Корпоративно інтегроване управління групами та об’єднаннями підприємств
Статтю присвячено теоретичному обґрунтуванню й розробці методичного забезпечення формування системи інтегрованого управління групами підприємств. Розкрито сутність, зміст та принципи побудови системи інтегрованого управління. Удосконалено методичний підхід до реалізації задач групового розвитку на о...
Gespeichert in:
| Datum: | 2023 |
|---|---|
| Hauptverfasser: | , , , |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут економіки промисловості НАН України
2023
|
| Schriftenreihe: | Вісник економічної науки України |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/194470 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Корпоративно інтегроване управління групами та об’єднаннями підприємств / В.В. Гончар, О.В. Калінін, А.А. Орлова, Б.О. Федюк // Вісник економічної науки України. — 2023. — № 1 (44). — С. 57-62. — Бібліогр.: 27 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-194470 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1944702023-11-25T12:00:13Z Корпоративно інтегроване управління групами та об’єднаннями підприємств Гончар, В.В. Калінін, О.В. Орлова, А.А. Федюк, Б.О. Менеджмент Статтю присвячено теоретичному обґрунтуванню й розробці методичного забезпечення формування системи інтегрованого управління групами підприємств. Розкрито сутність, зміст та принципи побудови системи інтегрованого управління. Удосконалено методичний підхід до реалізації задач групового розвитку на основі узгодження інтересів членів групи. Розглянуто інтеграційні тенденції розвитку економіки. Удосконалено визначення інтегрованого управління як комплексної функціональної керуючої системи, що забезпечує розробку взаємозалежних управлінських рішень, кожне з яких робить свій внесок у загальну результативність діяльності підприємств і групи в цілому. Визначено, що утворення будь-якої групи підприємств та інтеграцію систем управління окремих її членів слід здійснювати на системній основі, для чого пропонується використання холархічних методів аналізу субцілісних об’єктів. Запропоновано кожне підприємство розглядати як окремий ієрархічний рівень в структурі групи, а до предмету інтегрованого управління відносяться всі дії і відносини між членами групи та усередині кожного з них. Запропоновано будувати систему інтегрованого управління на певних принципах, які запропоновано розділити на: загальні принципи інтегрованого управління групою підприємств; принципи організації процесу інтегрованого управління; принципи організації структур інтегрованого управління; кібернетичні принципи управління складними системами. Відтак, система інтегрованого управління повинна впроваджуватися на комплексній основі, забезпечуючи взаємозалежне вирішення поставлених задач й одержання високих кінцевих результатів діяльності всіх учасників групи. Відповідно групу запропоновано розглядати як сукупність ланцюгів створення доданої вартості та поширення логістичної взаємодії, у якій члени групи розглядаються як окремі ланки логістичної системи. Таким чином, виникає інтегрована логістична мережа, основною метою якої постає створення таких організаційних й економічних умов, що дозволять максимально задовольнити вимоги всіх членів групи шляхом прийняття компромісних рішень та подолання невідповідності між різними елементами системи. Для полегшення побудови такої мережі було введено поняття інтегрованого ланцюга постачань й висвітлено етапи його побудови, розроблено типологію логістичних взаємин членів групи й подано схему взаємодії між вартісними ланцюгами, зорієнтовану на виникнення синергетичного ефекту для групи в цілому. На основі проведеного аналізу інтеграційних тенденцій економіки було встановлено, що у будь-якому разі головними причинами неефективності діяльності групового об’єднання може бути або вибір не того партнера, або поганий менеджмент нового утворення. Це обумовило розробку в роботі технології оцінки організації та ефективності діяльності групи, заснованої на розрахунку певних параметрів та розробці шляхів доведення показників діяльності групи до оптимального значення. При цьому запропоновано виділення декількох груп показників й відповідних до них методів оцінки. До першої групи віднесено показники ефективності системи інтегрованого управління, що відбивають кінцеві результати функціонування групи. Друга група показників, що характеризує зміст процесу інтегрованого управління, враховує поточні витрати на підтримку апарату управління та його забезпечення. Інша розроблена група показників буде характеризувати конфігурацію групи підприємств та оцінювати відповідність СІУГП об’єкту управління. Це такі показники як: щільність групи, ступінь її централізації, гомогенності, замкненості, поширеності, структурної автономії та подібності, тіснота й сила ділових зв’язків, стійкість мережі. Їхній розрахунок дозволить більш ґрунтовно підійти до рішення основних завдань, які виникають перед системою інтегрованого управління. The article is devoted to the theoretical justification and development of methodical support for the formation of the system of integrated management of groups of enterprises. The essence, content and principles of building an integrated management system are revealed. The methodical approach to the implementation of group development tasks based on the coordination of group members’ interests has been improved. The integration trends of economic development are considered. The definition of integrated management as a complex functional management system, which ensures the development of interdependent management solutions, each of which makes its contribution to the overall performance of enterprises and the group as a whole, has been improved. It was determined that the formation of any group of enterprises and the integration of the management systems of its individual members should be carried out on a systemic basis, for which the use of holaric methods of analysis of sub-holistic objects is proposed. It is proposed to consider each enterprise as a separate hierarchical level in the group structure, and the subject of integrated management includes all actions and relations between group members and within each of them. It is proposed to build a system of integrated management based on certain principles, which are proposed to be divided into: general principles of integrated management of a group of enterprises; principles of organizing the integrated management process; principles of organization of integrated management structures; cybernetic principles of managing complex systems. Therefore, the system of integrated management should be implemented on a comprehensive basis, ensuring the interdependent solution of the tasks and obtaining high final results of the activities of all members of the group. Accordingly, it is proposed to consider the group as a set of chains of added value creation and distribution of logistics interaction, in which the members of the group are considered as separate links of the logistics system. Thus, an integrated logistics network is created, the main goal of which is to create such organizational and economic conditions that will allow maximum satisfaction of the requirements of all members of the group by making compromise decisions and overcoming inconsistencies between various elements of the system. To facilitate the construction of such a network, the concept of an integrated supply chain was introduced and the stages of its construction were highlighted, a typology of logistic relationships of group members was developed, and a scheme of interaction between value chains was presented, oriented to the emergence of a synergistic effect for the group as a whole. Based on the analysis of the integration trends of the economy, it was established that in any case, the main reasons for the ineffectiveness of the group association may be either the choice of the wrong partner or the poor management of the new entity. This led to the development in the work of the technology for evaluating the organization and the effectiveness of the group’s activity, based on the calculation of certain parameters and the development of ways to bring the indicators of the group’s activity to the optimal value. At the same time, it is proposed to select several groups of indicators and their corresponding assessment methods. The first group includes indicators of the efficiency of the integrated management system, which reflect the final results of the group’s functioning. The second group of indicators, which characterizes the content of the integrated management process, takes into account the current costs of maintaining the management apparatus and its provision. Another developed group of indicators will characterize the configuration of a group of enterprises and assess the compliance of the SIUGP with the object of management. These are such indicators as: the density of the group, the degree of its centralization, homogeneity, closedness, prevalence, structural autonomy and similarity, the closeness and strength of business ties, the stability of the network. Their calculation will allow a more thorough approach to the solution of the main tasks that arise before the integrated management system. 2023 Article Корпоративно інтегроване управління групами та об’єднаннями підприємств / В.В. Гончар, О.В. Калінін, А.А. Орлова, Б.О. Федюк // Вісник економічної науки України. — 2023. — № 1 (44). — С. 57-62. — Бібліогр.: 27 назв. — укр. 1729-7206 DOI: https://doi.org/10.37405/1729-7206.2023.1(44).57-62 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/194470 658.114.5.014.1+33.012.8 uk Вісник економічної науки України Інститут економіки промисловості НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Менеджмент Менеджмент |
| spellingShingle |
Менеджмент Менеджмент Гончар, В.В. Калінін, О.В. Орлова, А.А. Федюк, Б.О. Корпоративно інтегроване управління групами та об’єднаннями підприємств Вісник економічної науки України |
| description |
Статтю присвячено теоретичному обґрунтуванню й розробці методичного забезпечення формування системи інтегрованого управління групами підприємств. Розкрито сутність, зміст та принципи побудови системи інтегрованого управління. Удосконалено методичний підхід до реалізації задач групового розвитку на основі узгодження інтересів членів групи. Розглянуто інтеграційні тенденції розвитку економіки. Удосконалено визначення інтегрованого управління як комплексної функціональної керуючої системи, що забезпечує розробку взаємозалежних управлінських рішень, кожне з яких робить свій внесок у загальну результативність діяльності підприємств і групи в цілому. Визначено, що утворення будь-якої групи підприємств та інтеграцію систем управління окремих її членів слід здійснювати на системній основі, для чого пропонується використання холархічних методів аналізу субцілісних об’єктів. Запропоновано кожне підприємство розглядати як окремий ієрархічний рівень в структурі групи, а до предмету інтегрованого управління відносяться всі дії і відносини між членами групи та усередині кожного з них.
Запропоновано будувати систему інтегрованого управління на певних принципах, які запропоновано розділити на: загальні принципи інтегрованого управління групою підприємств; принципи організації процесу інтегрованого управління; принципи організації структур інтегрованого управління; кібернетичні принципи управління складними системами. Відтак, система інтегрованого управління повинна впроваджуватися на комплексній основі, забезпечуючи взаємозалежне вирішення поставлених задач й одержання високих кінцевих результатів діяльності всіх учасників групи. Відповідно групу запропоновано розглядати як сукупність ланцюгів створення доданої вартості та поширення логістичної взаємодії, у якій члени групи розглядаються як окремі ланки логістичної системи. Таким чином, виникає інтегрована логістична мережа, основною метою якої постає створення таких організаційних й економічних умов, що дозволять максимально задовольнити вимоги всіх членів групи шляхом прийняття компромісних рішень та подолання невідповідності між різними елементами системи. Для полегшення побудови такої мережі було введено поняття інтегрованого ланцюга постачань й висвітлено етапи його побудови, розроблено типологію логістичних взаємин членів групи й подано схему взаємодії між вартісними ланцюгами, зорієнтовану на виникнення синергетичного ефекту для групи в цілому.
На основі проведеного аналізу інтеграційних тенденцій економіки було встановлено, що у будь-якому разі головними причинами неефективності діяльності групового об’єднання може бути або вибір не того партнера, або поганий менеджмент нового утворення. Це обумовило розробку в роботі технології оцінки організації та ефективності діяльності групи, заснованої на розрахунку певних параметрів та розробці шляхів доведення показників діяльності групи до оптимального значення. При цьому запропоновано виділення декількох груп показників й відповідних до них методів оцінки. До першої групи віднесено показники ефективності системи інтегрованого управління, що відбивають кінцеві результати функціонування групи. Друга група показників, що характеризує зміст процесу інтегрованого управління, враховує поточні витрати на підтримку апарату управління та його забезпечення. Інша розроблена група показників буде характеризувати конфігурацію групи підприємств та оцінювати відповідність СІУГП об’єкту управління. Це такі показники як: щільність групи, ступінь її централізації, гомогенності, замкненості, поширеності, структурної автономії та подібності, тіснота й сила ділових зв’язків, стійкість мережі. Їхній розрахунок дозволить більш ґрунтовно підійти до рішення основних завдань, які виникають перед системою інтегрованого управління. |
| format |
Article |
| author |
Гончар, В.В. Калінін, О.В. Орлова, А.А. Федюк, Б.О. |
| author_facet |
Гончар, В.В. Калінін, О.В. Орлова, А.А. Федюк, Б.О. |
| author_sort |
Гончар, В.В. |
| title |
Корпоративно інтегроване управління групами та об’єднаннями підприємств |
| title_short |
Корпоративно інтегроване управління групами та об’єднаннями підприємств |
| title_full |
Корпоративно інтегроване управління групами та об’єднаннями підприємств |
| title_fullStr |
Корпоративно інтегроване управління групами та об’єднаннями підприємств |
| title_full_unstemmed |
Корпоративно інтегроване управління групами та об’єднаннями підприємств |
| title_sort |
корпоративно інтегроване управління групами та об’єднаннями підприємств |
| publisher |
Інститут економіки промисловості НАН України |
| publishDate |
2023 |
| topic_facet |
Менеджмент |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/194470 |
| citation_txt |
Корпоративно інтегроване управління групами та об’єднаннями підприємств / В.В. Гончар, О.В. Калінін, А.А. Орлова, Б.О. Федюк // Вісник економічної науки України. — 2023. — № 1 (44). — С. 57-62. — Бібліогр.: 27 назв. — укр. |
| series |
Вісник економічної науки України |
| work_keys_str_mv |
AT gončarvv korporativnoíntegrovaneupravlínnâgrupamitaobêdnannâmipídpriêmstv AT kalínínov korporativnoíntegrovaneupravlínnâgrupamitaobêdnannâmipídpriêmstv AT orlovaaa korporativnoíntegrovaneupravlínnâgrupamitaobêdnannâmipídpriêmstv AT fedûkbo korporativnoíntegrovaneupravlínnâgrupamitaobêdnannâmipídpriêmstv |
| first_indexed |
2025-07-16T21:45:56Z |
| last_indexed |
2025-07-16T21:45:56Z |
| _version_ |
1837841627415052288 |
| fulltext |
ГОНЧАР В. В., КАЛІНІН О. В., ОРЛОВА А. А., ФЕДЮК Б. О.
2023/№1 (44) 57
УДК 658.114.5.014.1+33.012.8 DOI: https://doi.org/10.37405/1729-7206.2023.1(44).57-62
Вікторія Василівна Гончар
д-р. екон. наук, проф.
ORCID 0000-0002-8765-6656
e-mail: gonchar.mariupol@gmail.com,
Олександр Володимирович Калінін
д-р. екон. наук, проф.
ORCID 0000-0001-5238-0525
e-mail: kalininandkalinin@gmail.com,
Київський національний економічний університет
імені Вадима Гетьмана, м. Київ,
Анна Анатоліївна Орлова
канд. екон. наук, доц.
ORCID 0000-0002-6659-0571
e-mail: annorlova555@ukr.net,
Центральноукраїнський національний технічний
університет, м. Кропивницький,
Богдан Олександрович Федюк
здобувач третього (освітньо-
наукового) рівня вищої освіти
ORCID 0009-0000-9536-6168
e-mail: gummariupol@gmail.com,
ДВНЗ «Приазовський державний технічний університет», м. Дніпро
КОРПОРАТИВНО ІНТЕГРОВАНЕ УПРАВЛІННЯ ГРУПАМИ
ТА ОБ’ЄДНАННЯМИ ПІДПРИЄМСТВ
Постановка проблеми. В останні роки у країнах з
розвиненою ринковою економікою відбувається транс-
формація корпоративної організації, пов’язана з впро-
вадженням новітніх інформаційних технологій, збіль-
шенням ступеню логістичної взаємодії й поширенням
партнерських взаємин між субпідрядниками, виник-
ненням гетерархічних структур й плинністю організа-
ційних меж підприємства, переорієнтацією ділових
процесів на взаємодію з конкурентами тощо.
Узагальнюючи та прогнозуючи тенденції органі-
заційного розвитку, можна виділити такі зміни особ-
ливостей функціонування національних підприємств,
як інтеграція, автоматизація, розвиток персоналу, се-
тизація, деструктуризація, інформатизація, віртуаліза-
ція, соціалізація.
Такі тенденції, у свою чергу, призводять до ви-
никнення нових групових форм організації діяльності
підприємств, які передбачають розподіл виробництва
за диверсифікованими міжфірмовими зв’язками з по-
стачальниками й кінцевими споживачами.
У зв’язку з цим набуває важливості проблема
створення й вдосконалення відповідної системи уп-
равління, яка дозволяла би формувати й реалізовувати
стратегію взаємопов’язаного розвитку підприємств-
членів групи з одночасною підтримкою ефективності
функціонування кожного з них.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Різні ас-
пекти створення системи управління підприємством
розглядалися в працях відомих вчених, серед яких:
І. Ансофф [2], Н. Волкова та Т. Сахно [7], А. Ворон-
кова [8], Б. Гарретт та П. Дюссож [9], В. Горбатов [11],
О. Гуцалюк [12-13], М. Куркін [16], Р. Лоуренс [22],
Х. Мінцберг [23], М. Портер [24-25], А. Пилипенко
[17], Л. Скібіцький [21], Д. Тііс [26] та ін.
Теоретичній розробці питань, пов’язаних з веден-
ням взаємопов’язаної діяльності груп підприємств, ба-
гато уваги приділяли О. Ареф’єва та Н. Васюткіна [4],
В. Боковець [6], О. Попов [19], І. Алексєєв [1], М. Бе-
лоусєнко [5], Ю. Іванов [14], М. Кизим [15] та деякі
інші.
Однак низка завдань, пов’язаних з поєднанням
процесів функціонування окремих підприємств та їх
групових утворень, встановленням стратегічних аль-
тернатив групового розвитку, формуванням систем
управління новими інтеграційними структурами, по-
шуком пріоритетних напрямків сталого економічного
зростання груп підприємств, залишається недостатньо
розробленою як в теоретичному, так і в практичному
аспектах.
Виходячи із сучасних тенденцій розвитку еконо-
міки України, об’єктивною є необхідність переходу до
нової наукової моделі управління, в основі якої лежать
інтеграційні процеси на вітчизняних підприємствах,
потреба в забезпеченні розвитку економіки, вирішенні
проблем формування механізмів, спрямованих на
удосконалення внутрішнього стану підприємств, що
входять до групових утворень й потребують безупин-
ного пошуку нових форм і методів господарювання,
відповідних організаційних структур, методів управ-
ління витратами й процесами виробництва, розробки
нової ринкової поведінки, спрямованої на досягнення
спільних цілей. Деякі з цих проблем у різній мірі вра-
ГОНЧАР В. В., КАЛІНІН О. В., ОРЛОВА А. А., ФЕДЮК Б. О.
58 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ
ховуються в процесі організації, контролю та плану-
вання господарської діяльності окремого підприєм-
ства. Однак комплексний, інтегрований підхід до фор-
мування системи інтегрованого управління групою
підприємств (СІУГП) дотепер не одержав достатнього
науково-теоретичного й практичного обґрунтування.
Метою статті є розвиток теоретичних засад форму-
вання системи інтегрованого управління групами багато-
профільних підприємств та розробка науково-методич-
них рекомендацій з її впровадження й використання. До
завдань публікації віднесено: розкрити сутність, зміст та
принципи побудови системи інтегрованого управління;
удосконалити методичний підхід до реалізації задач гру-
пового розвитку на основі узгодження інтересів членів
групи; розглянути інтеграційні тенденції розвитку еконо-
міки.
Виклад основного матеріалу. В сучасних умовах
для національної економіки характерно розширення
інтеграційних тенденцій й зростання кількості й роз-
маїтості форм об'єднань підприємств, створених як на
засадах економічної субординації й контролю, так і на
основі добровільної кооперації, у рамках яких досяга-
ється концентрація промислового капіталу, інвести-
ційних ресурсів, наукоємних технологій.
Слід зазначити, що утворення групи підприємств
не завжди передбачає зміну організаційно-правової
форми або втрату статусу юридичної особи у членів
групи. Бажання підтримати на максимально можли-
вому рівні незалежність кожного учасника об’єднання
підприємств привело до розширення партнерських
взаємин та появи стратегічних альянсів як нової фор-
ми групової взаємодії. У даному разі формування
СІУГП слід засновувати на розробленій в роботі кла-
сифікації альянсів за рівнем інтеграції й терміном іс-
нування. Разом з тим, підвищення ролі міжфірмової
кооперації, необхідність забезпечення здатності під-
приємства до швидких змін, навчання й модернізації
привело до відмови від традиційних ієрархічних й бю-
рократичних форм організації та появи нової сітьової
форми об’єднання підприємств у групу. У такому ви-
падку головним інтегруючим елементом стає система
внутрішніх ринків й мережеподібних структур, що по-
єднують кращі риси ієрархічних й процесних органі-
зацій.
Таким чином, групу підприємств можна визна-
чити як об’єднання декількох економічних агентів, за-
сноване на тривалих й стійких взаємозв’язках, яке у
деяких важливих аспектах виступає як єдине ціле [3].
Група може створюватися на централізованій або на
децентралізованій основі, відповідно до чого буде
прийматися питання про виділення центрального її
елементу — стратегічного центру прийняття рішень
[20]. У будь-якому випадку, для забезпечення функ-
ціонування й розвитку групи необхідне утворення
відповідної системи інтегрованого управління, основ-
ним завданням якої буде виявлення й максимальне
повне задоволення потреб всіх членів групи за допо-
могою координації їхніх підсистем управління, вста-
новлення загальних цілей й визначення стратегічних
альтернатив розвитку. При цьому інтегроване управ-
ління нами розглядається як комплексна функціона-
льна керуюча система, що забезпечує розробку взає-
мозалежних управлінських рішень, кожне з яких ро-
бить свій внесок у загальну результативність діяльно-
сті підприємств і групи в цілому.
Утворення будь-якої групи підприємств та ін-
теграцію систем управління окремих її членів слід
здійснювати на системній основі, для чого пропону-
ється використання холархічних методів аналізу суб-
цілісних об’єктів [20]. З оглядом на це кожне підпри-
ємство розглядається як окремий ієрархічний рівень в
структурі групи, а до предмету інтегрованого управ-
ління відносяться всі дії і відносини між членами
групи та усередині кожного з них. У такому випадку
зміниться об’єкт інтегрованого управління так, як це
подано на рисунку.
Рисунок. Об’єкти інтегрованого управління групою підприємств
Побудовано авторами.
Підприємства, що входять
до складу інтегрованої групи
Життєвий простір, площина
взаємодії та область
компромісів членів групи
Агенти зовнішнього ото-
чення групи, що прагнуть
увійти до її складу
ОБ'ЄКТИ СИСТЕМИ
ІНТЕГРОВАНОГО
УПРАВЛІННЯ
Зв’язки між підприємст-
вами, що входять у групу
Ланцюги постачань
Спільні ключові компетен-
ції, орієнтовані
на створення додаткової
вартості
Окремі сфери діяльності
підприємств-членів групи
Компенсаторні механізми
Наявні ресурси та потен-
ціал їх використання
Системи управління ок-
ремих членів групи
ГОНЧАР В. В., КАЛІНІН О. В., ОРЛОВА А. А., ФЕДЮК Б. О.
2023/№1 (44) 59
Сама ж система інтегрованого управління будува-
тиметься на певних принципах, які запропоновано
розділити на: загальні принципи інтегрованого управ-
ління групою підприємств; принципи організації про-
цесу інтегрованого управління; принципи організації
структур інтегрованого управління; кібернетичні
принципи управління складними системами.
Варто підкреслити, що система інтегрованого уп-
равління повинна впроваджуватися на комплексній
основі, забезпечуючи взаємозалежне вирішення по-
ставлених задач й одержання високих кінцевих резуль-
татів діяльності всіх учасників групи. При цьому необ-
хідно забезпечити скоординоване управління внутріш-
ньогруповими потоковими процесами, що обумовлює
застосування методів логістики при створенні СІУГП.
Відповідно групу запропоновано розглядати як сукуп-
ність ланцюгів створення доданої вартості та поши-
рення логістичної взаємодії, у якій члени групи розг-
лядаються як окремі ланки логістичної системи. Та-
ким чином, виникає інтегрована логістична мережа,
основною метою якої постає створення таких органі-
заційних й економічних умов, що дозволять макси-
мально задовольнити вимоги всіх членів групи шляхом
прийняття компромісних рішень та подолання невід-
повідності між різними елементами системи. Для по-
легшення побудови такої мережі було введено поняття
інтегрованого ланцюга постачань й висвітлено етапи
його побудови, розроблено типологію логістичних вза-
ємин членів групи й подано схему взаємодії між вар-
тісними ланцюгами, зорієнтовану на виникнення си-
нергетичного ефекту для групи в цілому.
Для розробки й вдосконалення СІУГП перш за
все необхідно визначити відповідні тенденції та ви-
моги світової й національної економіки. Таке до-
слідження наявності й необхідності виділення груп
підприємств проводилося відповідно до їх розподілу
на формальні й неформальні.
Було встановлено, що більшість формальних груп
утворюється шляхом виділення холдингової складової
у разі проведення угод зі зливань й поглинань підпри-
ємств. Сукупний обсяг таких угод у 2021 році проде-
монстрував двозначне зростання (+47% за вартістю та
+31% за обсягом, порівняно з 2020 роком). Рік для
ринку таких угод в світі став видатним новим рекор-
дом — 48 948 угод на суму 4 418 млрд доларів США,
що за вартістю перевершило попередні рекорди 2007
року (3 833 мільярди доларів США) і 2017 року за об-
сягом (37 437 угод). А це 9% світового ВВП й у 70%
досліджуваних підприємств це призвело до підви-
щення ефективності групової співпраці [22].
Разом із тим, було виявлено, що в більшості ви-
падків зливання не виправдовують вкладені інвестиції,
виникає негативний синергетичний ефект, а члени
групи мають гірші показники розвитку, ніж агенти
оточення групи. Це призвело до поширення створення
неформальних груп.
Оскільки під групою можна розуміти сітьову
структуру великого підприємства, було проведено ана-
ліз ефективності функціонування таких утворень та
розглянуто взаємозв’язок ефективності роботи груп
підприємств залежно від рівня диверсифікованості ді-
яльності.
На основі проведеного аналізу інтеграційних
тенденцій економіки було встановлено, що у будь-
якому разі головними причинами неефективності дія-
льності групового об’єднання може бути або вибір не
того партнера, або поганий менеджмент нового утво-
рення. Це обумовило розробку в роботі технології
оцінки організації та ефективності діяльності групи,
заснованої на розрахунку певних параметрів та роз-
робці шляхів доведення показників діяльності групи
до оптимального значення. При цьому запропоновано
виділення декількох груп показників й відповідних до
них методів оцінки.
До першої групи віднесено показники ефектив-
ності системи інтегрованого управління, що відбива-
ють кінцеві результати функціонування групи. Друга
група показників, що характеризує зміст процесу інте-
грованого управління, враховує поточні витрати на
підтримку апарату управління та його забезпечення.
Інша розроблена група показників буде характеризу-
вати конфігурацію групи підприємств та оцінювати ві-
дповідність СІУГП об’єкту управління. Це такі показ-
ники як: щільність групи, ступінь її централізації, го-
могенності, замкненості, поширеності, структурної
автономії та подібності, тіснота й сила ділових зв’яз-
ків, стійкість мережі. Їхній розрахунок дозволить
більш ґрунтовно підійти до рішення основних завдань,
які виникають перед системою інтегрованого управ-
ління. Проте, остаточне рішення питання про склад
членів групи повинне додатково враховувати показ-
ники ефективності функціонування окремих членів
групи.
Залежно від типу групового об’єднання ство-
рення системи взаємного моніторингу може відбува-
тися на основі централізованого, децентралізованого
або змішаного підходів [18]. Залежно від цього існує
альтернатива вибору організаційної форми єдиного
координаційного центру. Проте, у будь-якому разі на
кожному підприємстві буде виділятися окремий
суб’єкт, що забезпечуватиме взаємодію між підприєм-
ствами групи.
Також, в процесі функціонування СІУГП між
підприємствами-членами групи формується певна си-
стема комунікаційних й технологічних зв’язків,
пов’язаних з рухом логістичних потоків. Для оптимі-
зації цього процесу, підвищення ефективності коор-
динації оперативних дій, забезпечення відстеження
обраної траєкторії групового розвитку, контролю ви-
конання консолідованого бюджету та зростання шви-
дкості внутрішньогрупового обміну інформацією нами
запропоновано створення системи взаємного моніто-
рингу підприємств-членів групи.
Основу запропонованих схем взаємного моніто-
рингу становить забезпечення взаємодії безпосередньо
систем управління двох окремих підприємств групи й,
у випадку централізації функцій управління, створе-
ного координаційного центру. Розроблені схеми моде-
люють відносини лише між двома підприємствами,
проте їхня кількість може бути збільшена до будь-якої
величини. Такий розгляд двох підприємств, між якими
виникають прямі логістичні зв'язки в межах окремої
групи, дозволяє розробити принципи функціонування
й удосконалення системи інтегрованого управління. В
той же час, основою для формування системи взаєм-
ного моніторингу й виділення координаційного
центру є узгодження інтересів учасників групової дія-
льності й приведення їх власних стратегічних бачень у
відповідність із загальногруповою стратегією.
Висновки та перспективи подальших досліджень.
У статті визначено, що утворення будь-якої групи під-
приємств та інтеграцію систем управління окремих її
членів слід здійснювати на системній основі, для чого
ГОНЧАР В. В., КАЛІНІН О. В., ОРЛОВА А. А., ФЕДЮК Б. О.
60 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ
пропонується використання холархічних методів ана-
лізу субцілісних об’єктів. Запропоновано кожне під-
приємство розглядати як окремий ієрархічний рівень
в структурі групи, а до предмету інтегрованого управ-
ління відносяться всі дії і відносини між членами
групи та усередині кожного з них. Запропоновано бу-
дувати систему інтегрованого управління на певних
принципах, які запропоновано розділити на: загальні
принципи інтегрованого управління групою підпри-
ємств; принципи організації процесу інтегрованого
управління; принципи організації структур інтегрова-
ного управління; кібернетичні принципи управління
складними системами. Відтак, система інтегрованого
управління повинна впроваджуватися на комплексній
основі, забезпечуючи взаємозалежне вирішення по-
ставлених задач й одержання високих кінцевих резуль-
татів діяльності всіх учасників групи. Відповідно групу
запропоновано розглядати як сукупність ланцюгів
створення доданої вартості та поширення логістичної
взаємодії, у якій члени групи розглядаються як окремі
ланки логістичної системи. Таким чином, виникає ін-
тегрована логістична мережа, основною метою якої
постає створення таких організаційних й економічних
умов, що дозволять максимально задовольнити ви-
моги всіх членів групи шляхом прийняття компроміс-
них рішень та подолання невідповідності між різними
елементами системи. Для полегшення побудови такої
мережі було введено поняття інтегрованого ланцюга
постачань й висвітлено етапи його побудови, розроб-
лено типологію логістичних взаємин членів групи й
подано схему взаємодії між вартісними ланцюгами,
зорієнтовану на виникнення синергетичного ефекту
для групи в цілому.
На основі проведеного аналізу інтеграційних
тенденцій економіки було встановлено, що у будь-
якому разі головними причинами неефективності дія-
льності групового об’єднання може бути або вибір не
того партнера, або поганий менеджмент нового утво-
рення. Це обумовило розробку в роботі технології
оцінки організації та ефективності діяльності групи,
заснованої на розрахунку певних параметрів та роз-
робці шляхів доведення показників діяльності групи
до оптимального значення. При цьому запропоновано
виділення декількох груп показників й відповідних до
них методів оцінки. До першої групи віднесено по-
казники ефективності системи інтегрованого управ-
ління, що відбивають кінцеві результати функціону-
вання групи. Друга група показників, що характеризує
зміст процесу інтегрованого управління, враховує по-
точні витрати на підтримку апарату управління та його
забезпечення. Інша розроблена група показників буде
характеризувати конфігурацію групи підприємств та
оцінювати відповідність СІУГП об’єкту управління.
Це такі показники як: щільність групи, ступінь її
централізації, гомогенності, замкненості, поширено-
сті, структурної автономії та подібності, тіснота й сила
ділових зв’язків, стійкість мережі. Їхній розрахунок до-
зволить більш ґрунтовно підійти до рішення основних
завдань, які виникають перед системою інтегрованого
управління.
Отже, вивчення інтеграційних тенденцій роз-
витку світової економіки, дослідження сучасних умов
господарювання дозволило встановити різноманіття
форм групового об’єднання підприємств, притаман-
них національній економіці. Для розробки й вдоско-
налення СІУГП, перш за все, необхідно визначити
відповідні тенденції та вимоги світової й національної
економіки. Ефективне управління групою підпри-
ємств повинно ґрунтуватися на результатах відповід-
них аналітичних розрахунків оцінки групового потен-
ціалу розвитку, дослідженні системи параметрів, що
визначають конфігурацію групи підприємств.
Перспективи подальших досліджень полягають у
вивченні та систематизації етапів реалізації корпора-
тивних інтеграційних процесів в контексті економіч-
ної стратегії розвитку інтеграційних корпоративних
структур.
Список використаних джерел
1. Алексєєв І. В., Колісник М. К., Мороз А. С.
Управління ресурсним забезпеченням промислово-фі-
нансових груп: монографія. Львів: Видавництво На-
ціонального Університету «Львівська політехніка»,
2007. 132 с.
2. Ансофф И. Новая корпоративная стратегия.
СПб.: Питер, 1999. 416 с.
3. Буряк П. Проблемність трансформаційних
процесів у інтегрованих корпоративних структурах
підприємництва. Регіональна економіка. 2004. № 2.
С. 72-78.
4. Ареф’єва О.В., Васюткіна Н.В. Корпоративне
управління: еволюція, становлення, розвиток. Київ:
Ліра-К, 2013. 180 с.
5. Бєлоусенко М.В. Загальна теорія організації:
організаційна еволюція індустріальної економіки. До-
нецьк: ДонНТУ, 2006. 432 с.
6. Боковець В. В. Теоретико-методичні засади
управління корпораціями: монографія. Київ: Кондор-
Видавництво, 2016. 206 с
7. Волкова Н. М., Сахно Т. В. Промислові кла-
стери. Полтава: Видавництво «Асмі», 2005. 272 с.
8. Воронкова А. Е., Калюжна Н. Г., Отенко В. І.
Управлінські рішення в забезпеченні конкуренто-
спроможності підприємства: організаційний аспект:
монографія. Харків: ВД «ІНЖЕК», 2008. 427 с.
9. Гарретт Б., Дюсож П. Стратегические альянсы
/ пер. з англ. М.: ИНФРА-М, 2002. 332 с.
10. Глушаниця Р. В. Кластерний принцип фор-
мування міжнародних стратегічних альянсів. URL:
http://ndei.me.gov.ua/downloads/03_berezen 10.rtf.
11. Горбатов В. М. Конкурентоспроможність та
цикли розвитку інтегрованих структур бізнесу: моно-
графія. Харків: ВД «ІНЖЕК», 2006. 592 с.
12. Гуцалюк О. М. Економічне обґрунтування
процесу утворення корпоративних інтеграційних
об’єднань. Науковий вісник Ужгородського універ-
ситету. Серія: «Економіка». 2016. Вип. 1 (47). Т. 2.
С. 330-334.
13. Гуцалюк О. М. Інноваційна складова в управ-
лінні ефективністю інтеграційних перетворень корпо-
ративних підприємств. Вісник Одеського національного
університету. Серія: «Економіка». 2017. Том 22. Вип. 10
(63). С. 102-108.
14. Іванов Ю. Б., Пилипенко А. А. Інтеграційний
розвиток суб’єктів господарювання: теоретичне
обґрунтування та організація управління: монографія.
Харків: ВД Інжек, 2012. 400 с.
15. Кизим М. О., Пилипенко А. А., Ялдін І. В.
Управління створенням і розвитком видатної кор-
порації: монографія. Харків: ВД «Інжек», 2007. 208 с.
ГОНЧАР В. В., КАЛІНІН О. В., ОРЛОВА А. А., ФЕДЮК Б. О.
2023/№1 (44) 61
16. Куркин Н. В. Управление экономической без-
опасностью развития предприятия: монография.
Донецк: АРТ-ПРЕСС, 2004. 452 с.
17. Пилипенко А. А. Стратегічна інтеграція
підприємств: теоретичні основи, механізм управління
та моделювання розвитку: монографія. Харків: ВД
«Інжек», 2008. 408 с.
18. Полонский В. Г., Білоусова С. В., Біло-
усов А. М. Корпоративне управління у невиробничій
сфері: навч. посібник для студентів економічних
спеціальностей. Херсон: ОЛДИ-плюс, 2003. 460 с.
19. Попов О. Є., Котов А. М., Зайцева Т. Г.
Розподіл і реалізація корпоративного контролю при
формуванні капіталу акціонерного товариства: моно-
графія. Харків: ВД «Інжек», 2009. 320 с.
20. Руденко Л. В. Управління потоками капіталів
у сучасній бізнес-моделі функціонування транснаціо-
нальних корпорацій: монографія. Київ: Кондор, 2004.
480 с.
21. Скібіцький Л. І., Матвеев В. В., Щелку-
нов В. І. Стратегічне управління корпораціями. Київ:
ЦУЛ, 2016. 480 с.
22. Світовий ринок M&A у 2021 році. URL:
https://kpmg.com/ua/uk/home/media/press-releases/2022
/06/2021-rik-stav-rekordnym-dlya-svitovoho-rynku-
ma.html.
23. Lawrence R. Z. Regionalism, Multilateralism, and
Deeper Integration. Cambridge: Brookings Institution
Press, 1996. 192 р. URL: https://www.brook-
ings.edu/book/regionalism-multinationalism-and-deeper-
integration/.
24. Mintzberg H., Dougherty D., Jorgensen J. and
Westley F. Some surprising things about collaboration —
knowing how people connect makes it work better. Orga-
nizational Dynamics. 1996. Vol. 25. No. 1. Р. 60-71.
25. Porter M. Competitive Strategy: Techniques for
Analyzing Industries and Competitors. Free Press; Illus-
trated edition, 1998. 397 p.
26. Porter M. On Competition. Harvard Business Re-
view Press; Updated, Expanded ed. edition, 2008. 576 p.
27. Teece D.J. Dynamic capabilities and strategic
management. New York: Oxford University Press, 2009.
299 p.
References
1. Aleksieiev, I. V., Kolisnyk, M. K., & Moroz, A. S.
(2007). Upravlinnia resursnym zabezpechenniam
promyslovo-finansovykh hrup [Management of resource
provision of industrial and financial groups]. Lviv, Lvivska
politekhnika [in Ukrainian].
2. Ansoff, І. (1999). Novaia korporatyvnaia stratehyia
[New corporate strategy.]. SPb.: Pіter [in Russian].
3. Buriak, P. (2004). Problemnist transformatsiinykh
protsesiv u intehrovanykh korporatyvnykh strukturakh
pidpryiemnytstva. [Problematicity of transformational
processes in integrated corporate structures of
entrepreneurship]. Rehionalna ekonomika — Regional
economy, 2, рр. 72-78 [in Ukrainian].
4. Aref'ieva, O. V., & Vasiutkina, N. V. (2013).
Korporatyvne upravlinnia: evoliutsiia, stanovlennia,
rozvytok [Corporate management: evolution, formation,
development]. Kyiv, Lira-K [in Ukrainian].
5. Belousenko, M. V. (2006). Zahalna teoriia orhani-
zatsii: orhanizatsiina evoliutsiia industrialnoi ekonomiky
[Global Theory of Organization: Organizational Evolution
of the Industrial Economy]. Donetsk, DonNTU [in
Ukrainian].
6. Bokovets, V. V. (2016). Teoretyko-metodychni
zasady upravlinnia korporatsiiamy [Theoretical and
methodological problems of corporate management]. Kyiv,
Kondor [in Ukrainian].
7. Volkova, N. N., & Sahno, T. V. (2005).
Promyshlennye klastery [Industrial clusters]. Poltava, Asmi
[in Russian].
8. Voronkova, A. E., Kaliuzhna, N. H., & Oten-
ko, V. I. (2008). Upravlinski rishennia v zabezpechenni
konkurento¬spromozhnosti pidpryiemstva: orhanizatsiinyi
aspekt [Management decisions in ensuring the
competitiveness of the enterprise: organizational aspect].
Kharkiv, INZhEK [in Ukrainian].
9. Garrett, B., & Dyussozh, P. (2002). Strategicheskie
alyansy [Strategic alliances]. Moscow, INFRA-M [in
Russian].
10. Hlushanytsia, R. V. (n.d.). Klasternyi pryntsyp
formuvannia mizhnarodnykh stratehichnykh aliansiv
[Cluster principle of formation of international strategic
alliances]. ndei.me.gov.ua. Retrieved from http://ndei.me.
gov.ua/downloads/ 03_berezen 10.rtf [in Ukrainian].
11. Horbatov, V. M. (2006). Konkurentospromozh-
nist ta tsykly rozvytku intehrovanykh struktur biznesu
[Competitiveness and development cycles of integrated
business structures]. Kharkiv, INZhEK [in Ukrainian].
12. Hutsaliuk, O. M. (2016). Ekonomichne obgrun-
tuvannia protsesu utvorennia korporatyvnykh intehra-
tsiinykh obiednan [Economic justification of the process of
formation of corporate integration associations.]. Naukovyi
visnyk Uzhhorodskoho universytetu. Seriia: «Ekonomika» —
Scientific Bulletin of Uzhhorod University. Series:
"Economics", Issue 1 (47), Vol. 2, рр. 330-334 [in
Ukrainian].
13. Hutsaliuk, O. M. (2017). Innovatsiina skladova v
upravlinni efektyvnistiu intehratsiinykh peretvoren
korporatyvnykh pidpryiemstv [An innovative component in
managing the effectiveness of integration transformations
of corporate enterprises.]. Visnyk Odeskoho natsionalnoho
universytetu. Seriia: «Ekonomika» — Bulletin of Odessa
National University. Series: "Economics", Vol. 22, Issue 10
(63), 102-108 [in Ukrainian].
14. Ivanov, Yu. B., & Pylypenko, A. A. (2012).
Intehratsiinyi rozvytok subiektiv hospodariuvannia:
teoretychne obgruntuvannia ta orhanizatsiia upravlinnia
[Integrative development of business entities: theoretical
justification and organization of management]. Kharkiv,
Inzhek [in Ukrainian].
15. Kyzym, M. O., Pylypenko, A. A., & Yal-
din, I. V. (2007). Upravlinnia stvorenniam i rozvytkom
vydatnoi korporatsii [Management of the creation and
development of an outstanding corporation]. Kharkiv,
Inzhek [in Ukrainian].
16. Kurkin, N. V. (2004). Upravleniye ekono-
micheskoy bezopasnost'yu razvitiya predpriyatiya [Mana-
gement of economic security of enterprise development.].
Donetsk, ART-PRESS [in Russian].
17. Pylypenko, A. A. (2008). Stratehichna intehratsiia
pidpryiemstv: teoretychni osnovy, mekhanizm upravlinnia
ta modeliuvannia rozvytku [Strategic integration of
enterprises: theoretical foundations, management
mechanism and development modeling]. Kharkiv, Inzhek
[in Ukrainian].
18. Polonskyі, V. H., Bilousova, S. V., & Bilousov,
A. M. (2003). Korporatyvne upravlinnia u nevyrobnychii
ГОНЧАР В. В., КАЛІНІН О. В., ОРЛОВА А. А., ФЕДЮК Б. О.
62 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ
sferi j [Corporate management in the non-production
sphere]. Kherson, OLDY-plius [in Ukrainian].
19. Popov, O. Ye., Kotov, A. M., & Zajtseva, T. H.
(2009). Rozpodil i realizatsiia korporatyvnoho kontroliu
pry formuvanni kapitalu aktsionernoho tovarystva
[Distribution and implementation of corporate control in
the formation of capital of a joint-stock company].
Kharkiv, Inzhek [in Ukrainian].
20. Rudenko, L. V. (2004). Upravlinnia potokamy
kapitaliv u suchasnii biznes-modeli funktsionuvannia
transnatsionalnykh korporatsii [Management of capital
flows in the modern business model of the functioning of
transnational corporations]. Kyiv, Kondor [in Ukrainian].
21. Skibitskyі, L. I., Matveev, V. V., & Schelkunov,
V. I. (2016). Stratehichne upravlinnia korporatsiiamy
[Strategic management of corporations]. Kyiv, CEL [in
Ukrainian].
22. Svitovyi rynok M&A u 2021 rotsi [The global
M&A market in 2021]. (n.d.). kpmg.com. Retrieved from
https://kpmg.com/ua/uk/home/media/press-releases/
2022/06/2021-rik-stav-rekord nym-dlya-svitovoho-rynku-
ma.html [in Ukrainian].
23. Lawrence, R. Z. (1996). Regionalism, Multi-
lateralism, and Deeper Integration. Cambridge: Brookings
Institution Press. brookings.edu. Retrieved from
https://www.brookings.edu/book/regionalism-
multinationalism-and-deeper-integration/.
24. Mintzberg, H., Dougherty, D., Jorgen-
sen, J., & Westley, F. (1996). Some surprising things about
collaboration — knowing how people connect makes it
work better. Organizational Dynamics, Vol. 25, No. 1,
рр. 60-71. DOI: https://doi.org/10.1016/S0090-2616(96)
90041-8.
25. Porter, M. (1998). Competitive Strategy:
Techniques for Analyzing Industries and Competitors. Free
Press; Illustrated edition.
26. Porter, M. (2008). On Competition. Harvard
Business Review Press; Updated, Expanded ed. edition.
27. Teece, D. J. (2009). Dynamic capabilities and
strategic management. New York, Oxford University Press.
Стаття надійшла до редакції 03.05.2023
Формат цитування:
Гончар В. В., Калінін О. В., Орлова А. А., Федюк Б. О. Корпоративно інтегроване управління групами та
об’єднаннями підприємств. Вісник економічної науки України. 2023. № 1 (44). С. 57-62. DOI:
https://doi.org/10.37405/1729-7206.2023.1(44).57-62
Gonchar, V. V., Kalinin, O. V., Orlova, A. A., Fediuk, B. O. (2023). Corporate Integrated Management of Groups
and Associations of Enterprises. Visnyk ekonomichnoi nauky Ukrainy, 1 (44), рр. 57-62. DOI:
https://doi.org/10.37405/1729-7206.2023.1(44).57-62
|