Із зали засідань Президії НАН України (14 грудня 2022 р.)

На засіданні Президії НАН України 14 грудня 2022 року розглядалися такі питання: щодо повоєнного відродження України (доповідач — академік НАН України Е.М. Лібанова); практична філософія Григорія Сковороди і сучасність: до 300-річчя від дня народження (доповідач — член-кореспондент НАН України...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2023
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Видавничий дім "Академперіодика" НАН України 2023
Schriftenreihe:	Вісник НАН України
Schlagworte:	Офіційний розділ
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/192908
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Із зали засідань Президії НАН України (14 грудня 2022 р.) // Вісник Національної академії наук України. — 2023. — № 2. — С. 25-31. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-192908
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1929082023-07-20T20:52:32Z Із зали засідань Президії НАН України (14 грудня 2022 р.) Офіційний розділ На засіданні Президії НАН України 14 грудня 2022 року розглядалися такі питання: щодо повоєнного відродження України (доповідач — академік НАН України Е.М. Лібанова); практична філософія Григорія Сковороди і сучасність: до 300-річчя від дня народження (доповідач — член-кореспондент НАН України А.М. Єрмоленко); сучасний стан та перспективи розвитку кріобіології і кріомедицини (доповідач — доктор біологічних наук О.Ю. Петренко); про нагородження відзнаками НАН України та Почесними грамотами НАН України і Центрального комітету профспілки працівників НАН України (доповідач — академік НАН України В.Л. Богданов); кадрові та поточні питання. 2023 Article Із зали засідань Президії НАН України (14 грудня 2022 р.) // Вісник Національної академії наук України. — 2023. — № 2. — С. 25-31. — укр. 0372-6436 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/192908 uk Вісник НАН України Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Офіційний розділ Офіційний розділ
spellingShingle	Офіційний розділ Офіційний розділ Із зали засідань Президії НАН України (14 грудня 2022 р.) Вісник НАН України
description	На засіданні Президії НАН України 14 грудня 2022 року розглядалися такі питання: щодо повоєнного відродження України (доповідач — академік НАН України Е.М. Лібанова); практична філософія Григорія Сковороди і сучасність: до 300-річчя від дня народження (доповідач — член-кореспондент НАН України А.М. Єрмоленко); сучасний стан та перспективи розвитку кріобіології і кріомедицини (доповідач — доктор біологічних наук О.Ю. Петренко); про нагородження відзнаками НАН України та Почесними грамотами НАН України і Центрального комітету профспілки працівників НАН України (доповідач — академік НАН України В.Л. Богданов); кадрові та поточні питання.
format	Article
title	Із зали засідань Президії НАН України (14 грудня 2022 р.)
title_short	Із зали засідань Президії НАН України (14 грудня 2022 р.)
title_full	Із зали засідань Президії НАН України (14 грудня 2022 р.)
title_fullStr	Із зали засідань Президії НАН України (14 грудня 2022 р.)
title_full_unstemmed	Із зали засідань Президії НАН України (14 грудня 2022 р.)
title_sort	із зали засідань президії нан україни (14 грудня 2022 р.)
publisher	Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
publishDate	2023
topic_facet	Офіційний розділ
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/192908
citation_txt	Із зали засідань Президії НАН України (14 грудня 2022 р.) // Вісник Національної академії наук України. — 2023. — № 2. — С. 25-31. — укр.
series	Вісник НАН України
first_indexed	2025-07-16T18:44:02Z
last_indexed	2025-07-16T18:44:02Z
_version_	1837830191102033920
fulltext	ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2023, № 2 25 ІЗ ЗАЛИ ЗАСІДАНЬ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ 14 грудня 2022 року Засідання Президії НАН України 14 грудня 2022 р. відбуло- ся під головуванням президента НАН України академіка НАН України А.Г. Загороднього. Під час засідання відбулося підписання Меморандуму про партнерство та співпрацю між Національною академією наук України та Бюро економічної безпеки України (БЕБ). Метою підписання документа є консолідація зусиль задля підвищен- ня рівня інституційної спроможності БЕБ і НАН України та вирішення питань, що становлять спільний інтерес. Зокрема, взаємодія здійснюватиметься за такими напрямами, як прове- дення наукових експертиз; взаємне залучення представників НАН України і БЕБ для проведення заходів, що відповідають меті Меморандуму; залучення представників НАН України і БЕБ до експертного опрацювання проєктів законодавчих та інших нормативно-правових актів, проведення їх публічних обговорень за участю представників громадянського суспіль- ства; розроблення інформаційних, методичних, аналітичних та інших матеріалів, зміст яких може становити спільний інтерес, а також висвітлення їх у засобах масової інформації. Далі члени Президії НАН України заслухали доповідь ака- деміка-секретаря Відділення економіки НАН України академі- ка НАН України Елли Марленівни Лібанової про підготовлену Відділенням економіки НАН України візію повоєнного від род- ження України (стенограму див. на с. 55). В результаті агресії РФ Україна вже зазнала колосальних людських, матеріальних та екологічних втрат, які через продо- вження бойових дій та руйнування цивільної інфраструктури лише зростатимуть. Весь цивілізований світ сьогодні декларує свою готовність допомогти з відбудовою України, але нашій державі дуже важливо зараз визначитися з власним баченням свого майбутнього. Першою спробою сформувати узгоджений з країнами-партнерами план повоєнного відновлення України було представлення українським урядом Національного пла- • Щодо повоєнного відродження України (доповідач — академік НАН України Е.М. Лібанова) • Практична філософія Григорія Сковороди і сучасність: до 300-річчя від дня народження (доповідач — член-кореспондент НАН України А.М. Єрмоленко) • Сучасний стан та перспективи розвитку кріобіології і кріомедицини (доповідач — доктор біологічних наук О.Ю. Петренко) • Про нагородження відзнаками НАН України та Почесними грамотами НАН України і Центрального комітету профспілки працівників НАН України (доповідач — академік НАН України В.Л. Богданов) • Кадрові та поточні питання 26 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2023. (2) ОФІЦІЙНИЙ РОЗДІЛ ну відновлення на міжнародній конференції в Лугано (4—5 липня 2022 р.). Проте значна кількість суперечностей та розбіжностей, що виявилися під час його підготовки й обгово- рення, засвідчила необхідність посилення ко- ординації та векторної спрямованості загаль- ного бачення повоєнної реконструкції націо- нальної економіки, спираючись на оновлену модель українського суспільства. Візія повоєнного відродження України, під- готовлена Відділенням економіки НАН Укра- їни, передбачає формування модерного демо- кратичного суспільства зі стійкою до ризиків людиноцентричною економікою. Основою повоєнного відродження України має стати новий суспільний договір, націлений на мак- симально справедливий розподіл результатів економічного зростання, зниження нерівно- сті та бідності, досягнення східноєвропей- ських параметрів якості життя. Інституційні інструменти мінімізуватимуть персональне втручання чиновників у процеси управління економікою, раціональне розміщення інф- раструктурних об’єктів на території країни максимально убезпечуватиме населення і бізнес від ризиків, пов’язаних із близькістю до кордонів з агресивним сусідом, а високий рівень розвитку оборонного комплексу га- рантуватиме здатність дати відсіч агресору. Трансформація економічної структури ство- рить передумови для входження України у загальносвітові ланцюги з високою доданою вартістю, належної конкурентоспроможності товарів і балансу між забезпеченням внутріш- ніх потреб та міжнародною кооперацією. Ра- ціональна система користування природними ресурсами забезпечуватиме відновлення до- вкілля. Результатом позитивних економіч- них, екологічних і управлінських змін стане подолання катастрофічних демографічних наслідків збройної агресії. У повоєнний час для України важливо зна- йти своє місце на глобальному ринку та в гео- політиці, чітко визначити власні цілі й ціннос- ті. Війна дає змогу відмовитися від панівних раніше неформальних моделей взаємовідно- син з бізнесом, подолати корупцію, забезпечи- ти впевненість економічних суб’єктів у тому, що повернення до напівлегальних умов веден- ня бізнесу не буде. Застаріла структура еконо- міки отримала можливість швидкого і карди- нального оновлення, впровадження новітніх технологій та енергоефективного обладнання. Тому, згідно з представленою візією, ключо- вим завданням системи управління є визна- чення найбільш перспективних і конкуренто- спроможних сфер економіки та застосування всього доступного комплексу фінансово-еко- номічних та організаційних інструментів для їх підтримки. В обговоренні доповіді взяли участь за- ступник Міністра економіки України Тетяна Бережна, перший заступник Міністра соці- альної політики України Дарія Марчак, віце- президент НАН України член-кореспондент НАН України О.О. Рафальський, віцепрези- дент НАН України академік НАН України С.І. Пирожков, директор Інституту економіки та прогнозування НАН України академік НАН України В.М. Геєць, директор Інституту еконо- міко-правових досліджень імені В.К. Маму- това НАН України член-кореспондент НАН України В.А. Устименко. * * * Далі члени Президії НАН України заслу- хали доповідь директора Інституту філософії Виступ академіка НАН України Елли Марленівни Лі- банової ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2023, № 2 27 ОФІЦІЙНИЙ РОЗДІЛ імені Г.С. Сковороди НАН України члена-ко- респондента НАН України Анатолія Микола- йовича Єрмоленка, присвячену 300-річчю від дня народження Григорія Сковороди (доклад- ніше див. на с. 62). 3 грудня 2022 р. виповнилося 300 років від дня народження Григорія Савича Сковоро- ди — видатного українського мислителя, філо- софа, поета, перекладача і музиканта. Творча спадщина Г.С. Сковороди, до якої належать філософські трактати та діалоги, ві- рші, байки, листи, а також музичні твори та переклади, має непересічне філософське, пе- дагогічне, художнє й мистецьке значення, яке залишається актуальним і сьогодні. Особливо це стосується його філософії, яка вже стала важливим елементом провідних тенденцій су- часної практичної філософії у світі. Адже фі- лософія Григорія Сковороди — значуще явище української культури, важливий складник і чинник становлення та розвитку ідентичності українського народу. Сприйняття постаті Сковороди в україн- ській культурі змінюється на кожному етапі нашої історії. Народний і народницький об- раз Сковороди трансформується в офіційний портрет філософа, відповідний радянським ідеологічним підходам, а домінантний у сьо- годнішній масовій культурі образ філософа- неформала поширюється на противагу цьому офіційному портретові. Наукове дослідження творчої спадщини Сковороди починається з першого академічного видання його творів, здійсненого Дмитром Багалієм до сторіччя смерті філософа у 1894 р. у Харкові. Підходи до наукового дослідження філосо- фії Сковороди також змінюються з часом: від загальних порівнянь його вчення з вченнями інших філософів Нового часу історики філосо- фії дедалі більше переходять до вивчення його життя і творів у різних історичних контекстах. Водночас філософія Сковороди з предмета за- цікавлень самих лише істориків філософії по- ступово перетворюється на предмет рецепції сучасних філософів. Епіцентром дослідження й рецепції творчості Сковороди, збереження пам’яті про нього і актуалізації його філософії залишається Україна, проте упродовж остан- нього століття твори Сковороди, а також праці про нього виходять різними мовами, в окремих країнах навіть складаються цілі традиції дослі- дження його творчості. Упродовж усього існування НАН України її науковці посідали провідні позиції у збережен- ні й дослідженні філософської та літературної спадщини видатного українця. Обидва повні видання творів Г.С. Сковороди, 1961 та 1973 р., були підготовлені співробітниками Інституту філософії АН УРСР. Видатну роль у цьому ві- діграли В.І. Шинкарук, М.М. Сулима, І.В. Іва- ньо, М.В. Кашуба, О.В. Мишанич, І.А. Табач- ников та ін. Книга багаторічного директора Ін- ституту філософії імені Г.С. Сковороди НАН України академіка М.В. Поповича «Григорій Сковорода: філософія свободи» (2008) стала важливим етапом в осмисленні творчості мис- лителя та розбудові культурної ідентичнос- ті незалежної України. Опубліковано також видання «Григорій Сковорода» (І.Ф. Драч, М.В. Попович, С.Б. Кримський, 1984), «Ско- ворода. Самовладання» (Т.С. Лютий, 2022). Завдяки співпраці науковців НАН України (Інститут філософії імені Г.С. Сковороди, Ін- ститут літератури ім. Т.Г. Шевченка), Харків- ського національного педагогічного універси- тету ім. Г.С. Сковороди та Канадського інсти- туту українських студій (Едмонтон) у 2011 р. Виступ члена-кореспондента НАН України Анатолія Миколайовича Єрмоленка 28 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2023. (2) ОФІЦІЙНИЙ РОЗДІЛ було видано Повну академічну збірку творів Г.С. Сковороди за редакцією Л.В. Ушкалова. Філософія Сковороди має не лише істори- ко-філософське значення, вона відповідає про- відним тенденціям розвитку сучасної філо- софської думки, пов’язаним з «реабілітацією практичної філософії» та «комунікативним поворотом». Особливої значущості набуває його практична філософія інтерсуб’єктивності, сократичного діалогу та символічного світу. Сьогодні, в умовах стрімкого розвитку техно- логічної цивілізації, практична філософія Ско- вороди стає особливо актуальною, адже шлях самопізнання у Сковороди означає розрізнен- ня справжніх та позірних цінностей людського життя, відмову від усього зайвого і неважли- вого, гармонійні стосунки з іншими людьми і природою. Ювілеї Григорія Сковороди збігаються з особливими моментами української історії. Перший такий ювілей відзначали у 1922 р., після поразки Української революції. Це був один з перших кроків до українізації в УСРР, і саме йому ми завдячуємо першим в Україні пам’ятником Сковороді у Лохвиці. Наступний ювілей відзначали у 1972 р. масштабними за- ходами в радянському стилі, які відбувалися після не менш масштабної «зачистки» україн- ської патріотичної інтелігенції і початку най- темніших після сталінського періоду часів ру- сифікації й ідеологічного контролю. До цього ювілею підготували найповніше видання тво- рів Сковороди, яке вийшло у 1973 р., а також потужну програму монументального увічнен- ня постаті філософа, найвідомішим елементом якої є пам’ятник Григорію Сковороді, встанов- лений у 1975 р. на Подолі в Києві. Нарешті, цьогорічний ювілей, перший у незалежній Україні, збігся з найактивнішою фазою росій- сько-української війни, у якій українці відсто- юють свою свободу і право на самовизначення. До 300-річчя від дня народження Григорія Сковороди в установах Академії спільно із за- кладами вищої освіти відбуваються тематич- ні наукові заходи. Інститут філософії імені Г.С. Сковороди НАН України став ініціатором цілої низки з них — було проведено наукову конференцію «Філософія Григорія Сково- роди: історія і сучасність» (17—18 листопада 2022 р.), V Міжнародний Сковородинський колоквіум «Логос Сковороди: філософія, пое- тика, діалогіка» (22—23 жовтня 2022 р., Париж, Франція), Всеукраїнську науково-практичну конференцію «Сучасні рецепції світоглядно- ціннісних орієнтирів Григорія Сковороди» (2—4 грудня 2022 р., Полтава). Підготовлено тематичний випуск журналу «Філософська думка». Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України став співорганізатором Всеукраїн- ської онлайн-конференції «Постать і слово Григорія Сковороди в українській художній літературі» (20—21 жовтня 2022 р.), Міжна- родної наукової конференції «XХІ Сковороди- нівські читання» (6—7 жовтня 2022 р.), науко- вої конференції «Григорій Сковорода: концепт свободи» (16 листопада 2022 р.). 25 листопада 2022 р. у штаб-квартирі ЮНЕСКО в Парижі урочисто відкрилася виставка, присвячена життєвому і творчому шляху Г.С. Сковороди, на якій вперше було представлено громадськості науково-освітній інтернет-портал «Григорій Савович Сковоро- да», створений українськими науковцями за ініціативою Малої академії наук України. Сучасний етап розвитку сковородинознав- ства зумовлений не лише попередніми до- слідженнями, а й потребою суттєво уточнити окремі сторони життя і творчості Григорія Ско- вороди в сучасному контексті, зокрема містич- но-релігійний аспект його творчості, її зв’язок з античною культурою, її місце в різноголоссі європейської філософії того часу, що може іс- тотно увиразнити наші уявлення не лише про Г.С. Сковороду, а й про інтелектуальну історію України в європейському контексті. В обговоренні доповіді взяли участь заві- дувач кафедри філософії Харківського націо- нального педагогічного університету імені Г.С. Сковороди доктор філософських наук, професор М.Д. Култаєва, професор кафедри теоретичної і практичної філософії Київсько- го національного університету імені Тараса Шевченка доктор філософських наук, профе- ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2023, № 2 29 ОФІЦІЙНИЙ РОЗДІЛ сор М.І. Бойченко, директор Інституту історії України НАН України, академік-секретар Від- ділення історії, філософії та права НАН Украї- ни академік НАН України В.А. Смолій. * * * Далі члени Президії НАН України заслу- хали доповідь директора Інституту проблем кріобіології і кріомедицини НАН України док- тора біологічних наук Олександра Юрійовича Петренка про сучасний стан та перспективи розвитку кріобіології і кріомедицини (стено- граму див. на с. 75). У доповіді йшлося про те, що в Інститу- ті проблем кріобіології і кріомедицини НАН України проводяться сучасні комплексні до- слідження в галузі кріобіології і кріомедици- ни, які виконуються на високому рівні і є прі- оритетними як в Україні, так і поза її межами. До них належать роботи з одержання і кріо- консервування стовбурових клітин та створен- ня на їхній основі тканинно-інженерних кон- струкцій, вивчення механізмів кріоушкоджен- ня, природної стійкості біологічних об’єктів до дії холоду, розроблення новітніх технологій кріоконсервування біологічних об’єктів, ство- рення кріобанків для збереження генофонду людей, тварин і рослин. Інститут активно працює в галузі удоскона- лення технологій отримання багатоклітинних об’єктів на основі стовбурових клітин, таких як сфероїди, органоїди, тканинно-інженерні конструкції, та їх кріоконсервування із залу- ченням новітніх технологій; визначення те- рапевтичного потенціалу кріоконсервованих мезенхімальних стовбурових клітин та кон- диційованих ними середовищ; встановлення молекулярних механізмів дії помірно низьких (амбієнтних та близьконульових) температур, а також кріоконсервування з використанням повільного охолодження та вітрифікації біоло- гічних об’єктів різного рівня організації; ство- рення кріобанку репродуктивних клітин тва- рин і рослин, яким загрожує зникнення, з ме- тою збереження генофонду/біорізноманіття. Науковці Інституту вважають за необхідне створення в Україні Національного кріобанку репродуктивних клітин осіб небезпечних про- фесій (військових, працівників атомної енер- гетики, пожежників, поліцейських тощо). В обговоренні доповіді взяли участь завіду- вач кафедри лабораторної діагностики Націо- нального університету «Києво-Могилянська академія» доктор медичних наук Н.М. Білько, завідувач науково-практичного центру тка- нинної та клітинної терапії Інституту травма- тології та ортопедії НАМН України кандидат медичних наук Є.Л. Голюк, президент НАМН України академік НАН України і НАМН Укра- їни В.І. Цимбалюк, директор Інституту фізіо- логії ім. О.О. Богомольця НАН України акаде- мік НАН України М.С. Веселовський, голова Північно-Східного наукового центру НАН України і МОН України академік НАН Укра- їни В.П. Семиноженко. * * * Члени Президії НАН України розглянули також низку поточних питань: • затвердили оновлені склади Координаційної ради цільової науково-технічної програми оборонних до- сліджень НАН України на 2020—2024 роки та її бюро; • розглянули питання про удосконалення мережі і оновлення складу дорадчих органів при Президії НАН України; • погодили внесення до Верховної Ради України подання про відзначення Почесною грамотою Вер- ховної Ради України першого заступника головного вченого секретаря НАН України — начальника На- уково-організаційного відділу Президії НАН України кандидата філософських наук Кубальського Олега На- рцизовича; • обговорили пропозицію Комісії НАН України з питань комунікацій із суспільством і популяризації наукової діяльності і затвердили опис диплома лауре- ата Премії НАН України «За популяризацію науки» та визначили розмір грошової винагороди; • внесли зміни до складу комісії з припинення Ін- ституту прикладних проблем фізики і біофізики НАН України; • погодили скориговані плани підготовки та випус- ку видавничої продукції видавництвами НАН України у 2022 р. Призначено: • члена-кореспондента НАН України Баглю- ка Геннадія Анатолійовича виконувачем обов’язків 30 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2023. (2) ОФІЦІЙНИЙ РОЗДІЛ директора Інституту проблем матеріалознавства ім. І.М. Францевича НАН України. Затверджено: • кандидата технічних наук Синицю Катерину Ми- хайлівну на посаді заступника директора з наукової роботи Міжнародного науково-навчального центру інформаційних технологій та систем НАН та МОН України; • кандидата технічних наук Комара Миколу Ми- колайовича на посаді заступника директора з науко- во-організаційної роботи Міжнародного науково-на- вчального центру інформаційних технологій та систем НАН та МОН України; • кандидата технічних наук Родіонова Олександра Олександровича на посаді ученого секретаря Міжна- родного науково-навчального центру інформаційних технологій та систем НАН та МОН України; • кандидата технічних наук Зур’яна Олексія Воло- димировича на посаді заступника директора з науко- вої роботи Інституту відновлюваної енергетики НАН України; • кандидата хімічних наук Сидоренко Тетяну Ва- лентинівну на посаді вченого секретаря Відділення фізико-технічних проблем матеріалознавства НАН України. Погоджено призначення: • доктора фізико-математичних наук Сальнікова Миколи Миколайовича на посаду головного науко- вого співробітника Інституту космічних досліджень НАН України та ДКА України; • доктора технічних наук Герасимчука Олега Ми- колайовича на посаду завідувача відділу опору матері- алів і елементів конструкцій руйнуванню від втоми та імпульсних навантажень Інституту проблем міцності імені Г.С. Писаренка НАН України; • кандидата технічних наук Сидяченка Вячеслава Григоровича на посаду завідувача відділу високочас- тотних методів досліджень міцності і дефектності ма- теріалів Інституту проблем міцності імені Г.С. Писа- ренка НАН України; • кандидата геолого-мінералогічних наук Рябо- конь Тамари Савівни на посаду завідувача відділу палеонтології і стратиграфії кайнозойських відкладів Інституту геологічних наук НАН України; • доктора геологічних наук Азімова Олександра Тельмановича на посаду головного наукового співро- бітника Державної установи «Науковий центр аеро- космічних досліджень Землі Інституту геологічних наук НАН України»; • кандидата технічних наук Титаренко Ольги Ві- кторівни на посаду завідувача відділу аерокосмічних досліджень в геології та геоекології Державної устано- ви «Науковий центр аерокосмічних досліджень Землі Інституту геологічних наук НАН України»; • кандидата біологічних наук Гончарова Олексан- дра Юрійовича на посаду завідувача відділу океано- графії Державної установи «Науковий гідрофізичний центр НАН України»; • члена-кореспондента НАН України Кравченка Олега Вікторовича на посаду завідувача відділу не- традиційних енерготехнологій Інституту проблем ма- шинобудування ім. А.М. Підгорного НАН України; • доктора технічних наук Альохіної Світлани Ві- кторівни на посаду завідувача відділу оптимізації про- цесів і конструкцій турбомашин Інституту проблем машинобудування ім. А.М. Підгорного НАН України; • доктора технічних наук Сметанкіної Наталі Во- лодимирівни на посаду завідувача відділу вібраційних і термоміцнісних досліджень Інституту проблем ма- шинобудування ім. А.М. Підгорного НАН України; • доктора технічних наук Кузнєцова Бориса Іва- новича на посаду завідувача відділу технічних про- блем магнетизму Інституту проблем машинобудуван- ня ім. А.М. Підгорного НАН України. Відзнакою НАН України «За наукові досягнення» нагороджено: • завідувача відділу Інституту технічної теплофі- зики НАН України академіка НАН України Халатова Артема Артемовича за багаторічну плідну невтомну наукову і науково-педагогічну працю, значні здобутки в галузі високотемпературної теплофізики й тепло- енергетики та вагомий особистий внесок у розвиток новітніх енергетичних технологій. Відзнакою НАН України «За професійні здобут- ки» нагороджено: • академіка-секретаря Відділення механіки НАН України, голову Придніпровського наукового центру НАН України і МОН України, директора Інституту геотехнічної механіки ім. М.С. Полякова НАН Украї- ни академіка НАН України Булата Анатолія Федоро- вича за багаторічну плідну наукову і науково-організа- ційну працю, вагомі творчі здобутки в галузі механіки руйнування гірських порід та особистий внесок у роз- виток гірничодобувної галузі промисловості. Подякою НАН України відзначено: • директора Державного підприємства «Міжгалузе- вий учбово-атестаційний центр» Інституту електрозва- рювання ім. Є.О. Патона НАН України кандидата техніч- них наук Проценка Петра Прокоповича за багатолітню плідну працю вченого і педагога та вагомий особистий внесок в організацію і координацію робіт з професійної підготовки, перепідготовки, підвищення кваліфікації і сертифікації персоналу зварювального виробництва; ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2023, № 2 31 ОФІЦІЙНИЙ РОЗДІЛ • директора Інституту філософії імені Г.С. Сково- роди НАН України члена-кореспондента НАН Укра- їни Єрмоленка Анатолія Миколайовича за вагомий особистий внесок в організацію і проведення у штаб- квартирі ЮНЕСКО тематичної виставки з нагоди 300-річчя від дня народження Григорія Сковороди та активне сприяння увічненню пам’яті великого україн- ського філософа і визнанню історії українського наро- ду як невід’ємної складової всесвітньої історії людства; • співробітників Інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона НАН України — старшого науково- го співробітника кандидата технічних наук Бабаєва Олександра Васильовича; завідувача відділу канди- дата технічних наук Майданчука Тараса Борисовича; наукового співробітника кандидата технічних наук Порохонька Віталія Богдановича — за самовіддану плідну працю у період воєнного стану в державі, ак- тивну громадянську позицію та особисте сприяння волонтерському руху на підтримку Збройних Сил України, розв’язання соціальних проблем захисників України; • співробітників Національного центру «Мала ака- демія наук України» — провідного інженера Бєлан Тетяну Ігорівну; кандидата технічних наук Гончара Андрія Володимировича; президента МАН академі- ка НАН України Довгого Станіслава Олексійовича; старшого наукового співробітника Кудляка Віктора Михайловича; директора МАН кандидата філософ- ських наук Лісового Оксена Васильовича; провідного дизайнера Мацюту Ксенію Юріївну; провідного фа- хівця Миненка Олександра Валентиновича; провід- ного фахівця Олешко Ольгу Семенівну; провідного фахівця Олійник Раїсу Олександрівну; провідного програміста Пархоменка Олексія Олександровича; заступника директора з інформаційно-видавничої роботи Пономаренко Оксану Петрівну; методиста ІІ категорії Савиченко Оксану Леонідівну; провідного дизайнера Чекановську Ольгу Андріївну; заступника завідувача відділу Шестакову Діану Сергіївну — за вагомий особистий внесок в організацію і проведен- ня у штаб-квартирі ЮНЕСКО тематичної виставки з нагоди 300-річчя від дня народження Григорія Сково- роди та активне сприяння увічненню пам’яті великого українського філософа і визнанню історії українсько- го народу як невід’ємної складової всесвітньої історії людства; • співробітників Інституту телекомунікацій і гло- бального інформаційного простору НАН України — інженера І категорії Древаля Олександра Васильо- вича; заступника директора з науково-інноваційної діяльності доктора технічних наук Копійку Олега Валентиновича; провідного інженера Красноухову Ольгу Павлівну; директора Інституту члена-корес- пондента НАН України Трофимчука Олександра Ми- колайовича — за вагомий особистий внесок в організа- цію і проведення у штаб-квартирі ЮНЕСКО тематич- ної виставки з нагоди 300-річчя від дня народження Григорія Сковороди та активне сприяння увічненню пам’яті великого українського філософа і визнанню історії українського народу як невід’ємної складової всесвітньої історії людства. За матеріалами засідання підготувала О.О. Мележик

Із зали засідань Президії НАН України (14 грудня 2022 р.)

Institution

Ähnliche Einträge