Критична та стратегічна мінеральна сировина для економічної безпеки та повоєнного розвитку України

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2023
1. Verfasser:	Шехунова, С.Б.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Видавничий дім "Академперіодика" НАН України 2023
Schriftenreihe:	Вісник НАН України
Schlagworte:	Загальні збори НАН України
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/192955
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Критична та стратегічна мінеральна сировина для економічної безпеки та повоєнного розвитку України / С.Б. Шехунова // Вісник Національної академії наук України. — 2023. — № 5. — С. 25-30. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-192955
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1929552023-07-26T16:45:20Z Критична та стратегічна мінеральна сировина для економічної безпеки та повоєнного розвитку України Шехунова, С.Б. Загальні збори НАН України 2023 Article Критична та стратегічна мінеральна сировина для економічної безпеки та повоєнного розвитку України / С.Б. Шехунова // Вісник Національної академії наук України. — 2023. — № 5. — С. 25-30. — укр. 0372-6436 DOI: doi.org/10.15407/visn2023.05.025 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/192955 uk Вісник НАН України Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Загальні збори НАН України Загальні збори НАН України
spellingShingle	Загальні збори НАН України Загальні збори НАН України Шехунова, С.Б. Критична та стратегічна мінеральна сировина для економічної безпеки та повоєнного розвитку України Вісник НАН України
format	Article
author	Шехунова, С.Б.
author_facet	Шехунова, С.Б.
author_sort	Шехунова, С.Б.
title	Критична та стратегічна мінеральна сировина для економічної безпеки та повоєнного розвитку України
title_short	Критична та стратегічна мінеральна сировина для економічної безпеки та повоєнного розвитку України
title_full	Критична та стратегічна мінеральна сировина для економічної безпеки та повоєнного розвитку України
title_fullStr	Критична та стратегічна мінеральна сировина для економічної безпеки та повоєнного розвитку України
title_full_unstemmed	Критична та стратегічна мінеральна сировина для економічної безпеки та повоєнного розвитку України
title_sort	критична та стратегічна мінеральна сировина для економічної безпеки та повоєнного розвитку україни
publisher	Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
publishDate	2023
topic_facet	Загальні збори НАН України
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/192955
citation_txt	Критична та стратегічна мінеральна сировина для економічної безпеки та повоєнного розвитку України / С.Б. Шехунова // Вісник Національної академії наук України. — 2023. — № 5. — С. 25-30. — укр.
series	Вісник НАН України
work_keys_str_mv	AT šehunovasb kritičnatastrategíčnamíneralʹnasirovinadlâekonomíčnoíbezpekitapovoênnogorozvitkuukraíni
first_indexed	2025-07-16T18:51:01Z
last_indexed	2025-07-16T18:51:01Z
_version_	1837830625447378944
fulltext	ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2023, № 5 25 КРИТИЧНА ТА СТРАТЕГІЧНА МІНЕРАЛЬНА СИРОВИНА ДЛЯ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ТА ПОВОЄННОГО РОЗВИТКУ УКРАЇНИ Вельмишановний пане президенте! Вельмишановні учасники засідання! Усі ми звикли пишатися, що Україна належить до провідних країн світу за обсягом розвіданих запасів вугілля, залізних, марганцевих, титано-цирконієвих руд, графіту, каоліну, калій- них солей, сірки, вогнетривких глин, облицювального каменю, скляного піску та інших корисних копалин. З видобутком та використанням корисних копалин пов’язано близько половини промислового потенціалу України, а наша економіка має висо- ку залежність від видобувної промисловості. Мінерально-си- ровинну базу України було створено в результаті комплексних системних стадійних геологічних робіт багатьма поколіннями геологів. Вона складається з близько 8,8 тис. родовищ промис- лового значення на майже 100 видів корисних копалин. Проте ресурси, якщо їх не поповнювати, зменшуються, а запаси з різ- них причин вичерпуються. Розвиток мінерально-сировинної бази потребує постійної роботи, зокрема науковців-геологів. Різні види мінеральної сировини мають різне значення для розвитку галузей промисловості. Зокрема, розрізняють кри- тичну та стратегічну мінеральну сировину. До критичної на- лежить мінеральна сировина, яка має конкретне, специфічне застосування у промисловості (в тому числі у високотехноло- гічних та стратегічних галузях) і для якої на сучасному рівні розвитку технологій не існує заміни, а в її постачанні домінує один або кілька виробників. Тобто ці корисні копалини є еко- номічно важливими, а стабільність їх постачання характеризу- ється високим ступенем ризику. Стратегічні ресурси важливі для економічної безпеки дер- жави, стабільності розвитку економіки та добробуту населення в довготривалій перспективі. У світовому видобутку критич- них мінералів домінують ті чи інші країни-постачальники. На- ШЕХУНОВА Стелла Борисівна — академік НАН України, директор Інституту геологічних наук НАН України doi: https://doi.org/10.15407/visn2023.05.025 26 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2023. (5) ЗАГАЛЬНІ ЗБОРИ НАН УКРАЇНИ приклад, у видобутку цирконію переважають Австралія і ПАР; графіту та рідкісноземельних металів — Китай; у видобутку літію — Австра- лія і Чилі, але на Китай припадає понад 75 % світових потужностей з переробки літію. Головними критеріями виділення стратегіч- но важливих корисних копалин можуть бути: їхня роль у формуванні валового національно- го продукту, обсяг валютних надходжень від експорту, вплив на стабільність національної валюти, кон’юнктура на внутрішньому та сві- товому ринках, потреба у відповідній сировині. Ще в липні 2021 р. РНБО України затверди- ла перелік стратегічних мінеральних ресурсів та корисних копалин, який містить такі блоки, як мінеральна сировина для енергетичної без- пеки; корисні копалини, що забезпечують ва- лютні надходження; сировина для оборонної та інших видів промисловості, високотехноло- гічних виробництв тощо. Якщо країна забез- печує свої потреби в тій чи іншій стратегічній сировині через її імпорт, така сировина може стати критичною, особливо в разі її недиверси- фікованого постачання. Нині стратегічно важливими для економі- ки України є природний газ, нафта, вугілля, уран, золото та інші благородні метали, залізо, марганець, хром, титан, молібден, мідь, нікель, кобальт, свинець, цинк, берилій, літій, тантал, цирконій, рідкісні землі, сировина для мета- лургії, гірничо-хімічна сировина, агрохімічна та будівельна сировина, графіт, природно за- хищені та мінеральні води. Визначальний вплив на перелік стратегіч- но важливих корисних копалин має загальна стратегія держави, рівень розвитку її економі- ки і технологій. Ці переліки визначають еконо- мічну політику країн, їх періодично оновлюють для врахування потреб нових технологій, мін- ливості ринків, ресурсної бази, зміни актуаль- них пріоритетів міжнародних інвестицій тощо. Сучасним трендом в економічній політи- ці ЄС є досягнення сировинної незалежності промисловості від російської та китайської мі- неральної сировини, формування нових лан- цюгів доданої вартості з короткою логістикою та оптимальними капітальними й операційни- ми витратами. В Євросоюзі вже організовано Альянс критичної сировини, створюються ме- режі сировинних агентств, інвестиції спрямо- вуються у видобування та всі стадії переробки, включно з рециклінгом вторинних ресурсів, створюються державні запаси, укладаються угоди про спільний видобуток та постачання критичної сировини з Чилі, Мексики, Нової Зеландії, Індії, Австралії та інших країн. Наразі для України відкрилося вікно мож- ливостей для реалізації її мінерально-сиро- Рис. 1. Металогенія літію на території Європейського кон- тиненту. Структур- но-тектонічна приуроченість родовищ літію Cenozoic ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2023, № 5 27 ЗАГАЛЬНІ ЗБОРИ НАН УКРАЇНИ винного потенціалу. Ще в липні 2021 р. Укра- їна і ЄС підписали Меморандум про страте- гічне партнерство у сировинній галузі, для реалізації якого було розроблено Дорожню карту на 2021—2022 рр., потім її оновлено на 2023—2024 рр. з акцентом на екологічно друж- нє видобування (green mining). Восени мину- лого року уряд заявив, що Україна має стати невід’ємною частиною ініціативи Єврокомісії European Critical Raw Materials Act 2030. Наведу приклад позитивного досвіду ЄС з планомірного подолання залежності від по- стачання такої критичної сировини, як літій. У результаті виконання у минулому десятиріччі проєктів, зокрема GeoEra FRAME за програ- мою Horizon 2020, було проаналізовано поши- рення проявів мінералізації літію на території Європи, побудовано металогенічну карту лі- тію у твердих покладах (на відміну від літію в розсолах та ропі). Остання версія металогенічної карти на структурно-тектонічній основі враховує ін- формацію про родовища літію в Україні (рис. 1) — Полохівське родовище (ліцензія до 2037 р.), ділянка Добра, Шевченківське (До- нецька обл.) та Крута Балка. На сьогодні вже реалізується щонайменше сім інвестиційних проєктів з розробки родовищ літію в Європі. Усі вони перебувають на стадії техніко-еконо- мічного обґрунтування, за винятком україн- ського проєкту компанії «Укрлітій» з розробки Полохівського родовища, роботи за яким від- повідають стадії геолого-економічного обґрун- тування. Слід зазначити, що використання рідкісно- земельних металів та літію у промисловості — це маркер чи вододіл між технологічно розви- неними економіками і рештою світу. Наявність рідкісноземельної та літієвої індустрії є одним із критеріїв науково-технологічного суверені- тету. Ані цифровий, ані зелений перехід без ви- користання рідкісноземельних металів та літію відбутися не може. Україна має перспективні об’єкти для освоєння, але перед нею постає ба- гато викликів, насамперед технологічних, на шляху досягнення стабільної, незмінної якості продукції за умови її рентабельної ціни. Інвестицій в Україні потребують також Пержанське родовище берилію (ліцензія до 2039 р.), Новополтавське родовище рідкісно- земельних металів, Капітанівське родовище ні- келю (ліцензія до 2032 р.), Прутівське родови- ще кобальту (ліцензія до 2034 р.), Балахівське (ліцензія до 2039 р.) та Буртинське родовища графіту. Загалом Україна має великі запаси графіту. До речі, в акумуляторах графіту міс- титься 20—30 % мас., а літію — лише 7—11 %. Воєнна агресія РФ і тимчасова окупація частини території нашої країни негативно вплинули на забезпеченість стратегічною мі- неральною сировиною галузей української економіки. Кількість усіх втрачених родовищ, які мали ліцензії на розробку, становить близь- ко 700, з них 450 (22 %) — це родовища важли- вої сировини (рис. 2). Ще у 2014 р. внаслідок тимчасової окупа- ції частини території Україна втратила низку об’єктів з видобутку вуглеводнів у Південно- му нафтогазоносному регіоні, майже весь ви- добуток доломітів для металургії, карбонатної сировини для виробництва соди, сировинну базу та комплекс виробництва брому і оксиду магнію, виробництво гафнію, 90 % пиляльного каменю, понад 80 % родовищ флюсової сиро- вини (98 % довоєнного видобутку), а також по- над 95 % родовищ вогнетривких глин. На тимчасово окупованих територіях багато корисних копалин видобувається незаконно та вивозиться до РФ. І хоча частка захоплених територій зменшується, збитки, завдані вітчиз- няній мінерально-сировинній базі, величезні. Крім того, бомбардування критичної інфра- структури, зокрема енергетичної, призводить до зупинки промислових підприємств, у тому чис- лі підприємств гірничої галузі, внаслідок чого можуть відбутися незворотні зміни в кар’єрах та шахтах, що ускладнить або навіть унеможли- вить надалі видобуток корисних копалин. У таких складних економічних та геополі- тичних умовах потрібно мати чітке уявлення про сучасний стан ресурсів і запасів країни як зараз, так і в період повоєнного відновлення для забезпечення економічної стабільності та зменшення імпортозалежності. 28 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2023. (5) ЗАГАЛЬНІ ЗБОРИ НАН УКРАЇНИ Рис. 2. Схема розміщення родовищ корисних копалин на території України Досвід свідчить, що дефіцитною може ста- ти навіть сировина, яка має потужну ресурсну базу. До втрати родовищ та ресурсів можуть призводити і помилки у веденні гірничих ро- біт, особливо в старих гірничовидобувних ра- йонах та нафтогазоносних регіонах, і пов’язані з цим екологічні й соціальні проблеми. Як приклад згадаймо дефіцит кам’яної солі ми- нулого року. У всіх підручниках і довідниках зазначено, що Україна забезпечена запасами і ресурсами кам’яної солі на сотні років. У Дер- жавному балансі враховано 15 родовищ, з них шість (Артемівське, Слов’янське, Губицьке, Дрогобицьке, Тереблянське, Солотвинське) ліцензовані на видобуток. Проте в реальності основні потреби забезпечувало лише Артемів- ське родовище в Соледарі. Коли видобуток на ньому припинився, відразу виник дефіцит. Інше родовище кам’яної солі — унікальне Со- лотвинське на Закарпатті — було затоплено через прорив води у 2010 р. і, як наслідок, втра- чено. Аварія сталася через недостатню увагу до проявів небезпечних техногенно-геологічних процесів (проявів карсту) за складних гідро- геологічних умов та порушення технології розробки. Тепер мало того, що це родовище більше не розробляється, воно ще й потребує додаткових ресурсів для подолання наслідків надзвичайної ситуації державного рівня, яка характеризується загрозою транскордонного поширення. Науковці Інституту геологічних наук НАН України вже понад 10 років з використанням сучасних дистанційних (супутникова радарна інтерферометрія), геофізичних методів, гід- рогеологічного моделювання працюють над оцінкою масштабів небезпечних геологічних процесів, прогнозуванням їх проявів у просто- рі і часі, визначенням перспектив відновлення видобутку солі в Солотвині. Для цих робіт за- лучаються й міжнародні кошти завдяки участі співробітників нашого Інституту у проєктах, що фінансуються, зокрема, Єврокомісією та в рамках Програми транскордонного співро- ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2023, № 5 29 ЗАГАЛЬНІ ЗБОРИ НАН УКРАЇНИ бітництва Європейського інструменту сусід- ства Угорщина — Словаччина — Румунія — Україна. У переліку стратегічних копалин України є калійні руди, 12 родовищ яких перебувають на обліку в Державному балансі. Проте частина з них — це родовища, що мають складні гірни- чо-геологічні умови, обтяжені екологічними наслідками попередніх гірничовидобувних робіт. Це ускладнює розбудову вітчизняної калійної промисловості, і калійні добрива для агросектору України доводиться імпортувати. Установи Відділення наук про Землю НАН України займаються проблемами небезпечних техногенно-геологічних процесів та вивчають перспективи освоєння цих ресурсів. В Інституті геологічних наук НАН Укра- їни виконано роботи зі створення бази да- них перспективних покладів глауконітової та фосфоритової сировини як альтернативи традиційним калійним добривам. Створено інтегровану в ГІС базу даних поширення гла- уконіт- і фосфоритвмісних відкладів, яка міс- тить інформацію про 258 та 151 об’єкт відпо- відно. Розроблено металогенічне районуван- ня території за закономірностями поширення глауконітвмісних порід та укладено найбільш повний список позабалансових родовищ, ру- допроявів. Уперше визначено перелік комп- лексних і потенційно комплексних родовищ та проявів, одним із корисних компонентів у яких є або може бути глауконіт. Досліджено особливості (наноструктурні, мінералогіч- ні, геохімічні) речовинного складу окремих проявів фосфоритових і глауконітових порід, розроблено інноваційні підходи до вилучення корисних компонентів екологічно дружніми методами. Підземні води є корисною копалиною, що має стратегічне значення як надійне захище- не джерело забезпечення населення якісною питною водою. Нині частка підземних вод у господарсько-питному водопостачанні насе- лення України становить менше 30 %, тоді як у сусідній Угорщині — 96 %, Німеччині — 72 %. В Україні є значний потенціал для нарощування обсягів видобування підземних вод, адже роз- віданість їхніх прогнозних ресурсів становить лише 26 %, а експлуатаційні запаси використо- вують тільки на 12 %. Війна значно загострила проблему забезпе- ченості населення питною водою. Це питання у перші місяці війни продуктивно обговорюва- лося на засіданні Президії НАН України. Після доповіді академіка НАН України В.М. Шесто- палова було сформульовано і подано до РНБО України та Кабінету Міністрів України пропо- зиції щодо забезпечення населення резервни- ми альтернативними джерелами водопоста- чання з підземних водоносних горизонтів. Від- сутність такого водопостачання вже призвела до трагічних наслідків на південному сході та у південних регіонах (Маріуполь, Херсон). Київ має водозабір з поверхневих вод, які вразливі до забруднення, особливо у воєнний час. Наші науковці брали участь у діяльності робочих груп Національної ради з відновлення Украї- ни, просували свої пропозиції, і в розроблених заходах було передбачено створення для міст альтернативних джерел питного водопоста- чання з підземних вод. Проте, як зазначив Вя- чеслав Михайлович Шестопалов під час обго- ворення цієї проблеми на засіданні Відділення наук про Землю НАН України, заспокоювати- ся зарано, слід звертатися до органів місцевої влади, щоб реально створити автономні дже- рела альтернативного питного водопостачання з підземних горизонтів хоча б у містах зі зна- чною щільністю населення. У Києві їх можна було б організувати на базі свердловин, які свого часу пробурили після Чорнобильської катастрофи і які наразі законсервовані. Обговорюючи проблеми стратегічної сиро- вини, обов’язково варто приділити увагу тита- ну, запаси якого в Україні найбільші в Європі. Розвиток титанової промисловості є одним із найперспективніших напрямів, а стан цієї стратегічної галузі надалі буде визначати по- зиції України на міжнародній арені. В Укра- їни є всі можливості для створення «повного циклу» — від видобутку сировини до вироб- ництва високотехнологічної конкурентоспро- можної продукції — та спроможності зайняти цільовий сегмент на світовому ринку. 30 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2023. (5) ЗАГАЛЬНІ ЗБОРИ НАН УКРАЇНИ Зазвичай руди титану на наших родовищах комплексні. Крім головного рудного мінералу ільменіту є рутил і циркон, руди вирізняються також підвищеним вмістом таких елементів, як скандій, ванадій, фосфор. Науковці Відділення наук про Землю НАН України, в тому числі й молоді вчені, працю- ють над розвитком мінерально-сировинної бази титану, цирконію та супутніх компонен- тів. Зокрема, за проєктом «Ретроспективно- статичне моделювання титан-цирконієвих розсипів Української розсипної провінції» (№ 0121U110428), який виконувався за гран- том НАН України (підтримка дослідницьких лабораторій/груп молодих учених НАН Укра- їни за пріоритетними напрямами розвитку науки і техніки), лише за останній рік вперше було побудовано та проаналізовано моделі для перспективних родовищ титану, які відобра- жають розподіл рудних компонентів (ільмені- ту, рутилу, циркону, дистен-силіманіту, мона- циту), а також розподіл вертикального запасу та умовного ільменіту в межах родовища; роз- роблено рейтингову оцінку розсипних титано- носних районів та виокремлено першочергові для відпрацювання об’єкти. Для розширення ресурсної бази та сприян- ня залученню інвестицій в Інституті геологіч- них наук НАН України підготовлено 40 пер- спективних об’єктів для поповнення Атласу надрокористувача, який зараз впроваджують Держгеонадра. Інститут бере участь у вико- нанні проєкту з критичної сировини (Geologi- cal Service for Europe, 01.09.2022—31.08.2026) програми Horizon Europe, результати якого сприятимуть інтегруванню наших мінераль- них ресурсів у європейський альянс. Обговорюючи проблеми критичної і стра- тегічної мінеральної сировини, варто нагада- ти, що в Академії під керівництвом академіка НАН України Віталія Івановича Старостен- ка у 2018—2020 рр. виконувалася програма, спрямована на наукову підтримку розвитку мінерально-сировинної бази України. Під час її виконання отримано значний масив нової геологічної та аналітичної інформації, який уже використовується при формуванні на базі Відділення наук про Землю НАН України ін- новаційного кластеру «Розвиток мінерально- сировинної бази України». І на завершення хочу зазначити, що у за- собах масової інформації було повідомлення про анонсування урядом розроблення Нової економічної моделі, згідно з якою Україна має стати «ресурсним центром Європи». Однак ця модель не може бути сировинно-ресурс- ною, має формуватися та реалізовуватися ін- новаційна, інвестиційна, високотехнологічна модель. Потрібно гармонізувати стратегію розвитку економіки нашої країни зі стратегіч- ними цілями наших партнерів та розбудувати на основі сировинних ресурсів ланцюги ство- рення продукції глибокої переробки, з фор- муванням доданої вартості. Лише це дасть Україні змогу посісти гідне місце в європей- ській спільноті. Дякую за увагу! Слава героям — захисникам України!

Критична та стратегічна мінеральна сировина для економічної безпеки та повоєнного розвитку України

Institution

Ähnliche Einträge