТІ НА ЧЕРНІГІВЩИНІ
у 1989–1990 рр.
DOI: 10.5281/zenodo.7747352
© П. Нагорний, О. Гринь, 2022.CC BY4.0
ORCID: https://orcid.org/0000-0002-8311-2491, https://orcid.org/0000-0001-8307-8070
Метою статті є аналіз регіональних особливостей процесів зростання суспільно-політичної
активності у 1989–1990 рр., що передували проголошенню незалежності України, за матеріалами
Чернігівщини. Методологічно робота здійснена з використанням історичних (хронологічний, син-
хронний, історико-системний, порівняльно-історичний) та загальнонаукових (аналіз-синтез, індук-
ція-дедукція, абстрагування-конкретизація, узагальнення) методів. Науковою новизною дослід-
ження є здійснений комплексний аналіз суспільно-політичних подій та процесів, що супроводжува-
ли зростання суспільно-політичної активності на Чернігівщини у 1989–1990 рр. Актуальність
проблеми. Доленосні події проголошення незалежності України дозволили українському народові
нарешті повернути державність, втрачену за століття поневолення. Втім, нині, у час російсько-
української війни, українська державність знову знаходиться під загрозою. Витоки багатьох сучас-
них суспільно-політичних явищ в Україні криються в роках зародження державності. Відтак до-
слідження тогочасних подій допоможе краще розуміти реалії сьогодення. На сьогоднішній день
здійснено порівняно мало досліджень, які б розглядали регіональні особливості на Чернігівщині то-
гочасних загальноукраїнських процесів та тенденцій. Вивчення локальних процесів, які відбувалися у
переддень та під час проголошення незалежності України, слід здійснювати для заохочення пат-
ріотизму, поглиблення інтересу до національної історії серед жителів області та всієї України,
врахування історичного досвіду під час прийняття управлінських рішень. Висновки. Проведене
дослідження дозволило підтвердити протікання закономірних тогочасних процесів активізації
суспільно-політичної діяльності на Чернігівщині. У 1988-1989 рр. було засновано значну кількість
організацій та спілок демократичної спрямованості, діяльність яких була спрямована на різні сфе-
ри життя: від культурно-просвітницької до політичної. Важливим етапом розгортання антира-
дянського руху на Чернігівщині стала «ковбасна революція» 1990 р. Хоча й не всі вимоги «револю-
ції» були задоволені владою, однак наданий нею імпульс подальшого поширення на Чернігівщині та
Україні загалом революційно-демократичних настроїв був досить вагомим. Подальші події лютого
1990 – липня 1991 рр. підтвердили значну підтримку загальноукраїнського курсу серед чернігівців, а
обрання місцевих демократичних депутатів до Верховної Ради УРСР та участь Т. Яхеєвої у підпи-
санні Декларації про державний суверенітет України засвідчило роль Чернігівщини у тогочасних
процесах.
Ключові слова: суспільно-політичні процеси, національно-визвольний рух, Чернігівщина.
Події, що визначали та супроводжували зростання суспільно-політичної активності на
Чернігівщині у 1989–1990 рр., тривалий час привертають увагу різнопрофільних дослід-
ників. Зокрема, зазначені процеси детально аналізують В. Баран та О. Бураковський.
Особливості розвитку тогочасного місцевого самоврядування розглядає А. Баламут. Ді-
яльність опозиційного руху на Чернігівщині досліджує С. Павленко. Характерні риси
трансформації політичних ідентичностей чернігівців у 90-х рр. XX ст. визначає В. Ярем-
чук. Окрема сфера наукових досліджень, здійснюваних у контексті окресленої проблема-
тики, пов’язана з перебігом та наслідками т. зв. «ковбасної революції». Розвідки в цій
сфері здійснювали Л. Кательницька, Ю. Кузьменко, І. Панченко, С. Соломаха, О. Бойко та
інші. Водночас комплексний аналіз тогочасних подій у всіх їх взаємовпливах та особли-
востях потребує подальших наукових досліджень.
У березні 1985 р. з приходом до влади М.С. Горбачова Радянський Союз увійшов в
останню фазу свого існування – перебудову, поступовий перехід до демократичного
суспільства, і в кінці – остаточний розпад тоталітарної системи та утворення з 15 радян-
ських республік окремих незалежних держав. Причиною цього виступав цілий комплекс
економічних, соціальних, політичних та національних факторів1.
1 Баран В.К., Буравський О.А. Суспільно-політичні процеси в Україні у 1985–1991 рр. Історичні студії Східно-
європейського національного університету імені Лесі Українки. 2013. № 9–10. С. 133–137.
Siverian chronicle. 2022. № 5-6
141
У різних регіонах процеси демократизації відбувалися неоднорідно. У великих містах,
західних регіонах України націоналістично-демократичний потенціал завжди був біль-
ший, тому й відповідні процеси більш виражені. Чернігівщина традиційно належала до
«радянських регіонів», у яких Комуністична партія була досить потужна2. Проте і тут
процеси демократизації були неминучі.
Важливу роль для пришвидшення перетворень відігравав кризовий стан радянської
економіки. На основі статистичних даних3 можна стверджувати, що для економіки облас-
ті, як і для всієї УРСР, були властиві такі негативні тенденції: стрімке зростання спожив-
чих цін; обмеження виробництва продовольчої та непродовольчої продукції; зниження
рівня виробництва в легкій промисловості; погіршення стану будування соціальних об’єк-
тів; зниження продуктивності праці. У суспільно-культурному плані перебудова позначи-
лася на зростанні інтересу до національної історії, мови, традицій. Доцільність комуніс-
тично-тоталітарної ідеології викликала все більше сумнівів.
Слід зазначити, що суспільно-політична діяльність, опозиційна радянському уряду, іс-
нувала і до буремних подій кінця 1980-х – початку 1990-х рр. Мабуть, одним із найбільш
промовистих прикладів є політична програма виходу України з СРСР уродженця Черні-
гівщини Левка Лук’яненка. Але в умовах сильної тоталітарної влади ця діяльність зазна-
вала поразки. Водночас саме наприкінці 1980-х років, коли криза радянської системи була
неминуча, національно-демократичний рух набуває більш організованих форм, представ-
лених заснуванням на всеукраїнському рівні та відкриттям регіональних представництв
громадських демократичних об’єднань, таких як Українська Гельсінська Спілка, Народ-
ний Рух України за перебудову, Товариство української мови ім. Т.Г. Шевченка, Всесоюз-
не добровільне історико-просвітницьке товариство «Меморіал», партія Демократичний
союз, Спілка Незалежної Української Молоді тощо. Більшість із них були засновані у
1989 р.
Однією з найперших неформальних громадських демократичних спілок, заснованих у
Чернігові, була молодіжна літературна група «поБег», основна діяльність якої була спря-
мована на поширення серед чернігівців творів заборонених в СРСР українських та росій-
ських поетів і письменників (наприклад, Василя Стуса, Євгена Сверстюка, Юрія Кубла-
новського та ін.). Перші зібрання літгрупи відбулися в січні 1988 р. і надалі здійснюва-
лись у формі «квартирників» здебільшого у помешканнях засновників групи В. Шуміла та
В. Дупліка4.
Чернігівське обласне Товариство української мови ім. Т.Г. Шевченка було утворене
15 січня 1989 р., його головою обрано кореспондента місцевої газети «Комсомольський
Гарт» В. Чепурного. Серед учасників Товариства були В. Савенок, А. Лащевський, М. Да-
нилюк, В. Сарана та інші5. Товариство дбало про поширення та збереження української
мови, а також про вшанування визначних українських письменників. Його представники
брали участь у боротьбі за демократизацію, а вже потім і за незалежність. За сприяння То-
вариства було проведено вагомий культурологічний захід – «Дзвін–90», основна мета яко-
го полягала у пробудженні національної свідомості мешканців Чернігівщини6.
Переважно в культурно-історично-просвітницькій площині діяло Всесоюзне доб-
ровільне історико-просвітницьке товариство «Меморіал». Офіційно засноване в березні
1989 р., в чернігівському представництві головували В. Розстальний та В. Москаленко.
Діяльність товариства зосереджувалася на дослідженні джерел, пов’язаних зі сталінськи-
ми репресіями, та поширенні цієї інформації серед широко загалу7.
Вирізнялися спілки, які пропагували насамперед незалежність України. До них нале-
жали Українська Гельсінська спілка (УГС), Центр демократичних ініціатив (ЦДІ), Спіл-
ка Незалежної Української Молоді (СНУМ). Всеукраїнська громадсько-політична та пра-
возахисна організація УГС була заснована 7 липня 1988 р. у Львові. Її регіональні пред-
ставництва швидко поширилися на інші регіони України. В Чернігові до УГС входили
А. Шацький, М. Миколаєнко, Я. Мостепан, О. Котенко та інші. УГС ставила собі за мету
досягти юридично обґрунтованого виходу України зі складу СРСР. За весь час свого існу-
2 Леп’явко С. Чернігів: історія міста. Київ: ТОВ «Видавництво Кліо», 2020. С. 472.
3 Укрінформ. Стабілізація економіки – найгостріша проблема дня. Деснянська правда. 1991. № 21 (18553).
31 січня. С. 2.
4 Анкета члена спілки Шуміла Віталія Вікторовича. Архів Чернігівської спілки учасників боротьби за незалеж-
ність України у ХХ столітті. Машинопис. Арк. 2.
5 Боротьба за незалежність України у 1989–1992 рр.: Чернігівська крайова організація Народного руху України
за перебудову. До 20-річчя створення НРУ за перебудову: зб. документів і матеріалів / Упоряд. С. Бутко, С. Со-
ломаха. Чернігів: Чернігівські обереги, 2009. С. 319.
6 Чепурний в. Чернігівщину будив «Дзвін–90». Голос України: Газета Верховної Ради України. 2020. 22 серпня.
URL: http://www.golos.com.ua/article/334886.
7 Леп’явко С. Чернігів: історія міста. С. 478.
Сіверянський літопис. 2022. № 5-6
142
вання УГС жодного разу не припускала навіть можливості існування української держав-
ності в складі комуністичної системи8.
Окремим підрозділом УГС сформувалася СНУМ як протиставлення офіційному пар-
тійному Комсомолу. У Чернігові осередок спілки виник у січні–березні 1991 р. Серед най-
більш активних членів були С. Шумило, С. Потапенко, А. Заєць, В. Ведерніков, О. Волог-
жанін, Р. Яременко. Спілка пропагувала радикальні ідеї. С. Шумило пояснює причини
відокремлення СНУМ від УГС: «Між старими і молодими членами УГС все більше по-
глиблювались розбіжності щодо бачення методів антикомуністичної боротьби. Молодь
завжди трохи радикальніше і запальніше сприймає певні речі...»9. СНУМ брала безпосе-
редню участь у більшості громадсько-політичних подій у місті в 1989–1991 рр. Одним із
найбільших досягнень СНУМу було відшукання, освячення та відзначення хрестом місця
бою під Крутами 29 січня 1991 р. Представники чернігівської СНУМ брали участь у «ков-
басній революції», «Живому ланцюзі єднання» 21 січня 1990 р., мітингах на підтримку
незалежності Литви, на день народження Т. Г. Шевченка тощо. СНУМівці у своїй діяль-
ності співпрацювали з іншими громадськими організаціями, проте час від часу Рух вва-
жав дії молоді занадто рішучими та кардинальними10.
Вагому роль у демократичних процесах на Чернігівщині, що передували проголошен-
ню незалежності України, відіграла правозахисна антирадянська організація ЦДІ, ініціа-
тором створення якої були В. Шуміло та П. Сізов. Ця організація здійснювала діяльність у
кількох напрямках. По-перше, ЦДІ активно поширював серед чернігівців антирадянські
культурно-просвітницькі матеріали, що обґрунтовували та доводили злочинну суть радян-
ського тоталітарного режиму (газети «Свободное слово», «Центральна Рада», «Наша ві-
ра», «Громада» тощо). По-друге, ЦДІ організовував гучні заходи та акції антирадянської
спрямованості в місті. Так, у жовтні 1989 р. ЦДІ здійснював масштабний збір підписів
чернігівців на підтримку «Декрету про владу» академіка А. Сахарова, першим пунктом
якого проголошувалося скасування статті 6 Конституції СРСР (та, відповідно, Конститу-
цій національних республік), у якій було зазначено, що «Руководящей и направляющей
силой советского общества, ядром его политической системы, государственных и общест-
венных организаций является Коммунистическая партия Советского Союза»11. Організа-
тори цієї акції були затримані, невдовзі відбувся суд, який набув надзвичайно широкого
розголосу не тільки в Чернігові та Україні, а й за її межами (кошти на виплату присудже-
них штрафів В. Шумілові, В. Дупліку та О. Сябі відправив особисто А. Сахаров). По-тре-
тє, важливим у діяльності ЦДІ був політичний напрямок. У квітні 1990 р. на базі ЦДІ ви-
никла чернігівська філія першої в СРСР антирадянської партії Демократичний союз (ДС),
що ставила собі за мету повалення радянської влади та утворення незалежних національ-
них республік. Представники чернігівської філії ДС брали участь у міжнародних правоза-
хисних конференціях (Міжнародна конференція з прав людини, що відбулася у вересні
1990 р. в Ленінграді, Друга незалежна міжнародна конференція «Права людини та націо-
нальні проблеми», що відбулася в грудні 1990 р. у Вільнюсі тощо). Чернігівська філія ДС
також організовувала чисельні місцеві заходи демократичного антирадянського змісту,
створила Незалежне інформаційне агентство «Народна свобода», яке друкувало та роз-
повсюджувало матеріали правозахисного та антирадянського спрямування, видавала
власну газету «Народна свобода» тощо12.
Окремо слід відзначити роль Народного Руху України за перебудову (НРУ), який об’-
єднував національно-свідому інтелігенцію. НРУ ставив собі за головну мету сприяння пе-
ребудові та становленню демократичних цінностей в оновленому Союзі. До Руху входили
представники різних соціальних прошарків: письменники, журналісти, викладачі, робіт-
ники тощо. Погляди рухівців стосовно майбутнього України в оновленому Союзі досить
сильно відрізнялися: деякі представники сповідували загальнодемократичні цінності, інші
надавали першочергового значення національному питанню. Зважаючи на те, що НРУ за
своєю суттю був політичною організацією, його заснування у ворожій тоталітарно-кому-
ністичній системі було дуже ускладненим. Навіть за часів перебудови партійна номенкла-
тура не бажала поширювати занадто демократичні настрої серед населення. Тому заснов-
ники крайової організації НРУ змушені були застосувати хитрість. 9 липня 1989 р. на
8 Панченко І. Як це було: До 10-річчя «ковбасної революції» у Чернігові. Сіверянський літопис. 2000. № 1.
С. 37–41.
9 СНУМ та антикомуністичний молодіжно-опозиційний рух на Чернігівщині в 1989–1991 рр. – з чого все почи-
налося? [Інтерв’ю з С.В. Шумилом]. Сіверянський літопис. 2018. № 1–2. С. 251.
10 Там само. С. 253.
11 Конституция (Основной Закон) СССР. Принята 7 октября 1977 г. Глава 1: Политическая система. URL: https://
www.hist.msu.ru/ER/Etext/cnst1977.htm.
12 Анкета члена спілки Шуміла Віталія Вікторовича. Архів Чернігівської спілки учасників боротьби за незалеж-
ність України у ХХ столітті. Машинопис. Арк. 2–4.
Siverian chronicle. 2022. № 5-6
143
установчих зборах єдиної тогочасної дозволеної демократичної організації ДРСП запро-
шені нібито охочі вступити до ДРСП оголосили про заснування крайової організації НРУ,
до якої увійшли представники Товариства української мови ім. Т.Г. Шевченка (В. Сарана,
Ю. Соболь), «Меморіалу» (В. Розстальний, В. Москаленко), УГС (Я. Мостепан, О. Котен-
ко, М. Миколаєнко), ДРСП (В. Фальба, С. Жигінас) та інші13.
Серед основних векторів діяльності крайової організації НРУ у 1989–1991 рр. можна
виділити проведення мітингів, підписання резолюцій (координація підготовки 18 пунктів
у Резолюції мітингу «ковбасної революції»); активна участь у виборах, висування демо-
кратичних кандидатів (обрання депутатом Т. Яхеєвої на виборах до Верховної Ради УРСР
4 березня 1990 р.); видання власної газети («Громада»); консолідацію демократичних та
націоналістичних сил; культурно-просвітницьку роботу (участь у проведенні походів
«Дзвін–90», «Козацькими шляхами»).
Важливе значення для діяльності крайової організації НРУ відігравало видання газети
«Громада». Автором ідеї та натхненником виступив В. Москаленко. На той час офіційно
видавати національно-демократичну газету було неможливо, існувала лише можливість
самвидаву. Погодилися тільки у Литві. У результаті майже півтора роки «Громада» вида-
валася самвидавом і таємно поширювалася серед прогресивної спільноти міста. Після
прийняття 12 червня 1990 р. Закону СРСР «Про пресу та засоби масової інформації»
з’явилася можливість зареєструвати газету офіційно. Незважаючи на певні труднощі,
«Громада» була зареєстрована та почала видаватися спочатку в Київській типографії, а
потім у Сновській (до 2016 р. – місто Щорс Чернігівської області)14.
Преса в Радянському Союзі відігравала значну роль, адже була фактично одним із ос-
новних каналів спілкування з широкими масами. Відповідно, майже кожна громадська ор-
ганізація часів перебудови в Чернігові намагалася законно чи незаконно видавати власну
газету. При цьому політична позиція автора повністю відповідала друкованому матеріалу.
Так, газета Чернігівського обкому Компартії України «Деснянська правда» чітко дотри-
мувалася партійної лінії.
Газета «Комсомольський Гарт», незважаючи на функціонування в ідеологічному полі
ВЛКСМ, характеризувалася більшою демократичністю. Причина полягала в активній про-
українській позиції редакторів: С. Павленка, В. Савенка, В. Чепурного.
Можна помітити, що в тогочасній Чернігівщині спостерігались як певні загальноукра-
їнські тенденції, так і локальні особливості. Наростання суспільно-політичної активності
мешканців Чернігівщини супроводжувалося досить сильним впливом місцевого компар-
тійного керівництва, стриманим був загальний рух у напрямку усвідомлення необхідності
здобуття незалежності. Але 6 січня 1990 р. о 18 годині 22 хвилини в Чернігові відбулася
подія, яка продемонструвала всю гостроту існуючої на той час суспільно-політичної кри-
зи15. На перехресті вулиць Рокоссовського та Доценка трапилась ДТП за участю облви-
конкомівської ГАЗ-24 «Волга» (водій – Г. Зінченко) та ВАЗ-2101 «Жигулі» (водій – стар-
ший прапорщик Чернігівського вищого військово-авіаційного училища льотчиків А. Ци-
булько). Пасажир «Волги» – завідуючий організаційно-інструкторським відділом облви-
конкому В. Заїка. ДТП спричинило перекриття руху на перехресті, зупинку тролейбусів.
Громадяни міста, які їхали в тролейбусах, скупчилися навколо «Волги». Викликана ме-
дична експертиза показала, що А. Цибулько був тверезий, Г. Зінченко – у стані середньо-
го сп’яніння. Партійний обкомівець В. Заїка відмовився від проходження обстеження, що
викликало хвилю невдоволення серед натовпу16. За 20 хвилин біля «Волги» зібралося вже
понад 200 осіб, які перекинули автівку, з багажника якої випали рідкісні делікатеси: вели-
кі шматки м’яса приблизно по 5 кілограмів, ковбаса, язик, спиртні напої. Справа була пе-
ред Різдвом, у продовольчих магазинах на прилавки «викинули» лише консерви та згуще-
не молоко. Навіть хліб дістати було проблемно17.
Обурення людей швидко зростало. «Волгу» використовували як трибуну, на якій роз-
лючені містяни вигукували гасла: «Бий комуністів!», «Комуністи – це фашисти!» тощо18.
Далі машину потягли до приміщення обкому партії. Увечері 6 січня біля будівлі Чернігів-
ського обкому Компартії України відбувся багатолюдний мітинг, на якому натовп жадав
13 Панченко І. Як це було... С. 39.
14 Кожанов А. В. Регіональна преса Народного Руху України у період боротьби за українську незалежність. Ін-
телігенція і влада. Серія: Історія. 2011. № 23. С. 214–219.
15 Бойко О. Феномен «провінційних революцій» у контексті суспільно-політичного протистояння доби перебу-
дови (літо 1989 р. – лютий 1990 р.). Сіверянський літопис. 2001. № 2. С. 3–8.
16 Раби – не ми, раби – німі! Комсомольський Гарт. 1990. № 3(5628). 13 січня. С. 2.
17 Ковбасна революція: хто з’їв моє м’ясо? Документальний фільм. Суспільне Чернігів. URL: https://www.youtube.
com/watch?v=0LU_LVWFwhg.
18 Кузьменко Ю. В. «Пристрасті за ковбасою»: соціальні та політичні наслідки продовольчого дефіциту в УРСР
другої половини 1980-х – початку 1990-х рр. Література та культура Полісся. Серія: Історичні науки. 2019.
№ 12(97). С. 85–98.
Сіверянський літопис. 2022. № 5-6
144
пояснень від першого секретаря обкому Л. Палажченка, але до людей вийшов другий сек-
ретар обкому П. Мисник та запропонував людям прийти наступного дня та почути пояс-
нення від Л. Палажченка19.
Наступного дня, 7 січня, о 14-й годині зібрався мітинг біля приміщення Чернігівського
обкому Компартії України, на якому були присутні понад 4000 осіб20. Виступив Л. Па-
лажченко, повідомив про звільнення В. Заїки та обіцяв сприяти розгляду кримінальної
справи про ДТП, але мітингувальники вимагали більшого. Основні вимоги протестуваль-
ників були представлені в резолюції21. Серед них: негайна відставка всього бюро обкому;
скасування 6-ї статті Конституції СРСР (одним із авторів цієї пропозиції був ЦДІ); пере-
дача певних партійних адмінбудівель (наприклад, «Будинку колгоспника») у власність
міської громади; відміна поділу міста на два райони; створення незалежної міської преси;
створення осередку для проведення публічних заходів неофіційних громадських організа-
цій (Чернігівського Гайд-парку); реєстрація та надання приміщення для проведення збо-
рів демократичним організаціям (крайовій організації НРУ).
До кінця місяця Чернігівщину сколихнули ще кілька мітингів: багатотисячний мітинг
10 січня на стадіоні ім. Ю. Гагаріна, одночасний несанкціонований мітинг біля приміщен-
ня Чернігівського обкому Компартії України, 14 січня на Центральній площі, 15 січня у
Борзні, 25 січня у Мені, 27 січня в Чернігові знову на стадіоні ім. Ю. Гагаріна, 30 січня у
Сосниці. Мітинги відрізнялися кількістю присутніх: від кількасот (Сосниця) до десятків
тисяч (мітинг 10 січня)22. На них уперше в СРСР партійне керівництво звітувало перед мі-
тингувальниками. Не всі вимоги мітингувальників були задоволені. Серед виконаних ви-
мог: звільнилися перший секретар Чернігівського обкому Компартії України Л. Палаж-
ченко, голова облвиконкому Ради народних депутатів М. Гришко, головний редактор об-
ласної газети «Деснянська правда» І. Музиченко; передано у власність міста «Будинок
колгоспника» у Ялівщині, будівлю облліксануправління, готель-гуртожиток обкому партії
«Придеснянський»; крайовій організації НРУ надано в користування приміщення на базі
в/о «Чернігівський радіоприладний завод»23. Частина вимог (ліквідація районного поділу
міста, перейменування вулиці Борисенка у вулицю ім. А. Сахарова) не були виконані24.
На партійних пленумах дії В. Заїки всіляко засуджувались. Перший секретар Чернігів-
ського міськкому Є. Федоренко, перший секретар Ніжинського райкому партії В. Та-
расенко, голова Чернігівського міськвиконкому М. Литвинов, другий секретар обкому
П. Мисник, голова обласної ради ветеранів війни і праці О. Беспалов та інші критикували
формалізм, корупційність, сімейність діяльності партійних органів міського та обласного
рівня, лунали пропозиції досягти більш прозорої діяльності партійних структур25. Але в
дійсності рішучі кроки, звісно, не були зроблені. Л. Палажченко та М. Гришко отримали
високі посади в Києві, а з Москви до Чернігова присланий новий партчиновник – відпові-
дальний організатор відділу ЦК КПРС В. Лісовенко, який був підготовлений до реалій
суспільно-політичної ситуації в місті та зміг вгамувати хвилю протестів і мітингів. Зокре-
ма, на мітингу 27 січня (організований Рухом, висувалися вимоги призовної служби ви-
ключно на теренах УРСР, ліквідування міських райкомів та комсомолу, сприяння вико-
ристанню національної символіки та атрибутики тощо) з’явилися гасла «Рух – не шель-
муй народ!», «Ми за плюралізм думок та політичну стабільність» тощо26. Як наслідок, Ру-
ху не вдалося протримати революційні настрої серед основної частини містян.
Слід зазначити, що у подіях «ковбасної революції» крайова організація НРУ відіграла
важливу роль. Обкомівське керівництво загалом сприймало представників Руху як де-
структивних елементів, які підбурюють народне невдоволення. 13 січня на пленумі обко-
му КПУ член бюро обкому партії, оператор одного з чернігівських виробничих об’єднань
В. Адаменко стверджував: «Був, до речі, пункт і про відокремлення України від Радян-
ського Союзу. А тепер “неформали” говорять про те, що вони не організовували мітин-
ги… Я вважаю, що “неформали” багато в чому лукавлять. І треба бути простаком, щоб не
19 Кательницька Л. В. «Ковбасна революція» в Чернігові: причини, хід та наслідки. Література та культура По-
лісся. Серія: Історичні науки. 2016. № 5(83). С. 184–191.
20 Раби – не ми, раби – німі! Комсомольський Гарт. 1990. № 3(5628). 13 січня. С. 2.
21 Муха В., Сапон В. «Хочу сказати!..». Деснянська правда. 1990. № 8(18290). 12 січня. С. 2.
22 Соломаха С. 20 років потому: забута «ковбасна революція». Сіверщина: Всеукраїнський незалежний медійний
простір. URL: https://siver.com.ua/news/1/2010-01-02-3334.
23 Кательницька Л. В. «Ковбасна революція» в Чернігові... С. 190.
24 Боротьба за незалежність України у 1989–1992 рр.: Чернігівська крайова організація Народного руху України
за перебудову... С. 67.
25 Стабілізувати обстановку, здійснити рішучий поворот до нового стилю, нових методів роботи. Деснянська
правда. 1990. № 11(18293). 16 січня. С. 1.
26 Савенок В. Свист і оплески. Комсомольський Гарт. 1990. № 6(5637). 3 лютого. С. 3.
Siverian chronicle. 2022. № 5-6
145
розуміти: вони у кінцевому рахунку борються за владу в області і в обласному центрі»27.
Такі звинувачення безпідставні, реальна участь крайової організації НРУ, а також інших
демократичних організацій, таких як ЦДІ, полягала в організаторській функції мітингів,
зміні їх характеру з деструктивно-руйнуючого на демократично-політичний. У газеті
«Комсомольський Гарт» стверджувалося, що лише завдяки представникам демократич-
них об’єднань мітинги не закінчилися штурмом обкому та кровопролиттям28.
Важливою є інтерпретація подій «ковбасної революції». Відповідно до назви, січневі
події 1990 р. в Чернігові доречно інтерпретувати як революцію. Таку назву тогочасним
протестам та мітингам дав кореспондент газети «Комсомольський Гарт», голова регіо-
нальної організації Товариства української мови ім. Т.Г. Шевченка В. Чепурний, за анало-
гією з соляними та картопляними бунтами минулих століть. Утім, він заперечує, що це
дійсно була революція, називаючи тогочасні події потужним, але все ж бунтом. Схожої
думки дотримується С. Соломаха, один із засновників крайової організації НРУ. На його
думку, це був бунт, але з деякими ознаками революції, адже партійна номенклатура пішла
на поступки, задовольнила окремі вимоги29. В. Шуміло називає це «стихійним народним
бунтом», революційність його проявилася лише в тому, що деякі радикально налаштовані
антирадянські партії та організації міста (наприклад, УГС, ЦДІ) ставили вимоги не тільки
скасування 6-ї статті Конституції, а взагалі повалення радянської влади, суду над КПРС та
проголошення незалежності національних республік. На думку В. Шуміла, ці проблеми
«ковбасна революція», як явище суто регіональне, вирішити не могла, та й народ пере-
важно був до цього ще не готовий, проте у загальнодержавному революційному проце-
сі демократизації суспільства, поширення серед населення антирадянських настроїв, а
відтак і розвалу СРСР та проголошення незалежності України, вона відіграла важливу
роль30.
До революційних особливостей «ковбасної революції» належать: наявність змін (пере-
важно суспільно-економічного характеру); звільнення партійної верхівки Чернігівського
обкому Компартії України; учасники мітингів не були покарані за протести, отримали
певні громадсько-політичні свободи.
Втім, низка особливостей перебігу «ковбасної революції» не дозволяє остаточно від-
нести її до суспільно-політичних зрушень революційного типу: відсутність докорінного
перелому в громадсько-політичних відносинах; поступки партійного керівництва здебіль-
шого були номінальними, звільнені комуністи були замінені іншими партійними чинов-
никами.
Слід зазначити, що виступ відбувся в тому регіоні, де його ніхто не очікував. На відмі-
ну від революційно-демократично налаштованих Львова, Тернополя, Івано-Франківська,
Києва, Чернігів тривалий час традиційно належав до «червоного поясу», де провідна роль
радянської влади була особливо відчутна31. На думку першого секретаря ЦК КПУ УРСР
Л. Кравчука, який приїхав до міста 8 січня, таке могло відбутися будь-де32. Суспільно-по-
літична та економічна ситуація перебувала в кризовому становищі, готова була «вибухну-
ти» в будь-яку мить. ДТП стала лише каталізатором подій в Чернігові та на Чернігівщині
загалом. Схожої думки дотримується дослідник О. Бойко33.
На думку С. Павленка34, «ковбасна революція» сприяла внесенню поправок до 6 статті
Конституції СРСР 14 березня 1990 р., що означало скасування однопартійної системи в
СРСР. Наслідком «ковбасної революції», на думку Л. Кательницької35, є зростання пре-
стижу демократичних сил, що засвідчили вибори Т. Яхеєвої та С. Семенця до Верховної
Ради України у березні 1990 р.
Отож значення «ковбасної революції» слід окремо розглядати на місцевому та все-
українському рівнях. На місцевому рівні: часткове оновлення керівництва областю; лега-
лізація та реєстрація крайової організації НРУ та деяких інших демократичних організа-
цій; поповнення власності міста кількома будівлями; поширення демократичних настроїв
серед містян; певне покращення продовольчої ситуації в місті. На всеукраїнському рівні:
поширення революційно-демократичних настроїв серед українців; зростання авторитету
27 Стабілізувати обстановку, здійснити рішучий поворот до нового стилю, нових методів роботи. Деснянська
правда. 1990. № 12(18294). 17 січня. С. 1.
28 Яка позиція обкому? Комсомольський Гарт. 1990. № 4(5631). 20 січня. С. 2.
29 Соломаха С. 20 років потому: забута «ковбасна революція».
30 Бесіда з В.В. Шумілом від 15 жовтня 2022 р. Архів П.В. Нагорного.
31 Бойко О. Феномен «провінційних революцій»... С. 4.
32 Глянько І. На вершині перевалу або Політична оцінка чернігівського інциденту. Деснянська правда. 1990.
№ 10(18292), 14 січня. С. 2.
33 Бойко О. Феномен «провінційних революцій»... С. 5.
34 Павленко С. Опозиція на Чернігівщині: 1944–1990 рр. Чернігівське обласне об’єднання товариства «Просві-
та». Чернігів: Редакційно-видавничий відділ Чернігівського обласного управління по пресі, 1995. С. 77.
35 Кательницька Л. В. «Ковбасна революція» в Чернігові... С. 190.
Сіверянський літопис. 2022. № 5-6
146
демократичних сил; поштовх до подальшого реформування, а відтак і повалення радян-
ської системи.
«Ковбасна революція» відіграла важливу роль у тогочасних суспільно-політичних пе-
ретвореннях, хоча й далеко не всі вимоги мітингувальників були досягнуті. Січневі події
1990 р. засвідчили зростання суспільно-політичної активності населення Чернігівщини та
її перетворення на вагомий осередок національно-визвольної боротьби.
Суспільно-політична обстановка в місті після зазначених подій залишалася досить ре-
волюційною, відповідала загальнорадянським зрушенням, підвищився інтерес до націо-
нальної тематики, атрибутів українства36. Так, 3 лютого 1990 р. в «Деснянській правді»
було оприлюднено публікацію про історію, особливості, традиції, значення українського
синьо-жовтого прапора37. Особливо багато публікацій на українську національну темати-
ку робив більш демократичний «Комсомольський Гарт», наприклад, статті «Ти що, націо-
налістка?»38, «Рідну мову – в резервацію?»39 тощо.
Найбільш вагома політична подія початку весни 1990 р. – вибори до Верховної Ради
УРСР та місцеві вибори 4 березня 1990 р., які відбувалися на хвилі загальнорадянських
демократичних зрушень40. На той час багатопартійна система ще не була впроваджена,
тому майже всі кандидати у депутати були членами КПРС. Підготовка до виборів харак-
теризувалася використанням нечесних, маніпулятивних, антиконституційних методів бо-
ротьби з боку Комуністичної партії. Т. Яхеєва та В. Сарана опублікували відкритого листа
першому секретарю Чернігівського обкому Компартії України В. Лісовенку41, у якому за-
значали поширення за допомогою листівок обмовлянь, наклепів на кандидатів, звинува-
ченні їх в антирадянській діяльності, веденні до братовбивчої війни за зразком Вірменії та
Азербайджану, голоду, насилля. Втім, загалом партійне керівництво не очікувало появи
серйозних проблем, особливо враховуючи, що висування кандидатів відбувалося ще до
«ковбасної революції».
Січневі заворушення призвели до того, що чернігівці на місцевих виборах до міськра-
ди обрали лише 44 депутатів зі 150. У 42 округах взагалі не було обрано жодного. На до-
виборах 18 березня 1990 р. обрано ще 64 депутати до міськради. У результаті – обрано ли-
ше 108 депутатів зі 150. При цьому 92 депутати обрані вперше.
Усупереч законодавству прокомуністичні депутати, яких була більшість, вирішили
обрати керівників міськради та міськвиконкому більшістю не у 76 встановлених голосів, а
у 55. 10 депутатів виступили проти такої ініціативи та залишили залу. Згодом до них до-
лучилися інші депутати. Разом вони утворили демократичну групу «Чернігів», яка най-
ближчими роками відігравала вагому роль у демократичних зрушеннях регіону. Групу
«Чернігів» очолив Ю. Філіппов, секретарем виступив С. Соломаха. Головною і першочер-
говою ціллю групи було досягнення реальної багатопартійності42. 19 квітня 1990 р. відбу-
лися повторні вибори, до яких партійна номенклатура підійшла більш виважено. Були за-
діяні такі виборчі технології: розширення переліку прокомуністичних кандидатів; введен-
ня «технічних» кандидатів; обмеження списків виборців; використання фальсифікацій під
час виборів43.
Схожі процеси відбувалися в обласній раді, де була сформована демократична група
«Чернігівщина». Приводом стала спроба комуністичної влади 22 вересня 1990 р. не про-
пустити делегацію з Західної України і хор «Гомін» (протистояння в Кіптях) та відповідне
прийняття на третій сесії 21-го скликання 28 вересня 1990 р. рішення обласної ради про
недопущення представників з інших областей до проведення громадянсько-політичних
акцій44.
Найбільшим здобутком на всеукраїнському рівні було обрання до Верховної Ради
УРСР демократичних депутатів Т. Яхеєвої та С. Семенця. Т. Яхеєва брала участь у підго-
товці Декларації про державний суверенітет України.
36 Яремчук В. Процеси трансформації політичних ідентичностей чернігівської міської громади у 90-х рр. XX ст.
Наукові записки Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф. Кураса НАН України. 2013.
№ 3(65). С. 140–163.
37 Прапор синьо-жовтий. Деснянська правда. 1990. № 24(18306). 3 лютого. С. 3.
38 Савенок В. «Ти що, націоналістка?». Комсомольський Гарт. 1990. № 15(5664). 7 квітня. С. 5.
39 Деркач О. Рідну мову – в резервацію? Комсомольський Гарт. 1990. № 27(5700). 30 червня. С. 2.
40 Баламут А. Формування місцевих органів влади Чернігівщини в роки незалежності України (1989–2004 рр.):
до визначення проблеми. Сіверянський літопис. 2012. № 1–2. С. 150–157.
41 Відкритий лист першому секретарю Чернігівського обкому партії Лисовенку В.Т. за підписом Сарани В.Ю. та
Яхеєвої Т.М. щодо ведення прозорої передвиборчої боротьби. Державний архів Чернігівської області України
(далі – ДАЧО). Ф. Р–9063. Оп. 1. Спр. 6. Арк. 1.
42 Павленко С. Опозиція на Чернігівщині: 1944–1990 рр. Чернігівське обласне об’єднання товариства «Просві-
та». С. 78.
43 Леп’явко С. Чернігів: історія міста. С. 484.
44 Баламут А. Формування місцевих органів влади Чернігівщини в роки незалежності України (1989–2004 рр.)...
С. 151.
Siverian chronicle. 2022. № 5-6
147
Політичні процеси всеукраїнського та всесоюзного рівня відображалися в Чернігів-
ській області. Про значення переходу до багатопартійної системи на пленумі Чернігів-
ського обкому Компартії України доповідав перший секретар обкому В. Лісовенко. Він
звернув увагу на загрозу періоду, коли командно-адміністративна система вже демонтова-
на, а нові керівні органи ще не побудовані45.
Найвагоміша національна подія 1990 р. – проголошення 16 липня Декларації про дер-
жавний суверенітет України, згідно з якою визнавалося верховенство українського за-
конодавства. Її схвально зустріли чернігівські крайові демократичні організації НРУ,
Української Республіканської Партії, Демократичного союзу, Товариства української мови
ім. Т. Шевченка, Спілки Незалежної Української Молоді46.
Події осені 1990 р. пов’язані переважно із побоюваннями демократичних сил Чернігів-
щини буксування процесу демократизації, підписання нового союзного договору. НРУ,
УРП, ДПУ, ДС, ТУМ та СНУМ за результатами мітингу 2 вересня 1990 р. закликали до
запобігання підписанню нового союзного договору, приведення Конституції України у
відповідність до Декларації про суверенітет та продовження демократичних перебудов47.
За часів Революції на граніті на шпальтах «Комсомольського Гарту» з’явився публічний
лист на підтримку вимог студентів. Представники ЦДІ, ДС та СНУМ брали активну
участь у маніфестаціях, пов’язаних із Революцією на граніті48.
Висновки. Підсумовуючи, можемо стверджувати, що Чернігівщина традиційно нале-
жала до регіонів із сильною комуністичною владою, проте і в цьому регіоні поступово
відбувалися процеси демократизації. У 1988–1989 рр. було засновано значну кількість ре-
гіональних організацій та всеукраїнських демократичних спілок: Українська Гельсінська
Спілка, Центр демократичних ініціатив, Народний Рух України за перебудову, Товарист-
во української мови ім. Т.Шевченка, Демократичний союз, Всесоюзне добровільне істори-
ко-просвітницьке товариство «Меморіал», Спілка Незалежної Української Молоді. Їхня
діяльність охоплювала різні сфери життя: від культурно-просвітницької до політичної.
Важливою складовою суспільно-політичної ситуації на Чернігівщині є розвиток ЗМІ. На
той час в обласному центрі були представлені різні газети: «Деснянська правда», яка чітко
дотримувалася партійної політики, «Комсомольський Гарт» – одна з найдемократичніших
тогочасних офіційних газет, «Чернігівські відомості» – була на позиціях лівоцентризму.
Видання повністю незалежних газет, на зразок «Громади», було дозволено лише навесні
1990 р. Газета чернігівського осередку партії Демократичний союз «Народна свобода» ви-
давалася нелегально через статті радикального антирадянського спрямування.
Січневі події 1990 р. в Чернігові (відомі як «ковбасна революція») вмить перетворили
спокійне невелике місто на один із найрадикальніших революційних центрів на Лівобе-
режжі. Деякі вимоги мітингувальників, як-от відставка першого секретаря обкому, голови
облвиконкому, головного редактора «Деснянської правди», передача окремих будівель на
баланс міста, були задоволені, але це далеко не всі вимоги. У відставку пішла лише регіо-
нальна партійна верхівка, районний поділ міста так і не було ліквідовано тощо. Проте
«ковбасна революція» мала позитивні наслідки: поширення революційно-демократичних
настроїв, зростання авторитету демократичних сил, поштовх до подальшого реформуван-
ня радянської системи тощо. Зазначимо, що хвиля протестів охопила усю Чернігівську об-
ласть.
Подальші події лютого 1990 – липня 1991 рр. розвивалися в цілому суголосно загаль-
нореспубліканським тенденціям. Тривало національно-культурне піднесення. 4 березня
1990 р. відбулися перші демократичні вибори до Рад різного рівня. Найбільшим здобут-
ком на всеукраїнському рівні було обрання до Верховної Ради УРСР демократичних де-
путатів Т. Яхеєвої та С. Семенця. Т. Яхеєва брала участь у підготовці Декларації про дер-
жавний суверенітет України, проголошення якої 16 липня стало найвагомішою національ-
ною подією 1990 р. та було схвально оцінено всіма чернігівськими крайовими демокра-
тичними організаціями.
Загалом, на Чернігівщині, як і в інших регіонах України, упродовж 1989–1990 рр. від-
бувалася активізація суспільно-політичної діяльності, що вилилося у цілковиту підтримку
45 Витяг з доповіді першого секретаря обкому Компартії України «Про політичну ситуацію в області та завдання
обласної партійної організації», проголошеної під час проведення пленуму Чернігівського обкому Компартії
України. ДАЧО. Ф. П-470. Оп. 13. Спр. 1988. Арк. 6–8, 11.
46 Інформаційний листок № 1. Щотижневик чернігівських крайових організацій Народного Руху та Республікан-
ської партії. ДАЧО. Ф. Р–8842. Оп. 1. Спр. 58. Арк. 18.
47 Резолюція загальноміського мітингу громадян міста Чернігова (на Валу), підписана керівниками крайових ор-
ганізацій: РУХу, УРП, Демократичної партії України, СНУМу, обласного Товариства української мови. ДАЧО.
Ф. Р–8842. Оп. 1. Спр. 49. Арк. 4.
48 Анкета члена спілки Шуміла Віталія Вікторовича. Архів Чернігівської спілки учасників боротьби за незалеж-
ність України у ХХ столітті. Машинопис. Арк. 5.
Сіверянський літопис. 2022. № 5-6
148
та участь у доленосних для українського народу подій проголошення незалежності Украї-
ни 24 серпня 1991 р.
References
Balamut, A. (2012). Formuvannia mistsevykh orhaniv vlady Chernihivshchyny v roky nezalezhnosti
Ukrainy (1989–2004 rr.): (do vyznachennia problemy) [Formation of local authorities of Chernihiv regin
during the years of Ukraineʼs independence (1989–2004): (to the defining of the problem)]. Siverianskyi li-
topys – Siverian chronicle, 1–2, P. 150–157.
Baran, V.K., Buravskyi, O.A. (2013). Suspilno-politychni protsesy v Ukraini u 1985–1991 rr. [Socio-
political processes in Ukraine in 1985–1991]. Istorychni studii Skhidnoievropeiskoho natsionalnoho uni-
versytetu imeni Lesi Ukrainky – Historical Studies of Lesya Ukrainka Eastern European National Universi-
ty, 9–10, P. 133–137.
Boiko, O. (2001). Fenomen «provintsiinykh revoliutsii» u konteksti suspilno-politychnoho protystoian-
nia doby perebudovy (lito 1989 r. – liutyi 1990 r.) [The phenomenon of «provincial revolution» in the con-
text of the socio-political confrontation of the era of perestroika (summer 1989 – February 1990)]. Sive-
rianskyi litopys – Siverian chronicle, 2, P. 3–8.
Katelnytska, L. (2016). «Kovbasna revoliutsiia» v Chernihovi: prychyny, khid ta naslidky [«Sausage
revolution» in Chernihiv: causes, progress and consequences]. Literatura ta kultura Polissia. Seriia: Isto-
rychni nauky – Literature and culture of Polissia. Series: Historical sciences, 5 (83), P. 184–191.
Kozhanov, A.V. (2011). Rehionalna presa Narodnoho Rukhu Ukrainy u period borotby za ukrainsku
nezalezhnist [The regional press of the Peopleʼs Movement of Ukraine during the struggle for Ukrainian
independence]. Intelihentsiia i vlada. Seriia: Istoriia – Intellectuals and government. Series: History, 23,
P. 214–219.
Lepiavko, S. (2020). Chernihiv: istoriia mista. Kyiv, Ukraine.
Panchenko, I. (2000). Yak tse bulo (Do 10-richchia «kovbasnoi revoliutsii» u Chernihovi) [How it was
(To the 10th anniversary of the «sausage revolution» in Chernihiv)]. Siverianskyi litopys – Siverian chro-
nicle, 1, P. 37–41.
Pavlenko, S. (1995). Opozytsiiana Chernihivshchyni: 1944–1990 rr. Chernihivske oblasne obiednannia
tovarystva «Prosvita» [Opposition in Chernihiv region: 1944–1990. Chernihiv regional association of «Pro-
svita» society]. Chernihiv, Ukraine.
Yaremchuk, V. (2013). Protsesy transformatsii politychnykh identychnostei chernihivskoi miskoi hro-
mady u 90-kh rr. XX st. [Processes of transformation of political identities of the Chernihiv city communi-
ty in the 1990s]. Naukovi zapysky Instytutu politychnykh i etnonatsionalnykh doslidzhen im. I.F. Kurasa
NAN Ukrainy – Scientific notes of the I.F. Kuras Institute of Political and Ethnonational Studies in the NAS
of Ukraine, 3 (65), P. 140–163.
Нагорний Павло Володимирович – студент 3-го курсу Навчально-наукового інсти-
туту історії та соціогуманітарних дисциплін ім. О.М. Лазаревського, Національний уні-
верситет «Чернігівський колегіум» ім. Т.Г. Шевченка (Чернігів, Україна).
Nagorny Pavlo – 3rd year student of the department of Ancient Chernihiv National Archi-
tectural and Hictorical reserve (Chernihiv, Ukraine).
E-mail: inn5665@gmail.com
Гринь Олена Володимирівна – кандидатка історичних наук, доцентка кафедри істо-
рії, археології та краєзнавства, Навчально-науковий інститут історії та соціогуманітарних
дисциплін ім. О.М. Лазаревського Національного університету «Чернігівський колегіум»
ім. Т.Г. Шевченка (Чернігів, Україна).
Hryn Olena – candidate of historical sciences, associate professor, associate professor of the
Department of history, archeology and local history, A.M. Lazarevsky Educational and Scienti-
fic Institute of history and socio-humanitarian disciplines of National University Taras Shev-
chenko Chernihiv Collegium (Chernihiv, Ukraine).
E-mail: elenagreen5@ukr.net
GROWTH OF SOCIAL AND POLITICAL ACTIVITY
IN CHERNIHIV REGION IN 1989–1990
The purpose of the article is to analyze, based on the materials of the Chernihiv region, the regional
features of the growth of socio-political activity in 1989–1990, which preceded the declaration of Ukrai-
neʼs independence. Methodologically, the work was carried out using historical (chronological, synchro-
nous, historical-systemic, comparative-historical) and general scientific (analysis-synthesis, induction-de-
duction, abstraction-specification, generalization) methods. The scientific novelty of the study is the comp-
rehensive analysis of socio-political events and processes that accompanied the growth of socio-political
activity in Chernihiv region in 1989–1990. The relevance of the problem. The fateful events of the declara-
tion of Ukraineʼs independence allowed the Ukrainian people to finally regain their statehood, lost during
centuries of enslavement. However, now, during the Russian-Ukrainian war, Ukrainian statehood is once
again under threat. The origins of many modern socio-political phenomena in Ukraine lie in the years of
the birth of statehood. Therefore, the study of the events of that time will help to better understand the rea-
lities of today. To date, relatively few studies have been conducted that would consider the local peculiari-
Siverian chronicle. 2022. № 5-6
149
ties of the Ukrainian processes and trends of the time in Chernihiv region. The study of local processes that
took place on the eve and during the declaration of independence of Ukraine should be carried out to in-
crease patriotism, interest in national history among residents of the region and all of Ukraine, taking into
account historical experience when making management decisions. Conclusions. The conducted research
made it possible to confirm the natural processes of activization of socio-political activity in Chernihiv re-
gion. In 1988–1989, a significant number of organizations and unions of a democratic orientation were fo-
unded, whose activities were aimed at various spheres of life: from cultural and educational to political.
An important stage in the development of the anti-Soviet movement in the Chernihiv region was the «sausa-
ge revolution» of 1990. Although not all the demands of the revolution were satisfied by the authorities, the
impetus given by it for the further spread of revolutionary-democratic sentiments in the Chernihiv region
and Ukraine as a whole was quite significant. The subsequent events of February 1990 – July 1991 only
confirmed the full support of the all-Ukrainian course among Chernihiv residents, and the election of local
democratic deputies to the Verkhovna Rada of the Ukrainian SSR and the participation of T. Yakheeva in
signing the Declaration on State Sovereignty of Ukraine testified to the role of Chernihiv region in the pro-
cesses of that time.
Key words: socio-political processes, national liberation movement, Chernihiv region.
Дата подання: 16 листопада 2022 р.
Дата затвердження до друку: 25 грудня 2022 р.
Цитування за ДСТУ 8302:2015
Нагорний, П., Гринь, О. Зростання суспільно-політичної активності на Чернігівщині у 1989–
1990 рр. Сіверянський літопис. 2022. № 5–6. С. 140–149. DOI: 10.5281/zenodo.7747352.
Цитування за стандартом APA
Nagorny, P., Hryn, O. (2022). Zrostannia suspilno-politychnoi aktyvnosti na Chernihivshchyni u 1989–
1990 rr. [Growth of social and political activity in Chernihiv Region in 1989–1990]. Siverianskyi litopys –
Siverian chronicle, 5–6, P. 140–149. DOI: 10.5281/zenodo.7747352.
|