Структурно-функціональна модель системи забезпечення інформаційної й інформаційно-психологічної безпеки
Розглядається структурно-функціональна модель системи забезпечення інформаційної й інформаційно-психологічної безпеки, заснованої на багатоешелонній ієрархічній моделі структури складної системи, запропонованої М. Месаровичем, як сукупності відносно незалежних, взаємодіючих між собою підсистем. При...
Збережено в:
| Дата: | 2023 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
2023
|
| Назва видання: | Доповіді НАН України |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/192986 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Структурно-функціональна модель системи забезпечення інформаційної й інформаційно-психологічної безпеки / А.Б. Качинський // Доповіді Національної академії наук України. — 2023. — № 1. — С. 16-23. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-192986 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1929862023-07-28T15:27:07Z Структурно-функціональна модель системи забезпечення інформаційної й інформаційно-психологічної безпеки Качинський, А.Б. Інформатика та кібернетика Розглядається структурно-функціональна модель системи забезпечення інформаційної й інформаційно-психологічної безпеки, заснованої на багатоешелонній ієрархічній моделі структури складної системи, запропонованої М. Месаровичем, як сукупності відносно незалежних, взаємодіючих між собою підсистем. При цьому деякі (або всі) підсистеми мають право ухвалення рішень, а їх ієрархічне розташування (багатоешелонна структура) визначається тим, що деякі з підсистем знаходяться під впливом або керуються вищими. The article considers the structural-functional model of the system of providing information and informationpsychological security based on the multi-echelon hierarchical model of the structure of the complex system, proposed by M. Mesarovic as a set of relatively independent interacting subsystems; while some (or all) subsystems have decision-making power, and their hierarchical location (multi-echelon structure) is determined by the fact that some of the subsystems are influenced or controlled by the higher. 2023 Article Структурно-функціональна модель системи забезпечення інформаційної й інформаційно-психологічної безпеки / А.Б. Качинський // Доповіді Національної академії наук України. — 2023. — № 1. — С. 16-23. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. 1025-6415 DOI: doi.org/10.15407/dopovidi2023.01.016 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/192986 004.047 uk Доповіді НАН України Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Інформатика та кібернетика Інформатика та кібернетика |
| spellingShingle |
Інформатика та кібернетика Інформатика та кібернетика Качинський, А.Б. Структурно-функціональна модель системи забезпечення інформаційної й інформаційно-психологічної безпеки Доповіді НАН України |
| description |
Розглядається структурно-функціональна модель системи забезпечення інформаційної й інформаційно-психологічної безпеки, заснованої на багатоешелонній ієрархічній моделі структури складної системи,
запропонованої М. Месаровичем, як сукупності відносно незалежних, взаємодіючих між собою підсистем. При
цьому деякі (або всі) підсистеми мають право ухвалення рішень, а їх ієрархічне розташування (багатоешелонна структура) визначається тим, що деякі з підсистем знаходяться під впливом або керуються вищими. |
| format |
Article |
| author |
Качинський, А.Б. |
| author_facet |
Качинський, А.Б. |
| author_sort |
Качинський, А.Б. |
| title |
Структурно-функціональна модель системи забезпечення інформаційної й інформаційно-психологічної безпеки |
| title_short |
Структурно-функціональна модель системи забезпечення інформаційної й інформаційно-психологічної безпеки |
| title_full |
Структурно-функціональна модель системи забезпечення інформаційної й інформаційно-психологічної безпеки |
| title_fullStr |
Структурно-функціональна модель системи забезпечення інформаційної й інформаційно-психологічної безпеки |
| title_full_unstemmed |
Структурно-функціональна модель системи забезпечення інформаційної й інформаційно-психологічної безпеки |
| title_sort |
структурно-функціональна модель системи забезпечення інформаційної й інформаційно-психологічної безпеки |
| publisher |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| publishDate |
2023 |
| topic_facet |
Інформатика та кібернетика |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/192986 |
| citation_txt |
Структурно-функціональна модель системи забезпечення інформаційної й інформаційно-психологічної безпеки / А.Б. Качинський // Доповіді Національної академії наук України. — 2023. — № 1. — С. 16-23. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. |
| series |
Доповіді НАН України |
| work_keys_str_mv |
AT kačinsʹkijab strukturnofunkcíonalʹnamodelʹsistemizabezpečennâínformacíjnoíjínformacíjnopsihologíčnoíbezpeki |
| first_indexed |
2025-07-16T18:53:36Z |
| last_indexed |
2025-07-16T18:53:36Z |
| _version_ |
1837830784212271104 |
| fulltext |
16
ОПОВІДІ
НАЦІОНАЛЬНОЇ
АКАДЕМІЇ НАУК
УКРАЇНИ
ISSN 1025-6415. Dopov. Nac. akad. nauk Ukr. 2023. No 1: 16—23
Ц и т у в а н н я: Качинський А.Б. Структурно-функціональна модель системи забезпечення інформа-
ційної й інформаційно-психологічної безпеки. Допов. Нац. акад. наук Укр. 2023. № 1. С. 16—23.
https://doi.org/10.15407/dopovidi2023.01.016
© Видавець ВД «Академперіодика» НАН України, 2023. Стаття опублікована за умовами відкритого
доступу за ліцензією CC BY-NC-ND (https://creativecommons.org/licenses/by-nc-nd/4.0/)
ІНФОРМАТИКА ТА КІБЕРНЕТИКА
INFORMATICS AND CYBERNETICS
https://doi.org/10.15407/dopovidi2023.01.016
УДК 004.047
А.Б. Качинський, https://orcid.org/0000-0001-9642-7006
Рада національної безпеки і оборони України, Київ
E-mail: akachynsky@gmail.com
Структурно-функціональна модель системи забезпечення
інформаційної й інформаційно-психологічної безпеки
Представлено академіком НАН України С. І. Пирожковим
Розглядається структурно-функціональна модель системи забезпечення інформаційної й інформаційно-
психологічної безпеки, заснованої на багатоешелонній ієрархічній моделі структури складної системи,
запропонованої М. Месаровичем, як сукупності відносно незалежних, взаємодіючих між собою підсистем. При
цьому деякі (або всі) підсистеми мають право ухвалення рішень, а їх ієрархічне розташування (багатоеше-
лонна структура) визначається тим, що деякі з підсистем знаходяться під впливом або керуються вищими.
Ключові слова: ієрархічна система, організація, інформаційна, інформаційно-психологічна безпека, бага-
тоешелонна модель структури, інформаційні війни, інформаційна зброя.
Нині інформація стала критично важливим ресурсом. Підвищення національної безпеки
нашої держави потребує розробки як теоретичних основ так і практичних методів держав-
ної політики інформаційної безпеки. Це реалізується відповідними організаціями й інсти-
туціями держави, заснованими на результатах системних досліджень.
При цьому необхідно знайти компроміс між простотою опису структури системи забез-
печення інформаційної й інформаційно-психологічної безпеки (СЗІІпБ) S, що дозволить
скласти і зберегти цілісні уявлення про неї і детальним описом процесу пропаганди, як фор-
ми комунікації. Вона відрізняється як різноманіттям типів елементів, так і різноманіттям
типів відношень між ними.
Отже СЗІІпБ можна розглядати як цілісний об’єкт, утворений із функціонально різно-
типних підсистем, структурно пов’язаних ієрархічною підпорядкованістю і функціонально
об’єднаних для досягнення заданих цілей за певних умов
, ,S A R Z=< > ,
17ISSN 1025-6415. Допов. Нац. акад. наук Укр. 2023. № 1
Структурно-функціональна модель системи забезпечення інформаційної й інформаційно-психологічної безпеки
де A — множина їх елементів; R — множина відношень між їхніми елементами; Z — множина
цілей СЗІІпБ.
Для побудови моделі структури організації протидії дезінформації скористаємося мето-
дом структурно-функціонального підходу [1].
Множину властивостей СЗІІпБ зобразимо у вигляді впорядкованої структури класів:
0 0{ 1, 2, , },B B mν= ν = (1)
де 0B — множина властивостей системи; Bν — -й клас, який поєднує деяку категорію влас-
тивостей, що мають загальні прояви, у нашому випадку — клас цілей і функцій.
Кожний клас Bν визначає сукупність властивостей як ibν :
{ 1, 2, , }.iB b i mν ν ν= = … (2)
До класу властивостей цілей ibν можна включити залежність формування цілей від
часу і стадії пізнання об’єкта або процесу, залежність формування від внутрішніх і зовніш-
ніх факторів, зведення задачі формування глобальної цілі до задачі її структурування.
Клас функціональних властивостей — це управління, стійкість, адаптованість, керованість,
ефективність тощо.
Кожну i-ту властивість ibν класу Bν характеризує множина показників
{ 1, 2, , },i ik iY y k kν ν ν= = … (3)
де ikyν — k-й показник і-ї властивості -го класу Bν .
Враховуючи важливість показників і порогових значень для систем забезпечення без-
пеки [2], вимоги до властивостей -го класу визначає множина Rν :
{ 1, 2, , },i iR R i mν ν= = … (4)
де iRν — множина вимог до і-ї властивості класу Bν , визначена співвідношенням
{ 1, 2, , },i ik iR r k kν ν ν= = … (5)
де ikrν — вимоги до k-го показника і-ї властивості класу Bν .
Вимоги до показників зазвичай задають з урахуванням інтервалу допустимих значень
або необхідного значення в одній із форм [3]:
– ,ik ik ikr r r +ν ν ν 0 ,ik ik ikr r rν ν ν= ± Δ 0 ( ),1ik ik ikr r rν ν ν± δ=
де ikrνΔ — абсолютне значення допуску; ikrνδ — відносне значення допуску, %.
Множина зовнішніх факторів визначає умови функціонування системи і характери-
зує умови діяльності СЗІІпБ Se з урахуванням граничних і порогових значень показників
безпеки
–{ 1, 2, , },e je je je je eS w w w w je Q+= = … (6)
18 ISSN 1025-6415. Dopov. Nac. akad. nauk Ukr. 2023. No 1
А.Б. Качинський
де jew — показник одного з чинників умов діяльності організації; jew − , jew + — відповідно
граничні мінімальні і максимальні його значення.
Нехай структура СЗІІпБ відповідає наступній ієрархічній структурі ешелонів [4]: ви-
значення глобальної цілі, декомпозиція цілей за критерієм “кінцевий інформаційний про-
дукт”, декомпозиція цілей за критерієм “простір ініціювання цілей”, декомпозиція цілей за
складом системи забезпечення інформаційної й інформаційно-психологічної безпеки.
Нехай кожен ешелон складається з множини Vq функціональних елементів:
0{ 1, 2, , , 1, 2, , },q qpV V q Q p P= = … = … (7)
де qpV — р-й функціональний елемент q-го ешелону; Q — загальна кількість ешелонів, Q = 6.
Кожний функціональний елемент СЗІІпБ характеризується вектором показників, що
для елементів qpV та qV визначені співвідношенням
{ 1, 2, , },qp qpj xpX x j n= = … (8)
де qpjx — j-й показник р-го функціонального елемента СЗІІпБ q-го ешелону; xpn — за-
гальна кількість показників.
Причому кожний функціональний елемент СЗІІпБ виконує деяку множину функцій,
докладний опис яких буде наведено при описі моделі.
Множина функцій елементів qpV та qV описується виразом
Ф { 1, 2, , },qp qpk qpf k n= = … (9)
де qpkf — k-та функція р-го функціонального елемента множини qV .
Кожна функція залежить від вектора показників –
qpX :
( ),qpk qpk qpf f X −=
склад і вигляд функцій визначаються у процесі здійснення системного аналізу.
Кожний функціональний елемент впливає на загальні властивості системи. Їх ступінь
впливу у загальному випадку описують у вигляді [1]
: ,F X Y→ (10)
де X — множина показників СЗІІпБ; Y — множина показників, які визначають її властивос-
ті; F — функціонал, що реалізує перетворення X на Y.
За допомогою структурно-функціонального аналізу можна формалізувати процес роз-
робки математичної моделі СЗПпБ. При цьому виникає проблема: необхідно знайти комп-
роміс між простотою опису її структури, що дозволяє скласти і зберегти цілісні уявлення
про неї, і детальним описом процесу пропаганди, як форми комунікації [5, 6]. Модель виріз-
няється як різноманіттям типів елементів, так і типів відношень між ними (див. рисунок).
Системний підхід є одним із способів вирішення даної проблеми, що розглядає складну
систему як сукупність відносно незалежних, взаємодіючих між собою підсистем; при цьому
деякі (або всі) підсистеми мають право ухвалення рішень, а їх ієрархічне розташування ви-
19ISSN 1025-6415. Допов. Нац. акад. наук Укр. 2023. № 1
Структурно-функціональна модель системи забезпечення інформаційної й інформаційно-психологічної безпеки
значається тим, що деякі з підсистем знаходяться під впливом або керуються вищими [7].
Рівні такої ієрархії називаються ешелонами [8].
Ешелон 1. Визначення глобальної цілі.
Керівництво організації протидії дезінформації формує глобальну ціль (ГЦ), визна-
чену вищим органом або утворену за допомогою аналізу директивних документів. Воно
передає чіткі команди по всій структурі, а також ухвалює рішення для досягнення визна-
чених цілей [9, 10].
Успіх контрпропагандистських кампаній залежить від діяльності сильного централізо-
ваного органу, з ієрархією, вбудованою в нього. Це пов’язано з тим [3], що формування і
реалізація перетворення (10) — одна з головних цілей структурно-функціонального аналізу
складної ієрархічної системи за групою вимог, заданих у формулах (4) — (6). Одначе, врахо-
вуючи, що пропаганда — це задумана як сукупність стратегічно розроблених повідомлень,
що поширюються серед населення з метою провокації подій і відповідають інтересам їх дже-
рела [11], побудувати функціонал для СЗІІпБ вкрай важко.
Глобальна ціль має бути зорієнтована на кінцевий інформаційний продукт.
Ешелон 2. Декомпозиція цілей за критерієм “кінцевий інформаційний продукт”.
Посилення інформаційної складової у глобальному протиборстві призводить до повно-
цінної інформаційної війни. Існує багато класифікацій інформаційних війн. Ми розглядає-
мо три їх основних види: інформаційно-психологічні війни, кібернетичні війни й інформа-
ційні війни змішаного типу [12, 13].
Кінцевий продукт
Життєвий цикл
Склад
організації
Цикл
управління
Простір ініціювання
цілей
Цілі
Функції
Гло-
бальна
ціль
ІПВ К6В 3В
М
н3
К
г3
К
н3
К
63
ІА
3
М
ж
3
П
н3
С
ІО
ВС
ЖЦП1
Кадри
Прогно-
зування
Затвердження Узгодження Виконання Співвиконання
Плану-
вання Організація Контроль Аналіз
ВідношенняПредмет
діяльності
Засоби
діяльності
ЖЦП2 ... ЖЦП9 ЖЦП10
НС ІС ОПД
Структурна модель організації протидії дезінформації, що включає ціле-
покладання та її основні функції
20 ISSN 1025-6415. Dopov. Nac. akad. nauk Ukr. 2023. No 1
А.Б. Качинський
Водночас новітні інформаційні технології, сучасні інформаційні й психологічні форми
та способи впливу на особистість й суспільство породжують велику кількість різних видів
інформаційної зброї.
Ми розглядаємо ментальну зброю, як зброю спрямовану на зміну ідентичності. В умо-
вах сучасних інформаційних війн особливого значення набуває забезпечення безпеки на-
ціонального культурного простору, його захист від ментальної зброї.
Спеціальні інформаційні операції — це інформаційна зброя, що використовує не тільки
медійні засоби, але й можливості культури й мистецтва, а також психотропні й психотронні
методи ураження свідомості, що небезпечніше, — заміщення свідомості.
До інформаційної зброї, спрямованої на ураження свідомості відноситься й когнітивна
зброя, що здатна заражати масову свідомість когнітивними вірусами на кшталт мемів. Про-
никаючи у свідомість, “перепрограмовуючи” її, меми-віруси, подібно інформаційній панде-
мії, поширюються у масовій свідомості.
Контентна зброя — це зброя, що спрямована на зміну властивостей людського інте-
лекту. Головним її інструментом є зміст інформаційного повідомлення, вибудований спе-
ціальним способом, і який може бути представлений у мультимедійному, текстовому або
графічному форматі.
Кібернетична зброя — це зброя, що використовує комп’ютерні мережі для здійснення
різних політично орієнтованих кібератак, і застосовується як окремими хакерами, терорис-
тичними групами, так і цілими державами. Тут особливу загрозу становлять віруси типу
“логічних бомб” і “троянів”.
Інформаційно-алгоритмічна зброя — це зброя, яка за допомогою психофізичних методів
вражає мозок людини через візуальні образи кіберпростору, перетворює людей у провід-
ників наперед заданих ідей-алгоритмів. Мета застосування даного виду зброї — корекція
культурного коду.
Основу мережевої зброї становить сукупність дій, спрямованих на формування заду-
маної моделі поведінки як окремих людей, так і окремих груп спільноти в умовах миру,
кризи чи війни. Здійснюється це за допомогою інформаційних технологій (від смартфона
до Інтернету).
Поведінкова зброя — це нелетальний тип зброї, метою використання якої є зміна пове-
дінки окремих груп людей або ворога загалом. Вона спрямована на створення спеціальних
умов, коли людина віддає перевагу не самостійному ухваленню рішень, а автоматичному
наслідуванню чужих звичок, стереотипів тощо.
Ешелон 3: декомпозиція цілей за критерієм “простір ініціювання цілей”. Цілепокладання
на даному рівні здійснюється в залежності від змін, що відбуваються у зовнішньому інфор-
маційному середовищі, і позначається на кінцевих інформаційних продуктах. Причому всі
організовані системи (організації, відомства тощо), з якими взаємодіє система забезпечен-
ня інформаційної й інформаційно-психологічної безпеки діляться на чотири класи: вища
система (ВС), що визначає головні вимоги до кінцевого інформаційного продукту; нижчі
системи (НС), вимоги до яких визначають можливості підготовки якісних інформаційних
продуктів, інформаційне середовище (ІС), організації протидії дезінформації (ОПД), яка
ініціює власні підцілі, що відповідають стану захищеності держави від інформаційних й ін-
формаційно-психологічних загроз.
21ISSN 1025-6415. Допов. Нац. акад. наук Укр. 2023. № 1
Структурно-функціональна модель системи забезпечення інформаційної й інформаційно-психологічної безпеки
Ешелон 4. Декомпозиція цілей за критерієм “простір ініціювання цілей”. На даному рів-
ні визначаються послідовні кроки отримання кінцевих інформаційних продуктів — від ви-
значення джерела дезінформації до постановки конкретних завдань: визначення ідеології
та мети (ЖЦП1); визначення контексту (ЖЦП2); визначення пропагандиста (ЖЦП3);
дослідження структури пропагандистської організації (ЖЦП4); визначення цільової ау-
диторії (ЖЦП5); розуміння методів використання інструментів пропаганди (ЖЦП6);
аналіз спеціальних методів для максимального впливу (ЖЦП7); аналіз реакції аудиторії
(ЖЦП8); виявлення й аналіз контрпропаганди (ЖЦП9); завершення оцінки й завдання
(ЖЦП10).
Ешелон 5. Декомпозиція цілей за складом системи забезпечення інформаційної й інформа-
ційно-психологічної безпеки, у результаті якої формуються функції щодо вироблення осно-
вного інформаційного продукту. Вони випливають із потреб основних елементів організації
протидії дезінформації і об’єднуються у три основні групи кадри (К), протидія дезінформа-
ції як предмет діяльності (ПД) і засоби діяльності (ЗД).
Ешелон 6. Декомпозиція цілей за критерієм “управлінський цикл”. На даному рівні де-
композиції класифікатор включає наступні організаційні заходи системи забезпечення
інформаційної й інформаційно-психологічної безпеки: прогнозування (Пр), плануван-
ня (Пл), організацію (Ор), контроль (Ко) й аналіз результатів її діяльності (Ан). Усі ці
заходи передбачають виконання наступних функцій організації протидії дезінформації:
затвердження завдань й перевірку їх узгодженості, а також виконання та співвиконання
цих завдань.
Вибір багатоешелонної моделі структури пропагандистської організації зумовлений
також тим, що кожний рівень ієрархіє формує свої конкретні цілі і засоби їх досягнення.
Крім того, для окремих завдань можуть бути як спеціальні цілі, так і засоби їх досягнення,
що відповідає основній відмінній рисі багатоешелонної моделі: надання підсистемам усіх
рівнів деякої свободи у виборі їх власних рішень. Ці рішення не завжди можуть збігатися
з рішеннями вищого органу. Таким чином, надання підсистемам пропагандистської орга-
нізації свободи дій при ухваленні рішень всім ешелонам ієрархічної структури підвищує
ефективність її функціонування.
Висновки. На разі інформацію можна розглядати як критично важливий ресурс, який
суттєво позначається на стані національної безпеки держави і потребує розробки як теоре-
тичних засад, так і практичних заходів державної політики інформаційної безпеки. Ця по-
літика реалізується відповідними організаціями й інституціями держави, заснованими на
результатах системних досліджень.
Тут важливу роль відіграє структурно-функціональна модель організації, що враховує
принципову особливість системного аналізу: розробку та використання засобів для фор-
мування й аналізу цілей і функцій організації з забезпечення інформаційної й інформацій-
но-психологічної безпеки. Такий підхід дає можливість розробити формалізовану модель
організації з інформаційного протиборства, визначити її основні цілі і функції, забезпечити
цілісність й адаптацію щодо змін, які відбуваються в оточуючому середовищі.
Система забезпечення інформаційної й інформаційно-психологічної безпеки, заснова-
на на структурно-функціональній моделі, — це цілеспрямована система, яка може сприй-
мати виклики, внутрішні і зовнішні загрози та формувати цілі, адекватні інформаційній
22 ISSN 1025-6415. Dopov. Nac. akad. nauk Ukr. 2023. No 1
А.Б. Качинський
безпеці держави, а також ефективно протидіяти деструктивним інформаційним впливам і
пропаганді. При чому керівництво організації може змінювати функції, властивості і навіть
структуру як функціональних елементів, так і системи загалом, здійснюючи при цьому до-
цільний вибір альтернативних дій щодо досягнення цілей за наявних умов.
Автор висловлює щиру вдячність акад. НАН України В.П. Горбуліну і чл.-кор. НАН Украї-
ни Н.Д. Панкратовій за консультації і поради під час підготовки даної публікації.
ЦИТОВАНА ЛІТЕРАТУРА
1. Згуровский М.З., Панкратова Н.Д. Системный анализ: проблемы, методология, приложения. Киев:
Наук. думка, 2005. 744 с.
2. Качинський А.Б. Індикатори національної безпеки: визначення та застосування їх граничних значень.
Київ: НІСД, 2013. 104 с.
3. Згуровский М.З., Панкратова Н.Д. Основи системного аналізу. Київ: Вид. группа BHV, 2007. 544 с.
4. Ильичев А.В. Начала системной безопасности. Москва: Науч. мир, 2003. 456 с.
5. Джоуэт Г., О’Доннел В. Пропаганда и убеждение. Пер. с англ. О.И. Ткаченко. Харьков: “Гумманитарный
центр”, 2021. 496 с.
6. Лайнбарджер П.М.Э. Психологическая война. Теория и практика обработки массового сознания. Пер.
с англ. Е.В. Ламановой. Москва: ЗАО Центрполиграф, 2013. 445 с.
7. Волкова В., Денисов А. Теория систем. Москва: Высш. шк., 2006. 511 с.
8. Мессарович М. Теория иерархических многоуровневых систем. Москва: Мир, 1973. 344 с.
9. Уєбстер Ф. Теория информационного общества. Москва: Аспект Пресс, 2004. 398 с.
10. Бухарин С.Н., Цыганов В.В. Методы и технологии информационных войн. Москва: Академ. Проект,
2007. 382 с.
11. Грант Дж. Не верю. Как увидеть правду в море дезинформации. 12 уроков здорового скепсиса. Пер. с
англ. Е. Бакушева. Москва: Альпина Паблишер, 2017. 296 с.
12. Патрикаракос Д. Війна у 140 знаках. Як соціальні медіа змінюють військовий конфлікт ХХІ століття.
Київ: Yakaboo, 2019. 352 с.
13. Сінгер П., Бруклін Е. Війна лайків. Зброя в руках соціальних мереж. Харків: Книжковий клуб “Клуб
сімейного дозвілля”, 2019. 319 с.
Надійшло до редакції 02.09.2022
REFERENCES
1. Zgurovsky, M. Z. & Pankratova, N. D. (2005). System analysis: problems, methodology, applications. Kyiv:
Naukova Dumka (in Russian).
2. Kachynsky, A. B. (2013). Indicators of national security: definition and application of their limit values. Kyiv:
NISD (in Ukrainian).
3. Zgurovsky, M. Z. & Pankratova, N. D. (2007). Fundamentals of system analysis. Kyiv: BHV Publishing
Group (in Ukrainian).
4. Ilyichev, A. V. (2003). Beginning of system security. Moscow: Nauchny mir (in Russian).
5. Jowett, G. & O’Donnell, V. (2021). Propaganda and persuasion Trans. with English O. I. Tkachenko. Kharkiv:
“Humanitarian Center” (in Russian).
6. Linebarger, P. M. E. (2013). Psychological warfare. Theory and practice of processing mass consciousness
Trans. with English E. V. Lamanova. Moscow: ZAO Tsentrpoligraf (in Russian).
7. Volkova, V. & Denisov ,A. (2006). Theory of systems. Moscow: Higher School (in Russian).
8. Messarovych, M. (1973). Theory of hierarchical multilevel systems. Moscow: Mir (in Russian).
9. Uyebster, F. (2004). Theory of information society. Moscow: Aspect Press (in Russian).
10. Bukharin, S. N. & Tsyganov, V. V. (2007). Methods and technologies of information wars. Moscow: Academic
Project (in Russian).
23ISSN 1025-6415. Допов. Нац. акад. наук Укр. 2023. № 1
Структурно-функціональна модель системи забезпечення інформаційної й інформаційно-психологічної безпеки
11. Grant, J. I (2017). Do not believe. How to see the truth in a sea of disinformation. 12 lessons healthy
skepticism. Trans. with English E. Bakushev. Moscow: Alpina Publisher (in Russian).
12. Patrikarakos, D. (2019). War in 140 signs. How social media is changing military conflict of the 21st century.
Kyiv: Yakaboo (in Ukrainian).
13. Singer, P. & Brooklyn, E. (2019). War of likes. Weapons in the hands of social networks. Kharkiv: Book Club
“Family Leisure Club” (in Ukrainian).
Received 02.09.2022
A.B. Kaczynski, https://orcid.org/0000-0001-9642-7006
National Security and Defense Council of Ukraine, Kyiv
E-mail: akachynsky@gmail.com
STRUCTURAL AND FUNCTIONAL MODEL OF THE SYSTEM OF PROVIDING INFORMATION
AND INFORMATION-PSYCHOLOGICAL SECURITY
The article considers the structural-functional model of the system of providing information and information-
psychological security based on the multi-echelon hierarchical model of the structure of the complex system,
proposed by M. Mesarovic as a set of relatively independent interacting subsystems; while some (or all)
subsystems have decision-making power, and their hierarchical location (multi-echelon structure) is determined
by the fact that some of the subsystems are influenced or controlled by the higher.
Keywords: hierarchical system, organization, information, information-psychological security, multi-echelon
hierarchical model, information warfare, information weapon.
|