Енергетика України: сучасний стан, перспективи відновлення та розвитку
Збережено в:
Дата: | 2023 |
---|---|
Автор: | |
Формат: | Стаття |
Мова: | Ukrainian |
Опубліковано: |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
2023
|
Назва видання: | Вісник НАН України |
Теми: | |
Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/192959 |
Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Цитувати: | Енергетика України: сучасний стан, перспективи відновлення та розвитку / А.Ф. Жаркін // Вісник Національної академії наук України. — 2023. — № 5. — С. 38-40. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraineid |
irk-123456789-192959 |
---|---|
record_format |
dspace |
spelling |
irk-123456789-1929592023-07-26T16:45:47Z Енергетика України: сучасний стан, перспективи відновлення та розвитку Жаркін, А.Ф. Загальні збори НАН України 2023 Article Енергетика України: сучасний стан, перспективи відновлення та розвитку / А.Ф. Жаркін // Вісник Національної академії наук України. — 2023. — № 5. — С. 38-40. — укр. 0372-6436 DOI: doi.org/10.15407/visn2023.05.038 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/192959 uk Вісник НАН України Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
collection |
DSpace DC |
language |
Ukrainian |
topic |
Загальні збори НАН України Загальні збори НАН України |
spellingShingle |
Загальні збори НАН України Загальні збори НАН України Жаркін, А.Ф. Енергетика України: сучасний стан, перспективи відновлення та розвитку Вісник НАН України |
format |
Article |
author |
Жаркін, А.Ф. |
author_facet |
Жаркін, А.Ф. |
author_sort |
Жаркін, А.Ф. |
title |
Енергетика України: сучасний стан, перспективи відновлення та розвитку |
title_short |
Енергетика України: сучасний стан, перспективи відновлення та розвитку |
title_full |
Енергетика України: сучасний стан, перспективи відновлення та розвитку |
title_fullStr |
Енергетика України: сучасний стан, перспективи відновлення та розвитку |
title_full_unstemmed |
Енергетика України: сучасний стан, перспективи відновлення та розвитку |
title_sort |
енергетика україни: сучасний стан, перспективи відновлення та розвитку |
publisher |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
publishDate |
2023 |
topic_facet |
Загальні збори НАН України |
url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/192959 |
citation_txt |
Енергетика України: сучасний стан, перспективи відновлення та розвитку / А.Ф. Жаркін // Вісник Національної академії наук України. — 2023. — № 5. — С. 38-40. — укр. |
series |
Вісник НАН України |
work_keys_str_mv |
AT žarkínaf energetikaukraínisučasnijstanperspektivivídnovlennâtarozvitku |
first_indexed |
2025-07-16T18:51:16Z |
last_indexed |
2025-07-16T18:51:16Z |
_version_ |
1837830637357105152 |
fulltext |
38 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2023. (5)
ЕНЕРГЕТИКА УКРАЇНИ:
СУЧАСНИЙ СТАН, ПЕРСПЕКТИВИ
ВІДНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТКУ
Шановний Анатолію Глібовичу!
Шановні колеги!
У своїй доповіді я зупинюся на важливих напрямах діяльності
нашої Академії, спрямованих на забезпечення функціонування
енергетики України в особливих умовах. Сьогодні енергетичні
проблеми посідають одне з чільних місць у порядку денному
діяльності вищого керівництва країни, поряд з найважливіши-
ми завданнями із забезпечення армії озброєнням, підвищення
ефективності ведення бойових дій, проведення результативної,
цілеспрямованої міжнародної політики тощо. Багато в чому ці
завдання пов’язані одне з одним.
Хочу підкреслити, що Президія НАН України всі ці місяці
після початку широкомасштабної війни, розуміючи пріоритет-
не значення енергетичної проблематики, виконувала велику
координаційну роботу з організації діяльності інститутів енер-
гетичного профілю. За цей час було проведено безпрецедентну
кількість, а саме 12, засідань Президії НАН України, на яких
заслухано та обговорено доповіді провідних вчених і керівни-
ків інститутів Відділення фізико-технічних проблем енергети-
ки НАН України щодо сучасних проблем функціонування й
відновлення енергетичної галузі та участі наукових установ в
їх вирішенні.
Енергетичний сектор України внаслідок активних бойових
дій та масованих ракетних ударів зазнав тяжких втрат. Осо-
бливо це стосується теплової, вітрової та сонячної генерації.
Ми маємо значні обсяги руйнувань теплової та електричної
мережевої інфраструктури, проблеми з викопним і моторним
паливом, постійний ядерний шантаж і терор з боку РФ. І в
цих надскладних умовах, коли зазначені проблеми торкнулися
кожного громадянина України, енергетики демонструють над-
звичайно високий професіоналізм у забезпеченні стабільної
роботи галузі, а українська енергетична система — дуже високу
стійкість.
ЖАРКІН
Андрій Федорович —
академік НАН України,
заступник академіка-секретаря
Відділення фізико-технічних
проблем енергетики НАН
України, заступник директора
з наукової роботи Інституту
електродинаміки НАН України
doi: https://doi.org/10.15407/visn2023.05.038
ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2023, № 5 39
СТАТТІ ТА ОГЛЯДИ
Окремо хотів би зупинитися на унікаль-
ній події, яка відбулася навесні 2022 р., — це
від’єднання української енергосистеми від
енергосистем Росії та Білорусі, дострокове
об’єднання з європейською енергосистемою
та повний перехід ОЕС України на синхрон-
ну роботу з ENTSO-E. Важливо, що достро-
кове приєднання нашої енергосистеми до єв-
ропейської забезпечило технічну можливість
надання Україні аварійної допомоги у вигляді
узгоджених обсягів постачання електроенер-
гії. Унікальність цієї події полягає в умовах і
строках здійснення термінової синхронізації,
а за важливістю її можна охарактеризувати як
«енергетичний Рамштайн».
Що стосується ролі науки у вирішенні про-
блем відновлення і стійкого розвитку енерге-
тичної галузі в умовах воєнного та післявоєн-
ного періодів, то установи Відділення фізико-
технічних проблем енергетики НАН України
активно працюють над створенням новітньої
конкурентоспроможної науково-технічної
продукції, вкрай потрібної саме сьогодні.
Так, в Інституті технічної теплофізики на
основі використання результатів традицій-
них фундаментальних досліджень створено
та впроваджено широку номенклатуру енер-
гоефективного обладнання (котли, теплоаку-
мулятори, теплоутилізатори, пальникові при-
строї) і теплофізичних приладів для воєнного
та післявоєнного відновлення комунальної те-
плоенергетики країни.
Науковці Інституту проблем машинобу-
дування ім. А.М. Підгорного і Запорізького
машинобудівного конструкторського бюро
«Прогрес» імені академіка О.Г. Івченка роз-
робили загальну методологію проєктування
просторової форми проточних частин доцен-
трових турбін для авіаційних газотурбінних
двигунів, призначених, зокрема, для військо-
вої техніки. Порівняно з класичними осьови-
ми доцентрові турбіни компактніші, енергое-
фективніші, мають меншу собівартість. Запро-
понований підхід планується впровадити для
широкої номенклатури зазначених турбін, що
підвищить конкурентоспроможність україн-
ського авіабудування.
В Інституті електродинаміки проводилися
дослідження з синхронізації Об’єднаної енер-
гетичної системи України з енергосистемою
континентальної Європи. Створено нову роз-
рахункову модель енергосистеми України,
сумісну з моделями енергетичних систем єв-
ропейських країн, і скореговано план її віднов-
лення після виникнення системної аварії. Це
дало змогу в нових умовах досліджувати зміни
електричних режимів під час їх короткотермі-
нового планування та оперативного керуван-
ня. Отримані результати передано Національ-
ній енергетичній компанії «Укренерго».
Фахівці Інституту теплоенергетичних тех-
нологій проводили на вітчизняних електро-
станціях роботи з наукового супроводу тех-
нологій спалювання вугілля з непроєктними
характеристиками, імпортованого з Півден-
но-Африканської Республіки, Австралії, Ко-
лумбії, Польщі, Казахстану, забезпечуючи при
цьому безаварійну роботу енергоблоків.
В Інституті газу виконано комплекс ціле-
спрямованих фундаментальних досліджень
процесів газифікації біосировини, вилучення
вуглекислоти з біогазу, стиснення та зріджен-
ня метану і здійснено практичну реалізацію
отриманих результатів у промислових комп-
лексах виробництва альтернативних газових
палив з перспективою одержання значних об-
сягів власного автомобільного палива.
В Інституті проблем безпеки атомних елек-
тростанцій досліджено шляхи поширення
радіоактивних аерозолів, які потрапили в ат-
мосферу внаслідок лісових пожеж у чорно-
бильській зоні відчуження та біля її меж че-
рез збройне вторгнення російських військ на
територію України. Результати роботи вико-
ристано в рамках реалізації спільного україн-
сько-японського проєкту програми «Наукове
технічне партнерство в інтересах сталого роз-
витку» (SATREPS).
За браком часу я навів лише невелику час-
тину результатів у галузі енергетики, які допо-
відалися та обговорювалися протягом року на
засіданнях Президії НАН України.
Окремо зупинюся на перспективах віднов-
лення та розвитку енергетики України. Які
40 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2023. (5)
СТАТТІ ТА ОГЛЯДИ
основні завдання потрібно буде вирішувати
енергетикам на практиці, які завдання будуть
поставлені перед енергетичною наукою, перед
Національною академією наук? На сьогодні
певні відповіді на ці запитання дає розробле-
ний урядом План відновлення України на де-
сятирічний період.
Енергетична політика повинна керуватися
трьома цілями. По-перше, Україна має зосе-
редитися на зниженні залежності від викопно-
го палива та встановити мету з декарбонізації
енергетичного сектору. По-друге, енергетична
політика має бути спрямована на інтеграцію
енергетичної системи України з енергосисте-
мою ЄС. Подальші кроки в цьому напрямі (на-
приклад, побудова терміналів зрідженого газу,
відмова від купівлі ядерного палива у Росії,
відбудова або модернізація нафтових термі-
налів на Чорному морі) дадуть змогу закласти
стійке підґрунтя для економічного зростання
та енергетичної безпеки. По-третє, оскільки
Україна дуже енергонеефективна країна (енер-
гомісткість українського ВВП перевищує єв-
ропейську в середньому в 2,5 раза), програми
з енергоефективності є життєво необхідними.
Передбачається подальший розвиток енер-
госистеми України в умовах синхронної робо-
ти з енергооб’єднанням країн континентальної
Європи у напрямі створення максимально
ефективної структури генеруючих потужнос-
тей зі значною часткою відновлюваних джерел
енергії, підвищення надійності та ефективнос-
ті функціонування регіональних енергосистем
на базі використання інтелектуальних техно-
логій, об’єднання ринків електроенергії з ме-
тою підвищення ефективності використання
мережевої інфраструктури та структури гене-
рації.
Зокрема, доцільно провести структурні змі-
ни ядерної генерації, які дадуть змогу пара-
лельно з класичними «великими» енергобло-
ками потужністю 1000—1200 МВт будувати
енергоблоки на основі малих модульних реак-
торів потужністю 50—160 МВт. Необхідність
використання енергоблоків малих модульних
реакторів пояснюється їх більшою маневреніс-
тю, що разом з їх оптимальним розташуванням
на території країни (так звана розподілена ге-
нерація) має забезпечити кращі можливос-
ті регулювання і, відповідно, більш надійне
функціонування енергосистеми.
Таким чином, відновлення буде зосеред-
жено на трансформації енергетичної системи
України, щоб забезпечити формування чистої
та «розумної» енергетики. Така система має
спиратися на нові технології для забезпечення
внутрішньої та європейської економіки вугле-
цево нейтральними енергетичними ресурсами.
Енергетична модернізація тепло- та електро-
енергетики, удосконалення наявних і спору-
дження нових енергоефективних будівель,
впровадження нових технологій на транспорті
забезпечать скорочення енергетичної біднос-
ті і сприятимуть енергетичній незалежності
України.
Отже, головними напрямами розвитку енер-
гетичної галузі України є:
1) інтеграція з енергосистемами країн ЄС;
2) декарбонізація;
3) оптимізація структури генерації та балан-
сування енергосистеми;
4) зростання енергоефективності.
Це відомі сучасні тренди технологічного
розвитку енергетики, ми з ними добре знайомі,
а установи нашого Відділення вже працюють
за цими напрямами.
На завершення хочу підкреслити таке. Оче-
видно, що планується не просто відбудувати
зруйноване. І ці наміри офіційно підтвердило
керівництво енергетичної галузі країни. Пла-
нується провести докорінну модернізацію га-
лузі, причому переважно за кошти іноземних
інвесторів. Заперечень немає, але тоді завдан-
ня наукових установ Академії буде полягати в
тому, щоб долучитися не лише до виконання
робіт з модернізації енергетики, що природно,
а й до її фінансового забезпечення.
Дякую за увагу!
|