Економічне стратегування реалізації сценаріїв корпоративної інтеграції акціонерних товариств України

У статті дослідження основних аспектів стратегування корпоративного управління на підприємствах, ознайомлення з принципами корпоративного управління, а також визначення напрямів розвитку стратегування корпоративної інтеграції акціонерних товариств в цілому, також зазначено основні аспекти корпоратив...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2022
Автори:	Бондар, Ю.А., Жовновач, Р.І., Метіль, Т.К., Бондаренко, І.В.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут економіки промисловості НАН України 2022
Назва видання:	Вісник економічної науки України
Теми:	Менеджмент
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/193060
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Економічне стратегування реалізації сценаріїв корпоративної інтеграції акціонерних товариств України / Ю.А. Бондар, Р.І. Жовновач, Т.К. Метіль, І.В. Бондаренко // Вісник економічної науки України. — 2022. — № 2 (43). — С.101-107. — Бібліогр.: 19 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-193060
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1930602023-08-07T12:05:43Z Економічне стратегування реалізації сценаріїв корпоративної інтеграції акціонерних товариств України Бондар, Ю.А. Жовновач, Р.І. Метіль, Т.К. Бондаренко, І.В. Менеджмент У статті дослідження основних аспектів стратегування корпоративного управління на підприємствах, ознайомлення з принципами корпоративного управління, а також визначення напрямів розвитку стратегування корпоративної інтеграції акціонерних товариств в цілому, також зазначено основні аспекти корпоративного управління підприємством. Розглянуто міжнародні стандарти та норми корпоративного управління Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), які націлені на істотне поліпшення національних систем корпоративного управління. Досліджено «Кодекс корпоративної поведінки», документ, який описує організацію діяльності рад директорів, і системи корпоративного управління в цілому. Розглянуто правила та процедури щодо прийняття управлінських рішень, що стосується діяльності підприємства та здійснення контрольних процедур, а також розподіл прав та обов’язків між підрозділами відповідно до підприємства, а також принципи корпоративного управління, саме від участі підприємств корпоративного сектора в політичному та соціальному житті країни залежить рівень її економічного розвитку. Сформовано основні показники ефективності корпоративного управління, що відображають ступінь дотримання принципів корпоративного управління, результати фінансово-господарської діяльності підприємства, а також показники, що відображають ризики корпоративного управління. Визначено напрями розвитку системи корпоративного управління для економіки в цілому, а також розглянуто необхідність партнерських відносин між акціонерами. Визначено, що економічне стратегування є невід'ємною частиною системи управління акціонерним товариством – реальним втіленням управлінських відносин та передбачає не тільки розробку стратегічного плану та організацію його виконання, а й інші аспекти управлінської та соціальної діяльності, що дозволяють цілеспрямовано перевести об'єкт в нову якість, тобто, цілепокладання є базою стратегування. In the article researching the main aspects of corporate management strategy at enterprises, familiarization with the principles of corporate management, as well as determining the directions of development of the strategy of corporate integration of joint-stock companies as a whole, the main aspects of corporate management of the enterprise are also indicated. International standards and norms of corporate governance of the Organization for Economic Cooperation and Development (OECD), which are aimed at significantly improving national systems of corporate governance, are considered. The "Code of Corporate Conduct", a document that describes the organization of the board of directors' activities and the corporate governance system as a whole, was studied. The rules and procedures for making management decisions related to the enterprise's activities and the implementation of control procedures, as well as the distribution of rights and responsibilities between divisions according to the enterprise, as well as the principles of corporate governance, specifically from the participation of enterprises of the corporate sector in the political and social life of the country, are considered depends on the level of its economic development. The main indicators of the effectiveness of corporate management were formed, reflecting the degree of compliance with the principles of corporate management, the results of the financial and economic activity of the enterprise, as well as indicators reflecting the risks of corporate management. The directions of the development of the corporate governance system for the economy as a whole are determined, and the need for partnership relations between shareholders is also considered. It was determined that economic strategizing is an integral part of the management system of a joint-stock company – a real embodiment of management relations and involves not only the development of a strategic plan and the organization of its implementation, but also other aspects of management and social activities that allow purposeful transfer of the object to a new quality , that is, goal setting is the basis of strategizing. 2022 Article Економічне стратегування реалізації сценаріїв корпоративної інтеграції акціонерних товариств України / Ю.А. Бондар, Р.І. Жовновач, Т.К. Метіль, І.В. Бондаренко // Вісник економічної науки України. — 2022. — № 2 (43). — С.101-107. — Бібліогр.: 19 назв. — укр. 1729-7206 DOI: https://doi.org/10.37405/1729-7206.2022.2(43).101-107 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/193060 338.242:658.114.5.014.1(477) uk Вісник економічної науки України Інститут економіки промисловості НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Менеджмент Менеджмент
spellingShingle	Менеджмент Менеджмент Бондар, Ю.А. Жовновач, Р.І. Метіль, Т.К. Бондаренко, І.В. Економічне стратегування реалізації сценаріїв корпоративної інтеграції акціонерних товариств України Вісник економічної науки України
description	У статті дослідження основних аспектів стратегування корпоративного управління на підприємствах, ознайомлення з принципами корпоративного управління, а також визначення напрямів розвитку стратегування корпоративної інтеграції акціонерних товариств в цілому, також зазначено основні аспекти корпоративного управління підприємством. Розглянуто міжнародні стандарти та норми корпоративного управління Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), які націлені на істотне поліпшення національних систем корпоративного управління. Досліджено «Кодекс корпоративної поведінки», документ, який описує організацію діяльності рад директорів, і системи корпоративного управління в цілому. Розглянуто правила та процедури щодо прийняття управлінських рішень, що стосується діяльності підприємства та здійснення контрольних процедур, а також розподіл прав та обов’язків між підрозділами відповідно до підприємства, а також принципи корпоративного управління, саме від участі підприємств корпоративного сектора в політичному та соціальному житті країни залежить рівень її економічного розвитку. Сформовано основні показники ефективності корпоративного управління, що відображають ступінь дотримання принципів корпоративного управління, результати фінансово-господарської діяльності підприємства, а також показники, що відображають ризики корпоративного управління. Визначено напрями розвитку системи корпоративного управління для економіки в цілому, а також розглянуто необхідність партнерських відносин між акціонерами. Визначено, що економічне стратегування є невід'ємною частиною системи управління акціонерним товариством – реальним втіленням управлінських відносин та передбачає не тільки розробку стратегічного плану та організацію його виконання, а й інші аспекти управлінської та соціальної діяльності, що дозволяють цілеспрямовано перевести об'єкт в нову якість, тобто, цілепокладання є базою стратегування.
format	Article
author	Бондар, Ю.А. Жовновач, Р.І. Метіль, Т.К. Бондаренко, І.В.
author_facet	Бондар, Ю.А. Жовновач, Р.І. Метіль, Т.К. Бондаренко, І.В.
author_sort	Бондар, Ю.А.
title	Економічне стратегування реалізації сценаріїв корпоративної інтеграції акціонерних товариств України
title_short	Економічне стратегування реалізації сценаріїв корпоративної інтеграції акціонерних товариств України
title_full	Економічне стратегування реалізації сценаріїв корпоративної інтеграції акціонерних товариств України
title_fullStr	Економічне стратегування реалізації сценаріїв корпоративної інтеграції акціонерних товариств України
title_full_unstemmed	Економічне стратегування реалізації сценаріїв корпоративної інтеграції акціонерних товариств України
title_sort	економічне стратегування реалізації сценаріїв корпоративної інтеграції акціонерних товариств україни
publisher	Інститут економіки промисловості НАН України
publishDate	2022
topic_facet	Менеджмент
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/193060
citation_txt	Економічне стратегування реалізації сценаріїв корпоративної інтеграції акціонерних товариств України / Ю.А. Бондар, Р.І. Жовновач, Т.К. Метіль, І.В. Бондаренко // Вісник економічної науки України. — 2022. — № 2 (43). — С.101-107. — Бібліогр.: 19 назв. — укр.
series	Вісник економічної науки України
work_keys_str_mv	AT bondarûa ekonomíčnestrateguvannârealízacííscenaríívkorporativnoííntegracííakcíonernihtovaristvukraíni AT žovnovačrí ekonomíčnestrateguvannârealízacííscenaríívkorporativnoííntegracííakcíonernihtovaristvukraíni AT metílʹtk ekonomíčnestrateguvannârealízacííscenaríívkorporativnoííntegracííakcíonernihtovaristvukraíni AT bondarenkoív ekonomíčnestrateguvannârealízacííscenaríívkorporativnoííntegracííakcíonernihtovaristvukraíni
first_indexed	2025-07-16T19:03:29Z
last_indexed	2025-07-16T19:03:29Z
_version_	1837831410188025856
fulltext	БОНДАР Ю. А., ЖОВНОВАЧ Р. І., МЕТІЛЬ Т. К., БОНДАРЕНКО І. В. 2022/№2 101 УДК 338.242:658.114.5.014.1(477) DOI: https://doi.org/10.37405/1729-7206.2022.2(43).101-107 Юлія Анатоліївна Бондар канд. екон. наук, доц. ORCID 0000-0003-2269-6208 e-mail: cooperjulia@ukr.net, Льотна академія Національного авіаційного університету, м. Кропивницький, Руслана Іванівна Жовновач, д-р екон. наук, проф. ORCID 0000-0001-6758-3421 e-mail: ruslanaz1977@gmail.com, Центральноукраїнський національний технічний університет, м. Кропивницький, Тетяна Костянтинівна Метіль канд. екон. наук, доц. ORCID 0000-0002-4553-4343 e-mail: metiltat@ukr.net, Ігор Віталійович Бондаренко здобувач третього (освітньо-наукового) рівня вищої освіти ORCID 0009-0009-4928-7288 e-mail: ihor.bondarenko.kr@gmail.com, Ізмаїльський державний гуманітарний університет, м. Ізмаїл ЕКОНОМІЧНЕ СТРАТЕГУВАННЯ РЕАЛІЗАЦІЇ СЦЕНАРІЇВ КОРПОРАТИВНОЇ ІНТЕГРАЦІЇ АКЦІОНЕРНИХ ТОВАРИСТВ УКРАЇНИ Вступ. Глобалізація світового економічного про- стору характеризується загостренням внутрішніх ринків та міжнародної конкуренції. Сучасною тен- денцією розвитку вітчизняної економіки є утворення значної кількості юридичних осіб, переважно у формі акціонерних товариств. Накопичених проблем роз- витку національної економіки вимагає принципово нового підходу до стратегічного управління виробни- чими підприємствами, що має комплексний характер, спирається на стратегічне мислення та оновлену мето- дологію програмно-цільового управління, яка перед- бачає оновлення принципів, функцій, методів, техно- логій та інструментів. Перш за все, бізнес, зацікавлений в експорті власної продукції та залученні іноземного капіталу, повинен працювати за європейськими стандартами. Корпоративний сектор економіки гостро потребує інвестиційних ресурсів. Без постійного припливу ін- вестицій немає перспективи подальшого розвитку. Всі ми знаємо, що компанії з ефективними систе- мами корпоративного управління є інвестиційно привабливими. Сьогодні бізнес-спільнота розвинених країн давно усвідомила важливість вдосконалення корпо- ративного управління. Тому від ефективності роботи та кваліфікації керівного органу, від впровадження нових корпоративних принципів корпоративного уп- равління та від участі підприємств корпоративного сектора в політичному та соціальному житті країни за- лежить рівень її економічного розвитку. Однією з ос- новних проблем удосконалення корпоративного уп- равління є відсутність єдиної методики оцінки ефек- тивності корпоративного управління. Проблеми кор- поративного управління також викликані нестабіль- ністю корпоративних відносин. Особливо в даний час дослідження проблем кор- поративного управління обумовлено необхідністю: ін- теграції корпорацій у світове економічне співтова- риство у зв'язку з процесами глобалізації світової еко- номіки, що продовжуються; забезпечення інвестицій- ної привабливості корпорацій для інвесторів; ство- рення ефективного механізму керування власністю корпорації; дотримання балансу інтересів усіх фінан- сово-заінтересованих осіб, які є власниками та/або бе- руть участь в управлінні організацією (корпорацією); поділу функцій володіння та управління у великих ор- ганізаціях; відновлення зруйнованих господарських зв'язків між промисловими організаціями та ін. Про- блема корпоративного управління як фундаментальна проблема управління бізнесом актуальна для сучасної Росії та країн з перехідними економіками. Отже, питання реального впровадження прин- ципів корпоративного управління в бізнес не втра- тило своєї актуальності. У свою чергу, це підвищить ефективність корпоративної системи управління суб’єктом господарювання Аналіз останніх досліджень і публікацій. Значним теоретико-методологічним внеском з питань корпора- тивного управління та дослідження принципів корпо- ративного управління є роботи таких науковців: В. Ан- тоненко [1], Ю. Бондар [2], О. Гуцалюк [4-5], Т. По- ліщук [9], О. Скібіцький [11], В. Тимощук [12], Г. Штерн [13], Г. Цираненко [14] та ін. Ними було проаналізовано та досліджено міжнародний та світо- БОНДАР Ю. А., ЖОВНОВАЧ Р. І., МЕТІЛЬ Т. К., БОНДАРЕНКО І. В. 102 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ вий досвід впровадження національних принципів (кодексів) корпоративного управління. У своїй фундаментальній праці «Сучасна корпо- рація та приватна власність», що заклала основу су- часних уявлень про корпоративне управління, Альф- ред Берлі та Генрі Мінз розкривають спочатку конф- ліктну суть агентських відносин, що отримала назву «агентської проблеми». У центрі даного конфлікту — поступове усунення власників від управління корпо- рацією та розмивання їх частки капіталу, як наслі- док — можливість зловживання агентами своїми пов- новаженнями. Очевидно, що така ситуація потребує як внутрішнього, так і зовнішнього регулювання. Як зовнішній регулятор для сучасних корпорацій висту- пає держава і побічно — фінансові ринки, як внутріш- ній — власна система корпоративного управління ор- ганізації. У межах агентської теорії такі дослідники, як А. Шлейфер та Р. Вішні [16], М. Бечт [15], визначають корпоративне управління як шляхи та засоби, за до- помогою яких інвестор гарантує повернення капіталу, вкладеного в компанію. Це найвідоміше визначення, яке фокусується на забезпеченні корпоративного фі- нансування. Серед вітчизняних науковців склалося тракту- вання корпоративного управління з точки зору об’єкту управління. Зокрема, В. Євтушевський визначає кор- поративне управління як процес регулювання передачі корпоративних прав власниками [6, с. 57]. Сучасний розвиток стратегічного управління до- слідники розглядають на основі поняття «стратегу- вання» (strategizing), як образу дії, мистецтва та меха- нізму досягнення поставлених цілей. Англійський тер- мін «strategizing», введений в науковий обіг лауреатом Нобелівської премії з питань економічного управління О. Вільямсоном [19], спочатку переводився на україн- ську мову як стратегічне планування. Однак змістовно в англійському дискурсі цей термін допускає більш широке трактування як «все те, що пов'язано з проце- сом розробки та реалізації стратегії». Враховуючи еволюційний характер принципів корпоративного управління, слід зазначити, що вони потребують постійного перегляду та вдосконалення у відповідності до потреб сьогодення. Мета статті є дослідження основних аспектів стратегування корпоративного управління на підпри- ємствах, ознайомлення з принципами корпоративного управління, а також визначення напрямів розвитку стратегування корпоративної інтеграції акціонерних товариств в цілому. Виклад основного матеріалу дослідження. Стає очевидним, що в ринковому середовищі проблема пріоритетів наповнюється новим змістом. Індикато- рами пріоритетності виробництва стають критерії при- бутковості, конкурентоздатності, якісні параметри ви- роблених товарів та послуг, місткість ринків. А це означає, що пріоритетним стає економічне стратегу- вання реалізації сценаріїв корпоративної інтеграції компаній. У цьому контексті стратегія — це заплановані дії, засновані на об’єктивних можливостях, які існують на певній території, з метою досягнення цілей сталого розвитку підприємства. У Європейській стратегії інтелектуального, ста- лого та інклюзивного розвитку до 2020 року задекла- ровано реалізацію цілей як спільний інтерес на основі трьох взаємодоповнювальних пріоритетів економічної політики: розумного зростання, як розвиток еконо- міки на основі знань та інновацій; сталого розвитку, що сприяє більш ресурсозберігальній, зеленій та кон- курентоспроможній економіці; інклюзивного зрос- тання, як стимулювання економіки зайнятості насе- лення, забезпечення соціальної і територіальної єд- ності [18]. Економічне стратегування є невід'ємною части- ною системи управління акціонерним товариством — реальним втіленням управлінських відносин. Фактично управлінська діяльність є функціонуванням системи корпоративного управління. Корпоративна система управління підприємством — це об'єктивно існуюча субстанція, через яку управління набуває певного змісту і форм вираження. Функція управління — це фактичне виконання, її склад і функціональна основа: зміст функцій управ- ління, характер відносин, що становлять основи управлінських взаємовідносин, умови формування си- стеми управління, принципи побудови, функціону- вання та перетворення, які за своєю сутністю належать до системи управління. Реалізація стратегій підприємства, особливо, що стосується економічного стратегування, забезпечу- ється дієздатністю системи корпоративного управ- ління акціонерних товариств, основними елементами якої можна вважати принципи формування та модель. Принцип корпоративного управління втілює в собі корпоративну політику та норми компанії, і за його систематизованими результатами можна зробити ви- сновок, що він головним чином акцентує увагу на відносинах із зацікавленими сторонами, інформацій- ній прозорості та системах контролю. Результати до- слідження світового досвіду та української практики показують, що моделі корпоративного управління різ- номанітні, а їх характеристики визначаються історич- ними особливостями, практикою ведення бізнесу тощо. Загалом сучасна українська модель корпоратив- ного управління перебуває на стадії створення і може вважатися перехідною структурою, в якій формально представлені складові елементи різноманітних моде- лей, що використовуються у світі. При цьому основні орієнтири формування української моделі корпора- тивного управління мають бути спрямовані на вико- нання таких функцій: формування стратегії, захист прав акціонерів та інших зацікавлених сторін, прозо- рість і відкритість, моніторинг діяльності тощо; перс- пективний напрямок, перспективними напрямами є гармонізація національних та міжнародних стандартів корпоративного управління, формування ефективної інституційної структури для її реалізації на практиці, оптимізація управління корпоративною культурою тощо. Вибір стратегії компанії базується на визна- ченні, аналізі та оцінці ключових факторів, що ха- рактеризують її стан. У процесі відбору враховуються результати аналізу бізнес-портфеля та характер і ха- рактер стратегій, які реалізувала компанія. Вибира- ючи стратегію, необхідно враховувати багато ключо- вих факторів, починаючи з наступного: — поточний стан галузі та положення компанії в галузі; — основні цілі та місія бізнесу; — інтерес та ставлення вищого керівництва до стратегічних варіантів (переглянуто); БОНДАР Ю. А., ЖОВНОВАЧ Р. І., МЕТІЛЬ Т. К., БОНДАРЕНКО І. В. 2022/№2 103 — наявність і стан фінансових ресурсів; — рівень забезпеченості трудовими ресурсами (кваліфікація співробітників, досвід роботи та ін.); — зобов'язання за поточною стратегією; — ступінь залежності від зовнішніх впливів сере- довища; — фактор часу (часові обмеження для вибору та реалізації стратегії). Практика управління бізнесом світу, особливо США, Європи та Японії, накопичила міцну основу для формулювання загальних принципів та рекомен- дацій у сфері управління бізнесом (див. таблицю). Таблиця Моделі корпоративного управління Назва моделі Переваги моделі Недоліки моделі Англо-американська модель корпо- ративного управління характерна для США, Великобританії, Австра- лії, Канади та Нової Зеландії — високий ступінь мобілізації особис- тих накопичень через фондовий ринок; — орієнтація інвесторів на пошук сфер, що забезпечують високий рівень до- ходу; — основна мета бізнесу — зростання ва- ртості компанії; — досить висока інформаційна прозо- рість компаній — високу вартість залученого капі- талу (високі дивіденди); — значні спотворення реальної вар- тості активів фондовим ринком; — відсутність чіткого поділу функ- цій управління та контролю Німецька модель корпоративного управління є типовою для країн Центральної Європи, таких як Ні- меччина, Австрія, Нідерланди, Скандинавські країни, менш хара- ктерна для Бельгії та Франції — менша вартість залучення капіталу; — орієнтація інвесторів на довгостро- кові цілі; — високий рівень стійкості компаній; — чітке розмежування функцій управ- ління та контролю — незначна роль фондового ринку як зовнішній інструмент контролю; — високий ступінь концентрації ка- піталу та недостатня увага до прав міноритарних акціонерів; — невисокий ступінь інформацій- ного прозорості, що зумовлює складність здійснення інвестицій Японську модель корпоративного управління можна охарактеризу- вати як повністю закриту, засно- вану на банківському контролі та фінансуванні — низька вартість залучення капіталу; — орієнтацію на довгострокові цілі; — орієнтацію компаній на високу кон- курентоспроможність; — високий рівень стійкості компаній — складність здійснення інвести- цій; — недостатня увага до прибутко- вості інвестицій та абсолютне домі- нування банківського фінансу- вання; — слабку інформаційну прозорість компаній; — незначна увага до прав мінорита- рних акціонерів Сімейна модель корпоративного управління набула поширення практично у всіх країнах світу. Така система корпоративного управ- ління часто зустрічається в країнах Азії та Латинської Америки, Ка- наді, а також у європейських краї- нах (Швеція, Італія та Франція) — можливість жорсткого контролю над бізнесом; — зниження ризиків основних власни- ків (сім'ї); — можливість акумуляції капіталу для реалізації великих проєктів; — високий рівень стійкості компаній — основною метою бізнесу є задо- волення інтересів сім'ї; — недостатня увага до прав мінори- тарних акціонерів; — низький ступінь інновативності компаній; — слабка інформаційна прозорість бізнесу та складність здійснення ін- вестицій у нього Джерело: складено авторами на основі [2; 4]. Розглянуті вище моделі корпоративного управ- ління не взаємовиключні. Останнім часом підтверджу- ється, що жодна модель не має очевидних переваг перед іншими і не є універсальною для економіки окремої країни. Міжнародний досвід показує, що у більшості країн із розвиненою ринковою економікою синонімом корпорації є саме акціонерне товариство. У цих умо- вах віднесення товариств з обмеженою відповідальні- стю до категорії «корпорація» внесе певну плутанину, тому запровадження категорії «корпоративна струк- тура» дозволить вирішити цю проблему. Поняття «корпоративна структура», на наш по- гляд, є більш широким, тому віднеситься до нього і акціонерні товариства, і товариств з обмеженою від- повідальністю буде цілком логічним та обґрунтованим. Міжнародні стандарти та норми корпоративного управління Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) націлені на істотне поліпшення національних систем корпоративного управління. Згідно принципам корпоративного управління ОЕСР система корпоративного управління [11], перш за все, повинна захищати права акціонерів, забезпечуючи од- накове ставлення до акціонерів, включаючи дрібних та іноземних акціонерів. Окрім акціонерів система кор- поративного управління згідно цих принципів має та- кож визначати передбачені законом права зацікавле- них осіб та заохочувати активне співробітництво між компанією та зацікавленими особами в створенні до- бробуту, робочих місць та забезпеченні фінансової стабільності підприємства [11]. Для ефективного захисту прав акціонерів та заці- кавлених осіб, система корпоративного управління має забезпечувати своєчасне й точне розкриття ін- формації з усіх найважливіших питань, що стосуються акціонерного товариства, включаючи його фінансовий стан, результати діяльності, власність та управління [10]. Крім цього, система корпоративного управління має забезпечувати стратегічне керівництво компанією, ефективний нагляд за діяльністю виконавчих директо- рів з боку Наглядової ради, а також звітність цієї Ради перед компанією та акціонерами [10]. БОНДАР Ю. А., ЖОВНОВАЧ Р. І., МЕТІЛЬ Т. К., БОНДАРЕНКО І. В. 104 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ Питання розвитку підприємницького сектору порушуються науковцями з різних аспектів, а саме: правового регулювання взаємовідносин, формування інформаційного поля підприємства, управління фі- нансовими ресурсами підприємства, управління роз- витком підприємства, координації інтереси підпри- ємства. учасники корпоративного управління, розбу- дова системи корпоративних відносин, яка дозволяє повною мірою використовувати всі переваги акціо- нерної форми власності. Корпорація — це організаційна структура, яка об’єднує необхідні ресурси для виробництва товарів та надання послуг населенню. Така форма господарю- вання в умовах економічної нестабільності та мінли- вості має певні переваги: 1) мінімізує фінансовий ризик акціонерів внаслі- док виключення за чинним законодавством їхньої від- повідальності перед кредиторами товариства за ме- жами капіталу, що розміщений в акціях; 2) сприяє вигідному отриманню інвестицій; 3) дозволяє здійснювати підприємницьку діяль- ність після зміни складу акціонерів; 4) пропонує працівникам участь у розподілі при- бутків і дає змогу власникам корпорацій успішно реа- лізовувати стратегічні плани на засадах колективних інтересів тощо [5]. Система корпоративного управління визначає розподіл прав і обов'язків між різними учасниками корпоративних відносин. Оскільки дивідендна полі- тика є одним із проявів корпоративного управління, то від того, як реалізується дивідендна політика, зале- жить розвиток підприємства. У вузькому сенсі корпоративне управління озна- чає діяльність, яка забезпечує захист менеджерами ін- тересів власників і акціонерів під час управління біз- несом. У широкому сенсі корпоративне управління — це захист і врахування інтересів фінансових і не фі- нансових інвесторів, які сприяють діяльності компанії. Корпоративне управління, таким чином, є управ- лінням організаційними та правовими сферами біз- несу, оптимізацією організаційних структур і встанов- ленням відносин всередині та між компаніями відпо- відно до встановлених цілей. Цей погляд на природу корпоративного управління відображає взаємозв'язок між корпоративним управлінням і комплексним уп- равлінням корпоративною структурою. Метою корпоративного управління є підвищення ефективності діяльності корпорації та збалансованість інтересів стейкхолдерів. Досягнення цих двох цілей стимулює добробут та розвиток суспільства, створює та підтримує бізнес-середовище, максимізує прибуток та прибутковість інвестицій і забезпечує довгострокове зростання продуктивності. Відповідність вимогам між- народних стандартів гарантує, що в інтересах компа- ній, інвесторів і суспільства обмеження зловживань владою, передачі активів, фінансових і моральних ри- зиків, марнотратства ресурсів корпоративного управ- ління, які можуть бути результатом корпоративних ко- рисливих дій. Корпоративні інсайдери шкодять інвес- торам і суспільству. Зрештою, питання ефективності — це корпоративна відповідальність та ефективний за- хист інвесторів і соціальних інтересів. Основним документом, що описує організацію правління та загальну систему корпоративного управ- ління, є Кодекс корпоративної поведінки. Вивчення кодексів і законів корпоративного уп- равління в 22 європейських країнах показало, що в семи країнах (Швейцарії, Чехії, Португалії, Швеції, Фінляндії, Великобританії та Ірландії) корпорації в ос- новному орієнтуються на інтереси акціонерів, в інших 15 країнах (Австрії, Бельгії, Данії, Франції, Німеч- чини, Угорщини, Іспанії, Італії, Литві, Нідерландах, Польщі, Румунії, Словаччини та Туреччини) — на стейкхолдерів [12]. В структуру «Кодексу корпоративного управ- ління» входять: «Принципи корпоративного управ- ління» і «Рекомендації до принципів корпоративного управління». У кожній частині розглядаються пи- тання, присвячені захисту прав акціонерів, роботі ради директорів, системі винагороди топ-менеджерів, сис- темі управління ризиками і внутрішнього контролю, роботі корпоративного секретаря, розкриття інформа- ції та істотним корпоративним діям. Особливу увагу приділено захисту прав міноритарних акціонерів, як забезпечення рівного дотримання інтересів усіх акціо- нерів. Принципи корпоративного управління ОЕСР охоплюють п'ять галузей корпоративного управління: 1) права акціонерів; 2) рівноправність акціонерів; 3) роль зацікавлених осіб; 4) розкриття інформації та прозорість; 5) обов'язки Ради [8]. Цей документ містить роз'яснення щодо того, які конкретні проблеми повинні регулювати національні стандарти корпоративного управління і як забезпе- чити значне підвищення ролі інвесторів (акціонерів) в управлінні компаніями, у які вони вкладають свої ко- шти [11, с. 178]. Корпоративне управління впливає на економічні показники діяльності акціонерного товариства, оцінку вартості акцій товариства інвесторами і на його здат- ність залучати капітал, необхідний для розвитку. Удосконалення корпоративного управління в країні — найважливіший захід, необхідний для підвищення стійкості, ефективності діяльності акціонерних това- риств, збільшення притоку інвестицій в усі галузі ук- раїнської економіки як з джерел всередині країни, так і від зарубіжних інвесторів [13]. Виходячи з вище сказаного, можна стверджувати, що головна функція корпоративного управління є за- безпечення діяльності корпорації в інтересах її влас- ників (акціонерів), які надали фінансові ресурси для її розвитку, а також в інтересах інших зацікавлених осіб. Значення корпоративного управління для компа- ній обумовлено його впливом на підвищення конку- рентоспроможності та економічної ефективності, а значення корпоративного управління для держави проявляється в його впливі на економічний та соціа- льний розвиток країни (рис. 1). Одним із ключових факторів, що впливають на ефективність управління, є швидкість прийняття управлінських рішень. Ефективність цього процесу ві- діграє величезну роль в економічно нестабільних умо- вах. У більшості випадків, коли доля компанії зале- жить від політики держави, яка призводить до різкого зростання котирувань цінних паперів компанії, ком- панія може відразу збанкрутувати або, навпаки, закри- тися. все залежить від того, як з ним поводитися. Пра- вильне рішення буде прийнято найближчим часом. У цих випадках варто оптимізувати процес, щоб пов- БОНДАР Ю. А., ЖОВНОВАЧ Р. І., МЕТІЛЬ Т. К., БОНДАРЕНКО І. В. 2022/№2 105 Рис. 1. Значення корпоративного управління Джерело: складено авторами на основі [7; 16]. ністю виключити можливе дублювання рішень, яке може призвести до втрати часу. Для вирішення проблем в управлінні компанією пропонується раді директорів створити комітет з уп- равління оптимізацією, який складається з членів ради директорів компанії та співробітників департаменту компанії. Комісія, що відповідає за розробку необхід- них рекомендацій з управління в кризовий період на основі економіко-математичних методів, беручи до уваги всі фактори та ймовірні наслідки економічної нестабільності, має діяти на протязі всього періоду економічної нестабільності. Використання економіко- математичних методів допомагає оптимізувати управ- лінські рішення без спроб і помилок, що в свою чергу прискорює рух на шляху до досягнення ефективності виробництва і, як наслідок, досягнення максималь- ного прибутку [14]. Сюди також входить вивчення виникнення еко- номічної нестабільності і загроз, які вона несе для під- приємства, оцінка ступеня втрати оперативного конт- ролю над усіма компонентами компанії і якнай- швидше виявлення з них найбільш загрозливих. Для розробки ефективної політики корпоратив- ного управління, в період економічної нестабільності, повинні бути вирішені два основні завдання: 1. Розробка і впровадження стратегічно орієнто- ваної системи управління в компанії. 2. Створення умов для ефективної взаємодії між внутрішніми і зовнішніми стейкхолдерами. Таким чином, об'єднавши всі перераховані вище інструменти, можна створити модель комплексного методу корпоративного управління в період економіч- ної нестабільності, який допоможе подолати більшість виникаючих ризиків, уникнути стагнації виробництва і досягти стабільного зростання (рис. 2). Система корпоративного управління має сприяти розвитку прозорих та ефективних ринків, не супере- чити принципам законності та чітко визначати поділ обов'язків між різними наглядовими, регулюючими та правоохоронними органами, а саме: — основи корпоративного управління слід розви- вати з урахуванням їх впливу на загальноекономічні показники, функціонування ринку, а також з ураху- ванням створюваних ними стимулів для учасників ринку та сприяння розвитку прозорих та ефективних ринків. — правові та нормативні вимоги щодо практики корпоративного управління в конкретній державі, не повинні суперечити принципу законності, повинні бути прозорими та застосовними. — розподіл обов'язків між різними органами у державі має бути чітко прописано та забезпечувати до- тримання громадських інтересів. — наглядові, регулюючі та правоохоронні органи повинні бути наділені повноваженнями, повинні діяти сумлінно та мати ресурси для виконання своїх обов'я- зків професійним та об'єктивним чином. Крім того, їх вирішення повинні бути своєчасними, прозорими та повністю мотивованими. Економічна нестабільність несе в собі серйозні фінансові і правові ризики, які можуть призвести до значного занепаду доходів, зниження вартості компа- нії і т.д. У багатьох підприємств вже є досвід подо- лання криз шляхом скорочення витрат, а також ско- роченням бюджету за такими напрямками як: страте- гічне планування, запуск нових продуктів і НДДКР, оновлення фондів тощо. Але на сьогодні такий підхід до проблеми не є кращим виходом. Ситуація, що скла- лася в даний момент, має частково політичне забарв- лення і тому дещо відрізняється від того, що було в 2008 році. У зв'язку з цим, економічна нестабільність, яку сьогодні переживає країна, вкрай непередбачувана і може затягнутися на невизначений термін. Значення корпоративного управління для компанії •відповідна увага до інтересів акціонерів; •баланс інтересів всіх учасників корпоративних відносин; • прозорість фінансових та інших операцій; • впровадження правил ефективного менеджменту; • розроблення системи контролю діяльності корпоративного підприємства Значення корпоративного управління для держави •сприяння розвитку системи інвестування; •підвищення довіри та забезпечення впевненості інвесторів; •підвищення ефективності використання капіталу та діяльності компанії; • врахування інтересів широкого кола зацікавлених осіб; • сприяння розвитку системи фінансових інституцій БОНДАР Ю. А., ЖОВНОВАЧ Р. І., МЕТІЛЬ Т. К., БОНДАРЕНКО І. В. 106 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ Рис. 2. Комплексний метод корпоративного управління Джерело: складено авторами на основі [2; 5]. Щоб оцінити ступінь ризикованості підприємства для акціонерів, аналізується можливість прийняття її органами управління рішень в інтересах якої-небудь однієї групи афілійованих осіб. Для цього встановлюється, чи є в статуті корпо- рації положення про необхідність розкриття членами ради директорів інформації про можливий конфлікт інтересів. Участь держави як акціонера несе в собі для ін- ших акціонерів підприємства значні ризики. Це пов’язано з неможливістю впливати на полі- тику держави стосовно її власності, неефективністю управління державними пакетами акцій, прийняттям рішень, виходячи з політичної, а не економічної до- цільності, а також існуванням конфлікту інтересів дер- жави як власника, як споживача послуг (продукції) компанії і як регулятора ринку. Висновки. Таким чином, корпоративне управ- ління підприємством представляє систему взаємовід- носин, яка регулює правила та процедури щодо прий- няття управлінських рішень, що стосується діяльності підприємства та здійснення контрольних процедур, а також розподіл прав та обов’язків між підрозділами відповідно до підприємства. Його ефективність поля- гає у підвищенні рівня конкурентоспроможності та прибутковості підприємства завдяки забезпеченню рівноваги впливу та балансу учасників корпоративних відносин, фінансової прозорості та впровадження пра- вил ефективного менеджменту й належного фінансо- вого контролю. Основними показниками ефективності корпора- тивного управління є показники, що відображають ступінь дотримання принципів корпоративного управ- ління, результати фінансово-господарської діяльності підприємства, а також показники, що відображають ризики корпоративного управління. Стратегування передбачає не тільки розробку стратегічного плану та організацію його виконання, а й інші аспекти управлінської та соціальної діяльності, що дозволяють цілеспрямовано перевести об'єкт в нову якість, тобто, цілепокладання є базою стратегу- вання. В основу організаційного механізму форму- вання економічної стратегії в системі управління під- приємством покладено суб’єкт та модель формування економічної стратегії підприємства. Цей механізм вра- ховує взаємозв’язок, взаємозалежність та взаємовплив між системою управління підприємством та її складо- вими. Вважаємо, що слід проводити подальші наукові дослідження, щоб визначити характер зв’язку між фі- нансовою стратегією фірми та іншими функціональ- ними стратегіями. Список використаних джерел 1. Антоненко В. І. Корпоративне управління — важливий елемент менеджменту на підприємстві. Віс- ник КНТЕУ. 2014. № 3. С. 120-128. 2. Бондар Ю. А., Легінькова Н. І. Основні ас- пекти корпоративного управління підприємством. Ін- телект ХХІ. 2018. № 4. С. 40-44. 3. Бондар Ю. А., Мірошниченко З. А. Корпора- тивна культура в системі управління персоналом під- приємства. Підсумки розвитку наукової свідомості: 2019 : матеріали практ. конф. (22 грудня 2019 р.). Сеул (Південна Корея). С. 27-29. 4. Гуцалюк О. М. Формування корпоративної ін- теграційної стратегії акціонерного товариства. Дер- жава та регіони. Серія : Економіка та підприєм- ництво. 2015. № 3 (84). С. 40-49. 5. Hutsaliuk O., Bondar Іu., Popov O. (2022). For- mation of investment attractiveness and ensuring economic efficiency of corporate enterprises. Економічний вісник Донбасу. 2022. № 2 (68). С. 79-85. DOI: https://doi.org/10.129 58/1817-3772-2022-2(68)-79-85. 6. Євтушевський В. А., Ковальська К. В. Страте- гія корпоративного управління. Київ.: Знання, 2007. 287 с. 7. Організація економічного співробітництва і ро- звитку (OEСD). Principles of Corporate Governance URL: http://www.oecd.org/document/49/0,3343,en_2649_34813 _31530865_1_1_1_1,00.html. 8. Принципи корпоративного управління ОЕСР. Організація економічного співробітництва та розвитку. URL: http:// www.bank.gov.ua/doccatalog/document?id= 36989. 9. Поліщук Т. О. Показники ефективності корпо- ративного управління на підприємствах: сучасні аспе- кти. URL: www.dbuapa.dp.ua. 10. Салига К. С., Гуцалюк О. М. Ресурсно-ком- петентністна парадигма організації управління корпо- ративними інтеграційними процесами акціонерних товариств. Бізнес Інформ. 2018. № 10. С. 369-376. 11. Скібіцький О. М. Організація бізнесу. Мене- джмент підприємницької діяльності: навч. посіб. / О. М. Скібіцький, В. В. Матвєєв, Л. І. Скібіцька. Київ: Кондор, 2011. 912 с. • Система моніторингу ризиків • Кодекс корпоративного управління • Комісія по оптимізації Корпоративне управління БОНДАР Ю. А., ЖОВНОВАЧ Р. І., МЕТІЛЬ Т. К., БОНДАРЕНКО І. В. 2022/№2 107 12. Тимощук В. В. Ефективність корпоративного управління в Україні. URL: nbuv.com.ua. 13. Штерн Г. Ю. Корпоративне Управління: навч. посібник для студентів спеціальності 8.050201 "Мене- джмент організації". Харків: ХНАМГ, 2009. 278 с. 14. Цираненко Г. В. Корпоративне управління: значення та функції. URL: www.rusnauka.com. 15. Berle A., Means G. The modern Corporation and Private Property. N.Y.: MacMillan, 1932 16. Shleifer A. A., Vishny R. Survey of Corporate Governance. Journal of Finance, American Finance Associ- ation. 1997. Vol. 52, рр. 737—783. DOI: https://doi.org/10.1111/j.1540-6261.1997.tb04820.x. 17. Becht M., Bolton P. and Rцell A. Corporate Governance and Control. NBER Working Papers 9371. 2002. DOI: https://doi.org/10.2139/ssrn.343461. 18. EUROPE 2020. A strategy for smart, sustainable and inclusive growth. EU law. URL: http://eur-lex.europa. eu/legal-content/en/ALL/?uri=CELEX%3A52010DC20 20. 19. Williamson O. E. Strategizing, economizing, and economic organization. Strategic management journal. 1991. № 12 (Special Issue). P. 75-94. DOI: https://doi.org/10.1002/smj.4250121007. Referensces 1. Antonenko, V. I. (2014). Korporatyvne upravlin- nia — vazhlyvyi element menedzhmentu na pidpryiemstvi. [Corporate governance is an important element of enterprise management]. Visnyk KNTEU — Bulletin of KNTEU, 3, pp. 120-128 [in Ukrainian]. 2. Bondar, Іu. A., Lehinkova, N. I. (2018). Osnovni aspekty korporatyvnoho upravlinnia pidpryiemstvom [Basic aspects of corporate management of the enterprise]. Inte- llect XXI, 4, рр. 40-44 [in Ukrainian]. 3. Bondar, Iu. A., Miroshnychenko, Z. A. (2019). Korporatyvna kultura v systemi upravlinnia personalom pidpryiemstva [Corporate culture in the personnel manage- ment system of the enterprise]. Pidsumky rozvytku naukovoi svidomosti: 2019 [Results of the development of scientific con- sciousness: 2019]: Proceedings of the practice conference. (pp. 27-29). Seoul (South Korea) [in Ukrainian]. 4. Hutsaliuk, O. M. (2015). Formuvannia korporatyv- noi intehratsiinoi stratehii aktsionernoho tovarystva [For- mation of the corporate integration strategy of the joint- stock company]. Derzhava ta rehiony. Seriia : Ekonomika ta pidpryiemnytstvo — State and regions. Series: Economy and entrepreneurship, 3 (84), pp. 40-49 [in Ukrainian]. 5. Hutsaliuk, O. M., Bondar, Іu. A., Popov, O. E. (2022). Formation of investment attractiveness and ensur- ing economic efficiency of corporate enterprises. Ekonomichnyi visnyk Donbasu — Economic Herald of the Donbas, 2 (68), pp. 79-85. DOI: https://doi.org/10.129 58/1817-3772-2022-2(68)-79-85. 6. Yevtushevskyi, V. A., Kovalska, K. V. (2007). Stratehiia korporatyvnoho upravlinnia [Corporate manage- ment strategy]. Kyiv, Znannia. 287 p. [in Ukrainian]. 7. Orhanizatsiya ekonomichnoho spivrobitnytstva i rozvytku (OESD) [Organization for Economic Coopera- tion and Development (OECD)]. Principles of Corporate Governance. Retrieved from http://www.oecd.org/document/ 49/0,3343,en_2649_34813_31530865_1_1_1_1,00.html [in Uk- rainian]. 8. Pryntsypy korporatyvnoho upravlinnia OESR [Principles of corporate governance of the OECD]. Organ- ization for Economic Cooperation and Development. Retrieved from http:// www.bank.gov.ua/doccatalog/docu- ment?id=36989 [in Ukrainian]. 9. Polishchuk, T. O. Pokaznyky efektyvnosti korpo- ratyvnoho upravlinnia na pidpryiemstvakh: suchasni aspekty [Performance indicators of corporate management at enterprises: modern aspects]. Retrieved from www.dbuapa.dp.ua [in Ukrainian]. 10. Salyga, K. S., Hutsaliuk, O. M. (2018). Resursno- kompetentnistna paradyhma orhanizatsii upravlinnia kor- poratyvnymy intehratsiinymy protsesamy aktsionernykh tovarystv [Resource-competence paradigm of the organiza- tion of management of corporate integration processes of joint-stock companies]. Business Inform, 10, pp. 369-376 [in Ukrainian]. 11. Skibitskyi, O. M. (2011). Orhanizatsiia biznesu [Business organization]. Menedzhment pidpryiemnytskoi diialnosti [Management of entrepreneurial activity]. Kyiv, Condor. 912 p. [in Ukrainian]. 12. Tymoshchuk, V. V. Efektyvnist korporatyvnoho upravlinnia v Ukraini [Effectiveness of corporate gover- nance in Ukraine]. Retrieved from nbuv.com.ua [in Ukrainian]. 13. Stern, G. Yu. (2009). Korporatyvne upravlinnia [Corporate Management]. Kharkiv, KhNAMG. 278 p. [in Ukrainian]. 14. Tsyranenko, G. V. Korporatyvne upravlinnia: znachennia ta funktsii [Corporate governance: meaning and functions]. Retrieved from www.rusnauka.com [in Ukrainian]. 15. Berle, A., Means, G. (1932). The modern Corporation and Private Property. N.Y., MacMillan. 16. Shleifer, A. A., Vishny, R. (1997). Survey of Corporate Governance. Journal of Finance, American Fi- nance Association, 52, рр. 737—783. DOI: https://doi.org/10.1111/j.1540-6261.1997.tb04820.x. 17. Becht, M., Bolton, P. and Rцell, A. (2002). Corporate Governance and Control. NBER Working Papers 9371. DOI: https://doi.org/10.2139/ ssrn.343461. 18. EUROPE2020. A strategy for smart, sustainable and inclusive growth. EU law. Retrieved from http://eur- lex.europa.eu/legal-content/en/ALL/?uri=CELEX%3A52 010DC2020. 19. Williamson, O. E. (1991). Strategizing, econo- mizing, and economic organizatio. Strategic management journal, 2 (Special Issue), pp. 75-94. DOI: https://doi.org/10.1002/smj.4250121007. Стаття надійшла до редакції 04.11.2022 Формат цитування: Бондар Ю. А., Жовновач Р. І., Метіль Т. К., Бондаренко І. В. Економічне стратегування реалізації сценаріїв корпоративної інтеграції акціонерних товариств України. Вісник економічної науки України. 2022. № 2 (43). С. 101-107. DOI: https://doi.org/10.37405/1729-7206.2022.2(43).101-107 Bondar, Іu. A., Zhovnovach, R. I., Metil, T. K., Bondarenko, I. V. (2022). Economic Strategizing of the Imple- mentation of Corporate Integration Scenarios of Joint-Stock Companies of Ukraine. Visnyk ekonomichnoi nauky Ukrainy, 2 (43), рр. 101-107. DOI: https://doi.org/10.37405/1729-7206.2022.2(43).101-107

Економічне стратегування реалізації сценаріїв корпоративної інтеграції акціонерних товариств України

Репозитарії

Схожі ресурси