Круглий стіл за міжнародною участю «Промисловість як базис Української доктрини»

10 липня 2023 р. в Інституті економіки промисловості НАН України відбулося засідання круглого столу на тему «Промисловість як базис Української доктрини». Організатором заходу виступив Інститут економіки промисловості НАН України із залученням фахівців та науковців інших українських і зарубі...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2023
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут економіки промисловості НАН України 2023
Назва видання:	Економіка промисловості
Теми:	Наукові дискусії, рецензії та інформація
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/193770
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Круглий стіл за міжнародною участю «Промисловість як базис української доктрини» // Економіка промисловості. — 2023. — № 3 (103). — С. 103-115. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-193770
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1937702023-09-30T09:21:08Z Круглий стіл за міжнародною участю «Промисловість як базис Української доктрини» Наукові дискусії, рецензії та інформація 10 липня 2023 р. в Інституті економіки промисловості НАН України відбулося засідання круглого столу на тему «Промисловість як базис Української доктрини». Організатором заходу виступив Інститут економіки промисловості НАН України із залученням фахівців та науковців інших українських і зарубіжних організацій. 2023 Article Круглий стіл за міжнародною участю «Промисловість як базис української доктрини» // Економіка промисловості. — 2023. — № 3 (103). — С. 103-115. — укр. 1562-109Х http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/193770 uk Економіка промисловості Інститут економіки промисловості НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Наукові дискусії, рецензії та інформація Наукові дискусії, рецензії та інформація
spellingShingle	Наукові дискусії, рецензії та інформація Наукові дискусії, рецензії та інформація Круглий стіл за міжнародною участю «Промисловість як базис Української доктрини» Економіка промисловості
description	10 липня 2023 р. в Інституті економіки промисловості НАН України відбулося засідання круглого столу на тему «Промисловість як базис Української доктрини». Організатором заходу виступив Інститут економіки промисловості НАН України із залученням фахівців та науковців інших українських і зарубіжних організацій.
format	Article
title	Круглий стіл за міжнародною участю «Промисловість як базис Української доктрини»
title_short	Круглий стіл за міжнародною участю «Промисловість як базис Української доктрини»
title_full	Круглий стіл за міжнародною участю «Промисловість як базис Української доктрини»
title_fullStr	Круглий стіл за міжнародною участю «Промисловість як базис Української доктрини»
title_full_unstemmed	Круглий стіл за міжнародною участю «Промисловість як базис Української доктрини»
title_sort	круглий стіл за міжнародною участю «промисловість як базис української доктрини»
publisher	Інститут економіки промисловості НАН України
publishDate	2023
topic_facet	Наукові дискусії, рецензії та інформація
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/193770
citation_txt	Круглий стіл за міжнародною участю «Промисловість як базис української доктрини» // Економіка промисловості. — 2023. — № 3 (103). — С. 103-115. — укр.
series	Економіка промисловості
first_indexed	2025-07-16T20:31:03Z
last_indexed	2025-07-16T20:31:03Z
_version_	1837836922366459904
fulltext	–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X Econ. promisl. 103 2023, № 3 (103) КРУГЛИЙ СТІЛ ЗА МІЖНАРОДНОЮ УЧАСТЮ «ПРОМИСЛОВІСТЬ ЯК БАЗИС УКРАЇНСЬКОЇ ДОКТРИНИ» 10 липня 2023 р. в Інституті економіки промисловості НАН України відбулося за- сідання круглого столу на тему «Промисло- вість як базис Української доктрини». Організатором заходу виступив Інсти- тут економіки промисловості НАН України із залученням фахівців та науковців інших українських і зарубіжних організацій: Есто- нського університету підприємництва та прикладних наук (Естонія), Лодзького уні- верситету (Польща), Полтавського універ- ситету економіки і торгівлі, Східноукраїн- ського національного університету імені Володимира Даля, Уманського державного педагогічного університету імені Павла Ти- чини, Академії економічних наук, Інституту стратегій інноваційного розвитку і транс- феру знань. Відкрила круглий стіл Юлія Залоз- нова – директорка Інституту економіки про- мисловості НАН України, член-кореспон- дент НАН України, доктор економічних наук, професор. Вона привітала присутніх та закликала учасників активно долучатися до обговорення проекту Української докт- рини, викладеної у виступі Президента Ук- раїни на пленарному засіданні Верховної Ради України з нагоди 27-ї річниці ухва- лення Конституції України (28 червня 2023 р.). Ю. Залознова підкреслила необ- хідність відродження і технологічного оно- влення національної промисловості для за- безпечення глибокої трансформації еконо- міки повоєнної України. На круглому столі виступили О. Амоша, В. Антонюк, М. Білошкурський, І. Бриль, Н. Брюховецька, І. Булєєв, О. Виш- невський, Л. Збаразська, О. Лях, В. Ляшен- ко, І. Новак, О. Новікова, В. Омельяненко, 1 Наталя Юхимівна Брюховецька, д-р екон. наук, професор, Інститут економіки промисловості НАН України. Я. Остафійчук, О. Панькова, І. Підоричева, М. Солдак, О. Хандій, Ю. Харазішвілі, Д. Череватський. До обговорення долучилися всі учас- ники круглого столу, надавши власне ба- чення щодо ролі промисловості у форму- ванні майбутнього Української держави. Загалом у роботі круглого столу у змішаному форматі взяли участь близько 30 науковців, серед яких, окрім спікерів: д.е.н., проф. М. Рогоза, д.е.н., проф. В. Че- ботарьов, канд. держ. упр. О. Бородина, к.е.н. А. Землянкін, к.е.н. Є. Чеботарьов, к.е.н., доцент Н. Швець, а також аспі- ранти Інституту економіки промисловості НАН України В. Баш, А. Баш, М. Божик, О. Бойко, Т. Микитенко, М. Утюж та ін. Далі до уваги читачів пропонуються в тезисному форматі пропозиції, зауваження окремих учасників щодо визначення ролі промисловості у формуванні Української доктрини, сформовані в результаті діяльно- сті круглого столу, а також коментарі до ви- ступів. Основа Української доктрини ‒ формування і розвиток промисловості Наталя Брюховецька1 зазначила, що участь Інституту економіки промисловості НАН України у розробленні Української повоєнної доктрини має спиратися на фун- даментальні цілі, окреслені у Статуті та стратегії Інституту, а саме наукове обґрун- тування і відповідальне відстоювання пози- цій формування української державності на основі розвитку промисловості. Воєнний і післявоєнний періоди, які будуть супроводжуватися непередбачува- РЕЦЕНЗІЇ, ІНФОРМАЦІЙНІ ПОВІДОМЛЕННЯ –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––– 104 ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2023, № 3 (103) ними змінами ресурсів і територій, потребу- ють кардинального переосмислення страте- гічних орієнтирів розвитку державності, економіки, переходу від ліберально-еконо- мічної до мобілізаційної моделі при провід- ній ролі держави, розвитку суспільно зна- чимих галузей промисловості. Доцільною стане структурна перебу- дова економіки шляхом прискореного роз- витку переробної промисловості (залучення інвестицій, нарощування експорту, імпор- тозаміщення). Наше завдання – визначити, що буде далі, й інвестувати в сильні сторони на основі створення дієвих механізмів сти- мулювання промислового розвитку і заді- яння якомога більшого обсягу внутрішніх ресурсів промисловості. Отже, наукове об- ґрунтування доцільності промислового роз- витку України – місія Інституту економіки промисловості та відділу проблем еконо- міки підприємств НАН України. «Build back better» Вячеслав Ляшенко1 вказав, що транс- формація економіки має здійснюватися від- повідно до концепту «Відбудуємо краще, ніж було» (англ. BBB – Build back better). Провідними напрямами трансформа- ції мають стати: розвиток вітчизняної науки й освіти шляхом доведення частки їх фінансування у ВВП до 3 та 8% відповідно; неоіндустріальна модернізація проми- словості шляхом доведення частки заробіт- ної плати у випуску до 29-32%; формування потужного фінансового ринку; розвиток соціальної інфраструктури та креативних індустрій; сучасний експортоорієнтований агро- промисловий комплекс; створення сучасної сфери туризму та рекреації. 1 Вячеслав Іванович Ляшенко, д-р екон. наук, професор, Інститут економіки промисловості НАН України. 2 Ірина Юріївна Підоричева, д-р екон. наук, Інститут економіки промисловості НАН України. Неоіндустріальна модернізація вклю- чає: реалізацію ланцюга «націоналізація – модернізація – приватизація» для зруйнова- них підприємств, які доцільно відновлю- вати; упровадження сучасних перспектив- них нано-, біотехнологій, виробництва но- вих матеріалів, мехатроніки та робототех- ніки, інформаційних і смарт-технологій (елементів штучного інтелекту), створення сучасного оборонно-промислового компле- ксу, високо- та середньо-високотехнологіч- них кластерів підприємств); формування повного циклу вітчизняного атомно-проми- слового комплексу під наглядом МАГАТЕ, розвиток альтернативної енергетики. Нова візіонерська політика територій має полягати в розробленні та реалізації стратегій, планів і програм відновлення як на національному, так і на макрорегіональ- ному, регіональному та місцевому рівнях з урахуванням вимог безпеки та орієнтирів сталого розвитку, а також смарт-спеціаліза- ції, у тому числі шляхом створення розви- нутої бізнес-інфраструктури: мереж індуст- ріальних, наукових, технопарків, бізнес-ін- кубаторів, венчурних фондів, підтримки стартапів, формування регіональних інно- ваційних екосистем. Інноваційна конкурентоспроможність Ірина Підоричева2 запропонувала на- дати Доктрині таку назву: «Трансформа- ційне бачення України майбутнього». У переліку орієнтирів (у загальній ча- стині та розгорнутій характеристиці) орієн- тир з економіки викласти в такій редакції: «Глибока трансформація економіки Укра- їни з метою суттєвого підвищення якості життя населення за десять повоєнних ро- ків». І. Підоричева підкреслила, що розбу- дова інноваційно конкурентоспроможної та –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X Econ. promisl. 105 2023, № 3 (103) високоукладної моделі економіки повоєн- ної України не можлива без сучасної роз- винутої промисловості. Промисловість і насамперед переробна промисловість є ру- шієм економічного зростання будь-якої країни. У цьому контексті варто згадати слова першого міністра економіки США А. Гамільтона, зафіксовані в його звіті до Конгресу, який датується 1791 р. Він за- значив, що така економічно незміцніла країна, якою є США, повинна дбати про слабкі галузі мануфактур і захищати їх від потужних зарубіжних конкурентів доти, доки вони не зміцніють, а також наголосив на необхідності інвестування в інфрастру- ктуру, спонукання людей до здійснення відкриттів і винаходів за допомогою пре- мій та всебічної підтримки. Е. Райнерт на- голошує, що всі багаті сьогодні європей- ські країни використовували для повоєн- ної відбудови своїх економік одну й ту саму стратегію – вони відмовлялися від си- ровинної орієнтації на користь переробної промисловості та обов’язково проходили через період, коли емуляція – бажання та прагнення зрівнятися або перевершити – була їх головним пріоритетом. Незважа- ючи на це, популярні моделі розвитку еко- номічно слабких країн, спрямовані на по- силення ринкових сил і послаблення ролі державного втручання, ігнорують важли- вість розвитку промисловості. Це стосу- ється в тому числі рекомендацій «Вашинг- тонського консенсусу», яких дотриму- ються міжнародні кредитні інститути на чолі з Міжнародним валютним фон- дом. Ми це бачимо і по відношенню до Ук- раїни. Дослідниця констатувала, що наразі Україна потерпає від технологічної низь- коукладності, сировинного характеру еко- номіки та її деіндустріалізації. Частка пе- реробної промисловості у ВВП України знизилася за період незалежності більш ніж у 4 рази – з 45% у 1992 р. до 10% у 2021 р., що майже на 5% менше, ніж у се- редньому по ЄС. Ці негативні тенденції су- проводжуються технологічним спрощен- ням виробництва, фізичним і моральним знеціненням обладнання та інфраструк- тури, браком інвестицій у їх модернізацію, зниженням продуктивності праці, а отже, доходів населення, що призводить до агра- ризації та примітивізації виробництва, ви- мивання людського капіталу до інших країн, закріплення невигідної для країни міжнародної спеціалізації на сільському господарстві, добувній промисловості та наданні нескладних послуг і, зрештою, обумовлює нестабільність, структурну відсталість і вразливість економіки, збіль- шення її технологічного та економічного відставання від країн ‒технологічних ліде- рів. Саме тому Україна повинна відмови- тися від довоєнної сировинної орієнтації на користь створення економіки індустріа- льно-інноваційного типу, у якій протагоні- стом, рушійною силою змін стане реіндус- тріалізована, сервісофікована переробна промисловість як відповідь на розгортання у світі Індустрії 4.0-5.0. Сучасна та пово- єнна Україна має рухатися шляхом глибо- кої трансформації економіки, що передба- чає здійснення структурних змін з акцен- том на випереджальний розвиток техноло- гічномістких галузей переробної промис- ловості та наукомістких галузей сфери по- слуг, включення принципів стійкості, ре- генерації та циркулярної економіки в полі- тику та систему управління на всіх рів- нях – від державного до рівня територіаль- них громад. Пріоритетом державної полі- тики Української держави має бути захист власного виробництва, забезпечення вико- ристання у виробництві власної сировини та робочої сили, підтримка сфер науки й освіти, стимулювання інноваційної діяль- ності та підприємництва, розвиток агро- промислового виробництва й сучасної інфраструктури. –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––– 106 ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2023, № 3 (103) Віталій Омельяненко1 зупинився на проблемі інституційного забезпечення по- воєнного відродження промисловості від- повідно до сучасних світових трендів. Він відзначив, що це стосується як нормативно- правової бази, так і діяльності профільних інститутів, яка має бути спрямована на ко- ординацію співпраці суб’єктів інноваційної діяльності. Вирішення цієї проблеми потре- бує глибокого аналізу стану і проблем про- мислового розвитку України, вивчення й використання позитивного досвіду форму- вання інноваційно орієнтованої промисло- вої політики ЄС, використання існуючих напрацювань щодо розроблення прогресив- ної стратегії розвитку промислового ком- плексу України на засадах нової промисло- вої революції та вдосконалення промисло- вої політики, які здійснені вітчизняними на- уковцями, представниками бізнесу, громад- ськими організаціями, що опікуються роз- витком промисловості в Україні. Також не- обхідним є перегляд стратегій смарт-спеці- алізації, пошук нових точок зростання тери- торій, які зазнали руйнівного впливу воєн- них дій та/або будуть реінтегровані. Шляхи формування самодостатньої економіки України Іван Булєєв2 акцентував увагу на не- обхідність здійснення трансформації еконо- міки за такими напрямами: неоіндустріальна модернізація проми- словості, у тому числі зруйнованих і пошко- джених підприємств, які доцільно віднов- лювати; упровадження сучасних техноло- гій, організація високотехнологічних клас- терів підприємств; розвиток альтернативної енергетики, агропромислового сектору; розвиток вітчизняної науки та освіти; 1 Омельяненко Віталій Анатолійович, д-р екон. наук, доцент, Сумський державний педагогічний університет імені А.С. Макаренка, Естонський університет підприємництва та прикладних наук, Інститут економіки промисловості НАН України 2 Іван Петрович Булєєв, д-р екон. наук, професор, Інститут економіки промисловості НАН України. розвиток виробничої та соціальної ін- фраструктури. В Доктрині необхідно відобразити такі положення: 1. Україна стає реально суверенною, демократичною, соціальною, правовою дер- жавою, економічну базу якої становлять са- модостатня індустріальна та постіндустріа- льна промисловість, агропромисловий ком- плекс, новітня інфраструктура, наука. Рі- вень самодостатності економіки має скла- дати понад 80%. Щорічні темпи зростання економіки (починаючи з першого повоєн- ного року) ‒ 8-11%». 2. Промисловість України забезпечує сучасне виробництво, відновлення тради- ційних виробництв економіки товарів і пре- дметів першої необхідності (економіки про- стих речей, традиційних виробництв серед- ньої технологічності). Для цього використо- вуються наявні технології, замкнені техно- логічні ланцюжки, лізинг вітчизняних і за- рубіжних засобів виробництва, громадянсь- кий ленд-ліз, циркулярна економіка 3R і 9R, бріколаж тощо. На новій технологічній основі форму- ється виробництво наукоємної промислово- сті (III-IV виробничі революції, V-VI техно- логічні уклади, ІКТ, штучний інтелект тощо). 3. Промисловий розвиток обумовлює кількісні та якісні зміни людських ресурсів, людського капіталу за рахунок внутрішньої міграції населення, повернення громадян України з-за кордону, міграції громадян ін- ших країн. Для цього будується житло, під- вищуються доходи працівників і їх сімей до 80% доходів населення країн-донорів (за порівняльною купівельною спроможністю), забезпечується безоплатне лікування, пос- тійна освіта і професійне оновлення знань, –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X Econ. promisl. 107 2023, № 3 (103) формується система відповідальності кад- рів усіх рівнів. Оновлюється візіонерська політика територій щодо розроблення та реалізації стратегій, планів і програм відновлення на національному, регіональному та місце- вому рівнях з урахуванням вимог безпеки й орієнтирів сталого розвитку, смарт-спеціа- лізації. 4. Всенародно обговорюється та прий- мається державна промислова доктрина (фі- лософія та ідеологія розвитку країни, духо- вності, цінностей людини, спільнот, суспі- льства). Посилюється економічна освіта громадян працездатного віку. На держав- ному рівні формується система захисту тра- диційних цінностей, моралі, культури, мис- тецтва, відроджується система «соціальних ліфтів», напрями скорочення розриву в до- ходах різних верств населення (децильний і квадрицильний коефіцієнти), перебудову- ється система банківських і фінансових ус- танов у напрямі підвищення їх відповідаль- ності за розвиток кредитування реальних секторів економіки, промисловості, інфра- структури, інноваційної та наукової діяль- ності. Концепція «Працьовитого Їжака» Колективну позицію (Олександр Амоша1, Данило Череватський2, Олек- сандр Лях3, Мирослава Солдак4) щодо кон- цепції «Працьовитого Їжака» представив Д. Череватський. Щодо назви розробки, то необхідність великих повоєнних перетворень і забезпе- чення при цьому національної безпеки асо- ціюються з формулою доктрини «само- захист і самозабезпечення» – такий собі 1 Олександр Іванович Амоша, академік НАН України, почесний директор, Інститут економіки про- мисловості НАН України. 2 Данило Юрійович Череватський, д-р екон. наук, Інститут економіки промисловості НАН України. 3 Олександр Віталійович Лях, канд. екон. наук, старший науковий співробітник, Інститут економіки промисловості НАН України. 4 Мирослава Олексіївна Солдак, канд. екон. наук, старший науковий співробітник, Інститут еконо- міки промисловості НАН України. Їжак у військовій касці з яблуками на гол- ках. Натомість, на противагу ідеї альтруїс- тичної самопожертви, першим принципом доктрини автори вважають людиноцентри- чність: ESG-управління (від англ. Environ- mental, Social, and Corporate Governance) за- мість неоліберальної моделі капіталізму; регенеративна модель «космічної станції» замість «ковбойської моделі» господарю- вання. Швидке зростання національної еко- номіки може надати тільки переробна про- мисловість. Використання «підручних» ре- сурсів і відходів виробництва, горизонта- льні зв’язки – чинники економічної без- пеки, стабільності промисловості та енерге- тики. Вищезазначене обумовлює такі пріо- ритети трансформацій: національна без- пека, переробна промисловість, циркулярна економіка, економіка простих речей, інфра- структура, заводська, галузева та фундаме- нтальна наука, освіта. Досягнення успіху, як вважає авторсь- кий колектив, потребує: формування системи відповідальності кадрів щодо рішень, які приймаються, та їх результатів на всіх рівнях державного уп- равління, територіального самоврядування, корпоративного менеджменту тощо; створення відповідного сучасним ви- кликам оборонно-промислового комплексу, розвитку та впровадження технологій по- двійного призначення, створення умов для їх конверсії у високотехнологічну продук- цію цивільного призначення; переходу до маловідходного виробни- цтва на основі міжсекторальної інтеграції, активізації переробної промисловості на –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––– 108 ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2023, № 3 (103) засадах рециклінгу відходів виробництва і тих, що виникли внаслідок бойових дій, руйнації будівель й інфраструктурних об’єктів; формування філософії та практики відповідального й економного споживання, створення ефективної системи поводження з відходами, сучасної інфраструктури збору та переробки побутових відходів у містах і сільськогосподарських районах; ревіталізації занедбаних старопро- мислових територій, забруднених промис- ловими відходами майданчиків, промисло- вих об’єктів, які не використовуються за призначенням і можуть бути трансформо- вані в індустріальні парки або бізнес-інку- батори; відновлення та модернізації промис- лового комплексу й енергетичної інфра- структури, зокрема на підставі схем розпо- діленої генерації та розподіленої мануфак- тури, що має посилити безпечність їх функ- ціонування та надати збалансованості регі- ональному розвитку; забезпечення ефективного і недискри- мінаційного кредитування та інвестування реальних секторів економіки, промисло- вості, інфраструктури, інноваційної та нау- кової діяльності; стимулювання внутрішнього спожив- чого ринку та прогресивного розвитку буді- вництва, сільського господарства, харчової промисловості, традиційних виробництв товарів і предметів першої необхідності (економіки простих речей), фармацевтики, модернізації енергетики, створення євро- пейського штибу інфраструктури; забезпечення масового випуску та працевлаштування фахівців інженерних спеціальностей, постійної освіти і профе- сійного оновлення знань; створення національної мережі транс- феру та промислового освоєння новітніх 1 Лариса Олександрівна Збаразська, канд. екон. наук, старший науковий співробітник, Інститут еко- номіки промисловості НАН України технологій, адаптації до вітчизняних умов американської практики «Рух творців»; реалізації секторальної промислової політики щодо становлення промислових підприємств V-VI технологічних укладів; відродження в промисловості системи «соціальних ліфтів», скорочення розриву в доходах різних категорій працівників; гарантування на промислових підпри- ємствах умов безпечної праці, імплемента- ції європейських норм захисту довкілля. Доктрина перемоги та розвитку України Як вказала Лариса Збаразська1, сві- това практика свідчить, що зазвичай держа- вні доктрини мають орієнтацію на певну сферу/функцію державного управління або суспільного прогресу (воєнна, зовнішньо- політична, науково-технологічна та ін.). Ви- ходячи з цього, а також із запропонованої Президентом України Візії Доктрини як фі- лософії розбудови України майбутнього, доцільно зазначити в назві її ключовий ці- льовий і змістовний стрижень: «Доктрина розвитку України-переможниці» (як варі- ант: «Доктрина перемоги та розвитку Ук- раїни»). У структурі Доктрини мають знайти місце декілька розділів, у яких буде відобра- жено ключові напрями системних трансфо- рмацій і шляхи їх реалізації. Зокрема, про- понуються такі розділи та їх орієнтовний контент: Адаптація до глобальних викликів і загроз (філософія перемоги; політика без- пеки та оборони; політика в енергетичній сфері; стратегічне геополітичне партнерс- тво; орієнтири економіки сталого розвитку та ін.); Українські орієнтири в сучасному фо- рматі світової та регіональної економіки; Засади та пріоритети політики роз- витку нового українського суспільства –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X Econ. promisl. 109 2023, № 3 (103) (національна єдність; соціальна інклюзив- ність; соціальна справедливість; гуманітар- ний прогрес; нова якість відносин «людина- держава», «суспільство-держава», «центр- території»); Науково-технологічний та інновацій- ний прорив – базис економічної трансфор- мації. Регіональні аспекти промисловості Коментуючи пропозиції Л. Збаразсь- кої щодо національних орієнтирів у сучас- ному форматі регіональної економіки, М. Солдак відзначила, що під час війни в Україні визначилися тимчасово окуповані, прифронтові та тилові типи територій. Саме ті, які створювали основну частку націона- льної промислової продукції, наразі є тери- торіями перших двох типів – тимчасово окупованими та прифронтовими. Традиційні промислові регіони за- знали значних руйнувань інфраструктурних і промислових об’єктів, із цих територій ві- дбувається релокація підприємств. З одного боку, це дозволяє зберегти виробничі поту- жності та промисловий потенціал країни (якщо не йдеться про переміщення за кор- дон), а з іншого − може значно поглибити регіональну нерівність, особливо в разі не- повернення промислових підприємств до попереднього місця розташування у пово- єнний період. Деіндустріалізація міст і регіонів, які визначали промисловий потенціал України, суттєво впливає зараз і впливатиме у майбу- тньому на розміщення продуктивних сил по території України, визначатиме можливості повернення або неповернення людей до цих міст. Розроблення та реалізація національ- ної політики відновлення і розвитку терито- рій мають відбуватися в інтересах людини і не суперечити ключовій інвестиційній полі- тиці ЄС − згуртованості та регіонального 1 Ольга Федорівна Новікова, д-р екон. наук, професор, Інститут економіки промисловості НАН Ук- раїни. розвитку в рамках загальноєвропейського «зеленого» переходу. Для відновлення регі- онів, які найбільше постраждали від воєн- них дій, особлива підтримка має надаватися мікробізнесу домогосподарств. Важливим є стимулювання місцевою владою культури DIY (англ. Do-It-Yourself) як потенціалу для виробництва, інновацій та підприємництва з боку місцевого населення (про спільноту «Рух творців» вже згадував Д. Череватсь- кий), підтримка малого та середнього підп- риємництва, зокрема завдяки широкому ви- користанню програм мікрогрантів, розши- рення дії грантової програми для бізнесу у прифронтових областях, особливо стосовно підприємств, що використовують місцеву сировину, якою можна вважати як промис- лові відходи, так і продукти руйнації місь- ких об’єктів. Соціально-трудові аспекти розвитку промисловості Ольга Новікова1 у своєму виступі зо- середила увагу на загальних питаннях ба- чення майбутнього розвитку промислово- сті. Вона вважає, що формування державної промислової політики має базуватися на та- ких принципах: розвиток промисловості че- рез забезпечення безпеки; створення умов безпеки через розвиток; попередження дії внутрішніх і зовнішніх небезпек функціо- нування промисловості; раціональне вико- ристання природних ресурсів у промисло- вому виробництві на засадах безвідходно- сті, кооперації та рециркуляції; укріплення засад стійкості промислового розвитку; ро- звиток державно-приватного партнерства; інтеграція з міжнародними промисловими системами на користь національних інтере- сів України. Професорка також оцінила стан про- мисловості України, яка зазнала значних втрат і руйнувань. Це зупинення діяльності промислових підприємств, руйнування –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––– 110 ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2023, № 3 (103) виробничих потужностей, логістики, втрата робочої сили, ресурсів, внутрішніх та зов- нішніх ринків, переміщення виробництва до безпечних регіонів тощо. Втрати гір- ничо-металургійного комплексу не ком- пенсуються. Втрати робочої сили обумов- лені міграцією, а також мобілізацією і заги- беллю людей. Значною мірою зросла кіль- кість працівників з обмеженими можливос- тями. Ярослав Остафійчук1 розкрив реаль- ні можливості для позитивних змін у фор- муванні майбутнього розвитку промислово- сті, яка нарощує спроможність виробляти високотехнологічну зброю. Свідченням цього є виробництво «нептунів», морських дронів і безпілотників. Український ВПК має стати одним із найпотужніших у Єв- ропі. Це є чітким, конкретним стратегічним орієнтиром для державної промислової по- літики. Ірина Новак2 сконцентрувала увагу на питаннях трудових прав і соціального за- хисту працівників загалом та промисловості зокрема. Вона запропонувала включити окремою позицією до п. 5 «Трансформація на 10 років» підрозділ «Україна Перемоги має бути країною бізнесу та країною праці. Ми потребуємо осучаснення законодавства про працю». Вона обґрунтувала пропозиції щодо створення належних умов для легкого ве- дення бізнесу за рахунок дерегуляції еконо- міки. При цьому мається на увазі, що тру- дові права працівників будуть захищені. Ре- формування законодавства про працю здій- снюватиметься на основі утвердження циві- лізованих трудових відносин, створення умов для гідної праці та подальшого розви- тку соціального діалогу, дотримання євро- 1 Ярослав Васильович Остафійчук, д-р екон. наук, старший науковий співробітник, Інститут еконо- міки промисловості НАН України. 2 Ірина Миколаївна Новак, канд. економічних наук, старший науковий співробітник, Інститут еко- номіки промисловості НАН України. 3 Олена Олексіївна Хандій, д-р екон. наук, професор, Інститут економіки промисловості НАН Ук- раїни. пейських трудових цінностей і норм ратифі- кованих Україною міжнародних договорів у сфері праці та соціального захисту праців- ників. Філософія законодавства про працю має бути узгоджена з конституційними за- садами і цінностями українського суспільс- тва, не допускати звуження змісту й обсягів мінімальних гарантій і наявних прав праці- вників, забезпечувати пріоритет захисту працівника у трудових відносинах. Виступ І. Новак ініціював активність в обговоренні трудових питань майбутньої промисловості. Я. Остафійчук запропонував викори- стати досвід Ізраїлю щодо співпраці армії та держави, коли армія відігравала роль «кузні кадрів» для технологічної сфери, а держава створила систему фондів венчурного фінан- сування інноваційних стартапів. Для цього необхідно максимально використати потен- ціал наших військових. Вони мають реаль- ний досвід використання новітнього озбро- єння, знають його переваги та недоліки. ВПК може стати привабливою траєкторію для продовження цивільної професійної кар’єри військових, їх повноцінної інтегра- ції в повоєнне економічне життя. Олена Хандій3 поглибила розв'язання питань відновлення трудового потенціалу промисловості, що потребує перш за все створення безпечних умов праці та забез- печення гідного рівня оплати праці. Для системи охорони праці в промисловості необхідне оновлення та адаптація до сьогод- нішніх умов, запровадження міжнародних стандартів у сфері професійної безпеки та здоров’я. Вона також сконцентрувала увагу на створенні нових робочих місць за рахунок розвитку малого та середнього бізнесу, –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X Econ. promisl. 111 2023, № 3 (103) гнучкого і здатного до релокації та масшта- бування. Інноваційне машинобудування має забезпечити оновлення матеріально- технічної бази і технологій, які використо- вуються в промисловості. Цифрова безпека та зв’язок у контексті забезпечення націона- льної безпеки, посилення кібербезпеки пот- ребують підтримки процесів цифровізації саме на промислових підприємствах. Я. Остафійчук надав рекомендації щодо ефективної політики залучення розви- тку кадрового потенціалу промисловості. Насамперед потрібно зменшити ризики де- фіциту робочої сили. Це потребує суттєвого підвищення рівня оплати праці, повернення додому якнайбільшої кількості кваліфікова- них фахівців, які виїхали за кордон, ефекти- вної міграційної політики. Україна набула статусу кандидата на вступ до Євросоюзу. Вільний рух працівників є однією з основ- них свобод внутрішнього ринку ЄС та заса- дничою ідеєю процесу європейської інтег- рації. Як свідчить досвід Польщі й інших східноєвропейських країн, вступ до ЄС і за- провадження вільного руху робочої сили можуть поглибити проблему дефіциту ро- бочої сили через зростання трудової мігра- ції українців. Необхідно вдосконалити ук- раїнське законодавство щодо зайнятості громадян третіх країн. Залучення іноземних трудових мігрантів має спиратися на прин- цип поступового посилення лояльності для мігранта за умов законослухняності з його боку. Унормування процедур працевлашту- вання та визнання за такими працівниками низки соціально-економічних прав на рівні з громадянами України (на кшталт Блакит- ної картки ЄС) мали б привабити професіо- налів у різні галузі індустрії. О. Новікова зосередила увагу на мо- дернізації вітчизняної інженерної освіти та науки. Вона констатує, що в останні десяти- ліття їхній престиж у суспільстві погірши- вся, а зв'язок із виробництвом зменшився. 1 Оксана Володимирівна Панькова, канд. соц. наук, доцент, Інститут економіки промисловості НАН України. Для підвищення зацікавленості в інжене- рно-технологічній спеціалізації доцільно надавати вищим навчальним закладам зна- чно більшу кількість бюджетних місць, а також посилити співпрацю між сферою професійної освіти та економікою щодо оновлення компетенцій, умінь і навичок, яких потребують наявні та перспективні те- хнології в промисловості. Державне та регі- ональне замовлення на підготовку кадрів має орієнтуватися виключно на відповідні довгострокові стратегії промислового роз- витку. Оксана Панькова1 надала пропози- цію щодо необхідності формування та роз- витку в Україні реабілітаційної галузі. Ук- раїна має створити найсильнішу в Європі галузь реабілітації із застосуванням найкра- щих і сучасних практик, цифрових техноло- гій, кращого міжнародного досвіду (Ізра- їль). Ця галузь має базуватися на найсучас- ніших новітніх технологіях (біонічне проте- зування, екзоскелети, 3D-імпланти тощо). Постануть питання забезпечення кадровим потенціалом реабілітаційної галузі на стадії створення та подальшого її функціонування і розвитку. Запорукою успіху має стати по- тужна співпраця з партнерами та світовими виробниками найдосконалішої продукції для потреб реабілітації, а також цільове інвестування у створення нової галузі в Ук- раїні. О. Хандій додала, що етап демілітари- зації країни та повернення в цивільне життя демобілізованих потребуватиме розвитку фармацевтичної галузі, галузі протезування кінцівок в Україні, реалізації програм пере- кваліфікації персоналу в масштабах країни тощо. О. Новікова акцентувала увагу на на- данні Україні статусу кандидата в члени ЄС, що обумовлює можливість пришвид- шити модернізацію промисловості та поси- лити її стійкість на засадах розвитку кон- –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––– 112 ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2023, № 3 (103) курентних переваг і використання потенці- алу ЄС як прискорювача інклюзивного еко- номічного зростання, розбудови промисло- вості за європейськими нормами та стандар- тами, взаємовигідного партнерства в про- мисловості з урахуванням національних економічних інтересів. Проблеми нагромадження людського капіталу Олександр Вишневський1 обґрунту- вав позицію, що розвиток промисловості є необхідною умовою подолання демографіч- ної кризи в Україні, формування ефективної політики розвитку кадрового потенціалу. Бо саме промисловість формує попит на ви- сококваліфіковані кадри, створює високоо- плачувані робочі місця, завдяки чому залу- чаються фахівці з провідних країни світу. Валентина Антонюк2 підкреслила, що людський капітал є основним ресурсом розвитку економіки у воєнний час та в пе- ріод повоєнної відбудови. Якісні характери- стики людського капіталу, пов’язані зі здат- ністю до високопродуктивної, інноваційної та креативної праці, модернізаційних транс- формацій в усіх сферах суспільного життя, формуються в системі освіти. Україна має значні проблеми з якістю освіти загалом і ві- дповідністю змісту та структури професій- ної підготовки і набутих компетенцій пот- ребам сучасної економіки. Освіта потребує суттєвої модернізації відповідно до світо- вих досягнень у цій сфері та сучасних і пер- спективних потреб економіки й суспільства. Пропонується пункт Доктрини «політика трансформації за десять років» конкрети- зувати таким положенням. Трансформація освіти для форму- вання, розвитку та нагромадження людсь- кого капіталу України, що досягається шля- хом: 1 Вишневський Олександр Сергійович, д-р екон. наук, старший дослідник, Інститут економіки про- мисловості НАН України. 2 Валентина Полікарпівна Антонюк, д-р екон. наук, професор, Інститут економіки промисловості НАН України. раннього розвитку дітей від наро- дження до трьох років, охоплення всіх дітей від 3 до 6 років дошкільною освітою за спе- ціально розробленими креативними програ- мами; запровадження сучасних моделей і стандартів загальної освіти з обов’язковими елементами практичного використання знань і наукової творчості, суттєвого розви- тку та підвищення якості STEM-освіти, ши- рокої участі в міжнародних освітніх програ- мах і конкурсах, упровадження ефективної моделі професійної орієнтації у старшій школі; суттєвого підвищення якості підгото- вки кадрів у системі професійно-технічної та вищої освіти шляхом оновлення матеріа- льно-технічної навчальної бази, переліку спеціальностей і професійних стандартів, упровадження інноваційних методів нав- чання, цифрових технологій, посилення компетентнісного підходу та практичної спрямованості навчального процесу, тісної співпраці з роботодавцями у сфері підгото- вки кадрів, розвитку дуальної освіти, об’єктивного контролю засвоєння знань, більш активної інтеграції в Європейський освітній простір та впровадження європей- ських стандартів якості професійної і вищої освіти; підтримки провідних ВНЗ України та наукових шкіл, стимулювання професій- ного і наукового розвитку професорсько- викладацького складу закладів вищої освіти, активного розвитку науки відпо- відно до світових трендів і на засадах про- фесійної етики, більш тісної інтеграції на- уки ВНЗ з академічною наукою та підприє- мницьким науково-дослідним сектором, широкого залучення до наукової творчості студентів, їх участі у міжнародних науко- вих проєктах, підвищення позицій вітчиз- –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X Econ. promisl. 113 2023, № 3 (103) няних університетів у міжнародних рейтин- гах. Микола Білошкурський1 відзначив важливість випереджального розвитку люд- ського капіталу для потреб відновлення промисловості, а також необхідність ураху- вання проблем сталого розвитку конкрет- них регіонів (територій). Потрібна підтри- мка секторів економіки, відновлення яких посилить можливості обороноздатності держави та забезпечить відродження еконо- мічного розвитку країни. Він також підкре- слив важливість використання кращого сві- тового досвіду розвитку смарт-промислово- сті у повоєнній Україні. Ірина Бриль2 зазначила, що з огляду на процеси, що відбуваються в країні, особ- ливо останні два роки, використання техно- логій цифровізації та штучного інтелекту має забезпечити безпеку населення, ефекти- вне функціонування підприємств, підви- щити якість людського капіталу, сприяти розвитку галузей промисловості. Основні напрями, за якими має розви- ватися штучний інтелект для забезпечення стабільності та підвищення рівня економіки України: розвиток штучного інтелекту у сфе- рах національної безпеки й оборони; створення науково-дослідних проєк- тів щодо штучного інтелекту у сфері націо- нальної безпеки (розроблення навчальних програм тощо). Серед основних сфер упровадження штучного інтелекту слід відзначити освіту і науку, завдання яких полягають у такому: підготовка кваліфікованих кадрів, праг- нення та підтримка високого рівня якості наукових досліджень, розвиток цифрової та медіа-грамотності, стимулювання наукових 1 Білошкурський Микола Васильович, канд. екон. наук, доцент, Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини. 2 Ірина Василівна Бриль, канд. екон. наук, старший науковий співробітник, Інститут економіки про- мисловості НАН України. 3 Юрій Михайлович Харазішвілі, д-р екон. наук, старший науковий співробітник, Інститут еконо- міки промисловості НАН України досліджень щодо штучного інтелекту, підт- римка наукового співробітництва з міжна- родними дослідними центрами та ін. Важливим у діяльності підприємств майже всіх галузей промисловості є забез- печення кібер- та інформаційної безпеки – захист комунікаційних, інформаційних і те- хнологічних систем, розроблення та впро- вадження на підприємствах програм штуч- ного інтелекту, що мають виявляти, запо- бігати і нейтралізувати інформаційні за- грози. Розподіл внеску у випуску продукції Юрій Харазішвілі3 запропонував до розділу «II. Українська безпека» додати таке положення: «Українська безпека не мо- жлива без подолання корупції, зменшення тінізації економіки, ефективності та спра- ведливої судової системи для невідворот- ного встановлення рівноваги між злочином і покаранням». Щодо положення «Оплата праці має визначатися за формулою «сусіди в Євросо- юзі плюс 30 %» розділу V. Трансформація за 10 років» слід зазначити таке: запропонована формула оплати праці «сусіди в Євросоюзі плюс 30%» є нереаліс- тичною, оскільки: недоцільно порівнювати заробітну плату в різних країнах за її абсолютним зна- ченням через різні умови функціонування економік та, як наслідок, різні обсяги ВВП і випуску продукції; порівнювати доцільно відносні вели- чини, такі як, наприклад, частка оплати праці у випуску, яка визначається відно- шенням добутку ефективної чисельності –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––– 114 ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2023, № 3 (103) платників податків, середньорічної заробіт- ної плати та коефіцієнтом соціальних нара- хувань до випуску продукції. Ю. Харазішвілі представив демонст- раційний матеріал щодо розподілу винаго- роди між працею та капіталом у виробничій функції підпорядковується принципу «зо- лотого перетину»: 0,382 для праці та 0,618 для капіталу. На сьогоднішній день жодна з країн світу не забезпечує цієї пропорції. Ма- ксимальне досягнення серед країн ЄС – 0,32, а середнє значення становить 0,29 (у Німеччині – 0,26-0,3; Данії ‒ 0,3-0,324; Швеції ‒ 0,282-0,31). В Україні у 2021 р. – 0,1695, у 2022 р. – 0,1421. Наприклад, середня заробітна плата в Німеччині у 2021 р. становила 4094 євро1, або 4853 дол. США, а ВВП ‒ 4,26 трлн дол., випуск продукції ‒ приблизно 9,0 трлн дол.2 За 5 років середня заробітна плата збільши- лася з 3716 євро у 2016 р. до 4094 євро у 2021 р., тобто в 1,1 раза. Тому можна приб- лизно оцінити заробітну плату за 10 років: 4853 дол. × 1,1× 1,1 = 5823,6 дол. Збільшуючи цю суму на 30%, одер- жимо потрібну заробітну плату в Україні у 2033 р.: 5823,6 × 1,3 = 7750 дол., або за прогнозним курсом на 2033 р. (49,315 грн/дол. США) 382191,25 грн. Згідно з припущенням, що ВВП Укра- їни у 2033 р. дорівнюватиме 1000,0 млрд дол. при середній частці ВВП у випуску 0,444, одержимо прогнозну величину випуску: 1000,0 / 0,444 = 2522,25 млрд дол., або 2525,25×49,315 = 111069,8 млрд грн. Тоді частка оплати праці у випуску ( ) при середній чисельності платників по- датків 10,0 млн осіб (у 2022 р. – 6,8 млн осіб) дорівнюватиме 1 https://index.minfin.com.ua/ua/labour/salary/world/germany/ 2 https://www.google.com/search?q=%D0%B2%D0%B2%D0%BF+%D0%BD%D1%96%D0%BC%D0 %B5%D1%87%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%B8+2021&rlz=1C1SQJL_ruUA919UA919&oq=%D0%92 %D0%92%D0%9F&gs_lcrp=EgZjaHJvbWUqBggAEEUYOzIGCAAQRRg7MgYIARBFGDkyBwgCEAAYgA QyCggDEAAYyQMYgAQyCggEEAAYkgMYigUyBggFEEUYPTIGCAYQRRg9MgYIBxBFGD3SAQgzO- DQyajBqN6gCALACAA&sourceid=chrome&ie=UTF-8  = 0,001×10×382191,25×12×1,2186 / / 111069,8 = 0,503, що суперечить існуючим макроекономіч- ним закономірностям. Цей розрахунок означає, що половина випуску країни буде спрямована на оплату праці. Таким чином, встановлення заробіт- ної плати на рівні «сусіди в Євросоюзі плюс 30%» у 2033 р. при ВВП 1,0 трлн дол. США є неможливим не тільки в найближчі 10 ро- ків, але і взагалі. Проте можна обчислити обсяг заробі- тної плати у 2033 р. при ВВП 1,0 трлн дол. США з урахуванням середньої частки оп- лати праці у випуску для країн ЄС – 0,29. 2033 0,29 111069,8 220268,12 . 0,001 10 12 1,2186 W грн  = =    , або 220268,12 / 49,315 = 4466,5 дол. США. Критерієм обсягу заробітної плати є досягнення рівня оплати праці у випуску для розвинутих країн ЄС (0,29), а потім – до оптимального рівня 0,382. Отже, максимальна заробітна плата, яку може собі дозволити Україна при опти- мальній частці оплати праці у випуску 0,382 при ВВП 1,0 трлн дол. США, дорівнює 2033 0,382 111069,8 290146,0 . 0,001 10 12 1,2186 W грн  = =    , або 290146,0 / 49,315 = 5883,5 дол. США. Значення заробітної плати буде зале- жати від конкретної чисельності платників податків. Отже, замість формули оплати праці «сусіди в Євросоюзі плюс 30%» про- понується така: оплата праці має визначатися з умови досягнення частки оплати праці у ви- пуску не нижче, ніж середнє значення для країн ЄС (0,29) з подальшим збільшенням до оптимального значення 0,382. Пропонується додати до тексту Докт- рини: жодна країна та її уряд не можуть –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X Econ. promisl. 115 2023, № 3 (103) бути конкурентоспроможними без наукової підтримки. Тому Україна Перемоги потре- бує суттєвої підтримки наукових дослі- джень та оплати праці науковців. Україна Перемоги має забезпечувати рівень видатків на НТР 3% ВВП, рівень ви- датків на інноваційну діяльність – 2% ВВП, рівень видатків на освіту – 8% ВВП. Щодо пункту Доктрини «Трансфор- мація економіки, соціальної практики та всіх сфер державного управління має відпо- відати на питання: скільки нових робочих місць дасть Україні конкретне рішення, конкретна ініціатива», то використання та- кого критерію є дуже вузьким. Набагато ва- жливішою є частка ВДВ у випуску продук- ції, тобто створення виробництв із високою доданою вартістю. У сучасних умовах роз- витку, цифровізації економіки та застосу- вання штучного інтелекту це буде призво- дити до скорочення робочих місць і появи нових спеціальностей, до яких треба готу- вати населення. З урахуванням вищезазначеного тран- сформація економіки, соціальної практики та всіх сфер державного управління має здійснюватися за двома критеріями: кіль- кість нових робочих місць і частка ВДВ у випуску продукції. b5b966fdefda27a1c21b41681ce5fd1e2499826d1e8a8e28e67ade11663288dd.pdf b5b966fdefda27a1c21b41681ce5fd1e2499826d1e8a8e28e67ade11663288dd.pdf

Круглий стіл за міжнародною участю «Промисловість як базис Української доктрини»

Репозитарії

Схожі ресурси