Національна свідомість як державний стрижень нації
Gespeichert in:
| Datum: | 2023 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
2023
|
| Schriftenreihe: | Вісник НАН України |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/192962 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Національна свідомість як державний стрижень нації / С.П. Павлюк // Вісник Національної академії наук України. — 2023. — № 5. — С. 44-46. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-192962 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1929622023-07-26T16:46:07Z Національна свідомість як державний стрижень нації Павлюк, С.П. Загальні збори НАН України 2023 Article Національна свідомість як державний стрижень нації / С.П. Павлюк // Вісник Національної академії наук України. — 2023. — № 5. — С. 44-46. — укр. 0372-6436 DOI: doi.org/10.15407/visn2023.05.044 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/192962 uk Вісник НАН України Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Загальні збори НАН України Загальні збори НАН України |
| spellingShingle |
Загальні збори НАН України Загальні збори НАН України Павлюк, С.П. Національна свідомість як державний стрижень нації Вісник НАН України |
| format |
Article |
| author |
Павлюк, С.П. |
| author_facet |
Павлюк, С.П. |
| author_sort |
Павлюк, С.П. |
| title |
Національна свідомість як державний стрижень нації |
| title_short |
Національна свідомість як державний стрижень нації |
| title_full |
Національна свідомість як державний стрижень нації |
| title_fullStr |
Національна свідомість як державний стрижень нації |
| title_full_unstemmed |
Національна свідомість як державний стрижень нації |
| title_sort |
національна свідомість як державний стрижень нації |
| publisher |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| publishDate |
2023 |
| topic_facet |
Загальні збори НАН України |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/192962 |
| citation_txt |
Національна свідомість як державний стрижень нації / С.П. Павлюк // Вісник Національної академії наук України. — 2023. — № 5. — С. 44-46. — укр. |
| series |
Вісник НАН України |
| work_keys_str_mv |
AT pavlûksp nacíonalʹnasvídomístʹâkderžavnijstriženʹnacíí |
| first_indexed |
2025-07-16T18:51:30Z |
| last_indexed |
2025-07-16T18:51:30Z |
| _version_ |
1837830652365373440 |
| fulltext |
44 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2023. (5)
НАЦІОНАЛЬНА СВІДОМІСТЬ
ЯК ДЕРЖАВНИЙ СТРИЖЕНЬ НАЦІЇ
Високодостойний пане президенте!
Шановні колеги!
Доповідь президента НАН України академіка НАН України
А.Г. Загороднього засвідчує унікальну життєздатність акаде-
мічної спільноти, небувалу одержимість у творчості, святісну
віру у свою Державу, на збереженні міцності якої зосереджені
всі національні і, значною мірою, наукові ресурси. Адже одна з
найвагоміших у державній безпеці місій належить національ-
ній свідомості, якою формується і національна ідеологія як
державний стрижень — дух незламності нації, що беззастереж-
но доводять події на сучасному історичному фронті боротьби з
Московією.
Внутрішній світ людини формується духовно-культурними
цінностями, життєвість його зміцнюється глибинним пізнан-
ням традиційності всього спектра буття. Отже, гуманітарні
дисципліни, насамперед мовознавчі, літературознавчі, культу-
рологічні, а особливо наука про народні традиції, як пуповиною
пов’язують між собою всі покоління українського націогенезу.
Звичайно, в цьому контексті важливі й дослідження історич-
ного процесу, правознавчі і філософські знання.
Політична історія сьогодення довела непоправні упущення
влади, буквально на всьому відтинку історичної Незалежнос-
ті, у системі національного виховання, яке мало ґрунтуватися
на фундаментальних дослідженнях профільних гуманітарних
інститутів НАН України, беручи з них для практичного впро-
вадження автентичні явища з духовно-культурного простору
життя українців. Відсутність в Уряду стратегічної програми з
розбудови держави, нерозуміння потреби (а може, й небажан-
ня) подолати століттями здійснювану московським загарбни-
ком деформацію національної атмосфери, викорінити із психі-
ки і буття українців потворні рудименти могли спровокувати
нинішню варварську агресію рашистів.
Дуже важливо, що сучасні академічні вчені пройнялися сві-
домістю і розумінням, що мають справу не з чимось віджилим,
ПАВЛЮК
Степан Петрович —
академік НАН України,
директор Інституту
народознавства НАН України
doi: https://doi.org/10.15407/visn2023.05.044
ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2023, № 5 45
ЗАГАЛЬНІ ЗБОРИ НАН УКРАЇНИ
а з реальністю, яка при своїй масштабній іс-
торичній глибині і традиції не перестає бути,
розвиватися і функціонувати. З живою реаль-
ністю, яка і тепер здатна живити загальноукра-
їнський культурний процес неповторними еле-
ментами національної своєрідності і захистити
його від втрати своєї ідентичності в сучасному
інтеграційному культурному поступі в умовах
глобалізації.
На жаль, сьогодні українське суспільство
ще тільки мусить усвідомити, що національна
культура та мова є його базовими, буттєвими
цінностями. Адже поки що вони не стали його
внутрішньою потребою, українське суспіль-
ство ще слід виховувати в цьому напрямі, і ви-
ховувати на високих культурних зразках.
Установи Відділення літератури, мови та
мистецтвознавства НАН України, незважаючи
на недофінансування Урядом України акаде-
мічної сфери в цілому, напрацювали чимало
безпекової продукції, запропонованої для на-
ціонального відродження. Дирекції інститутів
самотужки відчайдушно розшукували кошти,
щоб максимально поширити у суспільстві на-
укові напрацювання. Мало підтримувалися
найнеобхідніші мовні проєкти, які становлять
стратегічну складову безпеки держави. Така
сама ситуація і з літературознавчою, етноло-
гічною, мистецтвознавчою тематиками. Тепер
Бюро Відділення опрацьовує програму мовно-
культурного розвитку України. І все ж ентузі-
азм вчених проявився на рівні героїзму. Тільки
в Інституті народознавства значним тиражем
випущено понад 600 книжкових видань — мо-
нографії, шкільні підручники, посібники, мис-
тецькі альбоми, збірники праць, польові експе-
диційні матеріали тощо.
Сьогодні особливо актуальна наукова і полі-
тична проблема походження українського на-
роду. Уже впродовж десятьох років етнологіч-
ними, фольклорними, мистецтвознавчими да-
ними достатньо аргументовано підтверджено
історико-археологічні висновки про ранньосе-
редньовічне автохтонне заселення українцями
сьогоднішніх етнічних земель.
Колективна двотомна праця «Етногенез та
етнічна історія населення Українських Кар-
пат», а також монографія С. Павлюка «Етноге-
неза українців: спроба теоретичної конструк-
ції» та інші праці дали вичерпне спростування
псевдонаукових теорій про волоське чи поль-
ське заселення гірського масиву Карпат. Цю
тему підсилила серія монографій про тради-
ційну культуру етнографічних груп українців:
«Бойківщина», «Гуцульщина», «Лемківщина».
У цьому ж науково-теоретичному руслі пра-
цювала Міжнародна Карпатсько-Балканська
комісія, яка, на жаль, припинила діяльність че-
рез брак коштів з українського боку.
Доцільно нагадати, що вчені Інституту на-
родознавства НАН України спромоглися під-
готувати фундаментальну, першу в дослід-
ницькій практиці України, тритомну моногра-
фію «Церковне мистецтво України». Кожен із
томів містить понад тисячу сторінок, видання
видрукувано у подарунковому стилі, у кольорі
за спонсорські кошти видавництва «Фоліо».
Мистецтвознавці Інституту народознавства
НАН України, очолювані унікальним ученим,
лауреатом Національної премії імені Тараса
Шевченка Володимиром Овсійчуком, зуміли
очистити історію української художньої куль-
тури від російсько-радянського забруднення,
ідеологічного наративу про спорідненість, на-
віть спільність розвитку українського і ро-
сійського малярства, показавши своєрідність
національного стилю і художнього бачення.
Серія мистецтвознавчих видань ґрунтовно
утвердила місце української художньої куль-
тури у світовій культурі. Особливо вагомим
здобутком стала праця професора В. Овсійчу-
ка про європейську велич Шевченка-художни-
ка «Малярство Шевченка у контексті європей-
ської художньої культури».
Дев’ять років ентузіазму вчених Інституту на-
родознавства та Інституту мистецтвознавства,
фольклористики та етнології ім. М.Т. Риль-
ського, а також Інституту української мови
задля порятунку предковічної спадщини укра-
їнців Полісся після чорнобильського страхіт-
тя вилилися у публікацію десятків збірників
матеріалів польових експедицій та аналітич-
них розробок. Під час польових досліджень
було обстежено кілька сотень сіл, яких зараз
46 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2023. (5)
ЗАГАЛЬНІ ЗБОРИ НАН УКРАЇНИ
уже не існує на мапі України. Допомога була
тільки від Міністра України у справах захисту
населення від наслідків аварії на Чорнобиль-
ській АЕС Г.О. Готовчиця, який був вражений
ентузіазмом і відповідальністю вчених у їхній
боротьбі за історію і культуру нашого народу.
Після належної дезактивації десятки тисяч
пам’яток матеріальної культури поповнили
фонди та виставкові експозиції Музею етно-
графії та художнього промислу Інституту на-
родознавства НАН України та музеїв у Києві.
Вчені інституту займаються збереженням
національної словесної культури, охоплюю-
чи своєю увагою фольклор навіть із далекого
Зеленого Клину. Видано фольклорні пісенні
збірники, унікальну, першу в країні «Україн-
ську фольклористичну енциклопедію».
З особливим завзяттям і великим душевним
хвилюванням відомий учений-фольклорист
В. Сокіл зумів зібрати і зберегти для світу пе-
редану в розповідях, написану сльозами і збо-
лілим серцем правду від людей, які зазнали жа-
хіття голодоморів 1921—1923 і 1932—1933 рр.
Учений опублікував кілька наукових розвідок,
зокрема «Народна проза про голодомори в
Україні ХХ ст.».
Довелося припинити (знову через брак ко-
штів) великі фундаментальні теми з міжетніч-
них етнокультурних зв’язків, які виконували-
ся разом з університетами та інститутами Сло-
ваччини, Польщі, Хорватії.
Але хіба така наукова праця не зміцнює без-
пеку Держави?!
Особливу роль у патріотичному вихованні
українців відіграє організована в сучасному,
модерному стилі експозиція народних пам’яток
Музею етнографії та художнього промислу Ін-
ституту народознавства НАН України, яку що-
року відвідує щонайменше 50—70 тис. екскур-
сантів. Площа експозиції становить 5 тис. м2,
і її потрібно доглядати, освітлювати, обігріва-
ти. Однак упродовж останніх 30 років ніякого
фінансування від Академії на обслуговування
понад 100 тис. пам’яток музею не було перед-
бачено. Тим часом тільки на оплату комуналь-
них послуг нам необхідно понад 3 млн грн. Усім
цим змушена опікуватися дирекція, вдаючись,
зокрема, до скорочення зарплат наукових пра-
цівників. Колись Борис Євгенович Патон ви-
ділив окремим рядком 116 тис. грн для музею,
але вони десь «загубилися».
Це я для прикладу навів дані стосовно лише
одного інституту, а загалом така ситуація
скрізь у реальній прикладній справі форму-
вання національної ідеології. І попри все це
академічні інститути гуманітарного профілю
мають яскраві результати, важливі для захисту
і безпеки держави.
Тому намагання влади схилити Академію на
шлях здійснення реформ у радянському сти-
лі, тобто через суцільне скорочення чи, як це
зараз прийнято називати, оптимізацію, є не-
раціональним для нашого суспільства. Рефор-
мування НАН України має полягати в модер-
нізації та модифікації технологічного процесу
науки, а для цього потрібні кошти, щоб вчені
могли активніше контактувати зі світовими
науковими центрами як з природничих, так і з
гуманітарних наук.
Дякую за увагу!
|