Особливості кластерного підходу в період відновлення туристично-рекреаційних територій в сучасних умовах (Частина 1)
У статті проблема особливостей кластерного підходу в період відновлення туристично-рекреаційних територій в сучасних умовах набуває подальшого теоретичного та методологічного обґрунтування. Сформульовано основні підходи до обґрунтування пріоритетності відновлення туристично-рекреаційної сфери на осн...
Gespeichert in:
| Datum: | 2022 |
|---|---|
| Hauptverfasser: | , , |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут економіки промисловості НАН України
2022
|
| Schriftenreihe: | Вісник економічної науки України |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/193055 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Особливості кластерного підходу в період відновлення туристично-рекреаційних територій в сучасних умовах (Частина 1) / Н.П. Борецька, Г.О. Крапівіна, І.Ф. Марченко // Вісник економічної науки України. — 2022. — № 2 (43). — С. 66-71. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-193055 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1930552023-08-07T12:02:29Z Особливості кластерного підходу в період відновлення туристично-рекреаційних територій в сучасних умовах (Частина 1) Борецька, Н.П. Крапівіна, Г.О. Марченко, І.Ф. Менеджмент У статті проблема особливостей кластерного підходу в період відновлення туристично-рекреаційних територій в сучасних умовах набуває подальшого теоретичного та методологічного обґрунтування. Сформульовано основні підходи до обґрунтування пріоритетності відновлення туристично-рекреаційної сфери на основі кластерного підходу та державно-приватного партнерства. Показано, що кластерний підхід є окремим напрямом наукового дослідження пріоритетності відновлення туристично-рекреаційної сфери на основі державно-приватного партнерства. Досліджено особливості та характерні ознаки індустрії туризму та рекреації, які надають особливої актуальності кластерному підходу у розвитку туристично-рекреаційної галузі. Визначено ресурсні передумови туристичнорекреаційної галузі, що значно впливають на доцільність кластерної організації туристично-рекреаційного території, та явні переваги для державних органів, бізнесу і суспільства в цілому в сучасних умовах. Сформовано основні інструменти і проблеми формування та розвитку туристично-рекреаційних кластерів на засадах державно-приватного партнерства в сьогодення. При визначенні ролі та механізмів впливу державних органів на розвиток туристично-рекреаційної сфери та формування стратегічних цілей з розробки режиму сприяння їх розвитку доцільним є дослідження туристично-рекреаційного ринку території. Розвитку регіональної та місцевої туристично-рекреаційної сфери значно сприяє трансформація в суспільній свідомості концепції вільного часу, тобто зміни в системі публічних духовних цінностей. Запропоновано структуру туристично-рекреаційного кластера у вигляді чотирьох сегментів: ядро у складі туроператорів та турагентів; основа кластера, тобто підприємства обслуговування туристів та рекреантів, суміжні підприємства, які обслуговують кластер; інфраструктура кластеру. Розвитку регіональної та місцевої туристично-рекреаційної сфери значно сприяє трансформація в суспільній свідомості концепції вільного часу, тобто зміни в системі публічних духовних цінностей, а для досягнення позитивного ефекту в туристично-рекреаційній сфері необхідна тісна координація зусиль підприємств території, що починається з визначення мети та підтримки зміни поведінки споживачів туристичних послуг стосовно конкретних населених пунктів чи регіону в цілому. Основною ж метою розвитку туристично-рекреаційної сфери є підвищення її відкритості, поширення доброзичливості у ставленні до населення, прискорення управлінських процесів, ефективне розв’я зання завдань, підвищення мобільності працівників туристично-рекреаційних підприємств та їхньої задоволеності працею. In the article, the problem of the features of the cluster approach during the period of renewal of tourist and recreational areas in modern conditions receives further theoretical and methodological justification. The main approaches to the priority of the development of tourist and recreational areas are formulated on the basis of the cluster approach and public-private partnership. It is shown that cluster research can be directly recognized as a priority scientific direction for the development of tourist and recreational areas on the basis of public-private partnership. The features and characteristics of the tourism and recreation industry, which give particular relevance to the cluster approach in the development of the tourism and recreational sphere, are studied. The resource change in the consciousness of the tourist and recreational zone, which significantly contributes to the cluster organization of the tourist and recreational territory, is designated in modern conditions as a clear advantage for public authorities, business and the welfare of society as a whole. The main tools and problems of the formation and development of tourist and recreational clusters in the conditions of public-private partnership have been formed today. With the assigned role and mechanisms of state bodies influencing the development of the tourist and recreational sphere, and the formation of strategic goals for the development of a regime to promote the development of an additional social and promotion of the tourist and recreational market of the territory. The development of the regional and public tourism and recreational sphere is significantly accelerated by the transformation in the public consciousness of the concept of a free hour, which changes in the system of public spiritual values. The structure of the tourist and recreational cluster is divided into two segments: the core is made up of tour operators and travel agents; the basis of the cluster for servicing tourists and recreants, the composition of enterprises serving the cluster; cluster infrastructure. This can change the behavior of tourism services in hundreds of specific localities in the region as a whole. The main goal of the development of the tourism and recreational sector is to increase its openness, expand goodwill towards the population, accelerate management processes, effectively solve problems, increase the mobility of employees of tourism and recreational enterprises and their job satisfaction. 2022 Article Особливості кластерного підходу в період відновлення туристично-рекреаційних територій в сучасних умовах (Частина 1) / Н.П. Борецька, Г.О. Крапівіна, І.Ф. Марченко // Вісник економічної науки України. — 2022. — № 2 (43). — С. 66-71. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. 1729-7206 DOI: https://doi.org/10.37405/1729-7206.2022.2(43).66-71 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/193055 338.24:338.48+303.722.4 uk Вісник економічної науки України Інститут економіки промисловості НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Менеджмент Менеджмент |
| spellingShingle |
Менеджмент Менеджмент Борецька, Н.П. Крапівіна, Г.О. Марченко, І.Ф. Особливості кластерного підходу в період відновлення туристично-рекреаційних територій в сучасних умовах (Частина 1) Вісник економічної науки України |
| description |
У статті проблема особливостей кластерного підходу в період відновлення туристично-рекреаційних територій в сучасних умовах набуває подальшого теоретичного та методологічного обґрунтування. Сформульовано основні підходи до обґрунтування пріоритетності відновлення туристично-рекреаційної сфери на основі кластерного підходу та державно-приватного партнерства. Показано, що кластерний підхід є окремим напрямом наукового дослідження пріоритетності відновлення туристично-рекреаційної сфери на основі державно-приватного партнерства. Досліджено особливості та характерні ознаки індустрії туризму та рекреації, які надають особливої актуальності кластерному підходу у розвитку туристично-рекреаційної галузі. Визначено ресурсні передумови туристичнорекреаційної галузі, що значно впливають на доцільність кластерної організації туристично-рекреаційного території, та явні переваги для державних органів, бізнесу і суспільства в цілому в сучасних умовах. Сформовано основні інструменти і проблеми формування та розвитку туристично-рекреаційних кластерів на засадах державно-приватного партнерства в сьогодення. При визначенні ролі та механізмів впливу державних органів на розвиток туристично-рекреаційної сфери та формування стратегічних цілей з розробки режиму сприяння їх розвитку доцільним є дослідження туристично-рекреаційного ринку території. Розвитку регіональної та місцевої туристично-рекреаційної сфери значно сприяє трансформація в суспільній свідомості концепції вільного часу, тобто зміни в системі публічних духовних цінностей. Запропоновано структуру туристично-рекреаційного кластера у вигляді чотирьох сегментів: ядро у складі туроператорів та турагентів; основа кластера, тобто підприємства обслуговування туристів та рекреантів, суміжні підприємства, які обслуговують кластер; інфраструктура кластеру. Розвитку регіональної та місцевої туристично-рекреаційної сфери значно сприяє трансформація в суспільній свідомості концепції вільного часу, тобто зміни в системі публічних духовних цінностей, а для досягнення позитивного ефекту в туристично-рекреаційній сфері необхідна тісна координація зусиль підприємств території, що починається з визначення мети та підтримки зміни поведінки споживачів туристичних послуг стосовно конкретних населених пунктів чи регіону в цілому. Основною ж метою розвитку туристично-рекреаційної сфери є підвищення її відкритості, поширення доброзичливості у ставленні до населення, прискорення управлінських процесів, ефективне розв’я зання завдань, підвищення мобільності працівників туристично-рекреаційних підприємств та їхньої задоволеності працею. |
| format |
Article |
| author |
Борецька, Н.П. Крапівіна, Г.О. Марченко, І.Ф. |
| author_facet |
Борецька, Н.П. Крапівіна, Г.О. Марченко, І.Ф. |
| author_sort |
Борецька, Н.П. |
| title |
Особливості кластерного підходу в період відновлення туристично-рекреаційних територій в сучасних умовах (Частина 1) |
| title_short |
Особливості кластерного підходу в період відновлення туристично-рекреаційних територій в сучасних умовах (Частина 1) |
| title_full |
Особливості кластерного підходу в період відновлення туристично-рекреаційних територій в сучасних умовах (Частина 1) |
| title_fullStr |
Особливості кластерного підходу в період відновлення туристично-рекреаційних територій в сучасних умовах (Частина 1) |
| title_full_unstemmed |
Особливості кластерного підходу в період відновлення туристично-рекреаційних територій в сучасних умовах (Частина 1) |
| title_sort |
особливості кластерного підходу в період відновлення туристично-рекреаційних територій в сучасних умовах (частина 1) |
| publisher |
Інститут економіки промисловості НАН України |
| publishDate |
2022 |
| topic_facet |
Менеджмент |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/193055 |
| citation_txt |
Особливості кластерного підходу в період відновлення туристично-рекреаційних територій в сучасних умовах (Частина 1) / Н.П. Борецька, Г.О. Крапівіна, І.Ф. Марченко // Вісник економічної науки України. — 2022. — № 2 (43). — С. 66-71. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. |
| series |
Вісник економічної науки України |
| work_keys_str_mv |
AT borecʹkanp osoblivostíklasternogopídhoduvperíodvídnovlennâturističnorekreacíjnihteritoríjvsučasnihumovahčastina1 AT krapívínago osoblivostíklasternogopídhoduvperíodvídnovlennâturističnorekreacíjnihteritoríjvsučasnihumovahčastina1 AT marčenkoíf osoblivostíklasternogopídhoduvperíodvídnovlennâturističnorekreacíjnihteritoríjvsučasnihumovahčastina1 |
| first_indexed |
2025-07-16T19:02:49Z |
| last_indexed |
2025-07-16T19:02:49Z |
| _version_ |
1837831372743376896 |
| fulltext |
БОРЕЦЬКА Н. П., КРАПІВІНА Г. О., МАРЧЕНКО І. Ф.
66 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ
УДК 338.24:338.48+303.722.4 DOI: https://doi.org/10.37405/1729-7206.2022.2(43).66-71
Наталія Петрівна Борецька
д-р екон. наук, проф.
ORCID 0000-0003-2372-2519
e-mail: nataliya-boretskaya@ukr.net,
Київський національний університет технологій та дизайну, м. Київ,
Галина Олексіївна Крапівіна
канд. наук з держ. упр., доц.
ORCID 0000-0002-9549-2794
e-mail: galina3910@gmail.com,
Ірина Федорівна Марченко
канд. техн. наук, доц.
ORCID 0000-0002-4566-3866
e-mail: irsa665@gmail.com,
Приазовський державний технічний університет, м. Дніпро
ОСОБЛИВОСТІ КЛАСТЕРНОГО ПІДХОДУ
В ПЕРІОД ВІДНОВЛЕННЯ ТУРИСТИЧНО-РЕКРЕАЦІЙНИХ ТЕРИТОРІЙ
В СУЧАСНИХ УМОВАХ (Частина 1)
Вступ. Туристично-рекреаційна сфера на протязі
багатьох років свого розвитку довела, що вона є гнуч-
кою, динамічною, мультиефективною галуззю, здат-
ною забезпечити зайнятість населення, стабільну рен-
табельність та прибутковість.
В умовах загострення економічної ситуації, ви-
кликаних воєнною агресією на території України, пи-
тання визначення пріоритетів відновлення економіч-
ного розвитку постає особливо гостро. І в цій площині
розвиток туристично-рекреаційної сфери на засадах
державно-приватного партнерства дозволить поєднати
потенціал бізнесу та держави в питаннях визначення
стратегії розвитку, залучення інвестицій, шляхів реа-
лізації та досягнення стабільного розвитку всіх учас-
ників.
Вибір раніше невирішених частин загальної про-
блеми. Незважаючи на те, що державно-приватному
партнерству в туристично-рекреаційної сфери при-
свячена достатня кількість наукових праць, зокрема
В. Варнавського, А. Гаврилюка, Л. Гриценко, Г. Дра-
ган, С. Захарова, О. Кальченка, В. Карпа, Д. Норда,
Г. Шевченко та ін. Однак ще досі не обґрунтовано
дієвого механізму управління цими процесами, не від-
новлено законодавчу базу, відсутні форми та методи
які б дозволили врахувати економічні інтереси всіх
учасників процесу [1-4].
Особливої уваги та переосмислення потребує
кластерний підхід, як методологічне підгрунття для
створення кластерної моделі розвитку туристично-
рекреаційної сфери на основі державно-приватного
партнерства. Таке поєднання надає можливість враху-
вати регіональні та міжрегіональні інтереси, виділити
пріоритети для розвитку ресурсної бази кластерів та
сконцентрувати зусилля держави та бізнес-структур на
подальший розвиток інфраструктури, на інноваційно-
інвестиційний розвиток та підвищенні конкуренто-
спроможності послуг.
Мета статті — обґрунтування пріоритетності від-
новлення туристично-рекреаційної сфери на основі
кластерного підходу та державно-приватного партнер-
ства.
Виклад основного матеріалу. Сучасний стан еко-
номіки в Україні зажадав нового підходу до процесів,
що відбуваються в туристично-рекреаційній індустрії.
Виникли проблеми, пов'язані з управлінням та роз-
витком туристично-рекреаційних територій.
Індустрія туризму та рекреації має низку особли-
востей та характерних ознак, які надають особливої
актуальності кластерному підходу у розвитку цієї га-
лузі: географічна локалізація місць створення та спо-
живання туристично-рекреаційних послуг; наявність
міжгалузевих зв'язків; нематеріальний характер турис-
тично-рекреаційного продукту; переважання малого
та середнього бізнесу (табл. 1).
Застосування концепції кластерів в індустрії ту-
ризму та рекреації дуже доречно, враховуючи, що
туристично-рекреаційний продукт безпосередньо по-
в'язаний з місцевими ресурсами; потребує взаємодії
підприємств та адміністрації регіону; призводить до
створення ланцюжка взаємодіючих суб'єктів господа-
рювання, сконцентрованих на певній території.
Основним методом розвитку туристично-рекреа-
ційної інфраструктури має бути кластерний підхід, при
якому реалізується стратегія стимулювання обмеженої
кількості суб'єктів країни, в рамках відібраних най-
більш перспективних інвестиційних проєктів ство-
рення туристично-рекреаційних кластерів.
Туристично-рекреаційний кластер – це група
географічно сусідніх та взаємодіючих на засадах дер-
жавно-приватного партнерства компаній, науково-
освітніх та громадських організацій, органів держав-
ного управління, що формують та реалізують турис-
тично-рекреаційні продукти та послуги на основі ви-
користання туристично-рекреаційного потенціалу те-
риторії.
Туристично-рекреаційні кластери мають низку
особливостей, які полягають у наступному:
наявність унікальних туристично-рекреаційних
ресурсів (природних та штучно створених людиною
БОРЕЦЬКА Н. П., КРАПІВІНА Г. О., МАРЧЕНКО І. Ф.
2022/№2 67
Таблиця 1
Склад та характерні ознаки туристично-рекреаційного кластеру
Склад суб’єктів Особливості діяльності Характерні ознаки продукту
Компанії.
Науково-освітні органі-
зації.
Громадські організації.
Органи державного уп-
равління
— Географічні: сусідні; наявність туристично-
рекреаційних ресурсів; локалізація місць
створення та споживання туристично-рекре-
аційного продукту; розміщення біля розвине-
ної інфраструктури.
— Організаційно-економічні: взаємодія на за-
садах державно-приватного партнерства; на-
явність міжгалузевих зв'язків; переважання
малого та середнього бізнесу; гнучкість
складу, кордонів, зміни та внутрішньої
структури.
— Пріоритетна роль регіональних (місцевих)
адміністрацій
— Безпосередньо пов'язаний з міс-
цевими ресурсами.
— Потребує взаємодії підприємств
та адміністрації регіону.
— Приводить до створення ланцю-
жка взаємодіючих суб'єктів госпо-
дарювання, сконцентрованих на
певній території.
— Нематеріальний характер та ком-
плексність продукту.
— Виробництво не має чіткої по-
стійної послідовності
об'єктів показу та залучення туристично-рекреацій-
ного інтересу), на основі яких туроператорські компа-
нії мають можливість створювати унікальні продукти
та послуги;
гнучкість складу, кордонів, зміни та внутрішньої
структури туристично-рекреаційного кластера. Це
проявляється у вільному приєднанні підприємств та
організацій до кластера та виходом з нього, нечіткістю
та мінливістю географічних кордонів, розташуванням
як усередині адміністративних районів, так й на стику
кількох територіальних утворень;
розміщення біля розвиненої інфраструктури, яка
потрібна для ведення туристично-рекреаційного біз-
несу, що забезпечує взаємодію елементів кластера та
його функціонування як єдиного економічного орга-
нізму, полегшує трансферт знань та технологій;
результатом роботи підприємств туристично-ре-
креаційного кластера є сукупність послуг, кожна з
яких сама є комплексною. Їхня якість оцінюється спо-
живачами (туристами та рекреантами) і залежить від
безлічі чинників: особливостей виховання, віку, куль-
турних традицій, звичок та ін. і визначає попит,
збереження та поліпшення позиції на туристично-
рекреаційному ринку щодо конкурентів. Отже, для ту-
ристично-рекреаціаного кластера велике значення має
надання та просування не властивостей продукту, а
реальної користі та вигідності від нього для свого клі-
єнта;
виробництво послуг у туристично-рекреаційному
кластері не має чіткої постійної послідовності як, на-
приклад, у промисловому кластері. Але склад послуг,
включених у кожний туристично-рекреаційний про-
дукт, різний і залежить від вибору конкретного спо-
живача (туриста чи рекреанта), причому мінімальна їх
кількість визначено законодавчо;
пріоритетна роль регіональних (місцевих) адмі-
ністрацій, що ініціюють та/або підтримують ініціативи
щодо формування туристично-рекреаційних класте-
рів, що визначають стійкі функціональні та економічні
зв'язки між організаціями, орієнтованими на задово-
лення суспільних потреб у туризмі та рекреації. Взає-
модія може здійснюватись у форматі: зустрічей; юри-
дично оформлених відносин між фірмами; створення
асоціацій, спілок, партнерств.
Учасники туристично-рекреаційного кластеру —
власне туристичні та рекреаційні компанії, представ-
ники громадських організацій, адміністрації, освітніх
науково-дослідних структур тощо — взаємодіють один
з одним у контексті складного переплетення конку-
ренції та співробітництва при керівній функції адмі-
ністрації та науково-методичному супроводі.
До ресурсних передумов відносять такі групи ре-
сурсів, які визначають доцільність створення кластера:
власне туристично-рекреаційні ресурси; адміністра-
тивний ресурс; трудовий потенціал; фінансові ре-
сурси; загальна та туристично-рекреаційна інфра-
структура; науково-технологічна інфраструктура; ін-
формаційна інфраструктура (табл. 2).
Кластерна організація туристично-рекреаційного
території має явні переваги: для державних органів:
збільшується кількість платників податків та база опо-
даткування (бо центри управління малим та середнім
бізнесом, як правило, знаходяться на тій же території,
що й сам бізнес); з'являється зручний інструмент для
взаємодії з бізнесом; знижується залежність від окре-
мих бізнес-груп; виникають підстави для диверсифіка-
ції економічного розвитку території.
За допомогою кластерів органи влади можуть
ефективніше використовувати нові ринкові тенденції
для соціально-економічного розвитку регіону, поєдну-
ючи оцінки всередині кластера (як учасник кластера)
та розуміння зовнішніх макроекономічних факторів,
соціально-політичних тенденцій та реалій.
Тобто кластерний підхід:
надає органам влади інструментарій ефективної
взаємодії з бізнесом; глибшого розуміння його харак-
терних показників та тактичних завдань; можливість
цілеспрямованого, реального та вмотивованого стра-
тегічного планування ресурсів регіону, розвитку тери-
торій; різкого підвищення ефективності ініціатив
щодо стимулювання підприємницької активності на-
селення (зокрема субсидування програм підготовки та
перепідготовки кадрів, що відкриває нові можливості
перед підприємцями, робітниками та фахівцями);
дозволяє бізнесу суттєво знизити бар'єр виходу на
ринки збуту продукції; постачання сировини та мате-
ріалів; робочої сили;
створює приваби для суспільства: покращення
добробуту населення; розвиток інфраструктури; зни-
ження безробіття; стимулювання підвищення продук-
тивності праці; впровадження інновацій.
Бізнес та державні органи можуть спільно, спи-
раючись на авторитет та впив кластера: шукати шляхи
найбільш ефективного просування своїх ініціатив
через центральні структури; готувати законопроєкти;
лобіювати на центральному рівні проходження регіо-
нальних та галузевих ініціатив.
БОРЕЦЬКА Н. П., КРАПІВІНА Г. О., МАРЧЕНКО І. Ф.
68 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ
Таблиця 2
Ресурсні передумови та доцільність створення туристично-рекреаційного кластера
Ресурсні передумови Переваги створення
Власне туристично-рекреаційні ресурси.
Адміністративний ресурс.
Трудовий потенціал.
Фінансові ресурси.
Загальна та туристично-рекреаційна інфраструктура.
Науково-технологічна інфраструктура.
Інформаційна інфраструктур.
Для державних органів: збільшення кількості платни-
ків податків та бази оподаткування; поява зручного
інструменту для взаємодії з бізнесом; зниження за-
лежності від окремих бізнес-груп; поява підстави для
диверсифікації економічного розвитку території; на-
дає органам влади інструментарій ефективної взаємо-
дії з бізнесом; глибшого розуміння його характерних
показників та завдань; цілеспрямованого, реального
та вмотивованого стратегічного планування ресурсів
регіону, розвитку територій; різкого підвищення ефек-
тивності ініціатив щодо стимулювання підприємни-
цької активності населення шляхом субсидування
програм підготовки та перепідготовки кадрів.
Для бізнесу: дозволяє суттєво знизити бар'єр виходу
на ринки збуту продукції; постачання сировини та
матеріалів; робочої сили.
Для суспільства: покращення добробуту населення;
розвиток інфраструктури; зниження безробіття; сти-
мулювання підвищення продуктивності праці; впро-
вадження інновацій
В рамках кластера відбувається постійна взаємо-
дія, що сприяє: формальному та неформальному обмі-
ну знаннями; співпраці між організаціями; трансферту
технологій та знань. Наприклад, субсидування про-
грам підготовки та перепідготовки кадрів, що відкри-
ває нові можливості перед підприємцями, робітни-
ками та фахівцями.
В основі функціонування туристично-рекреацій-
ного кластера має бути закладений принципи дер-
жавно-приватного партнерства, тобто інституційна та
організаційна співпраця між державними органами та
бізнесом з метою реалізації суспільно значущих про-
єктів. Багато країн практикують цей принцип у тих га-
лузях, куди у держави не вистачає грошей, але які не
можна повністю віддати у приватні руки.
Найбільш ефективний розвиток кластерів на за-
садах державно-приватного партнерства в сьогодення
реалізується в туристично-рекреаційній галузі. Саме
тут формуються певні пільгові умови щодо реалізації
інвестиційних туристично-рекреаційних проєктів.
До основних інструментів державно-приватного
партнерства відносяться: усунення законодавчих та
процедурних перешкод; підготовка інвестиційних
майданчиків; створення координуючих (управляючих)
організацій; концесії різних видів; державні пільги; пе-
редача об'єктів у довгострокове користування на піль-
гових умовах (лізинг, керування об'єктом) (табл. 3).
Таблиця 3
Основні інструменти та проблеми впровадження засад державно-приватного партнерства
в туристично-рекреаційних кластерах
Інструменти впливу державних органів Основні проблеми
Усунення законодавчих та процедурних перешкод в
діяльності та розвитку туристично-рекреаційного
кластеру.
Підготовка інвестиційних майданчиків.
Створення координуючих та управляючих організа-
цій.
Концесії різних видів.
Державні пільги.
Передача об'єктів у довгострокове користування (лі-
зинг, управління)
Відсутність професійних туристично-рекреаційних
кадрів, придатних для відповідної праці.
Низька сприйнятливість керівних працівників до
інновацій.
Відсутність практики стратегічного планування ту-
ристично-рекреаційної діяльності в умовах державно-
приватного партнерства.
Проблеми з регіональною якісною туристично-ре-
креаційною інфраструктурою та транспортною до-
ступністю регіонів країни.
Тривалий період «запуску» туристично-рекреаційного
кластера
Основними проблемами формування та розвитку
туристично-рекреаційних кластерів на засадах дер-
жавно-приватного партнерства в сьогодення є:
відсутність професійних туристично-рекреацій-
них кадрів, здатних розуміти всі переваги та вигоди від
подібної форми кооперації [5-7];
низька сприйнятливість керівних працівників до
інновацій;
відсутність практики стратегічного планування
туристично-рекреаційної діяльності з урахуванням
державно-приватного партнерства;
проблеми з регіональною якісною туристично-
рекреаційною інфраструктурою та транспортною до-
ступністю регіонів країни;
тривалий період «запуску» туристично-рекреацій-
ного кластера (близько 3 років).
БОРЕЦЬКА Н. П., КРАПІВІНА Г. О., МАРЧЕНКО І. Ф.
2022/№2 69
Структуру туристично-рекреаційного кластера
можна надати у вигляді трьох сегментів. Перщ за все,
це «ядро кластера» — туроператори та турагенти, які
займаються створенням, просуванням та реалізацією
туристично- рекреаційного продукту; використовують
для створення туристично-рекреаційного продукту по-
слуги суміжних підприємств та організацій (громадсь-
кого харчування, готельної інфраструктури тощо);
складають туристично-рекреаційний потенціал тери-
торії; визначають функціональну особливість туристи-
чно-рекреаційного продукту; перебувають у тісній
взаємодії з адміністрацією та громадськими структу-
рами (можуть включатися до ядра); визначають вигляд
і стан кластера (табл. 4).
Таблиця 4
Структура туристично-рекреаційного кластера
Сегмент кластера Складові сегменту кластера
Ядро кластера: туроператори та турагенти Створюють, просувають та реалізують туристично-
рекреаційні продукти.
Використовують послуги суміжних підприємств та
організацій.
Складають туристично-рекреаційний потенціал тери-
торії.
Визначають функціональну особливість туристично-
рекреаційного продукту.
Перебувають у тісній взаємодії з адміністрацією та
громадськими структурами.
Визначають вигляд і стан кластера
Основа кластера: підприємства обслуговування
туристів та рекреантів, а також суміжні підприєм-
ства, які обслуговують кластер
Транспортне обслуговування.
Харчування.
Готельне обслуговування.
Відпочинок
Лікування
Розваги.
Надають туристам та рекреантам додаткові та супутні
послуги: побутове обслуговування, прокат, виставкові
комплекси, випускають сувеніри, страхові організа-
ції, фінансові організації, підприємства роздрібної
торгівлі
Інфраструктура кластера Загальна інфраструктура: інженерні, транспортні, ко-
мунікаційні, енергетичні та інші засоби та споруди,
що забезпечують нормальну життєдіяльність регіону.
Спеціальна туристично-рекреаційна інфраструктура:
під'їзні шляхи на територіях об'єктів туризму, пішо-
хідні стежки, автономні системи каналізації та утилі-
зації, окремі мережі та об'єкти енергетики, телекому-
нікації.
Інформаційна інфраструктура: туристично-рекреа-
ційні інформаційні центри, сайти, туристично-ре-
креаційні представництва на цільових ринках та ін-
формаційні об'єкти, розташовані у населених пунктах
Наступний сегмент — це «основа кластера», тобто
підприємства обслуговування туристів та рекреантів,
послуги яких становлять сутність туристично-рекреа-
ційного продукту, формальні зв'язки туроператорів із
ними юридично оформлені і без цих підприємств іс-
нування кластера є неможливим, а саме: транспортне
обслуговування; харчування; готельне обслуговування;
відпочинок; лікування; розваги. А також сумежні під-
приємства, які обслуговують кластер; надають турис-
там та рекреантам додаткові та супутні послуги; при-
водять до зростання доходів кластера; підвищують як-
ість туристично-рекреаційних послуг через побутове
обслуговування; прокат; виставкові комплекси; фірми,
що випускають сувеніри; страхові організації; фінан-
сові організації; підприємства роздрібної торгівлі [5-
7].
Інфраструктура кластеру забезпечує нормальну
роботу всіх ланок кластера та містить в своїй структурі
загальну інфраструктуру — сукупність інженерних,
транспортних, комунікаційних, енергетичних та інших
засобів та споруд, що забезпечують нормальну життє-
діяльність регіону; спеціальну туристично-рекреаційну
інфраструктуру — під'їзні шляхи на територіях об'єктів
туризму, пішохідні стежки, автономні системи каналі-
зації та утилізації, окремі мережі та об'єкти енерге-
тики, телекомунікації; інформаційну інфраструктуру —
туристично-рекреаційні інформаційні центри, сайти,
туристично-рекреаційні представництва на цільових
ринках та інформаційні об'єкти, розташовані у насе-
лених пунктах.
Вся інфраструктура кластеру створює майданчик
для його роботи і окреслює його просторові та функ-
ціональні обмеження. Інфраструктура, яка не відпові-
дає за своїм рівнем розвитку потреб туристично-ре-
креаційного кластера, стає гальмом подальшого роз-
витку, деформує каркас та структуру кластера.
Великий вплив на розвиток туристично-рекреа-
ційного кластера надає його зовнішнє середовище:
економічне, політичне, нормативно-правове, при-
родне, соціо-культурне та інформаційне середовище.
БОРЕЦЬКА Н. П., КРАПІВІНА Г. О., МАРЧЕНКО І. Ф.
70 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ
Економічне середовище характеризується рівнем
розвитку та станом економіки. Велике значення у
розвитку туристично-рекреаційних кластерів надає
політична стабільність, яка дуже впливає загальну еко-
номічну ситуацію. Крім того, потрібно враховувати
економічну ситуацію в країні чи регіоні, звідки надхо-
дять основні потоки туристів.
Соціо-культурне середовище визначає менталь-
ність місцевого населення, традиції, схильності та
звички у проведенні відпочинку, ставлення до приїж-
джих, інших культур тощо.
Природне середовище визначається ресурсами та
додатковими умовами розвитку туристично-рекреа-
ційної діяльності на території. За підсумками ключо-
вих природних ресурсів (як і культурно-історичних)
може формуватися спеціалізація туристично-рекреа-
ційного кластера.
Особливого значення при формуванні турис-
тично-рекреаційних кластерів має нормативно-пра-
вове та політичне середовище. Розвиток туризму та ре-
креації залежить від місцевих (регіональних) адмініст-
рацій.
Туристично-рекреаційний кластер може форму-
ватися як на локальному рівні (рівні громад та окре-
мих поселень), так й на регіональному рівні. Також є
приклади міжрегіональних туристично-рекреаційних
кластерів.
Залежно від масштабів завдань та наявних мож-
ливостей території виділяються моно- та поліфунк-
ціональні кластери. Зазвичай ускладнення структури
кластера відбувається у результаті історичного досвіду
розвитку простору в туристично-рекреаційному на-
пряму.
Монофункціональний кластер забезпечує розви-
ток певного, одного напряму туризму, що є ключовим
для цієї території. Поліфункціональний кластер забез-
печує розвиток як основного, так й додаткових видів
туризму, що отримали розвиток з часом при освоєнні
туристично-рекреаційного простору. Процес усклад-
нення відбувається у міру розвитку туристично-ре-
креаційного кластера і виявляється у зміні його кор-
донів та географічного каркасу.
Висновки та пропозиції. В статті сформульовано
основні підходи до обґрунтування пріоритетності від-
новлення туристично-рекреаційної сфери на основі
кластерного підходу та державно-приватного партнер-
ства, що дозволило визначити наступне:
показано, що кластерний підхід є окремим на-
прямом наукового дослідження пріоритетності відно-
влення туристично-рекреаційної сфери на основі дер-
жавно-приватного партнерства;
досліджено особливості та характерні ознаки ін-
дустрії туризму та рекреації, які надають особливої ак-
туальності кластерному підходу у розвитку турис-
тично-рекреаційної галузі;
визначено ресурсні передумови туристично-ре-
креаційної галузі, що значно впливають на доцільність
кластерної організації туристично-рекреаційного те-
риторії, та явні переваги для державних органів, біз-
несу і суспільства в цілому в сучасних умовах;
сформовано основні інструменти і проблеми
формування та розвитку туристично-рекреаційних
кластерів на засадах державно-приватного партнерства
в сьогодення;
при визначенні ролі та механізмів впливу дер-
жавних органів на розвиток туристично-рекреаційної
сфери та формування стратегічних цілей з розробки
режиму сприяння їх розвитку доцільним є досліджен-
ня туристично-рекреаційного ринку території;
розвитку регіональної та місцевої туристично-ре-
креаційної сфери значно сприяє трансформація в сус-
пільній свідомості концепції вільного часу, тобто
зміни в системі публічних духовних цінностей;
запропоновано структуру туристично-рекреацій-
ного кластера у вигляді чотирьох сегментів: ядро у
складі туроператорів та турагентів; основа кластера,
тобто підприємства обслуговування туристів та ре-
креантів, суміжні підприємства, які обслуговують
кластер; інфраструктура кластеру.
Для визначення подальших шляхів дослідження
пріоритетності відновлення туристично-рекреаційної
сфери на основі кластерного підходу та державно-при-
ватного партнерства необхідно забезпечити виконання
основної мети якісного удосконалення державного уп-
равління розвитком туристично-рекреаційної сфери, а
саме підвищення його відкритості, поширення добро-
зичливості у ставленні до населення, прискорення
управлінських процесів, ефективне розв’язання за-
вдань, підвищення мобільності працівників турис-
тично-рекреаційних підприємств та їхньої задоволе-
ності працею.
Список використаних джерел
1. Любіцева О. О. Ринок туристичних послуг
(геопросторові аспекти). Київ: Альтерпрес, 2002.
2. Варнавский В. Г. Партнерство государства и
частого сектора: теория и практика. Мировая эконо-
мика и международные отношения. 2002. №7. С. 28-37.
3. Збаращук О. В., Запатріна І. Оцінювання дія-
льності регіональних органів виконавчої влади щодо
забезпечення соціально-економічного розвитку тери-
торії. Статистика України. 2008. № 2. С. 95-99.
4. Гаврилюк А. В. Научно-технологическая и
производственная кооперация: тенденции развития.
Государственное управление. Электронный вестник.
2016. № 56. С. 114-134.
5. Кальченко О. А. Обеспечение экономической
безопасности страны в изменившихся условиях
внешней среды. Взгляд молодых ученых на проблемы
устойчивого развития: Материалы I Конгресса мо-
лодых ученых по проблемам устойчивого развития.
2016. С. 14-19.
6. Борецька Н. П., Крапівіна Г. О. Напрями до-
слідження туристично-рекреаційної сфери як об’єкта
державного управління. Економічний вісник Донбасу.
2021. №3(65). С. 147-155. DOI: https://doi.org/10.12958/
1817-3772-2021-3(65)-147-154.
7. Борецька Н. П., Крапівіна Г. О., Марченко І. Ф.
Розвиток туристсько-рекреаційної сфери: емпіріка ци-
фровізації державного управління. Економічний вісник
Донбасу. 2022. № 1 (67). С. 117-124. DOI:
https://doi.org/10.129 58/1817-3772-2022-1(67)-117-124.
References
1. Lyubitseva, О. О. (2002). Rynok turystychnykh
posluh (heoprostorovi aspekty) [Market of tourist services
(geospatial aspects)]. Kyiv, Alterpres. 436 р. [in
Ukrainian].
2. Varnavskiy. V. G. (2002). Partnerstvo gosudarstva i
chastogo sektora: teoriya i praktika [Partnership between
the government and private sector: theory and practice].
Mirovaya ekonomika i mezhdunarodnyye otnosheniya —
БОРЕЦЬКА Н. П., КРАПІВІНА Г. О., МАРЧЕНКО І. Ф.
2022/№2 71
World economy and international relations, Vol. 7, pp. 28–
37 [in Russian].
3. Zbarachuk, O. V., Zapatrina, I. (2008). Otsini-
uvannia diialnosti rehionalnykh orhaniv vykonavchoi vlady
shchodo zabezpechennia sotsialno-ekonomichnoho
rozvytku terytorii [Evalution activities of regional bodies of
executive power to ensure socio-economic development of
the territory]. Statystyka Ukrainy — Statistics of Ukraine,
Vol. 2, pp. 95–99 [in Ukrainian].
4. Gavrilyuk, А. V. (2016). Nauchno-tekhnologi-
cheskaya i proizvodstvennaya kooperatsiya: tendentsii
razvitiya. Gosudarstvennoye upravleniye [Scientific-tech-
nological and industrial cooperation: development trends.
Public administration]. Elektronnyy vestnik — Electronic
messenger, 56, рр. 114-134 [in Russian].
5. Kal'chenko, О. А. (2016). Obespecheniye ekono-
micheskoy bezopasnosti strany v izmenivshikhsya uslovi-
yakh vneshney sredy [Ensuring the economic security of
the country in the changed conditions of the external
environment]. Vzglyad molodykh uchenykh na problemy
ustoychivogo razvitiya [View of young scientists on the
problems of sustainable development]: Proceedings of the
I Congress of young scientists on sustainable development.
(рр. 14-19). [in Russian].
6. Boretska, N. P., Krapivina, H. O. (2021). Napri-
amy doslidzhennia turystychno-rekreatsiinoi sfery yak
obiekta derzhavnoho upravlinnia [Areas of Research on the
Development of the Tourist and Recreational Sphere as an
Object of Public Administration]. Ekonomichnyi visnyk
Donbasu — Economic Herald of the Donbas, 3(65), рр. 147-
155. DOI: https://doi.org/10.12958/1817-3772-2021-
3(65)-147-154 [in Ukrainian].
7. Boretska, N. P., Krapivina, H. O., Marchenko, I. F.
(2022). Rozvytok turystsko-rekreatsiinoi sfery: empirika
tsyfrovizatsii derzhavnoho upravlinnia [Development of the
Tourist and Recreational Sphere: Empirics of Digitalization
of Public Administration]. Ekonomichnyi visnyk Donbasu —
Economic Herald of the Donbas, 1(67), рр. 117-124. DOI:
https://doi.org/10.129 58/1817-3772-2022-1(67)-117-124
[in Ukrainian].
Стаття надійшла до редакції 03.11.2022
Формат цитування:
Борецька Н. П., Крапівіна Г. О., Марченко І. Ф. Особливості кластерного підходу в період відновлення
туристично-рекреаційних територій в сучасних умовах (Частина 1). Вісник економічної науки України. 2022. № 2
(43). С. 66-71. DOI: https://doi.org/10.37405/1729-7206.2022.2(43).66-71
Boretska, N. P., Krapivina, G. O., Marchenko, I. F. (2022). Features of the Cluster Approach in the Development
of Tourist and Recreation Territories in Modern Conditions (Part 1). Visnyk ekonomichnoi nauky Ukrainy, 2 (43),
рр. 66-71. DOI: https://doi.org/10.37405/1729-7206.2022.2(43).66-71
|