Творець хлібного достатку України — вагомої складової національної безпеки держави (до 85-річчя академіка НАН України В.В. Моргуна)
10 березня виповнилося 85 років видатному українському вченому-генетику, селекціонеру рослин, Герою України (2008), лауреату Державних премій у галузі науки і техніки СРСР (1986), УРСР (1982) та України (1997), заслуженому діячеві науки і техніки (1998), лауреату Золотої медалі імені В.І. Вернадськ...
Збережено в:
| Дата: | 2023 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
2023
|
| Назва видання: | Вісник НАН України |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/192932 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Творець хлібного достатку України — вагомої складової національної безпеки держави (до 85-річчя академіка НАН України В.В. Моргуна) / С.Я. Коць // Вісник Національної академії наук України. — 2023. — № 3. — С. 77-92. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-192932 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1929322023-07-22T15:30:24Z Творець хлібного достатку України — вагомої складової національної безпеки держави (до 85-річчя академіка НАН України В.В. Моргуна) Коць, С.Я. Люди науки 10 березня виповнилося 85 років видатному українському вченому-генетику, селекціонеру рослин, Герою України (2008), лауреату Державних премій у галузі науки і техніки СРСР (1986), УРСР (1982) та України (1997), заслуженому діячеві науки і техніки (1998), лауреату Золотої медалі імені В.І. Вернадського (2017) і премії імені В.Я. Юр’єва (1993) НАН України, директору Інституту фізіології рослин і генетики НАН України (з 1986), доктору біологічних наук (1980), професору (1988), академіку НАН України (1990) Володимиру Васильовичу Моргуну. March 10 marks the 85th anniversary of the outstanding Ukrainian geneticist, plant breeder, Hero of Ukraine (2008), laureate of State Prizes in the field of science and technology of the USSR (1986), Ukrainian SSR (1982) and Ukraine (1997), honored worker of science and technology (1998), laureate of V.I. Vernadsky Gold Medal (2017) and V.Ya. Yuryev Prize (1993) of the NAS of Ukraine, director of the Institute of Plant Physiology and Genetics of the NAS of Ukraine (since 1986), doctor of biological sciences (1980), professor (1988), academician of the NAS of Ukraine (1990) Volodymyr V. Morgun. 2023 Article Творець хлібного достатку України — вагомої складової національної безпеки держави (до 85-річчя академіка НАН України В.В. Моргуна) / С.Я. Коць // Вісник Національної академії наук України. — 2023. — № 3. — С. 77-92. — укр. 0372-6436 DOI: doi.org/10.15407/visn2023.03.077 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/192932 uk Вісник НАН України Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Люди науки Люди науки |
| spellingShingle |
Люди науки Люди науки Коць, С.Я. Творець хлібного достатку України — вагомої складової національної безпеки держави (до 85-річчя академіка НАН України В.В. Моргуна) Вісник НАН України |
| description |
10 березня виповнилося 85 років видатному українському вченому-генетику, селекціонеру рослин, Герою України (2008), лауреату Державних премій
у галузі науки і техніки СРСР (1986), УРСР (1982) та України (1997), заслуженому діячеві науки і техніки (1998), лауреату Золотої медалі імені В.І. Вернадського (2017) і премії імені В.Я. Юр’єва (1993) НАН України,
директору Інституту фізіології рослин і генетики НАН України (з 1986),
доктору біологічних наук (1980), професору (1988), академіку НАН України (1990) Володимиру Васильовичу Моргуну. |
| format |
Article |
| author |
Коць, С.Я. |
| author_facet |
Коць, С.Я. |
| author_sort |
Коць, С.Я. |
| title |
Творець хлібного достатку України — вагомої складової національної безпеки держави (до 85-річчя академіка НАН України В.В. Моргуна) |
| title_short |
Творець хлібного достатку України — вагомої складової національної безпеки держави (до 85-річчя академіка НАН України В.В. Моргуна) |
| title_full |
Творець хлібного достатку України — вагомої складової національної безпеки держави (до 85-річчя академіка НАН України В.В. Моргуна) |
| title_fullStr |
Творець хлібного достатку України — вагомої складової національної безпеки держави (до 85-річчя академіка НАН України В.В. Моргуна) |
| title_full_unstemmed |
Творець хлібного достатку України — вагомої складової національної безпеки держави (до 85-річчя академіка НАН України В.В. Моргуна) |
| title_sort |
творець хлібного достатку україни — вагомої складової національної безпеки держави (до 85-річчя академіка нан україни в.в. моргуна) |
| publisher |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| publishDate |
2023 |
| topic_facet |
Люди науки |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/192932 |
| citation_txt |
Творець хлібного достатку України — вагомої складової національної безпеки держави (до 85-річчя академіка НАН України В.В. Моргуна) / С.Я. Коць // Вісник Національної академії наук України. — 2023. — № 3. — С. 77-92. — укр. |
| series |
Вісник НАН України |
| work_keys_str_mv |
AT kocʹsâ tvorecʹhlíbnogodostatkuukraínivagomoískladovoínacíonalʹnoíbezpekideržavido85ríččâakademíkananukraínivvmorguna |
| first_indexed |
2025-07-16T18:47:37Z |
| last_indexed |
2025-07-16T18:47:37Z |
| _version_ |
1837830413798604800 |
| fulltext |
ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2023, № 3 77
ТВОРЕЦЬ ХЛІБНОГО ДОСТАТКУ
УКРАЇНИ — ВАГОМОЇ СКЛАДОВОЇ
НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ ДЕРЖАВИ
До 85-річчя академіка НАН України
В.В. Моргуна
10 березня виповнилося 85 років видатному українському вченому-генети-
ку, селекціонеру рослин, Герою України (2008), лауреату Державних премій
у галузі науки і техніки СРСР (1986), УРСР (1982) та України (1997), за-
служеному діячеві науки і техніки (1998), лауреату Золотої медалі імені
В.І. Вернадського (2017) і премії імені В.Я. Юр’єва (1993) НАН України,
директору Інституту фізіології рослин і генетики НАН України (з 1986),
доктору біологічних наук (1980), професору (1988), академіку НАН Украї-
ни (1990) Володимиру Васильовичу Моргуну.
Цього року видатний український генетик, селекціонер рос-
лин, Герой України, заслужений діяч науки і техніки, лауреат
Державних премій у галузі науки і техніки СРСР, УРСР та
України, премій Ради Міністрів України, премії президентів
академій наук України, Білорусі і Молдови, Золотої медалі іме-
ні В.І. Вернадського і премії імені В.Я. Юр’єва НАН України,
радник Президії НАН України, член Бюро Відділення загаль-
ної біології НАН України, директор Інституту фізіології рос-
лин і генетики НАН України, академік НАН України, почесний
академік НААН України та Угорської академії наук, професор
низки закладів вищої освіти Володимир Васильович Моргун
святкує своє 85-річчя. Він — автор понад 200 зареєстрованих
сортів і гібридів рослин, які впродовж уже 45 років висівають
на полях України та інших країн на площі від 1 до 5,5 млн га.
Дитинство Володимира Васильовича пройшло у самому
серці України, її житниці — на Черкащині. Народився він у
1938 р. в с. Новоселиця Чигиринського району в селянській
родині. Змалку працював на землі і мріяв стати агрономом. За-
кінчив Знам’янський сільськогосподарський технікум та агро-
номічний факультет Української сільськогосподарської акаде-
мії (УСГА). Паралельно з навчанням в УСГА закінчив трирічні
курси німецької та англійської мов, що надалі сприяло його
співпраці із закордонними вченими.
КОЦЬ
Сергій Ярославович —
член-кореспондент НАН
України, заступник директора
Інституту фізіології рослин і
генетики НАН України
doi: https://doi.org/10.15407/visn2023.03.077
Володимир Васильович Моргун
ЛЮДИ ЛЮДИ
НАУКИНАУКИ
78 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2023. (3)
ЛЮДИ НАУКИ
Свою наукову діяльність Володимир Ва-
сильович розпочав ще студентом. У 1964—
1967 рр. він навчався в аспірантурі УСГА за
спеціальністю «генетика», де й захистив кан-
дидатську дисертацію.
У 1974 р. В.В. Моргун очолив відділ екс-
периментального мутагенезу в Інституті мо-
лекулярної біології і генетики АН УРСР. У
1986 р. він став директором Інституту фізіоло-
гії рослин АН УРСР, який після об’єднання з
генетичними відділами Інституту молекуляр-
ної біології і генетики було реорганізовано в
Інститут фізіології рослин і генетики (IФРГ)
НАН України. У 1980 р. Володимир Васильо-
вич захистив докторську дисертацію. У 1985 р.
його було обрано членом-кореспондентом АН
УРСР, а в 1990 р. — академіком АН УРСР.
Володимира Васильовича Моргуна добре
знають у світовій науковій спільноті як видат-
ного українського вченого, талановитого до-
слідника, блискучого селекціонера. Його нау-
кові роботи присвячено дослідженням у галузі
генетики і селекції рослин, експериментально-
го мутагенезу, генетичної інженерії, біотехно-
логії та фізіологічної генетики, спрямованим
насамперед на генетичне поліпшення найваж-
ливіших для України сільськогосподарських
культур — пшениці й кукурудзи.
Сучасне поняття «хлібні злаки» сприйма-
ється крізь призму конкретних сортів. Сьогод-
ні дикі рослини ніхто не вирощує, а культурні
настільки змінені людиною, що здебільшого
втратили здатність самостійно розмножувати-
ся. Наразі всі культурні рослини створено на-
уковцями — селекціонерами рослин. За порів-
няно короткий проміжок часу наукова селек-
ція досягла вражаючих успіхів. Прийнявши
від народної селекції на початку ХХ ст. сорти
злаків з урожайністю 7 ц/га, науковці створи-
ли наприкінці століття сорти з генетичним по-
тенціалом продуктивності понад 100 ц/га.
Таке стрімке зростання продуктивності
культурних рослин зумовлене розвитком саме
генетичної науки, яка зробила три стратегічні
відкриття, що сприяли значному збільшенню
продуктивності культурних рослин у всьому
світі. Завдяки цьому нові сорти рослин нині
стали найважливішим чинником аграрного
виробництва. Вони відіграють провідну роль у
розвитку економіки і мають важливе народно-
господарське значення.
Перший успіх (перший етап) у підвищенні
генетичного потенціалу продуктивності рос-
лин пов’язаний з відкриттям явища гетерозису,
яке збільшує продуктивність гібридів, отрима-
них від схрещування спеціально створених са-
мозапильних ліній.
Технологія випікання хліба і технологія
отримання гібридного насіння в промислових
масштабах стали першими у світі біотехнологі-
ями, які широко застосовують і в наші дні. Ви-
користання явища гетерозису в численних пе-
рехреснозапильних культурах підвищило їхню
продуктивність у планетарному масштабі на
25—30 %. За своїм економічним значенням ма-
сове застосування цього явища в рослинництві
й тваринництві прирівнюється до використан-
ня ядерної енергії.
Свого часу в Радянському Союзі у період
культу Т.Д. Лисенка було заборонено створю-
вати самозапильні лінії та міжлінійні гібриди.
В СРСР намітилося істотне відставання за
врожайністю кукурудзи від США, де на той
час уже вирощували не сорти, а гібриди, які
значно перевищували їх за врожайністю зерна.
Аспірант Укра-
їнської сіль-
ськогосподар-
ської академії
Володимир
Моргун
ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2023, № 3 79
ЛЮДИ НАУКИ
Наукова діяльність В.В. Моргуна розпоча-
лася в період завершення епохи лисенківщи-
ни, і після подолання її спадку він став першим
аспірантом в УСГА з класичної генетики.
Тоді у Радянському Союзі вирощували піз-
ньостиглі сорти кукурудзи, які не визрівали на
зерно, тому з них виготовляли силос низької
кормової якості. Актуальною стала потреба
відродити кормову базу тваринництва. По-
станова ЦК КПРС зобов’язала селекціонерів у
короткі терміни створити ранньостиглі міжлі-
нійні гібриди кукурудзи, які б дозрівали за 90
діб у північних районах неосяжної країни. Для
вирішення цієї проблеми було започатковано
програму «Сєвєр» («Північ»), яку виконували
науковці Російської Федерації, Німецької Де-
мократичної Республіки (НДР) та України (в
особі В.В. Моргуна з колегами).
За 20 років напруженої праці було розробле-
но теоретичні основи і методи гетерозисної се-
лекції кукурудзи, нового розвитку набули уяв-
лення про методи гетерозисної селекції. Було
обґрунтовано генетичні основи селекції куку-
рудзи на ранньостиглість, запропоновано кон-
кретні методи, що підвищують ефективність
селекційної роботи, нові принципи організації
селекційного процесу, які сприяли інтенси-
фікації селекційних робіт, скоротили строки
створення ранньостиглих гібридів кукурудзи,
в тому числі таких, що надійно дозрівали на
зерно у зоні з коротким безморозним періодом.
Дослідження В.В. Моргуна та його колег щодо
розроблення теорії і методів гетерозисної се-
лекції кукурудзи здобули широке ви знан ня.
Особливо важливим є те, що ці роботи за-
вершилися створенням і широкомасштабним
впровадженням у виробництво перших у ко-
лишньому Радянському Союзі ранньостиглих
міжлінійних гібридів.
Чому знадобилося 20 років? Тому, що зазви-
чай для створення одного сорту чи гібриду се-
лекціонеру потрібно 15 років.
Створені В.В. Моргуном спільно з колегами
перші в СРСР ранньостиглі міжлінійні гібри-
ди кукурудзи істотно розширили ареал цієї
культури і вперше забезпечили отримання зер-
на там, де раніше воно не дозрівало, що сприя-
ло значному підвищенню валових зборів зерна
в Україні та інших республіках.
Нові гібриди розширили зону вирощуван-
ня кукурудзи далеко за межі України до Біло-
русі, Прибалтики, Нечорноземної зони Росії,
Сибіру, Приморського краю, Казахстану та
Німеччини. Їх висівали від Волинської облас-
ті до Приморського краю на площі 5,5 млн га,
що становило 25 % посівних площ кукурудзи в
колишньому Радянському Союзі. Це широко-
Володимир Васильович із сином Богданом, молеку-
лярним генетиком, доктором біологічних наук, заступ-
ником директора з наукової роботи Інституту клітин-
ної біології та генетичної інженерії НАН України
Зустріч академіка В.В. Моргуна із земляками з Чиги-
ринщини Черкаської області. Крайній справа — рідний
брат по матері В.Ф. Вакуленко, генерал-майор Служби
безпеки України, керівник служби безпеки першого
Президента України
80 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2023. (3)
ЛЮДИ НАУКИ
масштабне впровадження гібридів мало вели-
ку державну вагу. Про виконання завдання зі
створення ранньостиглих міжлінійних гібри-
дів кукурудзи Володимиру Васильовичу було
доручено, у складі урядової делегації, допові-
дати особисто М.С. Горбачову.
В Україні, на Черкащині, створені В.В. Мор-
гуном і його колегами нові гібриди кукурудзи
Ювілейний 60 та Колективний 244 було ви-
сіяно на площі понад 100 тис. га, і за один рік
вони дали додатковий приріст урожаю зерна
більш як 100 тис. т за тих самих технологій ви-
рощування. Про цей винятковий успіх генети-
ки президент АН УРСР академік Б.Є. Патон,
перший секретар Черкаського обкому партії
I.К. Лутак і В.В. Моргун доповідали особисто
В.В. Щербицькому.
На сьогодні Володимир Васильович ство-
рив уже п’яте покоління гібридів кукурудзи,
генетичний потенціал яких сягає 140—170 ц/
га зерна і понад 1000 ц/га листостеблової маси.
Другим важливим етапом генетичного по-
ліпшення рослин стало отримання експери-
ментальних мутацій та їх використання в се-
лекції рослин. На цьому етапі В.В. Моргун
виконав важливі дослідження з розвитку тео-
ретичних основ індукованої мутаційної мінли-
вості та обґрунтував новий напрям генетично-
го поліпшення рослин — мутаційну селекцію.
Йому належить пріоритет у встановленні му-
таційної активності низки хімічних речовин і
фізичних чинників, зокрема факторів навко-
лишнього середовища. Учений проаналізував
закономірності мутаційної мінливості, індуко-
ваної різними класами мутагенів, узагальнив
багаторічний досвід використання супермута-
генів, продемонстрував нові аспекти застосу-
вання методу експериментального мутагенезу
для вирішення специфічних завдань селекції,
генетичної інженерії та біотехнології. Володи-
мир Васильович розкрив генетичну природу
мутацій, створив унікальні форми рослин, які
ознаменували розвиток окремих напрямів ге-
нетико-селекційних досліджень.
В.В. Моргун з учнями першими розпочали
унікальні багаторічні дослідження, пов’язані
з генетичною загрозою, що виникла внаслідок
Чорнобильської катастрофи. У перші роки
після аварії частота мутацій зросла у тисячі ра-
зів, і на сьогодні вона значно вища (у 8,0—14,9
раза) порівняно зі спонтанним рівнем. Часто-
та хромосомних аберацій і видимих мутацій
у вирощених у Чорнобильській зоні рослин
свідчить, що ця територія навіть через майже
чотири десятки років після аварії залишається
генетично небезпечною. Тому Чорнобильська
катастрофа має міжнародне значення, а її на-
слідки потребують подальшого всебічного ви-
вчення з метою запобігання заподіянню шкоди
майбутнім поколінням.
Розвиваються нові дослідження В.В. Мор-
гуна зі створення принципово нового типу на-
півкарликових пшениць на основі спонтанних
та індукованих мутантів. Індустріальний роз-
Володимир Васильович Моргун біля свого нового ви-
сокопродуктивного гібриду кукурудзи Аметист
ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2023, № 3 81
ЛЮДИ НАУКИ
виток нашої країни сприяв збільшенню ви-
робництва мінеральних добрив, і високорослі
пшениці, в тому числі знаменитий у 1960-х
роках сорт Миронівська 808, стали гальмом
подальшого зростання врожаїв цієї культури.
Високорослі посіви вилягали, що призводило
до значних втрат уже сформованого врожаю.
У багатьох країнах світу населення, чисель-
ність якого зростала швидкими темпами, по-
терпало від голоду, а продуктивність наявних
на той час сортів не могла задовольнити по-
треб у продуктах харчування. В Мексиці було
створено програму з генетичного поліпшення
пшениці, яку щедро профінансував фонд Рок-
феллера. Генетик зі США Норман Борлауг, ке-
рівник цієї програми і майбутній лауреат Но-
белівської премії, схрестив карликові мутанти
пшениці (які не мали прямого практичного
значення, а лише несли гени карликового рос-
ту) з високорослою пшеницею й отримав прин-
ципово новий тип напівкарликової пшениці.
На сьогодні напівкарликова пшениця по-
вністю витіснила з посівів високорослу, її ви-
рощування сприяло збільшенню валових збо-
рів зерна на 25—30 %, що врятувало від голоду
мільйони людей. Зважаючи на велике соціаль-
не значення, вирощування напівкарликової
пшениці здобуло назву «зеленої революції».
Міжнародне визнання досягнень В.В. Мор-
гуна в цій галузі яскраво продемонстрував той
факт, що коли в Мексиці у 2014 р. відзначали
100-річний ювілей Нормана Борлауга, його,
єдиного представника з України, було запро-
шено на цю подію.
В Україні ситуація зі створенням напів-
карликової пшениці ускладнювалася тим, що
«зелена революція» відбулася на ярій пшени-
ці, яка в наших умовах займає невеликі посів-
ні площі, а головною культурою для країни є
озима пшениця, тому про запозичення чужих
сортів навіть не йшлося.
В.В. Моргун спільно з науковцями Академії
аграрних наук України за 21 рік інтенсивної се-
лекційної роботи розробив теоретичні основи і
методи селекції. Було створено та впроваджено
у виробництво нові українські напівкарликові
сорти озимої пшениці. Вони набагато перевер-
шували за продуктивністю старі високорослі
сорти, в тому числі знамениту Миронівську
808, яку вже більше не висівають. Ці сорти но-
вого покоління нині займають основні посівні
площі в Україні і далеко за її межами, що ви-
значило базові основи «зеленої революції» в
Україні. Їх фактичний генетичний потенціал
продуктивності на сьогодні перевищує 100 ц
зерна з гектара.
I нарешті третій, сучасний етап генетичного
поліпшення рослин — це генетична інженерія
та створення генетично модифікованих біотех-
нологічних культур.
Методи генетичної інженерії на відміну від
класичних методів дають змогу запозичити ко-
рисні гени навіть з віддалених видів і родів. Ні
гетерозис, ні мутагенез таких можливостей не
мають. З цією метою у світі активно досліджу-
ють геноми культурних рослин. Так, встанов-
лено, що унікальний геном гексаплоїдної пше-
Академік В.В. Моргун оцінює хлібопекарські власти-
вості нових сортів озимої пшениці
82 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2023. (3)
ЛЮДИ НАУКИ
ниці є одним з найскладніших і найбільших за
розміром серед культурних рослин — 17 млрд
пар основ на гаплоїдний геном. Це у 40 разів
більше за геном рису й у 5 разів (!) більше за
геном людини. Цілком зрозуміло, що новий рі-
вень молекулярної селекції є дуже наукоміст-
ким і високозатратним. Вартість створення
одного сорту з використанням молекулярних
біотехнологій оцінено у 1,5 млн євро, і вона
може зрости у 5—10 разів.
У дослідженнях за цим напрямом В.В. Мор-
гун з колегами вперше отримали трансгенні
рослини кукурудзи, що в 1970-ті роки було
пріоритетним результатом не лише в Україні,
а й у світі.
У подальших роботах Володимир Васильо-
вич широко використовував методи хромо-
сомної інженерії. Йдеться про транслокації
з пирію, жита та інші генетичні конструкції
розміром у кілька генів. Наукові дослідження
вченого в галузі фізіологічної генетики стосу-
ються вивчення механізмів генетичної регу-
ляції таких важливих фізіологічних процесів і
властивостей, як фотосинтез, мінеральне жив-
лення, стійкість до холоду і посухи, викорис-
тання фізіологічних показників росту і розви-
тку рослин з метою їх селекційного поліпшен-
ня, застосування маркер-допоміжної селекції.
Він розробив технологію маркер-допоміжної
селекції за певними генетичними конструкці-
ями, які контролюють цінні ознаки, та створив
вихідні лінії екстрам’якої чорно- і білозерної
кондитерської пшениці, лінії з високим уміс-
том у зерні амілози, підвищеним вмістом білка
і ключових мікроелементів (Fe, Zn, Mn).
Уперше в Україні розроблено біотехнологію
селекційного процесу, яка ґрунтується на по-
єднанні можливостей класичної і молекуляр-
ної генетики з активним використанням нових
мутантних генів, молекулярних маркерів, хро-
мосомних транслокацій і штучних конструк-
цій. На основі найсучасніших досягнень інтро-
гресивної селекції, молекулярної генетики й
біотехнології розроблено теоретичні основи і
методи створення високопродуктивних сортів
озимої пшениці, яким властива висока якість
зерна та стійкість до стресових чинників до-
вкілля. Нові дослідження злаків із кольоровим
зерном дали змогу сформувати стратегію ство-
рення зернових культур з високою біологіч-
ною цінністю.
Розвивається новий напрям досліджень,
пов’язаний зі створенням сортів озимої пшени-
ці із залученням генів її дикого родича спельти
з оригінальними властивостями для харчового
застосування.
Академік В.В. Моргун значну увагу при-
діляє проблемі високої якості зерна нових
сортів. Хліб майбутнього має бути збалансо-
ваним за всіма корисними елементами і мати
не лише енергетичне, а й лікувальне значення,
що зазначав іще Гіппократ. Тому на сьогод-
ні для оздоровчого харчування пріоритетним
має стати споживання житнього хліба і хліба з
цільнозмеленого зерна, в тому числі з давнього
злаку полби. Такий хліб чинить ще й омоло-
джувальну дію, як стверджується, зокрема, в
Національній програмі здорового харчування
Міністерства охорони здоров’я Франції.
Як послідовник славетного генія науки
М.I. Вавилова Володимир Васильович зна-
чну увагу приділяє міжнародній співпраці,
оволодінню світовим досвідом, пошуку цінної
генетичної плазми рослин. Протягом кіль-
кох років Володимир Васильович був у дов-
готривалих закордонних відрядженнях. Він
працював у Болгарії (Інститут кукурудзи),
Аргентині (приватні фірми), Угорщині (Сіль-
ськогосподарський науково-дослідний ін-
ститут Угорської академії наук). Багато років
тривала співпраця В.В. Моргуна із закордон-
ними колегами: відбувався обмін генофондом,
підтримувалися творчі зв’язки, здійснювалися
відрядження дослідників та підготовка через
аспірантуру науковців для цих країн.
Працюючи в Угорщині, В.В. Моргун за-
просив українську урядову делегацію на чолі
з Президентом України Л.М. Кравчуком від-
відати інститут у Мартонвашарі. Запрошення
було прийнято, і Володимир Васильович ра-
зом із угорськими колегами мали честь озна-
йомити високе керівництво двох країн зі сво-
їми науковими досягненнями та результатами
співпраці.
ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2023, № 3 83
ЛЮДИ НАУКИ
Метою відрядження В.В. Моргуна до В’єт-
наму було надання допомоги в’єтнамським ко-
легам у налагодженні біологічних досліджень
у цій країні після воєнної розрухи. Внаслі-
док застосування американцями на території
В’єтнаму хімічних речовин із гербіцидною
дією сотні гектарів землі стали непридатними
для землеробства, на них не росли навіть дикі
рослини. Потрібно було повернути життя по-
нівеченій землі. Разом із проведенням науко-
во-дослідних робіт Володимир Васильович за-
ймався освітньо-викладацькою діяльністю —
читав лекції в Інституті генетики. У складі спе-
ціально створеної комісії вчений брав участь у
доборі кліматичної зони й конкретного місця
для будівництва Інституту кукурудзи.
Тривала співпраця з ученими Болгарії,
Угорщини та В’єтнаму зобов’язувала Володи-
мира Васильовича засвоювати необхідні ази
(200—500 активних слів) їхніх мов.
Плідною була також співпраця в рамках ви-
конання міжнародної програми «Сєвєр». Здій-
снювався активний обмін генофондом, про-
водилися щорічні екологічні випробування
спільних гібридів кукурудзи в Росії (Кубань,
Ставропілля, Білгород, Саратов, Куйбишев,
Омськ), Україні (Київ, Сміла) та НДР. Що-
року влітку вчені відвідували одну з названих
екологічних точок, у тому числі НДР, а взимку
заслуховували звіти й розробляли робочу про-
граму на наступний рік. Створені в рамках цієї
програми ранньостиглі гібриди кукурудзи ви-
сівали як у СРСР, так і в НДР, а насіння спіль-
но створених гібридів В.В. Моргун та його ко-
леги вирощували в Україні.
Великий вплив на розширення наукового
світогляду Володимира Васильовича справи-
ли довготривалі відрядження до США у скла-
ді наукових і урядових делегацій. Під час цих
візитів науковець ознайомився з сучасними
біотехнологічними й генетичними досліджен-
нями у низці відомих американських універси-
тетів, передовими технологіями селекційного
процесу, прослухав курс лекцій про організа-
цію та ведення бізнесу в США, попрацював з
фермерами, пожив у кількох американських
родинах (від робітника заводу до професора
університету) та ближче познайомився з їхнім
побутом.
У 1997 р. В.В. Моргуну випала честь у скла-
ді української делегації разом із Л.Д. Кучмою,
Л.М. Кравчуком, Б.Є. Патоном, О.О. Негодою,
К.М. Ситником та ін. проводжати в політ з
космодрому на мисі Канаверал американський
космічний корабель «Колумбія», у складі екі-
пажу якого був перший український космо-
навт Леонід Каденюк. У космічному центрі
НАСА імені Джона Кеннеді, що розташований
на мисі Канаверал на узбережжі Атлантичного
океану (штат Флорида, США), делегація укра-
їнських учених, до якої входили Володимир
Васильович та інші науковці IФРГ НАН Укра-
їни, спільно з американськими колегами брала
участь у підготовці біологічних експериментів,
дослідженні рослин перед їх відправленням
у космос та після повернення на Землю. Кос-
мічну частину експериментів виконував наш
космонавт Леонід Каденюк на борту космічно-
го корабля. В.В. Моргун розробляв, зокрема,
надкарликові сорти пшениці, які в умовах об-
меженого простору космічного корабля могли
б як завгодно довго забезпечувати екіпаж їжею
та киснем. Виконані вченим дослідження мали
важливе значення для розроблення сучасних
біотехнологій космічного рослинництва, без
якого освоєння космосу неможливе. Рано чи
пізно людство почне серйозно освоювати да-
Академік В.В. Моргун за збором цінної генетичної
плазми пшениці в материковій зоні субтропіків Арген-
тини
84 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2023. (3)
ЛЮДИ НАУКИ
лекий космос. Разом із тим, сьогодні на заваді
вивченню Всесвіту стоїть багато невирішених
проблем, у тому числі забезпечення екіпажу
киснем та харчами для далеких мандрів.
У пошуках цінної генетичної плазми на на-
уково-дослідному кораблі «Академік Вернад-
ський» В.В. Моргун об’їздив майже увесь світ:
Тихий, Індійський, Атлантичний океани, Чор-
не море, материки Землі у тропічній і субтро-
пічній зонах. З цих експедицій учений привіз
понад тонну пакетних зразків з усіх відвіданих
місць. Це безцінний генетичний матеріал, що
не має аналогів у світі. На острові Мадагас-
кар Володимир Васильович знайшов дикого
родича кукурудзи трипсакума, чим підтвер-
див існування вторинного генетичного цен-
тру походження диких родичів кукурудзи. За
М.I. Вавиловим, первинний центр походжен-
ня кукурудзи та її диких родичів знаходиться
в Південній Америці.
Обстежуючи рослинність тропіків, В.В. Мор-
гун виявив підвищену частоту спонтанних му-
тацій, особливо секторіальних химер, порівня-
но із зоною помірного клімату, що вказувало
на позитивний вплив сприятливішого клімату
тропіків на пришвидшення еволюційного про-
цесу. Виявлена академіком В.В. Моргуном за-
кономірність переконливо пояснила феномен
розміщення центрів походження культурних
рослин, відкритих М.I. Вавиловим, переважно
у південній кліматичній зоні нашої планети.
Отже, співпраця академіка В.В. Моргуна з
науковцями багатьох країн світу, експедиції
зі збору генофонду і міжнародний авторитет
ученого відкрили реальні можливості для ши-
рокої інтродукції в Україну цінної світової ге-
нетичної плазми. Створену ним в IФРГ НАН
України колекцію злаків визнано національ-
ним надбанням на державному рівні.
Характерною особливістю діяльності Воло-
димира Васильовича є не лише широта науко-
вих інтересів і пошуків, а й прикладна спрямо-
ваність. Значне місце в дослідженнях ученого
відведене формуванню принципово нових по-
глядів щодо генетичної інженерії, біотехноло-
гії та фізіологічної генетики. Лише побіжний
перелік напрямів наукових пошуків Володи-
мира Васильовича засвідчує його непересічну
працездатність і високий професіоналізм, у ре-
зультаті чого він став загальновизнаним авто-
ритетом у генетичній науці.
На основі найсучасніших досягнень інтро-
гресивної селекції, молекулярної генетики та
біотехнології академік В.В. Моргун розробив
теоретичні основи і методи створення стійких
до стресових чинників довкілля високопро-
дуктивних, з високою якістю зерна сортів ози-
мої пшениці.
За 65 років наполегливої праці Володимир
Васильович створив унікальні форми рослин,
що ознаменували розвиток окремих напрямів
генетико-селекційних досліджень. Його спра-
ведливо називають батьком сучасної україн-
ської генетики. У наукових працях академіка
В.В. Моргуна органічно поєднані фундамен-
тальні дослідження з вирішенням актуальних
прикладних проблем державного значення.
Створені вченим сорти озимої пшениці Сму-
глянка, Золотоколоса, Фаворитка та Астарта
вперше за всю історію України забезпечили
отримання рекордних урожаїв зерна — 124,0;
125,0; 131,8 і 140,0 ц/га відповідно. Числен-
ні базові господарства IФРГ НАН України, в
яких із року в рік висівають ці сорти, отриму-
ють урожаї європейського рівня. Найпошире-
ніші сорти селекціонера — Подолянка, Богда-
на, Смуглянка, Золотоколоса та Фаворитка —
за посівними площами в Україні потрапили в
першу дев’ятку.
У результаті цілеспрямованої багаторічної
роботи В.В. Моргун створив перші в Україні
високоінтенсивні напівкарликові сорти ози-
мої пшениці з житньо-пшеничними трансло-
каціями з високим генетичним потенціалом
продуктивності (Смуглянка, Золотоколоса,
Фаворитка та ін.), які широко застосовують
у виробництві. Створено також серію сортів
універсального використання з високою еко-
логічною пластичністю. Серед них сорти По-
долянка, Богдана та ін., що займають в Україні
значну частину посівних площ і за виробничою
надійністю є неперевершеними. Вони придат-
ні для різних варіантів господарювання, зокре-
ма й для сучасних кризових умов. Ці сорти —
ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2023, № 3 85
ЛЮДИ НАУКИ
своєрідний «страховий поліс» для селянина:
вони стійкі до посухи і холоду, невибагливі й
забезпечують отримання стабільного урожаю
збіжжя.
Наразі вчений створив нове покоління сор-
тів озимої пшениці, які є конкурентоспромож-
ними порівняно з іноземними сортами, мають
генетичний потенціал врожайності 10—12 т
якісного зерна. Серед них Городниця, Ново-
смуглянка, Київська 19, Січеслава, Софія Ки-
ївська та ін. У державному сортовивченні та
екологічних випробуваннях Інституту вони
забезпечили отримання високих урожаїв, зо-
крема Софія Київська — 119,3 ц/га, Новосму-
глянка — максимальний урожай 123,0 ц/га,
Городниця — максимальний урожай 124,0 ц/
га. На дослідних ділянках Інституту за помір-
них доз внесення мінеральних добрив сорти-
інновації Софія Київська, Городниця та Київ-
ська 19 у сезоні 2022 р. досягли врожаю 123,3;
124,4 і 136,5 ц/га відповідно.
В.В. Моргун спільно з колегами перші і
поки що єдині в Україні, а за окремими сор-
тами — перші у світовій практиці розробили
оригінальні наукові напрями селекції сортів
хлібних злаків з високою якістю і харчовою
цінністю зерна та створили сорти-інновації.
Виведення цих сортів дозволяє радикально
поліпшити харчову цінність зерна пшениці і
харчового голозерного ячменю.
Вперше створено сорти спельти з чорним
зерном та підвищеною харчовою цінністю зер-
на, що є пріоритетом не лише в Україні, а й за
її межами.
Титанічна працездатність і надзвичайна на-
укова інтуїція дали змогу вченому самостійно
та у співавторстві створити понад 200 зареє-
строваних сортів і гібридів рослин (пшениця,
спельта, жито, тритикале, соя, ячмінь, кукуру-
дза та ін.). Наукову новизну результатів дослі-
джень академіка В.В. Моргуна підтверджено
більш як 290 авторськими свідоцтвами і патен-
тами. Сорти вже 45 років висівають на полях
України та країн СНД. Площа їх посівів у різні
роки становила від 1 до 5,5 млн га на рік.
У важких умовах воєнного стану здійсне-
но науковий супровід вирощування в Україні
сортів озимої пшениці селекції В.В. Моргуна
на площі близько 2 млн га, що становить 30 %
усіх посівів цієї культури в Україні.
Ареал впровадження сортів Інституту до-
сить широкий — від Львівського Полісся до
степів Донеччини і далеко за межами країни.
Валовий збір зерна з цих посівів щороку по-
вністю задовольняє потребу України в продо-
вольчому зерні пшениці, що є вагомим внеском
у забезпечення продовольчої безпеки держави.
Академік В.В. Моргун проводить велику
роботу з розширення трансферу сортів-інно-
вацій у виробництво. Реалізовано понад 3400
ліцензій на вирощування сортів озимої пшени-
ці селекції IФРГ НАН України. Вирощується
високоякісне оригінальне насіння, яким забез-
печуються всі насіннєві господарства відповід-
но до реалізованих ліцензій. Ліцензії на виро-
щування сортів озимої пшениці селекції IФРГ
НАН України придбали вітчизняні та великі
міжнародні компанії США, Канади, Франції,
Швеції, Норвегії та інших країн, які працюють
на теренах України. Загальний обсяг впрова-
дження розробок IФРГ НАН України досить
великий. Образно кажучи, кожна третя хліби-
на виробляється із сортів пшениці, створених
Володимиром Васильовичем.
Доскональні наукові знання генетики й не-
чувана працездатність академіка В.В. Моргу-
на дали йому змогу накопичити, що особливо
важливо, критичну кількість генофонду, який
забезпечив проведення конкурентоспромож-
ної селекції культур двох принципово різних
типів: самозапильної пшениці та перехресно-
запильної кукурудзи, які різняться за техноло-
гією селекційного процесу.
Попри всі звання, посади й нагороди, Во-
лодимир Васильович продовжує працювати і
в полі, і в лабораторії. Щороку власноруч до-
бирає сто тисяч колосків, бо добір — це така
справа, яку не кожному можна передоручити.
Можливо, це нудно і не модно, але коли хочеш
зробити велику справу, то треба присвятити
себе їй до останку. Бо стати першим нелегко, а
утримувати першість ще тяжче.
На думку В.В. Моргуна, науковці Інституту
мають великі потенційні можливості нарос-
86 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2023. (3)
ЛЮДИ НАУКИ
тити свій внесок у розвиток економіки нашої
країни. Однак протягом останніх років цього
не судилося зробити. Фінансування наукових
установ незадовільне. Йдеться фактично про
їх виживання. Матеріально-технічна база зде-
більшого застаріла. Держава відмовляється за-
хищати основну свою власність — землю. Чис-
ленні суди щодо захисту земельних ділянок
від постійних рейдерських захоплень і пошук
засобів до виживання у холодних приміщен-
нях Інституту забирають усю творчу енергію
науковців.
Як зазначає академік В.В. Моргун, новим
чинником, який останнім часом істотно впли-
ває на рівень продуктивності рослин, стала
глобальна зміна клімату. Посіви озимих зер-
нових в останні роки потерпають від нещадної
посухи. Підвищення середньорічної темпера-
тури на 1 °С призводить до зниження врожай-
ності на 21 %. Експерти ООН прогнозують,
якщо до 2050 р. не стримати глобальне поте-
пління, врожаї зернових культур знизяться на
чверть, а потім упадуть ще більше. Окремі зем-
леробські регіони можуть стати непридатними
для аграрного виробництва.
На сьогодні лише 25 країн світу здатні по-
вністю забезпечити себе продуктами харчу-
вання. За прогнозами ООН, до 2050 р. світ
опиниться перед загрозою голоду. Щоб прого-
дувати населення, чисельність якого невпинно
зростає, потрібно подвоїти врожайність зер-
нових. На рівні сучасних знань це неможливо.
Недаремно ООН визначила газ, нафту і продо-
вольство критичними чинниками розвитку ци-
вілізації нашого століття. У людства, як ствер-
джує Володимир Васильович, для виживання
існує єдиний вихід — збільшення врожайності
сільськогосподарських культур, головною се-
ред яких є пшениця, основний хліб планети.
Значення хліба в широкому розумінні цього
слова добре відоме. Забезпечення людства про-
дуктами харчування — світова проблема. Вона
має глобальний характер, її розв’язання — це
питання не лише економіки, а й великої політи-
ки. Віками хліб, політика і могутність держави
були взаємопов’язаними. Ріст і саме існування
цілих цивілізацій, мир чи війна визначалися
врожаями і запасами хліба. Саме поява на землі
хлібних злаків за часів сивої давнини стала голо-
вним чинником розвитку цивілізацій: на пшени-
ці та ячмені виросла європейська цивілізація, на
рисі — азійська, на кукурудзі — американська.
Це три основні злаки, на яких розвивається люд-
ство. I на сьогодні питання, як нагодувати насе-
лення Землі, чисельність якого стрімко зростає,
є стратегічним для всієї планети.
У зв’язку з поглибленням продовольчої кри-
зи отримання в Україні врожаїв європейсько-
Академік
В.В. Моргун допо-
відає на пленарній
частині Міжна-
родної науково-
практичної кон-
ференції «День
поля». У президії
(зліва направо):
М.С. Васильчен-
ко, П.Т. Саблук,
Д.О. Мельничук,
О.І. Порошенко і
директор депар-
таменту Мінагро-
політики України
О.А. Демидов
ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2023, № 3 87
ЛЮДИ НАУКИ
Міжнародна на-
уково-практична
конференція
«День поля»
го рівня є завданням великої державної ваги.
Академік В.В. Моргун розвиває нову філосо-
фію хліба. Вчений наголошує: Україна має зби-
рати високі врожаї європейського рівня. Лише
такі врожаї забезпечать її економічне майбутнє
та процвітання й добробут народу. З низькими
врожаями Україну в Європі ніхто серйозно не
сприйматиме.
З метою зосередження уваги на проблемі
збільшення врожайності зернових В.В. Мор-
гун започаткував нову форму знайомства з
розробками IФРГ НАН України — щорічну
Міжнародну науково-практичну конференцію
«День поля» та ініціював створення «Клубу
100 центнерів», який став своєрідною школою
новітніх агротехнологій. Учений вважає, що,
на відміну від багатьох регіонів світу, Україна
ще зберігає можливість подвоїти врожайність
зернових. Вона має скористатися світовим
дефіцитом продуктів харчування в інтересах
власної економіки. Хліб — це наша нафта і
навіть більше, ніж нафта! — переконаний
академік.
Володимир Васильович зробив вагомий
внесок у скарбницю наукових знань. Його за-
гальний науковий доробок становить 727 дру-
кованих праць, у тому числі 16 монографій,
серед яких добре відомі «Мутаційна селекція
пшениці», «Експериментальна мінливість ку-
курудзи», «Генетичні наслідки аварії на Чор-
нобильській АЕС», «Біологічна фіксація азо-
ту» (у 4 т.) та понад 290 авторських свідоцтв
і патентів.
В.В. Моргун — талановитий організатор на-
уки, досвідчений вихователь наукових кадрів.
Він великий прагматик і блискучий організа-
тор, засновник і керівник широковідомої на-
укової школи з теоретичних основ селекції
рослин. Вчений підготував плеяду таланови-
тих учнів. Під його керівництвом захищено 18
кандидатських і 8 докторських дисертацій. В
очолюваному академіком В.В. Моргуном Ін-
ституті проводиться велика робота з вихован-
ня молоді. Завідувачі підрозділів, як правило,
молоді доктори наук, хоча в установі цінують і
шанують досвід ветеранів.
Володимир Васильович пов’язує розквіт на-
шої держави з прийдешнім поколінням, яке
виростає зараз. «Ми залишимо свої напрацю-
вання, свої розробки, але втілювати все це буде
молодь», — часто підкреслює директор.
Минуло багато років, але час не стер приєм-
ні спогади Володимира Васильовича про на-
вчання в УСГА. З великою повагою і вдячніс-
тю згадує він свого першого керівника вчено-
го-селекціонера, професора М.О. Зеленського,
викладачів та керівництво академії. Проте
найавторитетнішим учителем для Володими-
ра Васильовича був президент НАН України
академік НАН України Борис Євгенович Па-
88 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2023. (3)
ЛЮДИ НАУКИ
тон — геніальний учений і талановитий орга-
нізатор науки.
Багато сил та енергії В.В. Моргун віддає
науково-організаційній діяльності. З 2009 до
2020 р. він був членом Президії НАН України, а
зараз є радником при ній. Тривалий час він був
заступником академіка-секретаря Відділення
загальної біології НАН України, з 2009 р. його
двічі обирали академіком-секретарем Відді-
лення. Наразі В.В. Моргун є членом Бюро Від-
ділення загальної біології НАН України.
Володимир Васильович був ініціатором і
керівником двох цільових програм наукових
досліджень Відділення: «Основи функціо-
нування та адаптації біологічних систем за
умов дії біотичних і абіотичних факторів» та
«Фундаментальні засади прогнозування та
упередження негативного впливу змін кліма-
тичних умов на біотичні системи України», а
також співкерівником двох цільових програм
наукових досліджень НАН України: «Фунда-
ментальні основи молекулярних та клітинних
біотехнологій» і «Молекулярні та клітинні
біотехнології для потреб медицини, промисло-
вості та сільського господарства».
За 12 років перебування В.В. Моргуна на по-
саді академіка-секретаря Відділення загальної
біології НАН України дві установи отримали
статус науково-дослідних інститутів — Дер-
жавна установа «Інститут еволюційної еколо-
гії НАН України» і Державна установа «Ін-
ститут морської біології НАН України». За-
безпечено значне омолодження персонального
складу членів Відділення через обрання члена-
ми-кореспондентами НАН України провідних
учених віком переважно від 45 до 57 років.
Вчений тривалий час був членом президій
наукових і координаційних рад і секцій АН
СРСР, АН УРСР та ВАСГНІЛ з проблем гене-
тики і селекції рослин, а також головою укра-
їнського відділення наукової ради АН СРСР
з проблем генетики і селекції, а нині веде
значну науково-організаційну та громадську
роботу, координує наукові дослідження з пи-
Учасники Загальних зборів Відділення загальної біології НАН України
ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2023, № 3 89
ЛЮДИ НАУКИ
тань фізіології, генетики та селекції рослин в
Україні.
Академік В.В. Моргун — член комітету і за-
ступник голови секції комітету з Державних
премій України в галузі науки і техніки, го-
лова експертної групи комітету з присуджен-
ня премії Кабінету Міністрів України, голова
секції біологічних та сільськогосподарських
наук експертної ради при НАН України, член
експертної ради Державної служби з охорони
прав на сорти рослин, заступник голови між-
відомчої комісії з наукових питань розвитку
агропромислового комплексу України, член
наукової ради з питань розвитку сільського
господарства в Київській області, член голов-
ної ради ВАК України, голова спеціалізованої
ради Інституту фізіології рослин і генетики
НАН України із захисту докторських і канди-
датських дисертацій за спеціальностями «фізі-
ологія рослин» і «генетика», член спеціалізо-
ваних рад за фахом «агрономія» та «молеку-
лярна біологія і генетика», головний редактор
науково-теоретичного журналу «Фізіологія
рослин і генетика» (колишня назва «Физио-
логия и биохимия культурных растений»), був
членом редколегій видань «Вісник НАН Укра-
їни», «Доповіді НАН України» «Цитологія та
генетика», «Сортовивчення та охорона прав на
сорти рослин» та низки фахових біологічних
журналів. Протягом кількох років працював
у складі міжвідомчої комісії з питань біологіч-
ної та генетичної безпеки при РНБО України,
колегії Мінагрополітики, рад та комісії з пи-
тань АПК України, комітету з питань науки і
технологій. Володимир Васильович тривалий
час очолював раду з трансгенних сортів рослин
при Міністерстві аграрної політики та УААН,
був обраний депутатом районної ради народ-
них депутатів м. Києва, є почесним громадяни-
ном міста Чигирин.
Академік В.В. Моргун стояв біля витоків
формування і становлення Українського то-
вариства генетиків і селекціонерів ім. М.I. Ва-
вилова спочатку як науковий секретар товари-
ства, а потім упродовж багатьох років як його
президент. У ці часи з ініціативи та за науко-
вою редакцією Володимира Васильовича було
опубліковано серію фундаментальних праць.
Серед них унікальне за широтою охоплення
тематики чотиритомне видання «Генетика і
селекція в Україні на межі тисячоліть», в яко-
му узагальнено досягнення генетичної науки в
Україні від часів її зародження до моменту ви-
ходу в світ цього видання.
Як президент Українського товариства фі-
зіологів рослин В.В. Моргун опікується роз-
витком фізіології рослин в Україні, докладає
багато зусиль до організації роботи товари-
ства. Він ініціював випуск і був головним ре-
дактором низки ґрунтовних фундаменталь-
них монографій, зокрема таких, як «Фізіоло-
гія рослин в Україні на межі тисячоліть» (у
2 т.), «Живлення рослин: теорія і практика»,
«Застосування фізіології у селекції пшениці»
(пер. з англ.), «Фізіологія рослин: проблеми
та перспективи розвитку» (у 2 т.), «Фотосин-
тез» (у 3 т.), «Фізіологія рослин: досягнен-
ня та нові напрямки розвитку», «Гербіциди»
(у 2 т.) та ін.
Як уже зазначалося, з 1986 р. В.В. Моргун є
директором Інституту фізіології рослин і гене-
тики НАН України, його неодноразово пере-
обирали на цю посаду. Поряд з класичними на-
прямами фізіології рослин (мінеральне жив-
лення рослин, фотосинтез та ін.) і генетики в
Інституті розвиваються й нові — молекулярна
генетика, генетична інженерія, генетичне по-
ліпшення рослин, якості зерна, стійкості до
хвороб і шкідників. За цей час наукові кадри
Інституту поповнилися 5 членами НАН Укра-
їни, фундаментальні дослідження та наукові
розробки співробітників удостоєно 11 Дер-
жавних премій у галузі науки і техніки. Завдя-
ки зусиллям Володимира Васильовича значно
зріс авторитет установи, збільшилися обсяги
впроваджень інновацій у виробництво, істотно
зміцнилася матеріальна база. У відання Інсти-
туту передано цілісний майновий комплекс і
дослідне сільськогосподарське виробництво,
виконано капітальний ремонт головного кор-
пусу, побудовано житловий будинок для спів-
робітників Інституту.
Видатні досягнення, внесок академіка
В.В. Моргуна в розвиток науки та його діяль-
90 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2023. (3)
ЛЮДИ НАУКИ
ність, спрямовану на підвищення продоволь-
чої безпеки країни, високо оцінено державою
і науковою спільнотою. За визначні особисті
заслуги перед Українською державою у ство-
ренні і широкому впровадженні високопро-
дуктивних сортів зернових культур, багато-
річну плідну наукову та громадську діяльність
указом Президента України В.В. Моргуну
в 2008 р. присвоєно звання Героя України з
врученням ордена Держави. Його нагородже-
но орденом «Знак Пошани» (1981), орденом
Жовтневої революції (1986), орденом Кня-
зя Ярослава Мудрого V ступеня (2003) та ІV
ступеня (2021), присвоєно звання «Заслу-
жений діяч науки і техніки України» (1998).
Він — двічі лауреат Державної премії Украї-
ни в галузі науки і техніки (1982, 1997), Дер-
жавної премії СРСР в галузі науки і техніки
(1986), лауреат премії президентів академій
наук України, Білорусі і Молдови (2002), пре-
мії імені В.Я. Юр’єва НАН України (1993),
премії Національної академії аграрних наук
України «За видатні досягнення в аграрній на-
уці» (2016), нагороджений Золотою медаллю
імені В.I. Вернадського — найвищою нагоро-
дою НАН України (2017). В.В. Моргуна від-
значено також почесною грамотою Кабінету
Міністрів України, подякою Прем’єр-міністра
України, нагрудними знаками «Знак Пошани»
Міністерства аграрної політики України та
Київського міського голови, почесними грамо-
тами Міністерства аграрної політики України,
Української державної насіннєвої інспекції,
Київської обласної державної адміністрації та
Президента Національної академії наук Укра-
їни, відзнаками НАН України «За наукові до-
сягнення», «За підготовку наукової зміни»,
«За сприяння розвитку науки», подякою Пре-
зидії НАН України за участь у ліквідації на-
слідків аварії на Чорнобильській АЕС, особис-
тий внесок у вирішення проблем забезпечення
національної безпеки в екологічній сфері та з
нагоди 30-ї річниці Чорнобильської катастро-
фи, подякою Президії НАН України за багато-
річну та плідну роботу (2020 р.), численними
грамотами Президії НАН України, почесною
відзнакою УААН, найвищою почесною відзна-
кою Міжрегіональної громадської організації
«Козацька громада» та багатьма іншими ме-
далями, дипломами, грамотами. За професійні
заслуги Володимирові Васильовичу присво-
єно звання «Кращий винахідник сільського
господарства СРСР», «Кращий винахідник
Академії наук УРСР», «Винахідник року НАН
України у 2004 році», «Лідер агропромислово-
го комплексу 2004 року», «Лідер України» та
«Лідер ХХІ століття», а також «Керівник ХХІ
віку». Володимира Васильовича було названо
у США людиною року в 1997 та 2001 рр. Очо-
люваний ним Інститут фізіології рослин і гене-
тики удостоєно нагороди в номінації «Підпри-
ємство ХХІ віку».
Президент України Л.Д. Кучма вручає академіку
В.В. Моргуну знак лауреата Державної премії України
в галузі науки і техніки
Щойно Президент України В.А. Ющенко вручив ака-
деміку В.В. Моргуну Золоту Зірку Героя України
ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2023, № 3 91
ЛЮДИ НАУКИ
Після звіту перед Прем’єр-міністром України Ю.В. Ти-
мошенко на засіданні Президії НАН України про вне-
сок Інституту фізіології рослин і генетики НАН Укра-
їни у забезпечення продовольчої безпеки держави
академік НАН України В.В. Моргун вручає запашний
коровай
Президент НАН України академік НАН України
А.Г. Загородній знайомиться з інноваціями Інституту
фізіології рослин і генетики НАН України в галузі за-
безпечення продовольчої безпеки держави
Упродовж багатьох років своєї творчої ді-
яльності В.В. Моргун дбає про продовольчу
безпеку держави, її інтереси й незалежність у
галузі генетики і селекції рослин та насінни-
цтва, створення і широке впровадження нових
перспективних сортів і гібридів сільськогос-
подарських культур в аграрний сектор нашої
держави. Він неодноразово мав честь допо-
відати першим особам колишнього СРСР та
незалежної Української держави, отримував з
їхніх рук державні нагороди та премії. Інсти-
тут та його науково-дослідні поля відвідували
президенти нашої держави, прем’єр-міністри,
міністри аграрної політики та продовольства,
народні депутати, вітчизняні й закордонні на-
уковці та аграрії. І цю постійну увагу та висо-
ку оцінку з боку очільників держави значного
внеску у вирішення проблем продовольчої
безпеки України В.В. Моргун з великою по-
дякою завжди адресує всьому творчому ко-
лективу Інституту. За його ініціативою на
базі установи неодноразово проводилися ви-
їзні засідання Президії НАН України на чолі
з президентом Академії.
В.В. Моргун твердо впевнений, що шлях до
генетичного удосконалення рослин, чистого і
здорового середовища та зміцнення здоров’я
людства лежить через пізнання молекулярних
механізмів біологічних процесів і керування
ними на всіх рівнях життєдіяльності живої ма-
терії, а також вірить, як і Джонатан Свіфт, що
«кожний, хто замість одного колосу або одно-
го стебла трави виростить на тому ж полі два,
зробить людству і своїй батьківщині велику
послугу».
Володимир Васильович святкує свій слав-
ний ювілей у розквіті творчих сил, озброєний
сучасними ідеями і методами, як завжди, зо-
середжений на подальшому розвитку науки й
примноженні добробуту народу України, пе-
реконаний, що хліб — це національна безпека,
стабільність держави і добробут народу.
Наукова громадськість, колеги та учні щиро
вітають Володимира Васильовича з днем на-
родження, зичать йому міцного козацького
здоров’я, творчого довголіття, успіхів у всіх
починаннях і нових наукових звершень на бла-
го Батьківщини.
92 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2023. (3)
ЛЮДИ НАУКИ
Sergii Ya. Kots
Institute of Plant Physiology and Genetics of the National Academy of Sciences of Ukraine, Kyiv, Ukraine
ORCID: https://orcid.org/0000-0002-3477-793X
THE CREATOR OF THE COUNTRY’S BREAD ABUNDANCE —
AN IMPORTANT COMPONENT OF THE STATE’S NATIONAL SECURITY
To the 85th anniversary of Academician of NAS of Ukraine V.V. Morgun
March 10 marks the 85th anniversary of the outstanding Ukrainian geneticist, plant breeder, Hero of Ukraine (2008),
laureate of State Prizes in the field of science and technology of the USSR (1986), Ukrainian SSR (1982) and Ukraine
(1997), honored worker of science and technology (1998), laureate of V.I. Vernadsky Gold Medal (2017) and V.Ya. Yuryev
Prize (1993) of the NAS of Ukraine, director of the Institute of Plant Physiology and Genetics of the NAS of Ukraine
(since 1986), doctor of biological sciences (1980), professor (1988), academician of the NAS of Ukraine (1990) Volody-
myr V. Morgun.
Cite this article: Kots S.Ya. The creator of the country’s bread abundance — an important component of the state’s na-
tional security (to the 85th anniversary of Academician of NAS of Ukraine V.V. Morgun). Visn. Nac. Akad. Nauk Ukr.
2023. (3): 77—92. https://doi.org/10.15407/visn2023.03.077
|