Зелений вогник по той бік монітору. По той бік…
Gespeichert in:
Datum: | 2022 |
---|---|
1. Verfasser: | |
Format: | Artikel |
Sprache: | Ukrainian |
Veröffentlicht: |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
2022
|
Schriftenreihe: | Сiверянський літопис |
Schlagworte: | |
Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/192310 |
Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Zitieren: | Зелений вогник по той бік монітору. По той бік… / Н. Коса // Сіверянський літопис. — 2022. — № 5-6. — С. 250-252. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraineid |
irk-123456789-192310 |
---|---|
record_format |
dspace |
spelling |
irk-123456789-1923102023-07-13T14:53:42Z Зелений вогник по той бік монітору. По той бік… Коса, Н. Літопис Широкої війни 2022 Article Зелений вогник по той бік монітору. По той бік… / Н. Коса // Сіверянський літопис. — 2022. — № 5-6. — С. 250-252. — укр. 2518-7430 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/192310 uk Сiверянський літопис Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України |
institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
collection |
DSpace DC |
language |
Ukrainian |
topic |
Літопис Широкої війни Літопис Широкої війни |
spellingShingle |
Літопис Широкої війни Літопис Широкої війни Коса, Н. Зелений вогник по той бік монітору. По той бік… Сiверянський літопис |
format |
Article |
author |
Коса, Н. |
author_facet |
Коса, Н. |
author_sort |
Коса, Н. |
title |
Зелений вогник по той бік монітору. По той бік… |
title_short |
Зелений вогник по той бік монітору. По той бік… |
title_full |
Зелений вогник по той бік монітору. По той бік… |
title_fullStr |
Зелений вогник по той бік монітору. По той бік… |
title_full_unstemmed |
Зелений вогник по той бік монітору. По той бік… |
title_sort |
зелений вогник по той бік монітору. по той бік… |
publisher |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України |
publishDate |
2022 |
topic_facet |
Літопис Широкої війни |
url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/192310 |
citation_txt |
Зелений вогник по той бік монітору. По той бік… / Н. Коса // Сіверянський літопис. — 2022. — № 5-6. — С. 250-252. — укр. |
series |
Сiверянський літопис |
work_keys_str_mv |
AT kosan zelenijvognikpotojbíkmonítorupotojbík |
first_indexed |
2025-07-16T17:25:03Z |
last_indexed |
2025-07-16T17:25:03Z |
_version_ |
1837825217032880128 |
fulltext |
Сіверянський літопис. 2022. № 5-6
250
Наталія Коса
•
ЗЕЛЕНИЙ ВОГНИК ПО ТОЙ БІК МОНІТОРУ.
ПО ТОЙ БІК…
Широка війна, що розпочалася 24.02.2022, застала мене в Польщі. В Познані. Не чула
жодного пострілу. Літаки тут літають інші… Їх не бояться.
Що в Україні почалася війна, не вірилося. Почала писати і телефонувати своїм друзям
і родичам. Перші розмови шокували, а психіка відмовлялася сприймати нову реальність.
Нова реальність для всіх. Життя – навпіл…
Історики взяли в руки зброю. Письменники повели людей у бомбосховища. Ким би ти
не був… Голова адміністрації, технічний робітник в школі, професор чи актор – війна. Ра-
кета не питає, чий будинок. Бомба сліпа і холодна…
– Як ти?
– В бомбосховищі.
…
– Як?...
Я дізнавалася про війну через найближчих. Через земляків, яких вночі бачила он-
лайн…
Нижче публікую фрагменти таких розмов і переписок із істориком Сергієм Горобцем і
письменницею Оленою Печорною.
Зелений вогник в меседжері означає,
що людина по той бік монітору жива…
7 березня 2022 р., 05:26
– Як Ви?
– Нормально. В мене хата згоріла ще 28-го, приютив колега. Ніч пройшла у сховищі,
оце піднялися в квартиру (неподалік Мегацентру), інформації про місто поки майже не-
має.
– А як у Вас ситуація?
– Жахіття якесь. Тримайтеся... В мене нормально. Я ще на початку лютого приїхала
до Польщі. Але в Чернігові друзі, сестра... За них хвилююся
– Ви мудро зробили. Що ж, тримаймося.
– Так доля вела. Я не тікала, а доганяла...
– Тримайтеся.
7 березня 2022 р., 17:26
– Житло втратити дуже страшно, але Слава Богу, що живі.
– Архів дуже шкода. Роки роботи. Дещо вже ніколи не відновити…
30 квітня 2022 г., 09:14
– З Днем народження. Бажаю Перемоги і швидкого повернення до нового життя. В
новій оселі.
– Щиро дякую!
– Як Ви?
– Нормально. Починаю відновлювати те, що можна відновити. Тримайтеся. Все буде
добре.
– Україна переможе!
– Переможе!!!
Вона перетнула кордон 2 лютого… Війна почалася 24…
Вона не дивилася телевізор...
Не слухала, майже, новини...
Вона писала і телефонувала друзям, найближчим подругам, сестрам...
Моніторила сторінки найближчих у мережах.
«Батьківського дому нема».
І фото якихось невпізнанних руїн...
Купа уламків...
– Як ти? Як батьки?
Siverian chronicle. 2022. № 5-6
251
– Тримаюся. Вчора прилетіло прямо на кухню в батьківський дім...
– Я бачила фото... Де сестра? Як батьки?
– Тримаємося. Виїхали з дітьми... Батьки нормально. От тільки менший питає: чи ви-
жила квіточка, що вирощував на підвіконні?
– Скільки ж часу ми провели на тій кухні?.. Скільки секретів вона почула?.. Співчу-
ваю.
– Дякую, тримаймося... Сусідку нашу пам’ятаєш?
– Так, добре пам’ятаю. Бачила її інколи, коли працювала поряд. Віталися, розмовляли
трохи. Хоч ми і не подружки, але ж коли були юні, то частенько гуляли разом.
– Сусідка втратила руку...
Це не жахіття... Їй перекрило повітря... Раптом образ молодої статної брюнетки постав
перед очима... Якби були сили плакати...
На екрані фото напівзруйнованого будинку, що колись був її місцем роботи... Без даху,
але ж більше 10 років вона провела там і добре пам’ятала ті оливкові стіни...
Той мікрорайон знищений, розбитий, розбомблений, розстріляний... Розстріляне кла-
довище разом із церквою... Але є люди, що вижили...
– Як Ви?..
– Живі. Поки живемо в сестри.
– Як наша Маринка, щось я часто згадую, але ніякого зв’язку...
– Випустила корову, закрила будинок, сіла за руль з дітьми і поїхала до сестри... На-
ступного дня в її будинок попало...
Сльози душили... Уявляла той стан... Коли мати двох чудових синів, один з яких вже
брав участь в чемпіонатах Європи... Мати, жінка, яка вміє все... І за руль сяде, і прибере, і
корову видоїть... Як же їй було те все пережити?..
Місто після 37-ми днів обстрілів нібито не чіпають...
Область обстрілюють... Щодня...
– Як Ви?..
– Не знаю, що сказати... Дихаю...
– Тримайтеся...
Вона не вмикала телевізор... Не слухала новин...
Одногрупниця в стрічці фейсбук написала: «Вчора я залишилася без квартири і свого
улюбленого песика Баккі…»
Листи із трикутників і трансформувалися у листи в конвертах. А далі – в смс. Елек-
тронна пошта – це коли не бачиш поштаря, і твій лист ніхто не розклеїть, не потримає в
руках, як чужу мрію. Збільшилися відстані між людьми на тисячі кілометрів. Але стали
доступними телефонні розмови.
Світ змінився. Змінився безповоротно. Змінилося світосприйняття. Ніби-то все, як і ра-
ніше... Ніби-то. Але надто лякає звук розбитого випадково бокалу...
Все відбувається за календарем. Все іде за календарним планом. Сезони змінюють се-
зони. І у вересні починається навчальний рік. Жінки фарбують волосся... Купують сукні.
Але...
– Добрий вечір, Оленко. Мабуть, я допишу ту книжку і скоро перешлю тобі, то ж
твоя ідея, от і будеш першим читачем.
– Так, моє сонечко. Чекаю.
– Як ти?
– Хожу коридорами нашої школи і уявляю, як скоро зникнуть розбиті вікна, вкриті
плівкою, все відновиться. Уявляю цю школу вже з найсучаснішим ремонтом.
– Найсучаснішим обладнанням.
– Наші діти того варті.
– Вони найкращі. Щоправда, невідомо, коли повернемося до звичного навчання. Рік
починається в онлайні.
– В тому є свої переваги.
– І свої недоліки. Хочеться кудись виходити, хочеться живого спілкування. Я все ж
купила собі нову сукню до нового навчального року.
– Скинь фото.
– Вже.
– Здається, я знаю, де ти її купувала. Сукня дуже гарна і неймовірно тобі пасує.
– Я хотіла спочатку довгу. Щоб до самої підлоги...
– І туфлі на підборах високих?..
– Так!.. Але головним критерієм у виборі все ж стала зручна довжина. До колін...
Сіверянський літопис. 2022. № 5-6
252
– Гарно, але чому?..
– Бо, як раптом повітряна тривога, щоб зручно дітей у бомбосховище виводити...
А це те, що залишилося від моєї роботи:
|