Розвиток сучасних біотехнологій і перспективи біомедичного кластеру НАН України
Gespeichert in:
| Datum: | 2023 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
2023
|
| Schriftenreihe: | Вісник НАН України |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/192961 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Розвиток сучасних біотехнологій і перспективи біомедичного кластеру НАН України / С.В. Комісаренко // Вісник Національної академії наук України. — 2023. — № 5. — С. 41-43. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-192961 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1929612023-07-26T16:46:01Z Розвиток сучасних біотехнологій і перспективи біомедичного кластеру НАН України Комісаренко, С.В. Загальні збори НАН України 2023 Article Розвиток сучасних біотехнологій і перспективи біомедичного кластеру НАН України / С.В. Комісаренко // Вісник Національної академії наук України. — 2023. — № 5. — С. 41-43. — укр. 0372-6436 DOI: doi.org/10.15407/visn2023.05.041 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/192961 uk Вісник НАН України Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Загальні збори НАН України Загальні збори НАН України |
| spellingShingle |
Загальні збори НАН України Загальні збори НАН України Комісаренко, С.В. Розвиток сучасних біотехнологій і перспективи біомедичного кластеру НАН України Вісник НАН України |
| format |
Article |
| author |
Комісаренко, С.В. |
| author_facet |
Комісаренко, С.В. |
| author_sort |
Комісаренко, С.В. |
| title |
Розвиток сучасних біотехнологій і перспективи біомедичного кластеру НАН України |
| title_short |
Розвиток сучасних біотехнологій і перспективи біомедичного кластеру НАН України |
| title_full |
Розвиток сучасних біотехнологій і перспективи біомедичного кластеру НАН України |
| title_fullStr |
Розвиток сучасних біотехнологій і перспективи біомедичного кластеру НАН України |
| title_full_unstemmed |
Розвиток сучасних біотехнологій і перспективи біомедичного кластеру НАН України |
| title_sort |
розвиток сучасних біотехнологій і перспективи біомедичного кластеру нан україни |
| publisher |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| publishDate |
2023 |
| topic_facet |
Загальні збори НАН України |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/192961 |
| citation_txt |
Розвиток сучасних біотехнологій і перспективи біомедичного кластеру НАН України / С.В. Комісаренко // Вісник Національної академії наук України. — 2023. — № 5. — С. 41-43. — укр. |
| series |
Вісник НАН України |
| work_keys_str_mv |
AT komísarenkosv rozvitoksučasnihbíotehnologíjíperspektivibíomedičnogoklasterunanukraíni |
| first_indexed |
2025-07-16T18:51:25Z |
| last_indexed |
2025-07-16T18:51:25Z |
| _version_ |
1837830647016587264 |
| fulltext |
ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2023, № 5 41
РОЗВИТОК СУЧАСНИХ
БІОТЕХНОЛОГІЙ І ПЕРСПЕКТИВИ
БІОМЕДИЧНОГО КЛАСТЕРУ
НАН УКРАЇНИ
Шановні колеги!
Дозвольте розповісти вам про розвиток сучасних біотехнологій
з точки зору стратегічного планування і визначення пріорите-
тів, які мають бути покладені в основу повоєнного відновлення
економіки України.
Сьогодні ми з вами є свідками бурхливого, небаченого ра-
ніше розвитку біологічних наук у світі. Результати, отримані
вченими-біологами за останні роки, закладають основи нової
медицини, і це, безперечно, стратегічний тренд, яким уже не
можна нехтувати.
Наведу лише кілька прикладів успішного використання
біотехнологій за останній час. Це створення і застосування
терапевтичних протеїнів, зокрема антитіл, для потреб медич-
ної практики; розроблення та використання вакцин проти ко-
ронавірусу SARS-CoV-2, інших вірусів, а також проти маля-
рії; редагування геному; розшифрування тонкої конформації
протеїнів; створення пептидоміметиків (з 3D-конформацією,
подібною до природних протеїнів); використання в медицині
нуклеїнових кислот, мікроРНК, мРНК, аптамерів (SELEX);
розроблення штучних (неприродних) протеїнів для створення
вакцин та ліків на їх основі; різке зростання (більш ніж у 1000
разів) обсягів використання секвенування одноклітинної РНК
(транскриптоміка) і геномних технологій; досягнення атомної
роздільної здатності в кріоелектронній мікроскопії.
В Україні також розвиваються сучасні біотехнології, але
через відсутність дієвої інноваційної політики та неспромож-
ність держави створити сприятливий інвестиційний клімат усі
фундаментальні результати, отримані українськими вченими
в галузі наук про життя, так і залишаються незатребуваними
вітчизняною фармацевтичною промисловістю. При цьому в
Україні розроблено перші терапевтичні протеїни для фарма-
цевтики, створено кілька сучасних діагностичних препаратів,
КОМІСАРЕНКО
Сергій Васильович —
академік НАН України,
в.о. академіка-секретаря
Відділення біохімії, фізіології
і молекулярної біології НАН
України, директор Інституту
біохімії ім. О.В. Палладіна
НАН України
doi: https://doi.org/10.15407/visn2023.05.041
42 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2023. (5)
ЗАГАЛЬНІ ЗБОРИ НАН УКРАЇНИ
зокрема на основі біосенсорів; запропоновано
методики імуно-, ензимо- та ПЛР-діагностики
для ефективного виявлення цілої низки інфек-
ційних захворювань; розроблено чотири різні
типи вакцини проти SARS-CoV-2; створено
кілька оригінальних лікарських препаратів.
Слід зазначити, що світовий ринок біотехно-
логій зростає дуже високими темпами. Якщо у
2021 р. його обсяг становив $617,98 млрд, то у
2027 р., за прогнозами експертів, він досягне
$964,96 млрд, тобто близько $1 трлн.
Значну частку світового ринку біотехно-
логій займає виробництво різних типів дуже
важливих для сучасної медицини терапевтич-
них протеїнів. Найбільш поширеним і відомим
з них є, звісно, інсулін, але це також онкологіч-
ні, імуносупресивні, автоімунні, імуностиму-
лювальні агенти, інтерферони, вакцини, аген-
ти зсідання крові, гормони росту тощо, призна-
чені для лікування широкого спектра хвороб.
У сфері виробництва терапевтичних протеї-
нів особливу увагу приділяють зараз створен-
ню моноклональних антитіл та їхніх фрагмен-
тів, одноланцюгових антитіл. Їх використо-
вують у нинішній персоналізованій медицині
насамперед як протипухлинні агенти та для
лікування серцево-судинних захворювань.
Обсяг світового ринку терапевтичних про-
теїнів у 2022 р. становив $112,17 млрд. Прогно-
зують, що у 2026 р. він зросте до $177,3 млрд, з
яких на виробництво моноклональних антитіл
припадатиме, за оцінками, близько 50 %.
Ми всі добре пам’ятаємо, як під час панде-
мії COVID-19 саме створення мРНК-вакцин
дозволило приборкати поширення захворю-
вання і зберегти життя багатьох людей. За да-
ними ВООЗ, у світі на COVID-19 перехворі-
ло близько 700 млн осіб, 7 млн з них померли,
але без вчасно проведеної кампанії з вакци-
нації кількість смертей могла б бути набагато
більшою. Перші вакцини на основі матричної
РНК проти вірусу SARS-CoV-2 в найкоротші
терміни розробили біотехнологічні компанії
Moderna та Pfizer у співпраці з BioNTech, і це
добре ілюструє, наскільки важливо мати в кра-
їні потужний біотехнологічний сектор. Адже
пандемія COVID-19 не остання, надалі частота
появи нових смертоносних інфекцій, на жаль,
лише зростатиме. Тому забезпечення можли-
вості виробництва власних мРНК-вакцин, без
сумніву, є стратегічним завданням для України
в період повоєнного відновлення її економіки.
Глобальний ринок вакцин у 2022 р. становив
$52,5 млрд. Фахівці вважають, що у 2027 р. він
зросте до $86,2 млрд. При цьому прогнозуєть-
ся, що обсяги виробництва мРНК-вакцин та
терапевтичних засобів на основі нуклеїнових
кислот для лікування різних захворювань у
2026 р. становитимуть $34,1 млрд, а до 2030 р.
збільшаться до $85,3 млрд.
Під час пандемії COVID-19 ми спробували
розпочати в Україні роботи зі створення влас-
них мРНК-вакцин. Зокрема, у Південно-Афри-
канській Республіці було організовано так зва-
ний хаб для країн із середнім та низьким рівнем
розвитку, до яких, на жаль, належить і Україна,
але спочатку через проблеми з фінансуванням
процес відбувався дуже повільно, а з початком
війни всі ці роботи було призупинено.
З огляду на невтішну ситуацію в Україні
з розвитком інноваційної діяльності та залу-
ченням інвестицій Національна академія наук
України ініціювала створення у своїй структурі
інноваційних кластерів, зокрема біомедичного.
Біомедичний кластер НАН України, згідно
з рекомендаціями Європейської комісії, ство-
рюється як інноваційний дослідницький (ін-
дустріальний) кластер на основі добровільно-
го і незалежного об’єднання учасників з метою
координації та поєднання знань, досвіду, май-
стерності для розроблення, створення, масш-
табування та поширення профілактичних,
діагностичних і лікувальних засобів на осно-
ві сучасних інноваційних технологій для по-
треб медицини, ветеринарії, захисту довкілля.
Важливим напрямом діяльності біомедичного
кластеру має бути також підготовка відповід-
них висококваліфікованих кадрів.
На сьогодні учасниками кластеру є 16 ор-
ганізацій, з яких 12 — це установи різних від-
ділень НАН України (переважно Відділення
біохімії, фізіології і молекулярної біології) —
Інститут біохімії ім. О.В. Палладіна, Інститут
фізіології ім. О.О. Богомольця, Інститут мі-
ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2023, № 5 43
ЗАГАЛЬНІ ЗБОРИ НАН УКРАЇНИ
кробіології і вірусології ім. Д.К. Заболотного,
Інститут молекулярної біології і генетики, Ін-
ститут експериментальної патології, онкології
і радіобіології ім. Р.Є. Кавецького, Інститут
клітинної біології та генетичної інженерії, Ін-
ститут органічної хімії, Інститут біоорганічної
хімії та нафтохімії ім. В.П. Кухаря, Фізико-хі-
мічний інститут ім. О.В. Богатського, Центр
інноваційних медичних технологій, Інститут
держави і права імені В.М. Корецького, Інсти-
тут економіки та прогнозування, а також —
НТУУ «Київський політехнічний інститут
імені Ігоря Сікорського» (факультети біоме-
дичної інженерії, біотехнології і біотехніки),
фармацевтична компанія «Дарниця», Україн-
ська фармацевтична група компаній «Юрія-
Фарм» та ПрАТ «Індар». Невдовзі до кластеру
можуть приєднатися Інститут високих техно-
логій Київського національного університету
імені Тараса Шевченка, Інститут кібернетики
імені В.М. Глушкова НАН України, Інститут
проблем математичних машин і систем НАН
України, фармацевтичні компанії «Діапроф-
мед», «Хема» та компанія ALT-Україна.
Створення інноваційного біомедичного
кластеру планується проводити в два етапи.
На першому етапі здійснюватиметься органі-
заційна робота з впровадження у виробництво
наукових розробок учасників кластеру, які вже
завершені чи перебувають на стадії завершен-
ня. Другий етап буде присвячено розробленню
та впровадженню сучасних інноваційних біо-
технологій. Головні стратегічні завдання цього
етапу будуть такі:
• створення терапевтичних протеїнів, зо-
крема терапевтичних імуноглобулінів (анти-
тіл) та їх активних фрагментів і похідних;
• розроблення і синтез мРНК-вакцин проти
патогенних інфекцій та злоякісних пухлин;
• створення ліків на основі нуклеїнових
кислот;
• розроблення сучасних діагностичних за-
собів і біосенсорів для моніторингу здоров’я
людей, діагностики патогенних інфекцій, за-
хворювань тварин та рослин, виявлення ток-
сичних речовин тощо;
• використання методів штучного інтелек-
ту, big data-аналізу та синтетичної біології для
створення ліків нового покоління;
• підготовка відповідних наукових та науко-
во-інженерних кадрів.
На сьогодні ми вже маємо перші результати.
Кілька днів тому було досягнуто домовленості
з компанією «Юрія-Фарм» про впроваджен-
ня у виробництво розробки Інституту біохімії
ім. О.В. Палладіна НАН України — аутоло-
гічного фібринового гелю для потреб хірургії,
військової медицини та медицини катастроф.
Отже, кластер дозволяє практично миттєво пе-
рейти від винаходу до розроблення технології
його промислового виробництва.
Зважаючи на досвід створення подібних
кластерів в інших європейських країнах, як
юридичну форму для біомедичного кластеру
НАН України пропонується обрати асоціа-
цію, оскільки статус неприбуткової органі-
зації дозволить розраховувати на отримання
грантів, адже залучення додаткового фінан-
сування буде вкрай необхідним на початко-
вому етапі. У подальшому, зі становленням
і розвитком кластеру, асоціацію можна буде
перетворити на товариство з обмеженою
відповідальністю.
Дякую за увагу!
|