Досягнення, актуальні виклики та перспективи математичних досліджень в установах Відділення математики НАН України

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2023
1. Verfasser:	Тимоха, О.М.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Видавничий дім "Академперіодика" НАН України 2023
Schriftenreihe:	Вісник НАН України
Schlagworte:	Загальні збори НАН України
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/192954
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Досягнення, актуальні виклики та перспективи математичних досліджень в установах Відділення математики НАН України / О.М. Тимоха // Вісник Національної академії наук України. — 2023. — № 5. — С. 19-24. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-192954
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1929542023-07-26T16:45:13Z Досягнення, актуальні виклики та перспективи математичних досліджень в установах Відділення математики НАН України Тимоха, О.М. Загальні збори НАН України 2023 Article Досягнення, актуальні виклики та перспективи математичних досліджень в установах Відділення математики НАН України / О.М. Тимоха // Вісник Національної академії наук України. — 2023. — № 5. — С. 19-24. — укр. 0372-6436 DOI: doi.org/10.15407/visn2023.05.019 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/192954 uk Вісник НАН України Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Загальні збори НАН України Загальні збори НАН України
spellingShingle	Загальні збори НАН України Загальні збори НАН України Тимоха, О.М. Досягнення, актуальні виклики та перспективи математичних досліджень в установах Відділення математики НАН України Вісник НАН України
format	Article
author	Тимоха, О.М.
author_facet	Тимоха, О.М.
author_sort	Тимоха, О.М.
title	Досягнення, актуальні виклики та перспективи математичних досліджень в установах Відділення математики НАН України
title_short	Досягнення, актуальні виклики та перспективи математичних досліджень в установах Відділення математики НАН України
title_full	Досягнення, актуальні виклики та перспективи математичних досліджень в установах Відділення математики НАН України
title_fullStr	Досягнення, актуальні виклики та перспективи математичних досліджень в установах Відділення математики НАН України
title_full_unstemmed	Досягнення, актуальні виклики та перспективи математичних досліджень в установах Відділення математики НАН України
title_sort	досягнення, актуальні виклики та перспективи математичних досліджень в установах відділення математики нан україни
publisher	Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
publishDate	2023
topic_facet	Загальні збори НАН України
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/192954
citation_txt	Досягнення, актуальні виклики та перспективи математичних досліджень в установах Відділення математики НАН України / О.М. Тимоха // Вісник Національної академії наук України. — 2023. — № 5. — С. 19-24. — укр.
series	Вісник НАН України
work_keys_str_mv	AT timohaom dosâgnennâaktualʹníviklikitaperspektivimatematičnihdoslídženʹvustanovahvíddílennâmatematikinanukraíni
first_indexed	2025-07-16T18:50:57Z
last_indexed	2025-07-16T18:50:57Z
_version_	1837830621233152000
fulltext	ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2023, № 5 19 ДОСЯГНЕННЯ, АКТУАЛЬНІ ВИКЛИКИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ МАТЕМАТИЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ В УСТАНОВАХ ВІДДІЛЕННЯ МАТЕМАТИКИ НАН УКРАЇНИ Шановний Анатолію Глібовичу! Шановні колеги! Насамперед хотів би зазначити, що вчора на сесії загальних зборів Відділення математики НАН України її учасники об- говорили проєкт постанови Загальних зборів НАН України і одноголосно підтримали його. Борис Євгенович Патон шанував і ретельно оберігав матема- тиків. Він часто повторював вислів «короля математики» Йо- ганна Карла Фрідріха Гаусса: «Математика — королева наук, а теорія чисел — королева математики». Вислів, який відобра- жає невідворотний історичний процес математизації всіх наук, а також провідну роль «чистої» математики (за часів Йоганна Гаусса це передусім була теорія чисел). Вчені-математики відіграють ключову роль у математизації всіх галузей знань. До середини ХХ ст. було математизовано фізику й теоретичну інженерію (механіку). Створення мате- матиками інформатики та кібернетики (як тут не пригадати Алана Тюрінга та «Енігму») привело у 70-х роках минулого століття до ситуації, коли майбутнє математичної науки асо- ціювалося вже не з фізикою і механікою, а з інформатикою. Як результат — заснування факультетів математики та інформати- ки замість фізико- та механіко-математичних факультетів, які домінували за часів активної математизації фізики і механіки (теоретичної інженерії), особливо після Другої світової війни. А наприкінці ХХ ст. математичною мовою заговорила еконо- міка. Як наслідок, уже є перші ластівки — факультети матема- тики та економічних наук, наприклад в Університеті Ульма. Фізика, механіка та економіка не стали математикою в сенсі другої частини вислову Гаусса, але тепер і в подальшому вони перебуватимуть під її впливом та «батьківським» теоретичним доглядом. На черзі — науки про життя. ТИМОХА Олександр Миколайович — академік НАН України, директор Інституту математики НАН України doi: https://doi.org/10.15407/visn2023.05.019 20 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2023. (5) ЗАГАЛЬНІ ЗБОРИ НАН УКРАЇНИ В контексті того, що я сказав вище, зрозу- міло, чому історично дві установи Відділення математики НАН України містять у назві сло- во «механіка» (Інститут прикладної математи- ки і механіки та Інститут прикладних проблем механіки і математики ім. Я.С. Підстригача). Напрям математичних проблем механіки, за- снований, до речі, «чистим» математиком, учнем М.М. Лузіна, академіком Михайлом Олексійовичем Лаврентьєвим, був і залиша- ється важливою складовою тематичних планів досліджень наших установ. Ми маємо кілька тематик досліджень з математичних проблем механіки, фундаторами яких були видатні вчені свого часу. Це математичні проблеми по- будови гідроспоруд, до розв’язання яких до- клався Стефан Банах, динамічна міцність та стійкість конструкцій, над якими працювали Ілля Штаєрман та Володимир Челомей, рух снарядів з рідинним наповненням, теорію яко- го заклав, зокрема, Селім Крейн. Не так часто згадують той факт, що відомий конструктор ракетно-космічної техніки Володимир Чело- мей у 1939 р. захистив кандидатську дисерта- цію саме в Інституті математики АН УРСР. Він — математик. Так само, як і головний на- уковий консультант Сергія Корольова профе- сор Ілля Рапопорт, який заснував в Інституті математики наукову школу динаміки рідини в баках ракет-носіїв. Прикладів дуже багато. Дослідження з математичних проблем меха- ніки і сьогодні є актуальними, особливо зважа- ючи на їх традиційні військові застосування. Є достойні уваги результати вчених Відділення, отримані у 2022 р. В Інституті прикладних проблем механіки і математики ім. Я.С. Підстригача розроблено методологію дослідження процесів деформу- вання конструкцій складної форми і структу- ри за інтенсивного силового навантаження, яка дає можливість засобами математичного та комп’ютерного моделювання отримати екс- пертну оцінку міцності конструкції, визначи- ти руйнівне навантаження для неї та місце, з якого почнеться таке руйнування, і водночас оптимізувати таку конструкцію шляхом вибо- ру її геометричних параметрів та відповідних матеріалів. Методологія дає можливість суттє- во скоротити вартість натурних експериментів або й узагалі відмовитися від них. Порівняль- ний аналіз результатів натурних випробувань, проведених у КБ «Південне», та обчислюваль- них експериментів вчених львівського інсти- туту засвідчив їх добре узгодження як за міс- цем руйнування, так і за величиною (д.ф.-м.н. Б.Д. Дробенко і М.В. Марчук). В Інституті математики та Інституті при- кладної математики і механіки розвивалася тематика з дослідження динаміки рідини в баках. Отримані результати можна застосову- вати для розроблення баків інженерних кон- струкцій, зокрема ракет-носіїв, при створенні сучасних фармацевтичних і хімічних техноло- гій, а також для вирощування риби у садках. Побудовано наближені нелінійні математичні моделі просторових рухів рідини та отримано розв’язки задач керування об’єктами, що міс- тять баки з рідиною. Проведено аналітичну класифікацію резонансних хвиль, у тому числі й хаотичних, аналіз їх впливу на резервуар. На сьогодні споживачами цієї прикладної наукової математичної продукції поки що є лише закордонні фірми, зокрема норвезькі. Українські компанії також виявляють інтерес до неї, але зараз вони не мають грошей. Дослідження за «механічними» напряма- ми (з акцентом на військових застосуваннях) продовжуватимуться й у 2023—2024 рр. у рамках міждисциплінарних проєктів за бю- джетною програмою підтримки пріоритетних для держави наукових досліджень і розробок (КПКВК 6541230): «Моделювання та розви- ток методів розрахунку раціонального функ- ціонування конструкційних елементів і систем різного цільового призначення за комплексних навантажень» та «Математичне моделювання складних динамічних систем та процесів, акту- альних для безпеки держави». Як видно з наведених назв, другий проєкт ґрунтується на здобутках української школи з теорії динамічних систем. На жаль, наприкінці минулого року пішов з життя один із найвидат- ніших засновників теорії динамічних систем у світі академік НАН України Олександр Мико- ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2023, № 5 21 ЗАГАЛЬНІ ЗБОРИ НАН УКРАЇНИ лайович Шарковський. Але є послідовники — вчені Інституту математики НАН України. Ра- зом з іншими співробітниками інституту, які займаються методами машинного навчання, започатковано два нові міждисциплінарні (ма- тематика + інформатика) прикладні напрями, щодо актуальності яких досягнуто порозумін- ня з Воєнно-науковим управлінням Генераль- ного штабу ЗСУ. Це — розвиток математично- го моделювання бойових дій з використанням машинного навчання відповідних моделей, а також розроблення та обґрунтування алго- ритмів машинного навчання для поліпшен- ня ситуативної обізнаності на полі бою. Крім того, до другого проєкту включено міждисци- плінарні (математика + економіка і фінанси) дослідження динамічних систем фінансового ринку з перемиканнями, пов’язаними з різки- ми змінами поведінки агентів. Цікаво, що поштовхом для другого міждис- циплінарного напряму стосовно ситуативної обізнаності на полі бою стало оприлюднення відомим військовим експертом Томом Купе- ром аналізу Харківської військової операції, в якому він фактично використовував алгорит- ми, розроблені вченими Інституту математики НАН України. Отже, в Інституті математики розроблено методи та алгоритми для задачі класифікації даних з частковим навчанням (д.ф.-м.н. С.Г. Солодкий та к.ф.-м.н Є.В. Се- менова), які пропонується застосовувати для поліпшення ситуативної обізнаності під час ведення бойових дій, тобто підвищення рів- ня знань про позиції як власних сил, так і сил супротивника. Зазвичай військові знають, де знаходяться передові позиції супротивника, але не мають цілісного уявлення про розмі- щення всіх найближчих ворожих сил. Більше того, під час ведення активних бойових дій не завжди є повна інформація і про розташування власних позицій. Застаріле бачення театру во- єнних дій як лінійної взаємодії двох сторін не дає достатньої картини для аналізу та плану- вання операцій. Сучасне бачення розміщення військових на полі бою потребує нових мето- дів оцінки ситуації. І в цьому може допомог- ти розроблений вченими інституту алгоритм машинного навчання, який дозволяє з висо- кою точністю розкладати велику множину, що складається з кількох десятків точок, на дві різні підмножини, маючи при цьому повну ін- формацію лише про невелику кількість точок з кожної підмножини. Як уже було сказано, у фокусі уваги вче- них Інституту математики НАН України (к.ф.-м.н. І.М. Сушко) перебувають динаміч- ні моделі фінансового ринку з перемикання- ми, пов’язаними з різкими змінами поведінки агентів. У рамках спільних з економістами Італії та Німеччини міждисциплінарних дослі- джень вивчено математичну модель динаміки фінансових ринків за наявності гетерогенних агентів, що дало можливість пояснити меха- нізм поведінки типу «бум-спад», у тому числі за кризових (зокрема, воєнних) станів. А міждисциплінарні дослідження з меди- ками на тему «Розробка оптимальної матема- тичної моделі розпізнавання маркерів у сечі» (керівник чл.-кор. НАН України А.А. Доро- говцев) проводилися вченими-математиками інституту, фахівцями з теорії випадкових про- цесів. Слід наголосити на дуже високому рівні української наукової школи з теорії випадко- вих процесів. Його підтверджено дуже пре- стижною міжнародною науковою премією Іто, лауреатом якої у 2022 р. став співробітник Інституту математики Андрій Пилипенко (ра- зом зі співробітником факультету кібернетики Київського національного університету імені Тараса Шевченка Олександром Іксановим). І тут виникає дуже серйозна проблема. Вру- чатимуть цю наукову нагороду на Конферен- ції зі стохастичних процесів та застосувань SPA 2023, яка відбудеться у Лісабоні 24—28 липня 2023 р. При цьому лауреати зобов’язані виступити з пленарною лекцією. Питання: от як професору Пилипенку отримати дозвіл на виїзд за кордон?! Може, назватися співаком чи журналістом? Якась ганьба. Репутаційні втра- ти України від неможливості отримати такий дозвіл колосальні. Далі я назву лише чотири результати, отри- мані нашими вченими у 2022 р., які без пере- 22 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2023. (5) ЗАГАЛЬНІ ЗБОРИ НАН УКРАЇНИ більшення є видатними. Якби від мене не ви- магали акцентувати на «застосуваннях», я б тільки про ці чотири й розповідав. Бо це і є математика, з якої виростають інші науки. Розвиток таких фундаментальних математич- них досліджень повинен бути в пріоритеті. Це як діаграми Георгія Вороного (астрофізика, аналіз мереж, комп’ютерна графіка, робото- техніка), введені у 1908 р., чи поліноми Сергія Бернштейна (комп’ютерне зображення геоме- тричних образів), запропоновані у 1912 р. Роз- виток саме такої «чистої» математики є питан- ням національної безпеки, оскільки без неї та людей, які отримують відповідні результати, не буде математики, а з нею зникнуть і «засто- сування». Отже, в Інституті математики встановлено критерій еквівалентності категорій когерент- них пучків над некомутативними нетеровими схемами. Результат є принциповим для не- комутативної алгебраїчної геометрії. Виве- дено явний критерій Моріта-еквівалентнос- ті некомутативних алгебраїчних кривих, що пов’язується з теорією рівнянь Янга—Бакстера (чл.-кор. Ю.А. Дрозд). В Інституті прикладної математики і меха- ніки побудовано асимптотику розв’язків для еліптичних та параболічних рівнянь з нестан- дартними умовами росту при нелогарифміч- ному зростанні коефіцієнтів, які є корисними для опису стаціонарних станів неньютонів- ських рідин (чл.-кор. І.І. Скрипнік, М.В. Вой- тович). В Інституті прикладних проблем механі- ки і математики ім. Я.С. Підстригача в галу- зі лінійної алгебри введено нові узагальнені обернені матриці над тілом кватерніонів, які є комбінаціями псевдооберненої Мура—Пен- роуза та серцевинної оберненої; одержано їх характеристичні властивості та представлен- ня. Результати застосовано в дослідженнях розв’язності деяких кватерніонових матрич- них рівнянь типу Сильвестра (І.І. Кирчей). У Математичному відділенні Фізико- техніч ного інституту низьких температур ім. Б.І. Вєркіна введено та вивчено клас не- сингулярних групових дій на ймовірнісному просторі, які мають структуру нескінченного прямого добутку дій типу Крігера II1. Завдя- ки їх застосуванню вдалося вирішити для всіх м’яко змішувальних гаусівських автоморфіз- мів сформульовану у 2001 р. проблему Леман- чика—Лесіня—Скрентого щодо ергодичності дійснозначних коциклів, побудувати ергодич- ні несингулярні пуассонівські системи всіх можливих типів Крігера, а також навести нові спрощені приклади несингулярних бернул- лівських систем усіх можливих типів Крігера (О.І. Даниленко). Війна. Загиблі. Втрати. Інститут прикладної математики і механіки вже вдруге, починаючи з 2014 р., змушений був евакуюватися. Згідно з розпорядженням Президії НАН України від 12.09.2022 № 427 він переїхав у м. Черкаси і розмістився на площах Черкаського націо- нального університету імені Богдана Хмель- ницького. Завдяки своєчасній підтримці з боку Президії НАН України вдалося зберегти науковий потенціал, основну документацію та обладнання установи. У 2022 р. Інститут у по- вному обсязі виконав тематичний план (54 % статей співробітників опубліковано у видан- нях, які входять до баз Scopus та WoS), акре- дитовано (умовно) освітньо-наукові програми і набрано аспірантів. Відділення вважає, що ця та аналогічні їй установи потребують спеціальної підтримки. На нашу думку, слід створити спеціальний фонд для надання додаткової фінансової допо- моги зруйнованим установам та співробітни- кам, які стали безхатченками. Щодо кадрових втрат та «еміграції». Перша хвиля виїзду за кордон розпочалася в лютому 2022 р. На сьогодні в рамках академічної мо- більності за кордоном працює 45 наших на- уковців, що становить 15 % загальної чисель- ності Відділення (в тому числі 33 науковці з Інституту математики, або 22 % наукового складу установи). Зараз формується друга хвиля. Якби не було обмеження на виїзд для чоловіків призовного віку, з Інституту мате- матики, за моєю оцінкою, виїхали б до 50 % науковців. Така ситуація має бути предметом обговорення на найвищому державному рів- ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2023, № 5 23 ЗАГАЛЬНІ ЗБОРИ НАН УКРАЇНИ ні, зокрема в РНБО України, оскільки втрата такої кількості наукових кадрів — це без пере- більшення питання національної безпеки. Наукова молодь. До війни частка молодих вчених в Інституті математики завжди перебу- вала на рівні 25 %, в Інституті прикладної мате- матики та механіки — майже 50 %. Після війни виїде майже вся молодь. Розумієте, колеги, «дрібні» гранти Академії для молодих вчених не допоможуть. Останнім часом доводиться буквально вмовляти молодих вчених подавати документи на ці гранти, адже їм значно легше знайти підробіток в ІТ-секторі чи приватних школах або просто відразу їхати за кордон. От не треба вважати математиків «дурними». Вони дивляться на старших колег і розуміють, що тут для них «безнадьога». Невдовзі будемо лише в пресі читати про нагородження пре- стижними преміями наших колишніх спів- робітників, так само, як ми раділи за Марину Вязовську, яка виїхала за кордон одразу після захисту. А наші молоді дивляться на неї, як на дороговказ, — «треба їхати, поки молодий». Скажу більше. Вчора мої колеги на загаль- них зборах Відділення звернули увагу, що за- раз у системі Єдиної державної електронної бази з питань освіти (ЄДЕБО) зареєстровано 1411 захищених дисертацій докторів філосо- фії. Як ви гадаєте, скільки з них дисертацій з математики (чистої, спеціальність 111)? Всьо- го 4! Не дивуймося, чому в університетах уже спостерігається проблема з викладачами — часто математику в них викладають зовсім не математики. Логічний ланцюжок можна не продовжувати. Всім зрозуміло. І на цьому фоні майже в усіх країнах світу ми бачимо дефіцит хороших математиків. Ринок потребує їх ба- гато, оскільки, як я сказав на початку, саме ці люди визначають розвиток усіх математизова- них наук. Талановитих математиків пестують, переманюють, купляють. А ми просто віддає- мо свої кадри і дивуємося потім, чому ж у нас немає інноваційного розвитку. Звідки ж йому взятися? Це як вимагати від яблуні без корін- ня давати високі врожаї. Дефіцит фінансування досліджень. Моне- тизація знань. Монетизація знань для мате- матиків — це насамперед участь в освітньому процесі та участь у міжнародних наукових програмах. І тут є проблеми, які потребують уваги МОН України та депутатів Верховної Ради України. По-перше, академічні математичні устано- ви — це місце стажування найкращих викла- дачів університетів та найкращих студентів. Статистично для установ Відділення йдеться про сотні осіб щороку. Ми працюємо з ними як волонтери, оскільки в університетах грошей також немає. Отже, в нинішніх умовах про монетизацію годі й думати. Аналогічна ситу- ація і з курсами підвищення кваліфікації для вчителів під час війни. Навряд чи вчителі самі платитимуть за них зі своїх мізерних зарплат. Може, уряд чи МОН України могли б закласти в бюджет гроші на навчання та стажування у провідних математичних установах Академії хоча б найкращих з них? По-друге, університети страждають від не- достатньої кількості докторів наук допенсійно- го віку і всіляко залучають сумісників. В Ака- демії такі доктори наук поки є, навіть віком до 40 років. Але виявляється, що молодого докто- ра наук, навіть з кількарічним досвідом викла- дання аспірантських курсів, неможливо взяти на посаду професора. Це парадокс чинного За- кону про вищу освіту. У ньому науково-педа- гогічний працівник визначається як такий, що працює саме в закладі вищої освіти і виконує наукову-педагогічну роботу. Педагогічна робо- та науковців в установах НАН України з підго- товки докторів філософії, наукове керівництво аспірантами, викладання нормативних курсів аспірантських освітніх програм до стажу не за- раховується. Хто з депутатів ініціює зміни до цього закону? По-третє, заборона на виїзд науковців-чоло- віків у наукові відрядження, про яку я вже зга- дував, поглиблюється неможливістю їх участі в європейських наукових програмах. Навіть у тих, внесок до яких Україна вже сплатила. Не кажучи вже про репутаційні втрати як на- слідок заборони наукових відряджень, вини- кає запитання: чому в умовах гострої нестачі коштів на фінансування бюджетних програм 24 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2023. (5) ЗАГАЛЬНІ ЗБОРИ НАН УКРАЇНИ держава не вважає за потрібне повертати влас- ні гроші? Чому просто віддає їх іншим країнам через заборону наукових відряджень для укра- їнських вчених? Післявоєнні перспективи. Так склалося, що мені довелося брати участь у створенні двох центрів досконалості (centers of excellence) в Норвегії. Тоді я був здивований, як за кілька місяців бюджет центру-переможця (а початко- ві гроші давала держава) подвоювався завдя- ки внескам недержавних фондів та приватно- го сектору. Чому так? Чому інвестиції просто в науку від цих організацій були, але менші, ніж у центри досконалості? Тому що приват- ні інвестиції в науку хочуть іти до найкращих. Обраних провідними міжнародними експер- тами у жорсткій конкуренції. Нас очікує щось подібне у процесі розбудови післявоєнної на- уки в Україні. В розмовах з потенційними ін- весторами та меценатами мені прямо кажуть, що слід показати, «під що» ви хочете отримати фінансування. І якщо йдеться про чисту науку, приватним науковим фондам потрібна буде абсолютна впевненість, що вони фінансують саме найкращих вчених. Це гроші спонсорів, фондів, і вони пильно стежать за тим, щоб ці кошти не розпорошувалися. Мені здається, що Академії вже зараз по- трібно готувати положення про Центри до- сконалості НАН України чи аналогічні «точки кристалізації» найкращих, розробляти схему міжнародної експертизи і вже зараз починати працювати із західними науковими фондами відносно фінансування. І ще про наше майбутнє. Трошки оптиміз- му. Кажуть, що схильність до математики зу- мовлена генетично. Під час Першої наукової π-конференції, яку організувала Мала акаде- мія наук, я пересвідчився, що молоді українці мають цей «математичний» ген. Залишилося їх вивчити (було б кому!) і зробити так, щоб вони хотіли працювати в Україні. Наша ака- демічна наукова молодь працює зі школярами переважно в приватних та спеціалізованих фі- зико-математичних школах, але навіть там є проблема з наявністю гарних підручників. Як можемо допомагаємо. Посилився тиск щодо скорочення годин, виділених у школах на ма- тематику. Боремося. Однак хочеться більшого. Зараз адміністра- ція Інституту математики обговорює можли- вість створення на території установи ковор- кінгу з математичних студій (наука, бізнес та освіта) для вчених-математиків, науковців інших спеціальностей, представників бізнесу, студентів. Можливо, потрібно залучати й та- лановитих школярів? Подумаємо. Знаємо, що Академія грошей зараз на це не має, а от під- тримку іншого роду проситимемо. Дякую за увагу! Переможемо! Слава Україні!

Досягнення, актуальні виклики та перспективи математичних досліджень в установах Відділення математики НАН України

Institution

Ähnliche Einträge