Про нафтогазоносність Карпатського регіону України (стенограма доповіді на засіданні Президії НАН України 11 січня 2023 р.)

У доповіді зазначено, що відродження Карпатського нафтогазоносного регіону завдяки нарощуванню в ньому парку нових родовищ нафти та газу може значною мірою сприяти досягненню енергетичної незалежності України. В Інституті геофізики ім. С.І. Субботіна НАН України активно розвиваються наукові дослідж...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2023
Автор:	Муровська, Г.В.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Видавничий дім "Академперіодика" НАН України 2023
Назва видання:	Вісник НАН України
Теми:	З кафедри Президії НАН України
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/192929
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Про нафтогазоносність Карпатського регіону України (стенограма доповіді на засіданні Президії НАН України 11 січня 2023 р.) / Г.В. Муровська // Вісник Національної академії наук України. — 2023. — № 3. — С. 52-59. — Бібліогр.: 16 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-192929
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1929292023-07-22T15:30:01Z Про нафтогазоносність Карпатського регіону України (стенограма доповіді на засіданні Президії НАН України 11 січня 2023 р.) Муровська, Г.В. З кафедри Президії НАН України У доповіді зазначено, що відродження Карпатського нафтогазоносного регіону завдяки нарощуванню в ньому парку нових родовищ нафти та газу може значною мірою сприяти досягненню енергетичної незалежності України. В Інституті геофізики ім. С.І. Субботіна НАН України активно розвиваються наукові дослідження з вивчення глибинної будови літосфери геолого-геофізичними методами. Зокрема, з метою виявлення нафтогазоносності методом глибинного сейсмічного зондування детально вивчається глибинна будова Закарпатського прогину, в надрах якого, за попередніми даними, на глибинах 5—17 км можуть бути потужні резервуари вуглеводнів. The report states that the revival of the Carpathian oil and gas region due to the expansion of the range of new oil and gas deposits therein can significantly contribute to the achievement of Ukraine’s energy independence. In Subbotin Institute of Geophysics of the NAS of Ukraine scientific research on the study of the deep structure of lithosphere by geological and geophysical methods is actively conducted. In particular, in order to detect oil and gas occurrence using deep seismic sounding, the deep structure of the Transcarpathian trough is studied in detail. According to preliminary data, in its depths there may be massive reservoirs of hydrocarbons at the depths of 5—17 km. 2023 Article Про нафтогазоносність Карпатського регіону України (стенограма доповіді на засіданні Президії НАН України 11 січня 2023 р.) / Г.В. Муровська // Вісник Національної академії наук України. — 2023. — № 3. — С. 52-59. — Бібліогр.: 16 назв. — укр. 0372-6436 DOI: doi.org/10.15407/visn2023.03.052 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/192929 uk Вісник НАН України Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	З кафедри Президії НАН України З кафедри Президії НАН України
spellingShingle	З кафедри Президії НАН України З кафедри Президії НАН України Муровська, Г.В. Про нафтогазоносність Карпатського регіону України (стенограма доповіді на засіданні Президії НАН України 11 січня 2023 р.) Вісник НАН України
description	У доповіді зазначено, що відродження Карпатського нафтогазоносного регіону завдяки нарощуванню в ньому парку нових родовищ нафти та газу може значною мірою сприяти досягненню енергетичної незалежності України. В Інституті геофізики ім. С.І. Субботіна НАН України активно розвиваються наукові дослідження з вивчення глибинної будови літосфери геолого-геофізичними методами. Зокрема, з метою виявлення нафтогазоносності методом глибинного сейсмічного зондування детально вивчається глибинна будова Закарпатського прогину, в надрах якого, за попередніми даними, на глибинах 5—17 км можуть бути потужні резервуари вуглеводнів.
format	Article
author	Муровська, Г.В.
author_facet	Муровська, Г.В.
author_sort	Муровська, Г.В.
title	Про нафтогазоносність Карпатського регіону України (стенограма доповіді на засіданні Президії НАН України 11 січня 2023 р.)
title_short	Про нафтогазоносність Карпатського регіону України (стенограма доповіді на засіданні Президії НАН України 11 січня 2023 р.)
title_full	Про нафтогазоносність Карпатського регіону України (стенограма доповіді на засіданні Президії НАН України 11 січня 2023 р.)
title_fullStr	Про нафтогазоносність Карпатського регіону України (стенограма доповіді на засіданні Президії НАН України 11 січня 2023 р.)
title_full_unstemmed	Про нафтогазоносність Карпатського регіону України (стенограма доповіді на засіданні Президії НАН України 11 січня 2023 р.)
title_sort	про нафтогазоносність карпатського регіону україни (стенограма доповіді на засіданні президії нан україни 11 січня 2023 р.)
publisher	Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
publishDate	2023
topic_facet	З кафедри Президії НАН України
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/192929
citation_txt	Про нафтогазоносність Карпатського регіону України (стенограма доповіді на засіданні Президії НАН України 11 січня 2023 р.) / Г.В. Муровська // Вісник Національної академії наук України. — 2023. — № 3. — С. 52-59. — Бібліогр.: 16 назв. — укр.
series	Вісник НАН України
work_keys_str_mv	AT murovsʹkagv pronaftogazonosnístʹkarpatsʹkogoregíonuukraínistenogramadopovídínazasídanníprezidíínanukraíni11síčnâ2023r
first_indexed	2025-07-16T18:47:16Z
last_indexed	2025-07-16T18:47:16Z
_version_	1837830391236395008
fulltext	52 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2023. (3) ПРО НАФТОГАЗОНОСНІСТЬ КАРПАТСЬКОГО РЕГІОНУ УКРАЇНИ Стенограма доповіді на засіданні Президії НАН України 11 січня 2023 року У доповіді зазначено, що відродження Карпатського нафтогазоносного регі- ону завдяки нарощуванню в ньому парку нових родовищ нафти та газу може значною мірою сприяти досягненню енергетичної незалежності України. В Інституті геофізики ім. С.І. Субботіна НАН України активно розвива- ються наукові дослідження з вивчення глибинної будови літосфери геолого- геофізичними методами. Зокрема, з метою виявлення нафтогазоносності методом глибинного сейсмічного зондування детально вивчається глибинна будова Закарпатського прогину, в надрах якого, за попередніми даними, на глибинах 5—17 км можуть бути потужні резервуари вуглеводнів. Шановний пане президенте! Шановні члени Президії НАН України! Моя доповідь стосується такої невичерпної теми, як нафтога- зоносність, зокрема нафтогазоносності Карпатського регіону України з точки зору глибинної геофізики. В основі економічного і політичного суверенітету України лежить її енергетична незалежність. В умовах воєнного та по- воєнного часу це питання набуває особливої гостроти і стає од- ним з найголовніших пріоритетів. Україна є державою, багатою на нафту і газ, має значні вуглеводневі ресурси у нафтогазонос- них провінціях. За даними ДНВП «Геоінформ України», родо- вища газу, нафти та газоконденсату, які стоять на державному обліку (наразі відкрито близько 410 родовищ), зосереджено в трьох нафтогазоносних регіонах: Східний — Дніпровсько- Донецька западина, Західний — Волино-Подільська і Перед- карпатська газонафтоносні провінції, Карпатська нафтоносна область і Закарпатська газоносна область, Південний — Пів- денно-Кримська нафтогазоносна провінція. Найбільший видо- буток вуглеводнів припадає на Східний регіон України, друге місце посідає Західний регіон, а Південний регіон є найменш розвіданим, проте найбільш перспективним. Карпатський нафтогазоносний регіон є найстарішим в Укра- їні. Українська Галичина на початку ХІХ ст. була в трійці пер- МУРОВСЬКА Ганна Валеріївна — доктор геологічних наук, старший науковий співробітник відділу тектонофізики Інституту геофізики ім. С.І. Субботіна НАН України, науковий співробітник Департаменту наук про хімію, життя та навколишнє середовище Університету Парми З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИНАН УКРАЇНИ doi: https://doi.org/10.15407/visn2023.03.052 ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2023, № 3 53 З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ ших нафтодобувних регіонів світу, поряд з Те- хасом та Баку. У середині XIX ст. найбільший у Європі видобуток нафти та озокериту здій- снювався в м. Борислав. Відкрите у 1921 р. на Прикарпатті поблизу м. Стрий Дашавське родовище газу (пошуко- ва свердловина на глибині 395 м) з початко- вими запасами 12,32 трлн м3 було на той час найбільшим у Європі. З введенням в експлу- атацію цього родовища було започатковано газову промисловість та газотранспортну сис- тему України, газ постачався в Київ, Москву, Мінськ (у 1951 р. побудовано газогін Дашава— Київ—Москва, в 1960 р. — Дашава—Мінськ) і навіть у Польщу. У 1950 р. нове Долинське родовище вийшло на перше місце в Україні за видобутком нафти. В середині 1960-х років видобуток нафти на Прикарпатті досяг максимуму, а в 1980-х роках почав різко падати (рис. 1). Наразі через різні об’єктивні та суб’єктивні причини Україна, на жаль, не забезпечує на- віть власні паливно-енергетичні потреби, а ви- добуток продовжує зменшуватися. Старі родо- вища вже виснажені, а нові потужні родовища не відкриваються через скорочення масштабів пошуково-розвідувальних робіт та пошуково- го буріння. Проте, за оцінками геологів, у над- рах України є величезні перспективні ресурси вуглеводнів (4,5 млрд т у.п.), які вдвічі переви- щують обсяги, вже видобуті за всю історію на- фтогазової промисловості України (2,4 млрд т у.п.) [1]. Тому сьогодні нафтогазова галузь України конче потребує відродження — необ- хідно забезпечити нарощування парку нових родовищ і впровадження передових підходів до їх пошуку та розвідки. Загалом сьогодні одним з найбільш перспек- тивних напрямів нарощування запасів вугле- водневої сировини у світі є освоєння глибоких і надглибоких родовищ [1, 2]. Оцінки фахівців щодо світових ресурсів вуглеводнів з часом змінюються. Всього 30 років тому у світі панувала думка, що нафто- газові запаси вже в недалекому майбутньому вичерпаються. Тоді ніхто не міг навіть уяви- ти, наскільки стрімко злетять оцінки світових ресурсів нафти (до понад 800 млрд т) і газу (до більш як 1000 трлн м3). Це було пов’язано передусім з відкриттям кількох гігантських родовищ на великих і надвеликих глибинах у Мексиканській затоці, Південно-Каспійській западині, Перській затоці та інших регіонах [1]. Наприклад, нафтове родовище Тайбер у Мексиканській затоці на глибині 10 692 м має запаси порядку 475 млн т нафти, а гігантське родовище Шенандоа на глибині 9 150 м — до 2 млрд т. Тому геолого-геофізичне вивчення глибинної будови нафтогазоносних регіонів світу, зв’язків глибинної та поверхневої архі- тектури земних надр, виявлення шляхів мігра- ції та акумуляції глибинних флюїдів набуває ще більшої актуальності. В Інституті геофізики ім. С.І. Субботіна НАН України в рамках міжнародних проєктів уже протягом 25 років виконуються сейсмічні дослідження надр Землі методом глибинно- го сейсмічного зондування (ГСЗ). Для цього ініціюють штучні сейсмічні хвилі, які, прохо- Рис. 1. Обсяги видобутку нафти та газу в Україні за останні 80 років 54 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2023. (3) З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ 2D і 3D геофізичних моделей регіону. В ре- зультаті отримано інформацію щодо будови і геодинаміки літосфери Карпатського регіону та перспектив його нафтогазоносності. Було вивчено розрізи земних надр вздовж профілю PANCAKE на різних глибинних рів- нях [5]. На денній поверхні в Карпатах відсло- нюються шаруваті осадові породи, які відносно недавно (з геологічної точки зору) були зім’яті в складки, відірвані від місця свого формуван- ня, насунуті одна на одну та на край стабіль- ного давнього жорсткого Східноєвропейсько- го кратону. Тому геологи називають Карпати складчасто-насувною спорудою. Під вагою по- тужних осадових порід край кратону просів і на ньому сформувався Передкарпатський про- гин. Другий розріз за даними ГСЗ демонструє будову земної кори до глибини 70 км, яка має різну товщину і структуру по різні боки Кар- патської споруди. На сході спостерігається товста (понад 40 км) кора давнього стабільно- го холодного Східноєвропейського кратону, на заході — потоншена (близько 25 км) кора мо- лодої розігрітої Паннонської западини. Ниж- ній розріз (до глибини 200 км) демонструє по- тужність літосфери, кам’яної твердої оболонки Землі, під якою розташована більш пластична астеносфера. Під Паннонською западиною (на заході) літосфера тонка (60—70 км), а під кра- тоном (на сході) — потужна (до 200 км). Кар- патська покривно-насувна споруда розташова- на в зоні контрастного переходу від товстої до тонкої земної кори та літосфери, від низького теплового потоку до високого [5, 6]. Її форму- вання пов’язане з підвищеною ендогенною ак- тивністю земних надр. У Карпатській нафтогазоносній провінції більшість відомих нафтових, газоконденсат- них та газових покладів зосереджено в межах Передкарпатського прогину та фронтальної частини Карпатської покривно-насувної спо- руди. Поклади нафти та газу в плані формують дві смуги, тобто мають геоструктурну зональ- ність. Більшість газових покладів приурочено до зовнішньої зони Передкарпатського про- гину, а нафтових — до внутрішньої зони про- гину або до фронтальної частини Карпатської дячи крізь товщу земної кори, заломлюються і відбиваються від меж поділу порід з різними фізичними властивостями та повертаються на поверхню, де їх фіксують сейсмічними при- ймачами. Отримані результати дали змогу на сучасному рівні вивчити будову і геодинаміку літосфери території України та суміжних країн до глибини 70 км. Карпатський нафтогазоносний регіон пере- тинають два сучасні профілі ГСЗ — PANCAKE та RomUkrseis [3, 4]. Вздовж профілів побу- довано швидкісні моделі та виконано їх гео- лого-тектонічну інтерпретацію з урахуванням геолого-геофізичних даних. Відтворена струк- тура літосфери по профілях стала основою для подальших досліджень, зокрема для побудови Рис. 2. Родовища нафти і газу та розломи фундаменту (пунктир), спроєктовані на тектонічну карту Україн- ських Карпат та на сейсмогеологічний розріз земної кори по лінії Р-2 [7, 8] ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2023, № 3 55 З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ складчасто-насувної споруди (рис. 2). У фун- даменті Передкарпатського прогину за ре- зультатами геофізичних досліджень виявлено кілька крутих розломів. Круті розломи фунда- менту Передкарпатського прогину пов’язані з похилим головним Карпатським детачментом, по якому відбувалося насування Карпатських покривів на Передкарпатський прогин та фор- мувалися умови для захоронення покладів вуглеводнів. На тектонічну карту Українських Карпат було спроєктовано родовища нафти і газу [7], а також розломи фундаменту за даними сейсмо- розвідки [8] (рис. 2). На розрізі по сейсмічному профілю Р-2 показано й розломи фундаменту, зокрема найбільш амплітудний Передкарпат- ський розлом, а над зоною його впливу лока- лізовано основні поклади нафти. На сейсмо- геологічний розріз спроєктовано такі нафтові та нафтогазоконденсатні родовища — Янків- ське (до 5292 м), Танявське (до 4100 м), Се- мігановське (до 4800 м), Стинавське (3600 м), Південно-Стинавське (4712 м), Н. Стинавське (4711 м); та газові родовища — Більче-Волиць- ке (672 м), Угерське (950 м), Південно-Угер- ське (1194 м), Глинківське (1233 м), Кавське (790 м), Дашавське (180 м). Як поводиться Передкарпатський розлом на глибині понад 20 км, демонструє глибинний розріз по профілю ГСЗ [7] (рис. 3). Розлом виходить на кільову структуру поділу Мохо, який розмежовує земну кору та мантію. Роз- лом розділяє сегменти земної кори під Укра- їнськими Карпатами з різною потужністю, фі- зичними властивостями та історією розвитку. Зона розлому є, на нашу думку, шляхом мігра- ції глибинних флюїдів, які відіграють особли- ву роль у формуванні нафтогазоносних басей- нів. Над зоною зчленування різних сегментів земної кори, яка знаходиться у фундаменті Українських Карпат, упродовж кількох епох тектогенезу, починаючи принаймні 600 млн років тому, сформувався тришаровий осадо- вий басейн, який сягає глибини близько 20 км. Басейн може бути потенційним джерелом флюїдів і вуглеводнів і з нього відбувається їх міграція у більш поверхневі горизонти, де вони скупчуються та формують уже відомі поклади. В корі Східноєвропейського кратону на гли- бинах 12—18 км розташована лінза зниженої швидкості, яка також може бути резервуаром глибинних нафти і газу. По другому профілю ГСЗ RomUkrseis під Карпатами також виокремлюється глибокий, до 15 км, басейн, що залягає над зоною зчлену- вання земної кори різних типів (рис. 4). Вну- трішню тришарову структуру Підкарпатсько- го басейну представляє сейсмічне зображення, Рис. 3. Геолого-тектонічний розріз центральної частини профілю PANCAKE (ПКР — Передкарпатський розлом, УР — Ужоцький розлом) 56 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2023. (3) З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ отримане методом скінченно-різницевої мі- грації поля рефрагованих/відбитих хвиль [9]. Підкарпатський басейн може бути глибинним резервуаром флюїдів і вуглеводнів. Розташування покладів вуглеводнів та регі- ональні розломи фундаменту узгоджуються з потужною від’ємною гравітаційною аномалією вздовж фронтальної зони Карпат, яка свідчить про наявність відносно легких (розущільне- них) порід як Передкарпатського прогину, так і всієї земної кори під Kaрпатською спорудою. Передкарпатський розлом та поклади нафти і газу тяжіють до осі гравітаційної аномалії [7]. В Інституті геофізики ім. С.І. Субботіна НАН України виконуються польові тектоно- фізичні та геолого-структурні дослідження на- фтогазоносних регіонів [5]. Якщо дуже спро- щено описати, як виглядає складчасто-насувна структура Карпат у природних відслоненнях у Карпатському форланді, то слід зазначити, що більш давні породи (близько 30 млн років) на- лягають у зоні тектонічного контакту на більш молоді (близько 20 млн років), хоча спочатку вони відкладалися в осадовому басейні в нор- мальній послідовності. Найбільш ефектно в рельєфі виражено на- сув Дуклянського покриву на Кросненський покрив (рис. 5). Кросненський покрив пред- ставлений сланцюватими аргілітами олігоце- ну, які легко руйнуються та утворюють похи- лий рельєф. Розріз Дуклянського покриву по- чинається зі щільних кременистих пісковиків шипотської світи нижньої крейди та нарощу- ється флішем верхньої крейди-еоцену, в якому превалює піщана складова. Щільні пісковики утворюють круті схили Боржавських полонин. У природних відслоненнях нафтогазоносно- го карпатського форланду доступні для безпо- середнього спостереження та вивчення різного роду деформаційні структури (зони дроблен- ня, меланжу, системи тріщин, складчастість, кластичні дайки, олістостроми тощо), які до- зволяють відтворювати умови формування гірських порід, поля напружень та тектонічні сили [10]. В Інституті виконано дослідження глибин- ної будови надр Закарпатського прогину, по- будовано 2D і 3D геофізичні моделі земної кори прогину, досліджено закономірності роз- міщення та формування родовищ корисних копалин. Закарпатський прогин перетинають два профілі ГСЗ: Чоп—Великий Бичків, від- працьований ще у 1967 р., та сучасний профіль PANCAKE. Характерною ознакою глибинної будови Закарпатського прогину є наявність зон зниженої швидкості. Петрофізичне термо- баричне моделювання на зразках гірських по- рід, виконане в Інституті, показало, що зонам зниженої швидкості відповідають зони зниже- ної щільності та підвищеної пористості [11]. У межах Закарпатського прогину відомо про чотири невеликих родовища метану, про- те наші дослідження структури земної кори прогину дозволяють прогнозувати тут висо- Рис. 4. Швидкісний розріз літосфери по профілю Rom Ukrseis Рис. 5. Насув Дуклянського покриву на Кросненський наочно демонструє покривно-насувну будову Карпат- ської споруди Refraction Reflection ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2023, № 3 57 З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ кий вуглеводневий потенціал, особливо на глибинних рівнях (5—17 км), де можуть бути потужні резервуари флюїдів та вуглеводнів. Про це свідчить хвильове зображення земної кори прогину, побудоване нами методом скін- ченно-різницевої міграції поля рефрагованих/ відбитих хвиль по січному профілю ГСЗ PAN- CAKE [12], яке дозволяє наочно побачити шар зниженої швидкості та підвищеної розшарова- ності в надрах Мукачівської западини на гли- бинах 10—20 км. Зразки гірських порід у РТ-умовах відпо- відних глибин [11] та керн з надглибоких (по- над 6 км) свердловин [1] показали, що в зонах зниженої швидкості та щільності в гірських породах розвинені процеси мікро- та макро- руйнування, а такі тверді й щільні породи, як граніти, кварцити, гнейси та ін., стають трі- щинуватими, пористими і крихкими. Через руйнування об’єм порового простору в них збільшується до 20 %, унаслідок чого форму- ються так звані вторинні колектори, які мо- жуть забезпечувати міграцію й накопичення флюїдів та вуглеводнів. На сучасній поверхні Українського щита ми можемо спостеріга- ти надзвичайно деформовані давні граніти та кварцити, які раніше знаходилися на значних глибинах (понад 8 км) і наочно демонструють, як можуть виглядати резервуари вуглеводне- вих флюїдів у щільних породах. Під мікроско- пом у щільних породах Мармароського масиву (кварцитах та вапняках) із зон розломів можна спостерігати структури, які формуються вна- слідок тектонічного дроблення (мікротріщи- ни, будини, зони мілонітів) і перекристалізації під дією флюїдів, що приводить до збільшення порового простору та інтенсифікації фізико- хімічних процесів [13]. Аналогічні зв’язки нафтогазоносності з гли- бинною будовою земної кори та зонами зни- жених швидкостей виявлено і в Південному регіоні України. Причорноморсько-Кримська нафтогазоносна провінція охоплює Західне та Північне Причорномор’я, Північне Приазов’я, Крим, українські зони Чорного і Азовського морів. Захоплення Росією більшої частини Азо- во-Чорноморського регіону з його потужними перспективними запасами — величезна втрата для України. Очевидно, що геологорозвідуваль- ні роботи там зараз проводити неможливо, але сподіваємося, що вже в недалекому майбутньо- му після завершення війни і повернення цих те- риторій аналіз та інтерпретації наявних геоло- го-геофізичних матеріалів щодо Азово-Чорно- морського нафтогазоносного регіону стануть у пригоді для подальших досліджень перспектив глибинної нафтогазоносності. Щільна смуга родовищ вуглеводнів Пів- денного регіону України розташована в зоні зчленування давнього Східноєвропейського Рис. 6. Більшість нафтогазових ро- довищ у Півден- ному регіоні Укра- їни розташовані в зоні зчленування древньої Східно- європейської та молодої Скіфської платформ 58 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2023. (3) З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ кратону та молодої Скіфської плити (рис. 6). Широка зона зчленування простежується за ланцюгом западин — Каркінітської, Північно- кримської, Північноазовської і має складний характер. Це розгалужена система розломів, вали, западини та ланцюги антикліналей. Роз- ломи є шляхами міграції глибинних флюїдів, а структури осадового чохла — пастками для скупчення газу та нафти. Глибинну будову регіону відображує про- філь глибинного сейсмічного зондування DO- BRE-5, який із заходу на схід перетинає Пе- реддобруджинський прогин, Одеський шельф, Кримський півострів та Керченський півост- рів. Структуротвірним елементом земної кори регіону є глибинний розлом, який сягає в ман- тію, а на поверхні збігається із зоною зчлену- вання Східноєвропейського кратону та Скіф- ської плити [14]. Поклади нафти та газу про- сторово пов’язані з системою розломів зони зчленування. Середня кора є зоною зниженої швидкості і може бути резервуаром флюїдів. Будову земної кори Одеського шельфу та Західно-Чорноморської западини до глиби- ни 45 км висвітлює профіль ГСЗ-25 [15]. На Одеському шельфі у структурі земної кори виявлено дві зони зниженої швидкості на гли- бинах 7—16 км, які відповідають похилим роз- ломам та виходять у мантію Землі [16]. Зони знижених швидкостей можуть вміщати флюї- ди та передавати їх по розломах із мантії в оса- довий шар. Висновки. Розміщення покладів нафти і газу Карпатського та Кримсько-Чорномор- ського регіонів пов’язане як зі структурами верхнього осадового шару, так і з глибинними розломами, що простягаються в мантію Землі. У земній корі Східноєвропейської платформи, Українських Карпат, Закарпатського прогину, Одеського шельфу та Кримського півострова на глибинах від 5 до 20 км виділяються лінзи та шари зниженої швидкості й щільності, які можуть відповідати зонам флюїдонасиченості і бути резервуарами (можливо, проміжними) глибинних вуглеводнів. Методи глибинної геофізики відіграють ви- рішальну роль у вивченні літосфери, обґрун- туванні потенційних глибинних резервуарів вуглеводнів та шляхів їх міграції. Найбільш перспективним об’єктом подальшого дослі- дження методами глибинної геофізики вида- ється Закарпатський прогин, у надрах якого, за попередніми даними, прогнозуються потужні резервуари вуглеводнів на глибинних рівнях 5—17 км. Дякую за увагу! За матеріалами засідання підготувала О.О. Мележик REFERENCES 1. Lukin A.E. Hydrocarbon Potential of Great Depths and Prospects of Its Development in Ukraine. Visn. Nac. Akad. Nauk Ukr. 2014. (5): 31—36. 2. Rudko H.I., Sobol V.V. Prospects of oil-and-gas-bearing capacity of Ukraine at great depths for the expansion of hydrocarbon potential of Ukraine. Mineral Resources of Ukraine. 2020. (2): 36—42. https://doi.org/10.31996/ mru.2020.2.36-42 3. Starostenko V., Janik T., Kolomiyets K., Czuba W., Sroda P., Grad M., Kovács I., Stephenson R., Lysynchuk D., Thy- bo H., Artemieva I.M., Omelchenko V., Gintov O., Kutas R., Gryn D., Guterch A., Hegedűs E., Komminaho K., Lego- staeva O., Tiira T., Tolkunov A. Seismic velocity model of the crust and upper mantle along profile PANCAKE across the Carpathians between the Pannonian Basin and the East European Craton. Tectonophysics. 2013. 608: 1049—1072. https://doi.org/10.1016/j.tecto.2013.07.008 4. Starostenko V., Janik T., Mocanu V., Stephenson R., Yegorova T., Amashukeli T., Czuba W., Środa P., Murovskaya A., Kolomiyets K., Lysynchuk D., Okoń J., Dragut A., Omelchenko V., Legostaieva O., Gryn D., Mechie J., Tolkunov A. RomUkrSeis: Seismic model of the crust and upper mantle across the Eastern Carpathians — From the Apuseni Mountains to the Ukrainian Shield. Tectonophysics. 2020. 794: 228620. https://doi.org/10.1016/j.tecto.2020.228620 5. Murovskaya A., Amashukeli T., Yegorova T., Bezuhlyi R., Verpakhovska A., Nakapelukh M. The main features of the lithosphere structure along the PANCAKE profile in the context of geodynamics of the Carpathian-Pannonian re- ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2023, № 3 59 З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ gion. 18th International Conference on Geoinformatics. Theoretical and Applied Aspects. 2019. 2019: 1—5. https://doi. org/10.3997/2214-4609.201902092 6. Kutas R. Thermal flow and geothermic models of the Earth’s crust of the Ukrainian Carpathians. Geofizicheskiy Zhurnal. 2014. 36(6): 3—27. https://doi.org/10.24028/gzh.0203-3100.v36i6.2014.111016 7. Starostenko V.I., Murovskaya A.V., Yegorova T.P., Gintov O.B., Amashukeli T.A. The relationship of the oil and gas fields of the Forecarpathian region with regional fault system and deep structure. Geofizicheskiy Zhurnal. 2022. 44(1): 111—123. https://doi.org/10.24028/gzh.v44i1.253713 8. Zaiats Kh.B. Hlybynna budova nadr Zakhidnoho rehionu Ukrainy na osnovi seismichnykh doslidzhen i napriamky poshukovykh robit na naftu ta haz (The depth structure of the subsurface of the Western region of Ukraine based on seismic studies and the directions of oil and gas prospecting). Lviv: Tsentr Yevropy, 2013 (in Ukrainian). 9. Yegorova T.P., Verpakhovska О.O., Murovskaya G.V. Three-layer structure of the Carpathian sedimentary prism from the results of seismic migration on the PANCAKE and RomUkrSeis WARR profiles. Geofizicheskiy Zhurnal. 2022. 44(2): 152—169. https://doi.org/10.24028/gj.v44i2.256270 10. Murovska A.V., Amashukeli T.A., Alyokhin V.I. Stress fields and deformational regimes within the limits of the Ukrai- nian part of the East Carpathians according to tectonophysical data. Geofizicheskiy Zhurnal. 2019. 41(2): 84—98. https://doi.org/10.24028/gzh.0203-3100.v41i2.2019.164455 11. Korchin V.O., Burtnyi P.O., Karnaukhova O.Ie. Prohnozna petrofizychna termobarychna model Zakarpatskoho prohynu uzdovzh profiliu RP-17. Geophysics and geodynamics: prediction and monitoring of geological medium. 2019. P. 68—70. 12. Verpakhovska A., Pylypenko V., Yegorova T., Murovskaya A. Seismic image of the crust on the PANCAKE profile across the Ukrainian Carpathians from the migration method. Journal of Geodynamics. 2018. 121: 76—87. https:// doi.org/10.1016/j.jog.2018.07.006 13. Murovska A., Gintov O., Alokhin V., Ishkov V., Boiarska A., Mychak S. Features of the composition and deformation of rock within the Marmarosh massif (in Ukraine). Geoinformatics. 2021. 2021: 1—7. https://doi.org/10.3997/2214- 4609.20215521082 14. Starostenko V., Sosson M., Farfulyak L., Gintov O., Yegorova T., Murovskaya A., Sheremet Ye., Legostaeva O. Deep crustal structure of the transition zone of the Scythian Plate and the East European Platform (DOBRE-5 profile): consequences of the Alpine Tectonic evolution. Geofizicheskiy Zhurnal. 2017. 39(4): 120—122. https://doi. org/10.24028/gzh.0203-3100.v39i4.2017.117579 15. Yegorova T., Baranova E., Omelchenko V. The crustal structure of the Black Sea from the reinterpretation of deep seismic sounding data acquired in the 1960s. Geological Society, London, Special Publications. 2010. 340(1): 43—56. http://dx.doi.org/10.1144/SP340.4 16. Hippolyte J.-C., Murovskaya A., Volfman Yu., Yegorova T., Gintov O., Kaymakci N., Sangu E. Age and geodynamic evolution of the Black Sea Basin: Tectonic evidences of rifting in Crimea. Marine and Petroleum Geology. 2018. 93: 298—314. https://doi.org/10.1016/j.marpetgeo.2018.03.009 Anna V. Murovskaya Subbotin Institute of Geophysics of the National Academy of Sciences of Ukraine, Kyiv, Ukraine University of Parma, Department of Life Sciences and Environmental Sustainability, Parma, Italy ORCID: https://orcid.org/0000-0001-8034-7335 ABOUT THE OIL AND GAS POTENTIAL OF THE CARPATHIAN REGION OF UKRAINE Transcript of scientific report at the meeting of the Presidium of NAS of Ukraine, January 11, 2023 The report states that the revival of the Carpathian oil and gas region due to the expansion of the range of new oil and gas deposits therein can significantly contribute to the achievement of Ukraine’s energy independence. In Subbotin Institute of Geophysics of the NAS of Ukraine scientific research on the study of the deep structure of lithosphere by geological and geophysical methods is actively conducted. In particular, in order to detect oil and gas occurrence using deep seismic sounding, the deep structure of the Transcarpathian trough is studied in detail. According to preliminary data, in its depths there may be massive reservoirs of hydrocarbons at the depths of 5—17 km. Cite this article: Murovskaya A.V. About the oil and gas potential of the Carpathian region of Ukraine. Visn. Nac. Akad. Nauk Ukr. 2023. (3): 52—59. https://doi.org/10.15407/visn2023.03.052

Про нафтогазоносність Карпатського регіону України (стенограма доповіді на засіданні Президії НАН України 11 січня 2023 р.)

Репозитарії

Схожі ресурси