Політико-правові детермінанти повоєнного розвитку економіки України

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2023
Автор:	Устименко, В.А.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Видавничий дім "Академперіодика" НАН України 2023
Назва видання:	Вісник НАН України
Теми:	Загальні збори НАН України
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/192968
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Політико-правові детермінанти повоєнного розвитку економіки України / В.А. Устименко // Вісник Національної академії наук України. — 2023. — № 5. — С. 64-71. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-192968
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1929682023-07-26T16:46:47Z Політико-правові детермінанти повоєнного розвитку економіки України Устименко, В.А. Загальні збори НАН України 2023 Article Політико-правові детермінанти повоєнного розвитку економіки України / В.А. Устименко // Вісник Національної академії наук України. — 2023. — № 5. — С. 64-71. — укр. 0372-6436 DOI: doi.org/10.15407/visn2023.05.064 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/192968 uk Вісник НАН України Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Загальні збори НАН України Загальні збори НАН України
spellingShingle	Загальні збори НАН України Загальні збори НАН України Устименко, В.А. Політико-правові детермінанти повоєнного розвитку економіки України Вісник НАН України
format	Article
author	Устименко, В.А.
author_facet	Устименко, В.А.
author_sort	Устименко, В.А.
title	Політико-правові детермінанти повоєнного розвитку економіки України
title_short	Політико-правові детермінанти повоєнного розвитку економіки України
title_full	Політико-правові детермінанти повоєнного розвитку економіки України
title_fullStr	Політико-правові детермінанти повоєнного розвитку економіки України
title_full_unstemmed	Політико-правові детермінанти повоєнного розвитку економіки України
title_sort	політико-правові детермінанти повоєнного розвитку економіки україни
publisher	Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
publishDate	2023
topic_facet	Загальні збори НАН України
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/192968
citation_txt	Політико-правові детермінанти повоєнного розвитку економіки України / В.А. Устименко // Вісник Національної академії наук України. — 2023. — № 5. — С. 64-71. — укр.
series	Вісник НАН України
work_keys_str_mv	AT ustimenkova polítikopravovídetermínantipovoênnogorozvitkuekonomíkiukraíni
first_indexed	2025-07-16T18:52:05Z
last_indexed	2025-07-16T18:52:05Z
_version_	1837830689804779520
fulltext	64 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2023. (5) ПОЛІТИКО-ПРАВОВІ ДЕТЕРМІНАНТИ ПОВОЄННОГО РОЗВИТКУ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ Шановні учасники зборів! Сьогодні в суспільстві активно обговорюють питання, яким буде майбутній розвиток України у післявоєнний період, луна- ють різні думки та прогнози з боку представників відомих між- народних організацій, органів державної влади, експертних кіл та наукового співтовариства. Загалом оцінки подальшого роз- витку України є стриманими і здебільшого вказують на очіку- вані позитивні зрушення. Наголос роблять переважно на тому, що основу для економічного стрибка країни може забезпечити міжнародна допомога з боку держав-партнерів у вигляді гран- тів, кредитів, гуманітарної підтримки, коштів від реалізації арештованих активів країни-окупанта тощо. Втім, зважаючи на масштаби руйнувань, прямі та непрямі економічні втрати, які Світовий банк оцінює у $349 млрд (а на думку президента Європейського інвестиційного банку, збитки можуть сягнути $1,1 трлн), напевно, слід більш зважено під- ходити до оцінки можливостей міжнародних партнерів та до- норів у здійсненні фінансування в терміни, які уповноважені органи державної влади намагаються визначити як орієнтовні для відновлення країни та досягнення довоєнного рівня роз- витку. Більше того, досвід України з отримання фінансової до- помоги свідчить про наявність значного часового розриву між оголошенням про надання коштів і фактичним їх надходжен- ням. Зокрема, як зазначено в аналітичному звіті Центру еко- номіко-політичних досліджень «Відбудова України: принципи та політика», цей розрив особливо значний для інституцій ЄС, які надали лише третину обіцяної допомоги. При цьому у звіті висловлено припущення, що після завершення війни відчуття терміновості допомоги знизиться, і сформульовано висновок про те, що чинні інструменти фінансової допомоги не підхо- дять для забезпечення вчасних та адекватних результатів. Тому варто більш стримано оцінювати потенціал міжнарод- ної допомоги як ресурсної бази повоєнного відновлення Укра- УСТИМЕНКО Володимир Анатолійович — член-кореспондент НАН України, директор Державної установи «Інститут економіко- правових досліджень імені В.К. Мамутова Національної академії наук України» doi: https://doi.org/10.15407/visn2023.05.064 ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2023, № 5 65 ЗАГАЛЬНІ ЗБОРИ НАН УКРАЇНИ їни та можливість прискореного вирішення питання про примусове вилучення арештова- них активів країни-агресора, зважаючи на три- валість процесу напрацювання правових під- ходів у ЄС та інших країнах, на території яких розміщено ці активи. Звісно, повоєнний розвиток України не- можливо уявити без зовнішньої фінансової допомоги. Однак уже зараз слід закласти під- ґрунтя всередині країни для формування ви- східного тренду розвитку економіки, соціаль- ної сфери, відновлення навколишнього при- родного середовища з використанням вну- трішніх ресурсів, економічного потенціалу бізнесу, іноземного капіталу, який може бути залучений за сприятливих умов, людського капіталу, у тому числі тих громадян України, які тимчасово виїхали за кордон. Стартові по- зиції повоєнного розвитку значною мірою за- лежатимуть від політико-правових умов, які детермінуватимуть вектори інституціонально- го забезпечення очікуваних реформ, зумовле- них статусом України як держави — кандидата на вступ до ЄС. Вибудовування політико-правових засад повоєнного розвитку можна запропонувати здійснювати з урахуванням таких факторів та особливостей. 1. Насамперед слід позбутися оманливо- го переконання в тому, що вступ до ЄС — це вже вирішене питання, остаточне оформлен- ня якого відбудеться у найближчі 1—2 роки. Насправді процес вступу є вельми тривалим у часі, про що свідчить статистика по країнах, які подолали шлях від країни-кандидата до дійсного члена ЄС. Так, у середньому вони ви- тратили 8,4 року для набуття статусу члена ЄС. Наприклад, Хорватія подолала цей шлях за 9 років, а Румунія та Болгарія за 7 років. До речі, показовим може бути той факт, що Україна по- долала шлях від підписання та ратифікації Уго- ди про асоціацію до набуття статусу кандидата у члени ЄС майже в ті самі строки, що й інші країни — члени ЄС, а саме, трохи більш як за 7 років. Відповідно, не слід очікувати поблажли- вого ставлення та сподіватися на прискорений розгляд заявки України на вступ до ЄС. 2. Важливою обставиною, яка скоріше за все визначатиме на майбутні роки імперати- ви подальшої політико-правової моделі ре- формування засад організації економіки, по- будови правової системи та громадянського суспільства, слід визнати адаптацію законо- давства України до Acquis communautaire ЄС, яке охоплює зміст, принципи та політичні цілі угод; закони, ухвалені на виконання угод, та рішення Суду ЄС; декларації та резолюції Єв- росоюзу; заходи в галузі спільної зовнішньої та безпекової політики; заходи у сфері право- суддя та внутрішніх справ; міжнародні угоди, укладені Спільнотою, а також державами-чле- нами між собою у сфері діяльності ЄС. За своєю структурою Acquis communautaire ЄС поділено на 35 глав, і 33 з них представлено в Аналітичному звіті, що доповнює висновки Єврокомісії щодо заявки України на вступ до Євросоюзу, який було підготовлено у люто- му цього року. Традиційно такий звіт готують щороку, але для України було зроблено поза- черговий стислий звіт. У повному звіті, запла- нованому на осінь 2023 р., буде оцінено також розділ «правосуддя та фундаментальні права», який у стислому звіті не розглядали. У стислому звіті оцінювання проводили за 5-бальною системою, де 1 — початковий рі- вень, 2 — деяка відповідність праву ЄС, 3 — по- мірна відповідність, 4 — добра відповідність, 5 — просунутий рівень. Так, за 4 з 32 глав Україна отримала високий бал — четвірку, тобто підтвердження «доброї відповідності». Це блоки, присвячені митному союзу, енергетиці, зовнішній політиці та безпе- ковій політиці. За 5 сферами оцінка становила три бали, тоді як за 8 главами було виставлено найнижчий бал, а 15 глав оцінено на два бали. Загалом за 32 главами Україна отримала 69 ба- лів, тобто середній бал становив 2,16. Україна на два бали випереджає Грузію (67 балів) і на 14 балів — Молдову (55 балів). Водночас ми значно поступаємося Чорного- рії (99,5 бала), Сербії (98 балів), Туреччині (94 бали), Албанії (84,5 бала). До речі, Ал- банія формально відкрила переговори лише торік. 66 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2023. (5) ЗАГАЛЬНІ ЗБОРИ НАН УКРАЇНИ 3. Слід зауважити, що правотворча робота з урахування положень Acquis communautaire ЄС є більшою за масштабами та обсягами і значно відрізняється від роботи, яку Україна проводила на виконання Угоди про асоціацію. Приблизно 29 тис. актів права ЄС мають бути імплементовані до законодавства України, що значно перевищує зобов’язання у межах Угоди про асоціацію. Зокрема, на цьому було акцен- товано увагу під час засідання Комітету Верхо- вної Ради України з питань інтеграції України до ЄС, яке відбулося 7 березня поточного року і на якому розглядали звіти міністерств і ві- домств щодо прогресу у виконанні Угоди про асоціацію. Одним з яскравих прикладів відмінності в оцінюванні результатів виконання Угоди про асоціацію та визначенні ступеня готов- ності України приєднатися до ЄС є підсумки аналізу сфери довкілля. Як зазначила під час засідання Комітету віцепрем’єр з питань євро- пейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина, попри велику кількість законів, ухвалених у сфері довкілля, в Аналітичному звіті ця сфера отримала найнижчий бал. Напевно, Аналітичний звіт прискорив поча- ток роботи з проведення первинної оцінки ста- ну імплементації актів права ЄС. Постановою Кабінету Міністрів України міністерствам, ін- шим центральним органам виконавчої влади доручено до 30 червня 2023 р. провести пер- винну оцінку стану імплементації актів права ЄС та подати до 30 серпня 2023 р. звіт разом із пропозиціями щодо приведення галузевого за- конодавства України у відповідність з правом Європейського Союзу (acquis ЄС). Додатково у процесі імплементації актів права ЄС доцільно вживати заходів з недо- пущення суперечливого чи некоректного втілення європейських правових норм у наці- ональне законодавство. Зокрема, на це звер- нула увагу голова Комітету Верховної Ради України з питань інтеграції України до ЄС Іванна Климпуш-Цинцадзе, зазначивши, що «…ми бачимо таку практику, що подекуди уря- дові законопроєкти не повністю враховують право ЄС, подекуди до другого читання вони спотворюються до невпізнаваності. Ми стика- лися в нашому Комітеті з тим, що стаємо та- кою останньою точкою можливості зупинити порушення права ЄС…». 4. Відтак, слід відійти від практики швидких і непослідовних змін у законодавстві Украї- ни, що завдає шкоди національним інтересам та суперечить принципу верховенства права. Досвід країн ЄС і практика Європейського суду з прав людини доводять фундаменталь- ний характер принципу верховенства права, який покладено в основу прийняття стратегіч- но важливих рішень. На сьогодні роль принци- пу верховенства права не обмежується лише конституційно-правовими змінами, він справ- ляє вплив на розвиток правового регулювання всіх сфер суспільного життя. Ступінь інтеграції принципу верховенства права у правотворчу та правозастосовну робо- ту повоєнного періоду розвитку України стане для керівних органів ЄС індикатором якості перетворень у правовій системі держави. На- очним і таким, що безпосередньо стосується перспектив фінансування повоєнного віднов- лення України, є приклад того, як принцип верховенства права пов’язаний з можливос- тями країн ЄС отримувати фінансування з бюджету Євросоюзу. Зокрема, керівні органи ЄС останнім часом вдаються до призупинен- ня, зменшення або обмеження доступу до фі- нансування залежно від характеру, тяжкості та масштабів недотримання верховенства права. Тому послідовні і передбачувані євроінтегра- ційні зусилля України на засадах верховенства права стануть чи не єдиним критерієм оціню- вання якості реформ за всіма ключовими на- прямами повоєнного відновлення, які зазначені в матеріалах робочих груп Національної ради з відновлення України від наслідків війни. 5. Водночас стратегічного значення для розвитку України та подолання контровер- сійних підходів до вибору моделі правового регулювання економіки набуває питання сут- тєвого вдосконалення підходів до розвитку конституційних засад економічної системи України. Задля його вирішення доцільно за- кріпити у Конституції України модель право- ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2023, № 5 67 ЗАГАЛЬНІ ЗБОРИ НАН УКРАЇНИ вого регулювання економічної системи, яка має містити основні вимоги до побудови сис- теми управління економікою, прийняття еко- номічних законів, елементів механізму реалі- зації таких законів, засад відповідальності за прийняття неефективних рішень, що завдають шкоди національній економіці. Цей блок пра- вових норм може бути відображений у розділі «Економічна система» в межах Основного За- кону України. До речі, академік НАН України В.К. Мамутов, засновник Донецької школи господарського права, свого часу пропонував доповнити Конституцію України окремим роз- ділом, присвяченим засадам економічної сис- теми. Ця пропозиція й дотепер залишається вкрай актуальною та затребуваною. Подальшим закономірним кроком можна вважати розроблення та прийняття законів, які б могли деталізувати конституційно-пра- вові приписи. Такий підхід стане запобіжни- ком проти окремих деструктивних дій з боку різних політичних сил, здатних завдати непо- правної шкоди економіці, особливо в період повоєнного відновлення. Втім, уже зараз слід вжити заходів щодо недопущення прийняття поспішних і вочевидь шкідливих для країни рішень, пов’язаних зі скасуванням важливої частини правової системи України, спрямова- ної на регулювання економічних відносин. Зо- крема, важливим є збереження чинності Гос- подарського кодексу України як уособлення окремої прогресивної системи законодавства України. Невипадково у 2003 р. професор по- рівняльного права Лондонського університету У. Батлер, який переклав текст Кодексу ан- глійською мовою, в анотації і у вступі до пере- кладу зазначив: «З усіх кодексів, прийнятих у країнах СНД з початку переходу до ринкової економіки, Господарський кодекс України є найбільш незвичайною, інноваційною части- ною законодавства». Всебічну аргументацію переваг Господар- ського кодексу України та оцінку руйнівних наслідків його скасування в разі прийняття законопроєкту «Про особливості регулюван- ня підприємницької діяльності окремих видів юридичних осіб та їх об’єднань у перехідний період» наведено у низці науково-експертних висновків, підготовлених установами НАН України. Є підстави стверджувати, що скасу- вання Господарського кодексу України при- зведе до витіснення бізнесу з легального про- стору у «тіньову» сферу, значних втрат Дер- жавного та місцевого бюджетів від зниження податкових надходжень, згортання та відтоку інвестицій тощо. 6. Держава має стати надійним партнером для громадян та бізнесу, що виявлятиметься у послідовності, прогнозованості та встанов- ленні чіткого алгоритму дій, який дозволить розраховувати на розумну стабільність чин- ного законодавства і можливість передбача- ти наслідки застосування норм права. Саме в цьому напрямі мають відбутися чималі зако- нодавчі зміни, особливо у сфері інвестиційно- го та податкового законодавства. Неприйнятною є ситуація, коли інвестори, через зміни державних підходів до регулюван- ня певної сфери суспільних відносин, позбав- ляються раніше наданих гарантій, що давали їм впевненість у стабільності інвестиційної діяль- ності. Відповідно, ведення бізнесу з дотриман- ням нових нормативно-правових приписів стає економічно неможливим. У повоєнний період держава має докласти зусиль для недопущен- ня таких випадків. Зокрема, слід привести у відповідність з принципом верховенства права державну політику щодо виробників «зеленої» електроенергії, які наразі перебувають на межі банкрутства через скорочення застосування «зеленого» тарифу (є навіть ініціатива щодо його скасування). Навпаки, держава повинна створювати нові можливості для розвитку про- гресивних секторів економіки, до яких нале- жить і відновлювана енергетика як не від’єм на частина Європейської зеленої угоди. 7. На шляху розвитку України як право- вої демократичної держави відправними слід визнати реформи, на яких уже акцентувала увагу Європейська комісія після оголошення свого рішення про надання Україні статусу країни — претендента на членство у ЄС. Зо- крема, серед таких реформ системоутворюю- чими та невідкладними визнано реформу Кон- 68 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2023. (5) ЗАГАЛЬНІ ЗБОРИ НАН УКРАЇНИ ституційного Суду України та продовження реформи судової системи. Адже якісна робота судової системи має стати підвалиною для ре- алізації громадянами права на справедливий суд, а ухвалені судові рішення мають спри- яти втіленню у всі сфери суспільного життя принципу верховенства права. На проведенні невідкладних інституційних реформ у цих на- прямах наголошено також у низці висновків Венеціанської комісії. У повоєнний період мають бути реалізовані всі ключові рекомендації Венеціанської комі- сії, що свідчитиме про реальну зацікавленість держави в докорінній зміні законодавства у на- прямі формування прозорої неупередженої су- дової системи, яка гарантуватиме захист прав та законних інтересів громадян, національ- них і зарубіжних інвесторів. Зокрема, Україні рекомендовано: 1) забезпечити ухвалення та впровадження законодавства щодо процедури добору суддів Конституційного Суду України, в тому числі призначення суддів Конституцій- ного Суду України на основі оцінки їх добро- чесності та професійних навичок; 2) заверши- ти перевірку Етичною радою доброчесності кандидатів у члени Вищої ради правосуддя та відбір кандидатів на посади членів Вищої ква- ліфікаційної комісії суддів України. Рекомен- дації Венеціанської комісії щодо Вищої квалі- фікаційної комісії суддів певною мірою було втілено у чинному законодавстві України, про- те ефективність роботи зазначеної Комісії по- требує підвищення, що має стати пріоритетом державної політики у повоєнний період. 8. В основу ключових законодавчих змін має бути покладено ідеологію людиноцен- тризму, що створить у країні передумови для поглиблення правових перетворень, мінімізу- вавши ризики девіантної поведінки громадян та протиставлення їхніх власних інтересів суспільно важливим цілям державного ре- гулювання. Саме людина та її права і законні інтереси мають бути покладені в основу вдо- сконалення післявоєнного правового поля України. Війна лише актуалізувала проблеми, які ще в довоєнний час створювали підґрунтя для наростання суспільного конфлікту. Втрата довіри до органів влади і неможли- вість досягти матеріального благополуччя на законних засадах є ключовими факторами ви- никнення неприйнятних для економіки явищ, серед яких одне з найнебезпечніших — «тіньо- ва» економіка. Відповідно, одним з першочер- гових завдань на повоєнний період має стати вжиття заходів, спрямованих на боротьбу з корупцією, легалізацію економічних процесів, створення умов, коли ведення бізнесу «у тіні» стає невигідним, зменшення регуляторного навантаження на суб’єктів господарювання, оптимізацію податкового навантаження на фонд оплати праці і, як наслідок, мінімізацію неформальної зайнятості тощо. Слід визнати, що подальша боротьба з ко- рупцією залишатиметься однією з основних вимог українського суспільства та західних партнерів у період повоєнної розбудови Укра- їни. Адже, попри довоєнні здобутки у сфері протидії корупції, передчасним було б ствер- джувати, що у боротьбі з цим соціально непри- йнятним явищем досягнуто значних успіхів. До того ж посилення боротьби з корупцією входить до рекомендацій Єврокомісії, наданих Україні з набуттям нею статусу кандидата на вступ до ЄС. За даними Transparency International Uk rai ne, Україна в Індексі сприйняття корупції (CPI) за 2021 р. отримала 32 бали зі 100 можливих. Показник знизився на один бал, і тепер за СРІ Україна посідає 122-ге місце серед 180 країн. Поруч з Україною — африканська держава Ес- ватіні (Свазіленд), яка також набрала 32 бали. На один бал нас випереджають Замбія, Непал, Єгипет, Філіппіни та Алжир (по 33 бали). За- гальну оцінку України сформовано за підсум- ками 9 досліджень. Найбільше зниження (на 4 бали) відбулося за Індексом трансформації Фонду Бертельсманна, Щорічним рейтингом глобальної конкурентоспроможності та за да- ними Опитування думки менеджерів від Сві- тового економічного форуму. Звісно, таку загальну оцінку стану анти- корупційної політики не можна вважати за- довільною. Держава має докласти значних зусиль для поліпшення ситуації, і період по- ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2023, № 5 69 ЗАГАЛЬНІ ЗБОРИ НАН УКРАЇНИ воєнної розбудови напевно стане важливим етапом для прийняття ключових рішень, здат- них максимізувати позитивний ефект від роз- роблення та реалізації дієвих заходів, спрямо- ваних на запобігання та протидію корупції. До речі, зарубіжні інвестори оцінюють корупцію у системі органів державної влади як один зі стримувальних факторів для інвестування в економіку України. 9. Одним із ключових напрямів формуван- ня державної політики повоєнного віднов- лення є розроблення та реалізація комплек- сних заходів, спрямованих на відновлення людського ресурсу та повернення в Україну співвітчизників. На початку воєнної агресії, за даними Світового банку, 4 млн громадян Укра- їни виїхали за її межі як біженці, 6,5 млн спів- вітчизників стали внутрішньо переміщеними особами, 12 млн громадян України потребують гуманітарної допомоги. За оцінками Інститу- ту демографії та соціальних досліджень іме- ні М.В. Птухи НАН України, масштаб втрат України через зовнішню міграцію варіює від 500 тис. до 5 млн громадян. А згідно з даними, наведеними у розділі «Права людини» проєкту Плану відновлення України, кількість зареє- строваних внутрішньо переміщених осіб сягає 4 253 379 осіб, що свідчить про значні обсяги внутрішньої міграції. За оцінками академіка НАН України Е.М. Лібанової, населення Укра- їни до 2030 р. може скоротитися до 35 млн осіб. Відповідно, держава має напрацювати меха- нізм, який би створив систему економічних, со- ціальних та інших стимулів задля збільшення кількості зацікавлених у поверненні в Україну громадян. Адже певне занепокоєння викликає те, що станом на 11.04.2023 понад 5 млн гро- мадян України отримали статус тимчасового захисту чи є учасниками аналогічних програм захисту біженців у Європі. Як зазначено в ана- літичному звіті Центру економіко-політичних досліджень «Відбудова України: принципи та політика», опитування мігрантів у Німеччині свідчить, що 90 % українських біженців хочуть знайти роботу в Німеччині, а 22 % вже працю- ють або планують розпочати роботу найближ- чим часом. При цьому в найближчій перспек- тиві, щонайменше протягом двох років, біль- шість біженців не планують повертатися. У зв’язку з цим вважаємо за доцільне підтри- мати думку академіка НАН України Е.М. Ліба- нової про те, що першочерговим є саме ство- рення гідних умов та забезпечення належної оплати праці. Задля реалізації цієї пропозиції вбачається слушним вжити заходів, спрямова- них на підвищення рівня соціальних і трудових стандартів як невід’ємного елемента гарантій соціально-економічних прав людини. Зокрема, ключовим слід визнати вирішення проблеми формування економічно обґрунтованого рівня прожиткового мінімуму. Адже, як було зазна- чено у Рекомендаціях парламентських слухань на тему «Проблеми формування прожиткового мінімуму в Україні», формування прожитково- го мінімуму має велике значення і передбачає високу відповідальність, оскільки розраховані на його основі соціальні стандарти і гарантії є індикатором якісної та ефективної державної соціальної політики, що має бути стратегічною метою будь-якої цивілізованої держави. Актуальними для повоєнного періоду зали- шаються аргументи, висловлені науковцями та практиками на користь розроблення вдоско- наленої методології визначення прожиткового мінімуму з урахуванням міжнародних стан- дартів та досвіду розвинених країн, наближен- ня розміру прожиткового мінімуму до його ре- альної величини з урахуванням оновлених на- борів продуктів харчування, непродовольчих товарів і послуг, вилучення із законодавчих актів України показника «рівень забезпечення прожиткового мінімуму», встановлення не- оподатковуваного мінімуму доходів громадян на рівні прожиткового мінімуму тощо. У довоєнний період вирішити зазначені проблеми не вдалося, і це призвело до того, що прожитковий мінімум в Україні було визнано низьким стандартом якості життя, оскільки внаслідок його заниження було встановлено низькі розміри мінімальної заробітної плати, мінімальної пенсії за віком, допомоги мало- забезпеченим сім’ям та інших соціальних ви- плат. Саме така оцінка прожиткового мініму- му міститься у Стратегії людського розвитку. 70 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2023. (5) ЗАГАЛЬНІ ЗБОРИ НАН УКРАЇНИ У разі «заморожування» зазначених про- блем зростатимуть ризики дестабілізації сис- теми соціальних гарантій та формування де- мотивуючих факторів для громадян України, які перебувають зараз за кордоном як біженці і ще не визначалися з рішенням щодо повер- нення на батьківщину. Варто також взяти до уваги, що громадяни України, які перебувають за кордоном через воєнну агресію, активно інтегруються у сферу трудових відносин кра- їн-реципієнтів, отримуючи при цьому значно вищу, ніж в Україні, заробітну плату. Так, ста- ном на липень 2022 р., за даними Євростату, мінімальна заробітна плата у країнах — членах ЄС варіювалася від 363 євро у Болгарії до 2313 євро у Люксембурзі. Звісно, це значно більша сума порівняно з мінімальною заробітною пла- тою в Україні. З огляду на те, що з січня 2017 р. в Україні змінився підхід до визначення міні- мального посадового окладу — замість міні- мальної заробітної плати його встановлюють на рівні прожиткового мінімуму, навряд чи Україна зможе конкурувати із країнами ЄС за повернення співвітчизників та їх інтеграцію до національного ринку праці. Відповідно, підвищення соціальних стан- дартів і гарантій оплати праці має стати прі- оритетним завданням повоєнної розбудови України, яке у Стратегії людського розвитку розглянуто в контексті досягнення оператив- ної цілі 4.1 «Сприяння становленню середньо- го класу». 10. Доцільно врахувати важливість за- безпечення ефективного функціонування державного сектора економіки, основу яко- го становлять державні підприємства. Адже останнім часом поширюється практика пере- творення державних підприємств на корпо- ративні утворення з подальшою приватиза- цією. При цьому аргументація ефективності корпоративної форми управління порівняно з унітарною перебільшує її переваги і часом не підкріплюється належними фактами. На- самперед ефективність діяльності державного підприємства залежить від стратегії розвитку суб’єкта господарювання, яку формують або ж мають формувати досвідчені менеджери. Крім того, частка державної власності в Україні і так є незначною — менш як 10 %, тоді як у Франції вона становить 33 %, в Німеччині — 30 %, у Ве- ликій Британії — 25 %, у США — 22 %. Отже, реалізація напряму «Управління дер- жавною власністю: приватизація та корпора- тивне управління» у межах семи ключових реформ у сфері економіки, представлених у матеріалах слухань Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку на тему «План відновлення України від наслід- ків війни», які відбулися 24 березня 2023 р., має здійснюватися з урахуванням важливості державної власності як майнової основи за- безпечення дотримання публічних інтересів суспільства, досягнення соціально значущих цілей тощо. До того ж сім ключових реформ у сфері еко- номіки, про які згадано у матеріалах слухань Комітету, вбачається за доцільне здійснювати, спираючись на результати певних економіко- правових експериментів на територіально- му та/або галузевому рівнях. Адже важливо, щоб напрацьовані правові механізми функці- онування певних галузей економіки спочатку були апробовані, що дасть змогу виявити не- доліки й переваги запропонованих рішень та підходів, і лише потім їх можна поширювати на загальнодержавному рівні. Такий підхід до- зволить уникнути можливих випадків дезор- ганізації діяльності бізнесу, органів державної влади та місцевого самоврядування. Тим біль- ше, що практика проведення економіко-право- вих експериментів набуває значного поширен- ня як в усьому світі, так і поступово в Україні. Підбиваючи підсумок вищевикладеного, вважаємо, що в основу повоєнного розвитку України має бути покладено концепцію ста- лості та послідовності перетворень, відхід від швидких рішень із непередбачуваними ризи- ками, врахування досвіду ЄС у здійсненні ре- форм стратегічно важливих сфер діяльності держави, що сприятиме усуненню суперечнос- тей між владою та людиною, забезпечуватиме ведення суспільного діалогу на засадах поваги до закону та дотримання принципу верховен- ства права. ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2023, № 5 71 ЗАГАЛЬНІ ЗБОРИ НАН УКРАЇНИ Досягти вагомих результатів на шляху фор- мування соціально справедливого суспільства, яке керується нормами права та вибудовує демократичне майбутнє, можна за умов, коли держава вживає заходів, які мають на меті: • поступову адаптацію законодавства Украї- ни до права ЄС із дотриманням принципу вер- ховенства права у законотворчій діяльності, судовій практиці, діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування; • прийняття нормативно-правових актів, що створюють позитивний інвестиційний імідж країни, запобігають корупційним проявам, впроваджують підходи до регулювання еконо- мічних відносин відповідно до права ЄС, спри- яють втіленню рекомендацій провідних міжна- родних організацій, учасником яких є Україна; • підвищення ефективності нормативно- правових актів, спрямованих на реформуван- ня суспільства, економіки країни з наступним корегуванням траєкторії перетворень; • втілення підходу до прийняття норматив- но-правових актів у послідовний та прогнозо- ваний спосіб, що дає можливість громадянам та бізнесу розраховувати на розумну стабіль- ність чинного законодавства; • запобігання випадкам маскування полі- тично вмотивованих ідей під життєво необхід- ні інтереси країни з подальшим унеможлив- ленням їх втілення у законодавство України; • утвердження в суспільстві концепції лю- диноцентризму як засадничої ідеї перетворень у правовій системі України, яка передбачає ви- знання людини, її прав і законних інтересів го- ловною метою правового регулювання; • створення передумов для зменшення пи- томої ваги «тіньової» економіки з подальшим її подоланням як деструктивного соціально- економічного явища; • реалізацію заходів щодо усунення факто- рів, які спонукають пересічних громадян та біз- нес вдаватися до вжиття квазізаконних заходів з метою забезпечення формального дотриман- ня положень нормативно-правових актів; • вжиття з боку держави заходів щодо усу- нення «сірих зон» у правовому регулюванні певних сфер суспільних відносин. Дякую за увагу!

Політико-правові детермінанти повоєнного розвитку економіки України

Репозитарії

Схожі ресурси