Північно-Західне Надчорномор’я і Троя: можливість контактів за доби ранньої бронзи

Поховання ямної культури поширені далеко за межами Північного Надчорномор’я — на Балканах, у Фракії, Трансільванії і Альфельде. Але для ямної культури прямі контакти з Анатолією не простежені. Нові польові дослідження дозволяють по-новому реконструювати взаємини населення Північно-Західного Надчор...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2018
1. Verfasser:	Іванова, С.В.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Інститут археології НАН України 2018
Schriftenreihe:	Археологія
Schlagworte:	Рік Трої в Україні
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/194788
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Північно-Західне Надчорномор’я і Троя: можливість контактів за доби ранньої бронзи / С.В. Іванова // Археологія. — 2018. — № 4. — С. 47-63. — Бібліогр.: 67 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-194788
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1947882023-11-29T18:33:21Z Північно-Західне Надчорномор’я і Троя: можливість контактів за доби ранньої бронзи Іванова, С.В. Рік Трої в Україні Поховання ямної культури поширені далеко за межами Північного Надчорномор’я — на Балканах, у Фракії, Трансільванії і Альфельде. Але для ямної культури прямі контакти з Анатолією не простежені. Нові польові дослідження дозволяють по-новому реконструювати взаємини населення Північно-Західного Надчорномор’я і Анатолії в епоху палеометалу. Ранний бронзовый век Северо-Западного Причерноморья представлен усатовской и буджакской/ямной культурами. Продвижение степного населения на запад традиционно связывают с ямной культурой; курганы с ямными погребениями известны в Балкано-Карпатском ареале. Связи степного населения с Передней Азией оказались более проблематичны. Early Bronze Age of the North-Western Black Sea Region is represented by the Usatovo and Budzhak/Yamna cultures. Advancement of the steppe population to the west is traditionally associated with Yamna culture. The barrows with Yamna graves are known in the Balkan-Carpathian area. The connections of the steppe population with the West Asia turned out to be more problematic. 2018 Article Північно-Західне Надчорномор’я і Троя: можливість контактів за доби ранньої бронзи / С.В. Іванова // Археологія. — 2018. — № 4. — С. 47-63. — Бібліогр.: 67 назв. — укр. 0235-3490 DOI: https://doi.org/10.15407/archaeologyua2018.04.047 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/194788 903(477.7)+94(392) uk Археологія Інститут археології НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Рік Трої в Україні Рік Трої в Україні
spellingShingle	Рік Трої в Україні Рік Трої в Україні Іванова, С.В. Північно-Західне Надчорномор’я і Троя: можливість контактів за доби ранньої бронзи Археологія
description	Поховання ямної культури поширені далеко за межами Північного Надчорномор’я — на Балканах, у Фракії, Трансільванії і Альфельде. Але для ямної культури прямі контакти з Анатолією не простежені. Нові польові дослідження дозволяють по-новому реконструювати взаємини населення Північно-Західного Надчорномор’я і Анатолії в епоху палеометалу.
format	Article
author	Іванова, С.В.
author_facet	Іванова, С.В.
author_sort	Іванова, С.В.
title	Північно-Західне Надчорномор’я і Троя: можливість контактів за доби ранньої бронзи
title_short	Північно-Західне Надчорномор’я і Троя: можливість контактів за доби ранньої бронзи
title_full	Північно-Західне Надчорномор’я і Троя: можливість контактів за доби ранньої бронзи
title_fullStr	Північно-Західне Надчорномор’я і Троя: можливість контактів за доби ранньої бронзи
title_full_unstemmed	Північно-Західне Надчорномор’я і Троя: можливість контактів за доби ранньої бронзи
title_sort	північно-західне надчорномор’я і троя: можливість контактів за доби ранньої бронзи
publisher	Інститут археології НАН України
publishDate	2018
topic_facet	Рік Трої в Україні
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/194788
citation_txt	Північно-Західне Надчорномор’я і Троя: можливість контактів за доби ранньої бронзи / С.В. Іванова // Археологія. — 2018. — № 4. — С. 47-63. — Бібліогр.: 67 назв. — укр.
series	Археологія
work_keys_str_mv	AT ívanovasv pívníčnozahídnenadčornomorâítroâmožlivístʹkontaktívzadobirannʹoíbronzi
first_indexed	2025-07-16T22:19:02Z
last_indexed	2025-07-16T22:19:02Z
_version_	1837843724087853056
fulltext	ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2018, № 4 47 © С.В. ІВаноВа, 2018 С.В. Іванова * ПІВнІчно-ЗахІдне надчорномор’я І Троя: можлиВІСТь конТакТІВ За доби ранньої бронЗи УДК 903(477.7)+94(392) https://doi.org/10.15407/archaeologyua2018.04.047 * ІВаноВа Світлана Володимирівна — доктор істо- ричних наук, провідний науковий співробітник Ін- ституту археології нан України, svi1956@gmail.com Поховання ямної культури поширені далеко за межа- ми Північного Надчорномор’я — на Балканах, у Фракії, Трансільванії і Альфельде. Але для ямної культури прямі контакти з Анатолією не простежені. Нові польові до- слідження дозволяють по-новому реконструювати взає- мини населення Північно-Західного Надчорномор’я і Ана- толії в епоху палеометалу. К л ю ч о в і с л о в а: усатівська та буджацька культури, Анатолія, срібні та мідні рудники. Питання поширення степових культур у захід- ному і південно-західному напрямку досить детально висвітлені в науковій літературі. Те- риторія Північно-Західного надчорномор’я незмінно розглядається як сполучна ланка між степовим надчорномор’ям та Централь- ною і Південно-Східною Європою. В окре- мих випадках висловлювалися припущення про можливі зв’язки і з Передньою азією. Для усатівської культури були відзначені можливі контакти з анатолією, у зв’язку з присутніс- тю в інвентарі поховань «кинджалів анатолій- ського типу». однак мова йшла про імпорт через посередників — пам’ятки усатівської культури поза межами Північно-Західного надчорномор’я майже не відомі. Попри це, поховання ямної культури значно поширені в Балкано-Карпатському ареалі. Концепція просування на захід степово- го населення має давню історію. Її часто на- зивають «концепцією Чайлда-Гімбутас», хоча формувалася вона впродовж тривалого часу різними дослідниками (о. Шрадер, Е. Вале, В.Г. Чайлд, М. Гімбутас, а. Брюсов та ін.), які зробили до неї певні доповнення. Йшлося, пе- редусім, про міграції доби ранньої бронзи в Карпато-Дунайський регіон і Центральну Єв- ропу т. зв. «курганної культури», котра нібито змінила культурну карту Європи. Такий висно- вок критикувався й археологами, й лінгвіста- ми, хоча до сьогодні він має своїх прихильни- ків. Зокрема, було показано, що єдиної курган- ної культури просто не існує, у це поняття було включено різночасове степове населення, но- сії різних культурних традицій (Манзура 2000). До того ж, як виявилося, роль вихідців зі сте- пового надчорномор’я в деструкції землероб- ських європейських цивілізацій була значно перебільшена. Іншими вважаються причини занепаду і зникнення балканських культур — припускаються кліматичні, соціальні, еконо- мічні зміни (николова 2000, с. 449; 2001—2002; Todorova 2003). археологічні дані фіксують присутність на- селення зі степового надчорномор’я в Цен- тральній і Південно-Східній Європі в епо- ху палеометалу. Початок проникнення схід- них скотарських племен у Карпато-Подунав’я В.а. Дергачов визначає початковими етапа- ми періоду Трипілля В1–Кукутень а (Дергачев 1999, с. 165). Угорські археологи систематизували похо- вальні пам’ятки мігрантів у альфельді, виді- ливши кілька культурно-хронологічних груп: 1) «Степові вохристі поховання» близько 4000 cal ВС. найбільш ранній степовий вплив вони бачать у культурній групі Чонград (без- курганні поховання, зіставні з хвалинською і скелянскою культурами). 2) Перед-ямні поховання (3400/3350— 3300/3000—2750 cal BC). До неї належать по- ховання, що мають спільні риси з поховальни- ми пам’ятками нижньомихайлівської та кві- тянської культур. 3) Ранньоямні поховання (3300/3100— 2900/2600 cal BC). 4) Пізньоямні зі значними катакомбними впливами (2900/2800—2500/2400 cal ВС). 5) Пізньоямний ефект 2500/2400—2200/2000 cal ВС) (Horváth et al. 2013). Переосмислення матеріалу дало можливість визначити хронологічні межі міграційних про- цесів. Так, Б. Говедаріца (2005—2009, с. 605) виділив кілька ареалів ранніх (безкурган- них) «поховань з вохрою», зокрема Північно- Західне і Західне надчорномор’я. найбільш ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2018, № 448 південні пам’ятки таких поховань розташо- вані між горами Стара Планина (Балканські гори) і р. Маріца. Період найбільшого поши- рення «поховань з вохрою», зокрема в Захід- ному надчорномор’ї, відповідає періоду Куку- тень а-В 1. З’явилася нова, цілком аргументована кон- цепція, яка дозволила виділити з групи ямних поховань степового Подунав’я більш ранній пласт підкурганних поховань епохи енеоліту. Дослідники порівнюють його з нижньомихай- лівською і квітянською культурами (Frînculeasa et al. 2015), що співпадає з таким самим куль- турним пластом в альфельді. Таким чином, нові дослідження з викорис- таннями комплексу радіовуглецевих дат до- зволили більш точно визначити час і кордони просування степового населення в західному і південно-західному напрямку. Польові дослідження на території на південь від Балканських гір дали можливість визначи- ти південний кордон розселення прийшлого населення, що залишило кургани (енеолітич- не доямне населення, племена ямної культу- ри). Кордон проходить по північній (Верхній) Фракії. аналогічні пам’ятки в більш південних регіонах (Південна Фракія, анатолія, Греція) відсутні 2. Культурна ситуація в Північно- Західному Надчорномор’ї У кінці IV — на початку III тис. до н. е. у Пів- нічно-Західному надчорномор’ї мешкали носії усатівської культури, з якою прийнято пов’язувати початок бронзової доби у регіону, а також розрізнені пізньоенеолітичні групи, що не складали в цілому культурної єдності. Відо- мі нечисленні поховання мігрантів зі сходу — носіїв ніжньомихайлівської, животилівської (животилівсько-вовчанської), постмаріуполь- ської (квітянської) культур, а також культури Чорнавода з Подунав’я. Частково синхронна їм буджацька культура, котра входила у велику 1 Кукутень а-В відповідає етапу Трипілля В1-В2 (між 4300—4100 ВС), у хронології, яка застосовується українськими археологами. 2 Лише у пізньобронзову добу (XIII—XII ст до н. е.) є переконливі докази присутності вихідців з Північ- ного надчорномор’я в складі т. зв. «народів моря» (озброєння північночорноморських типів у комп- лексах Східного надчорномор’я, їх зображення на єгипетських барельєфах, бронзових статуетках тощо) (Клочко 1990). найчастіше з «народами моря» пов’язують носіїв сабатинівської культури. ямну культурно-історичну спільноту ранньо- бронзової доби. Усатівська культура. Крім двох неординар- них центрів Усатове і Маяки, усатівська куль- тура представлена майже виключно похован- нями і декількома пунктами знахідок керамі- ки, що інтерпретуються як можливі залишки поселень (Патокова і ін. 1989, с. 82, рис. 82). Слід визнати епонімну пам’ятку Усатове уні- кальним явищем, аналогій якому немає в Північно-Західному надчорномор’ї. Комп- лекс Маяки, будучи більш пізнім за часом, від- повідає йому лише до певної міри. Усатівські підкурганні поховання степової зони досить своєрідні та неоднорідні. Більшість пам’яток розміщені в західному регіоні, в Подністров’ї і Дністро-Прутському межиріччі. Парадоксом є той факт, що на схід від Подністров’я, не- зважаючи на розташування тут такої яскравої пам’ятки як Усатове, прояви усатівської куль- тури надзвичайно нечисленні, групуючись поблизу Тилігульського лиману (Говедарица, Манзура 2010; Петренко 2012). найдавніші усатівські комплекси синхронні фіналу Три- пілля СІ, в цілому культура існувала впродовж усього етапу Трипілля CII, що відповідає в аб- солютних датах середині IV — першій чверті III тис. до н. е. (Петренко, Кайзер 2012, с. 55— 57). Існує й інша точка зору на фінал усатів- ського феномену. Вважається, що він є синх- ронним фіналу постмаріупольської, дереїв- ської та нижньомихайлівської культур, тобто пов’язаний із завершенням пізньоенеолітич- ної епохи на межі 3000/2900 ВС (Rassamakin 2004, s. 213). П. Роман пов’язує появу пам’яток типу Фолтешть ІІ з впливом усатівської куль- тури (Roman 1981; Роман 2010). Відзначимо точку зору Дж. Меллорі, який розглядає усатів- ську культуру як гібридну, з корінням у куль- турах Чорнавода і Трипілля, перекриту інтру- зивним степовим компонентом, імовірно ін- доєвропейської курганної культури (Mallory 1997). Культура характеризується мегалітични- ми традиціями в поховальній архітектурі, роз- виненою бронзовою металургією, керамічним комплексом, в якому поєднуються трипільські та степові елементи. Померлих ховали в про- стих ямах, скорчено на лівому боці, рідше — на спині, переважає східне орієнтування по- хованих. Простежено розпис черепів вохрою (Зиньковский, Петренко 1987). Керамічний комплекс представлений столовим та кухон- ним посудом різних типів (рис. 1). Серед ме- талевого інвентарю — сокири, долота, ножі, шила, кинджали, прикраси. незважаючи на ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2018, № 4 49 імпортну сировину, н.В. Риндіна (1993) виді- ляє усатівський осередок металообробки, який мав специфічні риси. Дослідниця відзначає, що усатівська металообробка склалася в систе- мі Циркумпонтійської металургійної провін- ції бронзової доби. У той же час були збереже- ні і окремі прийоми трипільських технологій. Прикраси усатівської культури виготовлені з різних металів (срібні і мідні скроневі спіраль- ні підвіски, мідні пронизки). За кількістю сріб- них прикрас культура виділяється на тлі синх- ронних спільнот пізнього енеоліту—ранньої бронзової доби Південно-Східної Європи (Пе- тренко 1997). Буджацька культура. У Північно-Західному надчорномор’ї серед розташованих тут куль- тур і культурних груп кінця IV—III тис. до н. е., безумовно, найбільш яскравою була бу- джацька культура. Вона привертає увагу не тільки кількістю пов’язаних з нею поховаль- них пам’яток, але і тривалістю свого існуван- ня (близько 3100—2200 cal ВС). Є всі підста- ви виділяти її як окрему культуру в межах ям- ної культурно-історичної спільноти (КІС), що виникла не на пізньому її етапі, а синхронно з початком її формування. Ми вважаємо, що буджацька культура склалася на основі місце- вих енеолітичних пам’яток, а її населення не є мігрантами зі сходу. Про місцеве походжен- ня свідчать дані антропології (подібність ан- тропологічних типів), паралелі в поховальній обрядовості і матеріальній культурі населення Північно-Західного надчорномор’я пізнього енеоліту–ранньої бронзової доби. Характерною рисою буджацького кераміч- ного комплексу є плоскодонність посуду, ви- ражені інокультурні паралелі. Вже на ранньо- му етапі з’явилися характерні керамічні фор- ми — т. зв. буджацькі банки, амфороподібний посуд та амфори, кубки, аскоси (рис. 2; 3). Серед прикрас — спіралі зі срібла, міді, золо- та (рис. 4, 3). Крім впливу культур місцевого енеоліту та доби ранньої бронзи, на ранньому етапі буджацької культури простежено вираз- ні зв’язки і паралелі з культурами Південно- Східної і Центральної Європи (Коцофені, Чорнавода II, Езерово II, Езеро, культура ку- лястих амфор, культури шнурової кераміки), а також (але в меншій мірі) — з Дніпро-Бузьким ареалом ямної КІС. Зміни від раннього до пізнього етапу буджа- цької культури проявляються в двох аспектах — розвиток власне буджацьких характеристик і прояв інновацій, пов’язаних з інокультурним впливом. на пізньому етапі відбуваються зміни в культурному оточенні буджацького населен- ня, причому, і в межах ареалу її проживання, і в навколишній території проживання. Просунув- шись в середині III тис. до н. е. зі сходу, Північно- Західне надчорномор’я заселяє людність ката- комбної культури. Тривають зв’язки з культура- Рис. 1. Матеріали, що характеризують усатівську куль- туру (1—16 — за: Дергачев, Манзура 1991; 17—21 — за: Яровой 1990) Рис. 2. основні форми кераміки з поховань буджацької культури (за: Иванова 2013) ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2018, № 450 ми шнурової кераміки, деякий час — з культурою кулястих амфор, є паралелі в керамічному комп- лексі з культурами Глина III-Шнекенберг, Мако- Косиги-Чака, Лівезіль, Вінковці. Культурні зв’язки населення Північно-Західного Надчорномор’я Усатівська культура. Версія про зв’язки Пів- нічно-Західного надчорномор’я з південними районами — анатолією і Егеїдою — має давню історію. Перевага віддавалася морським шля- хам (Болтенко 1925; Йессен 1947, с. 16; Пато- кова 1979, с. 151). Причому, М.Р. Болтенко та Е.Ф. Патокова першими мореплавцями регіо- ну бачили саме населення усатівської культури, яке могло використовувати прибережну мор- ську течію з одеської затоки вздовж північно- західного берега Понту. але не виключалася ймовірність існування сухопутного шляху, враховуючи, що деякі до- слідники співвідносять усатівську культуру із західним узбережжям Чорного моря (Nikolova 2005, р. 92). Існує точка зору, що на анатолійський на- прямок зв’язків вказують егейські та анато- лійські артефакти в усатівських похованнях (Петренко 1997, с. 32). До імпортних виробів належать, перш за все, мідні кинджали «ана- толійського типу» з миш’яковим покриттям, що додає виробам «ефекту срібла», найдавніші скляні вироби, походження яких пов’язують з анатолією (островерхов 1985, с. 179), намис- та із середземноморських морських коралів, підвіску-амулет з єгипетського «алебастру» (Петрунь 2000, с. 180). найбільший інтерес серед дослідників ви- кликають відомі кинджали, які вважають ім- портом (Конькова 1979; Рындина 1982) 3. н.В. Риндина знайшла аналогії цим виробам на Криті, Кікладах, у Греції і анатолії (рис. 5). на думку І.В. Манзури, можливим є їх цен- тральноєвропейське походження з ареалу культури Бодрокерегстур. на його думку, до- стовірно визначити джерело їх надходження в ареал усатівської культури неможливо, але ба- гатоступінчастий обмін був у давнину досить звичайним явищем 4. В.Г. Петренко (2013) вва- жав, що ці кинджали пов’язані з усатівським металургійним центром (рис. 6). Зазначимо, що миш’якове покриття на кинджалах відоме у майкопській культурі Кавказу, але там поши- рені кинджали іншого типу. Введення радіовуглецевих дат призвело до хронологічної невідповідності цієї, здавалося б, послідовної та логічної концепції: Усатівська 3 За винятком цих кинджалів, інші вироби з міді та миш’якової бронзи відносять до місцевого виробни- цтва. 4 Дякую І.В. Манзурі за консультацію з цього питан- ня. Рис. 3. Рідкісні та іншокультурні форми кераміки в по- хованнях буджацької культури (за: Иванова 2013) Рис. 4. Срібні прикраси ранньої бронзової доби: 1 — Троянове, курган ямної культури (за: Alexandrov, Kaiser 2016); 2 — Горан-Слатіна, курган ямної культури (за: николова 2000); 3 — кургани Північно-Західного надчорномор’я за: (никулицэ 2009); 4 — могильник культури Зімнича (за: Alexandrescu 1974); 5 — Тирнава, курган ямної культури (за: Панайотов 1989) ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2018, № 4 51 Рис. 5. Кинджали з різних центрів (за: Рындина, Конь- кова 1982) Рис. 6. Вироби усатівського металургійного центру (за: Петренко 2013) Рис. 7. Кинджали другої половини III тис. до н. е. (за: Maran 2007): 1 — Mala Gruda; 2 — Karataş; 3—4 — Bayindirköy; 5 — Alaca Höyük ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2018, № 452 культура (3500—2850 ВС) виявилася давнішою за кинджали анатолії, які датуються зараз дру- гою половиною ІІІ тис до н. е. на думку Дж. Марана (Maran 2007), анатолійські кинджали схожі з аналогічними артефактами з курганів Монтенегро (Мала Груда, Велка Груда), котрі пов’язують з Вучедольською культурою, про- стежуючи при цьому і ямні впливи (рис. 7). У цій ситуації варто поставити запитан- ня: чи могли кинджали цих форм існувати в Перед ній азії і в більш ранній час? Інший аспект зв’язків стосується по- ходження срібла за доби ранньої бронзи Північно-Західного надчорномор’я. най- більш ранні срібні вироби у світі пов’язуються з IV тис. до н. е. У Західній анатолії, на по- селенні Бейджи-Султан (XXIV шар) знайдено срібний перстень, що датується 3942—3650 cal ВС. Довгий час європейські джерела срібла вважались пізнішими за анатолійські. але виявилося, що в Європі срібло з’явилося од- ночасно з Близьким Сходом: невеликі срібні кільця культури одзіері (Сардинія) датують- ся першою половиною IV тис. до н. е. (Primas 1995, р. 78). В ареалі Північно-Західного над чор- номор’я тільки в усатівській (Петренко 1997; Иванова 2010) і буджацькій (Иванова 2013) культурах спостерігається концентрація сріб- них виробів — на тлі синхронних культур не тільки надчорноморського степу, а й усього Карпато-Балканського ареалу . В усатівській культурі зафіксовані найдав- ніші прикраси зі срібла в Україні і одні з най- давніших у Європі (близько 30 предметів). У Трипіллі та степовому енеоліті подібного роду артефакти поодинокі. Серед знахідок — спі- ральні скроневі підвіски, накісник, перстень. Більшість срібних виробів співвідносяться з раннім періодом Усатове. Концентруються знахідки практично в двох центрах — в Усатів- ському курганному могильнику і олександрів- ському кургані на узбережжі Сухого лиману. Б. Йованович (Jovanovič 1993) припускає для Рис. 8. Рудники IV—III тис. до н. е. (за: Kassianidou, Knapp 2004) Рис. 9. Пам’ятки усатівської культури в Західному надчорномор’ї ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2018, № 4 53 пізньотрипільських могильників Північно- Понтійського узбережжя, Південної України і Молдови місцеве виробництво срібних скро- невих кілець, хоча срібло було імпортоване, можливо, зі Східного Середземномор’я (руд- ники на острові Сифнос і півострові Лавріон в аттиці). Пропонують і «східний варіант» похо- дження срібла — його постачання в усатівський час з ареалу Майкопсько-новосвободненської спільноти (Петренко 1997). Відомі срібні рудники в Східному Серед- земномор’ї належать до ранньокікладського періоду I—II. Ранньокікладський період синх- ронний ранньомінойському та Трої I; датуван- ня їх різне у різних дослідників, але в діапазо- ні 3400—2900 cal BC. Срібні вироби егейсько- го походження цього періоду (за одиничними винятками) ані на Балканах, ані на узбережжі Егейського моря, до недавнього часу були неві- домі, що не давало можливості отримати одно- значну відповідь про джерела срібла, які вважа- ли «загадковими» (Jovanovič 1993). нові дані дозволили дослідникам зроби- ти висновок, що срібні артефакти ІІІ—ІІ тис. до н. е. на нижньому і Середньому Дунаї були зроблені зі срібла та міді з руд Лавріона (Gale et al. 2008, р. 102). Таким чином, можна припустити отриман- ня населенням усатівської культури якоїсь частини срібла зі Східного Середземномор’я, можливо, за допомогою зв’язків з нижнім Ду- наєм. У цьому контексті нагадаємо знахідки намиста із середземноморських морських ко- ралів, підвіску-амулет з єгипетського «алеба- стру», причому в тих же похованнях, де було знайдено срібло (Петренко 1997). Зафіксовано існування срібних копалень IV—III тис. до н. е. на північному заході ана- толії (рис. 8). Можна припустити появу руди в Північно-Західному надчорномор’ї шля- хом багатоступінчастого обміну. але техноло- гічні прийоми (в цьому випадку використання миш’яку для отримання ефекту сріблення) не можуть передаватися шляхом обміну, як арте- факти. Той, хто володіє знаннями (майстер) — обов’язковий учасник передачі нових техноло- гій. Це дозволяє припустити наявність певних зв’язків між двома регіонами. археологічні матеріали вказували на те, що пам’ятки усатівської культури пов’язані май- же виключно з територією Північно-Західного надчорномор’я 5. Згодом стали накопичуватися дані про усатівські пам’ятки на заході та півден- ному заході від їх традиційного ареалу (рис. 9). 5 на схід від ареалу Північно-Західного над чор- номор’я можна відзначити лише могильник в уроч. Гард на правому березі олександрівського водосхо- вища, Миколаївська обл. Рис. 10. Поховання зі срібними підвісками в Карпато-Подунав’ї ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2018, № 454 По-перше, слід взяти до уваги розпис- ну кераміку, знайдену під час розкопок бага- тошарового городища орловка-Картал у по- низзі Дунаю. Її датують у діапазоні Кукутень В–Трипілля СІ й до недавнього часу відноси- ли до усатівської культури 6. Відзначають зна- хідки кераміки усатівського типу в румун- ській Молдові (Burtгnescu 2002, с. 498—499). Розкопуються поховання усатівського типу: Лункавиця-Друмул, п. 7, основне поховання з кургану «Індепенденцей», поховання Голяма Детелина 4/4 (Alexandrov, Kaiser 2016). Могили з кромлехами в курганах поблизу Міхай Бра- ву, Мурігіоль, Таріверде, на думку дослідників, показують близьку подібність до комплексів пізнього Усатова (Alexandrov 2016, p. 317). В.а. Дергачов відзначає на фінальному ета- пі появу декількох комплексів могильника Ду- ранкулак в Північно-Східній Болгарії (Дерга- чов 2004, с. 111). Існує думка, що усатівське населення могло брати участь у ґенезі куль- тури Езеро (николова 2000 с. 449). Міграція- ми усатівського населення на південний захід Л. ніколова пояснила деякі паралелі в керамі- ці поселення Дядово (східні Балкани) і Усато- ве (Nikolova 2000, р. 4). Подальше досліджен- ня цієї пам’ятки демонструє значну подібність кераміки Дядово і усатівської культури 7. Мож- ливо, ці пам’ятки маркують безпосередні кон- такти двох регіонів і рух усатівського населен- ня до срібних копалень. Відкритість до контактів підтверджує й пів- нічний напрямок зв’язків усатівської культури. П. Влодарчак виділив серію кераміки культу- ри Злота в Малопольщі, в якій присутні усатів- ськи елементи. однак їх появу автор пояснює не можливістю міграцій, а переносом усатів- ських традицій племенами культури кулястих амфор (Włodarczak 2008, s. 520, ryc. 3). але, власне, в культурі кулястих амфор усатівських рис не простежено. Буджацька культура. Пам’ятки ямної культу- ри Балкано-Карпатського ареалу відомі давно, їм присвячено досить багато спеціальних дослі- джень. Багато археологів пов’язують просуван- ня ямного населення на захід саме з Північно- 6 Зараз І.В. Манзура запропонував сприймати її як прояв особливої керамічної традиції культури Чор- навода I, а підкурганні поховання з такою керамі- кою відносити не до усатівської культури, як це було раніше, а до тої ж культури Чорнавода I (Манзура 2018). 7 Дякую за інформацію учасника археологічних дослі- джень в Дядово в 2015—2017 рр. доктора Масао Сем- мото (Masao Semmoto, The Anciernt Orient Mustum, Tokio). Західним надчорномор’ям. Західний кордон її відсунутий досить далеко, враховуючи пам’ятки ямного типу в Центральній Європі. Л.С. Клейн вперше виділив пам’ятки ямної культури Північно-Західного надчорномор’я в окрему культуру, давши їй назву по пер- шій пам’ятці — нерушайська 8. на його дум- ку, вона склалася на основі культури «Усатове– Чорнавода–Фолтешті». У ній (а також в її відгалуженнях на територіях Угорщини, Ру- мунії та колишньої Югославії) дослідник ба- чить протогреків, які прийшли в Грецію че- рез нижній Дунай. З нею, а також з бло- ком культур шнурової кераміки, можуть бути пов’язані нечисленні знахідки в шарах Трої фрагментів посудин, прикрашених шнуро- вим орнаментом (Клейн 2007). Й. Батора за- значив групу поховань (близько 20), на північ від Бескид, які він пов’язує з населенням ям- ної культури. Поховання не становлять тери- торіальну або культурну групу, а виявлені в мо- гильниках різних культур доби ранньої брон- зи (Bátora 2006) Також було виділено кілька пам’яток з рисами ямної культури, розташо- ваних на захід від альфельда. Це — поховання Генью (Gönyü) на кордоні Середнього і Верх- нього Дунаю, на заході Угорщини, нойзідль- ам-Зеє (Neusiedl-am-See), Бургенланд, у схід- ній австрії; Есслінг (Essling) поблизу Відня і Блекендорф (Bleckendorf), Саксонія-анхальт. наявні дати укладаються в діапазон XXVIII— XXVI ст. до н. е. (Harrison, Heyd 2007, p. 202, fig. 49). Картографування пунктів зі знахідка- ми срібних виробів, дозволяє зафіксувати лан- цюжок пам’яток, який тягнеться вздовж Ду- наю від Попруття до Потисся (рис. 10). Це дало нам можливість припустити отримання срібла з місцезнаходжень Трансильванії, де відомі су- часні срібні рудники, хоча стародавні поки не були виявлені (Иванова 2010). Крім того, сріб- ні прикраси знайдені в похованнях на тери- торії Південної Добруджі, в гірській Фракії (в курганах поблизу сучасних мідних рудників) і в центрі нижнього Подунав’я (могильник Горан-Слатіна). найзахіднішою пам’яткою, де простежено віддалені зв’язки з ямної культу- рою є поховання в кургані Мала Груда в Мон- тенегро, культура Вучедол (Primas 1995, р. 81). Появу прикрас зі срібла в ранню бронзову добу на Балканах Б. Йованович пов’язує саме з но- сіями ямної культури, зі зникненням же степо- вого поховального обряду зникає і срібло. 8 надалі І.Т. Черняков запропонував називати її бу- джацькою, і ця назва стала більш поширеною. ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2018, № 4 55 Дж. Маран вважає цілком імовірним, що срібні артефакти IV тис. до н. е., знайдені на нижньому і Середньому Дунаї, були зроблені на місці, але було використане срібло, імпор- товане з анатолії або Егейського світу (Maran 2000, р. 188). Припускається й кавказьке джерело сріб- ла. Зазначають, що починаючи з кінця IV тис. до н. е., північнопонтійська область стає цен- тром поширення по Дунаю артефактів пев- них типів, зокрема виготовлених зі срібла, а також деяких технологій обробки металів. Іс- нує думка, що це був «міст» між Кавказом і Ду- найським регіоном (Primas 2007). але аналіз артефактів не дозволяє нам погодитися з цим припущенням. Зауважимо, що і в буджацьких похованнях, і в Подунав’ї зустрічаються сріб- ні підвіски типу Зімнича, невідомі в Передкав- каззі (рис. 4; 3, 4). Вже на самому початку доби бронзи виділяються два центри, де концен- труються срібні прикраси — Північно-Західне надчорномор’я (усатівська і буджацька куль- тури) та Прикубання; в ареалі між ними кіль- кість знахідок зі срібла різко зменшується. Ма- буть, лише басейн р. Молочної та Присиваш- шя виділяються кількістю виробів; можливо, їх джерело знаходиться в рудному районі наголь- ний кряж на Донбасі. Тому кавказькі джерела срібла в Північно-Західному надчорномор’ї і Карпато-Дунайському регіоні все ж виклика- ють сумнів. Впродовж того ж періоду проявляють- ся контакти між Придунайської зоною і Гре- цією та Західною азією. Відбитком цього є циркуляція кілець-підвісок типу Лефкас, що поширилися на Балканах і в Карпатському басейні (Maran 2007, р. 9). на наш погляд, на- слідуванням цього типу є срібна підвіска з по- ховання ямної культури на території нижнього Подунав’я (рис. 4, 5). Ця знахідка (Панайотов 1989) цілком узгоджується з новими даними про зв’язки нижнього Подунав’я з анатолією і Східним Середземномор’ям. Ми вважаємо, що для всебічного розгля- ду проблеми слід звернутися до двох європей- ських культур доби ранньої бронзи, а саме — Баден і Юнаціте, до їх контактів з навколиш- нім світом. Баден. на ранньому етапі ямної культу- ри «срібний шлях» міг починатися в анато- лії, звідки ювелірні вироби (чи срібло) по- трапляли в баденське середовище, а потім — в ямне. Про альфельд як зону контакту двох цих культур писали багато дослідників. на сучасному етапі зв’язкам блоку баденських культур з анатолією теж приділяється до- сить багато уваги. За останні 50 років ця кон- цепція не раз видозмінювалася. наприкін- ці IV тис. до н. е. між Карпатами та північ- ною частиною Егейського моря виникають споріднені культурні групи, з якими можна пов’язати становлення в Європі доби ран- ньої бронзи. н. Калич (Kalicz 1963) першим спробував виявити прямий зв’язок між цими двома регіонами, припускаючи вплив ана- толії на культури Південно-Східної Європи. Ця ідея була підтримана і розвинена іншими дослідниками. Зазначалося, що носіями культури Баден дуже рано були сприйняті епохальні іннова- ції: з культурою Баден пов’язують встановлен- ня зв’язків з анатолією і Егеїдою, освоєння ко- лісного транспорту в період 3600—3300 cal ВС, формування нових керамічних традицій. Дея- кі компоненти культури грали надрегіональну роль. Традиційно вважають, що основні ново- введення в Центрально-Східній Європі, асо- ційовані з культурою Баден, потрапили з ана- толії, Леванту та Південно-Східної Європи. Швидкість поширення інновацій на величез- ній території дозволила дослідникам припус- тити, що технологічна революція поширюва- лася в двох напрямках одночасно: 1. Із Західної та Центрально-Східної Євро- пи. За цим напрямком вже закріпився термін баденізація «Badenization», який в археологіч- ному матеріалі представлений поширенням матеріалів Болераз-Чорнавода III. 2. З Південно-Східної анатолії через Єв- ропу, у зв’язку з експансією Урука (вимушені емігрувати «біженці» з Трої II—V). Передба- чається, що швидкість дисперсії цих нововве- день була настільки висока, що сотні кіломе- трів були подолані впродовж дуже коротких відрізків часу (десяти років або менше, що не може бути простежено на радіовуглецевих да- тах). Інновації в силу свого революційного ха- рактеру поширилися на величезній території, причому в різних регіонах сприймались окремі дискретні риси (Furholt 2008). Вважають, що ці два напрямки перетну- лися в ареалі Карпатського басейну (Horváth, Svingor, Molnár 2008, р. 455). осмислення хро- нологічного співвідношення балканських культур з анатолійськими пройшло кілька ета- пів. У 1950-ті рр. переважали диффузіонист- ські погляди Г. Чайлда, відповідно до яких до- сягнення цивілізації (виробниче господарство, осілість та ін.) поширювалися в західну анато- лію та й потім на Балкани з Близького Сходу ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2018, № 456 шляхом колонізації, в якій провідну роль віді- гравали ранні міські центри західної анатолії. У той же час введення каліброваних дат у радіо вуглецевий аналіз показало, що культу- ра Баден не може бути датована пізніше за ран- ню бронзову добу в Егейському морі, але є більш ранньою. Теза про те, що феномен Бадена виник з міграції популяцій з північно-західної анатолії, був спростований. Це призвело до хвилі дослід- ницької діяльності, спрямованої на розробку гі- потези самостійного розвитку північно-західної анатолії та Балкано-Карпатського регіону. Впровадження радіовуглецевого датуван- ня в 1960-ті рр. та розкопки багатошарових пам’яток на Балканах викликали справжній переворот у поглядах на хронологію регіо- ну: початок енеоліту стали датувати майже на 3000 років раніше. на відміну від Європи, хро- нологічні схеми анатолії в ті роки залишали- ся незмінними. Значних розкопок у західному і центральному районах анатолії до 1980-х рр. не велося, дати С14 були поодинокі. Систе- ми синхронізації двох регіонів не існувало (Özdogan 1997), поширилися погляди про по- вну самостійність культурного розвитку Бал- кан (Renfrew 1970). нові археологічні дослідження та серія но- вих радіовуглецевих дат знову дозволили синх- ронізувати ці два регіони. Виявилося, що всю культуру Езеро у Фракії можна розглядати па- ралельно з феноменом Бадена. Крім того, по- чаток поселення Троя I також синхронізується з фіналом культури Баден, зокрема час співіс- нування охоплює період близько 300 років, з XXX — до XXVII ст. до н. е. на думку Р. Краусса, ці дані являються достатньою при- чиною, щоб певною мірою від- новити висновки н. Каліча й пе- реглянути відносини між Егей- ським ранньобронзовим віком і пізнім енеолітом у Карпатському басейні. Р. Краусс зазначає, що у другій половині IV тис. до н. е. у центральній частині Балкансько- го регіону річкові системи, що простягнулися з півночі на пів- день, стали важливими комуні- каційними магістралями між пів- нічним Егейським і Карпатським басейнами (Krauß 2014, p. 271) З’являються роботи, що роз- вивають ідею зворотного впли- ву — культур Езеро і Баден на ранню бронзову добу анатолії та, зокрема, Трою (Катінчаров 1987; Клейн 2007). Пропонуються різні варіанти осмислення ха- рактеру зв’язків між південно-східною Євро- пою і анатолією, визначаються шляхи, якими пізньоенеолітичні культурні імпульси з Бал- кан поширювалися в анатолію (авилова 2015). Відзначається інтеграція верхньофракійських і анатолійських культур (николова 2016). Перед- бачається існування різноманітних контактів між Верхньою Фракією і Троєю в III тис. до н. е. (Leshtakov 2014). Імовірно, є підстави говорити про двосто- ронні зв’язки протягом тривалого часу, поча- ток їх формування відноситься до енеолітич- ної доби. Юнаціте. У Південно-Східній Європі зо- лоті вироби переважно пов’язані з поодиноки- Рис. 11. Пункти зі знахідками прикрас із дорогоцінних металів у Фракії Рис. 12. Деякі артефакти з території Фракії, що демон- струють зв’язки з Троєю: 1 — Галабове; 2 — Дабене ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2018, № 4 57 Рис. 13. Розташування міднорудних районів і срібних копалень різних епох у Південно-Східній Європі (за: Ива- нова 2010): I—VII — міднорудні райони; 1—21 — сучасні срібні рудники ми унікальними могильниками, де концентру- ється основна кількість знахідок. Для доби міді це — відомий могильник культури Варна. З до- бою бронзи (РБВ III, кінець III тис. до н. е.) пов’язують відкриття у 2004 р. археологічно- го комплексу у с. Дубене поблизу м. Карлово в Болгарії, між Балканськими горами і маси- вом Средна Гора. Л. ніколова і Т. Джанферо- ва вважають, що могильник співвідноситься з розташованим поруч відомим раніше посе- ленням Дубене культури Юнаціте (Nikolova, Dzhanfezova 2005). Паралелі золотим виро- бам походять не тільки з пам’яток доби брон- зи Болгарії, але й із величезної території — від Малої азії (Троя II—III) до Центральної Євро- пи. Деякі посудини об’єднують у собі місце- ві та егейсько-анатолійські елементи, що, на думку дослідників, також свідчить про контак- ти з Малою азією (рис. 12, 1, 2). Існує думка, що даний комплекс може бути сполучною ланкою між Європою, Малою азі- єю та Близьким Сходом протягом доби ранньої бронзи (Hristov 2007). Він розміщувався на від- стані близько 20 км від витоків р. Марица, яка була основним водним шляхом, що пов’язував Передню азію і Північну Фракію. а через роз- ташований поблизу м. Карлово Траянський перевал можна вийти прямо до одного з най- багатших дорогоцінними металами могильни- ків ямної культури — Горан-Слатіна (рис. 11; 4, 2). Відстань між пунктами менше 60 км. на південний схід від Дубене розташований один з найбільших телей Європи — Галабове. В ньому простежено шари від неоліту до пізньої бронзи (VII—II тис. до н. е.). Імпортовані ар- тефакти з Малої азії та Близького Сходу, знай- дені в Галабове, підтверджують ідею про те, що провідна економічна діяльність населен- ня регіону була пов’язана з торгівлею (рис. 12, 1). найкращі паралелі походять з анатолії, а саме з Трої, Бейсісултана, Богазкею (Хатту- са), також узбережжя Егейського моря. Гала- бове може бути співвіднесене з низкою інших ключових об’єктів, що вказують на зв’язки між Східною Фракією та Троєю, Троадою, Захід- ною і Центральною анатолією. Можна при- пустити, що цей шлях йшов на захід до Цен- тральних Балкан і Центральної Європи. Регіон Галабове пов’язаний із нижнім Дунаєм, а та- кож із Західною Фракією і Фессалією. І саме тут у давнину перехрещувались деякі із най- більш важливих шляхів. Дві тисячі років тому один з цих шляхів, що з’єднувала Схід з Євро- пою, називався Via diagonalis, і це був шлях, по якому римські легіони перемістилися з Пан- нонії у Віфінію і назад (Leshtakov 2002). ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2018, № 458 Можливо, одним з цих шляхів срібло по- трапляло у середовище ямної культури Балкан, а звідти — у Північно-Західне надчорномор’я. Менш ніж 20 км розділяє Галабове та курган ямної культури біля м. Троянове з численними срібними прикрасами (рис. 4, 1; 11). Є свідчення про те, що в анатолії срібло ви- добувалося в значній кількості, достатній для взаємовигідної торгівлі. наприклад, у III тис. до н. е. велика частина видобутого в анато- лії срібла надходила у Месопотамію, де його обмінювали на олово (Трейстер 1996, с. 239). Цілком можливо, мала місце торгівля сріблом і зі степовим населенням Балканського регіо- ну та, ймовірно, опосередковано з Північно- Західним надчорномор’ям. Картографування курганів і могильників де- монструє розселення ямних племен поблизу ме- талорудних зон (рис. 13). на наш погляд, саме метал був основним атрактором, що визначив як напрямки колонізації Балкано-Карпатського ареалу населенням ямної культури, так і харак- тер контактів прийшлого та автохтонного на- селення. Ці взаємини сприяли формуванню Балкано-Карпатського ареалу ямної КІС. Кон- центрація в буджацьких похованнях виробів зі срібла і міді (Иванова 2001) підтверджує участь буджацьких племен у цих процесах. М.Я. Мер- перт окреслив територію, звідки відбувався рух степових племен на захід — межиріччя Півден- ного Бугу та Дунаю, проте все ж вважав його вторгненням (Мерперт 1982, с. 329). Виробництво металу передбачає освоєння технологій, тому для отримання певних знань, а також руди або готового металу населення ям- ної культури повинно було побудувати мирні і тривалі стосунки з автохтонами, стосунки, що базуються на обміні, а не захопленні. Імовірно, розташування поховань та наявність у них при- крас зі срібла вказує на шляхи, якими метали надходили в Північно-Західне надчорномор’я, а також можливі джерела цих металів. одним із джерел могли бути срібні рудники Передньої азії, за посередницької ролі Трої як «морських воріт анатолії». Швидше за все, в контексті зв’язків Передньої азії з Балкано-Дунайським регіоном домінувала Троя і деякі інші західно- центрально-анатолійські міські центри, тісно пов’язані з імпортом сировини, однак картина могла б бути і складнішою. авилова Л.И. Кольцевидные подвески балкано- карпатского типа в анатолии и ситуация перехода к раннебронзовому веку. Краткие сообщения Инсти- тута археологии. 2015, вып. 239, с. 184—194. Болтенко M.P. Раскопки Усатовского Большеку- яльницкого поля культурных остатков. Biснiк Одеської комiссії краєзнавства. 1925, № 2—3. оде- са (б.в.). Говедарица Б., Манзура И. новые материалы раннего бронзового века на Тилигульском лимане. Stratum plus. 2010, № 2, с. 299—308. Дергачев В.а. особенности культурно-исторического развития Карпато-Поднестровья. К проблеме вза- имодействия древних обществ Средней, Юго- Восточной и Восточной Европы. Stratum plus. 1999, № 2, с. 169—221. Дергачев В. а. Два этюда в защиту миграционной концеп- ции. Stratum plus. 2000, № 2, с. 188—236. Дергачов В.о. Пізній період Трипільської культу- ри. Енциклопедія трипільської цивілізації (гол. ред. М.Ю. Відейко). Київ, 2004, с. 109—114. Дергачев В.а., Манзура И.В. Погребальные комплексы позднего Триполья. Кишинев, 1991. Иванова С.В. Социальная структура населения ямной культуры Северо-Западного Причерноморья. одес- са, 2001. Иванова С.В. Природные ресурсы и экономика древних обществ. Stratum plus. 2010, № 2, с. 49—99. Иванова С.В. Культурно-исторические контакты насе- ления Северо-Западного Причерноморья в раннем бронзовом веке: Запад–Восток. Stratum plus. 2013, № 2, с. 199—258. Иессен а.И. Греческая колонизация Северного Причер- номорья. Ее предпосылки и особенности. Ленин- град: Государственный Эрмитаж, 1947. Катинчаров Р. Ранний бронзовый век Фракии и его куль- турные связи и взаимоотношения с соседними об- ластями. Кавказ в системе палеометаллических куль- тур Евразии. Материалы международной научной конференции (ред. У.Ю. Кочкаров). Тбилиси, 1987, с. 168—175. Клейн Л.С. Древние миграции и происхождение индоев- ропейских народов. 2007. Режим доступу: http://www. archaeology.ru/Download/Klejn/Klejn_2007_Drevnie_ migratsii.pdf [Дата звернення 23 вересня 2018]. Клочко В.I. народи моря та Пiвнiчне Причорномор’я. Археологiя. 1990, № 1, с. 10—17. Манзура И.В. Владеющие скипетрами. Stratum plus. 2000, № 2, с. 237—295. Манзура И.В. Расписная керамика позднего энеолита на поселении орловка-Картал на нижнем Дунае. Stratum plus. 2018, № 2, с. 35—48. Мерперт н.Я. Энеолит юга СССР и евразийские степи. Энеолит СССР. Археология СССР. Москва, 1982, с. 321—331. николова Л. Ямная культура на Балканах (динамика структуры погребального обряда и соотношение с другими культурами ранней бронзы). Stratum plus. 2000, № 2, с. 423—458. николова Л. К археологии социальных изменений (по материалам позднего доисторического периода на Балканах). Stratum plus. 2001—2002, № 2, с. 280—294. николова Л. К вопросу о комплексной культурной моде- ли генезиса бронзового века на Балканах (IV тыс. до н. э.): накопление богатства. Stratum plus. 2016, № 2, с. 99—104. никулицэ а. Ювелирные изделия из золота и серебра, об- наруженные при раскопках памятников эпох энео- лита и бронзы (по материалам из фондов нМаИМ). Tyragetia, 2009, № 3 (1), с. 157—168. островерхов а.С. Стеклянные бусы в памятниках поздне- го Триполья. Новые материалы по археологии Северо- Западного Причерноморья (ред. В.н. Станко). Киев, 1985, с. 174—180. ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2018, № 4 59 Панайотов И. Ямната культура в Българските земи. Раз- копки и проучвания, кн. XXI. София, 1989. Патокова Э.Ф. Усатовское поселение и могильники. Киев, 1979. Патокова Э.Ф., Петренко В.Г., Бурдо н.Б., Поли- щук Л.Ю. Памятники трипольской культуры в Северо-Западном Причерноморье. Киев, 1989. Петренко В.Г. Золото и серебро в энеолите Северо- Западного Причерноморья. Новые страницы древней истории Южной Украины. Тезисы докладов между- народной конференции. николаев, 1997, с. 31—32. Петренко В.Г. о погребальных памятниках Усатовского типа на Тилигуле. Земледельцы и скотоводы Древней Европы. Проблемы, новые открытия, гипотезы. Киев; Санкт-Петербург, 2012, с. 161—169. Петренко В.Г. Усатовская культура. Древние культуры Северо-Западного Причерноморья (ред. И.В. Бруяко, Т.Л. Самойлова). одесса, 2013, с. 163—210. Петренко В., Кайзер Э. Комплексный памятник Маяки: новые изотопные даты и вопросы хронологии раз- личных культур. Материалы по археологии Северного Причерноморья. 2012, вып. 12, с. 31—61. Петрунь В.Ф. нижнее Поднестровье как эталон археолого- петрографического полигона. Чобручский археологи- ческий комплекс и древние культуры Поднестровья. Материалы полевого семинара (ред. Е.В. Яровой). Тирасполь, 2000, с. 178—182. Роман П. Культуры Чернавода в европейском контексте. Индоевропейская история в свете новых исследований (ред. н.а. николаева). Москва, 2010, с. 93—98. Рындина н.В., Конькова Л.В. о происхождении больших усатовских кинжалов. Советская археология. 1982, № 2, с. 30—42. Рындина н.В. Древнейшее металлообрабатывающее про- изводство юго-восточной Европы (истоки и разви- тие в неолите-энеолите). Автореф... дис... док. ист. наук Института археологии академии наук СССР. 1993. Рындина н.В. Феномен «серебристых» покрытий на из- делиях из мышьяковых сплавов раннего бронзового века (юг Восточной Европы) Древнейшие общности земледельцев и скотоводов Северного Причерноморья (V тыс. до н. э. — V век н. э.). Материалы III междуна- родной конференции (ред. Е.В. Яровой). Тирасполь, 2002, с. 92—96. Трейстер М.Ю. Троянские клады (атрибуция, хроноло- гия, исторический контекст). Сокровища Трои из раскопок Генриха Шлимана. Каталог выставки (ред. И.а. Данилова). Москва, 1996, с. 197—240. Яровой Е.В. Курганы эпохи энеолита-бронзы нижнего Поднестровья. Кишинев, 1990. Alexandrescu A. La nécropole du Bronze ancienne de Zimnicea (dép. de Teleorman). Dacia, 1974, no. 18, р. 79–94. Alexandrov S. Prehistoric Barrow Graves between the Danube and the Balkan Range. Stratigraphy and relative chronology. Ancestral Landscapes: Burial mounds in the Copper and Bronze Ages (Central and Eastern Europe – Balkans – Adriatic – Aegean, 4th–2nd millennium BC). Traveaux de la maison de l’Orient et de la Méditerranée 58 (eds. S. Müller-Celka, E. Borgna). Lyon, 2011, p. 307– 320. Alexandrov S., Kaiser E. The Early Barrow Graves in West Pontic Area. Cultures? Migrations? Interactions? Der Schwarzmeerraum vom Neolithikum bis in die Früheisen- zeit (6000–600 v. Chr.). Kulturelle Interferenzen in der zirkumpontischen Zone und Kontakte mit ihren Nachbar- gebieten (eds. V. Nikolov, W. Schier). Leidorf, 2016, p. 359—370. Bátora J. Štúdie ku komunikácii medzi strednou a východnou Európou v dobe bronzovej. Bratislava, 2006. Frînculeasa A., Preda B., Heyd V. Pit-graves, Yamnaya and Kurgans along the Lower Danube: Disentangling IVth and IIIrd Millenium BC burial customs, equipment and chronology. Prähistorische Zeitschrift. 2015, № 90 (1–2), р. 45—113. Furholt M. Pottery, cultures, people? The European Baden material re-examined. Antiquity, 2008, № 82, р. 617— 628. Gale N. H., Kayafa M., Stos–Gale Z.A. Early Helladic metallurgy at Raphina, Attica, and the role of Lavrion. Aegean Metallurgy in the Bronze Age (ed. I. Tzachili). Proceedings of an International Symposium. Athens, 2008, p. 87—104. Harrison R.J., Heyd V. The Transformation of Europe in the Third Millennium BC: The Example of ‘Le Petit Chasseur I+III’ (Sion, Valais, Switzerland). Praehistorische Zeitschrift. 2007, 82 (2), p. 129—214. Horváth T., Svingor É., Molnár M. New Radiocarbon dates for the Baden Culture. Radiocarbon, 2008, № 50 (3), р. 447–458. Horváth T., Dani J., Pető Á., Pospieszny Ł., Svingor É. Multidisciplinary Contribution to the study of Pit Grave Culture Kurgans of the Great Hungarian Plain. Transitions to the Bronze Age: Interregional Interaction and Socio-Cultural Change in the Third Millennium BC Carpathian Basin and Neighbouring Regions (eds. V. Heyd, G. Kulcsár, V. Szeverenyi). Budapest, 2013, р. 153—180. Hristov М. Dubene and its Probable Contacts with the Aegaeo- Anatolian Region. Early Bronze Age Troy: Chronology, Cultural Development and Interregional Contacts. (eds. E. Pernicka, S. Ünlüsoy, S. Blum). Bonn, 2007, p. 229— 237. Jovanovič B. Silver in the Yamna (Pit-Grave) Culture in the Balkans. The Journal of Indo-European Studies. 1993, 21 (3—4), p. 207—214. Kalicz N. Die Péceler (Badener) Kultur und Anatolien. Budapest, 1963. Kassianidou V., Knapp A. Archaeometallurgy in the Mediterranian: the Social Context of Mining, Technology and Trade. The archaeology of Mediterranean prehistory (eds. E. Blake, B. Knapp). Oxford, 2005, p. 215—251. Krauß R. Troy, Baden Culture and Corded Ware – Correlations in the Balkan-Carpathian Region at the Turn of the 4th Millennium BC (еds. B. Horejs, M. Mehofer). Western Anatolia before Troy Proto-Urbanisation in the 4th Millennium BC? Vienna, 2014, p. 261—274. Leshtakov K. Galabovo pottery and a new synchronization for the bronze age in Upper Thrace with Anatolia. Anatolica, 2002, № XXVIII, p. 171—211. Leshtakov K. Troy and Upper Thrace: What Happened in the EBA 3? (Interrelations Based on Pottery Evidence) (eds. E. Pernicka, S. Ünlüsoy, S. Blum). Early Bronze Age Troy: Chronology, Cultural Development, and Interregional Contacts. An international conference. Studia Troica Monographien, 2014, р. 321—337. Mallory, J.P. Usatovo Culture. Encyclopedia of Indo-European Culture (eds. J.P. Mallory, D.Q. Adams). London, 1997, p. 614—615. Maran J. Das ägäische Chalkolithikum und das erste Silber in Europa. Studien zur Religion und Kultur Kleinasiens und des ägäischen Bereiches. Festschrift für Baki Öğün zum 75 Geburtstag. (ed. C. Işik). Bonn, 2000, s. 179—193. Maran J. Seaborne Contacts between the Aegean, the Balkans and the Central Mediterranean in the 3rd Millennium BC: The unfolding of the Mediterranean world. Between ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2018, № 460 the Aegean and Baltic Seas: Prehistory across Borders (eds. I. Galanaki, H. Tomas, Y. Galanakis and R. Laffineur). Proceedings of the International Conference Bronze and Early Iron Age Interconnections and Contemporary Developments between the Aegean and the Regions of the Balkan Peninsula, Central and Northern Europe, University of Zagreb, 11-14 April 2005, Aegaeum. 2007, no. 27. p. 3—21. Nikolova L. Social transformations and evolution in the Balkans in the fourth and third millennia BC. Reports of Prehistoric Research Projects. 2000, № 4, p. 1—8. Nikolova L. Social changes and cultural interactions in later Balkan prehistory later fifth and fourth millennia cal BC. Reports of Prehistoric Research Projects. 2005, № 6–7, p. 87–96. Nikolova L., Dzhanfezova T. Interactions and complexity in early bronze age in Western Thrace. 2005. Режим досту-2005. Режим досту- пу: http://www.iianthropology.org/zagreb2005 [Дата звернення 23 вересня 2018]. Özdogan M. The Beginning of Neolithic Economies in Southeastern Europe: An Anatolian Perspective. Journal of European Archaeology. 1997, № 5 (2), p. 1—33. Primas M. Gold and silver during the III-rd Mill. Cal. BC. Prehistoric Gold in Europe: mines, metallurgy, and manufacture (eds. G. Morteani, J.P. Northover). Dor-G. Morteani, J.P. Northover). Dor- drecht, 1995, p. 77—114. Primas M. Innovationstransfer vor 5000 Jahren. Knotenpunk- te an Land- und Wasserwegen zwischen Vorderasien und Europa. Eurasia Antiqua 2007, № 13, s. 1—19. Rassamakin Ju. Ja. Die nordpontische Steppe in der Kupfer- zeit. Gräber aus der Mitte des 5. Jts. bis Ende des 4. Jts. v. Chr. Archäologie in Eurasien, Bd. 17, Mainz, 2004. Renfrew C. The Autonomy of the South-East European Copper Age. Proceedings of the Prehistoric Society. 1970, №. 35, p.12—47. Roman Р. Forme de manifestare cultural din eneoliticul tarziu si perioada de tranzitie spre epoca bronzului. Studii si cercetari de istorie veche şi archeology. 1981, № 32 (1), p. 21—42. Todorova H. Neue Angaben zur Neolithisierung der Balkan- halbinsel. (eds, N. Kalicz, E. Jerem, P. Raczky. Morgen- rot der Kulturen. Frühe Etappen der Menschheitsgeschichte in Mittel– und Südosteuropa. Festschrift für Nándor Ka- licz zum 75. Budapest; Archaeolingua Alapitvany, 2003, s. 83—88. Włodarczak P. Kultura zіocka i problem genezy kultury cera-іocka i problem genezy kultury cera-ocka i problem genezy kultury cera- miki sznurowej w Małopolsce. (eds. J. Müller, J. Cze- breszuk, J. Kneisel) Na pograniczu światów. Studia z pradziejуw światów baіtycko-pontyjskiego ofiarowane Profesorowi Aleksandrowi Kośko w 60 rocznicк urodzin. Poznań, 2008, s. 511—532. Надійшла 03.10.2018 С.В. Иванова Доктор исторических наук, ведущий научный сотрудник Института археологии НАН Украины, svi1956@gmail.com СЕВЕРо-ЗаПаДноЕ ПРИЧЕРноМоРЬЕ И ТРоЯ: ВоЗМоЖноСТЬ КонТаКТа В РаннЕМ БРонЗоВоМ ВЕКЕ Ранний бронзовый век Северо-Западного Причерноморья представлен усатовской и буджакской/ямной культу- рами. Продвижение степного населения на запад традиционно связывают с ямной культурой; курганы с ямными погребениями известны в Балкано-Карпатском ареале. Связи степного населения с Передней азией оказались более проблематичны. Еще 30 лет назад археологи не сомневались в том, что найденные в усатовских комплексах кинжалы с мышья- ковым покрытием происходят из анатолии. Введение калиброванных дат привело к хронологическому дисбалан- су: усатовская культура оказалась древнее, чем кинжалы анатолийского типа. Усатовская и буджакская культура выделяются среди синхронных культур степи количеством серебряных ар- тефактов. Серебряные украшения, распространенные на Балканах, связывают чаще всего с появлением здесь ямной культуры. но источники происхождения серебра точно не определяются. Вполне возможно получение серебра из рудников Трансильвании или других европейских территорий (Центральная Европа, Греция). но, ве- роятно, одним из источников могли быть рудники анатолии. не так давно в Балкано-Дунайском регионе были выделены доямные погребения и комплексы с чертами усатовской культуры. Это позволяет говорить о более раннем времени миграций. В то же время исследовате- ли отмечают двусторонние связи населения Фракии и анатолии. Известны памятники с большим количеством украшений из золота и серебра, в которых прослежено анатолийское влияние. Возможно, население усатовской и ямной культур также имело доступ к рудникам анатолии, вероятно, благодаря своим связям с культурами ран- него бронзового века Балкан. К л ю ч е в ы е с л о в а: усатовская культура, буджакская культура, Анатолия, серебряные рудники, медные рудники. Svetlana V. Ivanova Dr. hab., Chief Research Fellow of the Institute of Archaeology, the National Academy of Sciences of Ukraine, svi1956@gmail.com NORTH-WESTERN PONTIC REGION AND TROY: PROBABILITY OF A CONTACT IN THE EARLY BRONZE AGE Early Bronze Age of the North-Western Black Sea Region is represented by the Usatovo and Budzhak/Yamna cultures. Advancement of the steppe population to the west is traditionally associated with Yamna culture. The barrows with Yamna graves are known in the Balkan-Carpathian area. The connections of the steppe population with the West Asia turned out to be more problematic. ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2018, № 4 61 Still 30 years ago archaeologists had no doubt that the daggers with arsenic coating, found in the Usatovo assemblages, have the Anatolia origin. The introduction of calibrated dates led to a chronological imbalance — the Usatovo culture turned out to be older than the Anatolian type daggers. Usatovo and Budzhak cultures stand out against the synchronous cultures of the steppe by the number of silver artifacts. The silver jewellery which are common on Balkans most often is associated with the appearing of Yamna culture. However, the origin of silver is not exactly determined. It is quite possible to obtain the silver from the mines of Transylvania or other European territories (Central Europe, Greece). But probably one of the sources could be the mines of Anatolia. Recently in Balkan-Danube region the pre-Yamna burials (Late Eneolithic), and assemblages with the features of Usatovo culture were identified. Thus we can talk about the earlier time of migration. At the same time, the researchers indicate the reciprocal relations of Thrace and Anatolia population. The sites containing a lot of gold and silver jewellery with Anatolian impact are known. Probably, the population of Usatovo and Yamna cultures also had access to Anatolian mines, most likely, due to their connections with Balkan cultures of the Early Bronze Age. K e y w o r d s: Usatovо culture, Budzhak culture, Anatolia, silver mines, copper mines. References Alexandrescu A. La nécropole du Bronze ancienne de Zimnicea (dép. de Teleorman). Dacia, 1974, no. 18, р. 79-94. Alexandrov S. Prehistoric Barrow Graves between the Danube and the Balkan Range. Stratigraphy and relative chronology. Ancestral Landscapes: Burial mounds in the Copper and Bronze Ages (Central and Eastern Europe - Balkans - Adriatic - Aegean, 4th-2nd millennium BC). Traveaux de la maison de l’Orient et de la Méditerranée 58 (eds. S. Müller-Celka, E. Borgna). Lyon, 2011, pp. 307-320. Alexandrov S., Kaiser E. The Early Barrow Graves in West Pontic Area. Cultures? Migrations? Interactions? Der Schwarzmeerraum vom Neolithikum bis in die Früheisenzeit (6000-600 v. Chr.). Kulturelle Interferenzen in der zirkumpontischen Zone und Kontakte mit ihren Nachbargebieten (eds. V. Nikolov, W. Schier). Leidorf, 2016, pp. 359-370. Avilova L.I. Koltcevidnye podveski balkano-karpatskogo tipa v Anatolii i situatciia perekhoda k rannebronzovomu veku. Kratkie soobshcheniia Instituta arkheologii. 2015, no. 239, pp. 184-194. Bátora J. Štúdie ku komunikácii medzi strednou a východnou Európou v dobe bronzovej. Bratislava, 2006. Boltenko M.P. Raskopki Usatovskogo Bolshekuialnitckogo polia kulturnykh ostatkov. Visnik Odeskoi komissii kraieznavstva. 1925, no. 2-3, Odesa (b.v.). Dergachev V.A. Osobennosti kulturno-istoricheskogo razvitiia Karpato-Podnestrovia. K probleme vzaimodeistviia drevnikh obshchestv Srednei, Iugo-Vostochnoi i Vostochnoi Evropy. Stratum plus. 1999, no. 2, pp. 169-221. Dergachev V. A. Dva etiuda v zashchitu migratcionnoi kontceptcii. Stratum plus. 2000, no. 2, pp. 188-236. Derhachov V.O. Piznii period Trypilskoi kultury. (ed. M.Yu. Videiko) Entsyklopediia trypilskoi tsyvilizatsii. Kyiv, 2004, pp. 109- 114. Dergachev V.A., Manzura I.V. Pogrebalnye kompleksy pozdnego Tripolia. Kishinev, 1991. Frînculeasa A., Preda B., Heyd V. Pit-graves, Yamnaya and Kurgans along the Lower Danube: Disentangling IVth and IIIrd Millenium BC burial customs, equipment and chronology. Prähistorische Zeitschrift. 2015, no. 90 (1-2), рp. 45-113. Furholt M. Pottery, cultures, people? The European Baden material re-examined. Antiquity, 2008, no. 82, рp. 617-628. Gale N. H., Kayafa M., Stos-Gale Z.A. Early Helladic metallurgy at Raphina, Attica, and the role of Lavrion. Aegean Metallurgy in the Bronze Age (ed. I. Tzachili). Proceedings of an International Symposium. Athens, 2008, pp. 87-104. Govedaritca B., Manzura I. Novye materialy rannego bronzovogo veka na Tiligulskom limane. Stratum plus. 2010, no. 2, pp. 299- 308. Harrison R.J., Heyd V. The Transformation of Europe in the Third Millennium BC: The Example of ‘Le Petit Chasseur I+III’ (Sion, Valais, Switzerland). Praehistorische Zeitschrift. 2007, no. 82 (2), pp. 129-214. Horváth T., Svingor É., Molnár M. New Radiocarbon dates for the Baden Culture. Radiocarbon, 2008, no. 50 (3), рp. 447-458. Horváth T., Dani J., Pető Á., Pospieszny Ł., Svingor É. Multidisciplinary Contribution to the study of Pit Grave Culture Kurgans of the Great Hungarian Plain. Transitions to the Bronze Age: Interregional Interaction and Socio-Cultural Change in the Third Millennium BC Carpathian Basin and Neighbouring Regions (eds. V. Heyd, G. Kulcsár, V. Szeverenyi). Budapest, 2013, рp. 153-180. Hristov М. Dubene and its Probable Contacts with the Aegaeo-Anatolian Region. Early Bronze Age Troy: Chronology, Cultural Development and Interregional Contacts (eds. E. Pernicka, S. Ünlüsoy, S. Blum). Bonn, 2007, pp. 229-237. Iessen A.I. Grecheskaia kolonizatciia Severnogo Prichernomoria. Ee predposylki i osobennosti. Leningrad, 1947. Iarovoi E.V. Kurgany epokhi eneolita-bronzy Nizhnego Podnestrovia. Kishinev, 1990. Ivanova S.V. Sotcialnaia struktura naseleniia iamnoi kultury Severo-Zapadnogo Prichernomoria. Odessa, 2001. Ivanova S.V. Prirodnye resursy i ekonomika drevnikh obshchestv. Stratum plus. 2010, no. 2, pp. 49-99. Ivanova S.V. Kulturno-istoricheskie kontakty naseleniia Severo-Zapadnogo Prichernomoria v rannem bronzovom veke: Zapad- Vostok. Stratum plus. 2013, no. 2, pp. 199-258. Jovanovič B. Silver in the Yamna (Pit-Grave) Culture in the Balkans. The Journal of Indo-European Studies. 1993, no. 21 (3-4), pp. 207-214. Kalicz N. Die Péceler (Badener) Kultur und Anatolien. Budapest, 1963. Kassianidou V., Knapp A. Archaeometallurgy in the Mediterranian: the Social Context of Mining, Technology and Trade. The archaeology of Mediterranean prehistory (eds. E. Blake, B. Knapp). Oxford, 2005, pp. 215-251. ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2018, № 462 Katincharov R. Rannii bronzovyi vek Frakii i ego kulturnye sviazi i vzaimootnosheniia s sosednimi oblastiami. Kavkaz v sisteme paleometallicheskikh kultur Evrazii. Materialy mezhdunarodnoi nauchnoi konferentcii (ed. U.Yu. Kochkarov). Tbilisi, 1987, pp. 168-175. Klein L.S. Drevnie migratcii i proiskhozhdenie indoevropeiskikh narodov. 2007. http://www.archaeology.ru/Download/Klejn/ Klejn_2007_Drevnie_migratsii.pdf [Data zvernennia 23 veresnia 2018]. Klochko V.I. Narody moria ta Pivnichne Prychornomoria. Arkheolohiia. 1990, no. 1, pp. 10-17. Krauß R. Troy, Baden Culture and Corded Ware - Correlations in the Balkan-Carpathian Region at the Turn of the 4th Millennium BC. Western Anatolia before Troy Proto-Urbanisation in the 4th Millennium BC? (еds. B. Horejs, M. Mehofer). Vienna, 2014, pp. 261-274. Leshtakov K. Galabovo pottery and a new synchronization for the bronze age in Upper Thrace with Anatolia. Anatolica, 2002, no. 28, pp. 171-211. Leshtakov K. Troy and Upper Thrace: What Happened in the EBA 3? (Interrelations Based on Pottery Evidence). Early Bronze Age Troy: Chronology, Cultural Development, and Interregional Contacts. (eds. E. Pernicka, S. Ünlüsoy, S. Blum). An international conference. Studia Troica Monographien, 2014, рp. 321-337. Manzura I.V. Vladeiushchie skipetrami. Stratum plus. 2000, no. 2, pp. 237-295. Manzura I.V. Raspisnaia keramika pozdnego eneolita na poselenii Orlovka-Kartal na Nizhnem Dunae. Stratum plus. 2018, no. 2, pp. 35-48. Mallory J.P. Usatovo Culture. Encyclopedia of Indo-European Culture (eds. J.P. Mallory, D.Q. Adams). London, 1997, pp. 614- 615. Maran J. Das ägäische Chalkolithikum und das erste Silber in Europa. Studien zur Religion und Kultur Kleinasiens und des ägäischen Bereiches. Festschrift für Baki Öğün zum 75 Geburtstag. (ed. C. Işik). Bonn, 2000, ss. 179-193. Maran J. Seaborne Contacts between the Aegean, the Balkans and the Central Mediterranean in the 3rd Millennium BC: The unfolding of the Mediterranean world. Between the Aegean and Baltic Seas: Prehistory across Borders (eds. I. Galanaki, H. Tomas, Y. Galanakis and R. Laffineur). Proceedings of the International Conference Bronze and Early Iron Age Interconnections and Contemporary Developments between the Aegean and the Regions of the Balkan Peninsula, Central and Northern Europe, University of Zagreb, 11-14 April 2005, Aegaeum. 2007, no. 27. pp. 3-21. Merpert N.Ia. Eneolit iuga SSSR i evraziiskie stepi. Eneolit SSSR. Arkheologiia SSSR. Moskva, 1982, pp. 321-331. Nikolova L. Social transformations and evolution in the Balkans in the fourth and third millennia BC. Reports of Prehistoric Research Projects. 2000, no. 4, pp. 1-8. Nikolova L. Iamnaia kultura na Balkanakh (dinamika struktury pogrebalnogo obriada i sootnoshenie s drugimi kulturami rannei bronzy). Stratum plus. 2000, no. 2, pp. 423-458. Nikolova L.K arkheologii sotcialnykh izmenenii (po materialam pozdnego doistoricheskogo perioda na Balkanakh). Stratum plus. 2001-2002, no. 2, pp. 280-294. Nikolova L. Social changes and cultural interactions in later Balkan prehistory later fifth and fourth millennia cal BC. Reports of Prehistoric Research Projects. 2005, no. 6-7, pp. 87-96. Nikolova L. K voprosu o kompleksnoi kulturnoi modeli genezisa bronzovogo veka na Balkanakh (IV tys. do n. e.): nakoplenie bogatstva. Stratum plus. 2016, no. 2, pp. 99-104. Nikolova L., Dzhanfezova T. Interactions and complexity in early bronze age in Western Thrace. 2005. Rezhym dostupu: http://www. iianthropology.org/zagreb2005 [Data zvernennia 23 veresnia 2018]. Nikulitce A. Iuvelirnye izdeliia iz zolota i serebra, obnaruzhennye pri raskopkakh pamiatnikov epokh eneolita i bronzy (po materialam iz fondov NMAIM). Tyragetia, 2009, no.3 (1), pp. 157-168. Ostroverhov A.S. Stekliannye busy v pamiatnikakh pozdnego Tripolia. Novye materialy po arkheologii Severo-Zapadnogo Prichernomoria (red. V.N. Stanko). Kyiv, 1985, pp. 174-180. Özdogan M. The Beginning of Neolithic Economies in Southeastern Europe: An Anatolian Perspective. Journal of European Archaeology. 1997, no. 5 (2), pp. 1-33. Panayotov I. Yamnata kulytura v Balgarskite zemi. Razkopki i prouchvania, vol. 21. Sofia, 1989. Patokova E.F. Usatovskoe poselenie i mogilniki. Kyiv, 1979. Patokova E.F., Petrenko V.G., Burdo N.B., Polishchuk L.Yu. Pamiatniki tripolskoi kultury v Severo-Zapadnom Prichernomore. Kyiv, 1989. Petrenko V.G. Zoloto i serebro v eneolite Severo-Zapadnogo Prichernomoria. Novye stranitcy drevnei istorii Iuzhnoi Ukrainy. Tezisy dokladov mezhdunarodnoi konferentcii. Nikolaev, 1997, pp. 31-32. Petrenko V.G. O pogrebalnykh pamiatnikakh Usatovskogo tipa na Tiligule. Zemledeltcy i skotovody Drevnei Evropy. Problemy, novye otkrytiia, gipotezy. Kyiv; Sankt-Peterburg, 2012, pp. 161-169. Petrenko V.G. Usatovskaia kultura. Drevnie kultury Severo-Zapadnogo Prichernomoria (eds. I.V. Bruiako, T.L. Samoilova). Odessa, 2013, pp. 163-210. Petrenko V., Kaizer E. Kompleksnyi pamiatnik Maiaki: novye izotopnye daty i voprosy khronologii razlichnykh kultur. Materialy po arkheologii Severnogo Prichernomoria. 2012, no. 12, pp. 31-61. Petrun V.F. Nizhnee Podnestrove kak etalon arkheologo-petrograficheskogo poligona. Chobruchskii arkheologicheskii kompleks i drevnie kultury Podnestrovia. Materialy polevogo seminara (ed. E.V. Iarovoi). Tiraspol, 2000, pp. 178-182. Primas M. Gold and silver during the III-rd Mill. Cal. BC. Prehistoric Gold in Europe: mines, metallurgy, and manufacture (eds. G. Morteani, J.P. Northover). Dordrecht, 1995, pp. 77-114. Primas M. Innovationstransfer vor 5000 Jahren. Knotenpunkte an Land- und Wasserwegen zwischen Vorderasien und Europa. Eurasia Antiqua 2007, no. 13, pp. 1-19. ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2018, № 4 63 Rassamakin Ju. Ja. Die nordpontische Steppe in der Kupferzeit. Gräber aus der Mitte des 5. Jts. bis Ende des 4. Jts. v. Chr. Archäologie in Eurasien, Bd. 17, Mainz, 2004. Renfrew C. The Autonomy of the South-East European Copper Age. Proceedings of the Prehistoric Society. 1970, no. 35, pp. 12- 47. Roman Р. Forme de manifestare cultural din eneoliticul tarziu si perioada de tranzitie spre epoca bronzului. Studii si cercetari de istorie veche şi archeology. 1981, no. 32 (1), pp. 21-42. Roman P. Kultury Chernavoda v evropeiskom kontekste. Indoevropeiskaia istoriia v svete novykh issledovanii (ed. N.A. Nikolaeva). Moskva, 2010, pp. 93-98. Ryndina N.V., Konkova L.V. O proiskhozhdenii bolshikh usatovskikh kinzhalov. Sovetskaia arkheologiia. 1982, no. 2, pp. 30-42. Ryndina N.V. Drevneishee metalloobrabatyvaiushchee proizvodstvo iugo-vostochnoi Evropy (istoki i razvitie v neolite-eneolite). Avtoreferat dyss… dokt. ist. nauk. Institutа arkheologii akademii nauk SSSR. 1993. Ryndina N.V. Fenomen «serebristykh» pokrytii na izdeliiakh iz myshiakovykh splavov rannego bronzovogo veka (iug Vostochnoi Evropy) Drevneishie obshchnosti zemledeltcev i skotovodov Severnogo Prichernomoria (V tys. do n. e. – V vek n. e.). Materialy III mezhdunarodnoi konferentcii (ed. E.V. Iarovoi). Tiraspol, 2002, pp. 92-96. Todorova H. Neue Angaben zur Neolithisierung der Balkanhalbinsel. (eds, N. Kalicz, E. Jerem, P. Raczky. Morgenrot der Kultu- ren. Frühe Etappen der Menschheitsgeschichte in Mittel– und Südosteuropa. Festschrift für Nándor Kalicz zum 75. Budapest; Ar- chaeolingua Alapitvany, 2003, ss. 83-88. Treister M.Yu. Troianskie klady (atributciia, khronologiia, istoricheskii kontekst). Sokrovishcha Troi iz raskopok Genrikha Shlima- na. Katalog vystavki (ed. I.A. Danilova). Moskva, 1996, pp. 197-240. Włodarczak P. Kultura zіocka i problem genezy kultury ceramiki sznurowej w Małopolsce. (eds. J. Müller, J. Czebreszuk, J. Knei- sel) Na pograniczu światów. Studia z pradziejуw światów baіtycko-pontyjskiego ofiarowane Profesorowi Aleksandrowi Kośko w 60 rocznicк urodzin. Poznań, 2008, pp. 511-532.

Північно-Західне Надчорномор’я і Троя: можливість контактів за доби ранньої бронзи

Institution

Ähnliche Einträge