Посуд ділянки «Цитадель» городища Дикий Сад
У статті розглядається кераміка, що зафіксована в приміщеннях «цитаделі» городища доби пізньої бронзи Дикий Сад у м. Миколаїв. Аналізуються групи керамічного посуду, що розподілені на види, типи та варіанти. Встановлено, що переважають посудини закритого типу (горщики) та відкритого типу (миски)....
Gespeichert in:
| Datum: | 2018 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут археології НАН України
2018
|
| Schriftenreihe: | Археологія |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/194787 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Посуд ділянки «Цитадель» городища Дикий Сад / К.В. Горбенко // Археологія. — 2018. — № 4. — С. 28-46. — Бібліогр.: 15 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-194787 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1947872023-11-29T18:14:12Z Посуд ділянки «Цитадель» городища Дикий Сад Горбенко, К.В. Рік Трої в Україні У статті розглядається кераміка, що зафіксована в приміщеннях «цитаделі» городища доби пізньої бронзи Дикий Сад у м. Миколаїв. Аналізуються групи керамічного посуду, що розподілені на види, типи та варіанти. Встановлено, що переважають посудини закритого типу (горщики) та відкритого типу (миски). У хронологічному аспекті посуд з території «цитаделі» належить до початкового етапу формування білозерської археологічної культури. В статье рассматривается керамика из помещений «цитадели» городища Дикий Сад. На территории цитадели зафиксировано 18 помещений (1—12; 14—16; 19—20; 24), в которых выявлено более десяти тысяч фрагментов керамики, относящихся примерно к 1500 сосудам различного назначения. Из них отобрано 191 целых и частично сохранившихся сосудов из помещений 1—12; 15; 19, 20, пригодных для классификации. The paper deals with the pottery from the rooms of “Citadel” of the hillfort Dykyi Sad. There were fixed 18 rooms at the Citadel territory (nr. 1—12; 14—16; 19—20; 24) where more than ten thousand fragments of ceramics were found relating to approximately 1,500 vessels of various purposes. 191 intact and partially broken vessels from the rooms nos. 1—12; 15; 19, 20, suitable for classification were selected. 2018 Article Посуд ділянки «Цитадель» городища Дикий Сад / К.В. Горбенко // Археологія. — 2018. — № 4. — С. 28-46. — Бібліогр.: 15 назв. — укр. 0235-3490 DOI: https://doi.org/10.15407/archaeologyua2018.04.028 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/194787 903.23(477.73) uk Археологія Інститут археології НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Рік Трої в Україні Рік Трої в Україні |
| spellingShingle |
Рік Трої в Україні Рік Трої в Україні Горбенко, К.В. Посуд ділянки «Цитадель» городища Дикий Сад Археологія |
| description |
У статті розглядається кераміка, що зафіксована в приміщеннях «цитаделі» городища доби пізньої бронзи Дикий
Сад у м. Миколаїв. Аналізуються групи керамічного посуду, що розподілені на види, типи та варіанти. Встановлено, що переважають посудини закритого типу
(горщики) та відкритого типу (миски). У хронологічному
аспекті посуд з території «цитаделі» належить до початкового етапу формування білозерської археологічної
культури. |
| format |
Article |
| author |
Горбенко, К.В. |
| author_facet |
Горбенко, К.В. |
| author_sort |
Горбенко, К.В. |
| title |
Посуд ділянки «Цитадель» городища Дикий Сад |
| title_short |
Посуд ділянки «Цитадель» городища Дикий Сад |
| title_full |
Посуд ділянки «Цитадель» городища Дикий Сад |
| title_fullStr |
Посуд ділянки «Цитадель» городища Дикий Сад |
| title_full_unstemmed |
Посуд ділянки «Цитадель» городища Дикий Сад |
| title_sort |
посуд ділянки «цитадель» городища дикий сад |
| publisher |
Інститут археології НАН України |
| publishDate |
2018 |
| topic_facet |
Рік Трої в Україні |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/194787 |
| citation_txt |
Посуд ділянки «Цитадель» городища Дикий Сад / К.В. Горбенко // Археологія. — 2018. — № 4. — С. 28-46. — Бібліогр.: 15 назв. — укр. |
| series |
Археологія |
| work_keys_str_mv |
AT gorbenkokv posuddílânkicitadelʹgorodiŝadikijsad |
| first_indexed |
2025-07-16T22:18:48Z |
| last_indexed |
2025-07-16T22:18:48Z |
| _version_ |
1837843720769110016 |
| fulltext |
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2018, № 428
© К.В. ГорбенКо, 2018
К.В. Горбенко *
Посуд ділянКи «Цитадель» Городища диКий сад 1
УДК 903.23(477.73) https://doi.org/10.15407/archaeologyua2018.04.028
* ГорбенКо Кирило Володимирович — старший ви-
кладач кафедри історії та археології історичного фа-
культету Миколаївського національного університету
імені В.о. Сухомлинського. ORCID: 0000-0002-0510-
3792. dikiysad@ukr.net
У статті розглядається кераміка, що зафіксована в при-
міщеннях «цитаделі» городища доби пізньої бронзи Дикий
Сад у м. Миколаїв. Аналізуються групи керамічного по-
суду, що розподілені на види, типи та варіанти. Вста-
новлено, що переважають посудини закритого типу
(горщики) та відкритого типу (миски). У хронологічному
аспекті посуд з території «цитаделі» належить до по-
чаткового етапу формування білозерської археологічної
культури.
К л ю ч о в і с л о в а: городище Дикий Сад, м. Миколаїв,
«цитадель», доба пізньої бронзи, білозерська культура,
керамічний посуд, культовий посуд.
Городище Дикий Сад розташоване на рівному
плато у місці злиття річок Південний буг та Ін-
гул, історичному центрі сучасного м. Миколаїв.
У плані городище має форму овалу, витягнутого
вздовж осі Пд-Сх—Пн-Зх. (рис. 1) і займало ви-
сокий мис стрімчастого краю плато лівого бере-
га р. Інгул. Мис з боку степу захищався ярами
і двома ровами між ними. За конструктивними
особливостями городище можна розподілити
на три частини: огороджена ровом «цитадель»,
«передмістя» і «посад», який розташовувався за
зовнішнім ровом (рис. 1). Споруди розміщува-
лися рядами уздовж р. Інгул та практично при-
микали один до одного, створюючи єдиний
комплекс. Загальна площа городища сягає по-
над 4,0 га (Горбенко 2016, с. 19—32).
Станом на 2018 р. розкопано приблизно
7 400 м2 площі Дикого Саду (50 археологічних
об’єктів). Серед них — 40 приміщень з приле-
глими дворовими майданчиками; три госпо-
дарські ями за межами приміщень «передмістя»
(дві ями біля приміщення 1 та одна яма біля при-
міщення 15); рів навколо «цитаделі» та рів нав-
коло усього городища; майданчик уздовж рову
цитаделі із залишками оборонних конструк-
цій; ритуально-культовий пандус; централь-
ний майданчик «цитаделі», центральний май-
данчик дальнього «передмістя» — 21 яма гос-
подарського та ритуального призначення. Ями
розташовувалися на рівному майданчику між
будинками, утворюючи своєрідну центральну
господарську площу «передмістя». У них були
зафіксовані залишки керамічного посуду, кіст-
ки тварин і риби, залишки обвуглених зернят
проса звичайного, ячменю, пшениці, культур-
ного винограду і деревного вугілля. одна яма
господарського призначення розташовувалася
за зовнішнім ровом (Горбенко 2018, с. 6—20).
Історія дослідження городища
Першовідкривачем городища можна вважа-
ти миколаївського археолога і краєзнавця Фе-
одосія Тимофійовича Камінського (1888—
1978 рр.), який у 1923—1929 р. очолював Ми-
колаївський історико-археологічний музей.
У серпні 1927 р. Ф.Т. Камінський звернув
увагу на уламки керамічного посуду, кістки
тварин, що вимивались дощами на місці ста-
родавнього яру. Згідно звіту дослідника перші
матеріальні свідчення існування стародавньо-
го археологічного об’єкта в уроч. Дикий сад
зафіксовано 15 серпня 1927 р. Дотримуючись
історичної топоніміки, Феодосій Тимофійо-
вич зберіг цю назву для нового археологічно-
го об’єкта — поселення Дикий Сад. Упродовж
1927—1929 р. Ф.Т. Камінський разом з колега-
ми (гурток «Друзі музею») збирали підйомний
матеріал з поверхні Дикого Саду: фрагменти
керамічного посуду, кам’яні предмети, кістки
тварин (Горбенко 2017, с. 9—25).
найбільш значущою знахідкою першого
етапу досліджень стало виявлення великого
бронзового клепаного казана (Otroscenko 1998,
р. 353—360). Сьогодні, разом з іншими старо-
давніми артефактами Дикого Саду, казан екс-
понується в Миколаївському обласному крає-
знавчому музеї (Гошко, Агапов, отрощенко
2018, с. 96—104)
1 Статтю виконано у рамках німецько-українсько-
російського проекту № 90216.
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2018, № 4 29
Другий етап досліджень городища по-
в’язаний з роботою в 1956 р. Причорномор-
ської археологічної експедиції Київського дер-
жавного університету імені Т.Г. Шевченко. Ке-
рував експедицією Лазар Мойсейович Славін
(1906—1971 рр.), а розкопками Дикого Саду —
олександр Михайлович Мальований (1921—
2001 рр.). експедиція зафіксувала залишки
кам’яних фундаментів перших приміщень у
північно-східній частині городища.
У другій половині 1950-х рр. збір матеріалів
з території Дикого Саду відновив і Ф.Т. Камін-
ський (третій етап досліджень городища). Ці
збори підйомного матеріалу (керамічний по-
суд, бронзовий ніж та шильце, кістки тварин
тощо) нічого нового до питання про характер
пам’ятки не додали. За Диким Садом закріпи-
лася репутація другорядного, практично пов-
ністю знищеного природною ерозією, архео-
логічного об’єкта.
З початку 1990-х р. почався четвертий етап
досліджень городища, пов’язаний з ім’ям
Юрія Спиридоновича Гребенникова (1947—
2017 рр.). Уявлення про пам’ятку поступово
змінилося. нові артефакти дозволили перегля-
нути культурну приналежність городища (Ди-
кий Сад стали відносити до білозерської архео-
логічної культури), його структуру та характер.
були відкриті нові житлові, господарські та
культові об’єкти, значно поповнилася й уріз-
номанітнилась колекція матеріальних пред-
метів (керамічний посуд, предмети з бронзи,
кістки, рогу і каменю).
З 1998 р. почався сучасний (п’ятий етап)
досліджень Дикого Саду. на території Дико-
го Саду щорічно експедицією Миколаївського
університету під керівництвом автора прово-
дяться повномасштабні розкопки (Gorbenko,
Grebennikov 2009, р. 374—389). У результа-
ті досліджень виявлені нові об’єкти: оборон-
ні рови, житлові та господарські приміщен-
ня. Зросла колекція артефактів: елементи кін-
ської вуздечки, ливарні форми, різноманітні
бронзові, рогові і кістяні предмети (Горбенко
Рис. 1. План городища Дикий Сад: 1 — межі ймовірних об’єктів; 2 — межі поселення; 3 — контури приміщень;
4 — центральна площа; 5 — ями; 6 — кострища; 7 — кам’яні кладки; 8 — рів
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2018, № 430
2018, с. 6—20). Проведено комплексні аналі-
зи матеріалів із застосуванням новітніх мето-
дів природничих наук (Горбенко, Пашкевич
2010, с. 5—19). нові дослідження суттєво змі-
нили уявлення про цю пам’ятку і дозволили не
тільки по-іншому подивитися на історичний
розвиток регіону Степового Побужжя, але й
на характер та культурну спадщину усієї біло-
зерської культури Північного Причорномор’я
(отрощенко 2008, с. 5—10)
Предметом же цього дослідження став ліп-
ний посуд зі споруд, розташованих на ділянці
«А» («цитадель»). Зазначена територія Дико-
го Саду досліджена майже у повному обсязі та
являє собою відокремлену центральну части-
ну усього городища оточену з півдня, заходу та
півночі ровом та ярами зі сходу.
на території цитаделі зафіксовано 18 при-
міщень (1—12; 14—16; 19—20; 24), в яких ви-
явлено понад десять тисяч фрагментів кера-
міки, котра належить приблизно до 1500 по-
судин різного призначення. З них відібрано
191 архео логічно цілих та частково цілих посу-
дин, що походять з приміщень 1—12, 15, 19, 20,
придатних для класифікації за формальними
ознаками (рис. 2—14; 16—24). Приміщення 14
зруйноване природною абразією (артефакти
відсутні); з приміщення 16 відібрано найбільш
інформативний матеріал (два культових гор-
щика); матеріали з приміщення 24 передано в
обробку (відібрано один культовий горщик).
Увесь класифікований матеріал розподіле-
но на дві групи: закриті (127 фрагмента) та від-
криті (55 фрагмента). Кожна група ділиться на
види (посуд закритої групи: горщики, банко-
подібні, келихи, черпаки, корчаги; посуд від-
критої групи: чаші, миски жаровні), у межах
видів виділено типи (типоутворюючою озна-
кою є форма шийки та вінець). У межах типів
виокремлюються варіанти відповідно до фор-
ми тулуба (табл. 1; 2). окрему, спеціальну, гру-
2 Тут і в інших підписах: П — приміщення, в дужках —
позиція на рисунку.
Рис. 2. 1.1.1. Горщики з відігнутими вінцями та дугопо-
дібною у перетині шийкою (тип 1) з найбільшим роз-
ширення у верхній третині тулуба: П-1 (1); П-2 (2, 3);
П-4 (4); П-6 (5); П-7 (6, 7); П-9 (8, 9); П-11 (10—14);
П-12 (15); П-19 (16), П-20 (17, 18) 2
Рис. 3. 1.1.2. Горщики з прямою шийкою, відігнутим
вінцем (тип 2) та максимальним розширенням тулуба
у середній частині: П-3 (1); П-6 (2); П-7 (3); П-8 (4, 5);
П-9 (6, 7); П-10 (8); П-11 (9, 10); П-12 (11, 12); П-15
(13, 14); П-19 (15—17); П-20 (18—21)
Рис. 4. 1.1.3. Горщики з конусоподібною шийкою (тип
3) та максимальним розширенням тулуба у середній
частині: П-4 (1, 2); П-8 (3)
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2018, № 4 31
Рис. 5. 1.2.1. банкоподібні посудини з наміченою ший-
кою (тип 1): П-4 (1), П-5 (2); П-8 (3); П-9 (4, 5); П-10
(6); П-19 (7—8); П-20 (9, 10). 1.2.2. банкоподібні посу-
дини з прямою шийкою (тип 2): П-1 (11); П-3 (12, 13);
П-4 (14); П-5 (15, 16)
Рис. 6. 1.3.1. Келихи витягнуті з лощінням та без з ци-
ліндричною шийкою (тип 1). Варіант 1 — максималь-
ний діаметр розширення тулуба в нижній частині: П-7
(1); П-9 (2); П-11 (3). Варіант 2 — максимальний діа-
метр розширення тулуба в середній частині: П-3 (4);
П-4 (5); П-6 (6); П-9 (7, 8); П-10 (9); П-15 (10); П-19
(11); П-20 (12)
Рис. 7. 1.3.2. Келихи приземкуваті з лощінням та без з
циліндричною шийкою (тип 1): П-5 (1); П-8 (2); П-9
(3); П-11 (4); П-12 (5); П-19 (6). Келихи приземкуваті з
лощінням та без з дугоподібною шийкою (тип 2): П-1
(16); П-2 (7); П-3 (8, 9); П-4 (фото 13), П-7 (17); П-9
(10, 18); П-11 (11); П-15 (12); П-19 (13, 14); П-20 (15)
Рис. 8. 1.4. Черпаки (з лощінням та без) з високою ду-
гоподібною шийкою: П-7 (4, 5); П-12 (1); П-20 (2),
центральний майданчик (3)
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2018, № 432
пу сформовано з нестандартного посуду, що
умовно віднесено до культового (дев’ять фраг-
ментів) (табл. 3; 4; рис. 15; 25).
Керамічний посуд з приміщень «цитаде-
лі» городища Дикий Сад трапляється у мате-
ріалах більшості відомих поселень та могиль-
ників білозерського часу Північно-Західного
Причорномор’я та є характерним для білозер-
ської культури (Ванчугов 1990, с. 59—81).
1. Закриті посудини:
1.1.1. Горщики з відігнутими вінцями та ду-
гоподібною у перетині шийкою (тип 1) з най-
більшим розширення у верхній третині ту-
луба, пласким дном із закраїною або без неї.
орнаментовані овальним та округлим вдавлю-
ванням; пружками з незамкненими кінцями;
орнаментованими пружками (косі насічки);
прокресленими лініями у формі трикутників.
Формувальна маса груба з домішками жорстви
та кварцового піску, у перетині — однорідно-
го сірого, коричневого та чорного кольору. Зо-
внішня поверхня темно-коричневого, сіро-
го або чорного кольору; внутрішня — темно-
сірого, чорного та темно-коричневого кольору.
розміри: висота 22—25 см; діаметр вінець 18—
30 см; діаметр тулуба 25—35 см; діаметр денець
9,0—12 см. Представлені 18 фрагментами по-
судин з приміщень 1, 2, 4, 6, 7, 9, 11, 12, 19, 20
(рис. 2; 16).
Такий посуд трапляється у матеріалах посе-
лень білозерського часу: Тудорове, Приозер-
не, Криничне, Ялпуг, Мирне (Ванчугов 1990,
с. 60—68, рис. 17; 21; 23).
1.1.2. Горщики з прямою шийкою, відігну-
тим вінцем (тип 2) та максимальним розши-
ренням тулуба у середній частині, пласким
дном із закраїною або без неї.
орнаментовані овальним та округлим вдав-
люванням; пружками з незамкненими кінця-
ми; орнаментованими пружками (косі насіч-
№ Категорія Тип Варіант Умови знахідки
Кіл.
екз.
%
1.1.1
горщики дугоподібна
шийка
—
приміщення: 1, 2, 4, 6, 7, 9,
11 (ями 21, 23), 12, 19, 20
18 14,2
1.1.2
горщики пряма шийка приміщення: 3, 6, 7, 8, 9
(яма 11), 10, 11 (ями 9, 21),
12 (яма 9), 15, 19, 20 (ями 1, 8)
21 16,5
1.1.3
горщики конусоподібна
шийка
—
приміщення 4, 8
3 2,4
1.2.1
банкоподібні намічена шийка
—
приміщення: 4, 5, 8,
9 (яма 10), 10, 19, 20 (яма 2)
10 7,9
1.2.2 банкоподібні пряма шийка — приміщення 1, 3, 4, 5 6 4,7
1.3.1
келихи
витягнуті
циліндрична
шийка
д. макс. нижня
третина тулуба
приміщення 7, 9, 11 (яма 10)
3 2,4
д. макс. середня
частина тулуба
приміщення 3, 4, 6, 9, 10, 15,
19, 20 (яма 8)
9 7,1
1.3.2
келихи
приземкуваті
циліндрична
шийка
—
приміщення 5, 8, 9,
11 (яма 23), 12, 19
6 4,7
дугоподібна
шийка
—
приміщення 1, 2, 3, 4, 7, 9, 11,
15, 19, 20, 20 (яма 9)
13 10,2
1.4
черпаки дугоподібна ший-
ка та високі петле-
подібні ручки
приміщення 7, 12, 20,
центральний майданчик 5 3,9
1.5.1
корчаги дугоподібна
шийка
д. макс. верхня
третині тулуба
приміщення 1, 3, 4, 5, 8, 9, 10,
11, 12, 20, 20 (яма 2)
18 14,2
д. макс. середня
частина тулуба
приміщення 9, 15, 19
3 2,4
1.5.2
корчаги пряма шийка д. макс. верхня
третині тулуба
приміщення 3, 6, 8
4 3,2
д. макс. середня
частина тулуба
приміщення 4, 9,
11 (яма 23), 15
8 6,2
Таблиця 1. Закриті посудини
Примітка. номери в таблиці відповідають індексам, що використовуються в описовій частині статті. Загальна
кількість фрагментів посуду закритого типу — 127.
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2018, № 4 33
Рис. 9. 1.5.1 Корчаги з дугоподібною шийкою (широ-
ка або вузька) (тип 1). Варіант 1 — максимальний діа-
метр розширення тулуба у верхній частині тулуба: П-1
(1); П-3 (2—7); П-4 (8, 9); П-5 (10); П-8 (11, 12); П-9
(13); П-10 (14); П-11 (15); П-12 (16); П-20 (17, 18). Ва-
ріант 2 — максимальний діаметр розширення тулуба у
середній частині тулуба: П-9 (19); П-15 (20), П-19 (21)
Рис. 10. 1.5.2. Корчаги з прямою шийкою (широка або
вузька) (тип 2). Варіант 1 — максимальний діаметр
розширення тулуба у верхній третині тулуба: П-3 (1);
П-6 (2); П-8 (3, 4). Варіант 2 — максимальний діаметр
розширення тулуба у середній частині тулуба: П-4 (5,
6); П-9 (7, 8); П-11 (9—11); П-15 (12)
Таблиця 2. Відкриті посудини
№ Категорія Тип Варіант Умови знахідки Кіл. екз. %
2.1.1 чаші
дугоподібна шийка
—
приміщення 1, 4, 6, 10 (яма 2),
11, 12 (яма 9), 19, 20 (ями 2)
13 23,6
2.1.2 чаші
витягнута пряма шийка
—
приміщення 19,
20 (ями 2, 6, 11, 12)
6 10,9
2.2.1 миски
відігнуті стінки
—
приміщення 4, 6, 7, 9,
11 (яма 10), 19 (яма 5), 20
16 29,1
2.2.2 миски
відігнуті стінки загнуті
вінцями до середини
—
приміщення 4 та 19 4 7,3
2.2.3 миски
опуклі стінки загнуті
вінцями до середини
—
приміщення 3, 4, 6, 7, 9 (яма 10) 6 10,9
2.3.1 жаровні
відігнуті стінки та
сегментно-обрізаний
корпус
—
приміщення 7, 8, 9, 11, 19 6 10,9
2.3.2 жаровні
пласкі округлі та
сегментно-обрізаний
корпус
—
приміщення 7, 9 (яма 4),
19 (яма 5)
4 7,3
Примітка. номери в таблиці відповідають індексам, що використовуються в описовій частині статті. Загальна
кількість фрагментів посуду відкритого типу — 55.
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2018, № 434
Рис. 11. 2.1.1. Чаші з відігнутими вінцями, дугоподіб-
ною шийкою (тип 1), невисоким тулубом з максималь-
ним розширенням у верхній третині: П-1 (1), П-4 (2,
3), П-6 (4), П-10 (5), П-11 (6), П-12 (7), П-19 (8—10),
П-20 (11—13). 2.1.2 Чаши з відігнутими вінцями, з ви-
тягнутою прямою шийкою (тип 2), невисоким тулубом
з максимальним розширенням у нижній третині. П-19
(14, 15), 20 (16—19)
Рис. 12. 2.2.1. Миски з прямими відігнутими стінками
(тип 1), пласким денцем великого діаметру. Вінчики
заокруглені, переважно орнаментовані: П-4 (1), П-6
(2—4), П-7 (5—8), П-9 (9), П-11 (10—11), П-19 (12—
13), П-20 (14—16)
Рис. 13. 2.2.2. Миски з відігнутими стінками та загну-
тими вінцями до середини (тип 2), пласким денцем ве-
ликого діаметру: П-4 (1); П-19 (2—4). 2.2.3. Миски з
опуклими стінками та загнутими вінцями до середини
(тип 3), пласким денцем великого діаметру: П-3 (5, 6),
П-4 (7), П-6 (8), П-7 (9), П-9 (10)
Рис. 14. 2.3.1. Жаровні у вигляді мисок 1 типу з
сегментно-обрізаним корпусом (тип 1): П-7 (1, 2, 7, 8),
П-8 (3), П-9 (4, 9), П-11 (5), П-19 (6). 2.3.2. Жаровні
пласкі круглі та сегментно-обрізані (тип 2): П-7 (7, 8),
П-9 (9), П-19 (10)
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2018, № 4 35
ки, зубчатий штамп та овальні вдавлювання);
вертикальними та горизонтальними прокрес-
леними лініями; прокресленими лініями у
формі трикутників; прямими та косими жо-
лобками. В одному горщику на внутрішній
частині денця рельєфний орнамент із пруж-
ків у вигляді хреста. Формувальна маса груба з
домішками жорстви та кварцового піску, у пе-
ретині — однорідного сірого, коричневого та
чорного кольору. Зовнішня поверхня темно-
коричневого, коричневого, сірого або чорного
кольору; внутрішня — темно-сірого, чорного
та темно-коричневого кольору. розміри: висо-
та 15—24 см; діаметр вінець 8,0—24 см; діаметр
тулуба 16—25 см; діаметр денець 7,0—16 см.
Представлені 21 фрагментом посудин із при-
міщень 3, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 15, 19, 20 (рис. 3;
17, 1—14).
Рис. 15. Культові посудини: П-4 (1), П-11 (3), П-16 (2),
П-19 (4—6), П-20 (7)
Рис. 16. 1.1.1. Горщики з відігнутими вінцями та ду-
гоподібною у перетині шийкою (тип 1) з найбільшим
розширення у верхній третині тулуба: П-2 (1, 2), П-4
(3), П-9 (4, 5), П-11 (6—9), П-19 (10), П-20 (11, 12)
Таблиця 3. Культові посудини
Примітка. Загальна кількість фрагментів культового посуду — 9.
№ Категорія Тип Варіант Умови знахідки Кіл. екз. %
3.
культові
посудини
3.1. курильниця — приміщення 4 1 11,1
3.2. курильниця — приміщення 11 1 11,1
3.3. банкоподібна посуди-
на з наміченою шийкою
—
приміщення 16 (яма 1)
1
66,7
3.4. банкоподібна посуди-
на з наміченою шийкою
—
приміщення 16 (яма 1)
1
3.5. банкоподібна посуди-
на з наміченою шийкою
приміщення 19 (яма 2)
1
3.6. банкоподібна посуди-
на з наміченою шийкою
приміщення 19 (яма 2)
1
3.7. банкоподібна посуди-
на з наміченою шийкою
приміщення 19 (яма 2)
1
3.8. банкоподібна посуди-
на з наміченою шийкою
—
приміщення 24 (яма 25)
1
3.9. чаша з дугоподібною
шийкою
—
приміщення 20
1 11,1
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2018, № 436
Такий посуд трапляється у матеріалах посе-
лень білозерського часу: Тудорове, Приозер-
не, Криничне, Ялпуг (Ванчугов 1990, с. 60—67,
рис. 17—21).
1.1.3. Горщики з конусоподібною шийкою
(тип 3) та максимальним розширенням тулуба у
середній частині, пласким дном із закраїною.
Формувальна маса добре відмучена й об-
роблена з домішками кварцового піску, у пе-
ретині — однорідного темно-сірого кольору.
Зовнішня поверхня темно-коричневого, сіро-
го або чорного кольору; внутрішня — темно-
сірого, чорного та темно-коричневого кольору.
розміри: висота 12—20 см; діаметр вінець 12—
15 см; діаметр тулуба 16—22 см; діаметр денець
9,0—12 см. Представлені трьома фрагментами
посудин із приміщень 4 та 8 (рис. 4; 17, 15).
Такий посуд трапляється у матеріалах по-
селення білозерського часу: балта (Ванчугов
1990, с. 75, рис. 28).
1.2.1. банкоподібні посудини з наміченою
шийкою (тип 1). Вінчик злегка відтягнутий,
шийка пряма, тулуб округлий, дно пласке із за-
країною або без неї.
орнаментовані овальним вдавлюванням;
пружками, орнаментованими пружками (на-
січки, зубчатий штамп та вдавлювання). Фор-
мувальна маса груба з домішками жорстви та
кварцового піску, у перетині однорідного чорно-
го та сірого кольору. Зовнішня поверхня темно-
коричневого, світло-коричневого, сірого кольо-
ру; внутрішня — темно-сірого, чорного та темно-
коричневого кольору. розміри: висота 11—25 см;
діаметр вінець 14—30 см; діаметр тулуба 18—
30 см; діаметр денець 8,0—13 см. Представлені
дев’ятьма фрагментами посудин із приміщень 4,
5, 8, 9, 10, 19, 20 (рис. 5, 1—9;. 18, 1—7).
окремо виділяється великий горщик бан-
коподібної форми орнаментований валиком
із незамкненими кінцями (приміщення 20).
Формувальна маса груба з домішками жор-
стви та кварцового піску, у перетині однорід-
ного темно-сірого кольору. Зовнішня поверх-
ня коричневого кольору; внутрішня — темно-
сірого. розміри: висота 29 см; діаметр вінець
24,8 см; діаметр тулуба 26 см; діаметр денець
11,2 см (рис. 5, 10; 18, 8).
Такий посуд трапляється у матеріалах по-
селення білозерського часу: Тудорове, балта
(Ванчугов 1990, с. 60, рис. 17; с. 74, рис. 27).
Рис. 17. 1.1.2. Горщики з прямою шийкою, відігнутим
вінцем (тип 2) та максимальним розширенням тулуба
у середній частині: П-9 (1), П-10 (2), П-11 (3), П-12 (4,
5), П-15 (6, 7), П-19 (8—10), П-20 (11—14)
Рис. 18. 1.2.1. банкоподібні посудини з наміченою
шийкою (тип 1): П-4 (1), П-5 (2), П-9 (3, 4), П-19 (5,
6), П-20 (7, 8). 1.2.2. банкоподібні посудини з прямою
шийкою (тип 2): П-3 (9), П-5 (10, 11)
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2018, № 4 37
1.2.2. банкоподібні посудини з прямою
шийкою (тип 2). Вінчик злегка відтягнутий,
шийка пряма або конусоподібна, тулуб округ-
лий, дно пласке без закраїни.
оздоблені пружками; орнаментованими
пружками (насічки) та косими жолобками.
Формувальна маса груба з домішками жорстви
та кварцового піску, у перетині однорідного
чорного або сірого кольору. Зовнішня поверх-
ня темно-коричневого, світло-коричневого
або сірого кольору; внутрішня — темно-сірого
та темно-коричневого кольору. розміри: висо-
та 20—22 см; діаметр вінець 14—30 см; діаметр
тулуба 23—33 см; діаметр денець 10—12 см.
Рис. 19. 1.3.1. Келихи витягнуті з лощінням та без з ци-
ліндричною шийкою (тип 1). Варіант 1 — максималь-
ний діаметр розширення тулуба в нижній частині: П-9
(1). Варіант 2 — максимальний діаметр розширення
тулуба в середній частині: П-9 (2, 3), П-15 (4), П-19
(5), П-20 (6). 1.3.2. Келихи приземкуваті з лощінням та
без з циліндричною шийкою (тип 1): П-5 (7), П-8 (8),
П-9 (9), П-11 (10), П-19 (11). 1.3.3. Келихи приземку-
ваті з лощінням та без з дугоподібною шийкою (тип 2):
П-2 (12), П-4 (13), П-9 (14), П-15 (15), П-19 (16, 17),
П-20 (18)
Рис. 20. 1.4. Черпаки (з лощінням та без) з високою ду-
гоподібною шийкою: П-12 (1), П-20 (2), центральний
майданчик цитаделі (3)
Рис. 21. 1.5.1. Корчаги з дугоподібною шийкою (ши-
рока або вузька) (тип 1). Варіант 1 — максимальний
діаметр розширення тулуба у верхній частині тулуба:
П-3 яма (1), П-11 (2), П-20 (3, 4). Варіант 2 — макси-
мальний діаметр розширення тулуба у середній части-
ні тулуба: П-15 (5), П-19 (6). 1.5.2. Корчаги з прямою
шийкою (широка або вузька) (тип 2). Варіант 2 — мак-
симальний діаметр розширення тулуба у середній час-
тині тулуба: П-4 (7), П-9 (8), П-11 (9, 10), П-15 (11)
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2018, № 438
Представлені шістьома фрагментами посу-
дин із приміщень 1, 3, 4, 5 (рис. 5, 11—16; 18,
9—11).
Такий банкоподібний посуд трапляється у
матеріалах поселення білозерського часу: бал-
та та могильника будуржель (Ванчугов 1990,
с. 74, рис. 27; с. 78, рис. 31).
1.3.1. Келихи витягнуті з лощінням та без із
циліндричною шийкою (тип 1).
Варіант 1 — максимальний діаметр розши-
рення тулуба в нижній частині.
орнаментовані прокресленими лініями у
формі трикутників опущених до низу. Фор-
мувальна маса груба з домішками жорстви та
кварцового піску, у перетині однорідного чор-
ного та сірого кольору. Зовнішня поверхня
темно-коричневого, світло-коричневого та сі-
рого кольору; внутрішня — темно-сірого, чор-
ного та темно-коричневого кольору. розмі-
ри: висота 18—20 см; діаметр вінець 13—17 см;
діа метр тулуба 20—25 см; діаметр денець 7,0—
15 см. Представлені трьома фрагментами посу-
дин із приміщень 7, 9, 11 (рис. 6, 1—3; 19, 1).
Варіант 2 — максимальний діаметр розши-
рення тулуба в середній частині.
орнаментовані прокресленими лініями у
формі трикутників опущених до низу; коси-
ми та вертикальними жолобками; бордюром
з прокресленими лініями у формі зиґзаґу, під
яким косі жолобки. Формувальна маса груба з
домішками жорстви та кварцового піску, у пе-
ретині однорідного коричневого та сірого ко-
льору. Зовнішня поверхня темно-коричневого,
сірого або темного кольору; внутрішня —
темно-сірого, чорного та темно-коричневого
кольору. розміри: висота 18—23 см; діаметр ві-
нець 15—26 см; діаметр тулуба 19—29 см; діа-
метр денець 7,0—12 см. Представлені дев’ятьма
фрагментами посудин із приміщень 3, 4, 6, 9,
10, 15, 19, 20 (рис. 6, 4—12; 19, 2—6).
Такий посуд трапляється у матеріалах посе-
лення білозерського часу: Ялпуг IV та білозер-
Рис. 22. 2.1.1. Чаші з відігнутими вінцями, дугоподіб-
ною шийкою (тип 1), невисоким тулубом з максималь-
ним розширенням у верхній третині: П-10 (1), П-12
(2), П-19 (3—5), П-20 (6—8). 2.1.2. Чаши з відігнутими
вінцями, з витягнутою прямою шийкою (тип 2), неви-
соким тулубом з максимальним розширенням у ниж-
ній третині: П-19 (9, 10), П-20 (11—13)
Рис. 23. 2.2.1. Миски з прямими відігнутими стінка-
ми (тип 1), пласким денцем великого діаметру. Він-
чики заокруглені, переважно орнаментовані: П-9 (1),
П-11 (2), П-19 (3, 4), П-20 (5—7). 2.2.2. Миски з відіг-
нуті стінками та загнутими вінцями до середини (тип
2), пласким денцем великого діаметру: П-19 (8—10).
2.2.3. Миски з опуклими стінками та загнутими вінця-
ми до середини (тип 3), пласким денцем великого діа-
метру: П-9 (11)
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2018, № 4 39
ських могильників будуржель, Широке, Коч-
ковате, Суклея (Ванчугов 1990, с. 67, рис. 22;
с. 78, рис. 31; с. 80, фото 1, 2, 3; с. 79, рис. 32) та
у матеріалах могильника Казаклія (Agulnicov
1996, р. 94, fig. 6, 7—10—11; p. 109, fig. 21, 5).
1.3.2. Келихи приземкуваті з лощінням та
без з циліндричною шийкою (тип 1).
орнаментовані вертикальними прокресле-
ними лініями; прокресленими лініями у фор-
мі трикутників, вертикальними жолобками.
Формувальна маса груба з домішками жорстви
та кварцового піску, у перетині однорідного
чорного кольору. Зовнішня поверхня темно-
коричневого, світло-коричневого та сірого ко-
льору; внутрішня — темно-сірого, чорного та
темно-коричневого кольору. розміри: висо-
та 18—23 см; діаметр вінець 16—25 см; діаметр
тулуба 20—33 см; діаметр денець 7,0—12 см.
Представлені шістьома фрагментами посудин
із приміщень 5, 8, 9, 11, 12, 19 (рис. 7, 1—6; 19,
7—11).
Такий посуд трапляється у матеріалах посе-
лень білозерського часу: Червона Коса, Кош-
ниця та білозерського могильника будуржель
(Ванчугов 1990, с. 69, рис. 24; с. 70, рис. 25).
1.3.3. Келихи приземкуваті з лощінням та
без з дугоподібною шийкою (тип 2).
орнаментовані нігтьовими вдавлювання-
ми; прокресленими лініями у формі трикут-
ників. Формувальна маса груба з домішками
жорстви та кварцового піску, у перетині одно-
рідного коричневого або сірого кольору. Зов-
нішня поверхня коричневого та сірого ко-
льору; внутрішня — темно-сірого, чорного та
темно-коричневого кольору. Частина келихів
має увігнуті до середини денця. розміри: ви-
сота 12—20 см; діаметр вінець 11—24 см; діа-
метр тулуба 15—27 см; діаметр денець 4,0—
11 см. Представлені 13 фрагментами посудин
із приміщень 1, 2, 3, 4, 7, 9, 11, 15, 19, 20 (рис. 7,
7—18; 19, 12—18).
Такий посуд трапляється у матеріалах посе-
лення білозерського часу: Червона коса і біло-
зерського могильника Суклея (Ванчугов 1990,
с. 69, рис. 24; с. 79, рис. 32) та у матеріалах
могильника Казаклія (Agulnicov 1996, р. 103,
fig. 15, 5).
1.4. Черпаки з лощінням та без з високою
дугоподібною шийкою, максимальним розши-
ренням у верхній третині тулуба, невеликим
пласким або заокругленим денцем. Висока
петлеподібна ручка кріпилася до краю вінець
та у місці найбільшого розширення тулуба.
ручка виготовлена з овального жмута. основа
шийки підкреслена горизонтальним ребром.
Формувальна маса груба з домішками жор-
стви, у перетині однорідного сірого або чор-
ного кольору. Зовнішня поверхня сірого, ко-
ричневого або темно-коричневого кольору;
внутрішня — темно-сірого, чорного та темно-
коричневого кольору. розміри: висота 6,6—
9,0 см; діаметр вінець 8,0—9,4 см; діаметр ту-
луба 9,6—11,2 см; діаметр денець 2—2 см.
Представлені п’ятьма фрагментами посудин з
приміщень 7, 12, 20 та центральний майданчик
(рис. 8; рис. 20).
Такий посуд трапляється у матеріалах мо-
гильників білозерського часу: Кочковате та Ва-
силівка (Ванчугов 1990, с. 76, рис. 29, 10; с. 80,
фото 1, 8); поселень Калфа, Кошниця, балта
Рис. 24. 2.3.1. Жаровні у вигляді мисок 1 типу з
сегментно-обрізаним корпусом (тип 1): П-19 (1). 2.3.2.
Жаровні пласкі круглі та сегментно-обрізані (тип 2):
П-9 (2), П-19 (3)
Рис. 25. Культові посудини: П-4 (1), П-11 (2), П-16 (3),
П-19 (4), П-20 (5), П-24 (6)
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2018, № 440
(Ванчугов 1990, с. 68, рис. 24, 10; с. 70, рис. 25,
9, 12; с. 75, рис. 28, 1—2).
1.5. Корчаги. Посудини з висотою понад
25 см, з дугоподібною або прямою шийкою,
пласким денцем із закраїною або без неї.
1.5.1. Корчаги з дугоподібною шийкою (ши-
рока або вузька) (тип 1).
Варіант 1 — максимальний діаметр розши-
рення тулуба у верхній частині тулуба.
орнаментовані овальними вдавлюваннями;
орнаментованими пружками з незамкненими
кінцями (косі насічки). Формувальна маса гру-
ба з домішками жорстви та кварцового піску, у
перетині однорідного чорного або сірого ко-
льору. Зовнішня поверхня темно-коричневого,
сірого або коричневого кольору; внутрішня —
темно-сірого, чорного та темно-коричневого
кольору. розміри: висота 26—28 см; діаметр ві-
нець 19—32 см; діаметр тулуба 22—37 см; діа-
метр денець 9,0—14 см. Представлені 18 фраг-
ментами посудин із приміщень 1, 3, 4, 5, 8, 9,
10, 11, 12, 20 (рис. 9, 1—18; 21, 1—4).
Варіант 2 — максимальний діаметр розши-
рення тулуба у середній частині тулуба.
Формувальна маса груба з домішками жор-
стви та кварцового піску, у перетині однорід-
ного чорного або сірого кольору. Зовнішня по-
верхня темно-коричневого або сірого кольору;
внутрішня — темно-сірого, чорного та темно-
коричневого кольору. розміри: висота 25,7—
52,1 см; діаметр вінець 18—29 см; діаметр ту-
луба 28,6—50,4 см; діаметр денець 8,0—18 см.
Представлені трьома фрагментами посудин із
приміщень 9, 15, 19 (рис. 9, 19—21; 21, 5—6).
Таблиця 4. Категорії посудин у приміщеннях «цитаделі»
№
П
ри
м
іщ
ен
н
я
Закриті посудини Відкриті посудини Культові
посудини
Г
ор
щ
и
ки
(т
и
п
и
: 1
; 2
; 3
)
б
ан
ко
п
од
іб
н
і
п
ос
уд
и
н
и
(
ти
п
и
: 1
; 2
)
К
ел
и
хи
(т
и
п
и
: 1
; 1
; 2
)
Ч
ер
п
ак
и
К
ор
ча
ги
(
ти
п
и
: 1
; 2
)
З
аг
ал
ьн
а
кі
ль
кі
ст
ь
Ч
аш
і (
ти
п
и
: 1
; 2
)
М
и
ск
и
(
ти
п
и
: 1
; 2
; 3
)
Ж
ар
ов
н
і (
ти
п
и
: 1
; 2
)
З
аг
ал
ьн
а
кі
ль
кі
ст
ь
К
ул
ьт
ов
і
З
аг
ал
ьн
а
кі
ль
кі
ст
ь
типи 1 2 3 1 2 1 1 2 1 2 1 2 1 2 3 1 2
1 1 - - - 1 - - 1 - 1 - 4 /2,1 1 - - - - - - 1 /0,5 - -
2 2 - - - - - - 1 - - - 3 /1,6 - - - - - - - - - -
3 - 1 - - 2 1 - 2 - 6 1 13 /6,8 - - - - 2 - - 2 /1,1 - -
4 1 - 2 1 1 1 - 1 - 2 2 11 /5,8 2 - 1 1 1 - - 5 /2,6 1 1/0,5
5 - - - 1 2 - 1 - - 1 - 5 /2,6 - - - - - - - - - -
6 1 1 - - - 1 - - - - 1 4 /2,1 1 - 3 - 1 - - 5 /2,6 - -
7 2 1 - - - 1 - 1 2 - - 7 /3,7 - - 4 - 1 2 2 9 /4,7 - -
8 - 2 1 1 - - 1 - - 2 2 9 /4,7 - - - - - 1 - 1 /0,5 - -
9 2 2 - 2 - 3 1 2 - 2 2 16 /8,4 - - 1 - 1 1 1 4 /2,1 - -
10 - 1 - 1 - 1 - - - 1 - 4 /2,1 1 - - - - - - 1 /0,5 - -
11 5 2 - - - 1 1 1 - 1 3 14 /7,3 1 - 2 - - 1 - 4 /2,1 1 1/0,5
12 1 2 - - - - 1 - 1 1 - 6 /3,1 1 - - - - - - 1 /0,5 - -
15 - 2 - - - 1 - 1 - 1 1 6 /3,1 - - - - - - - - - -
16 - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - 2 2/1,1
19 1 3 - 2 - 1 1 2 - 1 - 11 /5,8 3 2 2 3 - 1 1 12 /6,3 3 3/1,6
20 2 4 - 2 - 1 - 1 1 2 - 13 /6,8 3 4 3 - - - - 10 /5,2 1 1/0,5
24 - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - 1 1/0,5
ЦМ - - - - - - - - 1 - - 1 / 0,5 - - - - - - - - - -
Усього
191
18 21 3 10 6 12 6 13 5 21 12 127 13 6 16 4 6 6 4 55 9
42
22,0 %
16
8,4%
31
16,2%
5
2,6%
33
17,3%
127
66,5 %
19
10%
26
13,6%
10
5,2%
55
28,8%
9
4,7%
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2018, № 4 41
Такий посуд трапляється у матеріалах по-
селень білозерського часу: Удобне, Криничне,
Тудорове та Приозерне (Ванчугов 1990, с. 81,
фото 4; с. 60, рис. 17; рис. 18).
1.5.2. Корчаги з прямою шийкою (широка
або вузька) (тип 2).
Варіант 1 — максимальний діаметр розши-
рення тулуба у верхній третині тулуба.
Формувальна маса груба з домішками жор-
стви та кварцового піску, у перетині однорідного
чорного або сірого кольору. Зовнішня поверхня
сірого та чорного кольору; внут рішня — темно-
сірого та чорного кольору. розміри: висота від
10—39 см; діаметр вінець 13—17,5 см; діаметр
тулуба 27—39 см; діаметр денець 12,5—15 см.
Представлені чотирма фрагментами посудин з
приміщень 3, 6, 8 (рис. 10, 1—4).
Варіант 2 — максимальний діаметр розши-
рення тулуба у середній частині тулуба.
орнаментовані нігтьовими та округлими
вдавлюваннями. Формувальна маса груба з до-
мішками жорстви та кварцового піску, у пере-
тині однорідного чорного або сірого кольору.
Зовнішня поверхня сірого, коричневого або
теракотового кольору; внутрішня — темно-
сірого, чорного та темно-коричневого кольо-
ру. розміри: висота від 33—35 см; діаметр ві-
нець 16—35 см; діаметр тулуба 30,2—35 см; діа-
метр денець 12—13 см. Представлені вісьмома
фрагментами посудин з приміщень 4, 9, 11, 15
(рис. 10, 5—12; 21, 7—11).
Такий посуд трапляється у матеріалах мо-
гильників білозерського часу: Кочковате (Ван-
чугов 1990, с. 80, Фото 1, 6).
2. Відкриті посудини:
2.1.1. Чаші з відігнутими вінцями, дугопо-
дібною шийкою (тип 1), невисоким тулубом з
максимальним розширенням у верхній трети-
ні, пласким або заокругленим денцем.
орнаментовані пружками, вертикально
прокресленими лініями; орнаментованими
пружками (косі насічки); невеличким вушком;
упором з вдавлюванням по центру.
Формувальна маса груба з домішками жор-
стви та кварцового піску, у перетині однорід-
ного сірого або коричневого кольору. Зовніш-
ня поверхня темно-коричневого, сірого або
чорного кольору; деякі посудини мають лоще-
ну поверхню; внутрішня — темно-сірого, чор-
ного та темно-коричневого кольору. розмі-
ри: висота від 12,3—16 см; діаметр вінець 18—
27,8 см; діаметр тулуба 17,6—30 см; діаметр
денець 5,0—14 см. Представлені 13 фрагмента-
ми посудин з приміщень 1, 4, 6, 10, 11, 12, 19,
20 (рис. 11, 1—13; 22, 1—9).
Такий посуд трапляється у матеріалах по-
селень білозерського часу: Воронівка ІІ, Мир-
не ІІ (Ванчугов 1990, с. 64, рис. 21; с. 68, рис. 23)
та у матеріалах могильника Казаклія (Agulnicov
1996, p. 93, fig. 5, 3; p. 95, fig. 7, 6—8—9; р. 97,
fig. 9, 5; p. 102, fig. 14, 6).
2.1.2. Чаші з відігнутими вінцями, з витяг-
нутою прямою шийкою (тип 2), невисоким ту-
лубом з максимальним розширенням у нижній
третині, заокругленим переходом до денця.
орнаментовані косими жолобками та упо-
ром із вдавлюванням по центру.
Формувальна маса груба з домішками жор-
стви та кварцового піску, у перетині однорід-
ного сірого або коричневого кольору. Зовніш-
ня поверхня темно-коричневого, сірого або
чорного кольору; переважна частина посудин
мають лощену поверхню; внутрішня — темно-
сірого, чорного та темно-коричневого кольо-
ру. розміри: висота 8,8—10,2 см; діаметр вінець
16—24 см; діаметр тулуба 17,2—22,4 см; діа-
метр денець 5,0—11 см. Представлені шістьо-
ма фрагментами посудин з приміщень 19 та 20
(рис. 11, 14—19; 22, 10—13).
Такий посуд трапляється у матеріалах мо-
гильників білозерського часу: Кочковате, Ва-
силівка, будуржель (Ванчугов 1990, с. 80,
фото 2).
2.2.1. Миски з прямими відігнутими стін-
ками (тип 1), пласким денцем великого діа-
метру. Вінчики заокруглені, переважно орна-
ментовані.
По вінцю орнаментовані овальним та окру-
глим вдавлюванням, один фрагмент має оваль-
ні вдавлювання у внутрішній частині (рис. 12,
16). Формувальна маса груба з домішками
жорстви та кварцового піску, у перетині одно-
рідного світло-коричневого кольору. Зовніш-
ня поверхня світло-коричневого кольору, про-
печена; внутрішня — світло-коричневого ко-
льору, пропечена. розміри: висота 6,0—13 см;
діаметр вінець 20—27 см; діаметр денець 16—
22 см. Представлені 16 фрагментами посудин
з приміщень 4, 6, 7, 9, 11, 19, 20 (рис. 12; 23,
1—7).
Такий посуд трапляється у матеріалах посе-
лень білозерського часу: Тудорове, Приозерне,
Криничне, Комрат І, Ялпуг IV (Ванчугов 1990,
с. 60, рис. 17; с. 61, рис. 18; с. 62, рис. 19; с. 63,
рис. 20; с. 67, рис. 22).
2.2.2. Миски з відігнутими стінками та за-
гнутими вінцями до середини (тип 2), пласким
денцем великого діаметру.
По вінцю орнаментовані овальним та округ-
лим вдавлюванням. Формувальна маса груба з
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2018, № 442
домішками жорстви та кварцового піску, у пе-
ретині однорідного світло-коричневого ко-
льору. Зовнішня поверхня світло-коричневого
кольору, пропечена; внутрішня — світло-
коричневого кольору, пропечена. розміри: ви-
сота 4,1—11 см; діаметр вінець 22—27 см; діа-
метр денець 14—24 см. Представлені чотир-
ма фрагменти посудин із приміщень 4 та 19
(рис. 13, 1—4; 23, 8—10).
Такий посуд трапляється у матеріалах по-
селень білозерського часу: Криничне, балта
(Ванчугов 1990, с. 62, рис. 19; с. 75, рис. 28).
2.2.3. Миски з опуклими стінками та за-
гнутими вінцями до середини (тип 3), з плас-
ким денцем великого діаметру. орнаментовані
пружком у нижній третині тулуба (рис. 13, 7).
Формувальна маса груба з домішками жор-
стви та кварцового піску, у перетині однорід-
ного світло-коричневого та сірого кольору.
Зовнішня поверхня світло-коричневого та сі-
рого кольору, пропечена; внутрішня — світло-
коричневого кольору, пропечена. розміри:
висота 6,0—12 см; діаметр вінець 18—22 см;
діаметр тулуба 20—25 см; діаметр денець 16—
22 см. Представлені шістьома фрагмента-
ми посудин із приміщень 3, 4, 6, 7, 9 (рис. 13,
5—10; 23, 11).
Такий посуд трапляється у матеріалах по-
селення білозерського часу: балта (Ванчугов
1990, с. 75, рис. 28) та у матеріалах могильника
Казаклія (Agulnicov 1996, p. 99, fig. 11, 8).
2.3.1. Жаровні у вигляді мисок 1 типу з
сегментно-обрізаним корпусом (тип 1).
По вінцю орнаментовані овальним та окру-
глим вдавлюванням.
Формувальна маса груба з домішками жор-
стви та кварцового піску, у перетині однорід-
ного світло-коричневого або сірого кольору.
Зовнішня поверхня світло-коричневого та сі-
рого кольору, пропечена; внутрішня — темно-
сірого та світло-коричневого кольору, пропе-
чена. розміри: висота 4—15 см; діаметр вінець
11—25 см; діаметр денець 18—23,2 см. Пред-
ставлені шістьома фрагментами посудин з
приміщень 7, 8, 9, 11, 19 (рис. 14, 1—6; 24, 1).
2.3.2. Жаровні пласкі, округлі та сегментно-
обрізаним корпусом (тип 2), частина фрагмен-
тів має бортик по зовнішньому контуру. один
фрагмент має пальцеподібне вдавлювання по
краю (ймовірно, заглиблення для захвату).
Формувальна маса груба з домішками жор-
стви та кварцового піску, у перетині однорід-
ного світло-коричневого або сірого кольору.
Зовнішня поверхня світло-коричневого та сі-
рого кольору, пропечена; внутрішня — темно-
сірого та світло-коричневого кольору, про-
печена. розміри: діаметр 20—22 см; товщина
1,0—1,3 см. Представлені шістьома фрагмен-
тами посудин із приміщень 7, 9, 19 (рис. 14,
7—10; 24, 2—3).
Такий посуд трапляється у матеріалах посе-
лень білозерського часу: Тудорове, Приозерне,
Криничне, Комрат І, Ялпуг IV (Ванчугов 1990,
с. 60, рис. 17; с. 61, рис. 18; с. 62, рис. 19; с. 63,
рис. 20; с. 67, рис. 22).
3. Культові посудини:
Цей вид посуду представлений дев’ятьма
фрагментами з приміщень 4, 11, 16, 19, 20
(рис. 15; 25). Ці посудини можна віднести до
культових виходячи з їх нестандартної форми
(«курильниці» з приміщень 4 та 11); розміру
(мініатюрна чаша з приміщення 20) та вияв-
лення у ямах (банкоподібні посудини з примі-
щення 16, яма 1 та приміщення 19, яма 2).
3.1. «Курильниця» (приміщення 4) — ви-
ріб зі складним профілем у формі неглибоко-
го блюдця з діаметром денця 10 см, вінчика
12 см, висотою 2,0 см. «Курильниця» складає
єдине ціле з блюдцем висотою 2,0 см і діа-
метром віночка 9,0 см (рис. 15, 1; 25, 1). Фор-
мувальна маса груба з домішками кварцового
піску, у перетині однорідного чорного кольору.
Поверхня коричневого кольору.
3.2. «Курильниця» (приміщення 11) — ви-
ріб у формі блюдця. Формувальна маса груба з
домішками жорстви та кварцового піску, у пе-
ретині однорідного чорного кольору. Поверх-
ня темно-коричневого кольору з плямами
сажі. Діаметр нижнього блюдця 9,0 см, верх-
нього — 6,5 см (рис. 15, 3; 25, 2).
3.3. банкоподібна посудина невеликого
розміру з наміченою шийкою (приміщення 16,
яма 1), з найбільшим розширенням у верхній
третині тулуба, пласким денцем без закраїни.
Вінчик злегка відтягнутий, шийка дугоподіб-
на, тулуб округлий.
Формувальна маса груба з домішками жор-
стви та кварцового піску, у перетині однорід-
ного темно-сірого кольору. Зовнішня та внут-
рішня поверхні темно-сірого кольору. розміри:
висота 8,0 см; діаметр вінець 7,6 см; діаметр ту-
луба 9,0 см; діаметр денець 5,4 см (рис. 15, 2;
25, 3).
3.4. банкоподібна посудина невеликого
розміру з наміченою шийкою (приміщення 16,
яма 1), з найбільшим розширенням у верхній
третині тулуба, пласким денцем без закраїни.
Вінчик злегка відтягнутий, шийка дугоподіб-
на, тулуб округлий. Формувальна маса груба з
домішками жорстви та кварцового піску, у пе-
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2018, № 4 43
ретині однорідного темно-сірого кольору. Зов-
нішня та внутрішня поверхні темно-сірого ко-
льору. розміри: висота 8,0 см; діаметр вінець
7,7 см; діаметр тулуба 8,2 см; діаметр денець
5,2 см (рис. 15, 2; 25, 3).
3.5. банкоподібна посудина невеликого роз-
міру з наміченою шийкою (приміщення 19,
яма 2), з найбільшим розширенням у середній
частині тулуба, пласким денцем із закраїною.
Вінчик злегка відтягнутий, шийка дугоподібна,
тулуб округлий. Формувальна маса груба, по-
гано відмучена з домішками жорстви та квар-
цового піску, у перетині однорідного світло-
коричневого кольору. Зовнішня та внутрішня
поверхні коричневого кольору. розміри: висо-
та 6,0 см; діаметр вінець 4,8 см; діаметр тулуба
5,0 см; діаметр денець 3,6 см (рис. 15, 4; 25, 4).
3.6. банкоподібна посудина з наміченою
шийкою (приміщення 19, яма 2), з найбільшим
розширенням у середній частині тулуба, плас-
ким денцем із закраїною. Вінчик злегка відтяг-
нутий, тулуб округлий. Формувальна маса гру-
ба, погано відмучена з домішками жорстви та
кварцового піску, у перетині однорідного світло-
коричневого кольору. Зовнішня та внутрішня
поверхні коричневого кольору. розміри: висо-
та 4,5 см; діаметр вінець 6,0 см; діаметр тулуба
5,8 см; діаметр денець 3,2 см (рис. 15, 5; 25, 4).
3.7. банкоподібна посудина з наміченою
шийкою (приміщення 19, яма 2), з найбіль-
шим розширенням у верхній третині тулуба,
пласким денцем із закраїною. Вінчик злегка
відтягнутий, шийка дугоподібна, тулуб окру-
глий. Формувальна маса груба, погано відму-
чена з домішками жорстви та кварцового піс-
ку, у перетині однорідного світло-коричневого
кольору. Зовнішня та внутрішня поверхні ко-
ричневого кольору. розміри: висота приблизно
6,0—7,0 см; діаметр вінець приблизно 5,0 см;
діаметр тулуба 7,8 см; діаметр денець 4,8 см
(рис. 15, 6; 25, 4).
3.8. банкоподібна посудина з наміченою
шийкою (приміщення 24, яма 25), з найбіль-
шим розширенням у середній частині тулуба,
пласким денцем із закраїною. Вінчик злегка
відтягнутий, шийка дугоподібна, тулуб окру-
глий. Формувальна маса груба, погано відму-
чена з домішками кварцового піску, у перети-
ні однорідного чорного кольору. Зовнішня та
внутрішня поверхні темно-коричневого ко-
льору. розміри: висота 8,5 см; діаметр вінець
8,0 см; діаметр тулуба 9,0 см; діаметр денець
5,5 см (рис. 25, 6).
Подібний посуд трапляється у матеріалах мо-
гильника білозерського часу: будуржель (Ван-
чугов 1990, с. 64, рис. 31, 18—19) та поселення
Василівка (Ванчугов 1990, с. 80, фото 1, 7).
3.9. Чаша невеликого розміру з відігнутим
вінчиком, дугоподібною шийкою, невисо-
ким тулубом з максимальним розширенням
у верхній третині та пласким денцем (примі-
щення 20). орнамент рельєфний (упор з вдав-
люванням у центрі). Формувальна маса груба,
доб ре відмучена з домішками кварцового піску,
у перетині однорідного світло-коричневого ко-
льору. Зовнішня та внутрішня поверхні світло-
коричневого кольору. розміри: висота 5,5 см;
діаметр вінець 10,4 см; діаметр тулуба 10,0 см;
діаметр денець 4,5 см (рис. 15, 7; 25, 5).
Такий посуд трапляється у матеріалах по-
селення Воронівка ІІ (Ванчугов 1990, с. 64,
рис. 21, 13).
Висновки
Відібраний керамічний посуд (191 фрагмент)
(таблиці 1—4) за характером поверхні розпо-
діляється на грубий (90 %) та лощений (10 %).
За характеристикою орнаментів та за техні-
кою виконання присутній рельєфний — пруж-
ки, упори, жолобки, прокреслений, зубчатий
штамп, нігтеві, овальні та округлі вдавлюван-
ня; за організацією мотивів — бордюри, три-
кутники.
на території «цитаделі» городища Дикий
Сад переважає посуд закритого типу (66,5 %).
Серед нього більшість складають горщики
(22 %). найбільша їх кількість зафіксована у
приміщеннях 3, 4, 9, 11, 19, 20.
банкоподібні посудини складають 8,4 % від
усіх знахідок, переважна їх більшість знайде-
на у приміщеннях 3, 4, 5, 9, 19, 20. Серед знахі-
док посуду закритого типу, також присутні ке-
лихи (16,2 %), більшість яких виявили в примі-
щеннях 3, 9, 19. А також черпаки, які складають
2,6 %, більшість яких виявлена в приміщенні 7.
Серед матеріалу трапляються корчаги (17,3 %),
що переважають у приміщеннях 3, 4, 8, 9, 11,
20. Корчаги виявлено як лощені, так і прості.
Генетично корчаги з Дикого Саду пов’язані з
білозерсько-тудоровським типом посуду (Ван-
чугов 1990, с 138—141). не виключено і те, що
їхня форма запозичена з більш західних культур.
Посуд відкритого типу складає 28,8 % і поді-
ляється на чаші (10 %), що переважають у при-
міщеннях 4, 19, 20; миски (13,6 %), що перева-
жають у приміщеннях 3, 6, 7, 11, 19, 20 та жаров-
ні (5,2 %), які переважають у приміщенні 7.
Культові посудини зафіксовані у приміщен-
нях 4, 11, 16, 19, 20, 24 (складають 4,7 %). Се-
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2018, № 444
ред них переважають банкоподібні, невелико-
го розміру з наміченою шийкою з найбільшим
розширенням у середній частині тулуба, плас-
ким денцем із закраїною або без неї та «куриль-
ниці» зі складним профілем.
Можливо, що подібні предмети застосо-
вувалися під час здійснення певних магіч-
них обрядів.
Аналіз цих та інших ознак (керамічне тісто,
способи формування) дозволяє визначити їх
походження як в ідеальному втіленні (культур-
не запозичення), так і в матеріальному (місце
виготовлення, сировину, майстер-виробник).
на території «цитаделі» городища Ди-
кий Сад переважає посуд місцевого вироб-
ництва, що є характерним для постсабати-
нівського часу та білозерської культури (ту-
доровський та балтський варіанти) регіону
Північно-Західного Причорномор’я (березан-
ская и др. 1986, с. 95—98; с. 134—137; Ванчугов
1990, с. 59—81, рис. 17—32). Трапляється по-
суд із території Карпатсько-балканського ре-
гіону (Мелюкова 1979, с. 19—29) та Дністро-
Дунайського регіону, насамперед з могильни-
ка Казаклія (Agulnicov 1996, р. 93—109).
Корчаги з території «цитаделі» Дикого Саду
мають аналогії в культурах доби пізньої бронзи
на території нижнього Дунаю (Ванчугов 1990,
с. 87).
Фіксуються й унікальні екземпляри. Серед
них виокремлюється чаша з приміщення 20
(яма 2) із відігнутим вінчиком, дугоподібною
шийкою, невисоким тулубом з максималь-
ним розширенням у ніжній третині. Зовніш-
ня та внутрішня поверхні лощені, світло-
коричневого кольору. По тулубу рельєфний
орнамент (упор із вдавлюванням у центрі), над
упором чітко прокреслене графіті у формі сим-
волу (рис. 11, 19; 22, 13). розміри: висота
приблизно 8,5—9,0 см; діаметр вінець 16,2 см;
діаметр тулуба 16,6 см; діаметр денець при-
близно 4,0 см. Треба зазначити, що невідоми-
ми залишаються два параметри вази: діаметр
денця та висота придонної частини. Якщо при-
пустити, що діаметр денця чаші 4,0 см, а ви-
сота придонної частини 3,0 см, то розрахунки
доводять, що об’єм посудини 2,46 л, що крат-
не мікенській мірі об’єму в 28,8 л. Спираючись
на дослідження в області лінійної писемнос-
ті, можна інтерпретувати значення символу на
вазі як 1/2 або 1/6 від визначеної міри об’єму.
При цьому, якщо взяти до уваги, що одна із мі-
кенських мір дорівнює 4,8 л, можна допусти-
ти, що об’єм вази коливається в межах 2,4 л.
Подібний символ, у групі зі ще двома знаками,
прокреслений на ручці амфори піздньоміной-
ського періоду, зафіксованої в Мікенах (Evans
1952, р. 58). Показовим також є приклад гра-
фіті зі знаками лінійної писемності на посуді
із Трої (Zurbach 2003, s. 113—130), деякі з ко-
трих представлені на керамічному диску з при-
міщення 4 на території «цитаделі» Дикого Саду
(Козленко 2015, с. 42—44). Виходячи з якісних
характеристик ваза належить до престижного
посуду. нанесений на вазі символ, ймовірно,
маркує певний об’єм вміщеної у нього рідини
(наприклад олії, пива, вина тощо).
Частково на городищі простежується два
будівельно-хронологічні горизонти (яскраво
це представлено на прикладі більш ранньо-
го приміщення 3 та більш пізнього приміщен-
ня 4): перший горизонт з приміщеннями 1, 2,
3, 6, 7, 8, 9, 10, 14, 24 можна віднести до пост-
сабатинівського часу (перехідні форми кера-
мічного посуду, бронзовий казан і ніж); другий
горизонт, безсумнівно, належить вже до біло-
зерськой культури, причому за всіма показни-
ками (кераміка, бронзові і вотивні предмети)
артефакти з городища носять вельми синкре-
тичний характер, що відрізняє їх і від східних
білозерських аналогій.
У культурно-хронологічному аспекті кера-
міка «цитаделі» городища Дикий Сад загалом
належить до постсабатинівського та ранньо-
го етапу білозерської культури (кінець ХІІІ—
ХІІ ст. до н. е.) та дозволяє стверджувати, що
життя на території пам’ятки розпочалося саме
з цієї ділянки та тривало до самого кінця існу-
вання городища. Підтверджують це і резуль-
тати аналізів за С14 (діапазон дат з усіх ділянок
становить 1186—925 р. до н. е., плюс-мінус
80 років).
Аналіз кераміки з території «цитаделі» є
тільки часткою від великої кількості кераміч-
ного посуду всього городища Дикий Сад. Кіль-
кісній склад кераміки з інших частин городи-
ща розкриває можливості для окремих публі-
кацій, що заплановані до друку у найближчому
майбутньому.
березанская С.С., отрощенко В.В., Чередниченко н.н.,
Шарафутдинова И.н. Культуры эпохи бронзы на
территории Украины. Киев, 1986.
Ванчугов В.П. белозерская культура в Северо-Западном
Причерноморье. Проблема формирования белозер-
ской культуры. Киев, 1990.
Горбенко К.В., Пашкевич Г.о. Палеоетноботанічні дослі-
дження на території городища Дикий Сад. Емінак.
2010, № 1—4 (5) (січень—грудень), с. 5—19.
Горбенко К.В. основные аспекты материальной
культуры городища Дикий Сад. Емінак. 2016, № 4
(16) (жовтень—грудень). Forum Olbicum I. Пам’яті
В.В. Крапівіної, с. 19—32.
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2018, № 4 45
Горбенко К.В. начальный этап археологических исследо-
ваний городища Дикий Сад . Емінак. 2017, № 3 (19)
(липень—вересень), том 2, с. 9—25.
Горбенко К.В. Укріплене поселення (городище) епохи фі-
нальної бронзи Дикий Сад у місті Миколаєві. Крає-
знавство. 2018, 1 (102), с. 6—20.
Гошко Т.Ю., Агапов С.о., отрощенко В.В. Металеві ка-
зани з Великого Степу за доби пізньої бронзи. Київ,
2018.
Козленко р.о. Знаки лінійної писемності на керамічно-
му кружку з городища Дикий Сад. Проблеми вивчення
та охорони пам’яток первісного мистецтва півдня Єв-
ропи (кам’яний вік — епоха бронзи). Запоріжжя, 2015,
с. 42—47.
Мелюкова А.И. Скифия и фракийский мир. Москва,
1979.
отрощенко В.В. Укріплене поселення «Дикий Сад» в
системі пам’яток білозерської культури. Емінак.
Київ; Миколаїв, 2008 № 1—4 (3) (січень—грудень),
с. 5—10.
Agulnicov Serghei. Necropola culturii Belozerca de la Cazaclia.
Bucuresti, 1996.
Evans A.J. Scripta Minoa. The written documents of Minoan
Crete. With special reference to the archives of Knossos.
Vol. II. The archives of Knossos. Clay Tablets inscribed
in Linear script B. Edited from notes, and supplements by
John. L. Myres. Oxford, 1952.
Gorbenko K.V., Grebennikov Y.S. The «Dykyi Sad» fortified
settlement as a uniting link in the context of economic,
political and cultural relation of 1200—1000 BC (the
Baltic shore, the Pontic region and the Mediterranean).
Routes between the seas: Baltik-Boh-Bug-Pont from the
3 rd to the middle of the 1st millennium BC. Baltic-Pontic
Studies. Poznan, 2009, vol. 14, p. 374—389.
Otroščenko V. Die Westbeziehungen der Belozerka — Kultur.
Das Karpatenbecken und die osteuropäische Steppe (Hrsg.
B. Hänsel, J. Machnik). Rahden Westf. 1998, S. 353—
360.
Zurbach J. Schriftähnliche zeichen und töpferzeichen in Troia.
Studia Troica. 2003, 13, S. 113—130.
Надійшла 15.11.2018
К.В. Горбенко
Старший преподаватель кафедры истории та археологии исторического факультета
Николаевского национального университета имени В.А. Сухомлинского, dikiysad@ukr.net
ПоСУДА УЧАСТКА «ЦИТАДеЛЬ» ГороДИЩА ДИКИЙ САД
В статье рассматривается керамика из помещений «цитадели» городища Дикий Сад. на территории цитадели
зафиксировано 18 помещений (1—12; 14—16; 19—20; 24), в которых выявлено более десяти тысяч фрагментов
керамики, относящихся примерно к 1500 сосудам различного назначения. Из них отобрано 191 целых и частично
сохранившихся сосудов из помещений 1—12; 15; 19, 20, пригодных для классификации.
Предметом исследования является лепная посуда из сооружений, расположенных на участке «А» («цитадель»).
Указанная территория Дикого Сада исследована почти в полном объеме и представляет собой обособленную цен-
тральную часть всего городища, окруженную с юга, запада и севера рвом, с востока — оврагами.
Весь материал разделен на две группы: закрытые (127 фрагмента) и открытые (55 фрагмента) формы. Каждая
группа разделена на виды (посуда закрытой группы — горшки, банковидные кубки, черпаки, корчаги; посуду от-
крытой группы — чаши, миски, жаровни), в пределах видов выделены типы по форме шейки и венчика. В преде-
лах типов выделяются варианты в соответствии с формой корпуса. отдельную, специальную, группу составляет
нестандартная посуда, которую можно считать культовой (9 фрагментов).
Установлено, что преобладают горшки, корчаги и миски.
В культурно-хронологическом аспекте керамика «цитадели» городища Дикий Сад в большинстве относится к
раннему этапу белозерской культуры (конец 13—12 вв. до н. э.) и позволяет утверждать, что жизнь на территории
памятника началась именно с этого участка. Подтверждают это утверждение и результаты анализов по С14 (диа-
пазон дат из всех участков составляет 1186—925 гг. до н. э., плюс-минус 80 лет).
К л ю ч е в ы е с л о в а: городище Дикий Сад, г. Николаев, «цитадель», поздняя бронза, белозерская культура, керамичес-
кая посуда, культовая посуда.
Kyrylo V. Gorbenko
Senior Lecturer of the Department of History and Archaeology of the Faculty of History of the Mykolaiv National Sukhomlynskyi University,
dikiysad@ukr.net
THE POTTERY OF THE “CITADEL” SITE OF DYKYI SAD HILLFORT
The paper deals with the pottery from the rooms of “Citadel” of the hillfort Dykyi Sad. There were fixed 18 rooms at the
Citadel territory (nr. 1—12; 14—16; 19—20; 24) where more than ten thousand fragments of ceramics were found relating to
approximately 1,500 vessels of various purposes. 191 intact and partially broken vessels from the rooms nos. 1—12; 15; 19,
20, suitable for classification were selected.
The subject of the research is the handmade wares from the structures located at section “A” (“Citadel”). This territory
of Dykyi Sad has been explored almost completely and constitutes an isolated location in the central part of the whole
settlement, surrounded by a ditch from the south, west and north and by ravines from the east.
All material was classified into two groups: closed (127 fragments) and opened forms (55 fragments). Each group is divided
into types (group of closed form wares — pots, jars-shaped cups, ladles, large pots; group of opened form wares — cups,
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2018, № 446
bowls, braziers); the types were classifeid by form of neck and rim. Within the types the variants were selected by the shape
of body. The separate, special group is formed from non-standard vessels which can be considered the cult (9 fragments).
The pots and large pots prevail among the closed forms while the bowls prevail in the group of opened forms.
The pottery from the “Citadel” site of Dykyi Sad in the cultural-chronological aspect belongs to the early stage of
Bilozerska culture (the end of the 13th — 12th centuries BCE) and confirm that life on the territory of the site began namely
from this area. This statement is also confirmed by the results of C14 analyzes (the range of dates from all the sites amounts
1186—925 BCE, ± 80 years).
K e y w o r d s: Dykyi Sad hillfort, Mykolaiv, “Citadel”, Late Bronze Age, Bilozerska culture, ceramic wares, cult wares.
References
Agulnicov Serghei. Necropola culturii Belozerca de la Cazaclia. Bucuresti, 1996.
Berezanskaia S.S., Otroshchenko V.V., Cherednichenko N.N., Sharafutdinova I.N. Kultury epokhi bronzy na territorii Ukrainy.
Kyiv, 1986.
Evans A.J. Scripta Minoa. The written documents of Minoan Crete. With special reference to the archives of Knossos. Vol. II. The
archives of Knossos. Clay Tablets inscribed in Linear script B. Edited from notes, and supplements by J.L. Myres. Oxford, 1952.
Gorbenko K.V. Osnovnye aspekty materialnoi kultury gorodishcha Dikii Sad. Eminak. 2016, no. 4 (16) (zhovten-hruden). Forum
Olbicum I. Pamiati V.V. Krapivinoi, pp. 19-32.
Gorbenko K.V. Nachalnyi etap arkheologicheskikh issledovanii gorodishcha Dikii Sad. Eminak. 2017, no. 3 (19) (lypen-veresen),
vol. 2, pp. 9-25.
Gorbenko K.V., Grebennikov Y.S. The «Dykyi Sad» fortified settlement as a uniting link in the context of economic, political and
cultural relation of 1200-1000 BC (the Baltic shore, the Pontic region and the Mediterranean). Routes between the seas: Baltik-
Boh-Bug-Pont from the 3rd to the middle of the 1st millennium BC. Baltic-Pontic Studies. Poznan, 2009, vol. 14, pp. 374-389.
Horbenko K.V., Pashkevych H.O. Paleoetnobotanichni doslidzhennia na terytorii horodyshcha Dykyi Sad. Eminak. 2010, no. 1-4
(5) (sichen-hruden), pp. 5-19.
Horbenko K.V. Ukriplene poselennia (horodyshche) epokhy finalnoi bronzy Dykyi Sad u misti Mykolaievi. Kraieznavstvo. 2018,
no. 1 (102), pp. 6-20.
Hoshko T.Yu., Ahapov S.O., Otroshchenko V.V. Metalevi kazany z Velykoho Stepu za doby piznoi bronzy. Kyiv, 2018.
Kozlenko R.O. Znaky liniinoi pysemnosti na keramichnomu kruzhku z horodyshcha Dykyi Sad. Problemy vyvchennia ta okhorony
pamiatok pervisnoho mystetstva pivdnia Yevropy (kamianyi vik - epokha bronzy). Zaporizhzhia, 2015, pp. 42-47.
Meliukova A.I. Skifiia i frakiiskii mir. Moskva, 1979.
Otroščenko V.V. Die Westbeziehungen der Belozerka-Kultur. Das Karpatenbecken und die osteuropäische Steppe (eds. B. Hänsel,
J. Machnik). Rahden Westf., 1998, ss. 353-360.
Otroshchenko V.V. Ukriplene poselennia “Dykyi Sad” v systemi pam’iatok bilozerskoi kultury. Eminak. Kyiv; Mykolaiv, 2008,
no. 1-4 (3) (sichen-hruden), pp. 5-10.
Vanchugov V.P. Belozerskaia kultura v Severo-Zapadnom Prichernomore. Problema formirovaniia belozerskoi kultury. Kyiv,
1990.
Zurbach J. Schriftähnliche zeichen und töpferzeichen in Troia. Studia Troica. 2003, no. 13, ss. 113-130.
|