Депортаційні акції 1940-х років у національній пам’яті українців: стан та перспективи дослідження (за матеріалами наукового повідомлення на засіданні Президії НАН України 28 грудня 2022 р.)

Депортаційні акції 1940-х років у національній пам’яті українців: стан та перспективи дослідження (за матеріалами наукового повідомлення на засіданні Президії НАН України 28 грудня 2022 р.)

Простежено процес творення спогадів про міжнаціональний польсько-український конфлікт, депортацію та подальшу адаптацію переселених осіб. Відтворено та проаналізовано збірний образ депортацій з українсько-польського прикордоння у 1944—1951 рр. в уявленнях переселенців та їхніх нащадків. Досліджено...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2023
Автор: Артимишин, Ю.З.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Видавничий дім "Академперіодика" НАН України 2023
Назва видання:Вісник НАН України
Теми:
Молоді вчені
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/192917
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Депортаційні акції 1940-х років у національній пам’яті українців: стан та перспективи дослідження (за матеріалами наукового повідомлення на засіданні Президії НАН України 28 грудня 2022 р.) / Ю.З. Артимишин // Вісник Національної академії наук України. — 2023. — № 2. — С. 91-99. — Бібліогр.: 28 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-192917
record_format dspace
spelling irk-123456789-1929172023-07-20T20:53:37Z Депортаційні акції 1940-х років у національній пам’яті українців: стан та перспективи дослідження (за матеріалами наукового повідомлення на засіданні Президії НАН України 28 грудня 2022 р.) Артимишин, Ю.З. Молоді вчені Простежено процес творення спогадів про міжнаціональний польсько-український конфлікт, депортацію та подальшу адаптацію переселених осіб. Відтворено та проаналізовано збірний образ депортацій з українсько-польського прикордоння у 1944—1951 рр. в уявленнях переселенців та їхніх нащадків. Досліджено співвідношення між різними рівнями ідентичності, зокрема регіональною та національною. Розглянуто концепт малої батьківщини крізь призму колективної пам’яті. The process of creation of memories about inter-ethnic Polish-Ukrainian conflict as well as about deportation and further adaptation is observed at three levels (personal and family level; level of deportees’ communities; level of regions where displaced persons live). Collective image of deportations from the Ukrainian-Polish borderland in 1944—1951 as well as of traumatic events, that preceded this process, in the views of displaced persons and their descendants is recreated, and the inclusion of their experience in the historical memory of Ukraine is studied. The oral and written memories of the deportees are analyzed in this work. It is established that in their collective memory, the war, as a rule, began with the aggravation of the Polish-Ukrainian conflict in the Kholmshchyna and Nadsyannia and with position changes at the front and redeployment of troops in the Lemkivshchyna. All these events took place in 1943—1944. Only deportees, who were displaced in 1951, are an exception, for them, in contrast to other resettled persons, the central story in the narratives is the deportation action. Two ways of representing the experience of inter-ethnic conflict are singled out. The first is almost non-emotional list of the injustices and misfortunes that the community has experienced. To another belong narratives, which are in many cases fragmentary and full of dramatic emotions. These two ways may be indicative of psychological trauma and reluctance to remember it, or of the post-memory. It is emphasized that many memories are the post-memory of persons, who were deported in childhood, or were born in the families of displaced persons after deportation. The representation of the deportations of 1944—1951 in the media space of Ukraine and Poland in 1990—2017 is investigated. Resettlement actions are mainly the part of the regional historical memory. The memory of them is especially strong in places of compact settlement, or in family environments of resettled persons. Increased media interest in deportations appears on the eve of the anniversaries and is especially intense before round number dates, as, for example, in the case of the 70th anniversary of Operation “Vistula”. The relationship between different levels of identity, in particular regional (local) and national, is investigated. The concept of small homeland is considered through the prism of collective memory. Certain universality of the process of sacralization and idealization of the small homeland is confirmed. It is noted that similar processes occurred with the memory in Polish society about the so-called “Kresy” (eastern borderlands, eastern regions of the Second Polish Republic during the interwar period) or about the areas, which were lost by Germany after the war. The memory of the place of birth, of childhood, of youth became the space wherein the home was introduced, after what it became the sacrum that was the basis for constructing identity. It is established that the descendants of the deportees, as the materials of the conducted surveys have shown, heard the stories of their relatives about the territory of Zakerzon and deportation. However, the origin of the parents or family experience did not affect most of the children and grandchildren of the deportees. Only for a part of the descendants, who grew up with traumatic stories, these lands became the so-called post-memory, built on the emotional experience of someone else’s experience. This memory has become important not because of the feeling of belonging to these territories, but because of the connection with relatives who came from Zakerzon. 2023 Article Депортаційні акції 1940-х років у національній пам’яті українців: стан та перспективи дослідження (за матеріалами наукового повідомлення на засіданні Президії НАН України 28 грудня 2022 р.) / Ю.З. Артимишин // Вісник Національної академії наук України. — 2023. — № 2. — С. 91-99. — Бібліогр.: 28 назв. — укр. 0372-6436 DOI: doi.org/10.15407/visn2023.02.091 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/192917 uk Вісник НАН України Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Молоді вчені
Молоді вчені
spellingShingle Молоді вчені
Молоді вчені
Артимишин, Ю.З.
Депортаційні акції 1940-х років у національній пам’яті українців: стан та перспективи дослідження (за матеріалами наукового повідомлення на засіданні Президії НАН України 28 грудня 2022 р.)
Вісник НАН України
description Простежено процес творення спогадів про міжнаціональний польсько-український конфлікт, депортацію та подальшу адаптацію переселених осіб. Відтворено та проаналізовано збірний образ депортацій з українсько-польського прикордоння у 1944—1951 рр. в уявленнях переселенців та їхніх нащадків. Досліджено співвідношення між різними рівнями ідентичності, зокрема регіональною та національною. Розглянуто концепт малої батьківщини крізь призму колективної пам’яті.
format Article
author Артимишин, Ю.З.
author_facet Артимишин, Ю.З.
author_sort Артимишин, Ю.З.
title Депортаційні акції 1940-х років у національній пам’яті українців: стан та перспективи дослідження (за матеріалами наукового повідомлення на засіданні Президії НАН України 28 грудня 2022 р.)
title_short Депортаційні акції 1940-х років у національній пам’яті українців: стан та перспективи дослідження (за матеріалами наукового повідомлення на засіданні Президії НАН України 28 грудня 2022 р.)
title_full Депортаційні акції 1940-х років у національній пам’яті українців: стан та перспективи дослідження (за матеріалами наукового повідомлення на засіданні Президії НАН України 28 грудня 2022 р.)
title_fullStr Депортаційні акції 1940-х років у національній пам’яті українців: стан та перспективи дослідження (за матеріалами наукового повідомлення на засіданні Президії НАН України 28 грудня 2022 р.)
title_full_unstemmed Депортаційні акції 1940-х років у національній пам’яті українців: стан та перспективи дослідження (за матеріалами наукового повідомлення на засіданні Президії НАН України 28 грудня 2022 р.)
title_sort депортаційні акції 1940-х років у національній пам’яті українців: стан та перспективи дослідження (за матеріалами наукового повідомлення на засіданні президії нан україни 28 грудня 2022 р.)
publisher Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
publishDate 2023
topic_facet Молоді вчені
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/192917
citation_txt Депортаційні акції 1940-х років у національній пам’яті українців: стан та перспективи дослідження (за матеріалами наукового повідомлення на засіданні Президії НАН України 28 грудня 2022 р.) / Ю.З. Артимишин // Вісник Національної академії наук України. — 2023. — № 2. — С. 91-99. — Бібліогр.: 28 назв. — укр.
series Вісник НАН України
work_keys_str_mv AT artimišinûz deportacíjníakcíí1940hrokívunacíonalʹníjpamâtíukraíncívstantaperspektividoslídžennâzamateríalaminaukovogopovídomlennânazasídanníprezidíínanukraíni28grudnâ2022r
first_indexed 2025-07-16T18:45:32Z
last_indexed 2025-07-16T18:45:32Z
_version_ 1837830286277083136
fulltext ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2023, № 2 91 ДЕПОРТАЦІЙНІ АКЦІЇ 1940-х РОКІВ У НАЦІОНАЛЬНІЙ ПАМ’ЯТІ УКРАЇНЦІВ: СТАН ТА ПЕРСПЕКТИВИ ДОСЛІДЖЕННЯ За матеріалами наукового повідомлення на засіданні Президії НАН України 28 грудня 2022 року Простежено процес творення спогадів про міжнаціональний польсько- український конфлікт, депортацію та подальшу адаптацію переселених осіб. Відтворено та проаналізовано збірний образ депортацій з українсько- польського прикордоння у 1944—1951 рр. в уявленнях переселенців та їхніх нащадків. Досліджено співвідношення між різними рівнями ідентичності, зокрема регіональною та національною. Розглянуто концепт малої бать- ківщини крізь призму колективної пам’яті. Ключові слова: польсько-український конфлікт, депортація українців, іс- торична пам’ять, колективна пам’ять. Друга світова війна, депортації народів призвели до великих людських втрат та незворотних етнополітичних змін у Цен- трально-Східній Європі. Модель дослідження цього періоду виключно з точки зору політичної історії не є життєздатною, спрощує уявлення про минуле. Антропологічний поворот, який відбувся у західній історіографії ще у 70-х — 80-х роках ХХ ст., з його особливою увагою до травматичного досвіду та форми його вираження в усній історії та історичній пам’яті стає помітним і в українській історіографії. Акцент на цій мето- дології дає змогу простежити схему усвідомлення, репрезента- ції історичних подій спільнотами пам’яті, зокрема депортова- ними з Польщі українцями, включення їхніх візій до історич- ного гранд-наративу. Наявність болісних спогадів з часів війни та примусового переселення уможливлює вивчення концептів травми, культурної травми, постпригадування. Водночас є потреба дослідити процес включення візій історії до гранд- наративу держави. Вивчення депортаційних процесів 1940-х років в історичній пам’яті українців проведено на трьох рівнях: особистісному та АРТИМИШИН Юлія Зеновіївна — кандидат історичних наук, молодший науковий співробітник Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України doi: https://doi.org/10.15407/visn2023.02.091 92 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2023. (2) МОЛОДІ ВЧЕНІ родинному рівні; рівні спільнот депортованих; рівні регіонів, де проживають переселені осо- би, та в загальноукраїнському зрізі. В українській історіографії проблему депор- тації українців з Польщі здебільшого вивчали під кутом зору політичної історії (політико- правові підстави депортаційних акцій у фокусі питання польсько-радянського кордону в ди- пломатичних відносинах СРСР та союзників тощо) [1—3]. Чимало праць стосуються також перебігу депортацій із польсько-українського прикордоння [4, 5], їх регіональної специфіки, кількісних і територіальних вимірів розселен- ня та подальшої матеріальної адаптації [6—8]. У руслі соціальної історії та соціально-ан- тропологічних студій це питання досліджу- вали такі українські вчені, як Г. Виноградська [9], Г. Боднар [10], зосередивши у своїх розвід- ках увагу на питанні малої вітчизни та її скла- дових, процесі творення пам’яті про малу ві- тчизну. Л. Халюк [11] вивчала символічний та просторовий вимір цього концепту в контексті жанрових особливостей наративів депорто- ваних українців. Разом з тим, значно менше публікацій присвячено питанню сприйняття процесу депортації, подальшій адаптації пере- селенців на новому місці, вивченню специфіки пам’яті про Другу світову війну, міжнаціональ- ний конфлікт, примусовий переїзд, малу бать- ківщину тощо. Вибірковість сюжетів, притаманна колек- тивній пам’яті, тривалий часовий проміжок, який на момент записування спогадів відділяв депортованих українців від зазначених подій, спрощували оповіді, залишаючи в них при цьо- му багато емоцій, особливо виразно негатив- них переживань. Ці та інші фактори, так само, як і вік та психоемоційні особливості конкрет- ної людини, вплинули на образи, які відтво- рювалися в спогадах. Друга світова війна для переселенців — це зазвичай загострення поль- сько-українських відносин, конфлікт на Холм- щині та Надсянні, а у лемків — позиційні змі- ни на фронті. Хронологічно це 1943—1944 рр., і лише в депортованих у 1951 р. центральним сюжетом є розповіді про депортацію [12]. Болісні розповіді як відображення досвіду травми-втрати стають матрицею, або рамкою, яка впорядковує, творить логічний зв’язок між різними фактами біографії. З огляду на тезу, висловлену Стівеном Портером та Анджелою Р. Бірт [13, с. 111], про те, що такі неприєм- ні, тяжкі спогади не лише більш емоційні, а й детальніше закарбовуються в пам’яті, можна констатувати наявність певного зв’язку між репрезентацією і тим, які емоції супроводжу- вали ті чи інші події. Травматичних спога- дів неможливо позбутися, тому вони частіше з’являються в пам’яті [13, с. 111—112], ніж по- зитивні моменти. Під час роботи з его-документами було ви- ділено два способи репрезентації досвіду між- національного конфлікту: 1) майже беземоцій- ний перелік кривд, бід, яких зазнала громада; 2) переповнені драматичними емоціями опо- віді. Обидва вони свідчать про психологічну Уривок із газети «Радянське слово» від 22 травня 1951 р. про обмін «прикордонними ділянками» між СРСР і Польською Республікою ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2023, № 2 93 МОЛОДІ ВЧЕНІ травму і небажання пригадувати ті події або ж звертатися до постпам’яті (вторинного прига- дування). Більшість осіб, які давали інтерв’ю, а також значна частина тих, хто залишив спогади, під час війни та переселення були дітьми або під- літками. Дитячі спогади про такі події — це багатоголосся різних людей: дитини, яка емо- ційно розповідає про своє тяжке минуле, до- рослого, який рефлексує про свій досвід із су- часної перспективи [14, с. 296]. Крім того, діти вразливіші, ніж дорослі, тому їхні спогади про війну та переселення сповнені сильними по- чуттями страху, тривоги, непевності. Руйну- ється базове відчуття безпеки, яке забезпечу- ють батьки. Це почуття захищеності та безпеки відіграє важливу роль у розвитку особистості дитини, тому будь-які зсуви та зміни, що при- несла війна, як-от зустріч з насильством у ди- тячому віці, серйозно вражають дитину, зали- шаючи слід на все життя [14, с. 296—297]. Респонденти часто без особливих емоцій перелічують кривди, яких зазнала їхня грома- да, — такі оповіді вказують на пасивне прига- дування. Вони підсвідомо вдаються до такого способу розповіді, щоб узгодити особисті бо- лісні спогади з колективною пам’яттю про ці події, оскільки час зазвичай стирає деталі, спо- творює достовірність, залишаючи лише емо- ційний каркас. Водночас образ міжнаціонального конфлік- ту, війни та переселення не лише сформовано під впливом психологічної травми, а й побу- довано за схемою, притаманною історичному гранд-наративу України — суттєве акценту- вання на віктимологічному досвіді соціаль- ної чи національної групи [15]. Отже, оповіді переселенців про війну та депортацію є також відображенням сконструйованої культурної травми. Побудова депортованими такого обра- зу подій — це багаторівневий процес, на який впливають такі фактори, як вік, психологічно- емоційні особливості людини, її соціальний статус, оточення, а також історична культура регіону (за визначенням польського соціолога Анджея Шпоцінського, який використовує цей термін для категоризації історичного минуло- го, образ якого творять як науковці, так і пере- січні громадяни з їх колективною пам’яттю та поточними уявленнями про це минуле) [16]. Подібним чином, акцентуючи лише на втратах своєї соціальної групи, переповідають тяжкі спогади про міжнаціональний конфлікт та ві- йну і депортовані поляки [17]. Депортація, порівняно з попередніми обста- винами життя під час Другої світової війни, є менш деструктивним процесом, тому він часті- ше представлений стандартизованими та уні- фікованими фразами на кшталт: «3 липня село окружили польські військові і дали термін на вечір слідуючого дня, щоб ні одного українця не було в селі. Всьо, що могли, на віз поскла- Процес депортації українців з Польщі до УРСР, с. Майдан, Любачівський повіт. Світлину надала Анна Беднарчук для Радіо Свобода Депортація в УРСР українців з с. Новосільці, Сяноць- кий повіт, березень 1946 р. 94 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2023. (2) МОЛОДІ ВЧЕНІ Пам’ятник депортованим українцям у Тернополі (скульпто- ри — Андрій і Володимир Су- хорські, Воло- димир Стасюк) дали, остальне — пораздавали…» [18]. Або ж: «Війна була, біда була. Нас переселили нас ту, ні їсти, ні пити, ні сі ні вбрати» [19]. У випадку жертв польсько-українського конфлікту, терору бандформувань депортація ставала можливістю вижити, зберегти життя сім’ї, а тому оповідь про переїзд дуже важлива. Стресова ситуація і тривалий переїзд у товар- них вагонах вплинули на сприйняття пересе- ленцями часу і простору. Вони чутливіше ре- агували на нові незвичні краєвиди чи невідомі їм речі. Одразу після приїзду виникали труд- нощі з пошуком прихистку, облаштуванням, ремонтом житла, працею по господарству, про що частіше згадують жінки, вдаючись до де- тальних розповідей не лише про відмінності в агрокультурі, а й про проблеми з водою, опа- ленням, кухонним приладдям [20, с. 288—291]. Неохоче пригадували депортовані про неза- конні практики, які допомагали їм вижити в складній ситуації, наприклад про отримання документів, зокрема паспортів, через неофі- ційні домовленості або хабар, на що впливало те, у якій саме місцевості опинилася сім’я. У результаті проведених у 2013—2018 рр. анкетувань серед нащадків переселенців, які проживали у Львові, Тернопільській та Львів- ській областях (загалом 51 особа), а також двох анкетувань, проведених навесні 2015 р. у Львівському національному університеті іме- ні Івана Франка та у грудні 2016 р. — лютому 2017 р. в Інтернеті на базі гугл-форми, було визначено особливості збереження пам’яті на- щадків, окреслено образ депортації в історич- ній пам’яті молоді західної України. Згідно з матеріалами анкетування, діти та внуки депортованих здебільшого лише чули розповіді про Закерзоння, депортацію. Проте більшість із них стверджували, що походжен- ня їхніх батьків не вплинуло на їхнє життя. Лише третина з них зауважили, що родинне походження по-різному позначилося на них. Для частини нащадків, які виростали з травма- тичними розповідями, ці терени стали так зва- ною постпам’яттю, побудованою на емоційно- му переживанні чужого досвіду [21, с. 43], тоб- то це пам’ятання стало важливим через зв’язок з рідними, які походили із Закерзоння. Подібні тенденції пам’ятання можна простежити у тре- тього покоління нащадків депортованих в акції «Вісла»: зв’язок чи асоціації з акцією «Вісла» є певною мірою відстороненими, менш емоцій- ними. Анкетування студентської молоді навес- ні 2015 р. продемонструвало, що особи, в яких немає родичів із Закерзоння, мають розмите уяв лення про депортацію українців до УРСР в 1944—1947 рр., а майже чверть респондентів сплутали ці події з операцією «Вісла». Депортації українців 1944—1951 рр. є части- ною регіональної історичної пам’яті, особливо в місцях компактного проживання переселен- Меморіал українцям, депортованим з території Закер- зоння у 1944—1945 рр., у Львові ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2023, № 2 95 МОЛОДІ ВЧЕНІ Реконструкція холмського строю. Фото Анни Джун- ківської, Олени Ляхович Реконструкція бойківського строю на фоні традицій- ної хати. Фото Дмитра Бартоша ців чи в їхніх родинах і/або громадських това- риствах. У медіапросторі підвищений інтерес до депортацій спостерігається з наближенням річниць та круглих дат. Так, напередодні 70-х роковин акції «Вісла» депортації стали акту- альною темою для ЗМІ1. Ця подія набула ре- зонансу в контексті анексії РФ Криму, з по- явою внутрішньо переміщених осіб. Водночас назагал у суспільстві побутує хибне ототож- нення депортацій 1944—1946 рр. з операцією «Вісла»2. У 2018 р. важливим кроком держави щодо комеморації цих подій стала постанова Верхо- вної Ради України про відзначення щороку в другу неділю вересня «Дня пам’яті українців — жертв примусового виселення з Лемківщини, Надсяння, Холмщини, Південного Підляшшя, Любачівщини, Західної Бойківщини у 1944— 1951 роках»3. У 2019 р. за сприяння Україн- ського інституту національної пам’яті, низки наукових інституцій та дослідників було під- готовлено виставку «Вигнання. До 75-х роко- вин початку депортації українців», яку експо- нували по Україні4. Нинішня широкомасштабна агресія РФ проти України знову актуалізувала питання 1 Гаврилюк Ю. Акція «Вісла» — останній акт україн- сько-польської трагедії. Історична правда. 17 січня 2023; 70 років від початку операції «Вісла»: українців перевозили у брудних вагонах разом із худобою. Вго- лос. 28 квітня 2017; Литвин М., Хахула Л. Уроки опе- рації «Вісла». 70 років тому польська комуністична влада розпочала депортацію українців на «повернені землі». Дзеркало тижня. 27 квiтня 2017; Грабов- ський С. До 70-х роковин операції «Вісла». Чи була в минулому Польща надійним союзником України й українців? День. 26 квітня 2017; Козловський Б. Без права називатись українцем. Високий замок. 29 берез- ня 2017. 2 Кабачій Р. Проблема переселення українців з Польщі до УРСР в 1944—1946 та 1951 роках у сучасній пу- бліцистиці. Lemky.com. http://lemky.com/index.php? newsid=72 3 Друга неділя вересня — День пам’яті примусового виселення українців у 1944—1951 роках. Український інститут національної пам’яті. https://bit.ly/3w9YAII 4 Виставка «Вигнання. До 75-х роковин початку де- портації українців». Український інститут національ- ної пам’яті. https://bit.ly/3kr7qPW примусових виселень, усвідомлення кордонів, їх ментальних та просторових вимірів. Території Холмщини, Надсяння та Лем- ківщини, які фактично були найзахіднішими регіонами проживання українців у межах ет- нографічних теренів, становлять особливий інтерес з точки зору їх розташування та по- єднання кількох культур. Відтак, потребують дослідження механізми побудови множинної ідентичності, її локального виміру. Витворений у пам’яті простір (через образ втраченого депортованими дому як «символіч- ного архетипу щасливого та безпечного місця» [22, с. 161], зв’язок із землею [23], громадою) слугував основною опорою для сприйняття себе у світі [24, с. 36] та побудови територіаль- 96 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2023. (2) МОЛОДІ ВЧЕНІ ної ідентичності. Ідентифікація з цими втраче- ними теренами, їх громадою має просторовий вимір, який можна окреслити як територіальну ідентичність [25]. В ієрархії цінностей цей рі- вень ідентичності має високу символічну вагу, однак ступінь ототожнення особи залежав від життєвих обставин і був змінною категорією. Відразу після переселення, вирішуючи про- блему облаштування на новому місці, людина здебільшого не мислила такими складними категоріями, як національна чи територіальна ідентичність. Депортовані поступово пристосувалися не лише до нових матеріально-побутових умов, а й до оточення. Цей процес був повільним і дуже індивідуальним, тому старшому поколін- ню депортованих не завжди вдавалося вибуду- вати нові схеми культурної, соціально-просто- рової ідентифікації [26, c. 107—110]. Питання регіонального виміру ідентичності особливо актуалізувалося на хвилі національного підне- сення 1990-х років, у процесі об’єднання, тво- рення товариств депортованих українців. Депортовані особи, як демонструють мате- ріали інтерв’ю та спогади, виразно артикулю- ють свою українськість, а місце, яке належить малій батьківщині в системі ідентичностей, репрезентація цього зв’язку залежать від тере- ну, звідки походить людина, його культурних відмінностей від місцевого українського про- стору (на думку польського соціолога Анджея Садовського, таким ключовим чинником для усвідомлення власної народно-культурної са- мобутності спільнот прикордоння є релігія [27, с. 42]), активності в товариствах депортованих. Загалом сильніше вираженою через сукупність культурних відмінностей гірського регіону є лемківська ідентичність [28, с. 45], яка також присутня в масовій культурі, натомість бой- ківська належність менш популярна, можливо, через наявність цієї регіональної групи в Гали- чині, холмська традиційна культура має багато схожих рис з волинськими взірцями культури. Ці регіональні ідентичності не перебувають у відкритому конфлікті з вибором українства, однак у випадку лемківської ідентичності че- рез маніпулятивність ідеї русинства вона міс- тить у собі чималий конфліктний потенціал. Ідею окремішності карпатських русинів (лем- ків) популяризують у Словаччині, Польщі. В Україні розвиток проєкту самостійної, окремої русинської нації у Закарпатті здійснювався за фінансової підтримки РФ. Важливим є вивчення механізмів присто- сування до життя після травматичних подій (воєнного конфлікту, втрати дому) з ураху- ванням напрацювань зарубіжних дослідників, наприклад тих, що стосуються балканських воєн. Дослідження процесу формування куль- турної травми у суспільстві, вторинної трав- матизації стає вагомим з огляду на сучасну російсько-українську війну. Актуальним є та- кож розгляд досвіду адаптації депортованих німців із Центрально-Східної Європи у пово- єнній Німеччині. Напрацювання з окреслених вище питань, таких як формування образу втраченого дому, малої батьківщини, проблема регіональної іден- тичності та її маніпулятивність, травматизація суспільства, що пережило війну, трансмісія спо- гадів, побудова фантомних сюжетів та виник- нення культурної травми, є актуальними сьо- годні для України з огляду на повномасштабну війну та її вплив на українське суспільство. ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2023, № 2 97 МОЛОДІ ВЧЕНІ REFERENCES [СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ] 1. Kozlovskyi I. Vstanovlennia ukrainsko-polskoho kordonu. 1941—1951 roky (Establishment of the Ukrainian-Polish bor- der 1941—1951). Lviv: Kamenyar, 1998. [Козловський І. Встановлення українсько-польського кордону. 1941—1951 рр. Львів: Каменяр, 1998.] 2. Makarchuk V. Mizhnarodno-pravove vyznannia derzhavnoho kordonu mizh Ukrainoiu ta Polshcheiu (1939—1945) (In- ternational legal recognition of the state border between Ukraine and Poland (1939—1945)). Kyiv: Atika, 2004. [Макарчук В. Міжнародно-правове визнання державного кордону між Україною та Польщею (1939—1945). Київ: Атіка, 2004.] 3. Tsependa I. Ukrainsko-polski vidnosyny 40—50-kh rokiv ХХ stolittia: etnopolitychnyi analiz (Ukrainian-Polish relations in the 1940s and 1950s: an ethnopolitical analysis). Kyiv, 2009. [Цепенда І. Українсько-польські відносини 40—50-х років ХХ століття: етнополітичний аналіз. Київ, 2009.] 4. Makar Y., Hornyi M., Makar V., Saliuk A. Vid deportatsii do deportatsii. Suspilno-politychne zhyttia kholmsko- pidliaskykh ukraintsiv (1915—1947) (From deportation to deportation. Social and political life of the Ukrainians of Kholmshchyna and Pidliasia (1915—1947). Research. Memories. Documents). Chernivtsi: Bukrek, 2011. Vol. 1. [Макар Ю., Горний М., Макар В., Салюк А. Від депортації до депортації. Суспільно-політичне життя холмсько- підляських українців (1915—1947). Дослідження. Спогади. Документи. Чернівці: Букрек, 2011. Т. 1.] 5. Savchuk O. Svoi sered svoikh. Deportatsiia ukraintsiv iz Kholmshchyny y Pidliashshia u 1944—1947 (At home Among Their Own. Deportation of Ukrainians from Kholmshchyna and Pidliashia in 1944—1947). Lutsk, 2012. [Савчук О. Свої серед своїх. Депортація українців із Холмщини й Підляшшя у 1944—1947 рр. Луцьк, 2012.] 6. Baikenych D. The number and places of resettlement of Ukrainians deported from Poland in the eastern regions of the Ukrainian SSR (second half of 1940s). Ethnology Notebooks. 2013. (2): 231—237. [Байкєніч Д. Кількість та місця розселення депортованих українців Польщі в східних областях УРСР (др. пол. 1940-х рр.). Народознавчі зошити. 2013. № 2. С. 231—237.] 7. Gubanov O. Resettlement of the Ukrainian population deported from Poland to the Kherson region in 1944—1945. Gilea: Scientific Bulletin. 2010. (31): 118—125. [Губанов О. Розселення українського населення, депортованого з Польщі в Херсонську область в 1944— 1945 рр. Гілея: науковий вісник. 2010. Вип. 31. С. 118—125.] 8. Gubanov O. The problem of providing housing for the Ukrainian population deported from Poland to southern Ukraine in 1944—1945. Gilea: Scientific Bulletin. 2010. (36): 87—95. [Губанов О. Проблема забезпечення житлом українського населення, депортованого з Польщі в південну Україну в 1944—1945 роках. Гілея: науковий вісник. 2010. Вип. 36. С. 87—95.] 9. Vynohradska H. Markers of the “small homeland” in the memories of 1944—1947 immigrants from Nadsiannia and Kholmshchyna. Scientific notes of the National University of Ostroh Academy. Cultural Studies Series. 2011. (7): 407— 413. [Виноградська Г. Маркери «малої батьківщини» в спогадах переселенців 1944—1947 рр. з Надсяння та Холм- щини. Наукові записки Національного університету «Острозька академія». Сер. Культурологія. 2011. № 7. С. 407—413.] 10. Bodnar H. “It was good there and it’s not bad to live here”: peculiarities of the historical memory of Ukrainians re- settled from Poland. Ukraine–Poland: Historical Heritage and Public Consciousness. 2007. (2): 20—36. [Боднар Г. «Там було добре й тут є непогано жити»: особливості історичної пам’яті українців переселених із Польщі. Україна–Польща: історична спадщина й суспільна свідомість. 2007. № 2. С. 20—36.] 11. Khaliuk L. Usni narodni opovidannia ukraintsiv-pereselentsiv iz Lemkivshchyny, Kholmshchyny, Pidliashshia ta Nadsi- annia: zhanrovo-tematychna spetsyfika, khudozhni osoblyvosti (Oral folk tales of resettled Ukrainians from Lemkivsh- chyna, Kholmshchyna, Pidliashia and Nadsiannia: genre and thematic specificity, artistic features). Kyiv, 2013. [Халюк Л. Усні народні оповідання українців-переселенців із Лемківщини, Холмщини, Підляшшя та Надсяння: жанрово-тематична специфіка, художні особливості. Київ, 2013.] 12. Artymyshyn Y. “From survival to adaptation”: peculiarities of adaptation of Ukrainians deported from Poland to Western Ukraine. In: Pater I. (ed.) International relations in Ukraine in the XX and at the beginning of the XXI century. Western lands. Lviv, 2020. P. 478—480. [Артимишин Ю. «Від виживання до пристосування»: особливості адаптації українців, депортованих із Польщі до Західної України. В кн.: Міжнаціональні відносини в Україні у ХХ — на початку ХХІ ст. Західні землі. Відп. ред. І. Патер. Львів: Ін-т українознавства ім. І. Крип’якевича, 2020. С. 478—480.] 98 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2023. (2) МОЛОДІ ВЧЕНІ 13. Porter S., Birt A.R. Is traumatic memory special? A comprasion of traumatic memory characteristics with memory for other emotional life experience. Applied cognitive psychology. 2001. 15(7): 101—117. https://doi.org/10.1002/ acp.766 14. Wylegała A. Child migrants and deportees from Poland and Ukraine after The Second World War: experience and memory. European Review of History – Revue européenne d’histoire. 2015. 22(2): 292—309. https://doi.org/10.1080/ 13507486.2015.1008411 15. Symonenko I. Overcoming the victimization of the historical memory of Ukrainian society. Strategic priorities. 2010. 4(17): 37—43. [Симоненко І. Подолання віктимності історичної пам’яті українського суспільства. Стратегічні пріоритети. 2010. Вип. 17. С. 37—43.] 16. Szpociński A Sites of Memory. Second Texts: Literary Theory, Criticism, and Interpretation. 2008. (4): 11—20. 17. Jakimowicz M. To this day I do not know why we turned from neighbors into enemies... Ethnic cleansing in Volhynia and Eastern Galicia in 1943—1944 in biographical narratives. In: Budrewicz Z., Sendyka R., Nycz R. (eds). Pamięć i afekty (Memory and affects). Warsaw: Institute of Literary Research of the Polish Academy of Sciences, 2014. P. 411—428. 18. Interview with Volodymyr P., born in 1940, recorded in Lviv, March 13, 2012. [Інтерв’ю з Володимиром П., 1940 р. н., записане у м. Львові 13 березня 2012 р. Зберігається в архіві автора.] 19. Interview with Hanna Ivanivna M., born in 1939, recorded in the village Ostapye, Monastirisky district, September 27, 2014. [Інтерв’ю з Ганною Іванівною М., 1939 р. н., записане у с. Остап’є Монастириського району 27 версеня 2014 р. Зберігається в архіві автора.] 20. Artymyshyn Y., Soliar I. “Everyone was neglectful to us. If you arrived, go around the villages and look for a place to settle down”. Everyday life of Ukrainians deported from Poland to the Ukrainian SSR in the 1940s and 1950s. In: Il- nytsky V. (ed.). Everyday life of the population of the western lands of Ukraine in the first post-war years (1944—1953). Lviv: Torun, 2021. P. 278—296. [Артимишин Ю., Соляр І. «Нікому ніякого діла не було до нас. Приїхали, ходіть по селах і шукайте, де можете поселитись». Повсякдення українців, депортованих з Польщі до УРСР 1940—1950-х років. В кн.: Повсякденне життя населення західних земель України у перші повоєнні роки (1944—1953). Відп. ред. В. Ільницький. Львів: Торунь, 2021. С. 278—296.] 21. Trzeszczyńska P. Pamięć o nie-swojej przeszłości. Przypadek Bieszczadów (The memory of not-your past. The Bieszczady region case study). Krakow: Jagiellonian University Publishing House, 2016. 22. Lehr U. “Ojczyzna przesiedlona”. Identyfikacja kulturowa polskich emigrantów wojennych w Londynie w perspektywie pokoleniowej. Ethnologiczne studium przypadku (“The Resettled Homeland.” Cultural identification of Polish war mi- grants in London from a generational perspective. An ethnological case study). Krakow: Universitas, 2015. 23. Mihalask S.Y. Ethno-national Orientation Among Lemkos in Poland. In: Taras R. (ed.) National Identities and Ethnic Minorities in Eastern Europe. International Congress of Central and East Europian Studies. Palgrave Macmillan, Lon- don, 1998. https://doi.org/10.1007/978-1-349-26553-4_15 24. Ciechorska-Kulesza K. Tożsamość a przestrzeń w warunkach niestabilnych granic. Przypadek byłego województwa elblą- skiego (Identity and space in conditions of unstable borders. The case of the former Elbląg Voivodeship). Gdansk, 2016. 25. Rykiel Z. Territorial identity as participation in culture. In: Rykiel Z. (ed.) Tożsamość terytorialna w różnych skalach przestrzennych (Territorial identity in various spatial scales). Rzeszów: Rzeszów University Publishing House, 2010. P. 17—31. 26. Artymyshyn Yu. “We are Ukrainians too and cannot identify ourselves as some half-Ukrainians, but we must remem- ber our land”: multiple/regional identity of Ukrainians deported from Poland in 1944—1951. In: Pater I. (ed.) Polish- Ukrainian borderland: ethnopolitical, linguistic and religious criteria of self-identification of the population. Lviv, 2019. [Артимишин Ю. «Ми теж українці і не можемо себе позиціонувати як якісь напівукраїнці, але треба пам’ятати свою землю»: множинна/регіональна ідентичність українців, депортованих із Польщі у 1944—1951 роках. У кн.: Польсько-українське пограниччя: етнополітичні, мовні та релігійні критерії самоідентифікації населення. Відп. ред. І. Патер, упоряд. О. Муравський, М. Романюк. Львів, Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, 2019. С. 101—122.] 27. Kabzińska I. Between ethnic group and nation. Etnografia Polska. 2000. 44(1-2): 39—61. 28. Barwiński M. Lemkos as a small relict nation. In: Koter M., Heffner K. (eds) The role of ethnic minorities in border regions. Region and Regionalism. University of Lódź, 2003. Vol. 1. P. 39—47. ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2023, № 2 99 МОЛОДІ ВЧЕНІ Yuliia Z. Artymyshyn I. Krypyakevych Institute of Ukrainian Studies of the National Academy of Sciences of Ukraine, Lviv, Ukraine ORCID: https://orcid.org/0000-0001-8095-7379 DEPORTATION ACTIONS OF THE 1940S IN THE NATIONAL MEMORY OF UKRAINIANS: STATUS AND PROSPECTS OF RESEARCH According to the materials of report at the meeting of the Presidium of the NAS of Ukraine, December 28, 2022 The process of creation of memories about inter-ethnic Polish-Ukrainian conflict as well as about deportation and fur- ther adaptation is observed at three levels (personal and family level; level of deportees’ communities; level of regions where displaced persons live). Collective image of deportations from the Ukrainian-Polish borderland in 1944—1951 as well as of traumatic events, that preceded this process, in the views of displaced persons and their descendants is recre- ated, and the inclusion of their experience in the historical memory of Ukraine is studied. The oral and written memories of the deportees are analyzed in this work. It is established that in their collective memory, the war, as a rule, began with the aggravation of the Polish-Ukrainian conflict in the Kholmshchyna and Nadsy- annia and with position changes at the front and redeployment of troops in the Lemkivshchyna. All these events took place in 1943—1944. Only deportees, who were displaced in 1951, are an exception, for them, in contrast to other re- settled persons, the central story in the narratives is the deportation action. Two ways of representing the experience of inter-ethnic conflict are singled out. The first is almost non-emotional list of the injustices and misfortunes that the community has experienced. To another belong narratives, which are in many cases fragmentary and full of dramatic emotions. These two ways may be indicative of psychological trauma and reluc- tance to remember it, or of the post-memory. It is emphasized that many memories are the post-memory of persons, who were deported in childhood, or were born in the families of displaced persons after deportation. The representation of the deportations of 1944—1951 in the media space of Ukraine and Poland in 1990—2017 is investigated. Resettlement actions are mainly the part of the regional historical memory. The memory of them is espe- cially strong in places of compact settlement, or in family environments of resettled persons. Increased media interest in deportations appears on the eve of the anniversaries and is especially intense before round number dates, as, for example, in the case of the 70th anniversary of Operation “Vistula”. The relationship between different levels of identity, in particular regional (local) and national, is investigated. The concept of small homeland is considered through the prism of collective memory. Certain universality of the process of sacralization and idealization of the small homeland is confirmed. It is noted that similar processes occurred with the memory in Polish society about the so-called “Kresy” (eastern borderlands, eastern regions of the Second Polish Repub- lic during the interwar period) or about the areas, which were lost by Germany after the war. The memory of the place of birth, of childhood, of youth became the space wherein the home was introduced, after what it became the sacrum that was the basis for constructing identity. It is established that the descendants of the deportees, as the materials of the con- ducted surveys have shown, heard the stories of their relatives about the territory of Zakerzon and deportation. However, the origin of the parents or family experience did not affect most of the children and grandchildren of the deportees. Only for a part of the descendants, who grew up with traumatic stories, these lands became the so-called post-memory, built on the emotional experience of someone else’s experience. This memory has become important not because of the feeling of belonging to these territories, but because of the connection with relatives who came from Zakerzon. Keywords: Polish-Ukrainian conflict, deportation of Ukrainians, historical memory, collective memory. Cite this article: Artymyshyn Yu.Z. Deportation actions of the 1940s in the national memory of Ukrainians: status and prospects of research Visn. Nac. Akad. Nauk Ukr. 2023. (2): 91—99. https://doi.org/10.15407/visn2023.02.091

Схожі ресурси