Водні конфлікти як індикатор загострення світової кризи прісної води

У статті акцентовано увагу на тому, що постійне зростання техногенного навантаження на водні ресурси планети, збільшення споживання прісної води у поєднанні з глобальним потеплінням та змінами клімату перетворюють проблему нестачі питної води на повноцінну світову кризу. Так звані водні конфлікти,...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2023
Hauptverfasser:	Горбулін, В.П., Мосов, С.П.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Видавничий дім "Академперіодика" НАН України 2023
Schriftenreihe:	Вісник НАН України
Schlagworte:	Наука і суспільство
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/192905
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Водні конфлікти як індикатор загострення світової кризи прісної води / В.П. Горбулін, С.П. Мосов // Вісник Національної академії наук України. — 2023. — № 2. — С. 3-11. — Бібліогр.: 34 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-192905
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1929052023-07-20T20:52:09Z Водні конфлікти як індикатор загострення світової кризи прісної води Горбулін, В.П. Мосов, С.П. Наука і суспільство У статті акцентовано увагу на тому, що постійне зростання техногенного навантаження на водні ресурси планети, збільшення споживання прісної води у поєднанні з глобальним потеплінням та змінами клімату перетворюють проблему нестачі питної води на повноцінну світову кризу. Так звані водні конфлікти, пов’язані з використанням транснаціональних водних ресурсів, супроводжують усю історію людства, але в нинішніх умовах вони загрожують стати основним елементом політичного життя XXI ст. Підвищуються ризики переростання таких конфліктів у збройні протистояння за доступ до водних ресурсів, зокрема між державами, що мають ядерну зброю. Автори розглядають загрози водних конфліктів для України і наголошують на необхідності врахування цих викликів у сучасних системах міжнародної та національної безпеки. The article focuses on the fact that the constant growth of anthropogenic pressure on the planet’s water resources, the increase in fresh water consumption in combination with global warming and climate changes turn the problem of drinking water deficit into a full-blown global crisis. The so-called water conflicts related to the use of transnational water resources accompany the entire history of mankind, but in the current conditions they threaten to become the main element of the political life in the XXI century. There are increasing risks for such conflicts to escalate into armed confrontations over access to water resources, in particular between nuclear weapon states. The authors consider the threats of water conflicts for Ukraine and emphasize the need to take these challenges into account in modern systems of international and national security. 2023 Article Водні конфлікти як індикатор загострення світової кризи прісної води / В.П. Горбулін, С.П. Мосов // Вісник Національної академії наук України. — 2023. — № 2. — С. 3-11. — Бібліогр.: 34 назв. — укр. 0372-6436 DOI: doi.org/10.15407/visn2023.02.003 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/192905 uk Вісник НАН України Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Наука і суспільство Наука і суспільство
spellingShingle	Наука і суспільство Наука і суспільство Горбулін, В.П. Мосов, С.П. Водні конфлікти як індикатор загострення світової кризи прісної води Вісник НАН України
description	У статті акцентовано увагу на тому, що постійне зростання техногенного навантаження на водні ресурси планети, збільшення споживання прісної води у поєднанні з глобальним потеплінням та змінами клімату перетворюють проблему нестачі питної води на повноцінну світову кризу. Так звані водні конфлікти, пов’язані з використанням транснаціональних водних ресурсів, супроводжують усю історію людства, але в нинішніх умовах вони загрожують стати основним елементом політичного життя XXI ст. Підвищуються ризики переростання таких конфліктів у збройні протистояння за доступ до водних ресурсів, зокрема між державами, що мають ядерну зброю. Автори розглядають загрози водних конфліктів для України і наголошують на необхідності врахування цих викликів у сучасних системах міжнародної та національної безпеки.
format	Article
author	Горбулін, В.П. Мосов, С.П.
author_facet	Горбулін, В.П. Мосов, С.П.
author_sort	Горбулін, В.П.
title	Водні конфлікти як індикатор загострення світової кризи прісної води
title_short	Водні конфлікти як індикатор загострення світової кризи прісної води
title_full	Водні конфлікти як індикатор загострення світової кризи прісної води
title_fullStr	Водні конфлікти як індикатор загострення світової кризи прісної води
title_full_unstemmed	Водні конфлікти як індикатор загострення світової кризи прісної води
title_sort	водні конфлікти як індикатор загострення світової кризи прісної води
publisher	Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
publishDate	2023
topic_facet	Наука і суспільство
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/192905
citation_txt	Водні конфлікти як індикатор загострення світової кризи прісної води / В.П. Горбулін, С.П. Мосов // Вісник Національної академії наук України. — 2023. — № 2. — С. 3-11. — Бібліогр.: 34 назв. — укр.
series	Вісник НАН України
work_keys_str_mv	AT gorbulínvp vodníkonflíktiâkíndikatorzagostrennâsvítovoíkriziprísnoívodi AT mosovsp vodníkonflíktiâkíndikatorzagostrennâsvítovoíkriziprísnoívodi
first_indexed	2025-07-16T18:43:31Z
last_indexed	2025-07-16T18:43:31Z
_version_	1837830159813574656
fulltext	ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2023, № 2 3 НАУКА НАУКА І СУСПІЛЬСТВО І СУСПІЛЬСТВО ВОДНІ КОНФЛІКТИ ЯК ІНДИКАТОР ЗАГОСТРЕННЯ СВІТОВОЇ КРИЗИ ПРІСНОЇ ВОДИ У статті акцентовано увагу на тому, що постійне зростання техногенно- го навантаження на водні ресурси планети, збільшення споживання пріс- ної води у поєднанні з глобальним потеплінням та змінами клімату пере- творюють проблему нестачі питної води на повноцінну світову кризу. Так звані водні конфлікти, пов’язані з використанням транснаціональних вод- них ресурсів, супроводжують усю історію людства, але в нинішніх умовах вони загрожують стати основним елементом політичного життя XXI ст. Підвищуються ризики переростання таких конфліктів у збройні проти- стояння за доступ до водних ресурсів, зокрема між державами, що мають ядерну зброю. Автори розглядають загрози водних конфліктів для України і наголошують на необхідності врахування цих викликів у сучасних систе- мах міжнародної та національної безпеки. Вода і повітря, дві основні складові, від яких залежить усе життя, перетворилися на глобальні резервуари для сміття. Жак-Ів Кусто Прісна вода є основою життя і необхідна для нормального функціонування всіх систем людського організму, який на 60—70 % складається з неї. Вода потрібна для підтримання температури тіла, змащування суглобів, захисту наших органів і тканин, виведення продуктів життєдіяльності. Тому не див- но, що без води людина може протриматися зовсім недовго. Цей термін залежить від низки факторів, таких як температу- ра та вологість повітря, рівень фізичної активності, вік і стан здоров’я. Загалом здорова людина може жити без води протя- гом 3—5 днів. Втрата 4 % рідини викликає нудоту, запаморо- чення, значну втому, призводить до збільшення густини крові, що унеможливлює доставку кисню до органів. Зневоднення організму людини на третину спричинює смерть. За даними Центру контролю та запобігання захворюванням США, кожна третя смерть у країні пов’язана зі зневодненням 1. Щоб вижити, людина має споживати 1,4 л води на день 2. 1 Hunter A. The Problem оf Fresh Water Scarcity. Commission for The Human Future. 06.10.2022. https://bit.ly/3XLnE51 2 Скиннер Б. Хватит ли человечеству земных ресурсов? Пер. с англ. Мо- сква: Мир, 1989. ГОРБУЛІН Володимир Павлович — академік НАН України, перший віцепрезидент НАН України doi: https://doi.org/10.15407/visn2023.02.003 МОСОВ Сергій Петрович — доктор військових наук, професор кафедри авіації та авіаційного пошуку і рятування Інституту державного управління та наукових досліджень з цивільного захисту 4 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2023. (2) НАУКА І СУСПІЛЬСТВО Вода — один з найдорогоцінніших скарбів планети. Майже три чверті поверхні Землі вкрито океанами і морями, але це солона вода. Прісна ж вода становить лише 2,5 % світових запасів води. При цьому близько 70 % прісної води зосереджено в льодовиковому покриві, а більша частина решти утримується в ґрунті або залягає в глибоких водоносних шарах, і тільки менш ніж 1 % світових ресурсів прісної води доступні для використання 3. Запаси прісної води на нашій планеті зазна- ють величезного навантаження через збіль- шення кількості населення, зростаючий попит на воду та величезні масштаби її забруднен- ня. За даними ООН, 1,1 млрд людей у світі не мають доступу до чистої питної води. Згідно з прогнозами фахівців, до 2050 р. населення Землі досягне 9,7 млрд, і попит на прісну воду зросте приблизно на 64 %, що пов’язано, зокре- ма, зі збільшенням споживання продуктів хар- чування, на вирощування (виробництво) яких також витрачається прісна вода 4. За даними UN-Water, у 2025 р. дві третини населення світу стикатимуться з нестачею прісної води, а 1,8 млрд людей житимуть у регіонах з абсо- лютним її дефіцитом 5. На сьогодні у структурі споживання прісної води у світі 70 % припадає на сільське госпо- дарство, 20 % — на промисловість і 10% — на побутові потреби. При цьому близько 20 % за- гального обсягу води, що споживається насе- ленням, витрачається на використання душу, а на зрошення полів для гольфу у світі щодня потрібно 9,5 млрд л води 6. У країнах, що розвиваються, одна людина щороку споживає в середньому 500 м3 пріс- ної води, у розвинених країнах — від 500 до 1200 м3, у США, які є одним із лідерів спожи- вання, — від 1500 до 2000 м3. Якщо перевести це у щоденний обсяг споживання, то середній 3 Oki T. Issues of water as global resources. Japan for Sus- tainability. 30.04.2007. https://bit.ly/3Hb8X4j 4 World Wildlife Fund. https://www.worldwildlife.org/ threats/water-scarcity 5 Freshwater Crisis. https://on.natgeo.com/3RoGQmZ 6 Problem: Fresh Water and Oceans in Danger. https:// bit.ly/3j86PlL індикатор по світу становить до 200 л води на одну людину, а в США — 500 л 7. Щорічний дефіцит прісної води у світі становить понад 250 млрд м3. Половина найбільших міст плане- ти вже відчувають проблеми із забезпеченням питною водою, однак при цьому щороку у світі утворюється приблизно 380 млрд м3 муніци- пальних стічних вод 8. Переважна частина прісної води, що вико- ристовується в сільському господарстві, за- бирається з річок, озер та підземних джерел і витрачається на зрошення, необхідне для ви- робництва 40 % продуктів харчування у світі. Для вирощування кавового зерна на 1 чашеч- ку еспресо потрібно 280 л води; 1 кг апельси- нів — 500 л; 1 кг яблук — 700 л; 1 кг рису — близько 2400 л. Для виробництва 1 склянки молока (200 мл) витрачається майже 200 л води; 1 стейка (300 г) — 1,44 тис. л; 1 гамбур- гера — 2,5 тис. л; 1 плитки шоколаду (200 г) — 4,8 тис. л. На виробництво 1 т яловичини ви- трачається в середньому 15—18 тис. т води, що зіставне з виробництвом бавовни. На ви- рощування маїсу щороку у світі витрачається 550 млрд м3 води, що становить 8 % загальних витрат води на вирощування сільськогоспо- дарських культур, а для пшениці цей показник іще більший — 790 млрд м3 і 12 % відповідно 9. Показники витрат води у промисловості за- лежать від економічного розвитку країн та виду продукції. Так, на виробництво однієї бавовня- ної футболки витрачається 2,72 м3 води, однієї пари шкіряних черевиків — 8 м3, одного бавов- няного простирадла — 9,75 м3, одних джинсів (бавовна) — близько 11 м3, одного смартфо- на — майже 13 м3. Багато води витрачається на виробництво одного автомобіля — від 52 до 83 м3, 1 т пластмаси — понад 183 м3 води10. До- 7 Oki T. Issues of water as global resources. Japan for Sus- tainability. 30.04.2007. https://bit.ly/3Hb8X4j 8 Infrastructure Solutions: No wastewater to waste. https://bit.ly/3jeYY5P 9 Расход воды на производство продуктов питания. https://bit.ly/3JlNQPh 10 The Hidden Water in Everyday Products. https:// www.watercalculator.org/footprint/the-hidden-water- in-everyday-products/ ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2023, № 2 5 НАУКА І СУСПІЛЬСТВО сить водовитратною є кольорова металургія. Величезну кількість води споживають великі теплові електростанції. Значних обсягів води потребують також технологічні цикли багатьох підприємств машинобудування, металооброб- ки, коксохімії та переробки сланців. Інтенсивний розвиток сільського господар- ства та промисловості у світі істотно впливає на стан ресурсів прісних вод. Згідно з даними ООН, унаслідок швидкого збільшення кіль- кості населення на планеті (демографічний тиск), активного економічного розвитку та зміни моделей споживання за останні 100 ро- ків глобальне використання водних ресурсів збільшилося в 6 разів і продовжує постійно зростати приблизно на 1 % на рік 11. На цьому фоні посилюється роль факто- рів, що негативно впливають на світові запаси прісної води та її якість, — це зміни клімату, зростання загальносвітового попиту на прісну воду, забруднення навколишнього середовища і джерел прісної води тощо. Зміни клімату значною мірою позначаються на доступності прісної води, посилюючи її де- фіцит у багатьох регіонах світу. Глобальне по- тепління збільшує ризики виникнення посух, посилює вразливість природних екосистем. Підвищення температури створює умови для розмноження у джерелах прісної води смер- тельних патогенів, а також призводить до зрос- тання загрози осолонення прісної води через танення льодовиків та підвищення внаслідок цього рівня моря. Зміни клімату пов’язані та- кож зі збільшенням частоти виникнення екс- тремальних погодних явищ, у результаті чого відбувається забруднення джерел водопоста- чання, що зумовлює зростання інфекційних захворювань. За даними Всесвітньої органі- зації охорони здоров’я, близько 90 % захво- рювань людини спричинені вживанням води низької якості. Забруднення джерел прісної води і значне погіршення умов для їхнього самоочищення 11 Всемирный доклад Организации Объединенных Наций о состоянии водных ресурсов, 2020 г.: водные ресурсы и изменение климата. https://unesdoc. unesco.org/ark:/48223/pf0000372882_rus та відновлення відбувається також через без- відповідальну діяльність людей. Зростає тех- ногенний тиск на великі річки, забруднення їх стічними водами промислових та сільсько- господарських підприємств, відходами жит- тєдіяльності людей, збільшується кількість гідротехнічних споруд у їхніх басейнах 12. Чис- та вода в річках і озерах стала привілеєм не- численних гірських, північних та віддалених від промислової цивілізації районів. Людство експлуатує водойми без урахування згубних наслідків у майбутньому. Площа водойм ско- рочується, а якість води погіршується. При цьому відновлення природних ресурсів пріс- ної води відстає від поточного темпу їх вико- ристання. Отже, зростання загальносвітового попиту на прісну воду, зміни клімату, постійне збіль- шення техногенного навантаження на водні ресурси та на навколишнє середовище, забруд- нення джерел прісної води призводить до ско- рочення наявних запасів прісної води та погір- шення її якості. Все це зумовлює загострення світової кризи прісної води на планеті, яка вже спричинила низку конфліктів соціального, дипломатичного, політичного, економічного і, врешті-решт, воєнного характеру в багатьох регіонах світу 13. Саме застосування військової сили залишається головним способом роз в’я- 12 Hydropower’s impact on rivers. https://bit.ly/40589GK 13 Мосов С.П. Чи загрожує Україні «водний стрес»? Народна армія. 2010. № 1-17 (4378-4379). С. 9. Рис. 1. Статистика водних конфліктів 2000—2019 рр. (за даними The Pacific Institute for Studies in Develop- ment, Environment, and Security) 6 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2023. (2) НАУКА І СУСПІЛЬСТВО зання як політичних, так і економічних проти- річ, пов’язаних з обмеженістю водних ресурсів. Водні конфлікти, пов’язані з територіальни- ми суперечками, боротьбою за ресурси, стра- тегічними перевагами, виникають як на вну- трішньодержавному, так і на міждержавному рівнях. Міждержавні водні конфлікти стають- ся між двома і більше сусідніми країнами, які мають спільне транснаціональне джерело пріс- ної води, наприклад річки чи підземні води. Згідно з даними ООН, басейни більш як 260 річок на планеті поділені між кількома країна- ми, а 19 з них протікають територіями п’яти і більше країн (Дунай — 17 країн, Нігер — 11). Конфлікти через водні ресурси мають давню історію, яку було детально проаналізовано у доповіді «Хронологія водних конфліктів» Ти- хоокеанського інституту досліджень розвитку, навколишнього середовища та безпеки води і конфліктів (США)14. Такий ретроспективний погляд переконливо свідчить про зростання ри- зиків виникнення збройного протистояння та воєнних конфліктів, пов’язаних з прісною во- дою, зі збільшенням демографічного, економіч- ного та екологічного тиску на обмежені водні ресурси планети. Свою лепту у виникнення та- ких конфліктів внесли всі промислові револю- ції, зокрема й четверта, яка відбувається зараз. Про загрозу «водних воєн» західні експерти говорять уже давно. На їхню думку, такі кон- флікти стануться раніше, ніж на планеті закін- чаться запаси природного палива. Ще у 1995 р. віцепрезидент Міжнародного банку рекон- струкції та розвитку І. Серагельдін акцентував увагу на тому, що війни наступного століття відбуватимуться не за нафту, а за воду. Ректор Університету ООН Ганс ван Гінкель поперед- жав, що міжнародні та громадянські війни через воду загрожують стати основним еле- ментом політичного життя XXI ст. Проблему поглиблює те, що політикам не так-то просто встановити суверенний контроль над водними ресурсами. Майже будь-яка більш-менш ве- лика ріка перетинає кордони кількох держав. За даними ООН, 47 % земної суші (без ураху- 14 Water Conflict Chronology. https://www.worldwater. org/conflict/list/ вання Антарктиди) забезпечуються водою з транснаціональних річкових басейнів. Незважаючи на те, що на Саміті тисячоліття ООН у 2000 р. світові лідери визнали ключо- ву роль прісноводних ресурсів для людського розвитку та заявили про свою прихильність справі розв’язання поточних і майбутніх про- блем у сфері водних ресурсів та санітарії, сформульованих у конкретному, з чітким ча- совим графіком виконання, порядку денному, кардинальних змін у цьому напрямі, на жаль, не спостерігається. На саміті ООН 2006 р., присвяченому змінам клімату, колишній мі- ністр оборони Великої Британії Джон Рейд підкреслював, що зі скороченням водних ба- сейнів і таненням льодовиків зростатиме кон- фліктність політичних відносин. Води на всіх не вистачить — так можна резюмувати підсум- ки першого Азіатсько-Тихоокеанського саміту води, який відбувся у 2007 р. в японському міс- ті Беппу. Головною подією заходу став виступ тодішнього глави ООН, який заявив, що світ стоїть на порозі «водних воєн», підставою для чого були вражаючі дані ООН, згідно з якими дефіцит прісної води до 2025 р. може сягнути 1,3—2,0 трлн м3. У період 2000—2019 рр. через прісну воду відбулося щонайменше 840 водних конфліктів у різних регіонах світу (рис. 1), понад 30 з яких переросли у збройне протистояння 15. Ймовір- ність нових водних конфліктів у наступні 50— 100 років оцінюють у межах 0,75—0,95. Перші збройні зіткнення за прісну воду річ- ки Йордан у другій половині ХХ ст. сталися в 1951 р. між Ізраїлем і Сирією, а в 1965 р. вони переросли у воєнний конфлікт. Коли в 1967 р. відбулася так звана Шестиденна війна між Ізра- їлем і коаліцією арабських держав, під час якої Ізраїль окупував Голанські висоти та Західний берег річки Йордан, йшлося про водозабезпе- чення молодої держави, оскільки три основні джерела прісної води та найважливіші притоки Йордану знаходилися на цих територіях16. 15 Wars for water. https://earthbound.report/2008/05/ 19/wars-for-water/ 16 Stutte H. Krieg um Wasser: Wenn jeder Tropfen zum Konfliktgrund wird. https://bit.ly/3Y5e3pD ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2023, № 2 7 НАУКА І СУСПІЛЬСТВО У 1974 р. виникла загроза воєнного кон- флікту між Іраком і Сирією, що було пов’язано зі зменшенням стоку річки Євфрат у бік Іра- ку внаслідок будівництва Сирією греблі Таб- ка 17. Обидві держави сконцентрували війська вздовж кордону, а уряд Іраку офіційно заявив про можливість бомбардування греблі. У 1978 р. з’явилися перші ознаки напруже- ності між Єгиптом і Ефіопією через розподіл вод річки Ніл. Плани Ефіопії щодо споруджен- ня дамб у верхів’ях Нілу спричинили невдово- лення з боку Єгипту, який розташований зна- чно нижче за течією. Ефіопія, територія якої є джерелом 80 % вод Нілу, бажала нав’язати своє бачення розподілу вод річки. У 1980-х — 1990-х роках сталося кілька при- кордонних збройних інцидентів між Камеру- ном і Нігерією за озеро Чад 18. У 1990-х виникла напружена ситуація між Туреччиною, Сирією та Іраком через Великий анатолійський проєкт, який Туреччина хотіла реалізувати в басейнах транснаціональних рі- чок Тигр і Євфрат. У 1994 р. єгипетські війська було введено на територію Судану, щоб забезпечити контроль над водами Нілу, з якого майже весь Єгипет за- бирає питну воду. Загострення водного конфлікту між Кир- гизією та Узбекистаном у 1997 р. призвело до висування узбецьких військ до кордону для охорони водосховища Токтогула. Отже, погіршення ситуації з ресурсами прісної води на планеті в ХХІ ст. створює не- райдужні перспективи, пов’язані з можливим загостренням міждержавних відносин у різних регіонах світу, зростанням кількості водних конфліктів, збільшенням імовірності виник- нення збройних протистоянь, які можуть пере- рости у воєнні конфлікти, зокрема між країна- ми, які мають ядерну зброю. З 17 країн з найвищим дефіцитом води 12 розташовані на Близькому Сході та у Північ- ній Африці (Єгипет, Ізраїль, Сомалі, Лівія, Ємен та ін.). На Близькому Сході, наприклад, 17 Tabqa Dam. https://en.wikipedia.org/wiki/Tabqa_Dam 18 Bakassi conflict. https://en.wikipedia.org/wiki/Bakassi_ conflict є лише 1 % світових запасів прісної води, які розподіляються між 5 % населення світу 19. Ці регіони зазнають непропорційного впли- ву змін клімату, характеризуються швидким зростанням населення, відносно слабкими державними інститутами та давньою істо рією конфліктів між країнами та всередині них. Ба- гато країн Близького Сходу і Північної Афри- ки потерпають також від швидкої деградації навколишнього середовища та поганої якості прісної води 20. В Азії проживає більше поло- вини всього населення земної кулі, але водних ресурсів вона має менше, ніж будь-який з ін- ших континентів (крім Антарктиди). У звіті Організації економічного співробіт- ництва та розвитку щодо аналізу екологічних та економічних ситуацій «Екологічний про- гноз до 2030 року» 21 зазначено, що до 2030 р. 47 % світового населення (майже половина!) проживатимуть у районах з високим дефіци- том води. Як уже зазначалося, найбільш проблемні водні конфлікти, пов’язані з використанням транснаціональних водних ресурсів, найчасті- ше зумовлені тим, що країни, які розташовані вище за течією річки, створюють ситуації, що можуть призвести до обмеження водопоста- чання країн нижче за течією. Так, у 2002 р. Ізраїль погрожував застосувати військову силу проти Лівану, якщо він побудує дамби у верхів’ях річки Йордан. Небезпечним вважається «нільський кон- флікт». Будівництво Ефіопією найбільшої в Африці ГЕС із запланованою потужніс- тю 5,15 ГВт — «Греблі великого відродження Ефіопії»22 може негативно вплинути на сусідні країни — Судан та Єгипет, які майже повністю залежать від води Нілу. Від початку будівництва ГЕС єгипетська влада погрожує Ефіопії військо- 19 Water security. https://en.wikipedia.org/wiki/Water_ security 20 Karlsson A. Water and conflicts. https://siwi.org/why- water/water-and-conflict/ 21 OECD Environmental Outlook to 2030. https://roar- assets-auto.rbl.ms/documents/34534/40200582.pdf 22 The Grand Ethiopian Renaissance Dam (GERD) Hy- droelectric Project. https://bit.ly/3R3kJlK 8 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2023. (2) НАУКА І СУСПІЛЬСТВО вим ударом, якщо внаслідок обмеження доступ- ності вод Нілу погіршиться економічна і соці- альна ситуація в країні. За водний ресурс річки Вольта змагаються Буркіна-Фасо і Гана. Ангола, Ботсвана та Намібія сперечаються стосовно ко- ристування басейном річки Окаванго23. На стадії загострення через доступ до річок Інд, Ченаба та Джелум перебуває водний кон- флікт між ядерними державами — Індією та Пакистаном (кашмірська водна криза), що ви- кликає занепокоєння світової спільноти, вра- ховуючи те, що раніше між цими країнами вже відбувалися збройні зіткнення саме через вод- не питання 24. У Індії є також водний конфлікт з Бангладеш через користування водами річок Брахмапутра і Ганг. Посухи та повзуче насування пустелі — основні проблеми, з якими вже стикається Китай. При цьому він має контроль над транс- національними джерелами прісної води — на Тибетському високогір’ї беруть початок річки Інд, Меконг, Янцзи, Хуанхе, Салуїн, Брахмапу- тра, Карналі та Сатледж, які є основними дже- релами води для Індії та більшої частини Пів- денно-Східної Азії. Крім того, Китай контро- лює витоки річок Центральної Азії та РФ. У майбутньому, якщо Китай поставить власні на- ціональні інтереси вище за інтереси інших кра- їн, це може призвести до водних конфліктів. Певним підтвердженням цього можна вважати наміри Китаю щодо спорудження додаткових дамб і будівництва гімалайських водосховищ. Тому конфлікт навколо водних ресурсів може погіршити відносини між Індією та Китаєм, поширитися на Південно-Східну Азію, мати наслідки в Центральній Азії і навіть втягнути Китай у конфлікт з РФ. Так, річка Іртиш, яка є транснаціональною і прикордонною для Ки- таю, Росії та Казахстану 25, ставить відносини 23 Войны за воду. https://bit.ly/3R8vQK9 24 Бояркина О.А. Индо-пакистанские противоречия в бассейне реки Инд: проблемы и перспективы урегу- лирования. Международные отношения. 2017. № 2. С. 100—106. https://doi.org/10.7256/2454-0641.2017. 2.19765 25 Muller N. All Along the Irtysh River Basin. https://bit. ly/409fxAY між цими державами в таку саму складну ситу- ацію, як і між Індією та Китаєм стосовно річки Брахмапутра 26. При цьому РФ, Індія і Китай є ядерними державами. Новий виток загострення водного конфлік- ту спостерігається між Туреччиною і Сирією через річку Євфрат у зв’язку зі скороченням постачання прісної води з боку Туреччини, яка має 90 % водостоку, до північно-східних районів Сирії, яка має лише 10 % водостоку, що позбав- ляє мешканців цього регіону доступу до при- родного ресурсу, який використовується для виробництва електроенергії та зрошення сіль- ськогосподарських земель. Аналогічний вод- ний конфлікт спостерігається між Туреччиною, Сирією та Іраком, на які припадає, відповідно, 40; 51 та 9 % стоку річки Тигр27. Ще у 2009 р. ООН зробила висновок про те, що розв’язання водних конфліктів між Туреччиною та Сирією, Туреччиною, Іраком та Іраном може перейти від мирного до воєнного шляху28. Не набагато краща ситуація з водними ре- сурсами й у Центральній Азії. Проблемними стають відносини між Афганістаном, Таджи- кистаном, Узбекистаном, Туркменістаном і Ка- захстаном через річки Сирдар’я та Амудар’я. У цьому регіоні є ризики переростання в май- бутньому довготривалих водних конфліктів у повномасштабну війну. Слід також зазначити, що частина таджицько-узбецького кордону повністю замінована з боку Узбекистану. За- гострення ситуації пов’язане зі спорудженням Таджикистаном у 2018 р. Рогунської ГЕС 29, а також перспективами будівництва Камба- ратинських ГЕС-1 і ГЕС-2 у Киргизстані, що може негативно позначитися на водному ба- лансі Узбекистану. У 2021 р. внаслідок жорсто- кого прикордонного протистояння між Таджи- 26 China’s Hydropower Plan on the Brahmaputra. https:// bit.ly/3Y4ua6S 27 Turkey, Syria and Iraq: Conflict over the Euphrates- Tigris. https://bit.ly/401WhVX 28 Water for people, water for life: The United Nations World Water Development Report; Executive summary. https://unesdoc.unesco.org/ark:/48223/pf0000129556_ rus 29 Rogun Dam. https://en.wikipedia.org/wiki/Rogun_ Dam ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2023, № 2 9 НАУКА І СУСПІЛЬСТВО кистаном і Киргизстаном через доступ до вод- них ресурсів щонайменше 41 людина загинула і понад 200 отримали поранення. Доля обмілілого Аральського моря — на- слідок боротьби середньоазіатських республік за водні ресурси Амудар’ї та Сирдар’ї. Більша частина води з цих річок забирається в серед- ніх течіях для поливу полів, а тому колись повноводне і багате рибою море зараз майже висохло, розділившись на дві невеликі водо- йми — Великий і Малий Арал 30. Це сталося внаслідок розвалу штучно створеної за часів СРСР розподільчої системи водних ресурсів між тодішніми республіками. В найближчому майбутньому ситуація із забезпеченням водо- стоку в низов’ях Амудар’ї та Сирдар’ї може ще більше погіршитися, що поглибить екологічну катастрофу Аралу, який зникає через нестачу води. У стосунках між США і Мексикою є тертя через користування водами річок Ріо-Гранде, Ріо-Браво, Ріо-Конхос і Колорадо. Кожна з цих річок починається на території США, але з точки зору господарювання є набагато важли- вішою для Мексики. Проблемними видаються також перспективи подальшого спільного ви- користання США і Канадою водних ресурсів Великих озер, рівень яких продовжує спадати, а води забруднюватися 31. Спірні водні питання є і між Бразилією та Аргентиною стосовно річки Ріо-Плата. Досліджуючи водні конфлікти, пов’язані з доступом до джерел прісної води та способом їх використання, фахівці Тихоокеанського ін- ституту досліджень розвитку, навколишнього середовища та безпеки води і конфліктів ви- окремили такі три основні їх форми 32: 1) trigger — вода як першопричина конфлікту; 2) weapon — вода як зброя; 3) casualty — вода як «жертва» насильства. Доступ до прісної води та контроль над її джерелом може бути «тригером» конфлікту. 30 Мосов С.П. Чи загрожує Україні «водний стрес»? Народна армія. 2010. № 1-17 (4378-4379). С. 9. 31 Войны за воду. https://bit.ly/3R8vQK9 32 Gleick P.H. Water Conflicts Continue to Worsen Worldwide. https://bit.ly/3HgbFoX Як приклад можна навести масові демонстра- ції та заворушення в Ірані протягом 2019— 2021 рр. через відведення води з річки Заянде- руд у місті Ісфахан. Прісна вода та системи водопостачання мо- жуть ставати зброєю для здійснення насиль- ства. У воєнних конфліктах проявляється роль води як засобу не лише підтримання життєді- яльності, а й руйнування, адже позбавлення ворога водопостачання гарантує перемогу над ним. Наприклад, РФ під час широкомасштаб- ної агресії проти України намагалася знищити дамбу в Кривому Розі, що залишило частину мешканців міста без води. Внаслідок неодно- разових ракетних та артилерійських обстрілів з боку агресора виникали аварії на водонасос- них станціях і водогонах, що позбавляло укра- їнське населення доступу до питної води. Практика водних конфліктів свідчить, що прісна вода здатна бути потужним інструмен- том для реалізації національних інтересів кра- їн. Характерним прикладом прагматичного та раціонального використання своїх гідроресур- сів і природно-географічного положення є по- літика Туреччини. Прісна вода і водні системи можуть ставати «жертвами» насильства, коли вони зазнають серйозного негативного впливу під час воєн- них конфліктів, що розпочалися з інших при- чин. Так, на цивільну водну інфраструктуру Ємену під час війни неодноразово здійснюва- лися напади. Внаслідок бойових дій у квітні 2022 р. було пошкоджено водогін Дніпро— Миколаїв. Воєнні дії на території Херсонської області, а також крадіжка води російською окупаційною владою спричиняють значне по- гіршення водозабезпечення регіону. На рис. 2 наведено динаміку кількості вод- них інцидентів різного характеру починаючи з 2000 р., яка має чітку тенденцію до зростання і є наочним підтвердженням загострення світо- вої кризи прісної води. Чи загрожують водні конфлікти Україні? За оцінками фахівців, наша країна належить до держав з недостатнім забезпеченням водними ресурсами і є однією з найменш водозабезпече- них країн Європи (17-те місце). Водні об’єкти 10 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2023. (2) НАУКА І СУСПІЛЬСТВО України (річки, озера, водосховища, ставки, канали тощо) вкривають 24,2 тис. км2, що ста- новить лише 4 % її загальної території. Терито- рія України має не дуже густу річкову мережу. Оцінка питомої забезпеченості річковим сто- ком свідчить, що об’єм води, який припадає на одну особу на рік, в Україні приблизно в 2,5 раза нижчий, ніж у Німеччині, в 3,5 раза ниж- чий, ніж у Франції, майже в 5 разів нижчий, ніж у Великій Британії. При цьому територія нашої країни характеризується відсутністю ве- ликих природних водойм та обмеженими запа- сами підземних вод. Водні природні ресурси України формують- ся з місцевого (25 %) та транзитного (75 %) сто- ку річок, водних запасів озер, штучних водойм і підземних горизонтів 33. Враховуючи активне використання прісної води та сучасний еко- логічний стан водних ресурсів країни, запасів води, придатної для використання, не так уже й багато. Крім того, за останні 30 років Україна втратила значну кількість малих річок. З початком війни РФ проти України та після анексії нею Криму між Україною і Росією ви- ник ще й водний конфлікт. Україна перекрила 33 Водні ресурси України. http://www.nbuv.gov.ua/node/ 3972 Північно-Кримський канал, яким прісна вода з Дніпра надходила до Криму. Тому можна вва- жати, що однією з цілей останньої фази агресії РФ у 2022 р. було встановлення контролю над Північно-Кримським каналом. Водний конфлікт іншого характеру стався між Україною та Молдовою через річку Дніс- тер, води якої становлять 80 % усіх водних ресурсів Молдови. Молдовська сторона вва- жала неприйнятним будівництво Верхньодні- стровського каскаду ГЕС, яке було ухвалено в 2016 р. розпорядженням Кабінету Міністрів України. На її думку, це могло залишити Мол- дову без прісної води, особливо з огляду на змі- ни клімату. У результаті сторони звернулися до Європейської комісії для проведення аналі- зу наслідків спорудження гідроелектростанцій на річці Дністер 34, і з 2019 р. всі роботи з боку України, пов’язані з проєктуванням нових ГЕС у верхів’ях Дністра, було призупинено. Потенційно водний конфлікт може очікува- ти Україну й щодо Дніпра, який є транснаці- ональною річкою і бере свій початок на тери- торії РФ. Майже 70 % українців користуються дніпровською водою, на річці функціонують 34 Нові ГЕС на Дністрі: Україна і Молдова просити- муть поради у Єврокомісії. https://bit.ly/3WFfk5x. Рис. 2. Статис- тика за типами водних кон- фліктів у період 2000—2021 рр. (за даними The Pacific Institute for Studies in Development, Environment, and Security) of ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2023, № 2 11 НАУКА І СУСПІЛЬСТВО шість ГЕС, які забезпечують значну частку ви- робленої в країні електроенергії. В разі, якщо Росія забажає піти шляхом використання вод- ного ресурсу для політичного тиску, тобто по- будує греблю у верхів’ях Дніпра, в нашій кра- їні значно загостриться проблема постачання питної води для населення. Крім того, такий сценарій матиме серйозні екологічні та еконо- мічні наслідки і призведе до припинення робо- ти всіх ГЕС, розташованих на Дніпрі. Отже, підбиваючи підсумок, слід наголоси- ти, що виснаження водних ресурсів, забруд- нення джерел прісної води через скидання промислових стоків і неочищених відходів, інтенсивне сільськогосподарське та промис- лове використання прісної води, забруднення річок, водоносних шарів і озер стоками з по- лів, які містять хімічні добрива та пестициди, осушення водно-болотних угідь для сільсько- господарської діяльності і житлового будів- ництва, активний приріст населення на нашій планеті збільшує стратегічну важливість пит- ної води і перетворює її на предмет не лише внутрішньодержавних і міждержавних водних конфліктів, а й можливих збройних конфлік- тів з метою захоплення території інших країн із джерелами прісної води. І територія України не є винятком. Розглянуті вище ситуації, пов’язані з бороть- бою за водні ресурси в різних регіонах плане- ти, за певних умов можуть перерости в реальні протистояння з використанням зброї, зокрема ядерної, і це потребує обов’язкового їх ураху- вання в сучасній системі міжнародної безпеки та системі національної безпеки України у во- єнній сфері. При цьому слід зазначити, що, як свідчать реалії, ні ООН, ні будь-яка інша між- народна організація, ні підписані численні уго- ди та домовленості не здатні запобігти світовій кризі прісної води, яка загострюється внаслі- док посилення боротьби за водні ресурси. І на завершення. На наше глибоке переко- нання, попри всі спірні питання і розбіжні по- гляди, які розділяють нині людське співтова- риство, проблеми, пов’язані з прісною водою, не можуть чекати. Вже сьогодні необхідно об’єднати зусилля урядів і народів для захис- ту водних ресурсів та забезпечення розподілу прісної води на основі принципів справедли- вості, стійкості та миру, інакше наша планета у найближчій перспективі почне обезлюдню- ватися. Volodymyr P. Horbulin National Academy of Sciences of Ukraine, Kyiv, Ukraine Sergey P. Mosov Institute of Public Administration and Research in Civil Protection, Kyiv, Ukraine ORCID: https://orcid.org/0000-0003-0833-3187 WATER CONFLICTS AS AN INDICATOR OF THE AGGRAVATION OF THE GLOBAL FRESH WATER CRISIS The article focuses on the fact that the constant growth of anthropogenic pressure on the planet’s water resources, the increase in fresh water consumption in combination with global warming and climate changes turn the problem of drink- ing water deficit into a full-blown global crisis. The so-called water conflicts related to the use of transnational water resources accompany the entire history of mankind, but in the current conditions they threaten to become the main ele- ment of the political life in the XXI century. There are increasing risks for such conflicts to escalate into armed confronta- tions over access to water resources, in particular between nuclear weapon states. The authors consider the threats of water conflicts for Ukraine and emphasize the need to take these challenges into account in modern systems of interna- tional and national security. Cite this article: Horbulin V.P., Mosov S.P. Water conflicts as an indicator of the aggravation of the global fresh water crisis. Visn. Nac. Akad. Nauk Ukr. 2023. (2): 3—11. https://doi.org/10.15407/visn2023.02.003

Водні конфлікти як індикатор загострення світової кризи прісної води

Institution

Ähnliche Einträge