Малюнки на постаментах половецьких статуй у світлі релігійних уявлень давніх тюрків
У статті розглянуті відомі на цей час зображення на зворотному боці постаментів половецьких кам’яних статуй. Встановлено, що тип зображень залежить від статі та типу кам’яної скульптури. Семантика зображень пов’язана з релігійними уявленнями давніх тюрків....
Збережено в:
Дата: | 2018 |
---|---|
Автор: | |
Формат: | Стаття |
Мова: | Ukrainian |
Опубліковано: |
Інститут археології НАН України
2018
|
Назва видання: | Археологія |
Теми: | |
Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/194798 |
Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Цитувати: | Малюнки на постаментах половецьких статуй у світлі релігійних уявлень давніх тюрків / А.О. Харламова // Археологія. — 2018. — №. 4. — С. 106-113. — Бібліогр.: 30 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraineid |
irk-123456789-194798 |
---|---|
record_format |
dspace |
spelling |
irk-123456789-1947982023-11-29T19:51:44Z Малюнки на постаментах половецьких статуй у світлі релігійних уявлень давніх тюрків Харламова, А.О. Статті У статті розглянуті відомі на цей час зображення на зворотному боці постаментів половецьких кам’яних статуй. Встановлено, що тип зображень залежить від статі та типу кам’яної скульптури. Семантика зображень пов’язана з релігійними уявленнями давніх тюрків. В статье проанализированы как известные на данный момент рисунки, нанесенные на обратную сторону постамента половецких изваяний, так и несколько неопубликованных рисунков, вырезанных на постаментах статуй из Среднего Подонцовья. Наряду с антропоморфными и зооморфными фигурами впервые рассмотрены также геометрические и растительные изображения. Для мужских изваяний выделены четыре типа изображений: изображения шаманов, изображения всадников, охотничьи сцены и геометрические фигуры. Последние три типа встречаются на стоящих статуях, а рисунки шаманов известны на сидящих статуях. Изображения шаманов связывают с культом плодородия коча-кан, который практиковался некоторыми тюркоязычными народами. Изображения животных, возможно, отражают тотемистические представления половцев. Рисунки всадников могут обозначать Тенгри — верховное божество у древних тюрков, а крест является древним солярным символом. Для женских изваяний различных типов характерны изображения трилисника, который является символом женского божества — Умай. Изучение семантики изображений как на мужских, так и на женских изваяниях позволяет предположить, что они были связаны с магическими представлениями кочевников, или же выполняли роль «проводника» души в мир мертвых. In the paper author analyzes currently known drawings on the back side of the pedestal of Cuman sculptures as well as several unpublished drawings carved on the pedestals of statues from the basin of the middle flow of the Siverskyi Donets. Along with anthropomorphic and zoomorphic figures, geometric and plant images are also considered for the first time. For male sculptures, four types of images are distinguished: images of shamans, images of horsemen, hunting scenes and geometric figures. The last three types are found on standing statues, and drawings of shamans are known for sitting statues. Images of shamans are associated with the fertility cult Kocha-khan, which was practiced by some Turk peoples. Images of animals probably reflect the totem views of the Cumans. Horsemen’s drawings may signify Tengri, the supreme deity of the ancient Turks, and the cross as an ancient solar symbol. For female sculptures of various types the images of a trefoil are typical, which is a symbol of a female deity — Umai. The study of the images semantics on both male and female sculptures suggests that they were associated with the magical representations of the nomads or performed the role of the soul “guide” to the world of the deceased. 2018 Article Малюнки на постаментах половецьких статуй у світлі релігійних уявлень давніх тюрків / А.О. Харламова // Археологія. — 2018. — №. 4. — С. 106-113. — Бібліогр.: 30 назв. — укр. 0235-3490 DOI: https://doi.org/10.15407/archaeologyua2018.04.106 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/194798 [904.6:7.033](4—11)«653» uk Археологія Інститут археології НАН України |
institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
collection |
DSpace DC |
language |
Ukrainian |
topic |
Статті Статті |
spellingShingle |
Статті Статті Харламова, А.О. Малюнки на постаментах половецьких статуй у світлі релігійних уявлень давніх тюрків Археологія |
description |
У статті розглянуті відомі на цей час зображення на зворотному боці постаментів половецьких кам’яних статуй. Встановлено, що тип зображень залежить від статі та типу кам’яної скульптури. Семантика зображень пов’язана з релігійними уявленнями давніх тюрків. |
format |
Article |
author |
Харламова, А.О. |
author_facet |
Харламова, А.О. |
author_sort |
Харламова, А.О. |
title |
Малюнки на постаментах половецьких статуй у світлі релігійних уявлень давніх тюрків |
title_short |
Малюнки на постаментах половецьких статуй у світлі релігійних уявлень давніх тюрків |
title_full |
Малюнки на постаментах половецьких статуй у світлі релігійних уявлень давніх тюрків |
title_fullStr |
Малюнки на постаментах половецьких статуй у світлі релігійних уявлень давніх тюрків |
title_full_unstemmed |
Малюнки на постаментах половецьких статуй у світлі релігійних уявлень давніх тюрків |
title_sort |
малюнки на постаментах половецьких статуй у світлі релігійних уявлень давніх тюрків |
publisher |
Інститут археології НАН України |
publishDate |
2018 |
topic_facet |
Статті |
url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/194798 |
citation_txt |
Малюнки на постаментах половецьких статуй у світлі релігійних уявлень давніх тюрків / А.О. Харламова // Археологія. — 2018. — №. 4. — С. 106-113. — Бібліогр.: 30 назв. — укр. |
series |
Археологія |
work_keys_str_mv |
AT harlamovaao malûnkinapostamentahpolovecʹkihstatujusvítlírelígíjnihuâvlenʹdavníhtûrkív |
first_indexed |
2025-07-16T22:19:47Z |
last_indexed |
2025-07-16T22:19:47Z |
_version_ |
1837843759663939584 |
fulltext |
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2018, № 4106
© А.О. ХАрлАмОвА, 2018
А.О. Харламова *
МАлюнки нА пОстАМентАХ пОлОвецькиХ стАтуй
у світлі релігійниХ уявлень дАвніХ тюрків
УДК [904.6:7.033](4—11)«653»
* ХАрлАмОвА Аліна Олександрівна — аспірантка ка
федри історіографії, джерелознавства і археології Хар
ківського національного університету імені в.Н. Ка
разіна, науковий співробітник музею археології ХНУ
імені в.Н. Каразіна, lastivka.19@ukr.net
https://doi.org/10.15407/archaeologyua2018.04.106
У статті розглянуті відомі на цей час зображення на
зворотному боці постаментів половецьких кам’яних
статуй. Встановлено, що тип зображень залежить від
статі та типу кам’яної скульптури. Семантика зобра-
жень пов’язана з релігійними уявленнями давніх тюрків
К л ю ч о в і с л о в а: половецькі статуї, семантика, ан-
тропоморфні зображення, зооморфні зображення, верш-
ники, шамани, трилисник.
Половці, які протягом ХІ—ХІІІ ст. контролю
вали значні простори східноєвропейських сте
пів, залишили доволі нечисленні сліди свого
існування. Кам’яні статуї є одним з визначних
джерел для дослідження матеріальної і духов
ної культури половців. Але і в їх вивченні до
нині залишаються значні прогалини. мало
дослідженим залишається феномен нанесення
малюнків на постамент деяких статуй з тиль
ного боку. У той же час, вивчення семантики
цих зображень може доповнити інформацію
про релігійний світогляд половецьких племен.
Загалом увагу дослідників привертали ста
туї із зоо та антропоморфними зображення
ми. На скульптури із зображенням на поста
менті «танцюючих чоловічків» ще у ХІХ ст.
звернув увагу Д.І. Яворницький (Эварницкий
1890, с. 188). Про зображення звірів і птахів на
статуях, не особливо заглиблюючись у їх се
мантику, згадують м.І. веселовський (весе
ловский 1915, с. 32) і Г.О. ФедоровДавидов
(ФедоровДавыдов 1966, с. 179). С.О. Плет
ньова, характеризуючи антропоморфні ма
люнки на статуях, вважала, що вони мають во
тивне значення і зображують ритуальні танці,
тоді як зооморфні малюнки дослідниця відне
сла до зображень реальних супутників мислив
ця (Плетнева 1974, с. 37).
Найбільш повно зоо та антропоморфні зо
браження на постаментах статуй були охарак
теризовані л.м. Чуриловою. До таких зобра
жень л.м. Чурилова зарахувала не тільки ма
люнки на постаментах, але також зображення
собаки і птаха на статуї із Краснодарського
державного історикоархеологічного музею
заповідника імені Є.Д. Феліцина і зображен
ня людської фігури на статуї з Одеського ар
хеологічного музею НАН України, нанесені на
поли каптана на лицьовій частині фігури (Чу
рилова 1990, с. 125). На думку автора, сам факт
розташування цих малюнків на полах каптана,
на поясі, де зазвичай зображувалися побутові
предмети і зброя, може говорити про їх побу
тове значення. Це могли бути зображення он
гонів, амулетів або ж супутників воїна у вигля
ді собак чи ловчих птахів. У той же час, геомет
ричні та рослинні малюнки на постаментах
ніким із дослідників охарактеризовані не були,
хоча статуї з такими зображеннями старанно
замальовані і опубліковані С.О. Плетньовою у
своєму каталозі (Плетнева 1974).
мета цієї статті — охарактеризувати зобра
ження, нанесені на постаменти середньовічних
кам’яних статуй та розглянути їх семантику у
зв’язку з релігійними уявленнями давніх тюрків.
Усі малюнки, зображені на об’ємних, дета
лізованих статуях, які надійно пов’язуються з
половцями і датуються відповідно серединою
ХІ — першою половиною ХІІІ ст. малюнки на
чоловічих статуях можна умовно розділити на
чотири групи: зображення шаманів, вершни
ків, тварин і геометричні малюнки у вигляді
хреста, вписаного у квадрат.
На сьогодні відомі два майже ідентичних зо
браження шаманів на зворотному боці поста
ментів статуй. Одна статуя з таким зображенням
була виявлена на території колишньої Катери
нославської губернії, в с. Котове Новомосков
ського повіту (нині с. Котівка магдалинсько
го рну Дніпропетровської обл.) (Эварницкий
1890, с. 188) і до нашого часу, на жаль, не збе
реглася. У статті Д.І. Яворницького розміще
ний малюнок цієї статуї, зроблений зі спини
(Эварницкий 1890, с. 187). Статуя зображує чо
ловіка у головному уборі сфероконічної фор
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2018, № 4 107
ми, ззаду на спину спадають три роздільні коси,
що заходять під округлий розподільник нагруд
ної системи ременів. руки нижче плечей відби
ті. Ніг статуї не видно, тому складно сказати, до
якого типу — сидячого чи стоячого — вона на
лежить. Д.І. Яворницький вказує, що ця статуя
знаходилася у приватній колекції кам’яних баб
Г.П. Алексєєва (Эварницкий 1890, с. 188), тому
говорити щось про її походження важко.
На постаменті статуї розміщене зображен
ня антропоморфної фігури в гостроконечному
головному уборі чи масці, з піднятими догори
руками, розведеними ногами і великим фало
сом поміж ніг (рис. 1, 3).
Д.І. Яворницький тут же говорить і про дру
гу статую, яка у ХІХ ст. перебувала в реальному
училищі міста Єлисаветград (нині місто Кропив
ницький, адміністративний центр Кіровоград
ської обл.). Про зовнішній вигляд цієї статуї ін
формації немає, окрім того, що вона була «фаліч
ною» і повністю аналогічною попередній статуї
(Эварницкий 1890, с. 188). У статті в.м. Ястре
бова, на яку посилається Д.І. Яворницький, за
мальовки і детального опису статуї немає, однак
вказано, що вона була знайдена на кургані по
близу с. Станишине Олександрійського повіту
(Ястребов 1886, с. 87). Не виключено, що, незва
жаючи на свідчення Д.І. Яворницького, ця ста
туя була не половецькою, а скіфською.
малюнок шамана, аналогічний попере
дньому, розміщений на зворотньому боці по
стамента раніше не публікованої статуї з Кос
тянтинівського краєзнавчого музею. Статуя
зображує сидячого чоловіка. На грудях у нього
окреслена ремінна система, на стегнах позна
чені оторочені поли каптана, на ногах зобра
жене взуття у вигляді чобітків з облямованим
краєм. Голова статуї відбита. На зворотному
боці постамента статуї збереглося зображення
нижньої частини фігури з розведеними ногами
у «танцюючій» позі і великим фалосом поміж
ніг (рис. 1, 1). можливо, збереженню цієї час
тини зображення сприяло те, що статуя була
вкопана в землю і нижня частина постамента
менше за верхню постраждала від процесів ви
вітрювання. За інформацією, наданою співро
бітниками музею, ця статуя була привезена із
с. ОлексієвоДружківка Донецької обл.
Подібне зображення чоловічої фігури з фа
лосом — шамана — міститься на стелі з ре
льєфом, знайденій у 1939 р. у кургані побли
зу хут. Пікузи (нині село волноваського рну
Донецької обл.) (рис. 1, 2). Автор публікації,
м.л. Швецов, датував стелу V—VII ст. (Шве
цов 1980, с. 268—269). м.в. Квітницький, ви
ходячи з пози, а також зображення рук і пальців
шамана з Пікузів, які є ідентичними зображен
ням на половецькій скульптурі, відніс цю стелу
до половецьких старожитностей (Квитницкий
2016, с. 47). Погоджуючись із цією думкою, слід
додати, що про приналежність стели половцям
свідчить також головний убір конусоподібної
форми, відтворений на стелі, який є аналогіч
ний головним уборам на кам’яній скульптурі
половецького часу, а також характерні прийо
ми зображення рис обличчя, зокрема, прямий
ніс, з’єднаний з надбрівними дугами.
Зображення шамана з фалосом відомі і се
ред середньоазійських старожитностей. Зокре
ма, в подібній позі виконаний шаман на петро
гліфі з Аклджилга в Таджикистані (религии…
2016, с. 195).
л.м. Чурилова пов’язує такі зображення з
культом родючості кочакан, який практику
вався у деяких тюркомовних народів (Чурилова
1990, с. 24). відомі подібні зображення шаманів
на шаманських бубнах. Так, за свідченням до
слідників, на одному з бубнів темночервоною
Рис. 1. Зображення шаманів і мисливські сцени:
1 — статуя з Костянтинівки; 2 — стела з Пікузів (за
м.л. Швецовим); 3 — малюнок на статуї з Катеринос
лавської губернії (за С.О. Плетньовою); 4 — малюнок
на статуї з Дніпропетровщини (за С.О. Плетньовою);
5 — малюнок на статуї з АсканіїНова (за л.м. Чу
риловою); 6 — малюнок на статуї із Сімферополя (за
С.О. Плетньовою)
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2018, № 4108
фарбою була намальована постать людини з ве
ликим фалосом, яка зображала Кочакана на
шляху до світлого Ульгеня (Кубарев 1979, с. 36).
У тісному зв’язку з культом цього божества пере
бували деякі обряди і танці еротичного характе
ру у тюркомовних народів (Сатлаев 1971, с. 130—
141). Наприклад, у кумандинців (північних ал
тайців) при здійсненні шаманських громадських
молінь один із учасників зображував Кочакана і
при цьому тримав у руках дерев’яний фалос (По
тапов 1969, с. 64). Цікаво, що шаман під час здій
снення обряду надягав берестяну маску і гостро
конечний головний убір, виготовлений із берес
ти. Це цілком узгоджується із зображенням на
статуї з Катеринославської губернії.
С.А. Плетньова припускала, що функцію
шаманажерця у половців виконували глави пле
мен (Плетнева 1990, с. 102, с. 137). Дж. Бойл зау
важив, що для середньовічних спостерігачів кам
(тобто шаман) був, передусім, провидцем, який
міг передбачати майбутнє (Бойл 2008, с. 341).
Підтвердженням цього може служити епізод про
чаклунство хана Боняка перед боєм з уграми, по
міщений в Повісті минулих літ під 1097 р.: «Иду-
щема же Рима, сташа начлѣгу и яко бысть полу-
нощи, и вставъ Бонякъ отъѣха от вой, и поча выти
волчьскы, и волкъ отвыся ему, и начаша волки выти
мнози» (Повесть временных лет 1950, с. 179). Та
ким чином, завдяки вовчому виттю Боняк зу
мів передбачити перемогу половців у битві, ви
ступивши у цьому випадку провидцем. У той же
час, видається сумнівним участь глави племен у
різних шаманських обрядах, зокрема пов’язаних
із культом родючості. Такі функції, поряд із ціли
тельством та знахарством, найімовірніше, вико
нували люди, які, як вважалося, володіли певни
ми здібностями у цій сфері.
Кілька слів окремо слід сказати про ста
тую, привезену із сучасного с. михайлівка Си
нельниківського рну Дніпропетровської обл.
(Плетнева 1974, с. 37). Статуя чоловіча, стоя
чого типу, зображена у сфероконічному голов
ному уборі та із зачіскою у вигляді трьох кіс.
Зліва на поясі розміщене, можливо, зображен
ня лука (Плетнева 1974, с. 81). На зворотному
боці постамента цієї статуї зображена людина з
предметом у руці, який, зазвичай, трактується
як зображення ножа або меча (Чурилова 1990,
с. 133) (рис. 1, 4). Однак, округла форма пред
мета наштовхує на думку, що тут могла бути
зображена сцена рибальства, а предмет у руці
зображує рибу. від попередніх зображень ша
мана цей малюнок відрізняється також гори
зонтальним положенням фігури і трьохпаліс
тю, яка була ознакою сакральної істоти.
Деякі малюнки містять зображення різних
тварин. Так, на зворотному боці статуї із Сімфе
ропольського краєзнавчого музею розміщено
сцену переслідування собакою невеликої тва
рини, зайця або бабака (Плетнева 1974, с. 37)
(рис. 1, 6). На статуї із заповідника «Асканія
Нова», опублікованій у 1982 р. Я.р. Дашкеви
чем, зображено сцену за участю двох косуль —
судячи з різних розмірів тварин, самця і самки
(Дашкевич, Трыярски 1982, с. 154). У нижній
частині малюнка зображено скинуті роги, а збо
ку від тварин поміщено зображення людини з
зубчастим предметом у руці (рис. 1, 5). На дум
ку л.м. Чурилової, цей предмет може познача
ти лічильну дошку, а саму сцену слід трактува
ти як зображення магічного обряду, покликано
го збільшити поголів’я тварин (Чурилова 1990,
с. 130). Обидві статуї чоловічі, належать до стоя
чого типу з «фоном 1», на поясі зображена зброя.
1 Термін введений л.С. Гераськовою (Гераськова
1991, с. 38) і позначає прямокутну плиту, на яку ніби
«опирається» фігура. При цьому каптан фігури чітко
відділений від цієї плити.
Рис. 2. Зображення вершників на постаментах: 1 — ста
туя з Херсона (за С.О. Плетньовою); 2 — статуя з Дні
пропетровщини (за С.Ж. Пустоваловим, м.в. Квіт
ницьким)
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2018, № 4 109
Статуя з АсканіїНова зображена у півсферич
ному головному уборі та із зачіскою у вигляді
трьох кіс, до пояса підвішені гребінь, два гаман
ці, шабля і сагайдак (Дашкевич, Трыярски 1982,
с. 154). На голові сімферопольської статуї зобра
жений сфероконічний головний убір та зачіска
у вигляді трьох кіс, на грудях окреслена ремінна
система, на рукавах поперечні нашивки, ззаду
на спині фігурна бляха, поли каптана орнамен
товані. На поясі статуї зображений сагайдак та
лук, а також гаманець, дві нагайки та ромбічна
підвіска, а спереду на постаменті — довгий вес
лоподібний предмет (Плетнева 1974, с. 105).
На двох статуях, одна з яких зберігається у Хер
сонському краєзнавчому музеї (Плетнева 1974,
с. 137), а інша знайдена під час розкопок в Тома
ківському рні Дніпропетровської обл. у 1975 р.
(Пустовалов 2012, с. 90), містяться зображення
кінних воїнів (рис. 2). Обидві статуї чоловічі, сто
ячі, зображені в головних уборах сфероконічної
форми з орнаментованим околишем і хрестопо
дібною облямівкою зверху. Ззаду на спину спадає
волосся, заплетене в три роздільні коси. На грудях
статуй зображена ремінна система з двома окру
глими розподільниками ременів. На статуї з Хер
сона на поясі зображена зброя: налуччя, шабля,
сагайдак зі стрілами, а також дві поясні сумочки.
Ззаду на постаментах обох статуй зобра
жений вершник у сфероконічному головному
уборі, з трикутним штандартом, а з шиї коня
звисає трикутна підвіска.
Образ вершника — один із найпоширені
ших образів культової іконографії в мистецтві
євразійських кочівників від епохи раннього за
лізного віку до середньовіччя. У вигляді верш
ника зображували Тенгріхана — верховне бо
жество неба у тюркомовних народів (Чурило
ва 1990, с. 131). Крім того, саме кінь перевозив
душу померлого в потойбічний світ (войтов
1996, с. 118). Одним із найближчих аналогій зо
бражень на половецьких статуях є образ верш
ника з маяцкого городища, виконаний на вап
някових стінах (Плетнева 1984, с. 66, рис. 7).
На Середньому Дінці відоме схоже зображення
вершника зі списом чи штандартом, видряпа
не на скляній вставці зі Святогірського музею
заповідника, яка датована XII ст. (мельникова
2013, с. 103—104). Аналогії зображенням верш
ників, характерною рисою яких було позна
чення штандарта на верхній частині списа або
жердини, трапляються серед давньотюркських
петрогліфів Східного Казахстану і Семиріччя
(религии… 2016, с. 75, рис. 30).
До поля зору дослідників практично не по
трапляли геометричні та рослинні зображен
ня, нанесені на зворотну поверхню статуй.
Тим часом, вони, очевидно, також мають са
кральне значення. На зворотному боці поста
ментів чоловічих статуй, вище рівня ніг, відо
мі зображення навскісного хреста, вписаного
в квадрат. Такі зображення містять дві статуї з
Державного історичного музею в москві. ві
домо, що одна з них привезена зі станції Ступ
ки (нині — м. Бахмут Донецької обл.) (Плет
нева 1974, с. 194) (рис. 3, 1). Очевидно, таке ж
зображення було нанесене і на статую з Доне
цького краєзнавчого музею, яка була приве
зена до музею з території Покровського рну
Донецької обл. (рис. 3, 2). На жаль, статуя до
колін вкопана в землю, тому С.О. Плетньовій
вдалося простежити лише частину малюнка у
вигляді трикутника, спрямованого вершиною
донизу (Плетнева 1974, с. 143). Навскісний
хрест — найбільш поширений солярний сим
вол, він трапляється на стелах, а також у петро
гліфах Туви і монголії (Кубарев 1979, с. 33).
Усі три статуї — чоловічі, відносяться до
стоячого типу з «фоном», зображені у голов
Рис. 3. Геометричні малюнки на постаментах: 1 —
статуя з Державного історичного музею (москва,
рФ) (за С.О. Плетньовою); 2 — статуя з Донецька (за
С.О. Плетньовою)
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2018, № 4110
них уборах сфероконічної форми, ззаду на
спину спадають три роздільні коси. На грудях
зображена ремінна система. На статуях з мо
скви трохи вище колін окреслений поділ кап
тана. Унікальною є статуя, вивезена зі Ступок:
тут зображений воїн у повному спорядженні,
включаючи панцир з короткими рукавами, що
прикриває груди і живіт. По плечах зображе
ні ремені — застібки панцира, на грудях міс
титься фігурна бляха. рукави укріплені вузь
кими пластинами. З подібних пластин скла
дається поділ панцира, довжина якого досягає
середи ни стегон. Зпід панцира визирають ру
кави каптана з манжетами і розрізні поли кап
тана, облямовані нашивними смугами. Зверху
зпід панцира видно високий комір, покритий
вертикальними насічками. Цікаво, що зброї
на цій статуї немає: на поясі зображений лише
ніж і нагайка. Ззаду по спині проходить пояс.
На іншій статуї з москви на поясі зображено
сагайдак зі стрілами, шабля, лук та невизначе
ний предмет (Плетнева 1974, с. 108, 112).
Складно пояснити лише випадковістю той
факт, що, принаймні, частина статуй з подіб
ними малюнками на постаментах належать до
одного і того ж типу і були виявлені в одному
регіоні. Статуї із зображеннями вершників,
нанесеними на постамент, — це стоячі статуї з
«фоном», тобто фігури з окресленим подолом
каптана, які неначе притулилися до постамен
та. Походять ці статуї із Нижнього Подніпров’я.
Навскісний хрест, вписаний у квадрат, також
нанесений на постамент стоячих статуй з «фо
ном». встановлено, що дві такі статуї походять
з Донбасу. Стела і статуї з фалічними малюн
ками були знайдені у Середньому Подніпров’ї.
Не виключено, що групи зображень на чолові
чих статуях різняться територіально і відобра
жають якісь локальні релігійні уявлення, при
таманні різним половецьким угрупуванням.
Усі вищеописані зображення характерні
тільки для чоловічих статуй. На жіночих стату
ях трапляються зображення трилистої фігури.
Каталог статуй С.О. Плетньової включає біль
ше десятка таких малюнків: це статуї 14, 21, 27,
50, 53, 133, 303, 1233, 1284, 1287, 1318 (Плетне
ва 1974). До цього переліку можна додати та
кож два раніше не публіковані малюнки на ста
туях із Середнього Подінців’я. Одна з цих ста
туй (збереглася лише нижня частина фігури)
зберігається у Куп’янському краєзнавчому му
зеї (рис. 4, 2). Інша статуя знаходиться на горі
Крем’янець в м. Ізюм на Харківщині (рис. 4,
1). Ця статуя була замальована і опублікована
С.О. Плетньовою, однак дослідниця не помі
тила зображення трилистника, бо нижня час
тина постамента статуї була вкопана в землю.
Стосовно Середнього Подінців’я, цікавим
є свідчення в.О. Городцова про виявлення на
кургані біля сучасного с. Ямпіль лиманського
рну Донецької обл. жіночої статуї половець
кого часу, на задній грані якої був висічений
знак, схожий на лук із накладеною стрілою
(Городцов 1905, с. 246—247).
Трилистник у тюркській міфології був од
ним із символів богині Умай. він символізував
родючість, багатодітність, благополуччя і обе
рігав від злих духів. Символами Умай були та
кож трикутник і стріла. Безсумнівно, нанесен
ня цього зображення на постамент пов’язане
із загальнотюркськими релігійними уявлення
ми, оскільки трапляється на значній території і
на скульптурах різних типів.
Подібні зображення на зворотному боці
статуй, на думку л.м. Чурилової, мали магіч
не значення (Чурилова 1990, с. 124). До статуй
предків можна було звертатися за допомогою у
різних ситуаціях: заради перемоги в битві, для
успішної здобичі на полюванні, для допомоги
при народженні дітей. У Хакасії зафіксований
обряд поклоніння окуневській статуї Хуртуях
Тас, який здійснювався безплідними жінками.
Під час цього обряду жінки виконували різні
Рис. 4. Зображення трилистника на поста
ментах: 1 — статуя з Ізюма; 2 — статуя з
Куп’янська
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2018, № 4 111
культові дії: обходили статую, притискалися до
неї, мазали їй рот сметаною, щоб «випросити»
дитину (Полидович, Усачук 2012, с. 231—232).
в.О. Казакевич, описуючи обряди поклоніння
статуям в уроч. ДариГанга в монголії, наво
дить свідчення культової «спеціалізації» статуй:
одній чоловічій статуї з виділеними стегнами
і дітородними органами поклонялися безді
тні люди, інша вважалася втіленням хошун
ного духа, ще одна шанувалася мисливцями
на бабака (Казакевич 1930, с. 8, 14). На думку
Д. Баяра, статуї ДариГанги були створені мон
голами у період з XIII до XVII ст. (Баяр 1999,
с. 127). можна припустити, що люди, на честь
яких ставилися статуї з подібними зображен
нями, при житті досягли успіху у тій сфері, яку
позначав малюнок: чоловіки були шаманами,
які забезпечували урожай, видатними воїнами
або успішними мисливцями, жінки могли бути
шаманками, повитухами, цілительками. Про
існування у половецькому середовищі жінок,
які, як вважалося, мали неординарні здібнос
ті, може свідчити назва для жінокшаманок —
qam, зафіксована у Codex Cumanicus — писем
ній пам’ятці половецької (куманської) мови
(Дашкевич, Трыярски 1982, с. 342).
Однак не виключено, що «спеціалізація»
статуй відповідно до зображень на постамен
тах і поклоніння їм носить вторинний харак
тер і не пов’язана з первісним задумом май
стра, який створював ці зображення. Такі ж по
клоніння статуям, їх сакралізацію ми бачимо і
в більш пізній період, навіть у наш час, коли
люди здійснюють перед статуями різноманітні
культові дії в надії на допомогу у складній си
туації (Полидович, Усачук 2012).
Статуї, перш за все, були тимчасовими вміс
тилищами душ померлих, тому й семантику ма
люнків на постаментах варто розглядати саме в
цьому контексті. малюнки на постаментах ціл
ком могли виконувати функцію оберегів і про
відників душі померлого до потойбічного світу.
відповідно до цієї гіпотези, зображення верш
ника на статуях можна тлумачити як відтво
рення образу ЙолТенгрі — бога шляхів, який
пов’язував земний світ з верхнім світом богів
(Кляшторный 1999, с. 273). Таким чином, Йол
Тенгрі міг супроводжувати душу померлого до
верхнього світу. Подібне трактування можна
застосувати і до зображень шаманів на стату
ях. Сибірські шамани, завдяки своїй здатності
впадати в екстаз, відокремлюючи душу від тіла
і подорожуючи на великі відстані, іноді вико
нують функцію провідника душі померлого до
потойбічного світу (Элиаде 2000, с. 103). Таку ж
функцію могла виконувати і Умай, символіка
якої зображена на жіночих статуях. в.в. радлов
наводить два значення слова «Умай» у шорців:
духпокровитель дітей і дух, який супроводжу
вав душу померлого. Подібне значення цього
слова існувало і у черневих татар (Потапов 1973,
с. 267—268). Зображення тварин можна тлума
чити як пережитки тотемістичних уявлень. ві
домо, що вовки і собаки відігравали важливу
роль у традиційних віруваннях половців (Голден
2008, с. 312—314). Олень шанувався як тотемна
тварина серед тюркомовних народів Північного
Кавказу (Текеева 2008, с. 189—192). Таким чи
ном, зображення цих тварин на статуях могли
захищати і допомагати душі померлої людини.
Як бачимо, проблема семантики малюн
ків на постаментах половецьких статуй до
сить складна і вимагає подальших досліджень,
які допоможуть підтвердити або спростувати
вищевикладені гіпотези.
Загалом, можна зробити висновок, що типи
малюнків, нанесених на зворотний бік поста
ментів деяких половецьких статуй, залежать як
від статі, так і від типу статуї. Не виключено,
що малюнки на чоловічих статуях відображають
певні локальні вірування, поширені на тій чи ін
шій території, тоді як малюнки на жіночих стату
ях мають більш загальний характер і можуть ві
дображати загальнотюркські релігійні уявлення.
Баяр Д. Изучение одежды средневековых монголов
по данным каменных изваяний. Археологийн суд-
лал. Studia archeologica instituti historiae academiae
scientiarum Mongoli. Улаанбаатар, 1999, с. 121—134.
Бойл Дж.Э. Тюркский и монгольский шаманизм в сред
невековье. Степи Европы в эпоху Средневековья. 2008,
т. 6, с. 341—350.
веселовский Н.И. Современное состояние вопроса о
«Каменных бабах» или «Балбалах». Записки Одесского
общества истории и древностей. Одесса. 1915, т. 32.
войтов в.Е. Древнетюркский пантеон и модель мирозда
ния в культовопоминальных памятниках монго
лии VІ—VІІІ вв. москва, 1996.
Гераськова л.С. Скульптура середньовічних кочовиків
степів Східної Європи: монографія. Київ, 1991.
Голден П.Б. религия кыпчаков средневековой Евразии.
Степи Европы в эпоху Средневековья. Золотоордын
ское время. Донецк, 2008, т. 6, с. 309—340.
Городцов в.А. результаты археологических исследований
в Изюмском уезде Харьковской губернии. Труды ХІІ
Археологического съезда. москва, 1905, т. 1, с. 174—
225.
Дашкевич Я.р., Трыярски Э. Каменные бабы Причерно
морских степей: коллекция из АсканииНова. вроц
лав, 1982.
Казакевич в.А. Надмогильные статуи в ДариГанге.
Материалы по исследованию Монгольской и Тангуто-
Тувинской Народных республик и Бурят-Монгольской
АССР. ленинград, 1930.
Квитницкий м.в. Потрясения в духовной культуре по
ловцев восточной Европы ХIII—XIV вв. (по данным
археологии). Stratum plus. 2016, № 6, с. 45—68.
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2018, № 4112
Кляшторный С.Г. моисей Каланкатуйский о веровани
ях тюркских племен. Историко-филологический жур-
нал. Ереван, 1999, т. 1, с. 290—300.
Кубарев в.Д. Древние изваяния Алтая. (Оленные камни).
Новосибирск, 1979.
мельникова А.О. До питання про інтерпретацію зобра
ження на скляній вставці з маяцького городища.
Середньовічні старожитності Центрально-Східної
Європи. Мат-ли ХІІ Міжнар. студентської наук. ар-
хеол. конф. Чернігів, 12—14 квітня 2013 р. Чернігів,
2013, с. 103—104.
Плетнева С.А. Половецкие каменные изваяния. Свод ар-
хеологических источников. москва, 1974, вып. Е42.
Плетнева С.А. Половцы. москва, 1990.
Плетнева С.А. рисунки на стенах маяцкого городища.
Маяцкое городище. москва, 1984, с. 60—67.
Повесть временных лет. москва; ленинград, 1950, т. 1.
Полидович Ю.Б., Усачук А.Н. вторая жизнь средне
вековых каменных изваяний. Степи Европы в эпоху
Средневековья. Половецкое время. Донецк, 2012,
т. 10, с. 199—260.
Потапов л.П. Умай — божество древних тюрков в свете
этнографических данных. Тюркологический сборник.
москва, 1973, с. 265—285.
Потапов л.П. Этнический состав и происхождение ал
тайцев. Историкоэтнографический очерк. ленин
град, 1969.
Пустовалов С.Ж. Половецкое святилище у села выводово
Степи Европы в эпоху Средневековья. Половецкое
время. Донецк, 2012, т. 10, с. 85—94.
религии Центральной Азии и Азербайджана. Тради ционные
верования и шаманизм. Самарканд, 2016, т. 1.
Сатлаев С.А. КочаКан — старинный обряд испрашива
ния плодородия у кумандинцев. Религиозные пред-
ставления и обряды народов Сибири в ХІХ в. — нач.
ХХ в. ленинград, 1971, с. 130—141.
Текеева л.К. Олень в традиционном мировоззрении
тюркоязычных народов Северного Кавказа. Истори-
ческие, философские, политические и юридические на-
уки, культурология и искусствоведение. Вопросы тео-
рии и практики. Тамбов, 2008, № 8, ч. 1, с. 189—192.
ФедоровДавыдов Г.А. Кочевники восточной Европы
под властью золотоордынских ханов. москва, 1966.
Чурилова л.Н. О семантике рисунков на половецких из
ваяниях. Исследования по археологии Поднепровья.
Днепропетровск, 1990, с. 124—137.
Швецов м.л. Стела V—VII вв. из Приазовья. Советская
археология. 1980, № 4, с. 268—269.
Эварницкий Д.И. Каменные бабы. Исторический вест-
ник. Июль. СанктПетербург, 1890, т. Х, с. 184—194.
Элиаде м. Шаманизм: архаические техники экстаза.
Киев, 2000.
Ястребов в.Н. Каменная баба. Труды Московского археоло-
гического общества. москва, 1886, т. ХІ, вып. 2, с. 87.
Надійшла 01.11.2018
А.А. Харламова
Аспирантка кафедры историографии, источниковедения и археологии Харьковского национального университета
имени В.Н. Каразина, научный сотрудник Музея археологии ХНУ имени В.Н. Каразина, lastivka.19@ukr.net
рИСУНКИ НА ПОСТАмЕНТАХ ПОлОвЕЦКИХ ИЗвАЯНИЙ
в СвЕТЕ рЕлИГИОЗНыХ ПрЕДСТАвлЕНИЙ ДрЕвНИХ ТЮрКОв
в статье проанализированы как известные на данный момент рисунки, нанесенные на обратную сторону поста
мента половецких изваяний, так и несколько неопубликованных рисунков, вырезанных на постаментах статуй
из Среднего Подонцовья. Наряду с антропоморфными и зооморфными фигурами впервые рассмотрены также
геометрические и растительные изображения. Для мужских изваяний выделены четыре типа изображений: изо
бражения шаманов, изображения всадников, охотничьи сцены и геометрические фигуры. Последние три типа
встречаются на стоящих статуях, а рисунки шаманов известны на сидящих статуях.
Изображения шаманов связывают с культом плодородия кочакан, который практиковался некоторыми тюр
коязычными народами. Изображения животных, возможно, отражают тотемистические представления половцев.
рисунки всадников могут обозначать Тенгри — верховное божество у древних тюрков, а крест является древним
солярным символом.
Для женских изваяний различных типов характерны изображения трилисника, который является символом
женского божества — Умай.
Изучение семантики изображений как на мужских, так и на женских изваяниях позволяет предположить, что
они были связаны с магическими представлениями кочевников, или же выполняли роль «проводника» души в
мир мертвых.
К л ю ч е в ы е с л о в а: половецкие статуи, семантика, антропоморфные изображения, зооморфные изображения, всад-
ники, шаманы, трилистник.
Alina O. Kharlamova
Post-graduate student of the Department of Historiography, Source Studies and Archaeology of Kharkiv Karazin National University,
Research Officer of the Museum of Archaeology of Kharkiv Karazin National University, lastivka.19@ukr.net
FIGURES ON THE PEDESTAL OF CUMAN SCULPTURES
IN THE LIGHT OF THE RELIGIOUS IDEAS OF ANCIENT TURKS
In the paper author analyzes currently known drawings on the back side of the pedestal of Cuman sculptures as well as several
unpublished drawings carved on the pedestals of statues from the basin of the middle flow of the Siverskyi Donets. Along
with anthropomorphic and zoomorphic figures, geometric and plant images are also considered for the first time. For male
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2018, № 4 113
sculptures, four types of images are distinguished: images of shamans, images of horsemen, hunting scenes and geometric
figures. The last three types are found on standing statues, and drawings of shamans are known for sitting statues.
Images of shamans are associated with the fertility cult Kochakhan, which was practiced by some Turk peoples. Images
of animals probably reflect the totem views of the Cumans. Horsemen’s drawings may signify Tengri, the supreme deity of
the ancient Turks, and the cross as an ancient solar symbol.
For female sculptures of various types the images of a trefoil are typical, which is a symbol of a female deity — Umai.
The study of the images semantics on both male and female sculptures suggests that they were associated with the
magical representations of the nomads or performed the role of the soul “guide” to the world of the deceased.
K e y w o r d s: Cuman statues, semantics, anthropomorphic images, zoomorphic images, horsemen, shamans, trefoil.
References
Bayar D. Izucheniye odezhdy srednevekovykh mongolov po fer kamennykh izvayaniy. Arkheologiyn sudlal. Studia archeologica
instituti historiae academiae scientiarum Mongoli. Ulaanbaatar, 1999, рр. 121134.
Boyl D.E. Tyurkskiy i mongolskiy shamanizm v srednevekovye. Stepi Yevropy v epokhu Srednevekovya. 2008, vol. 6, рр. 341350.
Churilova L.N. O semantike risunkov na polovetskikh izvayaniyakh. Issledovaniya po arkheologii Podneprovya. Dnepropetrovsk,
1990, pp. 124137.
Dashkevich Y.R., Tryyarski E. Kamennyye baby Prichernomorskikh stepey: kollektsiya iz AskaniiNova. Vrotslav, 1982.
Eliade M. Shamanizm: arkhaicheskiye tekhniki ekstaza. Kyiv, 2000.
Evarnitskiy D.I. Kamennyye baby. Istoricheskiy vestnik. Iul. SanktPeterburg, 1890, vol. 10, pp. 184194.
FedorovDavydov G.A. Kochevniki Vostochnoy Yevropy pod vlastyu zolotoordynskikh khanov. Moskva, 1966.
Golden P.B. Religiya kypchakov srednevekovoy Yevrazii. Stepi Yevropy v epokhu Srednevekovia. Zolotoordynskoye vremya.
Donetsk, 2008, vol. 6, рр. 309340.
Gorodtsov V.A. Rezultaty arkheologicheskikh issledovaniy v Izyumskom uyezde Kharkovskoy gubernii. Trudy ХІІ Arkheologicheskogo
syezda. Moskva, 1905, vol. 1, рр. 174225.
Heraskova L.S. Skulptura serednovichnykh kochovykiv stepiv Skhidnoi Yevropy: monohrafiya. Kyiv, 1991.
Kazakevich V.A. Nadmogilnyye statui v DariGange. Materialy po issledovaniyu Mongolskoy i Tanguto-Tuvinskoy Narodnykh
respublik i Buryat-Mongolskoy ASSR. Leningrad, 1930.
Klyashtornyy S.G. Moisey Kalankatuyskiy o verovaniyakh tyurkskikh plemen. Istoriko-filologicheskiy zhurnal. Yerevan, 1999,
vol. 1, рр. 290300.
Kubarev V.D. Drevniye izvayaniya Altaya (Olennyye kamni). Novosibirsk, 1979.
Kvitnitskiy M.V. Potryaseniya v dukhovnoy kulture polovtsev Vostochnoy Yevropy ХIIIXIV vv. (po dannym arkheologii). Stratum
plus. 2016, no. 6, рр. 4568.
Melnykova A.O. Do pytannya pro interpretatsiiu zobrazhennia na sklyanii vstavtsi z Mayatskoho horodyshcha. Serednovichni
starozhytnosti TsentralnoSkhidnoi Yevropy. Materialy ХІІ Mizhnarodnoi studentskoi naukovoi arkheolohichnoi konferentsii.
Chernihiv, 12-14 kvitnya 2013 r. Chernihiv, 2013, рр. 103104.
Pletneva S.A. Polovetskiye kamennyye izvayaniya. Svod arkheologicheskikh istochnikov. Moskva, 1974, vol. E42.
Pletneva S.A. Polovtsy. Moskva, 1990.
Pletneva S.A. Risunki na stenakh Mayatskogo gorodishcha. Mayatskoye gorodishche. Moskva, 1984, pp. 6067.
Polidovich Y.B., Usachuk A.N. Vtoraya zhizn srednevekovykh kamennykh izvayaniy. Stepi Yevropy v epokhu Srednevekovia.
Polovetskoye vremya. Donetsk, 2012, vol. 10, pp. 199260.
Potapov L.P. Umay bozhestvo drevnikh tyurkov v svete etnograficheskikh dannykh. Tyurkologicheskiy sbornik. Moskva, 1973,
pp. 265285.
Potapov L.P. Etnicheskiy sostav i proiskhozhdeniye altaytsev. Istorikoetnograficheskiy ocherk. Leningrad, 1969.
Povest vremennykh let. Moskva; Leningrad, 1950, vol. 1.
Pustovalov S.Z. Polovetskoye svyatilishche u sela Vyvodovo. Stepi Yevropy v epokhu Srednevekovia. Polovetskoye vremya. Donetsk,
2012, vol. 10, pp. 8594.
Religii Tsentralnoy Azii i Azerbaydzhana. Traditsionnyye verovaniya i shamanizm. Samarkand, 2016, vol. 1.
Satlayev S.A. KochaKan starinnyy obryad isprashivaniya plodorodiya u kumandintsev. Religioznyye predstavleniya i obriady
narodov Sibiri v ХІХ v. - nach. XX v. Leningrad, 1971, pp. 130141.
Shvetsov M. L. Stela VVII vv. iz Priazovya. Sovetskaya arkheologiya. 1980, no. 4, pp. 268269.
Tekeyeva L.K. Olen v traditsionnom mirovozzrenii tyurkoyazychnykh narodov Severnogo Kavkaza. Istoricheskiye, filosofskiye,
politicheskiye i yuridicheskiye nauki, kulturologiya i iskusstvovedeniye. Voprosy teorii i praktiki. Tambov, 2008, no. 8, ch. 1,
pp. 189192.
Yastrebov V.N. Kamennaya baba. Trudy Moskovskogo arkheologicheskogo obshchestva. Moskva, 1886, vol. 11, no. 2, p. 87.
Veselovskiy N.I. Sovremennoye sostoyaniye voprosa o “Kamennykh babakh” ili “Balbalakh”. Zapiski Odesskogo obshchestva istorii
i drevnostei. Odesa, 1915, vol. 32.
Voytov V.Y. Drevnetyurkskiy panteon i model mirozdaniya v kultovopominalnykh pamyatnikakh Mongolii VІVІІІ vv. Moskva,
1996.
|