Із зали засідань Президії НАН України (8 лютого 2023 р.)

На засіданні Президії НАН України 8 лютого 2022 року розглядалися такі питання: перспективні напрями розвитку атомної енергетики України (доповідач — доктор технічних наук В.І. Борисенко); війна у проєкціях і конструкціях історичного часу (доповідач — член-кореспондент НАН України О.В. Ясь); п...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2023
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Видавничий дім "Академперіодика" НАН України 2023
Назва видання:	Вісник НАН України
Теми:	Офіційний розділ
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/192940
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Із зали засідань Президії НАН України (8 лютого 2023 р.) // Вісник Національної академії наук України. — 2023. — № 4. — С. 39-45. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-192940
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1929402023-07-24T14:35:58Z Із зали засідань Президії НАН України (8 лютого 2023 р.) Офіційний розділ На засіданні Президії НАН України 8 лютого 2022 року розглядалися такі питання: перспективні напрями розвитку атомної енергетики України (доповідач — доктор технічних наук В.І. Борисенко); війна у проєкціях і конструкціях історичного часу (доповідач — член-кореспондент НАН України О.В. Ясь); про нагородження відзнаками НАН України та Почесними грамотами НАН України і Центрального комітету профспілки працівників НАН України (доповідач — академік НАН України В.Л. Богданов); кадрові та поточні питання. 2023 Article Із зали засідань Президії НАН України (8 лютого 2023 р.) // Вісник Національної академії наук України. — 2023. — № 4. — С. 39-45. — укр. 0372-6436 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/192940 uk Вісник НАН України Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Офіційний розділ Офіційний розділ
spellingShingle	Офіційний розділ Офіційний розділ Із зали засідань Президії НАН України (8 лютого 2023 р.) Вісник НАН України
description	На засіданні Президії НАН України 8 лютого 2022 року розглядалися такі питання: перспективні напрями розвитку атомної енергетики України (доповідач — доктор технічних наук В.І. Борисенко); війна у проєкціях і конструкціях історичного часу (доповідач — член-кореспондент НАН України О.В. Ясь); про нагородження відзнаками НАН України та Почесними грамотами НАН України і Центрального комітету профспілки працівників НАН України (доповідач — академік НАН України В.Л. Богданов); кадрові та поточні питання.
format	Article
title	Із зали засідань Президії НАН України (8 лютого 2023 р.)
title_short	Із зали засідань Президії НАН України (8 лютого 2023 р.)
title_full	Із зали засідань Президії НАН України (8 лютого 2023 р.)
title_fullStr	Із зали засідань Президії НАН України (8 лютого 2023 р.)
title_full_unstemmed	Із зали засідань Президії НАН України (8 лютого 2023 р.)
title_sort	із зали засідань президії нан україни (8 лютого 2023 р.)
publisher	Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
publishDate	2023
topic_facet	Офіційний розділ
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/192940
citation_txt	Із зали засідань Президії НАН України (8 лютого 2023 р.) // Вісник Національної академії наук України. — 2023. — № 4. — С. 39-45. — укр.
series	Вісник НАН України
first_indexed	2025-07-16T18:48:46Z
last_indexed	2025-07-16T18:48:46Z
_version_	1837830488816877568
fulltext	ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2023, № 4 39 ОФІЦІЙНИЙОФІЦІЙНИЙ РОЗДІЛРОЗДІЛ ІЗ ЗАЛИ ЗАСІДАНЬ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ 8 лютого 2023 року Перед початком засідання Президії НАН України 8 лютого 2023 р. було укладено Угоду про співпрацю та Меморандум про взаєморозуміння щодо створення наукового парку «Aca- dem.Сity» між Національною академією наук України та Київ- ською міською військовою адміністрацією. Документи підпи- сали президент НАН України академік НАН України А.Г. За- городній та перший заступник начальника Київської міської військової адміністрації Микола Поворозник. Ця подія стала черговим етапом розвитку співробітництва НАН України з українською столицею, в якій зосереджено майже 70 % наукового потенціалу Академії. Дія попередньої Угоди про співробітництво між НАН України і КМДА завер- шилася минулого року, і її реалізація, за словами А.Г. Загоро- днього, дала відчутні результати у вирішенні проблем міського транспорту, впровадженні технологій зварювання великогаба- ритних металоконструкцій, будівництві та відновленні мосто- вих переходів, збереженні та розбудові зеленого господарства міста, енергозаощадженні, охороні здоров’я киян. Нова Угода передбачає співпрацю сторін щодо вирішення актуальних питань розвитку Києва та підвищення ефектив- ності функціонування міського господарства завдяки залучен- ню науково-технічного потенціалу столичних наукових орга- нізацій Академії. Результати наукових досліджень, отримані в установах НАН України, уможливлюють розроблення на їхній основі нових ефективних технічних рішень для потреб міського господарства. Практична реалізація цих можливостей потребує налагодження тісної співпраці між науковцями і гос- подарниками. В Угоді визначено такі напрями співробітництва, як наукове забезпечення вирішення питань соціально-економічного роз- витку Києва, розвиток основних напрямів смарт-спеціалізації у місті на основі трансферу технологій і знань, впровадження • Перспективні напрями розвитку атомної енергетики України (доповідач — доктор технічних наук В.І. Борисенко) • Війна у проєкціях і конструкціях історичного часу (доповідач — член-кореспондент НАН України О.В. Ясь) • Про нагородження відзнаками НАН України та Почесними грамотами НАН України і Центрального комітету профспілки працівників НАН України (доповідач — академік НАН України В.Л. Богданов) • Кадрові та поточні питання 40 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2023. (4) ОФІЦІЙНИЙ РОЗДІЛ енергоефективних, енергоощадних і нетради- ційних технологій у системах енергозабезпе- чення столиці, підвищення якості питної води для киян відповідно до європейських стандар- тів, освоєння нових вітчизняних енергоощад- них технологій виробництва будівельних ма- теріалів для Києва. Також сторони домовилися співпрацювати з метою поліпшення екологіч- ної ситуації в місті, підвищення ефективності функціонування громадського транспорту та дорожнього господарства столиці, запобігання виникненню надзвичайних ситуацій та оцінки технічного стану і залишкового ресурсу місь- ких інженерних мереж та інженерних споруд, підвищення ефективності медичного обслуго- вування киян на основі застосування сучасних технологій та медикаментів, розвитку цифро- вої інфраструктури Києва через впроваджен- ня інформаційно-комунікаційних технологій у всіх сферах міського господарства. Меморандум про взаєморозуміння щодо створення наукового парку «Academ.Сity» знаменує початок співпраці НАН України та міста Києва зі створення сучасної інновацій- ної інфраструктури на базі Київського акаде- мічного університету та академічних наукових установ, розташованих у мікрорайоні Академ- містечко. Як зазначив академік А.Г. Загоро- дній, науковий парк має сприяти організації нових інноваційних підприємств, створених на основі високотехнологічних розробок установ Академії, підвищенню якості інвестиційних проєктів як на рівні міста, так і в межах НАН України, а також активній співпраці щодо на- укового забезпечення вирішення питань соці- ально-економічного розвитку міста. Робота в цьому напрямі розпочалася зі спільної реалізації Київським академічним університетом та одним з найуспішніших на- уково-технологічних парків у Німеччині «Ад- лерсхоф» грантового міжнародного проєкту «Academ.Сity», спрямованого на розроблення техніко-економічного обґрунтування створен- ня в м. Київ наукового парку як інноваційного інкубатора для підтримки комерціалізації на- уково-технічних розробок. Микола Поворозник у своєму виступі за- значив, що підписання Меморандуму та Уго- ди про співпрацю дасть змогу спрямувати наявний науково-технічний потенціал Акаде- мії на вирішення актуальних завдань з підви- щення конкурентоспроможності виробничих підприємств столиці, залучення інвестицій, впровадження нових технологій і допоможе об’єднанню з цією метою зусиль академічної та університетської науки, а також висловив впевненість у тому, що підписані документи сприятимуть підвищенню ефективності спів- робітництва сторін. * * * Потім члени Президії НАН України заслу- хали доповідь завідувача відділення Інститу- ту проблем безпеки атомних електростанцій НАН України доктора технічних наук Володи- мира Івановича Борисенка про перспективні напрями розвитку атомної енергетики України (докладніше див. на с. 51). До 24 лютого 2022 р. понад 55 % електро- енергії в Україні вироблялося на енергоблоках АЕС. Внаслідок російської воєнної агресії об- сяги виробництва та споживання електроенер- гії суттєво змінилися. 4 березня 2022 р. ро- сійські війська захопили найбільшу в Європі Запорізьку АЕС (6 енергоблоків з реакторами типу ВВЕР-1000). Збройна агресія негативно Підписання Угоди про співпрацю та Меморандуму про взаєморозуміння щодо створення наукового парку «Academ.Сity» між НАН України та КМВА ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2023, № 4 41 ОФІЦІЙНИЙ РОЗДІЛ Виступ доктора технічних наук Володимира Іванови- ча Борисенка вплинула на роботу української енергетичної галузі. Внаслідок пошкодження об’єктів енер- гетичної інфраструктури енергетики змушені були аварійно відключати до повного зупи- нення енергоблоки АЕС, що позначається на безпеці їх експлуатації. Слід також враховувати, що 12 із 15 енер- гоблоків з реакторами типу ВВЕР вже від- працювали 30-річний проєктний термін, тобто експлуатуються вже в понадпроєктні терміни. Тому сьогодні дослідження з наукового об- ґрунтування оптимального вибору перспек- тивних ядерних установок для заміщення на- явних енергоблоків є актуальними. Відповідно до чинної Енергетичної стратегії України на період до 2035 року, ядерна енер- гетика є найбільш економічно ефективним низьковуглецевим джерелом енергії. А з ура- хуванням наявного потенціалу ядерної галузі в умовах повоєнного відновлення України вона може стати надійним фундаментом енергетич- ної незалежності. Тому вже зараз необхідно обрати перспективну та надійну ядерно-енер- гетичну технологію, завдяки якій можна ефек- тивно проводити заміщення енергоблоків, що відпрацювали свій ресурс, на АЕС України, а також за потреби збільшити виробництво електроенергії. З цією метою в Інституті проблем безпеки атомних електростанцій НАН України вико- нано аналіз перспективних напрямів розви- тку атомної енергетики, типів та особливостей використання реакторних установок нового покоління. Систематизовано основні фізико- технічні проблеми реалізації нових технологій у головному обладнанні ядерних енергоблоків нового покоління. Це дало змогу порівняти техніко-економічні показники перспективних енергетичних ядерних реакторів і технологій та визначити напрями забезпечення надій- ності й ефективності експлуатації в Україні реакторного обладнання енергоблоків нового покоління, зокрема інноваційних технологій малих модульних реакторів і сучасних реак- торних установок покоління ІІІ+. У рамках спільних досліджень з НАЕК «Енергоатом» науковці інституту розробили науково обґрунтовані рекомендації з оптималь- ного вибору перспективних ядерно-енергетич- них технологій. Спільно з фахівцями Інститу- ту проблем машинобудування ім. А.М. Підгор- ного НАН України було проведено досліджен- ня щодо перспектив впровадження технологій малих модульних реакторів в Україні, основну увагу в якому зосереджено на реакторному і турбінному обладнанні. Вчені інституту розробили й ввели в екс- плуатацію на Чорнобильській АЕС експертну дослідницьку систему моніторингу параметрів скупчення ядерно небезпечних матеріалів, ло- калізованих у приміщенні зруйнованого 4-го енергоблока. Завдяки цьому можна в онлайн- режимі оперативно контролювати стан небез- печних матеріалів для забезпечення екологіч- ної безпеки довкілля, захисту персоналу та населення. Створено оригінальні засоби обробки екс- периментальних даних і методики розрахунку нейтронних шумів у різноманітних підкри- тичних системах з різними нейтронними дже- релами, що дає змогу визначити ефективний коефіцієнт розмноження нейтронів у реакторі та інші важливі нейтронно-фізичні характе- ристики. В обговоренні доповіді взяли участь заступ- ник директора з нових ядерних установок — начальник управління головних фахівців ВП 42 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2023. (4) ОФІЦІЙНИЙ РОЗДІЛ «Атомпроєктінжиніринг» ДП «НАЕК «Енер- гоатом» Ю.В. Черепанов; начальник проєктно- технічного управління ВП «Атомпроєктінжи- ніринг» ДП НАЕК «Енергоатом» О.Є. Косін- ський; директор Інституту проблем машино- будування ім. А.М. Підгорного НАН України академік НАН України А.В. Русанов; директор Науково-технічного комплексу «Ядерний па- ливний цикл» ННЦ «Харківський фізико- технічний інститут» кандидат фізико-матема- тичних наук В.С. Красноруцький; радник при дирекції Інституту прикладної фізики НАН України академік НАН України В.Ю. Сто- ріжко; директор ННЦ ХФТІ академік НАН України М.Ф. Шульга; академік-секретар Від- ділення фізико-технічних проблем енергетики НАН України академік НАН України О.В. Ки- риленко. * * * Далі члени Президії НАН України заслуха- ли доповідь провідного наукового співробіт- ника відділу української історіографії Інститу- ту історії України НАН України члена-корес- пондента НАН України Олексія Васильовича Яся на тему «Війна у проєкціях і конструкціях історичного часу» (докладніше див. на с. 62). Повномасштабна війна РФ проти України сформувала новітню конфігурацію викликів як для Української держави та громадянсько- го суспільства, так і для національної науки. Новий етап російсько-української війни по- вністю трансформував горизонт уявлень про рівень загроз існуванню України як держави та українців як нації й означив проблеми, які потребують нагального систематичного розро- блення, наукового осмислення та розгорнутих міждисциплінарних досліджень. З боку сучасної Росії ця війна де-факто зо- рієнтована на знищення України як держави, усунення її з політичної мапи світу. Водночас ця війна спрямована на тотальне розмивання української ідентичності, яку мають замінити гібридні проєкції ідентичностей — малоросій- ська, новоросійська, денеерівська, еленерів- ська тощо. Нинішня війна маркується Росією як війна проти всього західного світу, що спо- нукає до її трактування у широкому соціокуль- турному розумінні та цивілізаційному аспекті. Сучасна російсько-українська війна карди- нально перекроює рецепцію України на уявній мапі цивілізацій як для українства, так і у світі загалом. За таких екзистенційних викликів для Укра- їни виняткового значення набуває репрезента- ція української позиції щодо сучасної війни, її історичних витоків, передумов, основних кон- текстів, головних смислів і провідних вимірів. Старі імперські зазіхання путінської Росії, по- єднані з радянською тоталітарною спадщиною, неоімперським реваншизмом й антиглобаліст- ською програмою делімітації пострадянських обширів, значною мірою формують ту сповне- ну викликів і загроз систему координат, у якій сьогодні живе і змагається воююча Україна. Новітні дослідження з історії України пе- реконливо демонструють, що нинішня війна спирається на давні, від доби Української ре- волюції 1917—1921 рр., російсько-українські порахунки. Водночас науково доведено, що підґрунтя російсько-українського протисто- яння є більш давнім, широким і багатоманіт- ним, зокрема показано, що воно сягає ранньо- модерних часів. З цієї перспективи є дореч- ним представлення історії України у світлі соціокультурних розломів і цивілізаційних конфліктів від ранньомодерних часів до на- шої сучасності. Однією з дієвих і адекватних стратегій ре- презентації сучасної війни є розкриття соціо- культурного зв’язку і «триєдності» імперської, радянської та сучасної неоімперської Росії у межах цивілізаційної концептуалізації, що до- зволяє запропонувати формули для медійного, культурного, інформаційного простору. Повномасштабна фаза російсько-україн- ської війни породила небувалі часові метамор- фози сучасності, оскільки історичний або соці- ально опредметнений час уже масово поділя- ється на різні пласти — довоєнний і воєнний, а у проєктованій перспективі — післявоєнний. Воєнний злам і мілітаризація соціуму вже при- вели до суттєвого оновлення громадянського суспільства в Україні. Мілітарні компоненти ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2023, № 4 43 ОФІЦІЙНИЙ РОЗДІЛ соціалізації матимуть вирішальний вплив на переформатування громадянського суспіль- ства, соціуму та політикуму у найближчій і віддаленій прийдешності. Такі військово-по- літичні контексти актуалізують і акцентують увагу на засадничих соціокультурних і цивілі- заційних відмінностях України та Росії. Отже, розв’язана Росією війна проти Укра- їни має історичні, морально-етичні, екзистен- ційні, цивілізаційні, соціокультурні, травма- тичні та інші виміри й контексти. Саме на їх всебічне студіювання та систематичне осмис- лення мають бути спрямовані подальші сту- дії українських учених-гуманітаріїв і суспіль- ствознавців. Науковці Інституту історії України НАН України опублікували такі видання, як «Укра- їна. Нариси історії», в якому висвітлено при- чини й передумови сучасної російсько-укра- їнської війни в масштабній історичній ретро- спективі ХХ — початку ХХІ ст.; «Перелом. Війна Росії проти України у часових пластах і просторах минувшини. Діалоги з істориками», «Україна крізь віки» у 15 томах, «Територіаль- на ідентичність українського пограниччя: істо- ричні витоки та геополітичні впливи», «Укра- їнське століття (1921—2021): витоки, уроки, перспективи державотворення» тощо. Триває робота над створенням мультимедійного енци- клопедичного ресурсу з історії України. Роз- ширено коло профільних довідкових видань, серед яких «Україна: хронологія розвитку», «Звід пам’яток історії та культури України», безпрецедентним за масштабністю є проєкт «Реабілітовані історією» (видано 139 книг). В Інституті політичних і етнонаціональ- них досліджень ім. І.Ф. Кураса НАН Украї- ни опубліковано дослідження «Інтерпретації російсько-українського конфлікту в західних наукових і експертно-аналітичних працях», «Зміна цивілізаційної парадигми розвитку України: теоретико-методологічний аналіз», «Етнополітичні чинники консолідації сучас- ного українського суспільства» та ін. Вчені Інституту українознавства ім. І. Кри- п’я кевича НАН України видали монографії «Цивільно-військове співробітництво на тери- торії Донецької та Луганської областей: моде- лі, тенденції, перспективи», «Польсько-укра- їнське пограниччя: етнополітичні, мовні та ре- лігійні критерії самоідентифікації населення», «Угорсько-українське пограниччя: етнополі- тичні, мовні та релігійні критерії самоіденти- фікації населення», «Білорусько-українське пограниччя: етнополітичні, мовні та релігійні критерії самоідентифікації населення», «Між війною і соборністю. Соціокультурна інте- грація та адаптація переселенців з Донбасу та Криму. Західноукраїнський вектор». У ДУ «Інститут всесвітньої історії НАН України» опубліковано монографії «Проблема історичної пам’яті у всесвітньо-історичному дискурсі (1945—2015 рр.)», «Інтеграційні ви- міри трансформації пострадянського просто- ру», «Війни історичної пам’яті: «never more» чи «если надо — повторим»? (начерки історич- ної політики Росії)», «Україна — Росія: на ру- бежі геополітичного розлому» та ін. Доленосні випробування останніх років привели до повного розриву України з росій- сько-радянською спадщиною, а у ближчій пер- спективі мають сприяти завершенню консти- туювання українців як сучасної європейської нації. Сьогочасна російсько-українська війна у типологічному плані є масовою війною циф- рової, віртуальної та електронної доби. Відтак, кардинально зростає значення циркуляції со- ціокультурних розрізнень, належностей і циві- Виступ члена-кореспондента НАН України Олексія Васильовича Яся 44 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2023. (4) ОФІЦІЙНИЙ РОЗДІЛ лізаційних ідентифікацій, які відіграють роль новітніх культурних маркерів і світоглядних символів для репрезентації й висвітлення су- часної війни. Україна як держава опинилася у зоні одно- го з найбільших катастрофічних соціокультур- них розломів глобальної сучасності. Це спо- нукає до систематичного вивчення, новітнього переосмислення й ретельної переоцінки роз- маїтої палітри цивілізаційного перехрестя та культурного пограниччя як глобальних обши- рів зіткнення з неоімперським проєктом РФ. Висвітлення й репрезентація сучасної війни у світлі цивілізаційного маркування дадуть змо- гу сформувати і представити адекватну компа- ративну вісь для аналізу злободенних проблем нашої воєнної сучасності з урахуванням євро- пейського та світового досвіду. В обговоренні доповіді взяли участь декан історичного факультету Київського національ- ного університету імені Тараса Шевченка і на- уковий співробітник Центру досліджень во- єнної історії Збройних Сил України професор І.К. Патриляк; професор Національної акаде- мії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного доктор історичних наук А.І. Ха- рук; академік-секретар Відділення історії, фі- лософії та права НАН України академік НАН України В.А. Смолій, а також академіки НАН України С.В. Комісаренко і Я.С. Яцків. * * * Члени Президії НАН України розглянули також низку поточних питань: • заслухали інформацію президента НАН Украї- ни академіка НАН України А.Г. Загороднього щодо конкурсу з обрання нових членів Наукового комітету Національної ради України з питань розвитку науки і технологій; • погодили оновлений склад Інформаційно-бібліо- течної ради НАН України; • затвердили передавальний акт балансових рахун- ків, матеріальних цінностей та активів Інституту про- блем природокористування та екології НАН України; • постановили припинити Державне науково-ви- робниче підприємство «Рубін» НАН України; • ухвалили рішення про припинення Херсонської гідробіологічної станції НАН України. Затверджено: • кандидата геологічних наук Федосеєнкова Сер- гія Геннадійовича на посаді заступника директора з наукової роботи Державної установи «Науковий гід- рофізичний центр НАН України». Погоджено призначення: • кандидата фізико-математичних наук Роман Ві- кторії Іванівни на посаду завідувача відділу електрон- них процесів і елементарних взаємодій Інституту електронної фізики НАН України; • доктора геологічних наук Мичака Сергія Воло- димировича на посаду завідувача відділу геодинамі- ки та геотермії Інституту геофізики ім. С.І. Субботіна НАН України; • доктора фізико-математичних наук Верпахов- ської Олександри Олегівни на посаду завідувача від- ділу регіональних проблем геофізики Інституту геофі- зики ім. С.І. Субботіна НАН України; • кандидата фізико-математичних наук Купльов- ського Богдана Євгеновича на посаду завідувача від- ділу сейсмічності Карпатського регіону Інституту гео- фізики ім. С.І. Субботіна НАН України; • доктора економічних наук Рубеля Олега Євге- новича на посаду завідувача відділу інтеграції науки, освіти і бізнесу Державної установи «Інститут ринку і економіко-екологічних досліджень НАН України»; • доктора економічних наук Шлафман Наталії Ле- онідівни на посаду головного наукового співробітника Державної установи «Інститут ринку і економіко-еко- логічних досліджень НАН України». Відзнакою НАН України «За наукові досягнення» нагороджено: • завідувача кафедри Сумського державного уні- верситету члена-кореспондента НАН України Су- ходуба Леоніда Федоровича за багаторічну плідну працю вченого, педагога і організатора наукових до- сліджень, вагомі творчі здобутки та значний особис- тий внесок у розвиток експериментальної фізики і біофізики; • провідного наукового співробітника Державної установи «Інститут еволюційної екології НАН Украї- ни» доктора біологічних наук, професора Бурду Раїсу Іванівну за багатолітню плідну невтомну працю вче- ного, педагога і організатора наукових досліджень та вагомі творчі здобутки у галузі ботаніки і екології. Відзнакою НАН України «За професійні здобут- ки» нагороджено: • завідувача фінансово-економічного відділу — головного бухгалтера Фізико-механічного інституту імені Г.В. Карпенка НАН України Гейник Ганну Ми- хайлівну за багатолітню сумлінну працю, високі про- ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2023, № 4 45 ОФІЦІЙНИЙ РОЗДІЛ фесійні здобутки та особистий внесок у забезпечення стабільної діяльності Інституту; • заступника директора з наукової роботи Інсти- туту хімії високомолекулярних сполук НАН України доктора фізико-математичних наук Клепка Валерія Володимировича за багаторічну плідну наукову і на- уково-організаційну працю, високі професійні здобут- ки та вагомий особистий внесок у розвиток наукових досліджень у галузі фізики полімерів. Подякою НАН України відзначено: • провідного інженера-технолога Інституту елек- трозварювання ім. Є.О. Патона НАН України Про- ценко Надію Олексіївну за багатолітню сумлінну працю, вагомі здобутки у професійній діяльності та відповідальне ставлення до виконання посадових обо в’язків; • помічника директора Фізико-механічного інсти- туту імені Г.В. Карпенка НАН України Пархету Рос- тислава Григоровича за багаторічну сумлінну працю, високі професійні здобутки та значний особистий вне- сок у забезпечення стабільного функціонування гос- подарської складової діяльності Інституту; • колектив укладачів академічного тлумачного Словника української мови за плідну творчу працю, вагомий внесок у збагачення національної словнико- вої бази та активне сприяння соціально-культурному розвитку українського народу. Почесною грамотою Президії НАН України і Цен- трального комітету профспілки працівників НАН України нагороджено: • лікаря-хірурга Державної наукової установи «Центр інноваційних медичних технологій НАН Украї- ни» Редька Олександра Ілліча за плідну високопрофе- сійну працю та особистий внесок у впровадження інно- ваційних медичних технологій у лікарняну практику; • спеціаліста І категорії Науково-організаційного відділу Президії НАН України Голуб Тетяну Тихо- нівну за багатолітню працю, сумлінне виконання по- садових обов’язків та особистий внесок у виконання доручень керівництва із забезпечення науково-органі- заційної діяльності Відділення ядерної фізики та енер- гетики НАН України. За матеріалами засідання підготувала О.О. Мележик

Із зали засідань Президії НАН України (8 лютого 2023 р.)

Репозитарії

Схожі ресурси