Амазонки в історії Трої

Амазонки в історії Трої

На основі розгляду відомостей давніх авторів висвітлюється роль легендарних амазонок в одній з центральних подій грецької міфології — Троянській війні.

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Datum:2018
1. Verfasser: Фіалко, О.Є.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainian
Veröffentlicht: Інститут археології НАН України 2018
Schriftenreihe:Археологія
Schlagworte:
Рік Трої в Україні
Online Zugang:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/194793
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Амазонки в історії Трої / О.Є. Фіалко // Археологія. — 2018. — № 4. — С. 64-68. — Бібліогр.: 23 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-194793
record_format dspace
spelling irk-123456789-1947932023-11-29T19:11:56Z Амазонки в історії Трої Фіалко, О.Є. Рік Трої в Україні На основі розгляду відомостей давніх авторів висвітлюється роль легендарних амазонок в одній з центральних подій грецької міфології — Троянській війні. Троянская война является одним из центральных событий греческой мифологии. По поводу исторических обоснований преданий о Троянской войне существует множество исследований. Фактически точку в дискуссии о реальности существования Трои в 1871 г. поставил немецкий археолог Генрих Шлиман, который нашел руины этого города. Античные авторы, и прежде всего Гомер, среди многочисленных участников десятилетней Троянской войны называют и амазонок во главе с царицей Пентесилеей. Конное войско амазонок пришло на помощь осажденным троянцам. Вооруженные всадницы выступили во главе троянского войска в битве против греков, и это едва не закончилось победой троянцев. Однако, вмешательство греческих героев Ахилла и Аякса привело к одному из самых трагических событий войны. В этой битве Ахилл убил царицу амазонок. Сорвав с нее шлем, Ахилл был поражен необычайной красотой воительницы и влюбился в нее. Поэтому битва была прекращена. Археологические открытия косвенно подтвердили ряд событий, подробно описанных в нарративных источниках. Факт похода греческих вождей с их отрядами против троянцев вполне правдоподобен. В то же время вопрос о реальности участия отряда амазонок в Троянской войне, как и раньше, остается открытым. Однако не исключено, что будущие археологические открытия дадут ответ и на этот вопрос. The Trojan War is one of the key events of the Greek mythology. There are many studies on the historical background of the Trojan War legends. The german archaeologist Heinrich Schliemann definitively made a point to the discussion about the reality of the existence of Troy when found the ruins of the city in 1871. Ancient authors, especially Homer, named the Amazons, led by Queen Penthesilea, among numerous participants of the ten-year Trojan War. The Amazons horse cavalry came to the aid of the besieged Trojans. The Trojan forces headed by the armed horsewomen opposed the Greeks in a battle, which almost ended up with the victory of Trojans. However, the intervention of the Greek hero Achilles and Ajax led to one of the most tragic events of the War. In this battle Achilles killed the Queen of the Amazons. Tearing off her helmet, Achilles was struck by the extraordinary beauty of the warrior woman and fell in love with her. Therefore, the battle was ended. Archaeological discoveries indirectly confirmed a number of events fully described in narrative sources. The fact of the campaign of Greek leaders with their troops against the Trojans is quite plausible. At the same time, the question of the reality of the Amasons participation in the Trojan War, as before, remains open. However, it is possible that future archaeological discoveries will give an answer to this question as well. 2018 Article Амазонки в історії Трої / О.Є. Фіалко // Археологія. — 2018. — № 4. — С. 64-68. — Бібліогр.: 23 назв. — укр. 0235-3490 DOI: https://doi.org/10.15407/archaeologyua2018.04.064 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/194793 [355:904.5] (392) — 055.2 uk Археологія Інститут археології НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Рік Трої в Україні
Рік Трої в Україні
spellingShingle Рік Трої в Україні
Рік Трої в Україні
Фіалко, О.Є.
Амазонки в історії Трої
Археологія
description На основі розгляду відомостей давніх авторів висвітлюється роль легендарних амазонок в одній з центральних подій грецької міфології — Троянській війні.
format Article
author Фіалко, О.Є.
author_facet Фіалко, О.Є.
author_sort Фіалко, О.Є.
title Амазонки в історії Трої
title_short Амазонки в історії Трої
title_full Амазонки в історії Трої
title_fullStr Амазонки в історії Трої
title_full_unstemmed Амазонки в історії Трої
title_sort амазонки в історії трої
publisher Інститут археології НАН України
publishDate 2018
topic_facet Рік Трої в Україні
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/194793
citation_txt Амазонки в історії Трої / О.Є. Фіалко // Археологія. — 2018. — № 4. — С. 64-68. — Бібліогр.: 23 назв. — укр.
series Археологія
work_keys_str_mv AT fíalkooê amazonkivístoríítroí
first_indexed 2025-07-16T22:19:09Z
last_indexed 2025-07-16T22:19:09Z
_version_ 1837843740090171392
fulltext ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2018, № 464 © О.Є. ФіалкО, 2018 О.Є. Фіалко * АМАЗОНКИ В ІСТОРІЇ ТРОЇ УДк [355:904.5] (392) — 055.2 https://doi.org/10.15407/archaeologyua2018.04.064 * ФіалкО Олена Євгенівна — кандидат історичних наук, старший науковий співробітник відділу архео­ логії раннього залізного віку інституту археології НаН України, ofialka@ukr.net На основі розгляду відомостей давніх авторів висвітлю- ється роль легендарних амазонок в одній з центральних подій грецької міфології — Троянській війні. К л ю ч о в і с л о в а: амазонки, Троянська війна, археоло- гія, наративні джерела. З ініціативи уряду Республіки Туреччини і ЮНЕСкО нинішній 2018 р. оголошений ро­ ком Трої — однієї з визначних археологічних пам’яток сучасної Туреччини. Троя (або ілі­ он) — стародавнє місто, що розташоване в північно­західній частині Малої азії, на узбе­ режжі Егейського моря, поблизу входу до про­ токи Геллеспонт (сучасна Дарданелли). Безліч оповідей, переданих у поетичній формі, пов’язано з цим містом (Вирхов 1880, с. 415—416). Передусім оповідь про Троянську війну (1193—1183 рр. до н. е.) — одну з цен­ тральних подій грецької міфології, яка відбу­ лась, згідно з античними джерелами, за волею Зевса (Ярхо 1991, с. 551). Досить докладно події, що стосуються дея­ ких моментів Троянської війни, викладені в ге­ роїчних поемах Гомера «іліаді» і «Одіссеї» (Гин­ дин, Цымбурский 1996, с. 100), що складалися кілька століть і об’єднали в єдине художнє ціле потужні пласти міфологічного та історичного буття (Тахо­Годи 2005, с. 18). Власне, завдяки гомерівському епосу Троя і стала настільки по­ пулярною не лише в Греції, але і за її межами. Як і в більшості оповідей, у Троянському циклі історичні факти (приміром, існування міста Троя, взяття міста і його подальше руйнуван­ ня, яке співвідноситься з 1184 р. до н. е.) по­ єднуються і переплітаються з подіями і персо­ нажами, вочевидь, міфологічного походження (Вирхов 1880, с. 425). З приводу історичних обґрунтувань перека­ зів про Троянську війну, їх коріння і тлумачен­ ня існує чималий корпус досліджень. Фактично крапку в дискусії про реальність існування міста в 1871 р. поставив німецький археолог­аматор Генріх Шліман, який знайшов руїни Трої під па­ горбом Гіссарлик. Потужність культурного шару відкритої пам’ятки сягала 16 м. З подіями Тро­ янської війни співвідноситься один з дев’яти ар­ хеологічних шарів — шар Троя VII­A, датований 1300—1200 рр. до н. е. (або 1300—1180/90) (Гин­ дин 1993; Богданов 1995; Latacz 2004; Штоль 2005; Korfmann 2006; Шлиман 2009). Серед численних учасників, задіяних у пра­ цях античних авторів, зокрема і творах гоме­ рівського епосу «іліаді» та «Одіссеї», і кікліч­ них поемах «кипрії», «Ефіопіда», «Мала ілі­ ада», «Руйнування іліона», «Повернення» та інших, наведені головні персонажі «різних рів­ нів». Передусім, це верховні боги (які розділи­ лись на два табори, частина з них підтримувала греків, інші — троянців), царі і члени царських родин, популярні в Греції герої, добре відомі з інших сюжетів. крім того, за докладними опи­ сами подій, до них долучалися і нібито друго­ рядні героїчні дійові особи (Ярхо 1991, с. 551), до яких можна віднести і царицю амазонок Пентесілею (чи Пенфесілею). Троянський похід, розпочатий ахейськи­ ми греками, став одним із найбільш значущих явищ в історії греків­еллінів, і, за словами Фу­ кідіда (1, 9), «першою загальногрецькою спра­ вою» (Сафронов 2000). Основні події Троян­ ської війни, пов’язані із жорстокими битвами за взяття Трої, що спричинили низку смертей з обох боків вою ючих, відбувалися протягом де­ сятого (завершального) її року. Приміром, по­ дії, що були описані в «іліаді», охоплюють 51 день останнього року облоги Трої греками. Один з епізодів боїв, описаний в кіклічній по­ емі «Ефіопіда», був пов’язаний з амазонками і ахіллом — наймолодшим із покоління грець­ ких героїв. Уривчасті відомості, зібрані з різних джерел воєдино, репрезентують цю подію на­ ступним чином. З настанням весни десятого року війни, відновилися бойові дії (позаяк взимку бата­ ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2018, № 4 65 лії в ті часи припиняли) (Грейвс 1992, с. 495). У цей час відбулося дві надзвичайно важливих для троянців події. Перша: Гектор — син тро­ янського царя Пріама, один з найхоробріших воїнів троянців, (не без сприяння аполлона) вбив на полі битви Патрокла (Гомер, іл., XVI); друга: ахілл, прагнучи помститися за загибель свого найкращого друга, розгромив троян­ ське військо і в двобої вбив Гектора (Гомер, іл., XVII—XIX), після чого влаштував урочистий похорон Патрокла і віддався печалі і жалобі. Через загибель Гектора Троя втратила могут­ нього захисника, її воїни не наважувалися ви­ ходити за стіни міста, щоб воювати з греками у відкритому полі. Більше в їхньому середови­ щі не було героя, здатного протистояти ахіллу. але у момент розгубленості і повного відчаю до троянців прийшла несподівана допомога. З далекого Понту з’явилася цариця амазонок Пентесілея, дочка бога війни ареса і цариці амазонок Отрери (кун 1954, с. 334). За повідо­ мленнями Диктиса критського у «Щоденни­ ку Троянської вій ни» 1 (IV, 2, 3), цариця очо­ лювала велике кінне військо. Дізнавшись про смерть Гектора, вона зібралася було повернути назад, але Паріс умовив її залишитися, запро­ понувавши за це золото і срібло. Однією з при­ чин появи тут Пентесілеї (крім підтримки тро­ янців), було її бажання спокутувати провину за ненавмисне вбивство своєї сестри Меланіп­ пи і водночас позбутися переслідувань богинь помсти — іриній (Грейвс 1992, с. 501). Поява амазонок надихнула троянців. адже мужність і відвага войовничих жінок, проявлені ними на полях битв, були добре відомі грекам. З по­ явою амазонок радість і надія на позитивний для Трої результат війни оволоділи царем Прі­ амом, змусивши його навіть на якийсь час за­ бути про важку втрату — смерть його сина Гек­ тора. Пріам радо прийняв амазонок і розпо­ вів про втрати троянського війська. Цариця амазонок мала намір убити всіх славних ге­ роїв Греції, прогнати ворожі загони з­під Трої і спалити їхні кораблі. Такими планами хоро­ бра Пентесілея підняла бойовий дух троянців. Пріам влаштував на честь цариці бучний бен­ кет (Менар 2007, с. 309—310). 1 Ця робота вважається пізньою містифікацією неві­ домого автора, написаною в I—II ст. н. е. та перекла­ деною латиною, із деякими викривленнями фактів, викладених у більш ранніх античних джерелах (Ярхо 2002). Проте, поява амазонок під час Троянської вій ни згадується і в інших літературних творах, тому залучення цієї інформації з цього джерела видається цілком виправданим. Потім Пріам зробив над Пентесілеєю очи­ щувальний обряд, після чого вона змогла про­ явити себе у війні, убивши багатьох ворогів. Вже наступного дня, в блискучих обладунках, озброєні вершниці виступили на чолі троян­ ського війська в битві проти греків. Пентесі­ лея верхи літала разом зі своїми войовницями по рядах супротивників, безжально убиваючи їх. Греки, які не очікували такого потужного на­ тиску ворожого війська на чолі з амазонками, відступили. кровопролитна битва наближала­ ся до кінця, амазонки вже відтіснили греків до кораблів, коли на підмогу останнім з’явилися ахілл і аякс, які все ще були у жалобі з при­ воду втрати Патрокла. Почувши шум запеклої битви, вони кинулись у бій. З їх появою хід ба­ талії різко змінився — амазонки і троянці не змог ли протистояти героям. Пентесілея хоро­ бро виступила проти ахілла. Вона двічі метнула в нього списи, але вони розбилися, влучивши в щит. Розгніваний зухвалістю противника, ахілл кинувся на царицю і вразив її в груди. Зібрав­ ши останні сили, поранена амазонка спробува­ ла оголити меча, але в цей момент роз’ятрений супротивник простромив її списом разом з ко­ нем. кінь з вершницею впали на землю мертви­ ми. Зірвавши з неї шолом, ахілл був вражений надзвичайною красою войовниці і закохався у вбиту діву. В цей час до них підійшов етоліець Терсит (найпотворніший з усіх греків, що били­ ся під Троєю), знущаючись над амазонкою, він виколов списом її очі і звинуватив ахілла у при­ страсті, що була супротивною природі люди­ ни. Розгніваний ахілл, убивши його могутнім ударом в обличчя, відправив до аїда (Гомер, іл. II, 212). коли вбита Пентесілея лежала на зем­ лі, грецькі воїни кричали ахіллу: «Кинь цю во- йовницю собакам, щоб вона не займалася тим, що за своєю природою не притаманне жінці!» (Дик­ тис критский IV, 2—3). Проте ахілл, вражений її вродою, вчинив інакше. Піднявши вбиту во­ йовницю, він виніс її з битви. Тіла Пентесілеї і ще дванадцяти амазонок разом з їх озброєн­ ням греки передали троянцям, які влаштували пишний похорон і спалили їх на багатті. Після цих подій ахілл відправився на острів лесбос, де приніс багаті жертви аполлону, артеміді і лєто, а Одіссей провів над ним обряд очищення від скверни пролитої крові Терсита (кун 1954, с. 334—335; Грейвс 1992, с. 501, 505). Епізоди битви амазонок з греками часів Троянської війни, зокрема ахілла і Пентесілеї, відтворені у численних античних творах мис­ тецтва: скульптурі, барельєфах (рис. 1), настін­ ному живописі, розписних вазах (рис. 2). ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2018, № 466 археологічні відкриття побічно підтверди­ ли деякі події, докладно описані у наративних джерелах. Як вже зазначалося вище, після роз­ копок к. Блегена (2004) прийнято вважати, що «гомерівській» Трої відповідає шар Т. VII­а. Приміром, з описаним часом найвищого роз­ квіту міста співвідносяться великі для свого часу споруди: цитадель площею 2,0 га зі скла­ деною з великих кам’яних блоків стіною (ви­ сотою до 10 м) з вежами і двоповерхові будин­ ки довжиною до 35 м; Нижнє місто (площею до 27 га), оточене ровом; мережа водопостачання з колодязів і тунелів. Саме з цим часом Віль­ гельм Дерпфельд пов’язував події Троянської війни (Dörpfeld 1902; Жебелев 1941; Korfmann 2006). Разом з тим, місто не раз зазнавало руй­ нувань і горіло. Все це дозволяє вважати ціл­ ком правдоподібним факт походу грецьких вождів з їх загонами проти троянців (Бокща­ нин 1954, с. 6). Вивчення історії Трої і героїв Гомера, реаль­ них і вигаданих, відкриттів і знахідок Генріха Шлімана і його послідовників триває, і багато ще попереду (Пиотровский 1998). Питання про реальність участі загону амазонок у Троянській війні, як і раніше, залишається відкритим. Про­ те не виключено, що майбутні археологічні від­ криття дадуть відповідь і на це питання. Блеген к. Троя и троянцы. Боги и герои города­призрака. Москва, 2004. Богданов И.а. Долгая дорога в Трою. Санкт­Петербург, 1995. Бокщанин а. Введение. В: кун, Н.а. легенды и мифы древней Греции. Москва, 1954, с. 3—13. Вирхов Р. Развалины Трои. Исторический вестник. 1880, 1, № 2, с. 415—430. Гиндин л.а. Население Гомеровской Трои: Историко­ филологические исследования по этнологии древ­ ней анатолии. Москва, 1993. Рис. 2. аттична амфора з чорнофігурним розписом «ахілл вбиває Пантесілею» художника Exekias, 530— 525 рр. до н. е. Британський музей, лондон Рис. 1. Саркофаг подружньої пари. ліва бічна панель з рельєфом «Смерть Пентесі­ леї», близько 180 р. н. е. лувр, Париж ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2018, № 4 67 Гиндин л.а., Цымбурский В.л. Гомер и история Восточ­ ного Средиземноморья. Москва, 1996. Грейвс Р. Мифы древней Греции. Москва, 1992. Жебелев С.а. Памяти В. Дерпфельда. Краткие сообщения Института истории материальной культуры. 1941, № 10, с. 125—129. кун Н.а. легенды и мифы древней Греции. Москва, 1954. лосев а.Ф. античная мифология с античными коммента­ риями к ней. Харьков, 2005. Менар З.Ж. Мифы в искусстве старом и новом. Москва, 2007. Мелетинский Е.М. Мифологический словарь. Москва, 1990. Пиотровский Ю.Ю. (ред.). Шлиман. Петербург. Троя. Санкт­Петербург, 1998. Сафронов а.В. Проблема датировки Троянской войны в контексте великого переселения народов в послед­ ней четверти II тыс. до н. э. Сборник Русского истори- ческого общества. 2000, № 2 (150), с. 275—291. Тахо­Годи а.а. античная мифология а.Ф. лосева. В: ло­ сев а.Ф. античная мифология с античными ком­ ментариями к ней. Харьков, 2005, с. 5—24. Фукидид. История (перевод и прим. Г.а. Стратановско­ го). ленинград, 1981. Шлиман Г. Илион. Город и страна троянцев. Москва, 2009. Штоль Г.Г. Шлиман. Мечта о Трое. Москва, 2005. Ярхо В.Н. Троянская война. В: Мелетинский Е.М. Мифо­ логический словарь. Москва, 1991, с. 551—552. Ярхо В.Н. Диктис критский. Дневник Троянской войны. книга 1. Вступительная статья, перевод с латинсько­ го и комментарии. Вестник древней истории. 2002, № 1, с. 239—251. Latacz J. Troy and Homer: Towards a Solution of an Old Mystery. Oxford, 2004. Dörpfeld W. (ed.). Troja und Ilion: Ergebnisse der Ausgrabungen in den vorhistorischen und historischen Schichten von Ilion 1870—1894. Bd. 1. Athen, 1902. Korfmann M.O. (ed.). Troia: Archäologie eines Siedlungshügels und seiner Landschaft. Mainz, 2006. Надійшла 25.10.2018 Е.Е. Фиалко Кандидат исторических наук, старший научный сотрудник отдела археологии раннего железного века Института археологии НАН Украины, ofialka@ukr.net аМаЗОНкИ В ИСТОРИИ ТРОИ Троянская война является одним из центральных событий греческой мифологии. По поводу исторических обо­ снований преданий о Троянской войне существует множество исследований. Фактически точку в дискуссии о реальности существования Трои в 1871 г. поставил немецкий археолог Генрих Шлиман, который нашел руины этого города. античные авторы, и прежде всего Гомер, среди многочисленных участников десятилетней Троянской войны называют и амазонок во главе с царицей Пентесилеей. конное войско амазонок пришло на помощь осажденным троянцам. Вооруженные всадницы выступили во главе троянского войска в битве против греков, и это едва не закончилось победой троянцев. Однако, вмешательство греческих героев ахилла и аякса привело к одному из самых трагических событий войны. В этой битве ахилл убил царицу амазонок. Сорвав с нее шлем, ахилл был по­ ражен необычайной красотой воительницы и влюбился в нее. Поэтому битва была прекращена. археологические открытия косвенно подтвердили ряд событий, подробно описанных в нарративных источ­ никах. Факт похода греческих вождей с их отрядами против троянцев вполне правдоподобен. В то же время во­ прос о реальности участия отряда амазонок в Троянской войне, как и раньше, остается открытым. Однако не исключено, что будущие археологические открытия дадут ответ и на этот вопрос. К л ю ч е в ы е с л о в а: амазонки, Троянская война, археология, нарративные источники. Olena Ye. Fialko Ph.D., Senior Research Fellow of the Early Iron Age Archaeology Department of the Institute of Archaeology, the National Academy of Sciences of Ukraine, ofialka@ukr.net AMAZONS IN THE HISTORY OF TROY The Trojan War is one of the key events of the Greek mythology. There are many studies on the historical background of the Trojan War legends. The german archaeologist Heinrich Schliemann definitively made a point to the discussion about the reality of the existence of Troy when found the ruins of the city in 1871. Ancient authors, especially Homer, named the Amazons, led by Queen Penthesilea, among numerous participants of the ten­year Trojan War. The Amazons horse cavalry came to the aid of the besieged Trojans. The Trojan forces headed by the armed horsewomen opposed the Greeks in a battle, which almost ended up with the victory of Trojans. However, the intervention of the Greek hero Achilles and Ajax led to one of the most tragic events of the War. In this battle Achilles killed the Queen of the Amazons. Tearing off her helmet, Achilles was struck by the extraordinary beauty of the warrior woman and fell in love with her. Therefore, the battle was ended. Archaeological discoveries indirectly confirmed a number of events fully described in narrative sources. The fact of the campaign of Greek leaders with their troops against the Trojans is quite plausible. At the same time, the question of the reality of the Amasons participation in the Trojan War, as before, remains open. However, it is possible that future archaeological discoveries will give an answer to this question as well. K e y w o r d s: Amazons, Trojan War, Archaeology, Narrative Sources. ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2018, № 468 References Blegen K. Troya i troyantsy. Bogi i geroi goroda­prizraka. Moskva, 2004. Bogdanov I.A. Dolgaya doroga v Troyu. Sankt­Peterburg, 1995. Bokshchanin A. Vvedeniye. Kun N.A. Legendy i mify drevney Gretsii. Moskva, 1954, pp. 3­13. Dörpfeld W. (ed.). Troja und Ilion: Ergebnisse der Ausgrabungen in den vorhistorischen und historischen Schichten von Ilion 1870­1894. Bd. 1. Athen, 1902. Fukidid. Istoriya. Perevod i primechaniya G.A. Stratanovskogo. Leningrad, 1981. Gindin L. A. Naseleniye Gomerovskoy Troi: Istoriko­filologicheskiye issledovaniya po etnologii drevney Anatolii. Moskva, 1993. Gindin L.A., Tsymburskiy V.L. Gomer i istoriya Vostochnogo Sredizemnomoria. Moskva, 1996. Greyvs R. Mify drevney Gretsii. Moskva, 1992. Korfmann M.O. (ed.). Troia: Archäologie eines Siedlungshügels und seiner Landschaft. Mainz, 2006. Kun N.A. Legendy i mify drevney Gretsii. Moskva, 1954. Latacz J. Troy and Homer: Towards a Solution of an Old Mystery. Oxford, 2004. Losev A.F. Antichnaya mifologiya s antichnymi kommentariyami k ney. Kharkiv, 2005. Menar Z.Zh. Mify v iskusstve starom i novom. Moskva, 2007. Meletinskiy E.M. Mifologicheskiy slovar. Moskva, 1990. Piotrovskiy Yu.Yu. (ed.). Shliman. Peterburg. Troya. Sankt­Peterburg, 1998. Safronov A.V. Problema datirovki Troyanskoy voyny v kontekste velikogo pereseleniya narodov v posledney chetverti II tys. do n. e. Sbornik Russkogo istoricheskogo obshchestva. 2000, no. 2 (150), pp. 275­291. Shliman G. Ilion. Gorod i strana troyantsev. Moskva, 2009. Shtol G.G. Shliman. Mechta o Troye. Moskva, 2005. Takho­Godi A.A. “Antichnaya mifologiya” A.F. Loseva. Losev A.F. Antichnaya mifologiya s antichnymi kommentariyami k ney. Kharkiv, 2005, pp. 5­24. Virkhov R. Razvaliny Troi. Istoricheskiy vestnik. 1880, 1, no. 2, pp. 415­430. Yarkho V.N. Troyanskaya voyna. Meletinskiy E.M. Mifologicheskiy slovar. Moskva, 1991, pp. 551­552. Yarkho V.N. Diktis Kritskiy. Dnevnik Troyanskoy voyny. Kn. 1. Vstupitelnaya statia, perevod s latinskogo i kommentarii. Vestnik drevney istorii. 2002, no. 1, pp. 239­251. Zhebelev S.A. Pamyati V. Derpfelda. Kratkiye soobshcheniya Instituta istorii materialnoy kultury. 1941, no. 10, pp. 125­129.

Ähnliche Einträge